Golosnovinua.com

Позначка: фінансування України

  • Лідери ЄС проведуть екстрене обговорення бюджету на 2027 рік: Україні бракує 70 мільярдів євро

    Лідери ЄС проведуть екстрене обговорення бюджету на 2027 рік: Україні бракує 70 мільярдів євро

    Лідери 27 держав Європейського Союзу проведуть спеціальний саміт 26–27 листопада 2026 року, під час якого обговорять фінансування України на наступний рік. Однією з ключових проблем стане пошук додаткових 70 мільярдів євро, необхідних для покриття фінансових потреб держави в умовах повномасштабної війни. Паралельно європейські керівники розглядатимуть новий довгостроковий бюджет ЄС на 2028–2034 роки. Водночас конкретного рішення щодо виділення додаткових грошей Україні наразі не ухвалено.

    Про підготовку спеціального засідання повідомила «Європейська правда» із посиланням на поінформованого посадовця ЄС, який погодився говорити на умовах анонімності.

    Інформацію про заплановане засідання 26–27 листопада також оприлюднили на офіційному сайті Європейської ради.

    ЄС проведе окремий саміт щодо грошей для України

    21 жовтня посли країн-членів Євросоюзу зібралися на засідання Комітету постійних представників — Coreper.

    Під час зустрічі вони обговорили результати попереднього саміту Європейської ради, що проходив 15–16 жовтня.

    Керівник кабінету президента Європейської ради Антоніу Кошти Педро Лурті представив план майбутніх переговорів між європейськими лідерами.

    Одним із головних пунктів стало спеціальне засідання 26–27 листопада у Брюсселі.

    За словами джерела видання, ключовими темами будуть фінансування України у 2027 році та багаторічна фінансова рамка ЄС.

    Це означає, що питання українських фінансових потреб розглядатимуть на найвищому політичному рівні.

    Водночас саме проведення саміту ще не гарантує погодження необхідної допомоги.

    Чому Україні терміново потрібні 70 мільярдів євро

    Під час жовтневого саміту в Брюсселі президент України Володимир Зеленський звернув увагу європейських лідерів на масштаби фінансових витрат держави в умовах продовження війни.

    За його оцінкою, у 2027 році загальні потреби, пов’язані з війною, можуть становити приблизно 155 мільярдів євро.

    Водночас Україні необхідно знайти додаткові 70 мільярдів євро міжнародного фінансування.

    Ця сума має допомогти забезпечити потреби держави, зокрема оборону та бюджетну стабільність.

    16 жовтня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила, що Брюссель визнає відповідний фінансовий розрив.

    Вона наголосила, що під час попереднього планування європейської допомоги не було можливості точно передбачити фінансові наслідки продовження війни у 2027 році.

    Саме тому початкових фінансових механізмів виявилося недостатньо для покриття нових потреб.

    Чи виділив Євросоюз Україні 90 мільярдів євро

    Європейська комісія раніше повідомила про погоджений кредитний механізм підтримки України загальним обсягом 90 мільярдів євро.

    За інформацією Урсули фон дер Ляєн, він передбачає фінансування протягом 2026–2027 років.

    Зокрема, на кожен із цих років планували спрямувати приблизно по 45 мільярдів євро.

    Однак нова потреба в 70 мільярдів виникла додатково до вже передбаченої допомоги.

    Це важлива відмінність, оскільки йдеться не про повторний підрахунок раніше погоджених коштів, а про необхідність забезпечити нові фінансові ресурси.

    Таким чином, навіть за умови реалізації попередніх домовленостей Україні знадобиться додаткова міжнародна підтримка.

    Єврокомісії доручили знайти джерела фінансування

    16 жовтня президент Європейської ради Антоніу Кошта повідомив, що лідери ЄС погодилися розглянути проблему нестачі коштів для України.

    Європейська комісія отримала доручення підготувати конкретні пропозиції щодо покриття додаткових фінансових потреб у 2027 році.

    Очікується, що ці пропозиції стануть предметом переговорів між державами-членами.

    Водночас поки немає остаточної відповіді, які саме джерела фінансування використовуватимуть.

    Серед потенційних інструментів можуть розглядатися різні форми міжнародних кредитів, бюджетної підтримки та залучення партнерів.

    Однак станом на 21 жовтня конкретний механізм покриття всіх 70 мільярдів євро не затверджений.

    Не всі країни ЄС готові фінансувати нову допомогу

    Пошук грошей може супроводжуватися політичними суперечками всередині Євросоюзу.

    Зокрема, прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо 17 жовтня заявив, що його країна та Угорщина не планують брати участь у новій схемі фінансування України.

    Він висловив занепокоєння можливим поєднанням переговорів про довгостроковий бюджет ЄС із питанням додаткової допомоги Києву.

    Водночас Фіцо зазначив, що Словаччина готова продовжувати співпрацю з Україною в інших сферах.

    Серед них — освіта, розвиток дорожньої інфраструктури та енергетичні проєкти.

    Таким чином, навіть серед держав-членів ЄС існують різні підходи до майбутньої фінансової підтримки України.

    Для ухвалення відповідних рішень необхідно буде узгодити інтереси та бюджетні можливості учасників.

    Що означає новий бюджет Євросоюзу на 2028–2034 роки

    Другим великим питанням листопадового саміту стане багаторічна фінансова рамка ЄС — Multiannual Financial Framework.

    Це довгостроковий фінансовий план, який визначає основні напрями витрат Євросоюзу на сім років.

    У межах такого бюджету держави-члени погоджують фінансування сільського господарства, регіонального розвитку, наукових досліджень, безпеки, зовнішньої політики та інших напрямів.

    Період 2028–2034 років стане наступним бюджетним циклом ЄС.

    Підготовка до нього відбуватиметься в умовах підвищених оборонних витрат, економічних викликів і необхідності підтримки України.

    Тому переговори можуть бути складними навіть без урахування нової фінансової потреби Києва.

    Кошта проведе консультації з усіма 27 державами

    У найближчі тижні команда Антоніу Кошти планує провести окремі консультації з представниками кожної країни Євросоюзу.

    Мета переговорів — визначити позиції держав щодо майбутнього бюджету та сформувати компромісний документ.

    За підсумками цих консультацій мають підготувати оновлений проєкт переговорної рамки.

    Його планують представити до початку листопадового саміту.

    Це дозволить заздалегідь визначити питання, щодо яких країни вже мають спільну позицію, та проблеми, які потребуватимуть додаткових політичних рішень.

    Які ще саміти планують європейські лідери

    Перед спеціальним засіданням 26–27 листопада відбудеться неформальна зустріч Європейської ради в Дубліні.

    Її заплановано на 13 листопада, а центральною темою має стати розвиток штучного інтелекту.

    Крім того, Антоніу Кошта запропонував організувати ще одну неформальну зустріч у бельгійському Альден-Бізені.

    Попередня дата — 5 лютого 2027 року.

    На ній планують продовжити обговорення європейської оборони та конкурентоспроможності.

    Також розглядають можливість проведення березневого саміту Європейської ради в Римі.

    Зустріч можуть приурочити до 70-річчя підписання Римського договору.

    Проте перенесення саміту з Брюсселя до італійської столиці потребуватиме одностайної згоди всіх держав-членів.

    Чого Україні очікувати від листопадового саміту

    Для Києва головним результатом майбутніх переговорів стало б визначення конкретних джерел додаткового фінансування на 2027 рік.

    Це дозволило б більш упевнено планувати оборонні та бюджетні видатки в умовах тривалої війни.

    Однак європейським лідерам ще потрібно узгодити, яку частину нової потреби покриватиме сам ЄС, а яку — інші міжнародні партнери.

    Станом на 21 жовтня відомо, що спеціальний саміт Європейської ради відбудеться 26–27 листопада в Брюсселі. Фінансування України стане однією з його центральних тем, проте додаткові 70 мільярдів євро наразі залишаються визначеною потребою, а не вже затвердженим пакетом допомоги.

    Подальші рішення залежатимуть від пропозицій Європейської комісії та результатів переговорів між усіма 27 країнами Євросоюзу.

  • Україна стане першим питанням саміту ЄС: що Зеленський обговорить із європейськими лідерами

    Україна стане першим питанням саміту ЄС: що Зеленський обговорить із європейськими лідерами

    Президент України Володимир Зеленський 16 жовтня має долучитися до саміту Європейської ради в Брюсселі, де лідери 27 держав Європейського Союзу обговорять подальшу підтримку Києва. Українське питання стане першим у порядку денному другого дня зустрічі. Особливу увагу приділять військовій та фінансовій допомозі, захисту енергетичної інфраструктури напередодні зими й протидії російським загрозам.

    Про це повідомляє «Європейська правда» із посиланням на високопосадовця Євросоюзу, обізнаного з підготовкою саміту.

    За словами співрозмовника видання, зустріч із президентом України запланована на 16 жовтня. Початок обговорення українського питання очікується об 11:00 за київським часом.

    Спочатку європейські лідери заслухають Володимира Зеленського, який представить актуальну ситуацію в Україні та нагальні потреби держави.

    Після цього глави держав і урядів ЄС продовжать дискусію у форматі 27 країн-членів.

    Європа обговорить допомогу Україні перед зимою

    Одним із ключових питань саміту стане підготовка України до зимового періоду на тлі постійних російських ударів по енергетичній та іншій критичній інфраструктурі.

    Європейські партнери планують оцінити потреби України у відновленні пошкоджених об’єктів і забезпеченні стійкості енергосистеми.

    У офіційному порядку денному Європейської ради зазначено, що підтримка України залишається одним із головних пріоритетів ЄС.

    Серед питань, які розглядатимуть лідери, — оперативні потреби української критичної інфраструктури напередодні опалювального сезону.

    Також ітиметься про фінансову підтримку та можливості її продовження у співпраці з міжнародними партнерами.

    Російські гібридні атаки стануть окремою темою

    Крім ситуації в Україні, учасники саміту обговорять зростання гібридних загроз з боку Росії для європейських держав.

    Європейська рада планує розглянути питання протидії дезінформації, кіберзагрозам та іншим формам втручання, які можуть впливати на безпеку країн ЄС.

    Важливим напрямом залишатиметься посилення обороноздатності Європи.

    Очікується обговорення прогресу у спільних оборонних ініціативах і шляхів усунення дефіциту критично важливих військових спроможностей.

    Водночас жодного остаточного рішення щодо нових пакетів підтримки України до завершення саміту ще не оголошено.

    На саміті порушать питання вступу України до ЄС

    Ще однією темою стане просування України на шляху до членства в Європейському Союзі.

    У листі-запрошенні на саміт президент Європейської ради Антоніу Кошта зазначив, що європейські лідери мають оцінити прогрес України в переговорному процесі щодо вступу.

    Нагадаємо, 12 жовтня представники ЄС повідомили про погодження відкриття нових переговорних кластерів для України.

    Тому зустріч у Брюсселі стане черговою можливістю обговорити політичні та економічні аспекти європейської інтеграції України.

    Які ще питання розглядатимуть 15–16 жовтня

    Перший день саміту буде присвячений переважно економічним питанням.

    Лідери ЄС обговорять конкурентоспроможність європейської економіки, високі ціни на енергоносії, а також майбутній багаторічний бюджет Європейського Союзу на 2028–2034 роки.

    У дискусіях візьме участь президентка Європейського парламенту Роберта Метсола.

    На другий день, після розгляду українського питання, глави держав і урядів перейдуть до обговорення європейської оборони, ситуації на Близькому Сході та міграційної політики.

    Саміт 15–16 жовтня стане важливим майданчиком для узгодження подальших кроків підтримки України. Водночас конкретні фінансові, військові та політичні рішення стануть відомими лише після завершення відповідних переговорів і оприлюднення офіційних висновків Європейської ради.

  • Україна закрила більшу частину фінансової «дірки», але залишилися ще $4 млрд — Зеленський

    Україна закрила більшу частину фінансової «дірки», але залишилися ще $4 млрд — Зеленський

    Україні досі необхідно знайти приблизно 4 млрд доларів для покриття невирішених фінансових потреб, хоча ще кілька тижнів тому масштаб проблеми оцінювали у десятки мільярдів доларів. Президент Володимир Зеленський заявив, що більшу частину необхідного фінансування вже вдалося або домовитися залучити, або компенсувати завдяки внутрішній економії, однак остаточно питання ще не закрите.

    Про ситуацію глава держави розповів журналістам 4 жовтня. За його словами, раніше перед Україною стояло завдання закрити фінансову потребу приблизно у 27 млрд доларів. Частину цієї суми — близько 7 млрд доларів — уряд планував знайти всередині країни завдяки економії, оптимізації та перерозподілу державних видатків.

    Ще близько 20 млрд доларів мали стати предметом переговорів із міжнародними партнерами.

    Тепер Зеленський заявив, що ситуація суттєво змінилася. За його словами, Україні вдалося знайти формат, який передбачає збільшення двосторонньої допомоги окремих держав та домовленості з Європейським Союзом.

    Однак повністю закрити питання поки не вдалося.

    Президент повідомив, що зараз залишається потреба приблизно у 4 млрд доларів. За інформацією глави держави, Міністерство фінансів уже має розуміння, звідки потенційно можна залучити близько 3 млрд доларів із цієї суми. Водночас домовленості ще не означають, що кошти фактично отримані.

    Тобто на цей момент фінансовий розрив формально все ще існує.

    Від $27 млрд до $4 млрд

    Ще наприкінці вересня українська влада говорила про значно більшу проблему.

    Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявляв, що загальна додаткова потреба, пов’язана з фінансуванням оборони, оцінювалася приблизно у 27 млрд доларів.

    Із них близько 7 млрд доларів уряд планував забезпечити самостійно — через оптимізацію, економію та перерозподіл бюджетних ресурсів.

    За словами прем’єра, ці кошти, зокрема, мали забезпечити грошове забезпечення військовослужбовців і підтримку їхніх родин.

    Решта приблизно 20 млрд доларів мала надходити в межах домовленостей із партнерами. Частина цих ресурсів потрібна не лише для поточних потреб армії, але й для контрактування та виробництва озброєнь, необхідних Україні на початку 2027 року.

    Перший заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев також пояснював, що внутрішні 7 млрд доларів мають бути знайдені до кінця року. Йшлося, зокрема, про використання резервів, оптимізацію видатків Міноборони та інші внутрішні механізми.

    Водночас він робив важливе уточнення: решта приблизно 20 млрд доларів переважно стосувалася закупівлі озброєння та супутніх оборонних витрат і мала покриватися за допомогою міжнародних партнерів.

    Тому нинішню заяву Зеленського про залишкові 4 млрд доларів варто розглядати саме в контексті цих переговорів та пошуку додаткового фінансування оборонних потреб держави.

    Ще $12 млрд хочуть отримати раніше

    Окремо президент згадав ще приблизно 12 млрд доларів, які Україна розраховує отримати наступного року.

    За словами Зеленського, на політичному рівні є готовність розглянути можливість прискорення такого фінансування.

    Фактично українська влада зараз працює одразу за двома напрямами: шукає близько 4 млрд доларів, яких не вистачає зараз, та намагається прискорити отримання частини ресурсу, який спочатку був запланований на 2027 рік.

    Це має особливе значення через необхідність уже зараз оплачувати виробництво озброєння, яке буде потрібне Силам оборони протягом перших місяців наступного року.

    Раніше прем’єр Сергій Корецький прямо заявляв, що від покриття відповідних фінансових потреб залежить здатність України продовжувати активні бойові дії, зокрема у першому кварталі 2027 року.

    ЄС уже погодив Україні €90 млрд

    Одним із ключових джерел фінансової підтримки України залишається Європейський Союз.

    Європейська рада ще у грудні 2025 року погодила для України кредитний пакет загальним обсягом 90 млрд євро на 2026–2027 роки.

    У квітні 2026 року Рада ЄС остаточно затвердила необхідну законодавчу основу для цієї програми.

    Із загальної суми приблизно 30 млрд євро передбачено на економічну підтримку, зокрема макрофінансову допомогу та Ukraine Facility, а близько 60 млрд євро — на оборонні потреби та підтримку спроможностей української оборонної промисловості.

    Лише у 2026 році для України планувалося зробити доступними близько 45 млрд євро: 8,35 млрд євро через макрофінансову допомогу, ще 8,35 млрд через Ukraine Facility та 28,3 млрд євро на підтримку оборонно-промислового потенціалу.

    Раніше «Ненька інфо» також писала про цей пакет та пояснювала, що 90 млрд євро розраховані саме на 2026–2027 роки. ЄС дає Україні €90 млрд, але не на зарплати військовим: у Брюсселі пояснили, де шукати гроші на підвищення виплат

    Видання також повідомляло, що у 2026 році частина коштів із цієї програми має йти на бюджетну підтримку, реформи та стійкість української економіки. ЄС виділив Україні ще майже 3 млрд євро: гроші підуть на реформи, бюджет і стійкість економіки

    Чому виникла потреба у десятках мільярдів

    Оборона залишається найбільшою фінансовою статтею України в умовах повномасштабної війни.

    Раніше українська сторона оцінювала потреби для ведення війни у 2026 році приблизно у 155 млрд доларів. Прем’єр Сергій Корецький пояснював, що цифра додаткової потреби у 27 млрд доларів виникла саме в межах цього загального обсягу фінансування.

    Гроші потрібні на грошове забезпечення військових, соціальні виплати, виробництво й закупівлю ракет, безпілотників, боєприпасів, техніки та інших систем.

    Про проблему раніше детально писала і «Ненька інфо». Україні бракує $27 млрд на оборону: Хмара розповів, де терміново шукатимуть гроші для ЗСУ

    Ще один крок українського уряду — скорочення або відтермінування другорядних державних витрат. Наприкінці вересня повідомлялося, що Кабмін почав переносити частину непершочергових видатків, щоб максимально спрямувати внутрішні ресурси на оборону та захищені соціальні статті.

    Проблема стала меншою, але ще не вирішена

    Нова оцінка у 4 млрд доларів свідчить, що за останні тижні українській владі вдалося суттєво скоротити невирішену частину фінансових потреб.

    Але слова Зеленського водночас означають, що цих 4 млрд доларів Україна поки фактично не має.

    Мінфін бачить потенційні джерела приблизно для 3 млрд доларів, однак необхідні рішення та домовленості ще мають бути реалізовані. Крім того, Київ намагається прискорити приблизно 12 млрд доларів фінансування, яке було передбачене на наступний рік.

    Фінансова ситуація стала значно кращою порівняно з моментом, коли незакриті потреби оцінювалися у 27 млрд доларів, але остаточно питання ще не вирішене. Найближчим завданням залишається пошук останніх 4 млрд доларів та оформлення домовленостей із партнерами так, щоб кошти стали доступними Україні в необхідні строки.

  • «Цього разу не спрацює»: Гетманцев попередив про серйозні проблеми з бюджетом України

    «Цього разу не спрацює»: Гетманцев попередив про серйозні проблеми з бюджетом України

    Ситуація з фінансуванням державного бюджету України стає дедалі складнішою. Проблеми з покриттям видатків можуть виникнути навіть у тому разі, якщо держава повністю виконає взяті на себе зобов’язання, а міжнародні партнери перерахують усі вже підтверджені кошти.

    Про це заявив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Ситуацію з фінансуванням бюджетних видатків він назвав «тривожною».

    За словами депутата, до нинішнього становища призвела сукупність одразу кількох факторів: проблеми з виконанням дохідної частини бюджету, окремі рішення щодо оборонних витрат та об’єктивне уповільнення української економіки.

    На цьому тлі Гетманцев закликав Верховну Раду не затягувати з виконанням домовленостей України з Міжнародним валютним фондом та Європейським Союзом.

    Навіть виконання всіх планів не гарантує відсутності проблем

    Головне у заяві Гетманцева полягає в тому, що ризики для бюджету вже не зводяться виключно до питання своєчасності міжнародної допомоги.

    За його оцінкою, труднощі можуть виникнути навіть за найсприятливішого сценарію — коли Україна виконає всі свої зобов’язання та отримає весь обсяг уже підтвердженого фінансування.

    «Проблеми будуть навіть зі 100% виконанням усіх наших зобов’язань і отриманням усіх підтверджених грошей», — наголосив депутат.

    Це відбувається на тлі значного навантаження на державні фінанси через війну. Основним напрямом витрат залишається сектор безпеки та оборони, тоді як можливості економіки генерувати додаткові доходи залишаються обмеженими.

    МВФ у липні також констатував погіршення економічного прогнозу для України. Фонд очікує, що реальне зростання ВВП у 2026 році становитиме лише 1–1,6%. Серед причин — продовження російської війни, посилення атак на критичну інфраструктуру та негативні зовнішні фактори.

    Для порівняння, у 2024 році українська економіка зросла на 3,2%, а у 2025-му — на 1,8%. Таким чином, цьогоріч темпи відновлення можуть сповільнитися ще більше.

    Величезні видатки та дефіцит

    Масштаб бюджетної проблеми добре видно з оцінок Міжнародного валютного фонду.

    За прогнозом МВФ, державні доходи у 2026 році становитимуть близько 66,5% ВВП, тоді як видатки — приблизно 77,9% ВВП. Загальний баланс сектору державного управління без урахування грантів прогнозується на рівні мінус 21,1% ВВП.

    Водночас державний борг, за прогнозом Фонду, може сягнути близько 111,8% ВВП наприкінці року.

    Ще під час формування програми з МВФ передбачалося, що загальні державні видатки у 2026 році залишатимуться надзвичайно високими. Найбільша частина коштів спрямовується на оборону, тоді як серед невоєнних пріоритетів залишаються соціальний захист, охорона здоров’я та освіта.

    Фактично Україна продовжує працювати в умовах економіки воєнного часу, коли значну частину внутрішніх доходів необхідно спрямовувати на оборонні потреби, а фінансування багатьох інших видатків значною мірою залежить від міжнародної допомоги.

    Економіка зростає повільніше, ніж очікувалося

    Додатковою проблемою стало погіршення економічної динаміки.

    Ще на початку року прогнози були оптимістичнішими. Однак уже влітку МВФ переглянув очікування та заявив, що економічні перспективи України погіршилися.

    Фонд прямо пов’язує це, зокрема, з інтенсивнішими російськими атаками на критичну інфраструктуру.

    Повільніше зростання економіки означає і складніші умови для наповнення бюджету. Якщо бізнес виробляє та продає менше, ніж передбачалося прогнозами, держава може недоотримувати заплановані податкові надходження.

    На це фактично і вказує Гетманцев, говорячи про проблеми з виконанням дохідної частини бюджету.

    Ситуацію ускладнюють дефіцит робочої сили, воєнні ризики, пошкодження інфраструктури, значні потреби оборонного сектору та невизначеність щодо тривалості війни.

    МВФ називає ризики для української економіки «винятково високими».

    Міжнародна допомога залишається критично важливою

    За таких умов зовнішня фінансова підтримка залишається одним із ключових факторів макроекономічної стабільності України.

    У лютому 2026 року МВФ затвердив для України нову чотирирічну програму Extended Fund Facility обсягом близько 8,1 млрд доларів. Вона є частиною значно більшого пакета міжнародної підтримки, який на момент затвердження програми оцінювався у 136,5 млрд доларів.

    У липні Виконавча рада МВФ завершила перший перегляд програми, що дозволило Україні отримати ще близько 690 млн доларів. Загальна сума виплат за новою програмою після цього сягнула приблизно 2,2 млрд доларів.

    МВФ зазначає, що програма наразі залишається повністю профінансованою за базовим та негативним сценаріями завдяки масштабній підтримці партнерів. Серед ключових джерел Фонд називає фінансування Європейського Союзу, механізм G7 ERA та двосторонню допомогу.

    Однак Фонд окремо наголошує: зовнішня допомога повинна надходити своєчасно та прогнозовано.

    Гетманцев закликав Раду не ризикувати співпрацею з МВФ і ЄС

    На цьому тлі голова фінансового комітету закликає депутатів якомога швидше ухвалити рішення, необхідні для виконання міжнародних домовленостей.

    За його словами, Верховній Раді протягом пленарного тижня необхідно проголосувати за виконання зобов’язань перед МВФ та Європейським Союзом.

    Гетманцев закликав колег відмовитися від «політики за крок до прірви», оскільки затримка необхідних рішень може ще більше ускладнити фінансову ситуацію.

    Це важливо ще й тому, що виконання структурних маяків та реформ безпосередньо пов’язане з продовженням міжнародних програм.

    МВФ після першого перегляду програми повідомляв, що Україна виконала всі кількісні критерії станом на кінець березня, однак реалізація частини структурних реформ сповільнилася: кілька маяків були виконані із затримкою або пропущені. Для них погодили нові строки та коригувальні заходи.

    Тобто міжнародні партнери продовжують фінансувати Україну, але очікують виконання погоджених реформ і бюджетних умов.

    Що буде з економікою далі

    Нинішня ситуація не означає, що Україна опинилася перед негайною фінансовою кризою. МВФ наголошує, що макроекономічну та фінансову стабільність країні поки вдається зберігати завдяки економічній політиці та масштабній підтримці партнерів.

    Однак запас міцності залишається безпосередньо залежним від ситуації на фронті, масштабів російських атак, внутрішніх бюджетних надходжень та безперебійного зовнішнього фінансування.

    На 2027 рік МВФ наразі прогнозує прискорення економічного зростання України приблизно до 3,5%, але такі оцінки в умовах війни мають надзвичайно високий рівень невизначеності.

    Саме тому заява Гетманцева є сигналом не стільки про припинення міжнародного фінансування, скільки про погіршення внутрішньої бюджетної арифметики.

    Навіть якщо зовнішні кошти надійдуть за планом, слабше економічне зростання, недовиконання доходів і високі воєнні видатки можуть змусити владу шукати додаткові джерела фінансування або переглядати окремі бюджетні показники.

    Сам Гетманцев попереджає, що розраховувати на те, що фінансова проблема вирішиться сама собою, цього разу не варто.

    «І ні, “як-небудь буде, тому що ніколи не було, щоб ніяк не було” — цього разу не спрацює», — підсумував він.

  • Світовий банк вливає $3,39 млрд в Україну: на що підуть гроші

    Світовий банк вливає $3,39 млрд в Україну: на що підуть гроші

    Світовий банк ухвалив рішення про запуск нової програми фінансової підтримки України загальним обсягом 3,39 млрд доларів США, яка спрямована на зміцнення економічної стійкості держави, підтримку приватного сектору та просування структурних реформ, необхідних для довгострокового зростання та інтеграції з Європейським Союзом. Про це йдеться в офіційному пресрелізі міжнародної фінансової інституції.

    Йдеться про Першу програму політики розвитку під назвою «Робочі місця в Україні та зростання приватного сектору» (DPO), яка стала частиною ширшої стратегії Світового банку щодо підтримки України в умовах повномасштабної війни. Основний акцент програми зроблено на створенні нових робочих місць, залученні приватних інвестицій, модернізації економічного регулювання та посиленні конкурентоспроможності української економіки.

    Загальний фінансовий пакет у розмірі 3,39 млрд доларів сформований із кількох джерел міжнародної підтримки. Зокрема, 1,04 млрд доларів становить позика Світового банку, яка є базовим компонентом фінансування. Ще 540 млн доларів надано у вигляді кредитного підсилення від фонду ADVANCE Ukraine, який підтримується урядом Японії, що свідчить про активну участь азійських партнерів у фінансуванні українських реформ. Додатково передбачено 500 млн доларів гарантій від уряду Великої Британії, які зменшують фінансові ризики та підсилюють стійкість програми. Найбільшу частку становить грант у розмірі 2,35 млрд доларів від фонду F.O.R.T.I.S., що дозволяє значно розширити обсяг допомоги без збільшення боргового навантаження на Україну.

    У Світовому банку наголошують, що ця програма є частиною системної міжнародної підтримки України, яка допомагає забезпечувати базові бюджетні потреби держави під час війни, одночасно закладаючи основу для післявоєнного відновлення та економічної трансформації. Важливо, що це лише перша з двох запланованих операцій у межах ширшої програми політики розвитку, що передбачає довгостроковий характер співпраці.

    Фінансування буде спрямоване на три ключові напрями реформ, кожен з яких має стратегічне значення для економічного розвитку країни. Перший напрям передбачає стимулювання приватних інвестицій через удосконалення правової бази державно-приватного партнерства, розширення доступу малого та середнього бізнесу до фінансових інструментів, а також продовження процесів приватизації державних підприємств. Ці кроки мають створити більш сприятливе середовище для розвитку підприємництва та залучення капіталу.

    Другий напрям зосереджений на вирішенні проблеми дефіциту робочої сили, який став одним із ключових викликів для економіки України. У цьому контексті програма передбачає модернізацію житлової політики, підтримку ветеранського бізнесу, розширення можливостей працевлаштування жінок, а також реформування системи підготовки кадрів для зменшення розриву між потребами роботодавців і навичками працівників. Це має сприяти більш ефективному функціонуванню ринку праці.

    Третій напрям спрямований на поглиблення інтеграції України з внутрішнім ринком Європейського Союзу. Йдеться про гармонізацію екологічного законодавства з європейськими стандартами, підвищення прозорості державної підтримки аграрного сектору, а також інтеграцію українського енергетичного ринку до європейської системи. Це є важливим етапом на шляху до повноцінної економічної інтеграції з ЄС.

    У Світовому банку підкреслюють, що попри війну Україна продовжує впроваджувати системні реформи та демонструє здатність підтримувати макроекономічну стабільність. Регіональний директор Світового банку у справах країн Східної Європи Боб Сом зазначив, що Україна поступово створює умови для залучення приватного капіталу, розвитку ринкових інституцій і наближення до членства в Європейському Союзі.

    Окремо у фінансовій установі наголосили, що за останні роки міжнародна підтримка дозволила Україні забезпечувати критично важливі державні послуги для понад 20 мільйонів громадян, включно з охороною здоров’я, освітою, енергетикою, житловою політикою та підтримкою малого й середнього бізнесу.

    Таким чином, нова програма Світового банку розглядається як один із ключових інструментів фінансової стабілізації та структурної трансформації української економіки, який поєднує короткострокову бюджетну підтримку з довгостроковими реформами, спрямованими на відновлення та зростання країни.

  • Україна може отримати 6,6 млрд євро від ЄС, але Польща виступила проти нового плану

    Україна може отримати 6,6 млрд євро від ЄС, але Польща виступила проти нового плану

    У Європейському Союзі тривають складні переговори щодо подальшого використання мільярдів євро, призначених для підтримки України. Після того як Угорщина припинила блокування частини рішень, на рахунках Європейського фонду миру залишаються близько 6,6 млрд євро. Саме ці кошти стали предметом гострої дискусії між країнами-членами ЄС, оскільки частина держав виступає за їх негайне спрямування на допомогу Україні, тоді як інші вимагають компенсації за вже надану військову підтримку.

    Про це повідомляє польське видання RMF24 із посиланням на джерела, обізнані з перебігом переговорів між європейськими урядами.

    Суперечка виникла навколо механізму роботи Європейського фонду миру — спеціального інструменту ЄС, створеного для фінансування військової підтримки партнерських держав та компенсації країнам-членам витрат на передане озброєння. Від початку повномасштабної війни Росії проти України саме через цей механізм країни Євросоюзу отримували часткове відшкодування за зброю, боєприпаси та військову техніку, які передавали українським Силам оборони.

    Протягом останніх років фонд став одним із головних фінансових інструментів військової підтримки України. Завдяки йому країни ЄС могли оперативно постачати Києву озброєння, розраховуючи на подальше повернення частини витрачених коштів із загальноєвропейського бюджету.

    Однак із часом масштаби допомоги значно зросли. За даними джерел RMF24, загальний обсяг витрат країн Євросоюзу, які претендують на компенсацію через механізм фонду, вже досяг приблизно 43 млрд євро. Це значно перевищує наявні фінансові ресурси, тому повністю компенсувати всі витрати фактично неможливо.

    Саме через це між країнами-членами виникли серйозні розбіжності щодо того, як розпорядитися доступними 6,6 млрд євро.

    Найактивніше за отримання компенсацій виступає Польща. Варшава вважає, що правила фонду мають виконуватися в повному обсязі, а держави, які передали Україні значні обсяги військової допомоги, повинні отримати передбачені механізмом виплати.

    За оцінками польської сторони, йдеться приблизно про 2 млрд злотих, або близько 450 млн євро, які Польща розраховує отримати як компенсацію за вже передане українській армії озброєння.

    Заступник міністра оборони Польщі Томчик Цезари наголосив, що Варшава не підтримує спроби переглянути правила після того, як країни вже виконали свої зобов’язання та здійснили поставки.

    Польська влада переконана, що зміна механізму компенсацій заднім числом може створити небезпечний прецедент для всієї системи європейської співпраці. На думку Варшави, країни-члени ухвалювали рішення про передачу зброї, спираючись на діючі правила, тому їх перегляд після фактичного надання допомоги підриває довіру до спільних фінансових механізмів Євросоюзу.

    У Польщі також наголошують, що питання компенсацій безпосередньо пов’язане з можливостями подальшої військової підтримки України. Чим більше коштів буде повернуто країнам-доноркам, тим більше ресурсів вони зможуть спрямувати на нові закупівлі озброєння та модернізацію власних арсеналів.

    Подібної позиції дотримуються й деякі інші країни Центральної Європи. Зокрема, серед держав, які виступають за максимальне відшкодування витрат, згадують Словаччину та окремих інших учасників фонду.

    Водночас Німеччина пропонує інший підхід. У Берліні вважають, що нинішня безпекова ситуація вимагає концентрації ресурсів не на поверненні коштів до національних бюджетів, а на подальшому зміцненні обороноздатності України.

    Представники німецького уряду наголошують, що головною метою Європейського фонду миру має залишатися підтримка Києва в умовах триваючої війни. Саме тому, на думку Берліна, доступні 6,6 млрд євро доцільніше спрямувати на закупівлю нового озброєння, боєприпасів, систем протиповітряної оборони та іншої військової техніки для українських сил.

    У Німеччині також звертають увагу на те, що країна залишається одним із найбільших донорів України серед усіх держав Європейського Союзу. За останні роки Берлін виділив мільярди євро на військову, гуманітарну та фінансову підтримку Києва, тому питання повернення кількох сотень мільйонів євро не розглядається як критичне.

    Німецьку позицію підтримує низка країн Північної Європи. Скандинавські держави вважають, що доступні ресурси необхідно використовувати максимально ефективно саме для допомоги Україні, оскільки ситуація на фронті залишається складною, а потреба в сучасному озброєнні залишається надзвичайно високою.

    Франція займає більш збалансовану позицію. Париж загалом підтримує продовження фінансування військової допомоги Україні, однак водночас прагне забезпечити додаткові стимули для європейської оборонної промисловості.

    Французька сторона наполягає, що значна частина майбутніх закупівель повинна здійснюватися у виробників із країн Європейського Союзу. На думку Парижа, це дозволить не лише підтримати Україну, а й прискорити розвиток європейського оборонно-промислового комплексу, який останніми роками активно нарощує виробничі потужності через зростання безпекових загроз.

    Дискусія навколо коштів фонду демонструє ширшу проблему, з якою стикається Євросоюз у процесі довгострокової підтримки України. Після більш ніж чотирьох років масштабної допомоги дедалі гостріше постає питання про те, як забезпечити стабільне фінансування військових поставок та водночас врахувати інтереси країн-донорів.

    Попри суперечки щодо механізмів розподілу коштів, більшість країн ЄС продовжують підтримувати необхідність подальшої допомоги Україні. Розбіжності стосуються переважно фінансових процедур та пріоритетів використання наявних ресурсів, а не самої підтримки Києва.

    Очікується, що найближчими тижнями питання буде предметом інтенсивних консультацій між представниками держав-членів Євросоюзу. Спочатку переговори проходитимуть на технічному рівні, після чого рішення можуть винести на розгляд послів країн ЄС та профільних міністрів.

    Від результатів цих переговорів залежатиме не лише доля 6,6 млрд євро, а й подальша модель фінансування військової допомоги Україні. Якщо сторони досягнуть компромісу, Київ може отримати додаткові ресурси для закупівлі озброєння та зміцнення обороноздатності. Якщо ж розбіжності збережуться, процес розподілу коштів ризикує затягнутися, що може вплинути на темпи реалізації окремих програм підтримки.

    На тлі цих дискусій європейські країни продовжують оголошувати про нові пакети допомоги Україні. Зокрема, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус раніше повідомив про намір Берліна виділити додаткові 300 млн євро на підтримку чеської ініціативи із закупівлі артилерійських боєприпасів для української армії. Це свідчить про те, що навіть на тлі внутрішніх суперечок у Євросоюзі підтримка України залишається одним із ключових напрямків європейської безпекової політики.

  • Світовий банк надав Україні 236 млн євро на соціальні потреби під гарантії Швеції

    Світовий банк надав Україні 236 млн євро на соціальні потреби під гарантії Швеції

    Україна продовжує отримувати масштабну міжнародну фінансову підтримку для забезпечення стабільної роботи держави в умовах повномасштабної війни. Міністерство фінансів України та Світовий банк підписали нову кредитну угоду, відповідно до якої українська сторона отримає позику в розмірі 236 мільйонів євро під гарантії Королівства Швеція. Залучені кошти будуть спрямовані на фінансування ключових соціальних видатків державного бюджету та підтримку безперервного функціонування органів влади.

    Про підписання угоди повідомило Міністерство фінансів України. Фінансування надається в межах масштабного міжнародного проєкту PEACE in Ukraine (“Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні”), який реалізується за участі Міжнародного банку реконструкції та розвитку, що входить до групи Світового банку.

    Від імені України документ підписав міністр фінансів Сергій Марченко, а від Світового банку – операційний менеджер у справах країн Східної Європи Кевін Томлінсон. У церемонії також взяв участь Надзвичайний і Повноважний Посол Швеції в Україні Мартін Оберг, оскільки саме шведська сторона виступає гарантом цієї позики.

    У Міністерстві фінансів наголосили, що новий кредит дозволить компенсувати частину критично важливих бюджетних витрат, які не пов’язані з військовими потребами. Йдеться про фінансування соціальних виплат, забезпечення роботи державних установ, підтримку освітньої та медичної сфер, а також функціонування органів державної влади на центральному та місцевому рівнях.

    Через повномасштабну війну Україна вже понад чотири роки працює в умовах значного бюджетного дефіциту. Основна частина внутрішніх доходів держави спрямовується на оборону та безпеку, тоді як фінансування соціальних програм, пенсій, медицини, освіти та інших цивільних видатків значною мірою забезпечується за рахунок міжнародної допомоги.

    Саме тому проєкт PEACE in Ukraine став одним із ключових інструментів підтримки української держави з боку міжнародних партнерів. Його було започатковано у червні 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії. Головна мета програми – допомогти уряду України зберігати фінансову стійкість та виконувати свої основні функції навіть в умовах воєнного стану.

    За час реалізації проєкту через механізми Світового банку Україна вже отримала десятки мільярдів доларів міжнародної допомоги від урядів різних держав та міжнародних фінансових інституцій. Після надходження нового кредиту загальний обсяг коштів, залучених у межах PEACE in Ukraine, досягне майже 53,5 мільярда доларів США.

    У Міністерстві фінансів відзначають, що така підтримка є надзвичайно важливою не лише для поточних бюджетних потреб, а й для збереження макроекономічної стабільності країни. Міжнародні кредити та гранти дозволяють уникати різких скорочень соціальних програм, забезпечувати своєчасну виплату пенсій і зарплат працівникам бюджетної сфери, а також підтримувати роботу державних сервісів для громадян.

    Окрему роль у новому фінансуванні відіграє Швеція, яка від початку повномасштабної війни залишається одним із найактивніших партнерів України. Стокгольм регулярно надає як військову, так і фінансову допомогу, підтримує санкційну політику проти Росії та бере участь у програмах відновлення української економіки.

    Нове рішення Світового банку стало частиною ширшого пакета міжнародної підтримки, який Україна отримує останніми тижнями. Зокрема, 28 травня Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про виділення сьомого траншу допомоги в межах програми Ukraine Facility на суму майже 2,8 мільярда євро. Ця програма передбачає довгострокову фінансову підтримку України та реалізацію реформ, необхідних для подальшої інтеграції до Європейського Союзу.

    Крім того, Верховна Рада України ратифікувала масштабну фінансову угоду з ЄС щодо залучення до 90 мільярдів євро допомоги для підтримки української економіки, державного бюджету та післявоєнного відновлення країни.

    Експерти зазначають, що міжнародна фінансова підтримка залишається одним із ключових факторів економічної стійкості України. Попри триваючу війну, держава продовжує виконувати свої соціальні зобов’язання перед громадянами, утримувати стабільність фінансової системи та забезпечувати роботу критично важливих інституцій. Саме завдяки співпраці з міжнародними партнерами уряд має можливість концентрувати внутрішні ресурси на обороні країни та захисті від російської агресії, одночасно підтримуючи функціонування цивільного сектору та соціальної сфери.

  • У Конгресі США засумнівалися у новому пакеті допомоги Україні: республіканці чекають рішучих дій від Європи

    У Конгресі США засумнівалися у новому пакеті допомоги Україні: республіканці чекають рішучих дій від Європи

    У Конгресі США дедалі частіше лунають заяви про те, що нових масштабних пакетів фінансової допомоги для України може не бути. Голова комітету із закордонних справ Палати представників США Браян Маст заявив, що американські законодавці навряд чи погодять чергове багатомільярдне фінансування Києва, а основний тягар підтримки України має взяти на себе Європа.

    Про це Маст сказав в інтерв’ю «Радіо Свобода».

    «Я не вірю, що ви побачите новий американський пакет безпекової допомоги Україні — на 6 мільярдів доларів, 60 мільярдів чи будь-яку іншу суму», — заявив конгресмен-республіканець.

    За його словами, війна Росії проти України є насамперед викликом для європейської безпеки, тому країни ЄС повинні значно активніше фінансувати оборону Києва та забезпечувати його зброєю.

    «Ми готові бути посередниками миру. Європа має захищати власне подвір’я», — наголосив Маст.

    Водночас він зазначив, що адміністрація Дональд Трамп не планує повністю відмовлятися від підтримки України. За словами конгресмена, Вашингтон продовжить допомагати Києву у сферах передачі озброєння, обміну розвідувальною інформацією та санкційного тиску на Росію.

    Окремо Маст підтримав ідею нових санкцій проти РФ, однак наголосив, що вони не повинні шкодити союзникам США більше, ніж самій Росії.

    «Санкції мають завдавати більше шкоди нашим ворогам і приносити більше користі нам та нашим союзникам», — підкреслив він.

    Заява голови комітету із закордонних справ Палати представників пролунала на тлі складних дискусій у Вашингтоні щодо подальшої підтримки України після приходу до влади адміністрації Трампа. Частина республіканців виступає за скорочення прямого фінансування Києва та перекладання більшої відповідальності на європейських партнерів.

    Попри це, у Конгресі все ще тривають спроби просунути новий пакет допомоги Україні. Раніше у Палаті представників вдалося зібрати необхідні 218 підписів для запуску процедури розгляду законопроєкту в обхід керівництва республіканської більшості.

    Документ, який подав конгресмен Грегорі Мікс, передбачає 1,3 мільярда доларів прямої безпекової допомоги Україні, а також можливість надання ще до 8 мільярдів доларів у форматі кредитів і позик.

    Крім того, ініціатива містить положення про нові санкції проти Росії та механізми контролю за використанням коштів.

    Втім, перспективи ухвалення цього документа залишаються невизначеними через опір частини республіканців і позицію Білого дому.

    Паралельно у Європі тривають дискусії щодо збільшення військової допомоги Україні. Після кількох хвиль масованих російських атак Київ закликав союзників пришвидшити передачу систем ППО, ракет до NATO-сумісних комплексів та далекобійного озброєння.

    Однак, за даними американських та європейських медіа, окремі країни ЄС поки не готові передавати Україні додаткові ракети до систем Patriot через обмежені власні запаси та побоювання щодо обороноздатності своїх армій.

    На цьому тлі дедалі помітнішою стає тенденція, за якої Вашингтон намагається зменшити свою фінансову участь у підтримці України, водночас стимулюючи Європу до більшої військової та економічної відповідальності.

  • Поразка Орбана відкриває Україні €90 млрд: коли ЄС може розблокувати фінансування

    Поразка Орбана відкриває Україні €90 млрд: коли ЄС може розблокувати фінансування

    Перемога опозиційної партії «Тиса» на парламентських виборах в Угорщині може стати переломним моментом для фінансової підтримки України з боку Європейського Союзу. Після багаторічного блокування Будапештом ключових рішень ЄС, зокрема кредиту на €90 млрд для України, у Брюсселі та провідних столицях Європи очікують швидкого розблокування коштів. За оцінками європейських чиновників, «прогрес можливий уже найближчими тижнями», а перші рішення можуть бути ухвалені фактично одразу після формування нового уряду в Будапешті.

    Йдеться про масштабний фінансовий пакет, погоджений ще у грудні 2025 року як довгострокова підтримка України на 2026–2027 роки. Ці кошти мають стати критично важливими для покриття бюджетного дефіциту, зокрема фінансування соціальних виплат, зарплат у державному секторі та стабільності економіки в умовах війни. Без цього ресурсу Україна, за оцінками аналітиків, могла б зіткнутися з серйозними фінансовими труднощами вже у середині 2026 року.

    Головною перепоною для запуску кредиту залишалося вето уряду прем’єра Віктора Орбана. Угорщина системно блокувала рішення ЄС щодо допомоги Україні, зокрема пов’язуючи свою позицію з енергетичними суперечками — наприклад, питанням транзиту російської нафти через трубопровід «Дружба».

    Після виборів ситуація різко змінилася. Лідер партії «Тиса» Петер Мадяр, який здобув переконливу перемогу та отримав навіть конституційну більшість у парламенті, дав сигнал, що не продовжуватиме політику блокування. Він прямо заявив, що Угорщина не перешкоджатиме кредиту, оскільки рішення ЄС уже ухвалене і формально не потребує повторного погодження з боку Будапешта.

    Водночас важливо розуміти нюанс: сам кредит структурований таким чином, що не всі країни ЄС зобов’язані брати участь у його фінансуванні. Зокрема, Угорщина, а також Чехія і Словаччина можуть не долучатися до механізму напряму, але при цьому не блокувати його для інших.

    Європейські столиці вже відкрито говорять про можливість швидкого прориву. У Німеччині заявили, що результати виборів в Угорщині дають «надію на дуже швидке» виділення коштів Україні. Водночас у структурах ЄС зазначають, що поразка Орбана — це «велика перемога для Європи», яка може не лише розблокувати фінансування, а й загалом змінити динаміку підтримки України.

    Аналітики також звертають увагу на ширший політичний контекст. Протягом 16 років правління Орбан був одним із ключових союзників Росії в ЄС і регулярно блокував санкції та допомогу Україні. Його поразка означає ослаблення проросійського впливу в європейській політиці та потенційне посилення єдності ЄС у питаннях підтримки Києва.

    Водночас не всі ризики зникли. По-перше, новий уряд Угорщини ще не сформований — Петер Мадяр планує офіційно очолити його лише на початку травня. До цього моменту формально зберігаються повноваження попередньої влади, що може затягнути процес.

    По-друге, позиції інших країн ЄС також залишаються фактором невизначеності. Хоча Чехія і Словаччина не заявляли про намір блокувати кредит, їхня участь у фінансовому механізмі обмежена, а внутрішньополітичні дискусії можуть вплинути на темпи ухвалення рішень.

    По-третє, навіть після політичного погодження кошти не надійдуть миттєво. Механізм передбачає поетапне виділення траншів, виконання умов і технічні процедури, що можуть зайняти кілька місяців.

    Окремо варто враховувати, що нова влада Угорщини не є однозначно проукраїнською. Петер Мадяр займає більш помірковану позицію: визнає Україну жертвою агресії, але виступає за прагматичні відносини з Росією і обережний підхід до розширення ЄС. Це означає, що підтримка України з боку Будапешта може стати менш конфронтаційною, але не обов’язково максимально активною.

    Попри це, загальний тренд є позитивним для України. ЄС отримує шанс швидко розблокувати один із найбільших пакетів фінансової допомоги за весь час повномасштабної війни. У разі оперативного формування уряду в Угорщині та політичної згоди всередині Євросоюзу перші рішення можуть бути ухвалені вже у травні, а реальні виплати — розпочатися в найближчі місяці.

    Таким чином, поразка Орбана відкриває для України «вікно можливостей», яке може визначити фінансову стабільність держави на найближчі роки.

  • Єврокомісія: перший транш з пакета 90 млрд євро для України очікується у 2-му кварталі 2026 року

    Єврокомісія: перший транш з пакета 90 млрд євро для України очікується у 2-му кварталі 2026 року

    Європейська комісія очікує, що перший транш фінансової допомоги Україні в межах кредитного пакета на 90 млрд євро може бути спрямований до кінця другого кварталу 2026 року. Про це повідомляє речник Єврокомісії Балажа Уйварі.

    У Єврокомісії наголошують, що йдеться про довгостроковий фінансовий інструмент, погоджений на рівні лідерів Європейського Союзу, який має забезпечити стабільну підтримку України у 2026–2027 роках. Наразі триває фіналізація юридичних і технічних процедур, необхідних для запуску виплат.

    Речник Єврокомісії підкреслив, що Брюссель залишається відданим виконанню домовленостей і працює над тим, щоб забезпечити першу виплату в заплановані строки.

    «Ми, звісно, очікуємо, що всі лідери ЄС, усі держави-члени дотримуватимуться своїх зобов’язань», — зазначив Балаж Уйварі.

    Пакети макрофінансової допомоги такого масштабу в ЄС зазвичай проходять складну багаторівневу процедуру погодження. Вона включає політичне рішення на рівні Європейської ради, після чого Єврокомісія готує правову основу — регламенти, меморандуми та кредитні угоди.

    Після цього відбувається узгодження з державами-членами ЄС і Європейським парламентом (залежно від типу інструменту), а також формування механізму фінансування — тобто, звідки саме надходитимуть кошти та як вони будуть гарантовані.

    У випадку України мова йде про поєднання бюджетної підтримки та кредитних інструментів, які дозволяють ЄС розподіляти виплати у кілька траншів залежно від виконання умов.

    Єврокомісія повідомляє, що наразі триває робота над ключовими елементами пакета, серед яких:

    – Меморандум про взаєморозуміння, який визначить принципи та умови надання допомоги
    – оновлений План України в межах механізму Ukraine Facility
    – кредитна угода, яка закріпить фінансові зобов’язання сторін

    Ці документи є критично важливими для запуску фінансування, оскільки саме вони визначають як технічні параметри виплат, так і політичні зобов’язання України щодо реформ.

    Ukraine Facility залишається центральним інструментом підтримки України з боку ЄС. Він передбачає багаторічну програму фінансування, яка поєднує три основні компоненти: макрофінансову підтримку бюджету, інвестиційний фонд та технічну допомогу для реформ.

    Фінансування в межах цього механізму надається поетапно. Кожен транш залежить від виконання Україною узгоджених індикаторів, які стосуються реформ у сфері державного управління, економічної політики, енергетики та верховенства права.

    У Брюсселі підкреслюють, що пакет на 90 млрд євро є частиною ширшої стратегії довгострокової підтримки України. ЄС намагається забезпечити передбачуваність фінансування, щоб зменшити ризики для макроекономічної стабільності України в умовах війни.

    Водночас такі рішення потребують політичного консенсусу між країнами-членами ЄС, що часто ускладнює і уповільнює процес ухвалення остаточних рішень. Саме тому частина роботи з підготовки пакета триває паралельно з політичними консультаціями.

    З початку повномасштабного вторгнення Європейський Союз став одним із ключових донорів фінансової допомоги Україні. Підтримка охоплює як безповоротні гранти, так і кредити, а також гарантії для залучення інвестицій.

    Новий пакет на 90 млрд євро розглядається як продовження цієї політики, але з більш довгостроковим горизонтом планування — на 2026–2027 роки, що має забезпечити стабільність бюджетного планування України.