Golosnovinua.com

Позначка: Fire Point

  • Пожежу на російському НПЗ видно з космосу: з’явилися супутникові знімки після удару дронів

    Пожежу на російському НПЗ видно з космосу: з’явилися супутникові знімки після удару дронів

    У Росії після нічної атаки безпілотників спалахнула масштабна пожежа на Новокуйбишевському нафтопереробному заводі в Самарській області. Супутники зафіксували густу хмару чорного диму над підприємством, яке виробляє, зокрема, реактивне паливо для російської військової авіації. Через сильне задимлення наразі неможливо встановити точні масштаби руйнувань.

    Про це 30 жовтня повідомили журналісти проєкту «Схеми» Радіо Свобода, які оприлюднили супутникові знімки компанії Planet Labs.

    На фотографіях із космосу видно, що значну частину території Новокуйбишевського НПЗ накрила щільна хмара чорного диму. Це свідчить про масштабну пожежу, яка тривала на момент супутникової зйомки.

    Водночас дим закриває промислові установки та інші об’єкти підприємства, тому журналісти поки не можуть визначити, які саме виробничі ділянки зазнали пошкоджень.

    Наразі також немає підтверджених даних про знищення конкретного обладнання, обсяги втрат або повну зупинку роботи заводу.

    Перші повідомлення про атаку на Новокуйбишевськ з’явилися вранці 30 жовтня.

    Місцеві жителі розповідали про вибухи та роботу російської протиповітряної оборони. Згодом у соціальних мережах почали поширювати фотографії й відеозаписи великих стовпів диму над промисловою зоною міста.

    Про пожежу на території нафтопереробного заводу повідомляли російський незалежний ресурс ASTRA та українські моніторингові канали Exilenova+ і Supernova+.

    За даними відкритих джерел, у Самарській області оголосили загрозу атаки безпілотників, а роботу місцевого аеропорту тимчасово обмежували.

    Згодом інформацію про масштабне займання підтвердили супутникові знімки Planet Labs.

    Окремо українська компанія Fire Point заявила, що атаку на підприємство здійснили Сили оборони України із застосуванням її безпілотників.

    Водночас на момент появи супутникових фотографій офіційного повідомлення українського військового командування з детальними результатами удару не було.

    Новокуйбишевський нафтопереробний завод є одним із великих підприємств нафтової галузі Росії. Він розташований у Самарській області та входить до структури державної нафтової компанії «Роснефть».

    Його проєктна потужність становить приблизно 8,8 мільйона тонн переробки нафти на рік.

    Підприємство виготовляє широкий асортимент нафтопродуктів, зокрема автомобільний бензин, дизельне паливо, бітум, нафтовий кокс та авіаційне пальне.

    Особливе значення має виробництво реактивного палива, яке може використовуватися російською військовою авіацією.

    Саме тому нафтопереробна інфраструктура залишається важливим об’єктом у контексті забезпечення російських збройних сил паливом.

    Пошкодження виробничих установок або систем транспортування нафти потенційно може впливати на обсяги переробки та постачання нафтопродуктів.

    Проте конкретний вплив нинішнього удару на роботу Новокуйбишевського НПЗ поки оцінити неможливо.

    Для встановлення масштабів пошкоджень необхідні додаткові супутникові знімки після завершення пожежі та розсіювання диму.

    Це дозволить порівняти стан промислових об’єктів до й після атаки, визначити можливі осередки ураження та оцінити характер руйнувань.

    Російські нафтопереробні підприємства неодноразово ставали цілями атак безпілотників на тлі повномасштабної війни проти України.

    Подібні удари можуть впливати не лише на виробництво пального, а й на логістику, ремонтні витрати та стабільність роботи окремих підприємств.

    Водночас поява масштабної пожежі не обов’язково означає, що завод повністю припинив виробництво. Це залежить від того, які саме установки постраждали та наскільки серйозними виявилися пошкодження.

    Станом на 30 жовтня супутникові знімки підтверджують масштабну пожежу та сильне задимлення Новокуйбишевського НПЗ після нічної атаки дронів. Проте точні місця ураження, розмір збитків та наслідки для виробництва реактивного палива ще залишаються невідомими.

  • Ніч вибухів у Росії: нафтовий термінал горить, атаковано дата-центр VK, у Петербурзі зникло світло

    Ніч вибухів у Росії: нафтовий термінал горить, атаковано дата-центр VK, у Петербурзі зникло світло

    У ніч проти 18 жовтня 2026 року Москва, Санкт-Петербург і Ленінградська область зазнали масованої атаки безпілотників. Найсерйозніші наслідки зафіксували в Санкт-Петербурзі, де після ударів спалахнула пожежа на території одного з найбільших російських комплексів перевалки нафтопродуктів на Балтійському морі — Петербурзького нафтового термінала. Крім того, під удар потрапив центр обробки даних російської компанії VK, у кількох районах виникли перебої з електропостачанням, а аеропорт Пулково тимчасово припинив приймати й відправляти літаки. Виробник українських безпілотників Fire Point повідомив, що для атаки на нафтовий об’єкт використовувалися дрони FP-1. Російська влада визнала пожежі, але заявила про масове перехоплення повітряних цілей.

    Про атаку повідомили українські моніторингові Telegram-канали Exilenova+ та Supernova+, російське незалежне видання ASTRA, а згодом і представники російської влади.

    Перші повідомлення про інтенсивну роботу протиповітряної оборони в районі Санкт-Петербурга почали з’являтися приблизно о третій годині ночі.

    Місцеві жителі розповідали про серії вибухів, яскраві спалахи в небі та звуки роботи російської ППО.

    Відеозаписи, які поширювали очевидці, демонстрували сильні загоряння та стовпи диму.

    Згодом російська влада офіційно підтвердила, що після атаки виникла пожежа безпосередньо на території Петербурзького нафтового термінала.

    Петербурзький нафтовий термінал охопила пожежа

    Губернатор Санкт-Петербурга Олександр Беглов повідомив, що внаслідок атаки безпілотників рятувальники ліквідовують пожежі на кількох об’єктах міської інфраструктури.

    Серед них він прямо назвав Петербурзький нафтовий термінал.

    Також, за словами Беглова, загоряння виникли в Невському, Красносельському, Красногвардійському та Московському районах міста.

    Відповідні повідомлення російського посадовця процитувало російське РБК.

    За даними моніторингового каналу Exilenova+, на території нафтового комплексу виникла пожежа в резервуарному парку.

    На оприлюднених у соціальних мережах кадрах видно масштабне займання.

    Водночас остаточно визначити кількість пошкоджених резервуарів, обсяг згорілих нафтопродуктів та стан технологічного обладнання за доступними відеозаписами неможливо.

    Також наразі немає підтвердження, що термінал повністю припинив роботу.

    Fire Point повідомила про використання українських FP-1

    Українська компанія Fire Point, яка розробляє ударні безпілотні системи, повідомила про застосування дронів FP-1 під час атаки на Петербурзький нафтовий термінал.

    Про це, зокрема, повідомив 24 Канал.

    FP-1 належить до українських ударних безпілотників великої дальності.

    Такі апарати призначені для ураження об’єктів, розташованих на значній відстані від української території.

    Санкт-Петербург розташований приблизно за 850 кілометрів від українського кордону, тому атаки на об’єкти в цьому регіоні демонструють можливості далекобійних безпілотних систем.

    Водночас компанія-виробник не є тотожною військовому командуванню.

    Станом на ранок 18 жовтня детального офіційного звіту Генерального штабу ЗСУ щодо всіх результатів цієї атаки в перевірених повідомленнях не було.

    Отже, застосування FP-1 підтверджується заявою виробника, а пожежа на терміналі — повідомленнями російської влади та матеріалами очевидців.

    Чому удар по нафтовому терміналу важливий для Росії

    Петербурзький нафтовий термінал — один із великих російських комплексів приймання, зберігання та відвантаження нафтопродуктів.

    Він розташований у Великому порту Санкт-Петербурга та забезпечує перевалку пального, зокрема для подальшого морського експорту.

    За відкритими даними, пропускна спроможність комплексу становить приблизно 10–12,5 мільйона тонн нафтопродуктів на рік.

    На території підприємства розміщено понад 30 резервуарів для зберігання різних видів пального.

    Загальний об’єм резервуарного парку оцінюють приблизно у 441 тисячу кубометрів.

    Такі комплекси є важливою частиною експортної інфраструктури російської нафтової галузі.

    Через них продукція нафтопереробних підприємств відвантажується на морські судна для подальшого транспортування.

    Пошкодження резервуарів та обладнання потенційно може ускладнювати логістику, потребувати ремонтів і впливати на графіки перевалки.

    Однак масштаб економічних наслідків конкретно цієї атаки залежатиме від результатів обстеження підприємства.

    Сам факт пожежі не дозволяє стверджувати, що Росія втратила всю пропускну спроможність термінала або що експорт нафтопродуктів через Санкт-Петербург повністю зупинився.

    Водночас атакований комплекс має стратегічне економічне значення, оскільки нафтова галузь залишається одним із джерел валютних доходів Росії.

    Під удар потрапив дата-центр «ВКонтакте»

    Окрім нафтового термінала, безпілотники атакували центр обробки даних компанії VK у Ленінградській області.

    Про це повідомили російські ЗМІ, а згодом інформацію підтвердила сама компанія.

    У VK заявили, що один із дата-центрів справді зазнав атаки безпілотника.

    Водночас представники компанії запевнили, що її сервіси продовжують працювати у звичайному режимі.

    Однак у соціальних мережах почали з’являтися скарги на проблеми з доступом до окремих сервісів.

    За повідомленнями користувачів, спостерігалися перебої в роботі «ВКонтакте» та деяких пов’язаних платформ.

    Інформацію про атаку на дата-центр також підтвердило російське РБК.

    Поруч із пошкодженим об’єктом, за даними OSINT-аналітиків ASTRA, розташована велика електропідстанція.

    Повідомлялося, що вона також могла зазнати пошкоджень.

    Проте ступінь ураження енергетичного обладнання та його вплив на роботу дата-центру потребують додаткового підтвердження.

    У Петербурзі почали зникати світло та вода

    Після нічної атаки мешканці Санкт-Петербурга й навколишніх районів почали повідомляти про перебої з електропостачанням.

    За інформацією російських незалежних медіа, частина споживачів тимчасово залишилася без світла.

    У деяких районах також виникали проблеми з водопостачанням.

    Причини всіх знеструмлень остаточно не встановлені.

    За повідомленнями російської влади, уламки безпілотників могли пошкодити окремі лінії електропередачі.

    Водночас моніторингові канали повідомляли про можливе ураження енергетичного обладнання поблизу дата-центру VK.

    Тому поки не можна стверджувати, що всі перебої зі світлом були спричинені прямими влучаннями по електропідстанціях.

    Окремо жителі Петербурга скаржилися на проблеми з мобільним інтернетом.

    Місцева влада попереджала, що під час роботи засобів протидії безпілотникам можливі тимчасові обмеження зв’язку.

    Повідомляють також про влучання в міст

    Українські OSINT-канали опублікували повідомлення про можливе влучання безпілотника у вантовий міст через Корабельний фарватер.

    Він входить до складу Західного швидкісного діаметра — важливої транспортної магістралі Санкт-Петербурга.

    За повідомленнями моніторингових ресурсів, після атаки в районі мосту було зафіксовано вибухи.

    Однак російська влада на момент перших офіційних повідомлень не підтвердила масштабного пошкодження мостової конструкції.

    Також не оприлюднено перевірених даних про тривале припинення руху саме через руйнування цього об’єкта.

    Тому повідомлення про ураження мосту слід розглядати як попередню інформацію, яка потребує незалежної перевірки.

    ППО Росії заявила про 126 збитих дронів

    Губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко протягом ночі кілька разів оновлював інформацію про роботу російської протиповітряної оборони.

    Спочатку він повідомив про нібито збиття 57 безпілотників.

    Пізніше заявлена кількість перехоплених повітряних цілей зросла до 126.

    За словами російського посадовця, уламки дронів пошкодили житлові будівлі, автомобілі та лінії електропередачі.

    Зокрема, у селищі Нізіно Ломоносовського району повідомлялося про пошкодження чотирьох автомобілів на парковці.

    Також місцеві мешканці розповідали про вибухи в Кудрові та інших населених пунктах області.

    Російська влада заявила про продовження роботи ППО.

    Водночас оприлюднена кількість збитих апаратів не підтверджена незалежними джерелами.

    Достовірно встановити, скільки безпілотників було запущено та скільки з них досягли цілей, наразі неможливо.

    Москва також провела ніч під звуки вибухів

    Паралельно з атакою на Санкт-Петербург російська влада повідомляла про наліт безпілотників у напрямку Москви.

    Мер російської столиці Сергій Собянін почав публікувати повідомлення про збиті дрони ще пізно ввечері 17 жовтня.

    Станом приблизно на третю годину ночі він заявив про 87 перехоплених безпілотників.

    За словами московського мера, на місцях падіння уламків працювали екстрені служби.

    Водночас на той момент Собянін не повідомляв про значні руйнування або постраждалих у самій столиці.

    Жителі Підмосков’я розповідали про вибухи та звуки роботи протиповітряної оборони.

    Це вже не перша масштабна повітряна атака на московський регіон протягом жовтня.

    Напередодні російська влада заявила, що за тиждень із 10 до 17 жовтня в напрямку Московського регіону нібито рухалися 2730 українських безпілотників.

    Проте підтвердити ці показники незалежними даними неможливо.

    Аеропорти Москви та Петербурга знову обмежили польоти

    Через загрозу безпілотників російська авіаційна влада запровадила тимчасові обмеження на приймання та відправлення літаків.

    Зокрема, призупиняв роботу петербурзький аеропорт Пулково.

    За інформацією російських ЗМІ, обмеження запровадили приблизно о другій годині ночі.

    На тлі повітряної загрози пасажирів і працівників аеропорту переводили до безпечних зон.

    Адміністрація Пулково повідомляла про надання людям води та необхідних речей для очікування.

    Тимчасові обмеження також діяли у двох московських аеропортах.

    Ці заходи стали продовженням серії порушень авіасполучення, які протягом останніх днів неодноразово зачіпали російські транспортні вузли.

    Для авіакомпаній такі рішення означають можливі затримки, зміни маршрутів та додаткові витрати.

    Однак точна кількість скасованих і затриманих рейсів саме в ніч проти 18 жовтня потребує окремого підтвердження.

    Чому українські дрони атакують російську нафтову інфраструктуру

    Атака на Петербурзький нафтовий термінал відбулася на тлі тривалої кампанії ударів по російській нафтовій галузі.

    Раніше українські далекобійні безпілотники неодноразово атакували нафтопереробні заводи, паливні сховища та інші об’єкти, пов’язані з виробництвом і транспортуванням енергоносіїв.

    11 жовтня американське видання The Washington Post опублікувало велике дослідження про те, як Україна застосовує високоточні удари для пошкодження найбільш важливого обладнання російських нафтопереробних підприємств.

    У матеріалі зазначалося, що удари по обладнанню, яке складно замінити, можуть призводити до тривалих зупинок виробництва.

    Додатковою проблемою для Росії залишаються санкційні обмеження на постачання окремих компонентів промислового обладнання.

    Водночас нафтові термінали виконують інші функції, ніж нафтопереробні заводи.

    Вони забезпечують зберігання та перевалку готової продукції, а не обов’язково її виробництво.

    Тому наслідки атаки на термінал потрібно оцінювати насамперед із погляду пошкодження резервуарів, насосного обладнання та експортної логістики.

    Фактичний економічний ефект удару залежатиме від масштабу руйнувань і часу, необхідного для відновлення роботи об’єкта.

    Що відомо станом на ранок 18 жовтня

    Після масованої атаки безпілотників російська влада підтвердила пожежу на території Петербурзького нафтового термінала.

    Компанія Fire Point повідомила про використання українських дронів FP-1.

    Також встановлено факт атаки на центр обробки даних VK у Ленінградській області.

    Мешканці Санкт-Петербурга повідомляли про перебої з електропостачанням і мобільним зв’язком.

    Аеропорт Пулково та окремі московські аеропорти тимчасово обмежували польоти.

    Російська влада заявила про 126 збитих безпілотників над Ленінградською областю та 87 — у напрямку Москви станом на третю годину ночі.

    Проте ці цифри не мають незалежного підтвердження.

    Губернатор Санкт-Петербурга повідомив, що, за попередніми даними, загиблих унаслідок атаки немає.

    Найважливішим підтвердженим наслідком нічного удару стала пожежа на одному з великих російських нафтових експортних комплексів у Балтійському регіоні.

    Остаточні масштаби пошкоджень, можливі втрати підприємства та вплив атаки на морський експорт нафтопродуктів наразі залишаються невідомими.

  • Українська балістика вперше полетіла по Росії: Fire Point розкрила деталі запуску FP-7

    Українська балістика вперше полетіла по Росії: Fire Point розкрила деталі запуску FP-7

    Українська оборонна компанія Fire Point повідомила про перше застосування власної тактичної балістичної ракети по території Росії. Йдеться про FP-7, заявлена дальність якої сягає 300 кілометрів. Водночас виробник поки не розкриває, яку саме ціль атакували, коли відбувся запуск і чи вдалося завдати противнику втрат. Паралельно в Україні працюють над потужнішою ракетою FP-9, здатною долати значно більші відстані.

    Про застосування української балістики повідомила генеральна директорка компанії Fire Point Ірина Терех. Її заяву 12 жовтня оприлюднили українські медіа, зокрема «Еспресо».

    За словами керівниці компанії, українські розробники вже перейшли від випробувань до практичного застосування власного ракетного озброєння.

    Терех заявила, що українську балістичну ракету вперше запустили по території РФ. Вона уточнила, що йдеться про тактичну систему з дальністю до 300 кілометрів.

    Однак конкретних подробиць операції керівниця Fire Point не повідомила. Невідомими залишаються місце запуску, ціль та результати застосування ракети.

    FP-7 уже застосували, але до Москви вона не дістане

    FP-7 належить до класу тактичних балістичних ракет, призначених для ураження цілей на порівняно невеликих відстанях.

    За характеристиками, які раніше оприлюднювали виробник та профільні видання, ракета може доставляти бойову частину масою приблизно 150–200 кілограмів.

    Водночас публічні оцінки максимальної дальності FP-7 різняться: раніше повідомлялося про 200–250 кілометрів, тоді як Ірина Терех назвала показник до 300 кілометрів.

    Це означає, що наразі не всі заявлені технічні характеристики підтверджені незалежними випробуваннями.

    FP-7 не є тією далекобійною ракетою, яку український виробник розробляє для ураження цілей на відстані понад 800 кілометрів.

    Йдеться про інший проєкт — FP-9.

    Що відомо про перше бойове застосування

    Ще 1 жовтня президент України Володимир Зеленський оголосив про перше бойове застосування української ракети FP-7.

    Тоді глава держави опублікував відео запуску та повідомив про перехід до наступного етапу — виробництва.

    При цьому президент не уточнив, яку саме ціль уразили українські військові.

    Американська газета The Wall Street Journal із посиланням на власні джерела повідомляла, що ракета могла бути застосована по об’єкту на тимчасово окупованій території України.

    Нова заява Fire Point стосується запуску по території Росії.

    Водночас залишається незрозумілим, чи йдеться про окрему операцію, чи виробник розкрив додаткову інформацію щодо вже відомого застосування.

    Україна готує FP-9 із дальністю до 850 кілометрів

    Паралельно Fire Point розробляє іншу балістичну ракету — FP-9.

    За попередніми заявами представників компанії, її дальність має сягати 850 кілометрів. Саме цей проєкт розглядають як можливість значно розширити українські далекобійні спроможності.

    Наприкінці вересня Ірина Терех повідомляла, що завершення розробки FP-9 планують до кінця осені 2026 року.

    Однак готовність до випробувань, початок виробництва та реальне бойове застосування — різні етапи створення озброєння.

    Наразі незалежних підтверджень бойового застосування FP-9 немає.

    Чому власна балістика важлива для України

    Розвиток власних балістичних ракет дає Україні можливість поступово зменшувати залежність від іноземних поставок далекобійного озброєння.

    На відміну від крилатих ракет і більшості безпілотників, балістичні ракети рухаються за іншою траєкторією та можуть досягати високих швидкостей, що ускладнює їх перехоплення.

    Водночас ефективність нової зброї залежить не лише від максимальної дальності, а й від точності, надійності та можливостей серійного виробництва.

    За оцінками військових аналітиків, поява української балістики може розширити можливості ураження військових об’єктів противника.

    Таким чином, заява Fire Point свідчить про новий етап розвитку українського ракетного озброєння. Проте говорити про успішне знищення конкретного об’єкта на території РФ поки зарано: виробник не оприлюднив ані результатів удару, ані незалежних доказів ураження цілі.

  • Українська балістика пішла в бій: Зеленський показав перший удар FP-7

    Українська балістика пішла в бій: Зеленський показав перший удар FP-7

    Україна вперше офіційно підтвердила бойове застосування власної тактичної балістичної ракети FP-7. Президент Володимир Зеленський 1 жовтня оприлюднив відео запуску нового українського озброєння та заявив, що після бойової перевірки наступним кроком має стати його виробництво.

    «Українська тактична балістика. FP-7. Перше бойове застосування. Дякую за результат. Далі – виробництво», — написав глава держави.

    Куди саме полетіла FP-7, яку ціль атакували, скільки ракет було застосовано та яким був результат удару, Зеленський не уточнив. Це важлива деталь: офіційно підтверджений сам факт першого бойового використання ракети, але не конкретний об’єкт ураження.

    Для української ракетної програми це помітний рубіж. Ще на початку року FP-7 демонстрували лише під час випробувальних пусків, улітку розробники говорили про кодифікацію та підготовку до військових тестів, а у вересні компанія Fire Point заявляла, що до реального застосування залишилися лічені тижні. Тепер цей етап, за словами президента, пройдено.

    FP-7 розробляє українська оборонна компанія Fire Point, яка також відома далекобійними ударними безпілотниками та крилатою ракетою FP-5 «Фламінго». Проєкт балістичної ракети компанія вперше публічно представила у вересні 2025 року на міжнародній оборонній виставці MSPO у Польщі. Уже 27 лютого 2026 року співзасновник Fire Point Денис Штілерман показав перші кадри випробувальних запусків FP-7 із наземної пускової платформи.

    За початково заявленими характеристиками виробника, FP-7 мала дальність до 200 км, бойову частину до 150 кг, максимальну швидкість приблизно 1500 м/с, висоту польоту до 65 км та заявлене кругове ймовірне відхилення близько 14 метрів.

    Проте вже влітку представники Fire Point повідомляли про покращені характеристики. Defense News у серпні писало з посиланням на компанію, що дальність FP-7 залежно від конфігурації може сягати близько 300 км, а бойова частина — до 150 кг. Інші українські публікації наводили версію до 300 км із навантаженням до 200 кг. Через розбіжності у відкритих даних коректніше говорити про діапазон характеристик, заявлених самим розробником на різних етапах програми, а не про остаточно підтверджені військові параметри.

    У середині вересня генеральна директорка Fire Point Ірина Терех повідомляла, що FP-7 вже завершила два попередні етапи випробувань. Спочатку окремо перевіряли двигун, систему навігації та інші вузли на землі й у лабораторіях, після чого відбулися льотні випробування. Наступним етапом стали військові тести, які водночас були частиною процесу кодифікації. Тоді Терех прогнозувала, що до бойового використання залишилися саме тижні, а не місяці.

    Ще раніше, у серпні, вона говорила Reuters, що компанія провела близько 15 випробувальних пусків і розраховує перейти до бойового застосування восени.

    Таким чином, за публічно відомою хронологією, шлях FP-7 від перших відкритих тестів до офіційно підтвердженого бойового пуску зайняв приблизно сім місяців.

    Для України принципове значення має не лише сама ракета, а й те, що вона створюється всередині країни. Західні далекобійні системи протягом війни часто постачалися в обмеженій кількості, а їх використання могло залежати від політичних умов держав-постачальників. Власне виробництво дає Києву значно більше контролю над масштабом випуску, запасами та застосуванням зброї.

    Саме тому коротка фраза Зеленського «далі — виробництво» може бути не менш важливою, ніж повідомлення про перший запуск. Випробувати одну або кілька ракет і створити стабільну серію — різні за складністю завдання. Серійне виробництво потребує двигунів, електроніки, корпусів, вибухових речовин, пускових установок, стабільних ланцюгів постачання та захищених виробничих потужностей.

    Fire Point саме технологічну простоту називала однією з головних переваг FP-7. Ракета запускається із наземної платформи і, за описами розробника, створювалася з розрахунком на відносно швидке масштабування виробництва під час війни.

    При цьому FP-7 — не найдальша балістична система у портфелі Fire Point. Компанія паралельно працює над значно більшою FP-9. Для неї виробник заявляв дальність до 855 км та бойове навантаження до 800 кг, хоча ці характеристики ще не підтверджені незалежними бойовими даними.

    «Ненька інфо» раніше детально писала про FP-9 і про те, як вона відрізняється від молодшої FP-7. У матеріалі зазначалося, що FP-7 тоді перебувала на етапі сертифікації, тоді як FP-9 мала стати значно важчим і далекобійнішим представником нової української ракетної лінійки.

    Москва опиняється в зоні досяжності: Україна показала нову балістичну ракету FP-9

    Цікаво, що перші сигнали про можливий бойовий дебют української балістики з’явилися ще раніше. 20 вересня Зеленський, розповідаючи про комбінований удар по російських об’єктах, назвав серед застосованих українських систем зброю під назвою Pelican. Її у відкритих джерелах пов’язували з FP-7, але тоді президент прямо не ототожнював ці назви й не повідомляв, яку саме ціль могла вразити ця ракета.

    «Ненька інфо» тоді окремо наголошувала, що говорити про перше підтверджене застосування саме FP-7 було передчасно: назву Pelican пов’язували з цією розробкою, але прямого офіційного підтвердження не було.

    Українська балістика пішла в бій: Зеленський уперше назвав Pelican серед зброї, що атакувала Росію

    Тепер ситуація змінилася: 1 жовтня Зеленський прямо назвав FP-7 і прямо визначив запуск як її перше бойове застосування. Це робить нинішню заяву значно конкретнішою.

    При цьому деталі бойової операції залишаються закритими. Немає офіційної інформації ані про координати цілі, ані про дальність конкретного пуску, ані про тип бойової частини, ані про результат ураження. Тому повідомлення в соцмережах про конкретні російські об’єкти, нібито атаковані саме FP-7, без додаткового підтвердження залишаються припущеннями.

    Окремо сьогодні в центрі уваги опинилася і сама Fire Point. 1 жовтня в медіа поширилася непідтверджена інформація про можливий замах під Києвом на співвласника та головного конструктора компанії Дениса Штілермана. Сам він іронічно прокоментував повідомлення про свою нібито загибель, тоді як представники Fire Point назвали інформацію про замах вигадкою. Офіційного підтвердження нападу від правоохоронців на момент публікації не було.

    На співвласника Fire Point нібито скоїли замах під Києвом: Штілерман відповів

    Fire Point також активно розвиває крилату ракету FP-5 «Фламінго», яка вже використовувалася Україною для дальніх ударів. «Ненька інфо» раніше писала про розвиток цієї системи та заяви щодо підвищення її ефективності.

    Ефективність застосування української ракети «Фламінго» стрімко зростає

    FP-7 займає іншу нішу. На відміну від крилатої ракети, яка значну частину маршруту летить приблизно як літальний апарат, балістична ракета набирає висоту, а потім рухається до цілі по балістичній траєкторії з високою швидкістю. Для протиповітряної та протиракетної оборони це інший тип загрози, що потребує спеціалізованих засобів перехоплення.

    Саме поява власної балістики тому має для України значення, яке виходить за межі одного пуску. Йдеться про формування нового класу українського озброєння — поряд із далекобійними безпілотниками, «Нептунами», крилатими ракетами «Фламінго» та іншими системами.

    Поки що Зеленський повідомив лише про перше бойове застосування. Чи означає це завершення військових випробувань, яку кількість FP-7 уже виготовлено і коли система перейде до регулярного серійного використання, публічно не повідомляється.

    Але ключова межа вже пройдена: ракета, яка ще взимку існувала для широкої публіки переважно у вигляді кадрів випробувальних пусків, 1 жовтня офіційно перейшла зі стадії розробки до бойового застосування. Наступне завдання, яке сформулював сам президент, — перетворити цей результат на виробництво.

  • На співвласника Fire Point нібито скоїли замах під Києвом: Штілерман відповів

    На співвласника Fire Point нібито скоїли замах під Києвом: Штілерман відповів

    У мережі 1 жовтня з’явилася інформація про можливий замах під Києвом на співвласника та головного конструктора української оборонної компанії Fire Point Дениса Штілермана. Першим про це повідомив ізраїльський військовий журналіст Сергій Ауслендер, однак сам він одразу наголосив: отримана ним інформація потребує додаткової перевірки.

    За версією джерела Ауслендера, Штілерман нібито дістав легке поранення, один із його охоронців загинув, а нападників було ліквідовано. Саме ці деталі швидко розійшлися українськими медіа та соцмережами. У матеріалі ТСН також зазначалося, що йдеться про ймовірний замах на співвласника Fire Point поблизу Києва.

    Втім, дуже швидко з’явилася інформація, яка поставила під сумнів найгучніші деталі цієї історії.

    Сам Денис Штілерман написав у соцмережі X: «Чутки про мою загибель, або загибель моїх охоронців трохи перебільшені». Така відповідь фактично спростувала повідомлення про його смерть та загибель охоронців, однак прямо на питання, чи був сам напад або спроба нападу, він тоді не відповів.

    У вихідному матеріалі ТСН також наголошується, що два джерела видання не підтвердили інформацію про замах, а джерело в правоохоронних органах повідомило про відсутність зареєстрованого відповідного злочину.

    Ще категоричнішою була реакція самої Fire Point. Представники компанії у коментарі РБК-Україна назвали поширені у соцмережах повідомлення про замах вигадкою. Тобто станом на другу половину дня 1 жовтня офіційного підтвердження нападу немає, а компанія фактично його заперечує.

    Тому стверджувати, що замах на Штілермана справді відбувся, наразі некоректно. Є лише повідомлення журналіста з посиланням на анонімне джерело, тоді як представники компанії його спростовують, а правоохоронні джерела медіа не підтвердили реєстрацію такого інциденту.

    Хто такий Денис Штілерман

    Інтерес до історії пояснюється роллю Штілермана в українському оборонно-промисловому комплексі.

    Він є співвласником і головним конструктором компанії Fire Point, яка працює над українськими ударними системами. У відкритих джерелах компанію пов’язують із виробництвом далекобійних дронів FP-1 і FP-2, а також крилатої ракети FP-5 «Фламінго».

    Саме «Фламінго» останніми місяцями став одним із найбільш обговорюваних українських оборонних проєктів.

    Штілерман раніше заявляв, що восени можуть розпочатися перші бойові застосування української балістичної зброї по цілях на території Росії, якщо випробування двигунів та тестові польоти пройдуть успішно. У матеріалі ТСН нагадується, що після завершення випробувань ракети мають передати військовим, які вже визначатимуть пріоритетні цілі.

    Саме через роботу над далекобійною зброєю керівники та інженери українських оборонних компаній залишаються потенційно важливими цілями для російських спецслужб. Водночас сам цей факт не є доказом того, що конкретний замах на Штілермана справді був.

    Повідомлення про можливі замахи на оборонців уже з’являлися

    Історія навколо Штілермана виникла на тлі низки повідомлень про спроби російських спецслужб організовувати диверсії та замовні вбивства в Україні.

    У вересні СБУ повідомляла про затримання підозрюваної, яку, за версією слідства, російські спецслужби могли готувати до вбивства одного з керівників громадської організації в Києві. У тому ж місяці правоохоронці заявляли про викриття 19-річного підозрюваного, який нібито готував убивство активіста на Київщині. Ці справи розслідуються окремо і не доводять жодного зв’язку з повідомленнями про Штілермана.

    Через це будь-яка інформація про можливі замахи на людей, пов’язаних із виробництвом української зброї, закономірно отримує великий резонанс.

    Проте у випадку з Fire Point важливо відділяти підтверджені факти від повідомлень із соцмереж.

    Що відомо станом на зараз

    Фактично ситуація виглядає так: Сергій Ауслендер повідомив про можливий замах з посиланням на одне джерело та одразу попередив, що інформація ще потребує перевірки.

    Штілерман публічно дав зрозуміти, що повідомлення про його смерть та смерть охоронців не відповідають дійсності.

    У Fire Point назвали самі повідомлення про замах вигадкою.

    Джерела ТСН у правоохоронних органах не підтвердили факт зареєстрованого злочину, ще два співрозмовники видання також не підтвердили замах.

    Тому найбільш коректне формулювання на цей момент — у медіа з’явилася непідтверджена інформація про можливий замах на Дениса Штілермана, однак Fire Point її заперечує, а незалежного офіційного підтвердження немає.

    Історія залишається резонансною саме через те, що Штілерман працює над одними з найважливіших українських оборонних проєктів. Але до появи заяв СБУ, Нацполіції, прокуратури або інших офіційних структур називати повідомлення про замах встановленим фактом передчасно.

  • Самарський НПЗ не перестає горіти: після атаки ЗСУ на заводі пожежа

    Самарський НПЗ не перестає горіти: після атаки ЗСУ на заводі пожежа

    У російській Самарі в ніч проти 23 вересня знову зафіксували пожежу на території Куйбишевського нафтопереробного заводу — одного з великих підприємств «Роснефти», яке лише напередодні стало ціллю Сил оборони України. На оприлюднених у мережі кадрах видно значне займання в промисловій зоні підприємства. При цьому достеменно невідомо, чи йдеться про повторний удар, чи про продовження або повторне займання після попередньої атаки.

    Про нову пожежу повідомили російські моніторингові та OSINT-канали. За їхніми даними, вогонь на території підприємства було помітно ще вночі, а вранці 23 вересня займання тривало. Водночас ані українська сторона, ані російська влада станом на ранок не повідомляли про новий підтверджений удар саме по Куйбишевському НПЗ.

    Тому наразі можна впевнено говорити лише про факт нової пожежі, але не про її причину.

    Напередодні ситуація була значно яснішою. Генеральний штаб ЗСУ офіційно повідомив, що протягом 21 вересня та в ніч проти 22 вересня Сили оборони України уразили два важливі об’єкти російської нафтопереробки — «Башнефть-УНПЗ» в Уфі та Куйбишевський НПЗ у Самарі.

    На території обох підприємств після ударів виникли пожежі. У Генштабі наголосили, що продукція цих НПЗ використовується для забезпечення потреб російської армії.

    Що саме могло бути уражено

    Додаткові деталі 22 вересня повідомила українська оборонна компанія Fire Point.

    За її попередніми даними, на Куйбишевському НПЗ були уражені установки первинної переробки нафти АВТ-4 та АВТ-5. Саме такі установки належать до ключових елементів технологічного ланцюга НПЗ: через них проходить сира нафта на початковому етапі переробки.

    Це означає, що навіть за відсутності повного знищення підприємства пошкодження таких установок потенційно може суттєво впливати на обсяги роботи заводу. Водночас остаточний масштаб пошкоджень офіційно ще не підтверджений.

    OSINT-аналітики ще 22 вересня геолокували пожежу саме на території Куйбишевського НПЗ. На відео й фотографіях очевидців було видно великий стовп диму над промисловою зоною Самари.

    Що відомо про сам завод

    Куйбишевський НПЗ входить до структури «Роснефти» та є частиною великого Самарського нафтопереробного вузла.

    За даними Генштабу України, його номінальна потужність становить приблизно 7 млн тонн нафти на рік. Підприємство виробляє бензин, дизельне пальне, мазут та понад 30 інших видів нафтопродуктів.

    Фактичні показники останніх років були дещо нижчими. За даними Forbes Ukraine, у 2024 році завод переробив близько 4,7 млн тонн нафти, або приблизно 94 тисячі барелів на добу. Тоді підприємство виробило близько 800 тисяч тонн бензину, 1,4 млн тонн дизельного пального та 1,3 млн тонн мазуту.

    Разом із Новокуйбишевським та Сизранським НПЗ підприємство формує один із найбільших нафтопереробних кластерів Поволжя.

    Завод атакують не вперше

    Куйбишевський НПЗ уже неодноразово опинявся під ударами безпілотників.

    У серпні 2025 року підприємство тимчасово припиняло переробку після однієї з атак. У червні 2026 року після чергового удару завод також зупиняв окремі виробничі процеси.

    Нова атака відбулася на тлі значно ширшої кампанії ударів по російській нафтопереробній інфраструктурі.

    За останні місяці повідомлялося про зупинки або пошкодження Сизранського, Саратовського, Ярославського та Московського НПЗ. Зокрема, Reuters повідомляв, що після атак у вересні повністю або частково припиняли роботу підприємства в Сизрані та Саратові, а на Ярославському НПЗ була пошкоджена установка, що забезпечувала близько 40% переробки заводу.

    «Ненька інфо» раніше також писала про системне зростання інтенсивності ударів по російських НПЗ. Українські удари по НПЗ РФ вийшли на пік із кінця 2025 року

    У квітні 2026 року кількість атак на російську нафтову інфраструктуру досягла найвищого рівня щонайменше з кінця попереднього року. Йшлося не лише про самі заводи, а й про резервуарні парки, насосні станції, термінали та інші об’єкти паливної системи.

    Російська нафтопереробка відчуває дедалі більший тиск

    Регулярні удари вже позначилися на роботі російської паливної системи.

    Наприкінці серпня «Ненька інфо» писала, що серія атак по великих НПЗ призвела до дефіциту виробництва бензину відносно внутрішнього споживання. Росія почала втрачати паливний тил: удари по НПЗ залишили РФ без третини необхідного бензину

    За наведеними у матеріалі оцінками, наприкінці літа російські заводи виробляли близько 80 тисяч тонн бензину на добу при внутрішній потребі приблизно 115 тисяч тонн.

    Ще один показовий випадок стався 17 вересня, коли масований наліт безпілотників охопив понад 20 регіонів Росії. Тоді повідомлялося про нові пожежі на нафтопереробних підприємствах та інших об’єктах. Сотні дронів накрили понад 20 регіонів Росії: палають НПЗ і район військового аеродрому

    Що відомо про жертви атаки 22 вересня

    Російська влада заявляла, що під час масованої атаки на Самарську область 22 вересня загинула одна людина та ще четверо отримали поранення.

    Губернатор В’ячеслав Федорищев стверджував, що частина уламків безпілотників упала на приватні будинки та автомобілі. Він заявляв про «десятки» збитих дронів, однак конкретно Куйбишевський НПЗ у своєму першому повідомленні не називав.

    Російське Міноборони того дня заявило про сотні перехоплених безпілотників у різних регіонах країни. Ці цифри незалежно перевірити неможливо.

    Водночас факт ураження самого НПЗ згодом окремо підтвердив Генштаб України.

    Таким чином, станом на ранок 23 вересня Куйбишевський НПЗ уже другу добу залишається в центрі уваги через великі пожежі.

    Підтверджено, що 21–22 вересня підприємство атакували Сили оборони України, а на його території виникло займання. За попередньою інформацією Fire Point, удар припав на дві установки первинної переробки нафти.

    А ось причина нової пожежі в ніч на 23 вересня поки залишається невідомою. Повідомлень про нове підтверджене ураження заводу немає, тому стверджувати, що підприємство зазнало повторного удару, наразі передчасно.

    Проте сам факт того, що вогонь на одному з важливих підприємств російської нафтопереробки знову було видно через добу після атаки, свідчить про серйозність інциденту та можливі тривалі наслідки для роботи НПЗ.

  • Українська балістика пішла в бій: Зеленський уперше назвав Pelican серед зброї, що атакувала Росію

    Українська балістика пішла в бій: Зеленський уперше назвав Pelican серед зброї, що атакувала Росію

    Україна, ймовірно, вперше застосувала у бойовій операції нову вітчизняну балістичну ракету Pelican, яку пов’язують із розробкою FP-7 компанії Fire Point. У ніч проти 20 вересня Сили оборони завдали масштабного комбінованого удару по об’єктах у Росії, а президент Володимир Зеленський уперше публічно включив Pelican до переліку засобів, які брали участь в операції. Водночас глава держави не уточнив, яку саме ціль атакувала ця ракета, тому твердження, що саме Pelican ударила по Москві або Московській області, наразі не має окремого офіційного підтвердження.

    За словами Зеленського, у Московському регіоні було уражено одне з ключових підприємств нафтової промисловості Росії та об’єкт логістики. В операції брали участь СБУ, Сили безпілотних систем, Сили спеціальних операцій, Головне управління розвідки та Служба зовнішньої розвідки. Президент назвав одразу десять видів українського далекобійного озброєння: FP-1, RZ-100, MICH-2000, «Паляницю», Vendetta, «Лютий», «Барс», «Фламінго», «Січень» і Pelican.

    Саме поява останньої назви стала одним із найбільш цікавих моментів заяви. До цього FP-7 перебувала на етапі випробувань. Ще 27 лютого Fire Point уперше показала відео випробувальних запусків цієї балістичної ракети, а станом на середину вересня повідомлялося про її перехід до військових випробувань. Тобто згадка Pelican у переліку реально застосованої зброї може означати фактичний перехід від тестової програми до бойового використання.

    При цьому важлива деталь: сама Fire Point на офіційному сайті заявляє для FP-7 дальність до 200 кілометрів, бойове навантаження до 150 кг, максимальну швидкість близько 1500 м/с і висоту польоту до 65 км. В окремих публікаціях представники компанії раніше говорили про можливу дальність до 300 км залежно від конфігурації бойової частини.

    Саме ця характеристика ставить під сумнів припущення, що FP-7 могла безпосередньо вдарити по Москві, якщо пуск здійснювався з підконтрольної Україні території. Відстань значно перевищує офіційно заявлену дальність ракети. Тому Pelican могла бути застосована проти іншої цілі в межах тієї самої масштабної операції, зокрема у Воронезькому регіоні, який Зеленський також окремо згадав у своїй заяві. Де саме використовували цю систему, українська сторона поки не розкриває.

    Водночас удар по Московському регіону мав цілком підтверджені наслідки. Генеральний штаб ЗСУ повідомив про ураження Московського нафтопереробного заводу «Газпромнефть-Московский НПЗ» у Капотні. За повідомленням української сторони, на території підприємства виникла масштабна пожежа, а серед пошкодженого обладнання називали установку первинної переробки АВТ-6, комплексну установку переробки нафти та установку ізомеризації.

    Московський НПЗ є одним із найбільших нафтопереробних підприємств у Росії. Його потужність становить близько 11 млн тонн нафти на рік. За відкритими даними, він забезпечує значну частину паливного ринку російської столиці та Московської області, зокрема бензином, дизельним пальним і авіагасом.

    Reuters також підтвердило удар по нафтопереробному об’єкту в Москві під час надзвичайно масштабної атаки. За даними агентства, російська ППО протягом атаки заявляла про сотні перехоплених безпілотників, а лише на московському напрямку йшлося приблизно про 450 дронів. У Московській області були загиблі та постраждалі, а частина уламків пошкодила житлову забудову.

    Таким чином, нічна операція стала показовою не лише через масштаб, а й через різноманітність застосованих систем. Україна дедалі частіше використовує не один тип далекобійної зброї, а комплексний набір засобів — від важких ударних БПЛА до крилатих і балістичних ракет. Такий підхід ускладнює роботу російської ППО, оскільки різні засоби мають різні швидкості, профілі польоту та маршрути.

    FP-7 у цій системі може зайняти окрему нішу. За заявленими характеристиками це тактична балістична ракета малої дальності, розрахована на удари по стаціонарних цілях. Fire Point позиціонує її як мобільну наземну систему, а представники компанії раніше називали її дешевшим українським аналогом американського ATACMS.

    Раніше від України вже надходили сигнали, що FP-7 готують саме до реального бойового застосування. У серпні Defense News писало, що компанія розраховувала довести систему до бойової готовності до кінця вересня. А вже в середині вересня повідомлялося про перехід ракети до військових випробувань. Тож згадка Pelican Зеленським 20 вересня добре вкладається в заявлений раніше графік.

    Водночас поки зарано стверджувати, що це був удар саме FP-7 по Московському НПЗ. Президент назвав усі засоби, які працювали в межах операції, але не розподілив їх за конкретними цілями. Крім того, офіційна дальність FP-7 робить прямий удар по Москві малоймовірним без додаткових обставин, про які публічно не повідомлялося.

    Тому точніше говорити про перше публічно підтверджене бойове застосування Pelican у складі великої української далекобійної операції проти Росії, а не про доведений удар цією ракетою саме по Москві.

    Сам Зеленський пов’язав удари по російській нафтовій і логістичній інфраструктурі з необхідністю скорочувати ресурси, які Росія використовує для фінансування війни. Він також заявив, що Москва має спрямовувати зусилля не на створення нових ешелонів ППО навколо столиці, а на припинення війни.

    Поява Pelican серед реально застосованих систем водночас свідчить про ще один важливий процес: Україна поступово збільшує частку власного озброєння у далекобійних ударах. «Лютий», FP-1, «Паляниця», «Барс», «Фламінго», «Січень» та тепер Pelican демонструють, що українська програма deep strike вже складається не з однієї «чудо-зброї», а з цілої лінійки систем різного класу.

    І саме це може бути головним результатом ночі 20 вересня. Не окрема ракета, а здатність одночасно застосовувати десятки різних платформ проти нафтових, логістичних та інших стратегічно важливих об’єктів у російському тилу.

  • Москва заявила про атаку 620 українських дронів: столичний регіон РФ пережив один із наймасштабніших нальотів

    Москва заявила про атаку 620 українських дронів: столичний регіон РФ пережив один із наймасштабніших нальотів

    У ніч проти 18 серпня Москва та Московська область опинилися під масштабною атакою безпілотників. Російська сторона заявила про запуск Україною 620 дронів у напрямку російської столиці та прилеглих районів, що робить цей наліт одним із найбільших за час повномасштабної війни.

    Про це повідомляє Reuters із посиланням на заяви російської влади.

    За інформацією агентства, атака тривала в нічні та ранкові години 18 серпня. Російська влада заявляла про роботу протиповітряної оборони над Московським регіоном.

    Особливу увагу привертає заявлена кількість безпілотників — 620 одиниць. Якщо наведені російською стороною цифри відповідають дійсності, йдеться про надзвичайно масштабну операцію із застосуванням далекобійних БпЛА.

    Reuters зазначає, що Україна останнім часом значно активізувала далекобійні атаки по території Росії. Серед пріоритетних цілей таких операцій були об’єкти нафтової, енергетичної та логістичної інфраструктури, які мають значення для забезпечення російської армії.

    Водночас незалежно підтвердити всі заявлені російською владою цифри щодо кількості запущених та перехоплених безпілотників наразі неможливо.

    Атаки України стають масштабнішими

    Нова атака відбувається на тлі помітного нарощування Україною можливостей для завдання ударів на великій відстані.

    Паралельно українська оборонна промисловість розробляє нові далекобійні системи. Зокрема, компанія Fire Point працює над балістичною ракетою FP-9, заявлена дальність якої становить близько 850–855 кілометрів, а маса бойової частини — до 800 кілограмів. За такими характеристиками в радіус її потенційної дії потрапляє Москва.

    18 серпня в мережі також з’явилися нові кадри повнорозмірного макета FP-9, представленого українським виробником на оборонній виставці в Данії.

    Таким чином, Україна одночасно розвиває декілька напрямків далекобійного озброєння — ударні безпілотники, крилаті та балістичні ракети.

    Це потенційно дозволяє збільшувати не лише дальність ударів, а й створювати значно складніше навантаження для російської системи ППО.

    Росія одночасно посилює удари по Україні

    Масована атака на Московський регіон відбулася на тлі нового загострення повітряної війни між Росією та Україною.

    18 серпня російський ракетний удар по Печенігах Харківської області, за даними української влади, забрав життя 10 людей, ще щонайменше 18 були поранені. Було пошкоджено житлові будинки, поштове відділення, магазини, кафе та автомобілі. Reuters повідомляє, що українські правоохоронці попередньо встановили застосування двох крилатих ракет типу «Бандероль».

    Президент Володимир Зеленський після атаки заявив, що Україна відповість на російський удар.

    Останні події демонструють подальше збільшення масштабів далекобійних ударів обох сторін. Росія продовжує застосовувати ракети та безпілотники проти українських міст та інфраструктури, тоді як Україна нарощує можливості для ударів далеко за лінією фронту.

    На цьому тлі Москва дедалі частіше опиняється безпосередньо в зоні дії українських далекобійних систем.

  • Москва опиняється в зоні досяжності: Україна показала нову балістичну ракету FP-9

    Москва опиняється в зоні досяжності: Україна показала нову балістичну ракету FP-9

    Українська оборонна компанія Fire Point показала повнорозмірний макет нової балістичної ракети FP-9 — однієї з найамбітніших вітчизняних ракетних розробок останнього часу. За заявленими виробником характеристиками, вона має уражати цілі на відстані до 855 кілометрів і нести бойове навантаження масою до 800 кілограмів. Така дальність потенційно дозволяє діставати до цілей у Московському регіоні залежно від точки запуску.

    Fire Point привезла FP-9 до Данії, де 19–20 серпня проходить оборонна виставка DALO Industry Days 2026. Компанія повідомила, що представить там одразу кілька українських систем — FP-1, крилату ракету FP-5 «Фламінго», а також балістичні FP-7 і FP-9.

    Таким чином, український виробник уперше дає міжнародній оборонній аудиторії можливість побачити повнорозмірні зразки двох своїх балістичних проєктів.

    Що відомо про FP-9

    Fire Point описує FP-9 як балістичну ракету наземного запуску, призначену для доставки бойового навантаження масою до 800 кг на відстань до 855 км. Саме ці параметри зараз є головними публічно заявленими характеристиками системи.

    У профільних джерелах також наводяться додаткові характеристики майбутньої ракети:

    • максимальна швидкість — близько 2200 м/с;
    • максимальна висота польоту — до 70 км;
    • заявлене відхилення від цілі — близько 20 метрів;
    • бойове навантаження — до 800 кг.

    Водночас ці показники є саме заявленими характеристиками розробника і мають остаточно підтверджуватися під час повного циклу випробувань.

    Запуск FP-9 планується з наземної мобільної платформи. Такий формат дозволяє швидко змінювати позицію, ускладнює пошук пускової установки противником і дає змогу використовувати ракету в різних оперативних сценаріях.

    Для України це особливо важливо, оскільки стаціонарні ракетні комплекси були б значно вразливішими до російської розвідки та ударів.

    Чи справді FP-9 дістане до Москви

    Заявлена дальність у 855 км справді робить Московський регіон потенційно досяжним для FP-9.

    Однак це залежить від конкретного району запуску та траєкторії польоту. Тому коректніше говорити не про гарантовану можливість удару по будь-якій точці Москви, а про те, що дальність ракети дозволяє включати Московський регіон до потенційної зони ураження.

    Саме цей показник різко відрізняє FP-9 від меншої FP-7.

    FP-7 має заявлену дальність до 200 км та бойову частину близько 150 кг. FP-9 фактично переходить уже в категорію засобів оперативно-стратегічного ураження глибокого тилу.

    Потенційними цілями для зброї такого класу можуть бути військові аеродроми, склади боєприпасів, командні пункти, логістичні вузли та об’єкти оборонно-промислового комплексу.

    FP-9 значно потужніша за FP-7

    У Данії поруч із FP-9 показують і меншу балістичну ракету FP-7.

    За даними Fire Point, FP-7 розрахована на ураження цілей на відстані до 200 км і несе близько 150 кг бойового навантаження. Компанія повідомляє, що ця ракета пройшла близько 15 випробувальних запусків та перебуває на етапі сертифікації Міністерством оборони.

    У лютому 2026 року Fire Point уже демонструвала випробувальний запуск FP-7. Пізніше з’явилися кадри ще одного польоту, який профільні експерти називали першим повністю керованим випробуванням цієї ракети.

    FP-9 є наступним, набагато важчим рівнем цієї ракетної лінійки.

    Її бойова частина більш ніж у п’ять разів важча, а максимальна дальність більш ніж учетверо перевищує показники FP-7.

    На якому етапі перебуває FP-9

    Попри ефектну презентацію, важливо розуміти: FP-9 поки не можна називати серійною ракетою, яка вже масово надходить до війська.

    Fire Point продовжує її розробку та випробування.

    У серпні профільне видання Militarnyi повідомило з посиланням на головного конструктора та співвласника Fire Point Дениса Штілермана, що на цьому етапі програма FP-9 проходить випробування, пов’язані насамперед із твердопаливним двигуном.

    Раніше компанія планувала пройти необхідний цикл випробувань і кодифікацію ракети протягом 2026 року. Кодифікація є принципово важливим етапом, оскільки саме після неї відповідний виріб може офіційно закуповуватися для українського війська.

    За заявами представників компанії, FP-9 може бути готова до оперативного використання восени 2026 року, хоча цей термін залежить від результатів випробувань, фінансування і можливостей серійного виробництва.

    Україна розвиває одразу кілька далекобійних систем

    FP-9 — далеко не єдиний далекобійний проєкт Fire Point.

    Компанія вже відома своїми далекобійними ударними БпЛА FP-1 та FP-2.

    Окремим напрямом стала FP-5 «Фламінго» — наземна крилата ракета або безпілотна авіаційна система великої дальності. Сам виробник вказує, що FP-5 здатна нести бойове навантаження до 1150 кг.

    У портфелі Fire Point також є перспективний антибалістичний комплекс Freyja.

    Для нього компанія працює над ракетою-перехоплювачем FP-7.x, що створюється на основі технологічних рішень FP-7. У 2026 році компанія повідомляла про інтеграцію європейських радарних та інших компонентів у цей проєкт.

    Таким чином, Fire Point фактично будує ціле сімейство систем — від далекобійних дронів до крилатих, балістичних та перспективних протиракет.

    Чому виставка у Данії важлива

    DALO Industry Days є найбільшою оборонною виставкою Скандинавії. У 2026 році українські виробники беруть участь у ній вдруге.

    Данія має особливе значення для українського оборонно-промислового комплексу через так звану данську модель.

    Її принцип полягає у тому, що партнери фінансують виробництво озброєння безпосередньо на українських підприємствах, після чого ця зброя передається Силам оборони.

    Для компаній на кшталт Fire Point міжнародні виставки тому є не тільки демонстрацією технологій. Це можливість залучати партнерське фінансування, знаходити постачальників компонентів, укладати міжнародні технологічні угоди та масштабувати виробництво.

    Особливо це важливо для дорогих ракетних програм, де серійність безпосередньо залежить від доступу до фінансів, твердого палива, електроніки, систем наведення та виробничих потужностей.

    Українська балістика стає дедалі реальнішою

    Ще кілька років тому основним далекобійним інструментом України залишалися безпілотники та передані партнерами ракети.

    Тепер ситуація поступово змінюється.

    FP-7 уже проходить льотні випробування, FP-9 просувається до власного випробувального циклу, а Україна паралельно розвиває інші ракетні програми.

    Головна перевага власної далекобійної зброї полягає не тільки в технічних характеристиках.

    Українське виробництво зменшує залежність від того, які саме ракети партнери готові передати, у якій кількості та з якими політичними обмеженнями на їх застосування.

    Якщо Fire Point вдасться підтвердити заявлені характеристики FP-9 і довести систему до серійного виробництва, Україна отримає балістичний засіб із дальністю понад 800 км і важкою бойовою частиною.

    А це означатиме принципово інший рівень можливостей для ударів по військовій інфраструктурі в глибині території Росії.

    Поки ж FP-9 залишається перспективною розробкою, а її реальні бойові характеристики мають підтвердити майбутні випробування.

  • Україна готує власну балістику і «анти-Pаtriot»: Зеленський назвав терміни перших великих результатів

    Україна готує власну балістику і «анти-Pаtriot»: Зеленський назвав терміни перших великих результатів

    Україна прискорює одразу два стратегічні ракетні напрями — створення власної балістичної зброї та розробку європейської системи протиракетної оборони FREYJA, здатної перехоплювати балістичні цілі. Президент Володимир Зеленський 6 серпня провів спеціальну нараду, на якій визначили графіки, відповідальних та етапи, що мають бути прискорені. За оцінкою глави держави, ключові результати за цими програмами Україна розраховує отримати протягом 2026–2027 років.

    У роботі беруть участь Рада національної безпеки і оборони, уряд, Міністерство оборони, Служба зовнішньої розвідки, командування Повітряних сил, Brave1 та провідні українські оборонно-технологічні компанії.

    Зеленський наголосив, що створення власної балістичної ракети та повноцінної антибалістичної системи належить до технологій, доступних лише обмеженій кількості держав.

    За його словами, Україна має для цього необхідну наукову школу, інженерні компетенції та вже сформовану промислову базу. Нинішній етап має перевести напрацювання від окремих технологій та випробувань до системного виробничого результату.

    Власна балістика і FREYJA — це два різні завдання

    У нинішніх повідомленнях важливо не змішувати дві паралельні українські програми.

    Перша стосується ударних балістичних ракет, які можуть застосовуватися по наземних цілях.

    Друга — FREYJA — передбачає створення антибалістичного перехоплювача та всієї системи протиракетної оборони, завдання якої прямо протилежне: знищувати ворожі балістичні ракети у повітрі.

    Один із найбільш публічних українських проєктів у цій галузі розвиває Fire Point. Компанія працює над балістичною ракетою FP-7 і на її технологічній основі створює спеціалізовану версію FP-7.X для майбутньої системи FREYJA.

    Ще у червні Reuters повідомляло, що Fire Point провела льотне випробування FP-7.X. За словами керівниці компанії Ірини Терех, ракета здійснила повністю керований маневрений політ. Саме ця технологія має стати базою для майбутнього антибалістичного перехоплювача.

    Водночас FP-7 розробляється і як ударна ракета класу «земля — земля».

    Українську балістику вже випробовують

    Робота над власними балістичними ракетами не почалася лише після серпневої наради Зеленського.

    Fire Point ще навесні демонструвала випробування FP-7. Співзасновник і головний конструктор компанії Денис Штілерман у розмові з Reuters порівнював її концепцію з американською ATACMS, але наголошував на ключовій перевазі української системи — для її бойового застосування Київ не потребуватиме політичного дозволу іншої держави.

    Цей фактор має стратегічне значення.

    Протягом війни застосування багатьох західних далекобійних систем залежало від політичних обмежень партнерів. Власне виробництво дає Україні значно більшу свободу у виборі цілей, темпів використання та масштабів виробництва.

    Водночас відкриті дані про всі українські балістичні програми залишаються обмеженими з очевидних міркувань безпеки. Тому не можна стверджувати, що всі проєкти, про які говорив Зеленський, стосуються саме Fire Point.

    FREYJA має стати європейською відповіддю на дефіцит Patriot

    Найбільш масштабним міжнародним напрямом є антибалістична програма FREYJA.

    Її офіційно запустили 13 липня у Парижі. Тоді Україна разом із дев’ятьма європейськими державами створила Інтегровану антибалістичну коаліцію.

    До числа засновників увійшли Україна, Франція, Німеччина, Італія, Данія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція та Велика Британія. Коаліція залишається відкритою для інших держав.

    Її мета значно ширша, ніж створення ще однієї української ракети.

    Йдеться про європейську систему захисту від балістичних загроз, яка повинна включати ракети-перехоплювачі, радари, системи управління та наведення, промислове виробництво і спільну технологічну базу.

    Для Європи це особливо важливо через зростання балістичної загрози з боку Росії та поглиблення її військової співпраці з Північною Кореєю та Іраном.

    Перший робочий прототип хочуть отримати вже до середини 2027 року

    Терміни проєкту надзвичайно амбітні.

    Заступник секретаря РНБО Давид Алоян, який координує FREYJA, наприкінці липня розповів Reuters, що Україна прагне отримати перший мінімально життєздатний прототип системи вже у першій половині 2027 року.

    Йдеться не про повністю готову до масового розгортання систему, а про прототип, який зможе продемонструвати перші практичні результати.

    Це відповідає нинішній заяві Зеленського про те, що ключові результати очікуються саме на етапі 2026–2027 років.

    Проте навіть успішне перехоплення в рамках випробувань ще не означатиме негайного масового розгортання. Після цього систему потрібно буде довести, сертифікувати, інтегрувати з радарами та командними пунктами і запустити серійне виробництво.

    Чому Україні настільки терміново потрібна власна система

    Причина форсування FREYJA — різке посилення російських балістичних атак.

    За даними Зеленського, лише протягом одного тижня наприкінці липня Росія використала проти України 95 ракет різних типів, і понад половина з них була балістичною.

    Балістичні ракети є одними з найскладніших цілей для ППО.

    Вони летять на дуже високій швидкості, а на фінальному етапі атаки різко спускаються до цілі, залишаючи розрахункам протиповітряної оборони мінімальний час на реакцію.

    AP повідомляє, що на сьогодні саме американський Patriot є головною системою в українському арсеналі, здатною ефективно боротися з такими цілями, як «Іскандер-М», «Кинджал» та деякі інші складні ракетні загрози. Проблема полягає у недостатній кількості батарей і особливо ракет-перехоплювачів.

    Ракет для Patriot Україні стало різко менше

    Саме дефіцит перехоплювачів став одним із головних каталізаторів власної програми.

    За словами Зеленського, у 2026 році Україна отримала приблизно утричі менше західних ракет до систем ППО, ніж за аналогічний період 2025-го.

    Наслідки вже відчутні.

    Під час одного з останніх масованих ударів Росія застосувала по Україні 24 балістичні ракети та чотири ракети «Циркон», і українські сили ППО не змогли перехопити жодну з них.

    На цьому тлі навіть наявність самих батарей Patriot не вирішує проблему: без достатнього запасу PAC-2 і PAC-3 вони не можуть забезпечувати постійний захист великих міст.

    Саме тому на нараді Зеленського окремо говорили не тільки про FREYJA, а й про переговори з партнерами щодо додаткових PAC-2 та PAC-3.

    Україна все одно продовжує боротися за PAC-2 і PAC-3

    Власна система не повинна миттєво замінити Patriot.

    Навпаки, до моменту, коли FREYJA стане боєздатною, Україні критично потрібні американські перехоплювачі.

    Зеленський доручив Міністерству закордонних справ та Міністерству оборони добиватися конкретних результатів у переговорах із уже визначеними партнерами.

    Днем раніше Андрій Сибіга заявив, що українська дипломатія буквально «б’ється за кожну ракету» PAC-3.

    У липні Зеленський також обговорював можливість додаткових поставок антибалістичних ракет із канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Німеччина бере участь у програмі PURL, через яку Україна закуповує дефіцитні ракети для ППО.

    Франція вже погодилася допомогти з FREYJA

    Один із найважливіших практичних результатів нового європейського курсу Україна отримала від Франції.

    У липневій спільній декларації Париж прямо взяв на себе зобов’язання підтримувати розробку українських антибалістичних перехоплювачів у межах FREYJA.

    Франція має сприяти кооперації українських підприємств із французькими оборонними компаніями та надавати експертизу свого Генерального директорату з озброєнь DGA.

    Окремо Франція та Італія дозволили ліцензійне виробництво ракет Aster 30 в Україні та домовилися про подальше постачання систем SAMP/T NG.

    Це показує, що Київ намагається сформувати не одну «чарівну» систему, а багатошарову протиракетну оборону: Patriot, SAMP/T, європейські ракети Aster і майбутню FREYJA.

    Європа фактично отримує власний аналог антибалістичної екосистеми

    У перспективі FREYJA може мати значення далеко за межами України.

    Нинішня європейська ППО залежить від кількох дорогих систем, значна частина технологій яких або виробляється у США, або випускається в обмежених кількостях.

    Війна показала, що навіть найсучасніша система малоефективна, якщо для неї фізично не вистачає ракет.

    Тому головна мета FREYJA — створити продукт, який можна буде виробляти значно більшими серіями у Європі та використовувати проти масованих балістичних атак.

    Україна у цьому проєкті має унікальну роль: вона володіє найбільшим у Європі реальним бойовим досвідом протидії сучасним балістичним ракетам.

    Саме тому нова система фактично розробляється не у лабораторних умовах, а з урахуванням щоденної війни.

    Найскладнішим може стати доступ до компонентів

    Зеленський окремо звернув увагу на питання критичних компонентів.

    Для сучасного антибалістичного перехоплювача недостатньо створити корпус, двигун та бойову частину.

    Потрібні надзвичайно точні системи наведення, високошвидкісна електроніка, сенсори, радари, програмне забезпечення та технології, здатні працювати проти цілей на величезних швидкостях.

    Саме тому на нараді говорили про локалізацію виробництва і технологічну співпрацю з партнерами.

    Reuters раніше повідомляло, що Fire Point уже домовляється з європейськими компаніями щодо технологічної кооперації для майбутньої системи.

    Україна намагається вирішити одразу дві стратегічні проблеми

    У разі успіху нинішня програма може суттєво змінити баланс можливостей України.

    Власна ударна балістична ракета означатиме меншу залежність від політичних обмежень партнерів при ударах по військових об’єктах противника.

    Власна антибалістична система означатиме меншу залежність від обмежених запасів PAC-3 і американських виробничих потужностей.

    Обидва напрями залишаються надзвичайно складними, і сам Зеленський не заявляє, що системи вже готові. Йдеться про етап прискореної розробки, випробувань, локалізації та формування міжнародної кооперації.

    Однак цього разу є й конкретний орієнтир: 2026–2027 роки.

    Якщо поставлений графік буде виконаний, Україна може стати однією з небагатьох держав світу, які одночасно здатні самостійно створювати балістичні ударні ракети та системи для їх перехоплення. І для країни, яка сьогодні залежить від кожної доступної ракети PAC-3, це вже питання не лише технологічного престижу, а стратегічної автономії та виживання під російською балістикою.