Golosnovinua.com

Позначка: фізика

  • Кубічний кілометр льоду став телескопом: Нобеля з фізики отримав творець IceCube

    Кубічний кілометр льоду став телескопом: Нобеля з фізики отримав творець IceCube

    Нобелівську премію з фізики 2026 року присудили бельгійсько-американському фізику Френсісу Галзену за ключовий внесок у створення нейтринної обсерваторії IceCube та відкриття високоенергетичних нейтрино астрофізичного походження.

    Галзен став одним із головних авторів ідеї використовувати природний лід Антарктиди як величезний детектор частинок. Сьогодні він є професором Університету Вісконсин-Медісон та головним дослідником IceCube — найбільшого у світі нейтринного телескопа.

    Ідею такого детектора вчений почав розвивати ще наприкінці 1980-х років. Її суть полягає в тому, що нейтрино майже безперешкодно проходять крізь матерію, але в рідкісних випадках взаємодіють з атомами льоду. Під час таких зіткнень виникає слабкий спалах світла, який можна зафіксувати спеціальними сенсорами.

    Саме тому під Південним полюсом у товщу льоду встановили тисячі світлових датчиків. Вони утворюють детектор об’ємом приблизно один кубічний кілометр. Фактично сама Антарктида стала частиною наукового інструменту, який дозволяє вченим спостерігати за надзвичайно енергетичними процесами далеко за межами Сонячної системи.

    IceCube допоміг підтвердити існування потоку високоенергетичних космічних нейтрино та почав давати вченим підказки про те, звідки походять космічні промені — одну з давніх загадок астрофізики. Обсерваторія вже зафіксувала нейтрино від активних галактик і навіть із нашого Чумацького Шляху.

    Особливість нейтрино полягає в тому, що вони майже не взаємодіють із речовиною та можуть пролітати величезні відстані, практично не змінюючи напрямку й не втрачаючи інформацію про місце свого походження. Саме тому вони дозволяють вивчати процеси, які неможливо побачити звичайними телескопами.

    Галзен народився у Бельгії, здобув освіту в нинішньому KU Leuven, а з 1972 року працює в Університеті Вісконсин-Медісон. Ще до Нобелівської премії він отримав низку престижних наукових нагород, а у 2026 році — медаль Американського фізичного товариства за виняткові досягнення у дослідженнях.

    Зараз IceCube залишається одним із головних інструментів нейтринної астрономії. Його робота фактично відкрила для науки новий спосіб спостерігати за Всесвітом — не через світло, радіохвилі чи рентгенівське випромінювання, а через майже невловимі частинки, які прилітають на Землю з найекстремальніших куточків космосу.

  • Фізика, біологія та хімія перестануть бути обов’язковими для навчання учнів 10, 11 і 12 класів в українських школах

    Фізика, біологія та хімія перестануть бути обов’язковими для навчання учнів 10, 11 і 12 класів в українських школах

    Міністерство освіти та науки України анонсувало зміни в навчальному плані для 10-11 класів, які викликали бурхливі дискусії серед освітян, батьків та учнів. Згідно з новим проектом плану, предмети, такі як хімія, фізика, біологія та інші науки, будуть виключені з обов’язкової програми. Вони стануть доступними лише для тих учнів, які оберуть їх як спеціалізацію. Для інших учнів кількість годин на вивчення цих предметів буде значно зменшена.

    Таким чином, учні замість 8,5 години на тиждень діти навчатимуться 18 годин за варіативною складовою навчального плану. При виборі інваріативної – замість з 29 години у них буде 20 годин на тиждень. У МОН вважають, що цей проєкт має допомогти школам оптимізувати план навчального року.

    Школярі замість двох предметів “Алгебра” та “Геометрія” отримають курс “Математика”, викладання якого скоротять з п’яти до трьох годин на тиждень. Хімія, фізика, географія та біологія будуть об’єднані в курс “Людина та природа”. На нього виділятимуть три години на тиждень.

    Курс “Література”, до якого входить українська та зарубіжна література, займатиме дві години на тиждень, як і “Історія” (Всесвітня та України). Фізична культура займатиме не дві, а три години на тиждень.

    Які предмети можуть зникнути у школах

    Головна ідея у тому, щоб діти знали основи кожного предмета, але більш поглиблено вивчали ті, на які хочуть зробити акцент.

    Хімію, фізику та інші точні науки вилучать із програми: в школах зменшать кількість предметів

    Міністр освіти та науки Оксен Лісовий заявив, що у школі залишаться всі основні природничі та гуманітарні дисципліни. Він запевнив, що ключові предмети збережуться, але потрібно оптимізувати програму – наприклад, подати основи здоров’я більш концентровано. Деякими курсами можна буде пожертвувати, проте важливо враховувати можливості дитини.

    “Всі ключові дисципліни – і природні, і гуманітарні, мають бути збережені. Вони мають бути концентровані, але надані таким чином, щоб врахувати можливість дитини засвоїти весь масив знань”, – зазначив голова МОН під час телемарафону.