Позначка: ФОП

  • Поки триває війна, на рахунках українців — трильйони: банки зафіксували новий рекорд

    Поки триває війна, на рахунках українців — трильйони: банки зафіксували новий рекорд

    Українці продовжують збільшувати обсяги коштів на банківських рахунках навіть в умовах повномасштабної війни. Станом на 1 жовтня 2026 року загальна сума вкладів фізичних осіб, включно з фізичними особами-підприємцями, досягла 1 трильйона 779,6 мільярда гривень. За дев’ять місяців поточного року цей показник збільшився майже на 162 мільярди гривень. Водночас лише протягом вересня залишки на рахунках зросли ще на 19,4 мільярда гривень.

    Такі дані оприлюднили Українські Новини з посиланням на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

    Згідно з опублікованою статистикою, зростання банківських заощаджень триває попри економічні труднощі, інфляційні ризики та невизначеність, пов’язану з війною.

    На початку 2026 року українці зберігали в банках приблизно 1,618 трильйона гривень. Уже на початку жовтня ця сума наблизилася до психологічної позначки у 1,8 трильйона.

    Таким чином, за дев’ять місяців обсяг коштів населення та фізичних осіб-підприємців у банківській системі збільшився приблизно на 10%.

    Особливо помітним стало зростання протягом вересня.

    Якщо на 1 вересня загальна сума вкладів становила 1 трильйон 760,2 мільярда гривень, то на початку жовтня вона досягла 1 трильйона 779,6 мільярда.

    Це означає, що лише за один місяць обсяг коштів збільшився на 19,4 мільярда гривень.

    Причому найбільша частина заощаджень українців традиційно зберігається саме в національній валюті.

    За інформацією Фонду гарантування, станом на 1 жовтня обсяг гривневих вкладів сягнув 1 трильйона 172,4 мільярда гривень.

    За вересень цей показник збільшився на 14,5 мільярда гривень.

    Водночас вклади в іноземній валюті в гривневому еквіваленті становили 607,2 мільярда гривень, збільшившись за місяць на 4,9 мільярда.

    Отже, приблизно дві третини загального обсягу банківських коштів припадають на гривню, а решта — на валютні рахунки.

    Така структура свідчить про значну роль національної валюти в українській банківській системі.

    Водночас важливо розуміти, що статистика охоплює не лише класичні строкові депозити, які відкривають для отримання процентного доходу.

    До загальної суми включаються також кошти на поточних рахунках, карткові залишки та інші банківські вклади, що підпадають під відповідне визначення.

    Тому зростання загального показника не обов’язково означає, що українці масово відкривають нові довгострокові депозити.

    Частина коштів може залишатися на звичайних рахунках, які використовують для отримання заробітної плати, пенсій, соціальних виплат, переказів або розрахунків.

    Крім того, на гривневий еквівалент валютних вкладів впливають зміни обмінного курсу.

    Саме тому показник приросту на 162 мільярди гривень не слід ототожнювати виключно з обсягом нових грошей, які громадяни фізично принесли до банків.

    Окрему роль у банківській статистиці відіграють фізичні особи-підприємці.

    Станом на 1 жовтня 2026 року сума їхніх вкладів становила 207,4 мільярда гривень.

    Попри те, що ФОПи становлять лише 3,2% від загальної кількості вкладників, на їхні рахунки припадає 11,7% усіх коштів фізичних осіб у банківській системі.

    Це пояснюється тим, що підприємці використовують банківські рахунки не лише для особистих заощаджень, а й для отримання виручки, розрахунків із контрагентами та забезпечення поточної господарської діяльності.

    Водночас порівняно з початком вересня сума вкладів ФОПів дещо скоротилася.

    За попередніми даними Фонду гарантування, на 1 вересня підприємці зберігали в банках 208,2 мільярда гривень, тоді як на 1 жовтня — 207,4 мільярда.

    Таким чином, загальне збільшення банківських залишків у вересні відбувалося на тлі незначного скорочення коштів саме цієї категорії вкладників.

    Однак найбільшу увагу привертає не лише абсолютний обсяг банківських заощаджень, а й питання їхньої захищеності.

    Після початку повномасштабного вторгнення держава суттєво змінила систему гарантування вкладів.

    Із 13 квітня 2022 року в Україні діє механізм повного гарантування вкладів фізичних осіб у банках на період воєнного стану.

    Це означає, що в разі виведення банку з ринку Фонд гарантування відшкодовує вкладникам кошти відповідно до законодавства без звичайного обмеження максимальною сумою гарантованого відшкодування.

    Дія цієї гарантії поширюється також на фізичних осіб-підприємців.

    Водночас повне гарантування має визначений законом строк дії.

    Воно зберігатиметься протягом усього воєнного стану, а також трьох місяців після його припинення або скасування.

    Після завершення цього перехідного періоду максимальна сума гарантованого відшкодування становитиме 600 тисяч гривень на одного вкладника в одному банку, якщо законодавство не буде змінено.

    Ця сума охоплює кошти на рахунках вкладника в межах одного банку відповідно до встановлених правил.

    Водночас гарантії Фонду не поширюються автоматично на всі фінансові продукти, які пропонують небанківські установи.

    Наприклад, придбання корпоративних облігацій чи інших інвестиційних інструментів не є тотожним розміщенню гарантованого банківського вкладу.

    Тому громадянам варто звертати увагу не лише на обіцяну дохідність фінансових продуктів, а й на їхній правовий статус та механізм захисту коштів.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про плани «Нової пошти» вийти на банківський ринок.

    У матеріалі йшлося про можливість розширення фінансових послуг компанії, зокрема через отримання банківської ліцензії.

    Саме банківська ліцензія та участь установи у відповідній системі гарантування мають принципове значення для захисту депозитних коштів.

    За даними Фонду гарантування, станом на 1 жовтня 2026 року в реєстрі його учасників налічувалося 59 банків.

    Усі українські банки є учасниками системи гарантування вкладів фізичних осіб.

    На обсяги заощаджень також впливає процентна політика Національного банку.

    Облікова ставка НБУ є одним із ключових орієнтирів для банків під час встановлення процентів за кредитами та депозитами.

    Вищі ставки за гривневими вкладами можуть підвищувати їхню привабливість для населення, тоді як зниження ставок здатне зменшувати стимул тримати гроші на строкових депозитах.

    Раніше «Ненька інфо» розповідала про рішення Національного банку щодо облікової ставки та його можливий вплив на гривню, інфляцію і банківські продукти.

    Водночас рекордний обсяг коштів на рахунках не варто автоматично трактувати як свідчення загального зростання добробуту українців.

    Статистика Фонду гарантування показує сукупні залишки коштів, але не демонструє, наскільки рівномірно вони розподілені між вкладниками.

    Зростання загальної суми може поєднуватися з фінансовими труднощами окремих домогосподарств.

    Крім того, кошти підприємців, великі залишки на рахунках забезпечених громадян та повсякденні карткові баланси інших українців враховуються в загальному показнику.

    Тому для повної оцінки фінансового становища населення необхідно аналізувати також рівень доходів, інфляцію, реальну купівельну спроможність і розподіл банківських вкладів за розмірами.

    Попри ці застереження, статистика свідчить, що українська банківська система продовжує акумулювати значні обсяги коштів населення та підприємців навіть в умовах війни.

    Станом на початок жовтня обсяг вкладів сягнув майже 1,8 трильйона гривень, а приріст із початку року становив близько 162 мільярдів.

    Це один із важливих показників стану банківської системи, хоча сам по собі він не дає підстав робити однозначні висновки про рівень життя всіх українців.

  • 17 мільйонів у декларації, але дружина каже, що не заробляла: новий скандал у справі «Карфаген»

    17 мільйонів у декларації, але дружина каже, що не заробляла: новий скандал у справі «Карфаген»

    У справі НАБУ і САП «Карфаген» з’явилася нова деталь, яка привернула увагу журналістів до фінансів родини одного з фігурантів. Дружина колишнього начальника Департаменту інформаційних технологій Офісу Генерального прокурора Івана Тимошенка — Тетяна Тимошенко — за даними декларацій чоловіка отримала майже 17 млн грн підприємницького доходу за два з половиною роки. Однак у розмові зі «Слідством.Інфо» сама жінка заявила, що таких великих сум не заробляла.

    До бізнесу Тетяна Тимошенко працювала лікаркою у Рівненському пологовому будинку. За даними журналістів, у серпні 2023 року вона зареєструвала ФОП. Серед заявлених напрямів діяльності були, зокрема, постачання готових страв і торгівля меблями.

    Уже за перші чотири місяці роботи ФОП у декларації її чоловіка з’явився дохід дружини на 4,7 млн грн.

    Далі суми продовжили зростати: у 2024 році — 5,9 млн грн, у 2025-му — ще 6,4 млн грн. Таким чином, за приблизно два з половиною роки загальний задекларований підприємницький дохід склав близько 17 млн грн.

    У жовтні 2025 року Тетяна Тимошенко закрила ФОП, однак у серпні 2026-го зареєструвала підприємницьку діяльність знову. Тепер одним із напрямів є здавання нерухомості в оренду.

    «Я не заробляла таких величезних сум»

    Найбільше запитань викликала відповідь самої Тимошенко.

    Журналісти «Слідства.Інфо» зателефонували їй, щоб з’ясувати, яким саме бізнесом вона займалася та як за кілька місяців після відкриття ФОП вдалося вийти на мільйонні обороти.

    На запитання про перші 4,7 млн грн вона спочатку поцікавилася доходами журналістки, а потім заявила, що «не заробляла таких сум величезних». Коли їй нагадали, що цифри містяться у деклараціях її чоловіка, жінка пригрозила звернутися до адвоката в разі подальших дзвінків.

    Тимошенко також заявила, що не вважає «Карфаген» настільки важливою справою, щоб журналісти розпитували її про фінанси, і запропонувала займатися іншими, на її думку, більш нагальними темами.

    Саме тут і виникає ключова суперечність: мільйонні доходи містяться в офіційних деклараціях чоловіка, але сама жінка заперечує, що заробляла такі суми.

    Це поки не доводить незаконного походження грошей, однак створює питання, які тепер можуть бути важливими для слідства.

    Хто такий Іван Тимошенко

    До 11 вересня Іван Тимошенко очолював Департамент інформаційних технологій Офісу Генерального прокурора.

    17 мільйонів у декларації, але дружина каже, що не заробляла: новий скандал у справі «Карфаген»
    ФОТО: 17 мільйонів у декларації, але дружина каже, що не заробляла: новий скандал у справі «Карфаген»

    «Слідство.Інфо» повідомляє, що на цю посаду його міг привести Сергій Кропива — один із центральних фігурантів операції «Карфаген». Раніше обидва працювали в Одеській обласній державній адміністрації.

    Кропиву призначили заступником голови Одеської ОДА у липні 2023 року. А вже у вересні того року Тимошенко виконував обов’язки директора департаменту цифрового розвитку, інформаційної політики та кіберзахисту ОВА.

    Показово, що ФОП його дружини був відкритий саме у серпні 2023 року — приблизно в той самий період.

    Сам цей збіг нічого не доводить, однак слідство вже перевіряє фінансові операції людей із близького оточення фігурантів справи.

    Що саме перевіряє САП

    Прокурор САП Микола Карась повідомив журналістам, що антикорупційні органи досліджують не тільки епізоди, пов’язані з роботою Сергія Кропиви в Офісі Генпрокурора.

    Слідство також вивчає період його роботи в Одеській ОДА з 2023 року.

    За версією правоохоронців, вони мають встановити, коли саме відкривалися ФОПи близьких людей, чи відбувалася через них реальна господарська діяльність і чи не використовувалися вони для маскування інших грошових потоків.

    САП перевіряє банківські операції, активи, оформлені на родичів і довірених осіб, внесення готівки на рахунки та можливі фіктивні операції.

    Цей напрям прямо пов’язаний із механізмом, який НАБУ описало під час презентації операції «Карфаген».

    За офіційною версією Бюро, учасники ймовірної злочинної організації систематично отримували неправомірну вигоду від шахрайських кол-центрів, а частину грошей легалізовували через майно та рахунки близьких людей.

    НАБУ заявляє, що понад 10 млн грн могли бути розміщені на рахунках близьких осіб під виглядом законних доходів від підприємницької діяльності. Ще десятки мільйонів, за даними слідства, витрачали на нерухомість, коштовності й інше майно.

    При цьому офіційне повідомлення НАБУ не встановлює, що саме доходи Тетяни Тимошенко є частиною цієї схеми. Це питання наразі лише перевіряється.

    Що таке «Карфаген»

    На початку вересня НАБУ та САП оголосили про масштабну операцію під кодовою назвою «Карфаген».

    За даними Бюро, злочинна організація могла діяти всередині системи Офісу Генпрокурора. Її учасників підозрюють у систематичному отриманні хабарів від шахрайських кол-центрів за те, щоб правоохоронці не перешкоджали їхній діяльності.

    НАБУ стверджує, що організатором був один із керівників структурного підрозділу ОГП, який у середині 2025 року залучив до схеми як співробітників прокуратури, так і наближених осіб.

    Станом на оприлюднення деталей справи статус підозрюваних мали п’ятеро людей.

    Про цю історію вже детально писала «Ненька інфо»:

    Операція «Карфаген»: НАБУ та САП оприлюднили плівки у справі про «кришування» шахрайських кол-центрів посадовцями ОГП

    У матеріалі йшлося про аудіозаписи та версію слідства щодо можливої системи «захисту» шахрайських кол-центрів.

    «Карфаген» уже зачепив верхівку прокуратури

    Справа швидко вийшла далеко за межі кількох підозрюваних.

    Після початку операції тодішній генпрокурор Руслан Кравченко заперечував свою причетність до ймовірного прикриття незаконних кол-центрів та оголосив внутрішні перевірки в ОГП. Про це також писала «Ненька інфо»:

    «Справа про шахрайські колцентри»: Генпрокурор Кравченко відкинув звинувачення та ініціював перевірки ОГП на поліграфі

    Окремо «Ненька інфо» писала про будинок у Козині та 6,5 млн грн доходу дружини Кравченка, які привернули увагу Центру протидії корупції на тлі розслідування «Карфагену»:

    Будинок у Козині та 6,5 млн грн дружини: ЦПК знайшов нову деталь у справі Кравченка

    Ще один пов’язаний матеріал стосувався можливого поширення слідчих дій на колишніх колег фігурантів в інших державних структурах:

    «Метастази “Карфагену”»: обшуки пройшли в очільника Одеської ОВА Олега Кіпера через зв’язки з фігурантами плівок НАБУ

    Чому історія з 17 мільйонами важлива

    У цій історії є одна дуже проста, але принципова невідповідність.

    Офіційні декларації Івана Тимошенка містять дані про багатомільйонний підприємницький дохід його дружини. Саме на підставі цих документів журналісти порахували близько 17 млн грн за 2023–2025 роки.

    А Тетяна Тимошенко публічно говорить, що «таких величезних сум» вона не заробляла.

    Чому дані декларацій і слова людини, на ім’я якої записаний дохід, не збігаються — наразі невідомо.

    Водночас ця розбіжність виникла саме тоді, коли САП перевіряє, чи могли близькі до фігурантів «Карфагену» особи та їхні ФОПи використовуватися для легалізації коштів.

    Наразі немає судового рішення, яке б встановлювало незаконність доходів Тетяни Тимошенко або її участь у злочинній схемі. Але сама суперечність між її словами та офіційною декларацією чоловіка вже стала новим резонансним епізодом однієї з найгучніших антикорупційних справ вересня.

  • Гранти для бізнесу поставили на паузу: у бюджеті не вистачає грошей на виплати

    Гранти для бізнесу поставили на паузу: у бюджеті не вистачає грошей на виплати

    Українські підприємці, які розраховували на державне грантове фінансування, можуть отримати гроші пізніше, ніж планувалося. На тлі напруженої ситуації з державним бюджетом уряд почав переносити частину видатків, і тепер проблеми торкнулися не лише великих інфраструктурних проєктів, а й програм підтримки бізнесу.

    Про перенесення фінансування грантів повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа. За її словами, на пізніший термін відтерміновано не тільки капітальні видатки держави, а й виплати за грантовими програмами для підприємців. Водночас конкретної дати, коли всі відкладені виплати мають бути відновлені, публічно не названо.

    Тому говорити про повне скасування грантових програм наразі немає підстав. Йдеться саме про перенесення фінансування через нестачу ліквідності в бюджеті, а не про ліквідацію «Власної справи» чи анулювання вже затверджених державою програм підтримки підприємництва.

    Ситуація виглядає особливо контрастно через те, що лише на початку вересня держава суттєво розширила можливості для підприємців. 9 вересня Міністерство економіки та довкілля офіційно оголосило про запуск «Власної справи 2.0», де максимальний розмір гранту для масштабування бізнесу збільшили до 2,5 млн грн.

    За новими правилами програму фактично розділили на два напрями. Для тих, хто тільки відкриває бізнес, передбачена базова підтримка від 100 до 300 тис. грн із можливістю збільшити її до 500 тис. грн завдяки бонусам. Для підприємств, які вже працюють і планують масштабування, базова сума становить від 500 тис. до 1,5 млн грн, а максимальна з урахуванням додаткових коефіцієнтів може сягати 2,5 млн грн. Для цього напряму однією з умов є створення щонайменше одного нового робочого місця.

    Бонусне фінансування передбачено, зокрема, для ветеранського бізнесу, внутрішньо переміщених осіб, релокованих підприємств, компаній на прифронтових територіях, бізнесу, який відновлює знищені внаслідок російської агресії активи, а також підприємств у пріоритетних для держави секторах.

    До таких секторів Мінекономіки відносить промисловість, енергетику, транспорт і логістику, агропромисловий комплекс, оборонно-промисловий сектор, кібербезпеку, будівництво, ІТ, перероблення відходів, економіку догляду, окремі освітні проєкти, креативні індустрії та низку інших напрямів.

    Масштаб програми вже значний. За офіційними даними Міністерства економіки, за чотири роки існування «Власної справи» державну підтримку отримали понад 42 тисячі українців, а загальна сума грантів наблизилася до 12 млрд грн. Завдяки програмі було створено понад 60 тисяч робочих місць.

    Лише в межах однієї з останніх хвиль 2026 року 345 підприємців мали отримати майже 118 млн грн, а реалізація їхніх проєктів повинна була створити близько 550 робочих місць. Тому навіть тимчасова затримка фінансування може бути відчутною для малого й середнього бізнесу, особливо якщо підприємці вже розраховували на державні кошти при плануванні закупівель обладнання, оренди чи розширення виробництва.

    Причина нинішньої ситуації значно ширша за саму грантову програму. За даними, які наводить Delo із посиланням на Підласу, за січень–серпень 2026 року загальний фонд державного бюджету без урахування грантів отримав приблизно на 33,1 млрд грн менше від плану. Майже половина цього відставання — близько 15,6 млрд грн — припала лише на серпень.

    Ще одна проблема — графік міжнародного фінансування. Україна значною мірою покриває невійськові видатки бюджету коштами міжнародних партнерів, тоді як власні доходи держави у великому обсязі спрямовуються на оборону та безпеку.

    Раніше Nenka.info писала, що за перше півріччя 2026 року міжнародні партнери профінансували понад третину видатків загального фонду держбюджету, тоді як на сектор безпеки та оборони припадало близько 63% усіх видатків загального фонду.

    Оборона «з’їла» 63% бюджету: чому Україна залежить від міжнародної допомоги

    Нинішні проблеми вже торкнулися й інших напрямів державних витрат. Через затримки із зовнішнім фінансуванням Мінфін переніс частину капітальних видатків, які планувалося здійснити у вересні–листопаді, на грудень. Серед них були й витрати, пов’язані з підготовкою енергетичної інфраструктури до зими.

    Раніше Nenka.info повідомляла, що було перенесено близько 39 млрд грн, передбачених, зокрема, на енергозахист та інші капітальні потреби.

    На зиму грошей не вистачає: Мінфін переніс 39 млрд грн на енергозахист і укриття

    Напруження вже відчув і великий інфраструктурний бізнес. Група компаній «Автострада» 17 вересня заявила про призупинення робіт на державних об’єктах через проблеми з фінансуванням. Згодом власник компанії Максим Шкіль заявив, що борг держави за виконані роботи становить близько 15 млрд грн. Ці заяви компанії ілюструють ширший характер затримок у частині державних платежів, хоча вони не означають, що абсолютно всі бюджетні виплати в країні зупинені.

    Водночас проблеми з фінансуванням виникають у момент, коли уряд одночасно намагається розширювати інструменти підтримки економіки. Це створює парадоксальну ситуацію: держава затверджує більші гранти та нові програми, але фактична швидкість виплати коштів дедалі сильніше залежить від графіка надходження міжнародної допомоги.

    Окремим ризиком залишається співпраця з міжнародними фінансовими організаціями. На початку вересня Підласа попереджала, що Україна може не отримати запланований грудневий транш МВФ приблизно на $1,66 млрд, якщо не виконає необхідні законодавчі умови програми.

    За інформацією Delo, наприкінці серпня йшлося також про близько $12,7 млрд міжнародної підтримки до кінця 2026 року, отримання якої залежало від виконання Україною низки домовленостей із партнерами.

    Для підприємців головне зараз — не плутати перенесення виплат із закриттям програми. Офіційні правила «Власної справи 2.0» залишаються чинними, Мінекономіки не оголошувало про припинення приймання заявок чи скасування вже визначених механізмів підтримки. Публічно підтверджено саме відтермінування частини фінансування на тлі бюджетного дефіциту.

    Проте для бізнесу різниця між формальним правом на грант і фактичним надходженням грошей може бути критичною. Підприємства планують закупівлі, ремонт, відкриття нових точок і найм працівників під конкретні строки. Якщо державне фінансування надходить пізніше, підприємцю доводиться або переносити інвестиції, або тимчасово покривати витрати власними оборотними коштами.

    Саме тому найближчим ключовим питанням буде не доля самої програми, а коли бюджет отримає достатньо ресурсів, щоб профінансувати відкладені гранти. Станом на зараз окремого публічно оголошеного календаря таких виплат немає.

  • Будинок у Козині та 6,5 млн грн дружини: ЦПК знайшов нову деталь у справі Кравченка

    Будинок у Козині та 6,5 млн грн дружини: ЦПК знайшов нову деталь у справі Кравченка

    Історія з будинком Руслана Кравченка у престижному Козині отримала нове продовження. Центр протидії корупції звернув увагу на багатомільйонні підприємницькі доходи жінки, яку організація називає новою дружиною генпрокурора, що подав заяву про відставку. У ЦПК припускають, що саме доходами Олександри Кравченко, раніше Шовкопляс, Кравченко може пояснювати фінансову спроможність родини орендувати великий приватний будинок під Києвом. Водночас жодного офіційного висновку НАЗК чи судового рішення про незаконність цих доходів у відкритих джерелах наразі немає — визначення їх як «сумнівних» є оцінкою ЦПК.

    За даними Центру протидії корупції, навесні 2026 року Руслан Кравченко одружився вдруге. Організація ідентифікувала його дружину як Олександру Володимирівну Паровишник, яка у попередньому шлюбі мала прізвище Шовкопляс. ЦПК посилається на дані реєстру юридичних осіб: навесні щодо зареєстрованого ФОП Шовкопляс Олександри Володимирівни було змінено дані на «Кравченко Олександра Володимирівна».

    Увагу антикорупціонерів привернула насамперед історія підприємницьких доходів жінки. ФОП було зареєстровано ще 24 липня 2020 року. За інформацією, яка міститься у деклараціях її колишнього чоловіка — прокурора Максима Шовкопляса, — вже наступного року підприємницький дохід Олександри перевищив 5 млн грн. У 2020 році вона задекларувала 713,65 тис. грн доходу від підприємницької діяльності, у 2021-му — 5 млн грн, у 2022-му — близько 4,65 млн, у 2023-му — 4,76 млн, а у 2024 році — 5,8248 млн грн. Ці цифри містяться безпосередньо у державному Реєстрі декларацій.

    У 2025 році показник став ще вищим. В останній доступній щорічній декларації Максима Шовкопляса зазначено 6 млн 469 тис. грн доходу його тодішньої дружини від діяльності ФОП. Окремо в документі вказана її зарплата у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого — 136,23 тис. грн за рік. Сам Шовкопляс задекларував понад 1,147 млн грн зарплати у Харківській обласній прокуратурі.

    Саме різкий вихід ФОП на мільйонні обороти невдовзі після реєстрації став підставою для запитань ЦПК. Виконавча директорка організації Дар’я Каленюк назвала таку динаміку доходів сумнівною і провела паралель зі схемами, які, за версією слідства, фігурують у матеріалах операції «Карфаген». Однак це саме припущення антикорупційної організації. Опубліковані декларації підтверджують розміри задекларованого доходу, але самі по собі не встановлюють його незаконне походження.

    Інтерес до фінансів родини Кравченка виник після появи інформації про будинок у Козині. Сам Кравченко 6 вересня підтвердив, що його сім’я проживає у будинку площею 280 квадратних метрів на праві оренди. За його словами, нерухомість обрали ще взимку, але там необхідно було завершити певні роботи та налаштувати обладнання. Сім’я переїхала до будинку 1 травня 2026 року. Кравченко також заявив, що місце проживання буде відображене у декларації відповідно до вимог законодавства.

    Точна сума, яку сім’я сплачує за будинок, публічно не названа. Це принципова деталь: оцінки у кілька тисяч доларів стосуються ринкової вартості оренди подібної нерухомості, а не підтвердженої ціни договору Кравченка. Bihus.Info оцінював діапазон пропозицій для схожих будинків у Козині приблизно у $3–10 тис. на місяць. «Слідство.Інфо», аналізуючи оголошення, знайшло схожий за площею об’єкт приблизно за $5 тис. на місяць. Орендодавиця журналістам фактичну суму договору не назвала.

    Журналісти встановили й більше деталей про сам об’єкт. За інформацією «Слідства.Інфо», юридично власницею будинку є 73-річна Олександра Лукашкова. Її донька Ярослава розповіла журналістам, що фактично саме вона займається нерухомістю та здавала цей будинок. Жінка також заявила, що бачила Кравченка кілька разів. За її словами, питання офіційного оформлення оренди порушувала дружина Кравченка Олександра.

    Сам будинок опинився в центрі уваги не стільки через площу чи розташування, скільки через матеріали кримінального провадження, які пролунали у Вищому антикорупційному суді. Прокурор САП заявив, що Сергій Кропива — посадовець Офісу генпрокурора та один із фігурантів справи про ймовірне прикриття шахрайських колцентрів — координував ремонтні роботи у будинку, де проживає Кравченко. За словами прокурора, йшлося про контакти з виконробом та вирішення технічних питань.

    Bihus.Info повідомляв, що в записах ішлося, зокрема, про генератор, газовий котел, камін та сигналізацію. Слідство трактує ці контакти як один із доказів близьких неформальних відносин Кропиви з Кравченком. Водночас Руслан Кравченко категорично заперечував причетність до незаконного «кришування» колцентрів. Щодо самого будинку він пояснював, що після вибору житла там справді потрібно було доробити та налаштувати частину обладнання.

    Окрема лінія історії пов’язана з колишнім чоловіком Олександри — Максимом Шовкоплясом. За даними ЦПК, він є прокурором і фігурує у провадженні НАБУ та САП щодо спроби заволодіння зерном Державного резерву. Офіційне повідомлення НАБУ підтверджує, що у липні 2025 року прокурору Спеціалізованої екологічної прокуратури Харківської області повідомили про підозру в пособництві заволодінню понад 1,5 тис. тонн зерна на суму майже 12 млн грн. У січні 2026 року НАБУ повідомило, що обвинувальний акт щодо прокурора скеровано до суду. Вину особи може встановити лише обвинувальний вирок суду, що набрав законної сили.

    Суть тієї справи, за версією НАБУ і САП, полягала у створенні видимості, ніби приватна компанія передала державній «Хлібній базі №76» приблизно 1,5 тис. тонн зерна на зберігання. Насправді зерно, як стверджує слідство, туди не надходило, а згодом учасники схеми планували вивезти державне збіжжя під виглядом повернення приватній фірмі. Детективи НАБУ зупинили вивезення у 2021 році.

    Ще одна деталь, на яку звертає увагу ЦПК, стосується професійної діяльності Олександри Кравченко. На сайті Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого вона значиться асистенткою кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності. У листопаді 2025 року Руслан Кравченко відвідував цей університет та вручав працівникам почесні грамоти генерального прокурора. За інформацією ЦПК, серед нагороджених була й Олександра, яка згодом стала його дружиною.

    Уся ця історія розгортається на тлі операції «Карфаген» та кадрової кризи в Офісі генпрокурора. 6 вересня у ВАКС під час обрання запобіжного заходу Сергію Кропиві прокурори САП оприлюднили частину матеріалів, де згадувалися контакти навколо будинку Кравченка. ВАКС взяв Кропиву під варту з альтернативою застави у 120 млн грн. Кравченко відкинув свою причетність до ймовірного прикриття колцентрів.

    Спочатку, 7 вересня, Кравченко публічно говорив журналістам, що не бачить підстав самостійно залишати посаду. Але того ж вечора позиція змінилася: він повідомив, що подав заяву про відставку, назвавши це політичним рішенням, і попросив президента та Верховну Раду прийняти його звільнення. Свою позицію щодо висунутих у публічному просторі звинувачень він при цьому не змінив.

    Тож наразі підтвердженими документами є кілька речей: родина Кравченка справді орендує будинок у Козині, сам Кравченко це визнав; задекларований підприємницький дохід Олександри Шовкопляс упродовж кількох років справді становив приблизно 4,6–6,5 млн грн на рік; у суді прокурор САП заявив про участь Кропиви в організації робіт у цьому будинку. Водночас точна вартість оренди, джерела конкретних надходжень ФОП і твердження про можливе незаконне походження коштів наразі публічно не встановлені компетентним органом чи судом. Саме ці питання тепер можуть стати наступною точкою уваги для журналістів та антикорупційних органів.

  • На кону €1,45 млрд допомоги: уряд передав Раді чотири законопроєкти

    На кону €1,45 млрд допомоги: уряд передав Раді чотири законопроєкти

    Кабінет Міністрів схвалив і направив до Верховної Ради чотири законопроєкти, від ухвалення яких залежить отримання Україною третього траншу макрофінансової допомоги Європейського Союзу в розмірі €1,45 млрд. Пакет стосується податкового адміністрування, трансфертного ціноутворення, ринків капіталу та роботи Вищого антикорупційного суду.

    Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що ці законодавчі зміни є частиною міжнародних зобов’язань України перед ЄС та Міжнародним валютним фондом. За його словами, від результативної співпраці уряду і парламенту залежить надходження до державного бюджету значної частини із $29,5 млрд міжнародної допомоги, на яку Україна розраховує від партнерів.

    Перший законопроєкт стосується адміністрування податку на додану вартість. Уряд пропонує спростити окремі процедури для фізичних осіб-підприємців, а також суттєво підняти поріг, після перевищення якого можуть проводитися позапланові перевірки щодо бюджетного відшкодування та від’ємного значення ПДВ.

    Зараз цей поріг становить 100 тисяч гривень, а Кабмін пропонує збільшити його до 1 млн гривень. Тобто йдеться про десятикратне підвищення показника, яке, за задумом уряду, має зменшити адміністративне навантаження на бізнес.

    Другий законопроєкт стосується трансфертного ціноутворення — правил, за якими контролюються операції між пов’язаними компаніями, особливо міжнародними. Уряд хоче наблизити українські норми до стандартів Організації економічного співробітництва та розвитку та законодавства Європейського Союзу.

    Цей напрям має особливе значення для боротьби з переміщенням прибутків між юрисдикціями та мінімізацією податків через операції всередині міжнародних корпоративних груп.

    Третій законопроєкт передбачає зміни на ринках капіталу. Кабмін пропонує об’єднати ключові інституції у холдингову структуру, а також передбачити можливість залучення міжнародного стратегічного інвестора через відкритий конкурс.

    Фактично йдеться про перебудову частини інфраструктури українського фондового ринку. Для України це важливо не лише в контексті отримання конкретного траншу, а й з огляду на довгострокову мету — створення більш зрозумілого та прозорого ринку капіталу, здатного залучати приватні інвестиції.

    Четвертий законопроєкт стосується Вищого антикорупційного суду. Уряд пропонує змінити порядок розгляду окремих категорій справ, щоб підвищити ефективність роботи ВАКС.

    Зокрема, цивільні справи про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави пропонується дозволити розглядати одному судді. Аналогічний одноосібний розгляд передбачається і для адміністративних справ щодо застосування санкцій.

    У Кабміні наголошують, що всі чотири законопроєкти мають бути підтримані парламентом, оскільки вони пов’язані не лише з виконанням реформ, а й безпосередньо з фінансовою стійкістю держави та можливістю фінансувати оборонні й інші бюджетні потреби.

    Новий транш є частиною масштабнішої програми Ukraine Support Loan. У квітні 2026 року Рада ЄС завершила формування правової основи для кредиту Україні обсягом до €90 млрд на 2026–2027 роки. Із цієї суми €45 млрд передбачено зробити доступними Україні у 2026 році: €8,35 млрд у формі макрофінансової допомоги, ще €8,35 млрд через Ukraine Facility та €28,3 млрд — для підтримки українських оборонно-промислових спроможностей.

    Загалом Ukraine Support Loan передбачає близько €30 млрд економічної підтримки та €60 млрд допомоги, пов’язаної з оборонними потребами. Фінансування залучається Євросоюзом на ринках капіталу під гарантії бюджету ЄС.

    Однак гроші не надходять автоматично. Для бюджетної частини програми Україна повинна виконувати погоджені з ЄС умови, серед яких — дотримання верховенства права, боротьба з корупцією, забезпечення економічної стійкості та проведення структурних реформ. Конкретні зобов’язання закріплені у меморандумі між Україною та Єврокомісією.

    За даними Ради ЄС, станом на серпень у межах Ukraine Support Loan Україні вже було виплачено €11,6 млрд, з яких €3,2 млрд становила макрофінансова допомога, а €8,4 млрд було спрямовано на оборонні закупівлі.

    Саме тому голосування за чотири нові урядові законопроєкти має не лише внутрішньополітичне значення. Їх ухвалення є частиною механізму, за яким міжнародні партнери перевіряють виконання Україною погоджених реформ перед черговим виділенням коштів.

    При цьому схвалення законопроєктів Кабінетом ще не означає автоматичного отримання €1,45 млрд. Документи тепер має розглянути Верховна Рада, а Україна повинна підтвердити виконання відповідних умов програми.

    Корецький наголосив, що уряд розраховує на підтримку депутатів, оскільки від цих рішень залежить фінансування державного бюджету в умовах війни.

    Отже, найближчі голосування у Верховній Раді матимуть цілком конкретну фінансову ціну — €1,45 млрд третього траншу макрофінансової допомоги Євросоюзу. Паралельно ці рішення стануть тестом на здатність України виконувати погоджені з партнерами реформи, від яких залежить значно більший обсяг міжнародного фінансування впродовж 2026–2027 років.

  • Втратили роботу через війну? У «Дії» запустили нову заяву на майбутню компенсацію

    Втратили роботу через війну? У «Дії» запустили нову заяву на майбутню компенсацію

    Українці, які через повномасштабну російську агресію втратили оплачувану роботу або дохід від самозайнятості, відтепер можуть офіційно зафіксувати ці збитки через портал «Дія». У міжнародному Реєстрі збитків для України відкрили нову категорію А3.4 «Втрата оплачуваної роботи», яка охоплює значно ширше коло людей, ніж лише офіційно працевлаштованих за трудовим договором.

    Про запуск категорії офіційно повідомили «Дія» та міжнародний Реєстр збитків для України 25 серпня. Подання стосується втрати доходу внаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації, починаючи з 24 лютого 2022 року.

    Нововведення важливе насамперед тим, що заяву можуть подавати не лише люди з класичним офіційним працевлаштуванням. До переліку заявників увійшли ті, хто працював за трудовим договором або контрактом, виконував роботи за цивільно-правовими договорами, був самозайнятим або мав усну домовленість про роботу. Ба більше, подати заяву дозволено навіть у випадках, коли письмового чи усного договору формально не було, але людина фактично виконувала роботу або надавала послуги та отримувала за це гроші.

    Таким чином, механізм охоплює, зокрема, частину людей, які до війни мали неформальну зайнятість і через вторгнення втратили джерело заробітку.

    Йдеться про фізичних осіб, які працювали або були самозайнятими на території України у її міжнародно визнаних кордонах. Втрата роботи чи доходу при цьому має бути пов’язана саме з російською агресією.

    Подати заяву можна онлайн через портал «Дія». Для цього потрібно авторизуватися, перейти до розділу «Репарації: міжнародний Реєстр збитків», обрати категорію А3.4, заповнити інформацію про втрату роботи та додати наявні підтвердження. Після цього заяву необхідно підписати електронним підписом та відправити. Категорія А3.4 уже відображається серед доступних категорій міжнародного Реєстру збитків у «Дії».

    При цьому документи чи інші докази варто подавати за наявності. Для людини, яка працювала офіційно, підтвердженням можуть стати документи щодо працевлаштування та отримуваного доходу. У складніших випадках, зокрема за неформальної зайнятості, значення можуть мати інші матеріали, здатні підтвердити факт роботи та отримання винагороди.

    Однак є принципово важливий нюанс: подання заяви до Реєстру збитків ще не означає автоматичне призначення або виплату компенсації.

    Сам міжнародний Реєстр прямо пояснює, що рішення про внесення заяви до Реєстру не є рішенням про виплату грошей, не означає оцінювання остаточного розміру збитків і не гарантує, що заявнику вже присуджено компенсацію. Розгляд вимог по суті та майбутні виплати має здійснювати окремий компенсаційний механізм, який ще належить остаточно сформувати.

    Тобто нині головне завдання українця — офіційно зафіксувати завдані Росією збитки, щоб його вимога могла бути врахована у майбутньому механізмі репарацій.

    Сам Реєстр збитків називає себе першим елементом майбутнього міжнародного компенсаційного механізму для України. Він збирає та систематизує заяви фізичних і юридичних осіб, а також держави Україна про шкоду, втрати та збитки, завдані російською агресією.

    Категорія А3.4 готувалася до запуску протягом кількох місяців. Ще у березні 2026 року «Дія» оголосила бета-тестування послуги для людей, які після 24 лютого 2022 року втратили роботу або дохід через війну. Тоді українців запрошували протестувати новий механізм до його повноцінного відкриття.

    Тепер ця категорія офіційно включена до переліку заяв міжнародного Реєстру. На сайті самого Реєстру вона зазначена поряд з іншими категоріями втрат — зокрема пошкодженням і знищенням житла, втратою місця проживання та втратою приватного підприємництва.

    Для підприємців існує важливе розмежування. Якщо людина втратила не просто оплачувану роботу, а дохід чи прибуток від власного бізнесу, для цього передбачена інша категорія — А3.5 «Втрата приватного підприємництва». Вона також доступна серед категорій Реєстру збитків у «Дії».

    Таким чином, запуск А3.4 розширює коло економічних втрат українців, які вже можна документувати для потенційних майбутніх репарацій.

    Для багатьох людей це може бути втрата роботи через знищення підприємства, окупацію міста, вимушений виїзд, припинення діяльності роботодавця або інші прямі наслідки російського вторгнення. У кожному випадку ключовим є причинно-наслідковий зв’язок між агресією РФ та втратою оплачуваної зайнятості.

    І хоча зараз подання заяви не означає негайного отримання коштів, створення таких категорій формує документальну базу майбутніх вимог України та її громадян до держави-агресора. Саме тому заявникам важливо максимально ретельно зберігати договори, довідки, виписки про виплати, листування з роботодавцями та інші матеріали, які можуть підтвердити характер і розмір втрат.

    У результаті вперше через «Дію» можна офіційно заявити на міжнародному рівні не лише про зруйновану квартиру чи інше майно, а й про втрачену через російську агресію можливість заробляти. Це ще не виплата репарацій, але вже юридично важливий крок до їхнього майбутнього отримання.

  • МВФ готує Україні новий транш на $690 млн

    МВФ готує Україні новий транш на $690 млн

    Засідання Ради директорів Міжнародного валютного фонду, на якому планується офіційне затвердження та виділення наступного фінансового траншу для України в розмірі 690 мільйонів доларів, має відбутися вже до середини липня цього року. Про такі терміни та перспективу отримання критично важливого фінансування офіційно повідомила премʼєр-міністерка України Юлія Свириденко.

    Очільниця українського уряду розповіла, що провела детальні та предметні переговори з першим заступником директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду Деном Кацом. Головною темою цієї зустрічі став аналіз та підбиття підсумків результатів першого перегляду спільної програми Механізму розширеного фінансування.

    За результатами ретельного перегляду поточної програми представники та експерти Міжнародного валютного фонду надали загальний позитивний висновок щодо поточної співпраці з українською стороною. Така оцінка місії Фонду стала ключовим кроком, який фактично відкрив для України прямий шлях до успішного погодження та подальшого отримання наступного кредитного траншу. Позитивна фінальна оцінка є свідченням того, що загальний тренд реформ та макроекономічна політика держави задовольняють міжнародних партнерів, навіть у надзвичайно складних поточних умовах.

    Водночас успішне проходження моніторингу не означає, що Україна виконала абсолютно всі зобов’язання та жорсткі вимоги, які спочатку висувалися експертами Міжнародного валютного фонду в межах діючої програми Механізму розширеного фінансування. Офіційному Києву довелося піти на свідомий компроміс із внутрішньою економічною та політичною реальністю, через що країна відмовилася від реалізації деяких пунктів меморандуму. Зокрема, українська влада повністю відхилила вимогу Фонду щодо обов’язкового запровадження податку на додану вартість для значно більшої кількості фізичних осіб-підприємців, оскільки такий крок міг суттєво посилити фінансовий тиск на малий та середній бізнес. Крім того, українська сторона відмовилася від іншої чутливої ініціативи партнерів, яка передбачала повне скасування чинної пільги на безподаткове ввезення в країну міжнародних посилок, вартість яких не перевищує ліміт у 150 євро. Показовим став той факт, що відповідний урядовий законопроєкт, який мав врегулювати це питання на користь вимог кредитора, Верховна Рада України демонстративно провалила під час голосування в сесійній залі буквально в переддень офіційного початку роботи оціночної місії фонду.

    Попри те, що Рада директорів готова заплющити очі на ці невиконані критерії та виділити кошти у визначені терміни, загальні вимоги щодо фіскальної дисципліни залишаються в силі. Нагадаємо, що одразу після завершення першого перегляду програми Механізму розширеного фінансування керівництво Міжнародного валютного фонду виступило з чіткою та безкомпромісною заявою. У відомстві наголосили, що українська влада в найближчій перспективі повинна продемонструвати реальну готовність активно мобілізувати додаткові внутрішні доходи державного бюджету. Окрім цього, міжнародні фінансисти продовжують наполягати на необхідності кардинального посилення та модернізації національного податкового адміністрування, що є базовою умовою для довгострокової фінансової стійкості країни.

  • «90 мільярдів для України»: Рада ратифікувала історичну угоду з ЄС — на що підуть гроші та які жорсткі умови поставив Брюссель

    «90 мільярдів для України»: Рада ратифікувала історичну угоду з ЄС — на що підуть гроші та які жорсткі умови поставив Брюссель

    Верховна Рада України ратифікувала масштабну фінансову угоду з Європейським Союзом, яка передбачає залучення до 90 мільярдів євро допомоги упродовж 2026–2027 років. Йдеться про один із найбільших пакетів підтримки України за весь час повномасштабної війни. Про це йдеться у офіційному тексті документа та трансляції засідання парламенту.

    Рішення парламент ухвалив 28 травня. За ратифікацію проголосували 298 народних депутатів.

    Угода була підписана напередодні — 27 травня — між Україною та ЄС у Брюсселі та Києві. Від імені Європейського Союзу кредитором виступає Європейська комісія, а від України — Національний банк як агент-позичальник.

    Документ передбачає фінансування української економіки, оборонного сектору та соціальної стабільності на тлі війни з Росією.

    Попри юридичний статус довгострокового кредиту, в уряді наголошують: для України ця допомога фактично матиме грантовий характер.

    Головна особливість угоди полягає у механізмі обслуговування та повернення коштів. Відсотки за кредитом повністю покриватимуться бюджетом Євросоюзу завдяки високому кредитному рейтингу ЄС.

    Крім того, погашення основної суми боргу Україна здійснюватиме лише у випадку отримання репарацій від Російської Федерації.

    Таким чином, за нинішніх умов нова угода не створює прямого навантаження на державний бюджет України.

    У Верховній Раді наголошують, що це безпрецедентний формат підтримки, який демонструє довгострокову ставку ЄС на збереження української державності та економіки.

    Окремо в документі прописано фінансовий план на 2026 рік. Загалом Україна може отримати до 45 мільярдів євро вже протягом наступного року.

    Найбільша частина коштів — до 28,3 мільярда євро — піде на оборонний сектор.

    Фінансування передбачає закупівлю озброєння, підтримку оборонно-промислового комплексу України, виробництво власної зброї та розвиток військових технологій.

    У ЄС наголошують, що йдеться не лише про закупівлю готової техніки за кордоном, а й про стимулювання українського виробництва зброї та боєприпасів.

    Ще 16,7 мільярда євро планують спрямувати на бюджетну підтримку України.

    Ці кошти мають покривати соціальні видатки, фінансування державних програм, виплати зарплат і пенсій, а також дефіцит бюджету, який залишається одним із головних викликів для країни в умовах війни.

    Половина цієї суми надходитиме через програму Ukraine Facility — основний механізм підтримки України з боку ЄС.

    Інша половина — це окрема макрофінансова допомога у розмірі до 8,35 мільярда євро.

    Виплати розділені на три транші.

    Перший транш у розмірі 3,2 мільярда євро Україна має отримати одразу після набрання угодою чинності.

    Другий транш складе 3,7 мільярда євро.

    Третій — ще 1,45 мільярда євро.

    Втім, для отримання кожної наступної частини фінансування Україна має виконувати низку жорстких вимог Євросоюзу.

    У документі прописано три ключові базові умови.

    По-перше, Україна повинна зберігати демократичні інститути, багатопартійну систему, верховенство права та права людини.

    По-друге, Європейська комісія регулярно оцінюватиме прогрес реформ в Україні.

    По-третє, Київ не має права послаблювати чи скасовувати вже впроваджені антикорупційні реформи, ухвалені раніше на вимогу ЄС та МВФ.

    Однак найбільше обговорень викликала податкова частина домовленостей.

    У рамках угоди Україна взяла на себе зобов’язання провести низку структурних змін у податковій та митній системі.

    Одне з найбільш резонансних рішень — фактичне скасування неоподатковуваного ліміту на міжнародні посилки вартістю до 150 євро.

    Наразі товари дешевші за цю суму не обкладаються ПДВ та митом, однак ЄС вимагає перегляду цієї системи.

    Виняток планують залишити лише для товарів, пов’язаних із сектором безпеки та оборони.

    Також Україна погодилася запровадити оподаткування доходів від цифрових платформ — йдеться про сервіси таксі, доставки, маркетплейси та інші онлайн-платформи.

    Окремий блок реформ стосується фізичних осіб-підприємців.

    Документ передбачає реформування спрощеної системи оподаткування, особливо для ФОП третьої групи.

    Серед можливих змін — диференційовані ставки податків залежно від виду діяльності, а також посилення боротьби з так званим «дробленням бізнесу» для ухилення від податків.

    Крім того, Україна погодилася продовжити дію 5% військового збору ще на три роки.

    Також у межах євроінтеграційних зобов’язань планується ухвалення нового Митного кодексу за правилами ЄС та подальша реформа ПДВ.

    У парламенті пояснюють: без виконання цих умов Україна ризикує втратити частину фінансування.

    Водночас уряд наголошує, що новий пакет допомоги є критично важливим для стабільності країни.

    Після початку повномасштабної війни міжнародна фінансова підтримка фактично стала одним із головних джерел утримання української економіки.

    Лише у 2025 році дефіцит державного бюджету України перевищував десятки мільярдів доларів, а витрати на оборону та соціальну сферу залишаються рекордними.

    У Мінфіні зазначають, що нова угода з ЄС дає Україні фінансовий горизонт планування одразу на два роки вперед.

    Водночас експерти попереджають: разом із безпрецедентними коштами Україна отримує і безпрецедентний контроль за реформами та податковою політикою.

    Фактично ЄС прив’язує подальше фінансування до конкретних змін у державному управлінні, податках, митниці та боротьбі з корупцією.

    Попри це, в уряді називають угоду «історичною» та такою, що дозволить Україні втримати економічну стійкість під час війни.

  • Бюджет на межі: без рішень Ради гроші можуть закінчитися в червні

    Бюджет на межі: без рішень Ради гроші можуть закінчитися в червні

  • Схема на 447 млн: правоохоронці викрили масштабні махінації з електроенергією в «Укренерго»

    Схема на 447 млн: правоохоронці викрили масштабні махінації з електроенергією в «Укренерго»

    Українські правоохоронці викрили масштабну схему маніпуляцій на ринку електроенергії, яка завдала збитків ПрАТ НЕК Укренерго на суму 447 мільйонів гривень. Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко.

    За його словами, до розслідування були залучені одразу кілька структур — Служба безпеки України, Національна поліція України та органи прокуратури. Схема діяла упродовж 2022–2024 років і була побудована на системних маніпуляціях із прогнозами споживання електроенергії.

    Як встановили слідчі, організатором оборудки був засновник і фактичний контролер низки приватних енергопостачальних компаній. Він залучив до реалізації схеми ще чотирьох учасників ринку та створив мережу підконтрольних підприємств, через які здійснювалося постачання електроенергії кінцевим споживачам.

    Суть схеми полягала у навмисному заниженні прогнозованих обсягів споживання. У документах компанії декларували значно меншу потребу в електроенергії, ніж фактично споживали. Водночас реальні обсяги постачання були суттєво більшими.

    «На папері показували, що електроенергії потрібно мало, а насправді продавали значно більше», — пояснив генпрокурор.

    У результаті виникала різниця між заявленими та фактичними обсягами — так званий дефіцит. Цей дефіцит автоматично покривала держава через механізми балансування енергосистеми, щоб уникнути перебоїв із постачанням електроенергії для споживачів.

    Таким чином, фактично витрати перекладалися на державу, тоді як учасники схеми отримували повну оплату від клієнтів за фактично спожиту електроенергію.

    Отримані кошти, за даними слідства, не спрямовувалися на розрахунки з державним оператором, а виводилися через мережу підконтрольних компаній та фізичних осіб-підприємців. Це дозволяло організаторам привласнювати значні суми та уникати фінансових зобов’язань.

    Окремим елементом схеми було штучне накопичення боргів перед «Укренерго». Компанії не лише не погашали заборгованість, а й доводили її до критичного рівня, після чого ініціювали процедури банкрутства.

    «Далі схема повторювалась уже з новими товариствами», — зазначив Руслан Кравченко.

    Такий механізм дозволяв уникати відповідальності та продовжувати діяльність через нові юридичні особи, фактично обнуляючи борги та відновлюючи цикл махінацій.

    Правоохоронці вже повідомили про підозру всім учасникам схеми. Наразі тривають слідчі дії, спрямовані на встановлення повного кола причетних осіб, а також на відшкодування завданих державі збитків.

    Експерти зазначають, що подібні схеми є особливо небезпечними для енергетичної системи країни, оскільки підривають фінансову стабільність державних компаній і створюють додаткове навантаження на бюджет.

    В умовах війни, коли енергетична інфраструктура України перебуває під постійною загрозою атак, такі зловживання можуть мати ще більш серйозні наслідки. Забезпечення стабільної роботи енергосистеми є критично важливим як для економіки, так і для повсякденного життя громадян.

    Викриття цієї схеми стало черговим прикладом боротьби правоохоронних органів із економічними злочинами у стратегічних галузях. Очікується, що подальше розслідування дозволить не лише притягнути винних до відповідальності, а й запобігти подібним зловживанням у майбутньому.