Позначка: форс-мажор

  • Вісім загиблих, 31 поранений і 23 ракети: «Запоріжсталь» пережила п’ятий удар РФ

    Вісім загиблих, 31 поранений і 23 ракети: «Запоріжсталь» пережила п’ятий удар РФ

    Російські війська вранці 17 жовтня здійснили п’яту масовану балістичну атаку на металургійний комбінат «Запоріжсталь» у Запоріжжі. Цього разу по підприємству випустили шість ракет, які пошкодили енергетичну та логістичну інфраструктуру, а також виробничі майданчики доменного цеху. Загалом із серпня Росія застосувала проти комбінату вже 23 балістичні ракети. За цей період загинули восьмеро працівників, ще 31 металург дістав поранення. Підприємство, яке раніше було одним із найбільших виробників сталі в Україні, досі не повернулося до повноцінної роботи.

    Про нову атаку повідомила пресслужба групи «Метінвест».

    Вісім загиблих, 31 поранений і 23 ракети: «Запоріжсталь» пережила п'ятий удар РФ

    За даними компанії, шість балістичних ракет уразили об’єкти внутрішньої енергетичної та транспортно-логістичної інфраструктури підприємства.

    Також повторно постраждали виробничі майданчики, пов’язані з доменним виробництвом.

    Цього разу вдалося уникнути людських жертв — працівники своєчасно перейшли до захисних укриттів.

    Попри це, чергові пошкодження ще більше ускладнюють перспективи відновлення комбінату, який після попередніх атак так і не повернувся до нормального виробничого режиму.

    П’ять ударів за два місяці: що відомо про атаки

    За інформацією «Метінвесту», російські війська систематично атакують «Запоріжсталь» від серпня 2026 року.

    Підприємство зазнало масованих ракетних ударів 11 та 27 серпня, 12 та 17 вересня, а також 17 жовтня.

    Загалом протягом цих п’яти атак по комбінату випустили 23 балістичні ракети.

    Найтрагічнішим став перший обстріл 11 серпня.

    Тоді російська балістична ракета влучила по промисловому майданчику, коли працівники після оголошення повітряної тривоги прямували до укриттів.

    Унаслідок серпневої атаки загинули семеро металургів, ще 21 працівник дістав поранення.

    Про масштабні наслідки цього удару раніше повідомляла «Ненька інфо».

    Після трагедії підприємство було змушене повністю зупинити виробничий комплекс.

    Працівники розпочали розбирання завалів, ремонт пошкодженого обладнання та відновлення критично важливих технологічних систем.

    Однак 27 серпня Росія знову завдала удару по комбінату, випустивши п’ять ракет.

    За повідомленням народного депутата Муси Магомедова, ракети влучили у виробничі ділянки, які вже постраждали під час попередньої атаки.

    Тоді «Ненька інфо» писала про повторне ураження тих самих виробничих майданчиків.

    У вересні ракетні атаки продовжилися.

    12 вересня окупанти знову вдарили по підприємству, а 17 вересня завдали четвертого удару, застосувавши ще дві балістичні ракети.

    Пошкоджень зазнали інженерні комунікації, залізнична інфраструктура та виробниче обладнання.

    Після п’ятої атаки загальна кількість загиблих працівників за весь період становить вісім осіб, а поранених — 31.

    Чому «Запоріжсталь» досі не працює на повну

    Після першого масштабного удару підприємство зупинило весь виробничий комплекс.

    Йдеться не лише про безпосереднє пошкодження промислових будівель.

    Металургійне виробництво потребує безперебійної роботи складних технологічних систем, зокрема енергетичного забезпечення, доменних печей, транспортування сировини та готової продукції.

    Порушення хоча б частини цього ланцюга може унеможливити стабільне виробництво сталі.

    На комбінаті вдалося відновити окремі процеси, необхідні для підтримання обладнання в безпечному стані та запобігання техногенним ризикам.

    Однак повноцінну виплавку сталі після серпневих ударів підприємство так і не відновило.

    Операційний директор групи «Метінвест» Олександр Мироненко наголосив, що російські війська продовжують атакувати підприємство, яке вже перебуває у складному стані.

    За його словами, працівники щодня ліквідовують наслідки обстрілів, ремонтують обладнання та намагаються повернути завод до роботи.

    Як металурги захищаються від балістичних ракет

    Після серії ударів на «Запоріжсталі» суттєво розширили мережу захисних споруд.

    Поблизу ділянок, де тривають відновлювальні роботи, встановили додаткові мобільні укриття з посиленими конструкціями.

    Такі заходи дозволяють скоротити відстань, яку працівникам необхідно долати після оголошення повітряної тривоги.

    Це особливо важливо під час атак балістичними ракетами, коли часу для евакуації може бути надзвичайно мало.

    Саме своєчасний перехід персоналу до укриттів, за даними компанії, дозволив уникнути загиблих і поранених під час обстрілу 17 жовтня.

    Втім, укриття не можуть запобігти руйнуванню промислової інфраструктури та зупинці технологічних процесів.

    Українська металургія зазнає масштабних втрат

    Наслідки російських атак виходять далеко за межі одного підприємства.

    «Запоріжсталь» залишається одним із найбільших металургійних активів України та входить до групи «Метінвест».

    До повномасштабного вторгнення українська металургія була одним із важливих джерел експортної виручки, валютних надходжень і податкових платежів.

    Однак у 2026 році галузь зіткнулася з різким падінням виробництва.

    За даними World Steel Association, у серпні Україна виплавила лише 277 тисяч тонн сталі — у 2,3 раза менше, ніж за аналогічний період 2025 року.

    Раніше «Ненька інфо» детально аналізувала обвал українського виробництва сталі на 57%.

    Однією з ключових причин стали пошкодження великих металургійних підприємств унаслідок російських ракетних ударів.

    Крім «Запоріжсталі», серйозних руйнувань зазнав комбінат «Каметсталь» у Кам’янському.

    За інформацією Financial Times, у вересні через атаки зупинилися три великі українські металургійні підприємства, які раніше забезпечували приблизно 90% виробництва сталі в країні.

    За найгіршим сценарієм, який розглядав Forbes Ukraine, тривала зупинка найбільших підприємств галузі може створити економічні втрати, еквівалентні 6,5–7% ВВП України.

    Це сценарна оцінка потенційних наслідків, а не вже зафіксоване скорочення валового внутрішнього продукту.

    «Метінвест» попереджав про форс-мажор

    Ситуація ускладнюється тим, що зупинка виробництва впливає не лише на роботу підприємств, а й на виконання міжнародних контрактів.

    Раніше «Метінвест» повідомляв про можливе оголошення форс-мажорних обставин за окремими договорами через неможливість забезпечувати виробництво на «Запоріжсталі» та «Каметсталі».

    Також компанія змушена витрачати значні ресурси на відновлення пошкоджених потужностей.

    За підсумками першого півріччя 2026 року «Запоріжсталь» отримала приблизно 1,06 мільярда гривень чистого збитку.

    Для порівняння, за аналогічний період минулого року підприємство мало 1,37 мільярда гривень чистого прибутку.

    Тобто фінансове становище комбінату погіршилося ще до останньої серії ракетних ударів.

    Що буде із заводом після п’ятої атаки

    Станом на 17 жовтня «Метінвест» не повідомив, коли саме «Запоріжсталь» зможе повністю відновити виробництво.

    Після чергового обстрілу підприємству необхідно оцінити нові пошкодження енергетичної, логістичної та доменної інфраструктури.

    Відновлювальні роботи тривають на тлі постійної загрози нових російських ударів.

    П’ята атака стала черговим ударом по підприємству, яке вже понад два місяці не може повернутися до нормальної роботи.

    За даними компанії, попри руйнування працівники продовжують обслуговувати обладнання, розбирати завали та виконувати необхідні ремонтні роботи.

    Водночас довгострокові наслідки для комбінату та української металургійної галузі залежатимуть від масштабів пошкоджень, безпекової ситуації та можливості відновити стабільні технологічні процеси.

    Загалом від серпня до жовтня «Запоріжсталь» пережила п’ять масованих ракетних атак, які забрали життя восьми працівників і призвели до поранення ще 31 людини. Новий удар 17 жовтня минувся без жертв, але знову пошкодив критично важливу промислову інфраструктуру.

  • Казначейство заблокувало платежі за вересневими тендерами, Кабмін переглядає бюджет

    Казначейство заблокувало платежі за вересневими тендерами, Кабмін переглядає бюджет

    У державних замовників виникла проблема з оплатою за тендерами, за якими розрахунки мали пройти у вересні. За інформацією, отриманою редакцією, платежі через Казначейство наразі фактично заблоковані, а замовники вже попереджають постачальників, що раніше третьої декади жовтня грошей чекати не варто.

    Йдеться про виконані або такі, що перебувають на етапі виконання, державні контракти, за якими постачальники розраховували отримати кошти саме цього місяця. Для компаній, які вже поставили товар чи надали послуги за бюджетними договорами, це означає перенесення запланованих надходжень щонайменше на кілька тижнів.

    За словами співрозмовника, затримка пов’язана не з окремим замовником чи конкретною закупівлею. Учасникам ринку повідомляють про проблеми з проведенням платежів на рівні Казначейства. Водночас публічного рішення про повне блокування всіх бюджетних виплат наразі немає, тому масштаб проблеми офіційно оцінити неможливо.

    Окремо постачальників попереджають про ризики судових спорів. Якщо компанія вирішить вимагати оплату через суд, це не обов’язково пришвидшить отримання грошей. За інформацією джерела, у таких випадках держава може посилатися на форс-мажорні обставини, що потенційно здатне ще більше відтермінувати розрахунки.

    На цьому тлі Кабінет міністрів проводить ревізію бюджетних видатків. За інформацією джерела, саме перегляд фінансових пріоритетів зараз є одним із факторів, який впливає на проходження платежів. Офіційного підтвердження того, що саме ревізія бюджету стала причиною затримок, наразі немає.

    Проблема набуває особливої ваги напередодні завершення бюджетного року. Якщо затримки збережуться, частині постачальників доведеться фактично фінансувати виконані державні контракти власними оборотними коштами, очікуючи на оплату з бюджету.

  • “Форс-мажор” чи схема: скандал із землею на Харківщині

    “Форс-мажор” чи схема: скандал із землею на Харківщині

    На Харківщині розгорівся резонансний земельний конфлікт між власниками паїв та агропідприємством “Інвестиційна аграрна компанія “Балінвест”, яке після деокупації території, за словами селян, роками не сплачує орендну плату за землю. Справа вже дійшла до Верховного Суду і може стати показовою для десятків аналогічних спорів на звільнених територіях України.

    Йдеться про землі в районі села Яковенкове Балаклійської громади Харківської області. Це село перебувало під російською окупацією з кінця лютого до 11 вересня 2022 року. Після звільнення частина місцевих жителів повернулася додому і почала вимагати від орендарів розрахуватися за користування земельними паями. Однак, як стверджують пайовики, грошей вони так і не отримали.

    Одна з власниць землі, Марія Колесник, передала “Балінвесту” в оренду три земельні паї. За договорами компанія мала щороку сплачувати орендну плату. Проте після початку повномасштабної війни виплати припинилися. Компанія посилалася на окупацію, неможливість обробляти поля, замінування та інші воєнні обставини. Загальна сума вимог власниці паїв становить майже 70 тис. грн.

    Суд першої інстанції частково став на бік позивачки. Він визнав, що під час окупації орендар справді не міг повноцінно користуватися землею, тому не мав обов’язку сплачувати оренду за цей період. Водночас після деокупації компанія вже могла відновити діяльність, але не розрахувалася за 2023–2024 роки. Тому суд постановив стягнути понад 57 тис. грн боргу і розірвати договори оренди.

    Однак апеляційний суд змінив це рішення. Він погодився, що борг існує, але зменшив його через інший розрахунок індексації орендної плати. Головне — апеляція відмовилася розривати договори оренди. Суд вирішив, що окупація та воєнний стан є форс-мажорними обставинами, а отже несплата оренди не може автоматично вважатися підставою для припинення договорів.

    Саме це і стало ключовим питанням для Верховного Суду: чи можна вважати систематичною несплату орендної плати, якщо після деокупації орендар не платить власникам паїв кілька років поспіль. Від відповіді залежить не лише справа Марії Колесник, а й доля десятків аналогічних позовів до того самого підприємства.

    За словами адвокатки позивачки Аліни Турки-Романюк, Балаклійський районний суд уже розглянув понад пів сотні подібних справ проти “Балінвесту”. У більшості випадків суд першої інстанції ставав на бік власників землі: стягував борги та розривав договори. Але після апеляції ситуація змінювалася — борги залишалися, а договори оренди продовжували діяти.

    Юристи пояснюють, що з правового погляду стягнення боргу і розірвання договору — це різні способи захисту. Наявність заборгованості сама по собі не завжди означає автоматичне припинення договору. Суд має оцінити, чи була вина орендаря, чи існували об’єктивні перешкоди для роботи та чи діяв він добросовісно.

    Водночас представники пайовиків наполягають: “Балінвест” прикривається війною, хоча фактично земля могла використовуватися. За їхніми словами, у 2023–2024 роках поля були засіяні соняшником, а врожай збирали. Адвокати навіть замовили приватну земельно-технічну експертизу, яка, за їхніми словами, підтвердила обробіток ділянок.

    Ще один важливий епізод — можлива суборенда землі. Позивачі стверджують, що у 2023 році “Балінвест” передав частину земель іншій компанії, яка нібито обробляла поля і сплатила понад 2 млн грн суборендної плати. Водночас апеляційний суд не визнав ці обставини доведеними, зокрема через відсутність підтвердження від військової адміністрації та скасування окремих судових рішень, на які посилалися пайовики.

    Додаткового резонансу справі надала кримінальна історія навколо колишньої керівниці “Балінвесту” Наталії Проценко. У квітні 2025 року вона отримала вирок за колабораціонізм. За даними слідства, під час окупації вона наказала підлеглим зібрати пшеницю, горох, ячмінь та гірчицю для реалізації на території Росії. Також повідомлялося про вивезення 250 тонн насіння соняшнику до Бєлгородської області. У суді Проценко визнала провину і пояснила співпрацю з окупантами бажанням зберегти підприємства та допомогти працівникам. Суд призначив їй три роки ув’язнення.

    За відкритими реєстрами, ТОВ “ІАК “Балінвест” зареєстроване в селі Яковенкове Харківської області, має код ЄДРПОУ 32934058, а основним видом діяльності компанії є вирощування зернових, бобових і насіння олійних культур. Директором підприємства нині зазначений Шкабара Андрій Васильович.

    У реєстрах також вказано, що серед засновників “Балінвесту” є Шкабара Андрій Васильович із часткою 99% та Наталія Проценко з часткою 1%. Статутний капітал підприємства становить 5,7 млн грн.

    Ще одна важлива деталь — фінансовий стан компанії. За даними Opendatabot, щодо ТОВ “ІАК “Балінвест” виконується процедура банкрутства, а повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство датоване 22 квітня 2026 року.

    Це створює для пайовиків додатковий ризик: навіть якщо суди остаточно визнають борги, постає питання, чи буде з чого їх стягнути. Юристи попереджають, що якщо боржник під час спору переводить активи на пов’язані структури, такі дії можуть мати ознаки недобросовісної поведінки. У разі доведення в суді такі правочини можуть бути оскаржені як фраудаторні — тобто вчинені для уникнення відповідальності перед кредиторами.

    Ситуація навколо “Балінвесту” стала показовою для деокупованих територій. Власники землі вимагають гроші за паї та право розірвати договори з орендарем, який, на їхню думку, не виконує зобов’язань. Компанія посилається на окупацію, замінування й форс-мажор. А суди мають визначити, де закінчується об’єктивний вплив війни і починається зловживання воєнними обставинами.

    Рішення Верховного Суду у цій справі може стати орієнтиром для сотень землевласників на звільнених територіях, які опинилися в подібній ситуації: їхні землі формально залишаються в оренді, борги накопичуються, а розірвати договори через суд виявляється складніше, ніж просто довести факт несплати.

  • Хабар на дронах для фронту: радницю ТПП та її сина підозрюють у схемі на €100 тисяч

    Хабар на дронах для фронту: радницю ТПП та її сина підозрюють у схемі на €100 тисяч

    В Україні спалахнув гучний корупційний скандал навколо оборонного підприємства, яке виробляло бойові безпілотники для Сил оборони. Радницю президента Торгово-промислової палати України з правових питань та її сина підозрюють у вимаганні 100 тисяч євро за експертний висновок, який мав допомогти виробнику дронів уникнути штрафів після пожежі на складах, що виникла внаслідок російської повітряної атаки. Про викриття схеми 9 липня повідомили Служба безпеки України та Офіс генерального прокурора. За даними джерел “Української правди” у правоохоронних органах, фігуранткою справи є Любов Нестиренко.

    За матеріалами слідства, до радниці ТПП звернулося оборонне підприємство, яке виготовляло та постачало бойові безпілотники за державним контрактом. У червні 2026 року на складах компанії сталася пожежа. За інформацією СБУ, вона виникла через російську повітряну атаку. Частина продукції згоріла, а виконання державного оборонного замовлення опинилося під загрозою. Для підприємства це означало не лише зрив строків постачання, а й ризик значних штрафних санкцій за невиконання контракту.

    Щоб підтвердити форс-мажорні обставини та пояснити неможливість своєчасного виконання зобов’язань, компанія звернулася до Торгово-промислової палати України по відповідний експертний висновок. Саме такі документи можуть мати критичне значення для бізнесу, який через війну, обстріли чи руйнування виробничої інфраструктури не може виконати договір у визначені строки. У цьому випадку йшлося не про звичайний комерційний контракт, а про оборонне замовлення на бойові дрони.

    За версією правоохоронців, замість швидкого розгляду документів посадовиця нібито почала штучно затягувати процес і вимагати від представника оборонної компанії 100 тисяч євро. У СБУ заявили, що до схеми вона залучила свого сина, який мав виконувати роль посередника під час зустрічей із представниками підприємства та передачі грошей.

    Офіс генерального прокурора повідомив, що підприємству нібито дали зрозуміти: у разі відмови можуть виникнути штучні проблеми з документами. Зокрема, під час можливих подальших перевірок у базах та архівах ТПП нібито могли “зникнути” матеріали, на підставі яких видавався висновок, а підпис уповноваженої особи могли поставити під сумнів.

    Правоохоронці задокументували передачу неправомірної вигоди двома частинами — по 50 тисяч євро. Після отримання другого траншу 7 липня радницю ТПП та її сина затримали. Під час обшуків, за даними слідства, вилучили докази, які можуть підтверджувати протиправну діяльність.

    Обом фігурантам повідомили про підозру за статтею щодо пособництва в одержанні неправомірної вигоди службовою особою юридичної особи приватного права, вчиненого за попередньою змовою групою осіб та поєднаного з вимаганням. Суд обрав їм запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою. Для радниці ТПП визначили альтернативу застави у розмірі 10 млн грн, для її сина — 5 млн грн. Досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють інших можливих учасників схеми.

    Цей випадок набув особливого резонансу через контекст: йдеться про компанію, яка виробляла дрони для оборони країни. Українські безпілотники сьогодні є одним із ключових елементів війни — від розвідки та коригування вогню до ударів по техніці й логістиці ворога. Міністерство оборони повідомляло, що 95% БпЛА, які закуповує Агенція оборонних закупівель ДОТ для Сил оборони, є українського виробництва. За менш ніж п’ять місяців 2026 року військові отримали 485 тисяч БпЛА та іншої техніки через DOT-Chain Defence на 31,4 млрд грн.

    Саме тому будь-які корупційні історії навколо виробників дронів викликають особливо гостру реакцію. У час, коли українська оборонна промисловість працює під постійною загрозою російських ударів, а фронт потребує швидкого постачання техніки, затягування документів або вимагання коштів може мати не лише фінансові, а й безпекові наслідки.

    Торгово-промислова палата України є недержавною самоврядною організацією, яка об’єднує український бізнес і виконує низку важливих функцій, зокрема у сфері підтвердження обставин, що можуть впливати на виконання контрактів. Саме тому висновки ТПП мають значення для компаній, які через війну, обстріли, руйнування складів або виробництв змушені доводити, що не могли виконати зобов’язання з незалежних від них причин.

    У цій справі слідство ще триває, а підозрювані мають право на захист. Відповідно до Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в суді. Водночас сама фабула справи вже стала однією з найгучніших корупційних історій липня: оборонне підприємство після російської атаки намагалося врятувати контракт на постачання дронів, а натомість, за версією слідства, зіткнулося з вимогою заплатити 100 тисяч євро за документ, який мав підтвердити очевидні наслідки війни.