Позначка: форсування Дніпра

  • “На форсування Дніпра потрібні два місяці”: Кім оцінив загрозу нового наступу Росії на півдні

    “На форсування Дніпра потрібні два місяці”: Кім оцінив загрозу нового наступу Росії на півдні

    Голова Миколаївської ОВА Віталій Кім заявив, що Росія наразі не демонструє ознак підготовки до масштабного наступу на півдні України. За його словами, для повноцінної операції з форсування Дніпра окупантам знадобилося б щонайменше два місяці активної підготовки, а українська розвідка таких процесів наразі не фіксує.

    Про це Кім розповів в інтерв’ю 24 Каналу, коментуючи ситуацію на південному напрямку після так званого “триденного перемир’я”, оголошеного Росією.

    За словами очільника області, останніми днями масованих атак по Миколаївщині не було, хоча обстріли прифронтових громад тривають щодня. Лише за одну добу росіяни здійснили дев’ять обстрілів, унаслідок яких поранення дістали троє людей.

    Кім уточнив, що ворог активно застосовує FPV-дрони та безпілотники типу “Молнія”. Водночас він наголосив: попри інформаційний тиск та заяви Кремля, масштабної підготовки до нового великого наступу на півдні наразі не видно.

    “На підготовку до повномасштабного форсування Дніпра чи подібної операції потрібно щонайменше два місяці. Поки ми цього не бачимо, тому масованих рухів не очікуємо”, — пояснив Кім.

    Він також зазначив, що російській армії зараз була б вигідна пауза у бойових діях для перегрупування та накопичення ресурсів. Саме тому, на його думку, Кремль продовжує інформаційні маніпуляції навколо теми переговорів і “перемир’їв”.

    Окремо голова ОВА прокоментував ситуацію із захистом логістики від FPV-дронів. За його словами, на півдні вже активно використовують антидронові сітки для прикриття цивільних маршрутів та шляхів постачання Сил оборони.

    “Основні логістичні шляхи вже прикриті. Але це не дає стовідсоткового захисту, тому що ворог постійно змінює тактику”, — зазначив посадовець.

    За словами Кіма, у Миколаївській області нині перебувають близько 130 тисяч переселенців із Херсонщини. При цьому регіон одночасно стикається як із дефіцитом кадрів, так і з нестачею робочих місць.

    Він пояснив це тим, що частина економічно активного населення виїхала до інших регіонів або за кордон, тоді як значну частину внутрішньо переміщених осіб становлять пенсіонери та люди, які потребують соціальної підтримки.

    Окремою проблемою для області залишається робота портів. До повномасштабного вторгнення саме портова інфраструктура забезпечувала до 40% економіки регіону. Однак через контроль росіян над Кінбурнською косою безпечний вихід суден у море наразі фактично неможливий.

    “Вихід з портів Миколаївщини проходить повз окуповану Кінбурнську косу, де ворог може обстрілювати судна практично з будь-якої зброї”, — пояснив Кім.

    Він наголосив, що проблема полягає не лише у загрозі ракетних ударів, а й у самій географії регіону. Через це повноцінне розблокування миколаївських портів наразі не розглядається.

    Складною залишається і ситуація з розмінуванням. За словами Кіма, у регіоні необхідно очистити від вибухонебезпечних предметів понад 800 тисяч гектарів територій. Водночас уже частково або повністю розміновано близько 624 тисяч гектарів.

    Пріоритет зараз надають саме сільськогосподарським землям, оскільки житловий сектор переважно вже очищений.

    “Зараз залишилися аграрні землі, посадки, луги та інші території, які потребують гуманітарного розмінування”, — уточнив очільник області.

    На цьому тлі в Миколаївській ОВА обережно прогнозують кращий урожай у 2026 році після кількох складних сезонів. За словами Кіма, цього року в області засіяли приблизно на 7% більше площ, ніж торік.

    Водночас через безпекову ситуацію морські пляжі Миколаївщини цього літа, ймовірно, знову залишаться закритими. Причиною є близькість до лінії бойових дій та ризики ударів FPV-дронами й артилерією.

    “На деяких ділянках до ворога лише 4–15 кілометрів. Це зона досяжності FPV-дронів і артилерії”, — пояснив Кім.

    Попри війну область уже формує стратегію післявоєнного розвитку. Серед головних напрямків — відновлення промисловості, створення індустріальних парків та розвиток ІТ-сектору.

    За словами голови ОВА, зараз у відновленні Миколаївщини беруть участь 21 країна. Найбільшу допомогу надає Данія, яка вже виділила понад 170 мільйонів євро та затвердила ще 225 мільйонів на наступний рік.

    Загалом міжнародні партнери інвестували у відновлення регіону понад 340 мільйонів євро.

    Окрему увагу в області приділяють енергетиці. Кім повідомив, що росіяни змінили тактику ударів і тепер намагаються вражати менші підстанції для точкового перевантаження системи.

    Водночас Миколаївщина сьогодні виробляє приблизно у десять разів більше електроенергії, ніж споживає сама, забезпечуючи електрикою й інші регіони України.

    “Наше завдання — захистити та зберегти енергетичну систему, щоб і надалі постачати електроенергію в єдину мережу України”, — підсумував Кім.

  • ЗСУ готуються до можливого наступу росіян на правобережжі Херсонщини

    ЗСУ готуються до можливого наступу росіян на правобережжі Херсонщини

    Російські війська можуть готувати масштабну спробу форсування Дніпра та десантування на правобережжі Херсонської області. Про це в ефірі національного телемарафону повідомив офіцер спецпідрозділу «Омега» Національної гвардії України Юрій Ткачук.

    За словами військового, на лівобережжі зафіксовано до 300 ворожих плавзасобів, зокрема моторних човнів і понтонних конструкцій. Це може свідчити про підготовку росіян до наступальної операції через Дніпро.

    «Ворог стягує значну кількість плавзасобів. Ймовірно, йдеться про наміри форсувати Дніпро й закріпитися на правобережжі», — наголосив Ткачук.

    Також, за його словами, цілями РФ залишаються Херсонська й Миколаївська області. Цю інформацію підтверджують посилені артилерійські обстріли українських позицій і цивільних об’єктів на півдні України.

    Українське командування ретельно моніторить ситуацію, відстежує переміщення ворожої техніки та готується до ймовірних дій з боку російських сил.

  • Військові розповіли про долю Херсона

    Військові розповіли про долю Херсона

    Захоплення Херсона для російських військ є надзвичайно складною операцією, адже для цього необхідно форсувати широку річку Дніпро, яка знаходиться під постійним вогневим контролем Збройних Сил України. Про це заявив речник Сил оборони Півдня України Владислав Волошин в інтерв’ю для телеканалу Еспресо.

    Волошин підкреслив, що форсування такого великого водного бар’єра, як Дніпро, — це не просто переправа, а складна і масштабна операція, яка вимагає ретельної підготовки та значних ресурсів. Необхідна масована підтримка артилерії та авіації, а також зосередження великих сил, що практично неможливо приховати від української розвідки.

    «Сучасна війна передбачає постійний контроль за допомогою дронів, які спостерігають за кожним рухом противника. Тому приховати підготовку до форсування такої великої водойми, як Дніпро, не реально», – зазначив він.

    На даний момент, як додав Волошин, українські війська контролюють всі підходи до Херсона та значну частину Херсонщини. Зокрема, Кринківський плацдарм повністю під вогневим контролем ЗСУ. Окупанти не роблять жодних серйозних спроб підготувати форсування Дніпра, і їхніх сил у гирлі річки недостатньо для проведення такої операції.

  • Морпіх у в’язниці за відмову форсувати Дніпро: що відбувається в Херсонській області

    Морпіх у в’язниці за відмову форсувати Дніпро: що відбувається в Херсонській області

    Українського морпіха було засуджено на п’ять років позбавлення волі за відмову форсувати річку Дніпро для закріплення в Кринках, Херсонській області. Цей випадок викликає обурення та розгортає дискусію щодо правопорядку та військової дисципліни в умовах військового конфлікту на сході України.

    Уродженець Івано-Франківської області Юрій М. проходив службу за мобілізацією на посаді стрільця-оператора однієї з бригад морської піхоти. 5 листопада 2023 року командир роти на шикуванні довів до підрозділу бойовий наказ – форсувати Дніпро в Херсонській області та закріпитися в Кринках, зайнявши там перехрестя доріг.

    Побудову він при цьому знімав на мобільний телефон. Можливо, розуміючи, що хтось відмовиться від виконання наказу.

    Юрій публічно заявив про незгоду з наказом і відмовився виконувати його. Незабаром на нього завели справу за непокору, вчинену в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці. 11 грудня його затримали.

    У судовому засіданні чоловік провину не визнав. Він розповів, що раніше під час бойових дій дістав контузію, про що повідомив командирам і просив дозволити пройти йому ВЛК. Однак медкомісія не звернула уваги на його скарги і визнала придатним.

    Також Юрій повідомив, що в нього на утриманні дитина з інвалідністю та літня бабуся.

    Інші військовослужбовці роти розповіли, що чоловік відмовився виконати наказ, оскільки злякався і взагалі боїться води, а на стан здоров’я чи поганий психологічний стан не скаржився. А також сказали, що відмова Юрія негативно вплинула на психологічний клімат у підрозділі.

    Суд постановив, що наказ не носив “явно злочинного змісту, у зв’язку з чим підлягав беззастережному і неухильному виконанню з боку останнього”. Тож Юрія визнали винним і засудили до позбавлення волі на 5 років.