Golosnovinua.com

Позначка: фортифікації

  • Тотальна кругова оборона: Зеленський засекретив план захисту міст та продовжив мобілізацію до 2027 року

    Тотальна кругова оборона: Зеленський засекретив план захисту міст та продовжив мобілізацію до 2027 року

    Україна розпочинає масштабну підготовку до можливих міських боїв та тривалих облог. 26 жовтня Президент України Володимир Зеленський підписав спеціальний указ, який вводить у дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо створення потужної кругової оборони населених пунктів. Цей стратегічний крок передбачає розгортання безпрецедентної смуги інженерних загороджень навколо міст, що має стати нездоланною перешкодою для ворожих військ. Того ж дня глава держави юридично закріпив продовження воєнного стану та загальної мобілізації в країні, що свідчить про невідворотну підготовку до тривалого протистояння.

    Згідно з президентським указом № 1067/2026, у дію введено рішення Ради національної безпеки і оборони від 25 вересня, яке має офіційну назву «Про заходи щодо створення смуги інженерних загороджень для забезпечення належного рівня оборони міст та механізмів їх реалізації (кільцева оборона міст)». Однак текст цього документа прихований від громадськості та отримав суворий гриф «для службового користування». Через такий режим секретності у відкритому доступі немає жодної конкретики: указ не містить ані переліку міст, які планують перетворити на фортеці, ані графіків чи термінів виконання інженерних робіт. Самі ж загородження являють собою комплекс фізичних перешкод, покликаних максимально загальмувати або повністю зупинити просування штурмових підрозділів противника. Указ офіційно набув чинності з моменту його публікації, а персональний контроль за його суворим виконанням покладено безпосередньо на секретаря Ради національної безпеки і оборони.

    Разом із рішенням про посилення інженерного захисту міст, Володимир Зеленський підписав два критично важливі для функціонування держави закони. Вони гарантують продовження режиму воєнного стану та процесу загальної мобілізації ще на дев’яносто діб. Відлік нового терміну розпочнеться 31 жовтня 2026 року і триватиме щонайменше до 29 січня 2027 року. Як свідчать офіційні дані парламенту, закон про продовження воєнного стану зареєстровано під номером 5029–IX, він ухвалений на базі президентського законопроєкту № 16182. Водночас закон щодо подальшого проведення мобілізації отримав номер 5030–IX, що відповідає законопроєкту № 16183. Варто наголосити, що ініціатором обох документів виступив особисто президент, після чого вони пройшли обов’язкову процедуру погодження у профільному комітеті з питань національної безпеки, оборони та розвідки, і вже з підписом глави держави повернулися до Верховної Ради.

    Тема переходу до тотальної оборони населених пунктів не є новою для українського суспільства. Перші предметні розмови про необхідність підготовки до кругової оборони велися ще в травні цього року. Тоді країна була змушена екстрено посилювати фортифікаційні споруди на північних кордонах через високу ймовірність повторного наступу російських угруповань з боку Білорусі. Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 19 травня зробив тривожну заяву про те, що російський Генеральний штаб активно планує наступальні операції саме з північного напрямку. Головнокомандувач тоді прямо попередив про неминуче розширення географії активних бойових дій. Реагуючи на ці виклики, 22 травня Володимир Зеленський провів спеціальну зустріч із очільниками громад п’яти ключових регіонів: Чернігівської, Київської, Рівненської, Житомирської та Волинської областей. Головною темою тих переговорів став захист півночі, під час яких президент дав гарантії, що держава не залишить без належної оборонної уваги жоден із потенційно небезпечних напрямків.

  • Кілометр уздовж Росії та Білорусі закривають за спецрежимом: що тепер заборонено українцям

    Кілометр уздовж Росії та Білорусі закривають за спецрежимом: що тепер заборонено українцям

    В Україні почав діяти спеціальний прикордонний режим у смузі завширшки один кілометр уздовж державного кордону з Росією та Білоруссю. Нові правила запроваджені на весь період воєнного стану й суттєво обмежують вільний в’їзд, перебування, проживання, пересування людей та проведення робіт у безпосередній близькості до кордону. У Державній прикордонній службі пояснюють рішення необхідністю посилити оборону, зменшити ризики диверсій і захистити самих громадян у районах, де зберігається підвищена військова небезпека.

    Підставою стала постанова Кабінету Міністрів №1049 від 17 серпня 2026 року, якою уряд змінив пункт 2-1 постанови №1147 «Про прикордонний режим». Документ уже набув чинності, а підрозділи ДПСУ почали застосовувати нові норми. В оновленому тексті прямо передбачено встановлення на період воєнного стану спеціального режиму на земельних ділянках шириною один кілометр уздовж кордону України з Російською Федерацією та Республікою Білорусь.

    У межах цієї смуги забороняється вільний в’їзд, перебування, проживання та пересування осіб. Окремо обмежено виконання робіт, якщо вони не пов’язані з відсіччю російської агресії, обороною України або охороною державного кордону. Важлива деталь полягає в тому, що нова норма сформульована щодо земельної смуги завширшки один кілометр загалом і не обмежує її лише ділянками, переданими ДПСУ для облаштування фортифікацій.

    Саме цим нововведення відрізняється від режиму, який існував раніше. Після змін 2023 року законодавство вже передбачало спеціальний режим на земельних ділянках завширшки 30–50 метрів уздовж більшості сухопутного кордону, а на напрямках Росії та Білорусі — до двох кілометрів. Але там ішлося про землі, надані в постійне користування військовим частинам ДПСУ для будівництва та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд. Постанова №1049 окремо встановила на час воєнного стану кілометрову спеціальну зону вздовж двох найбільш небезпечних напрямків.

    Це не означає, що вся прикордонна територія України в інших регіонах раптом стала закритою. В Україні й раніше існувало поняття прикордонної смуги, для перебування в якій потрібен відповідний дозвіл Держприкордонслужби. За чинними правилами громадяни України, іноземці та особи без громадянства в’їжджають, перебувають, проживають і проводять роботи у прикордонній смузі з дозволу відповідного органу ДПСУ та за наявності документів, що посвідчують особу. Під час мобілізації та воєнного стану чоловіки-громадяни України віком від 18 до 60 років також повинні мати військово-обліковий документ.

    Заяву для отримання дозволу можна подавати відповідному прикордонному органу в паперовій або електронній формі. Для неповнолітніх дозвіл оформлюється за зверненням одного з батьків, опікуна чи іншого законного представника. Крім того, нормативні акти передбачають окремі категорії осіб, які можуть в’їжджати до прикордонної смуги без такого дозволу — зокрема низку вищих посадових осіб держави.

    Однак нове рішення щодо кордону з Росією та Білоруссю має насамперед безпековий характер. У ДПСУ пояснюють, що безпосередньо біля державного рубежу необхідно мінімізувати неконтрольоване перебування цивільних, роботу сторонніх осіб і діяльність, яка може заважати оборонним заходам. Умови повномасштабної війни роблять такі ділянки особливо чутливими до проникнення диверсійно-розвідувальних груп, ведення розвідки та інших загроз.

    Окремий фактор — Білорусь. Саме з її території російські війська у лютому 2022 року наступали на Київ та північні області України. Білоруські війська безпосередньо у повномасштабну війну не вступили, однак Мінськ залишається найближчим військово-політичним союзником Москви та продовжує надавати Росії можливості для військової співпраці. Reuters у червні нагадував, що Білорусь дозволяла РФ використовувати свою територію під час вторгнення, а також розміщує російську військову інфраструктуру та тактичну ядерну зброю.

    У 2026 році українська сторона також звернула увагу на зростання розвідувальної активності на північному напрямку. The Guardian у червні повідомляв із українсько-білоруського прикордоння, що військові фіксували приблизно 20-відсоткове збільшення кількості російських розвідувальних безпілотників, які заходили з білоруського напрямку. Одночасно Україна посилювала північний кордон протитанковими ровами, бетонними загородженнями типу «зуби дракона», колючим дротом та іншими інженерними спорудами.

    Президент Володимир Зеленський у червні також заявляв про використання білоруської території для забезпечення російських дронових операцій. Зокрема, Київ вимагав демонтувати ретрансляційне обладнання, яке, за українськими даними, допомагало російським безпілотникам. Пізніше головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що Україна готується до можливих загроз із півночі, хоча ознак повторення сценарію наступу на Київ з території Білорусі тоді не було.

    І зараз Держприкордонслужба не заявляє про безпосередню підготовку білоруської армії до вторгнення. Ще 2 вересня речник ДПСУ Андрій Демченко повідомляв, що безпосередньо біля українського кордону не фіксується формування чи нарощування білоруського ударного угруповання. Водночас він наголошував: загроза з білоруського напрямку нікуди не зникла, тому Україна повинна постійно стежити за ситуацією й утримувати укріпленим увесь північний рубіж.

    На особливу увагу заслуговує розбудова білоруської військової інфраструктури в Гомельській області. Біля села Якимівка приблизно за 40 кілометрів від українського кордону планують створити залізничну інфраструктуру для військового полігону. За проєктною документацією, там передбачена окрема під’їзна колія, розрахована на 60 вагонів, а також вантажна платформа з пандусом, яка дозволить розвантажувати колісну та важку гусеничну техніку.

    Поряд із цим білоруська армія формує нову 37-му окрему десантно-штурмову бригаду неподалік Гомеля. У серпні командувач білоруських Сил спеціальних операцій Олександр Ільюкевич повідомляв, що частину підрозділів уже сформовано, набрано офіцерів та особовий склад і триває їхня підготовка. За доступними даними, завершення повного формування з’єднання розраховане не на найближчі місяці, тому сама поява бригади не є доказом підготовки нового наступу на Україну.

    Не менш небезпечним залишається безпосередньо російський кордон. Начальник українських Збройних сил улітку говорив про необхідність готуватися до потенційних дій Росії з північного сходу, зокрема з Брянської області. За оцінкою Сирського, можливий удар на цьому напрямку міг би бути спрямований не стільки на повторний прорив до Києва, скільки на захоплення частини Чернігівської області та розтягування українських резервів уздовж величезної лінії фронту й кордону.

    Тому запровадження кілометрової спеціальної смуги має одразу кілька практичних завдань. Це створення контрольованого простору для військових і прикордонників, безпечніше будівництво фортифікацій, ускладнення роботи ворожої розвідки та диверсантів і зниження ризику того, що цивільні випадково опиняться у небезпечних районах.

    У ДПСУ окремо наголошують, що обмеження тимчасові. Спеціальний режим саме в однокілометровій смузі вздовж Росії та Білорусі прив’язаний до дії воєнного стану. Після його припинення ця норма в нинішньому вигляді перестане застосовуватися, тоді як загальне законодавство про прикордонний режим продовжить діяти.

    Важливо й те, що нове рішення не слід трактувати як оголошення неминучого наступу з боку Білорусі. Українські прикордонники прямо заявляють, що ударного угруповання там наразі немає. Водночас досвід 2022 року, розбудова військової інфраструктури, розвідувальна активність і тісна військова співпраця Мінська з Москвою змушують Україну розглядати північний кордон як стратегічно небезпечний напрямок навіть за відсутності ознак безпосереднього вторгнення.

    Саме тому влада переходить від окремих обмежень на землях ДПСУ до ширшого режиму в однокілометровій зоні. Для жителів прикордонних громад це означає, що перед поїздкою, виконанням господарських робіт чи іншою діяльністю безпосередньо біля кордону варто уточнювати правила у відповідному прикордонному загоні. Порушення прикордонного режиму може тягнути адміністративну або іншу передбачену законом відповідальність.

  • У ДПСУ пояснили, за якої умови загроза з боку Білорусі стане реальною

    У ДПСУ пояснили, за якої умови загроза з боку Білорусі стане реальною

    Загроза з боку Білорусі для України стане реальною лише у разі, якщо на кордоні почнуться спроби дестабілізації ситуації та провокації. Водночас українські Сили оборони продовжують системно зміцнювати північний кордон, нарощуючи інженерні загородження, фортифікації та системи спостереження.

    Про це в ефірі телемарафону заявив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.

    За його словами, наразі українські військові уважно стежать за ситуацією на білоруському напрямку, однак реальною небезпека стане лише за певного розвитку подій.

    “Коли будуть спроби дестабілізувати ситуацію безпосередньо по лінії кордону і влаштовувати якісь провокації”, – відповів Демченко на запитання про те, за яких умов загроза з боку Білорусі набуде реального характеру.

    Речник ДПСУ наголосив, що від початку повномасштабного вторгнення Україна значно посилила оборону державного кордону з Білоруссю. Роботи зі зміцнення цього напрямку тривають безперервно, а до них залучені не лише прикордонники, а й інші підрозділи Сил оборони та органи місцевої влади.

    За словами Демченка, основна увага приділяється створенню багаторівневої системи інженерного захисту, яка має максимально ускладнити можливе просування противника.

    “До цього залучені як інженерні підрозділи Держприкордонслужби, так і загалом Сил оборони, цим роботам також приділяють увагу й органи місцевої влади. Кожна складова разом працює над тим, щоб наростити інженерні загородження, які включають також знищення шляхів, якими могли б рухатися через кордон”, – зазначив він.

    Окрім будівництва інженерних перешкод, на північному кордоні триває встановлення сучасних систем відеоспостереження, облаштування фортифікаційних споруд та посилення мінно-вибухових загороджень на найбільш потенційно небезпечних напрямках.

    У Державній прикордонній службі підкреслюють, що комплекс таких заходів має забезпечити своєчасне виявлення будь-яких загроз та унеможливити раптові дії противника.

    Раніше також повідомлялося, що на кордоні України з Білоруссю триває створення спеціальної кільцевої зони стримування. Ця система оборони розбудовується паралельно з укріпленням прикордонної інфраструктури та посиленням оборонних позицій на північному напрямку.

  • “Зуби дракона” та “кілзона”: Україна посилює оборону кордону з Білоруссю

    “Зуби дракона” та “кілзона”: Україна посилює оборону кордону з Білоруссю

    Україна продовжує масштабно укріплювати північний кордон, готуючись до можливих загроз із боку Білорусі. Державна прикордонна служба повідомила, що військовослужбовці активно облаштовують потужні оборонні рубежі, які мають унеможливити прорив противника у разі нового наступу.

    Як повідомили у ДПСУ, на найбільш загрозливих напрямках створюється так звана “кілзона” — спеціально підготовлена ділянка місцевості, де ворог у разі вторгнення має зазнати максимальних втрат ще до наближення до українських позицій. Для цього прикордонники посилюють інженерне обладнання місцевості одразу кількома видами фортифікацій.

    Зокрема, на кордоні облаштовують протитанкові рови, багаторівневі загородження з колючого дроту, а також встановлюють ряди бетонних протитанкових загороджень, відомих як “зуби дракона”. У Держприкордонслужбі наголошують, що ці споруди є лише частиною масштабної системи фортифікацій, яка покликана стримати можливу агресію з північного напрямку.

    Окрему увагу українські військові приділяють обороні водних рубежів. Роботи тривають і на островах Дніпра, де здійснюється постійне спостереження за ситуацією та контролюється будь-яка активність поблизу кордону з Білоруссю. У ДПСУ запевняють, що ситуація перебуває під повним контролем Сил оборони України.

    Посилення оборони пов’язане з тим, що Україна продовжує враховувати ризик можливого втручання Білорусі у війну на боці Росії. Після початку повномасштабного вторгнення саме з території Білорусі російські війська здійснювали наступ на Київ, тому північний напрямок залишається одним із ключових для української оборони.

    Водночас військові аналітики наразі не фіксують ознак формування ударного угруповання, яке свідчило б про підготовку до негайного наступу. Попри це українські військові продовжують зміцнювати оборонні рубежі та уважно відстежують переміщення техніки, військових підрозділів і безпілотників на суміжній території.

    У Державній прикордонній службі наголошують, що Сили оборони постійно оцінюють усі потенційні ризики та залишаються у повній бойовій готовності, щоб оперативно відреагувати на будь-які провокації чи спроби нового вторгнення з території Білорусі.

  • Корупція на фортифікаціях: як мільйони з оборони осідали у кишенях чиновників і підрядників

    Корупція на фортифікаціях: як мільйони з оборони осідали у кишенях чиновників і підрядників

    Україну сколихнула чергова новина про масштабні зловживання під час будівництва оборонних укріплень. Правоохоронці викрили схему розкрадання коштів на Дніпропетровщині, де посадовці однієї з військових частин разом із приватними компаніями закуповували матеріали для фортифікацій за завищеними цінами. За попередніми даними слідства, вартість матеріалів штучно збільшували приблизно на 20%, що призвело до розкрадання щонайменше 14 мільйонів гривень лише за двома встановленими епізодами.

    Скандал виглядає особливо цинічно з огляду на те, що Дніпропетровська область є прифронтовим регіоном, де тривають активні бойові дії та існує постійна загроза наступу російських військ. Проте цей випадок — лише один із цілої серії корупційних історій, пов’язаних із будівництвом оборонних споруд під час повномасштабної війни.

    Ще один показовий приклад — ситуація з будівництвом укріплень, задокументована у квітні 2024 року військовою частиною Т0920. У той час як обласна військова адміністрація звітувала про успішну реалізацію проєктів і навіть «економію» понад 70 мільйонів гривень із виділених 370 мільйонів, військові повідомляли про повний хаос у постачанні та організації робіт.

    У зверненні до голови ОВА Сергія Лисака військові зазначали, що матеріали часто доставлялися за десятки кілометрів від місць будівництва, частина з них губилася, а бетонні вироби нерідко виявлялися бракованими. У результаті бійці змушені були власноруч усувати недоліки, витрачаючи час на ремонт і логістику замість укріплення оборони.

    Іншим гучним кейсом стало розслідування щодо посадовців Полтавської обласної військової адміністрації. За даними слідства, у 2024–2025 роках чиновники разом із компаніями «Енкі Констракшн», «Домком» та «Прімум Актив» привласнили понад 17 мільйонів гривень під час будівництва опорних пунктів на Донеччині.

    Загальна вартість підрядів перевищувала 370 мільйонів гривень. Слідство встановило, що в кошториси навмисно включали завищені ціни на матеріали та роботи, частину яких фактично не виконували. При цьому будівництво здійснювали неофіційні працівники, яким платили готівкою, а окремим чиновникам передали щонайменше 4 мільйони гривень хабарів.

    У Харкові у центрі розслідування опинився колишній заступник міського голови Андрій Руденко. За даними журналістів та слідства, компанії, пов’язані з ним, отримували підряди на будівництво фортифікацій на сотні мільйонів гривень.

    Схема передбачала використання фірм-прокладок і ФОПів, які закуповували матеріали за цінами, завищеними на понад 30%. Наразі слідство інкримінує фігурантам розкрадання 5,5 мільйона гривень, однак експерти припускають, що реальні масштаби можуть бути значно більшими, адже лише один департамент уклав контрактів на понад 550 мільйонів гривень.

    Ще більш резонансним став випадок із компаніями «ПВК Арсенал» та «Харківські залізобетонні конструкції», які у 2023–2024 роках отримали контракти на будівництво фортифікацій на суму понад 300 мільйонів гривень.

    Розслідування показало, що ці структури пов’язані з родиною громадянки Росії Юлії Нейман. За даними журналістів, її оточення має зв’язки з представниками російських спецслужб. При цьому ціни на бетонні укріплення могли завищуватися на 50–100%, а значна частина коштів переводилася в готівку.

    Подібні порушення виявили і в Запорізькій області. За версією слідства, посадовці Мелітопольської районної адміністрації разом із приватними компаніями завищували вартість матеріалів для будівництва протитанкових укріплень — так званих «зубів дракона».

    У справі фігурують компанії «Мелсіті» та «АКВІ-БУД». Наразі сума збитків оцінюється у понад 6,4 мільйона гривень. Правоохоронці продовжують розслідування щодо розподілу підрядів та формування цін.

    Експерти наголошують, що корупція у сфері оборонного будівництва має прямі наслідки для безпеки країни. Завищені кошториси та фіктивні підряди призводять до недобудованих бліндажів, відсутності протитанкових бар’єрів і слабких оборонних позицій.

    У підсумку такі дії стають загрозою для військових, які змушені оборонятися у неналежно укріплених позиціях. Саме тому суспільство очікує не лише відкриття кримінальних проваджень, а й реального покарання для всіх причетних — від підрядників до посадовців, які покривають подібні схеми.

  • Схема на фортифікаціях: на Дніпропетровщині викрили розкрадання 14 млн грн

    Схема на фортифікаціях: на Дніпропетровщині викрили розкрадання 14 млн грн

    Правоохоронці викрили корупційну схему під час будівництва оборонних укріплень на Дніпропетровщині. За даними слідства, посадовці однієї з військових частин організували розкрадання бюджетних коштів на суму близько 14 мільйонів гривень.

    Слідчі встановили, що під час закупівель будівельних матеріалів ціни штучно завищували приблизно на 20%. Підряди отримували підприємства, пов’язані з учасниками схеми. Саме через ці компанії, за версією слідства, відбувалося виведення та подальша легалізація коштів.

    У рамках розслідування задокументовано щонайменше два епізоди таких операцій.

    Усього у справі п’ятеро підозрюваних. Серед них — командир військової частини, начальник групи державних закупівель цієї частини, офіцер тієї ж групи, його дружина, а також цивільний арбітражний керуючий.

    Слідство вважає, що саме ця група організувала механізм укладання контрактів із підконтрольними компаніями, через які закуповували будматеріали за завищеними цінами.

    Наразі правоохоронці встановлюють усі обставини справи, а також перевіряють можливу причетність інших осіб до реалізації схеми.

  • В Одесі заговорили про відставку Кіпера: що послабило позиції голови ОВА

    В Одесі заговорили про відставку Кіпера: що послабило позиції голови ОВА

    В Одесі та Києві дедалі активніше обговорюють можливу відставку Олега Кіпера з посади голови Одеської обласної військової адміністрації. Формальною причиною називають війну, безпекові ризики та складну ситуацію в регіоні. Втім, за словами співрозмовників у політичних і правоохоронних колах, саме низка рішень та подій останніх років суттєво ослабили позиції керівника ОВА.

    Як зазначає журналістка Ірина Гриб, щоб зрозуміти причини нинішніх розмов, достатньо згадати окремі епізоди діяльності Кіпера в Одеській області. Йдеться не про повну біографію, а про ключові управлінські кроки, які викликали найбільше запитань.

    Ще до призначення в Одесу Олег Кіпер відкрито демонстрував амбіції очолити Офіс генерального прокурора. У підсумку ж він отримав крісло керівника стратегічного прифронтового регіону в умовах повномасштабної війни. Результати такого управління дедалі частіше оцінюють критично.

    Одеська область і саме місто Одеса регулярно стикаються з проблемами водопостачання, тепла та електроенергії. Попри роки розмов про резервні системи, генератори та підготовку до кризових сценаріїв, базові інфраструктурні питання залишаються невирішеними. На цьому тлі публічна увага привертається до стрімкого зростання статків самого голови ОВА, який, за оцінками співрозмовників, явно не пов’язує своє майбутнє з регіоном.

    Окремий блок претензій стосується аграрних та митних рішень. Саме за ініціативи Кіпера було фактично заблоковано морський імпорт мінеральних добрив. Формально — не з міркувань безпеки, а під приводом регуляторних обмежень. Наслідком стало штучне скорочення пропозиції та різке зростання цін для аграріїв.

    Паралельно компанія Free System, пов’язана з Дмитром Фірташем, попри чинні санкції РНБО щодо самого олігарха, отримала доступ до портів Великої Одеси — Одеси, Чорноморська та Південного. У результаті, за оцінками ринку, ціни на селітру та карбамід зросли до 30 відсотків, а загальна маржа схеми могла сягати сотень мільйонів гривень.

    Ще одним резонансним епізодом стало фактичне згортання принципів децентралізації. 11 серпня 2024 року громади Одеської області отримали від ОВА листи з пропозицією перерахувати «вільний фінансовий ресурс» до обласного бюджету під приводом нагальних потреб ЗСУ. Для кожної громади була визначена конкретна сума, а загальний обсяг збору сягнув майже мільярда гривень.

    Фактично громади поставили перед вибором без вибору. Місцеві бюджети втратили можливість планувати розвиток, а управління фінансами знову концентрувалося на рівні області. При цьому публічного звіту про використання зібраних коштів досі не оприлюднено.

    Окрему критику викликав так званий «наказ №19», який подавався як спроба вивести зерновий експорт із тіні. Насправді ж, за словами учасників ринку, було запроваджено ручне управління експортними операціями. Без погодження голови ОВА судна простоювали, а експорт блокувався.

    У регіоні з’явилися спеціальні «площадки» — п’ять юридичних осіб, через які необлікований урожай легалізували для експорту. Частина цих структур, за інформацією джерел, була пов’язана з правоохоронцями, інша — з оточенням керівництва ОВА. Вартість такої «послуги» складала близько 14 відсотків готівкою.

    Не менш гучним є й напрям фортифікаційних робіт. НАБУ розслідує можливе умисне завищення цін на будівельні матеріали для оборонних споруд в Одеській області. За даними слідства, вартість робіт могла бути завищена в рази.

    Авансові платежі підрядникам сягнули приблизно 1,5 мільярда гривень, водночас акти виконаних робіт досі не закриті, а строки реалізації проєктів зірвані. Договори не продовжені, але кошти вже освоєні. Для врегулювання ситуації створюються численні комісії, які, на думку критиків, мають відвести відповідальність від керівництва ОВА.

    Ці епізоди — лише частина того, що сьогодні згадують у політичних колах, коли йдеться про можливу відставку Олега Кіпера. І що більше таких фактів виходить у публічну площину, то менш стійкими виглядають його позиції.

  • Глава Держфінмоніторингу Пронін фігурує у кількох провадженнях НАБУ

    Глава Держфінмоніторингу Пронін фігурує у кількох провадженнях НАБУ

    Голова Державної служби фінансового моніторингу Філіп Пронін фігурує у низці кримінальних проваджень, пов’язаних як із будівництвом фортифікацій у Полтавській області, так і з операціями компаній, які журналісти та слідство пов’язують з оточенням бізнесмена Тімура Міндіча.

    За даними видання, коли Філіп Пронін очолював Полтавську ОДА, він курував проєкти будівництва фортифікаційних споруд. Журналісти стверджують, що з виділених на ці цілі 372 млн грн значна частина коштів була використана не за призначенням, а роботи так і не були завершені. Після виклику до парламенту для звіту Пронін, як зазначає Антикор, демонстрував фото укріплень, зроблені в іншому регіоні.

    Після кадрових рішень у центральній владі Пронін очолив Держфінмоніторинг. За інформацією ЗМІ, вже на новій посаді він нібито блокував передачу НАБУ даних щодо компаній, які антикорупційні організації пов’язують зі структурами, що фігурують у “Міндічгейті”.

    Також Антикор повідомляє, що після скандалу довкола внесення застави за ексміністра Чернишова, у медійному просторі з’явилися відомості про низку фірм, які правоохоронці розглядають як ймовірно пов’язані з оточенням Проніна. Ці компанії вносили багатомільйонні застави за посадовців, які фігурують у справах антикорупційних органів.

    Голова НАБУ Семен Кривонос, як зазначає видання, неодноразово згадував Проніна в контексті “плівок Міндіча”. У межах розслідувань проводяться обшуки, аналізуються фінансові операції та документи.

    Попри відкриті провадження та перевірки, Філіп Пронін продовжує очолювати Держфінмоніторинг і керувати структурою, яка передає антикорупційним органам фінансову інформацію, зокрема у справах, де його ім’я згадується в медіа.

  • Колишній голова Полтавської ОВА під підозрою НАБУ у справі оборонних закупівель

    Колишній голова Полтавської ОВА під підозрою НАБУ у справі оборонних закупівель

    Національне антикорупційне бюро України відкрило кілька кримінальних проваджень щодо можливих зловживань під час будівництва фортифікаційних споруд на Донеччині. Замовником робіт виступала Полтавська обласна військова адміністрація за часів керівництва Філіпа Проніна.

    Як повідомив керівник НАБУ Семен Кривонос в ефірі «Радіо Свобода» 19 листопада, детективи наразі встановлюють коло осіб, причетних до можливих порушень, включно з колишнім головою ОВА. Пронін нині обіймає посаду голови Державної служби фінансового моніторингу.

    Кривонос зазначив, що для розслідування справи необхідна допомога Держслужби фінмоніторингу, яка мала б сприяти розслідуванню з моменту публікації записів, проте цього не відбулося. За словами очільника НАБУ, структура Проніна є своєрідною «фінансовою розвідкою», яка повинна відстежувати підозрілі транзакції та рух коштів, однак на запити бюро надано «фактично ніякої релевантної інформації».

    У вересні народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк заявив, що під час будівництва фортифікацій на Донеччині могли бути розкрадені близько 200 млн грн. За його словами, роботи імітували, а матеріали використовувалися низької якості, що нібито призводило до втрат позицій українськими військовими.

    Філіп Пронін, викликаний до парламенту для пояснень, відкинув усі звинувачення та назвав інформацію про розкрадання недостовірною.

  • Очільника Держфінмоніторингу підозрюють у зв’язках із компаніями Фірташа

    Очільника Держфінмоніторингу підозрюють у зв’язках із компаніями Фірташа

    Голова Державної служби фінансового моніторингу Філіп Пронін опинився в центрі скандалу через низку звинувачень, що стосуються його можливої бездіяльності у сфері протидії відмиванню коштів, участі у потенційних корупційних схемах та родинних зв’язків із компаніями, пов’язаними з підсанкційним олігархом Дмитром Фірташем.

    Інформація про це з’явилася після публікації у соцмережах журналістських розслідувачів та експертів, які вказують на низку ризикових факторів у діяльності посадовця.

    Мовчання на засіданні FATF у Парижі

    FATF, міжнародна група з протидії відмиванню грошей, минулого року попереджала про загрози, пов’язані з російськими схемами обходу санкцій, фінансуванням військових програм та тіньовими транзакціями.

    Україна традиційно є активним учасником процесу протидії російським фінансовим потокам і була ініціатором відсторонення РФ від FATF.

    Втім, під час пленарного засідання у жовтні 2024 року питання російських схем фактично не було винесене на обговорення.

    Філіп Пронін був присутній на зустрічі особисто, однак результати української участі виявилися «нульовими», стверджують автори публікацій. На їхню думку, Україна не наполягла на включенні до порядку денного тем, які напряму стосуються фінансування російської воєнної машини.

    Підозри у зв’язках з компаніями Дмитра Фірташа

    У центрі уваги опинилися й сімейні зв’язки голови Держфінмоніторингу.

    За даними розслідувачів, дружина Проніна у 2024 році стала співвласницею компанії «Тесоро Менеджмент». Її директорка — Анна Сологуб, яка роками входила до ревізійної комісії підприємства «Рівнеазот», що належить структурі Group DF Дмитра Фірташа.

    При цьому в деклараціях Проніна відсутня будь-яка згадка про бізнес-активи його дружини, що також викликає запитання.

    Додаткову увагу експертів привернули й інші компанії, які пов’язують із родиною та найближчим оточенням Фірташа, включно з фірмами в Україні та нерухомістю у Франції, що належать дочці олігарха.

    Окремо Проніну закидають можливу причетність до розкрадань бюджетних коштів у період, коли він очолював Полтавську ОВА.

    Зокрема йдеться про будівництво фортифікаційних споруд, на яких, за даними журналістських розслідувань, було втрачено понад 200 мільйонів гривень.

    Ключовим учасником робіт було ТОВ «Енкі Констракшн», яке отримало 16 контрактів на суму близько 372 мільйонів гривень. Експерти вказують на завищені кошториси, фіктивні поставки та підконтрольність компанії окремим посадовцям часів Проніна.

    Посадовець у цих провадженнях фігурує не як підозрюваний, але прізвище згадується у зв’язку з організацією робіт, керівництвом і відповідальністю за виконання бюджетних програм.

    Окремі експерти також заявляють, що під керівництвом Проніна Держфінмоніторинг нібито неналежно реагує на схеми обготівковування коштів, роботу нелегальних платіжних сервісів, онлайн-казино та інші майданчики, що можуть бути використані для обходу санкцій чи фінансування проросійських структур.

    У службі ці звинувачення публічно не коментували.

    Після появи інформації у відкритих джерелах лунають заклики до перевірки діяльності Проніна з боку урядових органів та можливого аудитування роботи Держфінмоніторингу у період його керівництва.