Позначка: FPV-дрон

  • Пасажирський автобус став мішенню росіян: у Запоріжжі показали момент удару

    Пасажирський автобус став мішенню росіян: у Запоріжжі показали момент удару

    Російські війська атакували муніципальний автобус у Запоріжжі за допомогою FPV-дрона. Внаслідок удару поранення дістали четверо людей. Обласна влада оприлюднила відео, на якому зафіксовано момент атаки на громадський транспорт.

    Про це 29 жовтня повідомив виконувач обов’язків начальника Запорізької обласної військової адміністрації Михайло Семікін у своєму Telegram-каналі.

    За попередньою інформацією, російський безпілотник атакував муніципальний автобус безпосередньо в місті. Спочатку обласна влада повідомляла про двох постраждалих — чоловіка та жінку. Обом почали надавати необхідну медичну допомогу.

    Згодом стало відомо, що кількість поранених збільшилася до чотирьох. Інформацію про їхній стан і характер травм уточнюють.

    Михайло Семікін також опублікував відеозапис удару. На кадрах зафіксовано атаку безпілотника на громадський транспорт. Точне місце події, кількість пасажирів у салоні та масштаби пошкодження автобуса на момент перших повідомлень не уточнювалися.

    Це вже не перша атака російських військових на пасажирський транспорт у Запоріжжі. Лише за останні дні в місті зафіксували декілька подібних інцидентів.

    Зокрема, увечері 27 жовтня російський FPV-дрон намагався атакувати інший муніципальний автобус. Тоді безпілотник заплутався в антидроновій сітці та вибухнув, не досягнувши транспортного засобу. Автобус зазнав незначних пошкоджень, однак усі пасажири залишилися неушкодженими.

    Нинішня атака відбулася на тлі інтенсивних російських обстрілів Запорізької області. За даними ОВА, протягом 28 жовтня окупанти завдали 849 ударів по 44 населених пунктах регіону.

    Російські війська продовжують застосовувати ударні безпілотники, артилерію та інші засоби ураження, створюючи постійну небезпеку для жителів прифронтових громад.

    Удар по муніципальному автобусу 29 жовтня вкотре продемонстрував загрозу, яку FPV-дрони становлять для цивільного транспорту навіть у межах міста.

    Наразі офіційно відомо про чотирьох постраждалих. Інформація щодо наслідків атаки може уточнюватися.

  • FPV-дрон наздогнав автобус у Краматорську: двоє пасажирів постраждали

    FPV-дрон наздогнав автобус у Краматорську: двоє пасажирів постраждали

    Російські війська вранці 2 жовтня атакували рейсовий автобус у Краматорську за допомогою FPV-дрона. На момент удару транспорт уже перебував на маршруті та перевозив пасажирів. Унаслідок атаки двоє людей отримали поранення, повідомила міська влада.

    Удар стався приблизно о 07:08, коли у місті вже розпочався звичайний ранковий рух. За даними Краматорської міської влади, жодного стосунку до військових завдань автобус та люди всередині не мали.

    «Автобус уже перебував на маршруті та перевозив пасажирів, коли стався удар», — повідомили у місті.

    FPV-дрон наздогнав автобус у Краматорську: двоє пасажирів постраждали

    На оприлюднених після атаки фотографіях видно пошкоджений транспорт. Детальні дані про стан двох постраждалих та характер їхніх травм на момент перших повідомлень не оприлюднювалися.

    Цей епізод не є поодиноким для Краматорська. Місто останніми місяцями регулярно зазнає атак FPV-дронів, причому серед цілей неодноразово опинялися цивільні автомобілі, пасажирські автобуси, житлові будинки та медичні заклади.

    Наприкінці серпня Краматорська міська рада повідомляла, що лише за дві доби громада пережила 34 російські удари. Серед них було одразу два епізоди атак FPV-дронами по пасажирських автобусах — 29 серпня о 17:20 та 30 серпня приблизно о 07:15. Крім того, дрони били по автомобілях, лікарнях, житлових будинках та критичній інфраструктурі.

    Особливо показовим став інший удар — 24 вересня. Тоді FPV-дрон також атакував автобус у Краматорську. Водій, чоловік 1979 року народження, зазнав поранень і був госпіталізований. 1 жовтня стало відомо, що він помер у лікарні від отриманих травм.

    Тобто нинішня ранкова атака сталася фактично наступного дня після повідомлення про смерть водія іншого автобуса.

    FPV-дрони дедалі частіше становлять безпосередню загрозу для пересування цивільних у прифронтових районах Донеччини. Вони керуються оператором у реальному часі та можуть використовуватися для атаки рухомих цілей. Через це автомобіль або автобус може бути уражений безпосередньо під час руху.

    Ще в липні 2025 року влада Донецької області була змушена обмежити рух цивільного транспорту на ділянці Краматорськ – Сергіївка – Андріївка – Добропілля саме через зростання кількості атак FPV-дронів. В обласній адміністрації тоді прямо пояснювали рішення посиленням дронової небезпеки на дорозі.

    У серпні цього року російський FPV-дрон на оптоволокні влучив у автомобіль, який рухався трасою в Краматорській громаді. Внаслідок того удару загинули двоє чоловіків, ще одна жінка отримала поранення.

    А в липні в Краматорську після влучання FPV-дрона в цивільний автомобіль загинула 28-річна жінка. Начальник міської військової адміністрації Олександр Гончаренко тоді наголошував, що поруч не було військових об’єктів.

    Складною залишається ситуація і в самому місті. За даними Національної поліції, лише 30 вересня російські війська завдали по Краматорську 15 ударів — десятьма керованими авіабомбами та п’ятьма FPV-дронами. Троє людей отримали поранення. Було пошкоджено 14 багатоповерхівок, чотири заклади освіти, лікарню, банк, адміністративну будівлю, комунальне підприємство та транспорт.

    Таким чином, удар 2 жовтня став продовженням серії атак, у яких FPV-дрони застосовуються не лише поблизу лінії бойових дій, а й безпосередньо в міській забудові та проти транспорту.

    У Краматорській міській владі нинішню атаку назвали черговим ударом по цивільному транспорту. В автобусі на момент влучання перебували звичайні пасажири, які вирушили ранковим рейсом.

    Станом на перші повідомлення підтверджено двох постраждалих. Інформації про загиблих немає. Обставини удару та остаточні наслідки ще можуть уточнюватися.

    На сайті «Ненька інфо» я не знайшла достатньо надійного актуального матеріалу саме про попередні удари FPV-дронів по автобусах у Краматорську, тому не додаю неперевірених внутрішніх посилань.

  • Дрон РФ влучив у рейсовий автобус на Нікопольщині: п’ятеро загиблих, семеро поранених

    Дрон РФ влучив у рейсовий автобус на Нікопольщині: п’ятеро загиблих, семеро поранених

    На Нікопольщині вранці 16 вересня російський безпілотник атакував рейсовий автобус із цивільними. За повідомленням голови Дніпропетровської ОВА Олександра Ганжі, унаслідок удару п’ятеро людей загинули на місці, ще семеро дістали поранення. Постраждалим надають медичну допомогу, вони перебувають під наглядом лікарів.

    За словами керівника області, російські війська цілеспрямовано вдарили по автобусу безпілотником. Детальні обставини атаки, точне місце удару та інформація про стан кожного з поранених на момент перших повідомлень не уточнювалися. Відомо лише, що йдеться про цивільний рейсовий автобус, який рухався Нікопольським районом.

    Це вже не перша атака російських безпілотників на пасажирський транспорт у цьому районі. Упродовж останніх місяців Нікопольщина неодноразово ставала місцем ударів FPV-дронів по автомобілях, маршрутках та автобусах. У серпні поліція повідомляла про атаку FPV-дрона на рейсовий автобус у Червоногригорівській громаді. Тоді поранення дістали семеро людей, серед них підліток. Автобус після влучання загорівся.

    Ще один трагічний випадок стався 8 серпня, коли російський FPV-дрон атакував рейсовий автобус у Нікополі. За даними Національної поліції, 60-річний водій загинув від отриманих травм. Того ж дня інший російський безпілотник ударив по вантажному автомобілю в Червоногригорівській громаді, внаслідок чого також загинув водій.

    У попередніх атаках по міському та міжміському транспорту кількість постраждалих також була значною. В одному з випадків на Нікопольщині після удару по автобусу повідомляли про 16 поранених, серед яких були люди у важкому стані. Окремо російські війська двічі за день атакували рейсові автобуси, після чого поранення дістали ще кілька цивільних.

    Нікопольський район залишається одним із найбільш регулярно обстрілюваних районів Дніпропетровської області. Він розташований навпроти тимчасово окупованого Енергодара та лівобережної частини Запорізької області, звідки російські війська регулярно застосовують артилерію та FPV-дрони. Через близькість до лінії бойового зіткнення час від підльоту дрона до удару часто є мінімальним, а цивільний транспорт на дорогах стає особливо вразливим.

    Лише напередодні, 15 вересня, російські війська понад десять разів атакували Дніпропетровську область. За даними обласної влади, під ударами були Нікопольський, Синельниківський і Криворізький райони. Росіяни застосовували безпілотники, артилерію та авіабомби. Двоє людей дістали поранення.

    У ніч проти 16 вересня атаки на Нікопольщину продовжилися. Російські безпілотники били по Нікополю та Марганецькій громаді. У самому Нікополі було пошкоджено багатоквартирний будинок. За ранковими даними, та нічна атака минулася без загиблих і поранених.

    Вже зранку ситуація різко змінилася через удар по рейсовому автобусу.

    Цивільний транспорт на Нікопольщині протягом останніх місяців дедалі частіше потрапляє під удари російських дронів. У серпні Суспільне також повідомляло, що під час масованих атак по району було пошкоджено автобус, поряд із житловими будинками, магазинами та іншими цивільними об’єктами. Тоді внаслідок російських ударів по області загинули п’ятеро людей і ще 16 зазнали поранень.

    Нинішня атака вирізняється великою кількістю загиблих безпосередньо в одному транспортному засобі. За першою офіційною інформацією, п’ятеро людей загинули одразу. Семеро постраждалих були передані медикам. Інформації про їхній вік та тяжкість поранень станом на перші повідомлення немає.

    Правоохоронці за подібними фактами традиційно відкривають кримінальні провадження за ст. 438 Кримінального кодексу України — порушення законів та звичаїв війни. Після серпневої атаки на рейсовий автобус у Червоногригорівській громаді поліція саме за цією статтею документувала наслідки російського удару.

    На місцях таких атак працюють слідчо-оперативні групи, рятувальники та медики. Окремою небезпекою для екстрених служб залишаються повторні удари FPV-дронів. Під час одного з попередніх інцидентів на Нікопольщині поліція повідомляла, що рятувальники та правоохоронці були змушені діяти максимально швидко саме через загрозу повторної атаки.

    Серія ударів по автобусах показує, наскільки небезпечним для цивільного населення став рух дорогами Нікопольського району. FPV-дрони здатні атакувати окремі транспортні засоби з невеликої висоти та на великій швидкості, а їхній оператор бачить ціль через камеру. Саме тому українська влада неодноразово називала удари по цивільних автомобілях та автобусах свідомими атаками на мирних жителів.

    У попередніх повідомленнях Олександр Ганжа прямо заявляв, що удар по міському автобусу в Нікополі не можна вважати випадковим, оскільки транспорт перебував у центрі міста та під’їжджав до зупинки, де були люди. Тоді внаслідок атаки загинули цивільні та були десятки поранених.

    Нинішній удар став продовженням цієї тенденції. При цьому говорити про точну модель безпілотника, маршрут автобуса чи обставини, за яких оператор обрав його ціллю, поки що передчасно — таких деталей у перших офіційних повідомленнях немає.

    Дніпропетровська область загалом у вересні зазнає інтенсивних російських атак. Лише 10 вересня внаслідок ударів по області протягом одного дня загинули семеро людей і ще 76 були поранені. Росіяни тоді застосовували безпілотники, артилерію та авіаційні бомби.

    На тлі постійних ударів місцева влада регулярно закликає мешканців прифронтових громад бути максимально обережними, не затримуватися на відкритій місцевості та реагувати на повідомлення про загрозу FPV-дронів. Водночас для значної частини населення громад громадський транспорт залишається єдиним способом дістатися роботи, лікарні чи сусіднього населеного пункту.

    Саме тому атаки на рейсові автобуси мають не лише безпосередні людські жертви, а й ширший гуманітарний ефект. Кожен такий удар ускладнює транспортне сполучення в районі, де цивільні й без того живуть під постійними обстрілами.

    Станом на ранок 16 вересня підтверджено п’ятьох загиблих і сімох поранених унаслідок атаки на автобус. Інформація може уточнюватися після роботи медиків, поліції та рятувальників.

  • Дрон РФ вдарив по бензовозу на АЗС у Слов’янську

    Дрон РФ вдарив по бензовозу на АЗС у Слов’янську

    Російський FPV-дрон атакував вантажний автомобіль із легкозаймистими рідинами безпосередньо на території автозаправної станції у Слов’янську Донецької області. Після влучання спалахнула пожежа, а пальне розлилося прилеглою територією, створивши загрозу швидкого поширення вогню та нових вибухів.

    Надзвичайникам вдалося оперативно локалізувати займання, зупинити розтікання пального на значну площу та повністю ліквідувати пожежу. Інформації про загиблих чи постраждалих у повідомленні Державної служби України з надзвичайних ситуацій не наводилося.

    Атака стала черговим ударом російської армії по цивільній паливній інфраструктурі прифронтового міста. Лише протягом останніх днів автозаправні станції Слов’янська вже неодноразово ставали цілями російських безпілотників.

    Як сталася атака

    За даними ДСНС, удар відбувся вдень 12 липня. Російський FPV-дрон поцілив у вантажівку, що перебувала на території автозаправної станції та перевозила легкозаймисті рідини.

    Після влучання автомобіль загорівся, а з пошкоджених ємностей почало витікати пальне. Розлив таких речовин становить особливу небезпеку, оскільки вогонь може швидко поширитися територією заправки та дістатися резервуарів, колонок, інших автомобілів або будівель.

    На оприлюднених рятувальниками фотографіях видно вантажний автомобіль, охоплений вогнем, і значне задимлення на території об’єкта. Пожежникам довелося одночасно гасити транспортний засіб і не допускати подальшого розтікання пального.

    «Внаслідок атаки виникла пожежа та стався розлив пального на прилеглій території», — повідомили у ДСНС.

    Рятувальники оперативно ліквідували наслідки удару. Їм вдалося не допустити поширення легкозаймистої рідини на велику площу та запобігти значно масштабнішій пожежі.

    Рятувальники запобігли новим вибухам

    Пожежа на автозаправній станції є однією з найнебезпечніших надзвичайних ситуацій через концентрацію великих обсягів бензину, дизельного пального або зрідженого газу.

    Удар по автомобілю з паливом створив одразу кілька ризиків. Вогонь міг перекинутися на стаціонарні резервуари АЗС, пошкодити газовий модуль, охопити транспорт або спричинити детонацію парів пального.

    Окремою загрозою був сам розлив. Рідке паливо може поширювати вогонь навіть на ділянки, розташовані на відстані від початкового осередку займання. Саме тому дії рятувальників були зосереджені не лише на гасінні вантажівки, а й на обмеженні площі розливу.

    У ДСНС заявили, що пожежу повністю ліквідували. Остаточний масштаб пошкоджень заправки та вантажного автомобіля не уточнюється.

    Також не повідомляється, чи перебували в момент удару всередині автомобіля водій або інші працівники. Відсутність даних про потерпілих може означати, що люди встигли відійти на безпечну відстань, однак офіційного підтвердження цього немає.

    АЗС Слов’янська постійно атакують дрони

    Це не перший удар російських військ по паливній інфраструктурі Слов’янська за останній час.

    10 липня російський безпілотник типу «КУБ» також атакував автозаправну станцію у місті. Тоді було пошкоджено обладнання АЗС і чотири автомобілі. Поранення дістали двоє чоловіків, яких доправили до лікарні. Про наслідки повідомляв начальник Слов’янської міської військової адміністрації Вадим Лях.

    Напередодні, 9 липня, FPV-дрон атакував іншу заправку у напрямку Семенівки. За даними профільного видання «НафтоРинок», російський безпілотник залетів під антидронову сітку та вдарив по зоні розташування резервуарів із пропан-бутаном. Після влучання стався вибух і виник яскравий вогняний спалах.

    Ще один удар по АЗС у Слов’янську зафіксували 31 травня. Тоді після атаки загорілися облицювання адміністративної будівлі та складське приміщення. Рятувальники ліквідували пожежу, не допустивши займання пального. Люди не постраждали.

    Серія ударів свідчить, що паливні об’єкти міста могли стати однією із системних цілей російських операторів безпілотників.

    Чому росіяни атакують заправки

    Автозаправні станції є цивільними об’єктами, однак у прифронтових регіонах вони мають критичне значення для функціонування міст.

    Пальне необхідне машинам швидкої допомоги, рятувальникам, комунальним службам, евакуаційному транспорту, волонтерам, місцевому бізнесу та жителям, які залишають небезпечні райони.

    Руйнування АЗС може мати одразу кілька наслідків: ускладнення евакуації, дефіцит пального, зростання черг на інших заправках і проблеми з роботою аварійних служб. Крім того, удар по об’єкту з резервуарами створює високий ризик масової пожежі та загибелі людей.

    Профільне видання «НафтоРинок» повідомляло, що від квітня 2026 року внаслідок російських обстрілів в Україні постраждали вже близько 200 автозаправних комплексів. Ця оцінка свідчить про значне посилення атак саме на паливну інфраструктуру.

    Росія використовує для таких ударів FPV-дрони, безпілотники типу «КУБ», «Молнія» та інші апарати, здатні атакувати невеликі цілі на порівняно короткій відстані.

    FPV-дрони стають загрозою для міст

    Слов’янськ розташований неподалік лінії фронту, що дозволяє російським військам активно використовувати FPV-дрони проти об’єктів у місті та на його околицях.

    Такі апарати керуються оператором у режимі реального часу. Камера на борту дає змогу обирати конкретний автомобіль, будівлю або людину та спрямовувати дрон безпосередньо в ціль.

    Через невеликі розміри та політ на низькій висоті FPV-дрони складно своєчасно виявити звичайними системами протиповітряної оборони. Для боротьби з ними використовують засоби радіоелектронної боротьби, антидронові рушниці, мобільні групи та фізичні перешкоди у вигляді сіток.

    Однак удар 9 липня показав, що безпілотник може проникнути навіть під захисну конструкцію. Це змушує місцеву владу та власників критичних об’єктів постійно вдосконалювати засоби захисту.

    FPV-дрони також становлять серйозну загрозу для рятувальників. Російські військові нерідко повторно атакують місця попередніх ударів у момент, коли туди прибувають пожежники, медики або поліція.

    У повідомленні про пожежу 12 липня повторних атак не згадується, однак робота надзвичайників у прифронтовому Слов’янську проходить під постійною небезпекою.

    Росія посилює удари по Донеччині

    Слов’янськ залишається одним із найбільших міст контрольованої Україною частини Донецької області та важливим центром для прифронтових громад.

    Російські війська регулярно атакують його керованими авіабомбами, ракетами й безпілотниками. Під удари потрапляють житлові будинки, підприємства, дороги, комунальна та паливна інфраструктура.

    У ніч проти 10 липня місто, крім удару по заправці, атакували безпілотники «Молнія-2» і «Гербера». Було пошкоджено приватні будинки та інфраструктурний об’єкт.

    Складна ситуація зберігається і в сусідньому Краматорську. 12 липня рятувальники протягом трьох годин гасили пожежі, які виникли після російських ударів безпілотниками.

    Таким чином, атака на вантажівку з пальним стала частиною ширшої кампанії ударів по тиловій інфраструктурі міст Донеччини. Ці обстріли мають на меті не лише спричинити прямі руйнування, а й ускладнити повсякденне життя, логістику та роботу критичних служб.

    Загроза для цивільних зростає

    Влучання у вантажівку з легкозаймистою рідиною могло спричинити значно тяжчі наслідки, якби вогонь дістався основних резервуарів АЗС або розлив пального охопив більшу територію.

    Оперативна робота рятувальників дозволила локалізувати займання та запобігти масштабній катастрофі. Проте повторюваність таких атак свідчить, що ризик для цивільного населення Слов’янська продовжує зростати.

    Жителям прифронтових населених пунктів радять не затримуватися біля паливних, промислових і транспортних об’єктів, особливо під час оголошення повітряної тривоги або повідомлень про активність FPV-дронів.

    Влада також неодноразово закликала населення евакуюватися з найбільш небезпечних районів Донеччини, оскільки гарантувати захист кожного цивільного об’єкта від малих ударних безпілотників неможливо.

    Удар 12 липня вкотре показав, що навіть звичайна заправка або автомобіль із пальним можуть стати свідомо обраною ціллю російського дрона. Цього разу пожежу вдалося швидко загасити, однак подібні атаки створюють постійну загрозу нових вибухів, великих пожеж і людських жертв.

  • FPV-дрон убив останню жительку Токарівки на Харківщині

    FPV-дрон убив останню жительку Токарівки на Харківщині

    У Харківській області російський FPV-дрон убив 57-річну жінку, яка була останньою мешканкою прикордонного села Токарівка Друга Дергачівської громади. Після її смерті у населеному пункті, що розташований у 10-кілометровій зоні біля кордону з Росією, не залишилося жодної людини. Про трагедію повідомив начальник Дергачівської міської військової адміністрації В’ячеслав Задоренко.

    За його словами, російська атака сталася 8 липня після 18:00. Цивільна жінка йшла пішки вздовж автодороги між Прудянкою та Цупівкою, коли по ній ударив FPV-дрон. Унаслідок вибуху вона отримала численні уламкові поранення. Постраждалу доправили до Дергачівської центральної лікарні, однак, попри зусилля медиків, урятувати її життя не вдалося.

    Загибла працювала у Дергачівській центральній лікарні. За даними місцевих медіа, вона була санітаркою, щодня ходила пішки та залишалася єдиною людиною, яка продовжувала жити у Токарівці Другій попри постійні російські обстріли й небезпеку FPV-дронів.

    Токарівка Друга розташована у прикордонній частині Харківщини, яка фактично щодня перебуває під загрозою російських атак. Через близькість до кордону та активне застосування ворогом FPV-дронів, артилерії й мінометів життя у таких селах стало майже неможливим. Частина населених пунктів Дергачівської громади вже давно спорожніла або має лише поодиноких мешканців, які з різних причин відмовляються евакуюватися.

    Задоренко після загибелі жінки знову закликав мешканців старостинських округів виїжджати у безпечніші місця. За його словами, подати заявку на евакуацію можна через гарячу лінію Єдиного координаційного гуманітарного центру за номером 203, а також через екстрені служби 102 та 112.

    Смерть останньої мешканки Токарівки Другої стала ще одним свідченням того, як російська війна перетворює прикордонні українські села на безлюдні території. Йдеться не лише про руйнування будинків чи інфраструктури, а й про повне зникнення життя у громадах, де до повномасштабного вторгнення жили родини, працювали школи, магазини, фермерські господарства та медичні працівники.

    На початку липня на Харківщині розширили зону евакуації цивільного населення з громад Куп’янського, Богодухівського та Харківського районів. Начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов пояснював це можливим загостренням безпекової ситуації у прикордонних і прифронтових громадах.

    За рішенням Ради оборони Харківської області, обов’язкову евакуацію поширили на десятки населених пунктів, зокрема у Шевченківській громаді. Влада наголошує: у прифронтових селах ризик для цивільних різко зріс через активне застосування росіянами безпілотників, які можуть атакувати навіть одну людину на дорозі.

    Останні місяці FPV-дрони стали однією з головних загроз для цивільних у прикордонних громадах Харківщини. Російські військові використовують їх не лише проти техніки чи військових позицій, а й проти мирних жителів, автомобілів, велосипедистів, пішоходів та евакуаційного транспорту. Через це навіть коротка дорога між селами може стати смертельно небезпечною.

    Трагедія у Токарівці Другій має особливо символічний і болючий вимір. Загинула не просто цивільна жінка — загинула остання людина, яка тримала село “живим”. Після її смерті населений пункт фактично став ще одним знелюдненим селом на мапі прикордонної Харківщини.

    Правоохоронці мають документувати цей удар як черговий воєнний злочин Росії проти цивільного населення. А місцева влада вкотре закликає людей не чекати останнього моменту й погоджуватися на евакуацію, поки це ще можливо.

  • $100 тисяч за голову Юсова: агент РФ уже отримав аванс і готував удар FPV-дроном

    $100 тисяч за голову Юсова: агент РФ уже отримав аванс і готував удар FPV-дроном

    Російські спецслужби готували один із найрезонансніших терактів останніх місяців — замах на представника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрія Юсова. За даними слідства, за вбивство високопосадовця ГУР виконавцю пообіцяли 100 тисяч доларів винагороди, а сам злочин планували здійснити за допомогою FPV-дрона. Українські правоохоронці заявляють, що операцію вдалося зірвати буквально на стадії підготовки.

    Про викриття та затримання підозрюваного повідомили Національна поліція України та Офіс Генерального прокурора. Правоохоронці офіційно не називали ім’я потенційної жертви, однак українські ЗМІ з посиланням на джерела у силових структурах повідомили, що йдеться саме про представника ГУР МОУ та заступника голови Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрія Юсова. Згодом цю інформацію підтвердили й інші медіа.

    За версією слідства, організатором замаху став 38-річний мешканець Києва, колишній військовослужбовець із бойовим досвідом та навичками розвідувальної діяльності. Російські спецслужби завербували його для виконання особливо важливого завдання — ліквідації одного з керівників структурного підрозділу української військової розвідки. За виконання операції куратори пообіцяли 100 тисяч доларів США, а для підтвердження серйозності намірів одразу перерахували 10 тисяч доларів авансу.

    Слідство встановило, що після отримання завдання підозрюваний розпочав тривалу підготовку. Він детально вивчав маршрути пересування посадовця, його графік, місце проживання, транспортні засоби та навколишню інфраструктуру. Окрему увагу приділяв аналізу системи охорони та можливих шляхів відходу після виконання злочину. Для цього неодноразово виїжджав у райони, де регулярно перебував Юсов, та проводив приховане спостереження.

    Після збору інформації агент визначив спосіб ліквідації цілі. За даними правоохоронців, він вирішив використати FPV-дрон із вибуховим пристроєм. Надалі чоловік почав шукати окремого виконавця, який мав професійні навички керування безпілотниками та міг безпосередньо здійснити атаку.

    Правоохоронці оприлюднили фрагменти оперативних матеріалів, які демонструють рівень конспірації, до якого вдавався підозрюваний. Для приховування справжнього змісту переговорів він використовував умовні кодові слова. Вбивство називалося «будівництвом» або «роботою», замовника називали «прорабом», виконавця — «роботягою» чи «будівельником», а безпілотник або зброю — «інструментом» чи «цементом».

    У перехоплених розмовах також згадувався спосіб здійснення замаху, який співрозмовники називали «повітряно-крапельним шляхом через повітря». Саме так вони завуальовано описували використання FPV-дрона для атаки.

    Однією з найдивніших деталей справи стала інформація про те, що фігурант звертався до ворожки. За даними слідства, він просив її допомогти, щоб виконавці успішно завершили «будівництво» та безпечно залишили місце злочину. Цей епізод також зафіксований у матеріалах кримінального провадження.

    Українські спецслужби та поліція, за словами заступника голови Нацполіції Андрія Нєбитова, документували дії підозрюваного практично на всіх етапах підготовки. Правоохоронці контролювали процес збору інформації, контакти з російськими кураторами та спроби знайти виконавця. Завдяки цьому вдалося не лише запобігти злочину, а й отримати додаткові докази діяльності агентурної мережі РФ.

    Затримання відбулося 4 червня. Під час обшуків у помешканні підозрюваного правоохоронці вилучили мобільні телефони, GPS-трекер, автомобіль та інші речові докази, які можуть свідчити про підготовку замаху.

    Слідчі повідомили затриманому про підозру за статтями, пов’язаними з підготовкою умисного вбивства на замовлення з корисливих мотивів. Суд уже обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без альтернативи застави. У разі доведення вини чоловікові загрожує від 10 до 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення.

    Цей випадок став черговим підтвердженням того, що російські спецслужби продовжують полювання на представників українських сил безпеки, військових та громадських діячів. Лише за останні місяці правоохоронці повідомляли про підготовку замахів на командира Третього армійського корпусу Андрія Білецького, високопосадовця ВМС ЗСУ, а також про діяльність агентурних груп, які планували серію диверсій та вбивств на території України.

    Експерти звертають увагу й на нову тенденцію — дедалі частіше для підготовки замахів розглядається використання FPV-дронів. Такі безпілотники є відносно дешевими, можуть діяти на значній відстані та ускладнюють виявлення виконавців. Саме тому протидія таким загрозам стає одним із пріоритетів українських спецслужб.

    Слідство триває. Правоохоронці встановлюють усіх осіб, які могли бути причетними до організації замаху, а також перевіряють канали зв’язку затриманого з російськими спецслужбами та можливими співучасниками на території України.

  • Російський дрон атакував машину Тягнибока: політик отримав контузію на передовій

    Російський дрон атакував машину Тягнибока: політик отримав контузію на передовій

    Колишній народний депутат України, голова ВО «Свобода» та військовослужбовець Збройних сил України Олег Тягнибок зазнав поранення під час бойових дій на фронті внаслідок атаки російського безпілотника. Інцидент стався під час пересування українських військових автомобілем, який був уражений FPV-дроном противника.

    Про це повідомив міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків у своєму Telegram-каналі, а також додаткові деталі інциденту озвучили військові та представники підрозділу, які перебували на місці події.

    За словами Марцінківа, удар російського дрона прийшовся по автомобілю, в якому перебував Тягнибок разом із побратимами. Унаслідок вибуху він отримав поранення та контузію, однак його стан оцінюється як стабільний, а загрози життю немає.

    «Олега Тягнибока поранили на фронті. Він разом з побратимами був в одному автомобілі, в який влучив ворожий дрон. Бажаємо одужання», — зазначив міський голова Івано-Франківська.

    Інцидент також прокоментував заступник командира роти батальйону безпілотних систем 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади Тимур Книш, якого цитує львівський телеканал NTA. Він підтвердив, що автомобіль українських військових зазнав атаки російського FPV-дрона під час руху.

    За його словами, вирішальним фактором, який дозволив уникнути більш тяжких наслідків, стали швидкість пересування транспортного засобу та дії водія, який зумів виконати маневри під час атаки.

    «Завдяки майстерності водія і швидкості пересування, поранення несмертельне. Але добряча контузія з усіма наслідками — це баротравма і струс. Але людина жива», — розповів військовий.

    Після вибуху Тягнибок отримав контузію та баротравму, що є типовими наслідками ураження вибуховою хвилею, навіть без прямого проникнення уламків. Медики оцінюють такі травми як такі, що потребують спостереження та відновлення, однак у більшості випадків не становлять безпосередньої загрози життю за умови своєчасної допомоги.

    Олег Тягнибок є одним із відомих українських політиків, багаторічним лідером ВО «Свобода», колишнім народним депутатом України та кандидатом у президенти на виборах 2010 та 2014 років. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну він публічно заявляв про призупинення політичної діяльності партії на період воєнного стану та долучився до лав Збройних сил України.

    У відкритих джерелах повідомлялося, що у 2025 році Тягнибоку було присвоєно військове звання підполковника, а також призначено командиром батальйону безпілотних систем у складі бригади «Дике Поле». Його підрозділ, за даними військових, виконує завдання з використанням безпілотних технологій на різних ділянках фронту.

    Подібні інциденти з атаками FPV-дронів останнім часом фіксуються дедалі частіше, оскільки безпілотні системи стали одним із ключових інструментів ведення бойових дій у сучасній війні Росії проти України. Такі удари часто спрямовані на транспорт, логістичні маршрути та пересування військових груп.

    Наразі стан Олега Тягнибока оцінюється як стабільний, він перебуває під наглядом медиків. Загрози життю немає, однак наслідки контузії можуть вимагати певного часу для повного відновлення.

  • Кремль намагається вбити Буданова навіть під час переговорів: глава ОП зробив гучну заяву

    Кремль намагається вбити Буданова навіть під час переговорів: глава ОП зробив гучну заяву

    Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Росія продовжує спроби його ліквідації навіть на тлі мирних переговорів між Україною та РФ. За словами посадовця, замахи на нього не припиняються, попри дипломатичні контакти сторін.

    Про це Буданов розповів в інтерв’ю британському виданню The Times.

    Це стало першим великим інтерв’ю Буданова західним медіа після призначення на нову посаду. Як зазначають журналісти, на зустріч із пресою він прийшов зі зброєю у кобурі.

    За словами Буданова, загроза його життю залишається постійною. Він заявив, що пережив щонайменше десять замахів.

    «Я не повинен нікому довіряти, я повинен досягти результату», — сказав він.

    Буданов також наголосив, що не вважає дивним той факт, що Кремль продовжує полювати на нього навіть під час переговорного процесу.

    «Це абсолютно нормально», — заявив посадовець, коментуючи дії Росії.

    Частина спроб замаху раніше не розголошувалася, однак деякі епізоди вже ставали публічними.

    Зокрема, у 2019 році під автомобілем Буданова заклали вибухівку. За даними ЗМІ, бомба здетонувала передчасно та відірвала руку агенту, який її встановлював. Повідомлялося, що після вибуху Буданов зі зброєю переслідував одного з нападників, однак тому вдалося втекти.

    Ще один гучний інцидент стався у 2023 році. Тоді дружину Буданова Маріанну та кількох співробітників української розвідки отруїли важкими металами. Українська влада заявляла, що за цією операцією стояли російські спецслужби.

    У 2024 році СБУ повідомила про викриття підготовки нового замаху на Буданова. За версією слідства, російські агенти планували завдати удару по конвою посадовця балістичними ракетами, а після атаки використати FPV-дрон для ліквідації тих, хто вижив.

    У справі фігурували двоє полковників Управління державної охорони, яких підозрюють у співпраці з Росією. Усіх підозрюваних тоді затримали.

    В інтерв’ю The Times Буданов також прокоментував переговорний процес із Росією. За його словами, дипломатичний шлях залишається єдиним реальним механізмом завершення війни, хоча Кремль одночасно продовжує вести агресивну діяльність проти України.

    Останнім часом Буданов залишається однією з найбільш публічних та впливових фігур українського силового блоку. Його заяви регулярно викликають широкий резонанс як в Україні, так і за кордоном.

    Раніше він також заявляв про намір боротися з «ексцесами» під час мобілізації та змінювати підходи до роботи Офісу президента.

  • FPV-дрон влучив у рейсовий мікроавтобус на Дніпропетровщині

    FPV-дрон влучив у рейсовий мікроавтобус на Дніпропетровщині

    Російські війська 18 квітня атакували рейсовий мікроавтобус у Покровській громаді Нікопольського району Дніпропетровської області, застосувавши FPV-дрон. Унаслідок удару постраждали четверо людей, серед них — 14-річний підліток. Про це повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.

    За його словами, удар було завдано по цивільному транспортному засобу, який виконував регулярний пасажирський рейс у межах громади. У момент атаки в мікроавтобусі перебували водій і пасажири, які прямували за своїми щоденними справами.

    Внаслідок вибуху поранення отримали 65-річний водій, дві жінки віком 73 і 82 роки, а також підліток 14 років. Одна з жінок була госпіталізована, іншим постраждалим надали допомогу на місці або перевели на амбулаторне лікування. Стан дитини медики оцінюють як стабільний, однак він перебуває під наглядом через травми та стрес.

    У Дніпропетровській обласній військовій адміністрації наголошують, що атака має ознаки прицільного удару по цивільному транспорту. FPV-дрони, які використовуються російськими військовими, дозволяють оператору точно наводити боєприпас на рухомі цілі, що підвищує ризики для цивільного населення у прифронтових районах.

    Місцеві служби оперативно прибули на місце події, зафіксували наслідки удару та забезпечили евакуацію постраждалих. Правоохоронці документують черговий воєнний злочин і збирають докази для подальших процесуальних дій.

    Нікопольський район залишається однією з найуразливіших територій Дніпропетровщини через постійні обстріли з боку російських військ. Лише за останні тижні регіон неодноразово зазнавав атак дронами та артилерією, внаслідок чого страждали як цивільні об’єкти, так і місцеві жителі.

    Раніше, 4 квітня, внаслідок атаки FPV-дронів на Нікополь постраждали 28 людей, п’ятеро загинули. Ще раніше, 1 квітня, комбіновані удари по району призвели до поранення 10 осіб, серед яких були діти.

    Наразі тривають слідчі дії щодо встановлення всіх обставин чергового удару по цивільному транспорту.

  • Росія вдарила FPV-дроном по електропотягу на Харківщині і вбила пасажира

    Росія вдарила FPV-дроном по електропотягу на Харківщині і вбила пасажира

    Російські війська завдали удару FPV-дроном по електропотягу на Харківщині. Внаслідок атаки загинув пасажир, ще двоє людей зазнали сильного стресу.

    Як повідомили у Харківській обласній прокуратурі, інцидент стався 24 березня близько 05:20 на станції Слатине. Під удар потрапив електропотяг сполученням Слатине – Харків, який у момент атаки перебував на станції.

    За попередніми даними, російські військові використали FPV-дрон, який поцілив безпосередньо у вагон.

    Унаслідок влучання загинув 61-річний пасажир. Машиніст потяга та його помічник отримали гостру реакцію на стрес.

    На місці події працюють усі екстрені служби. За процесуального керівництва Дергачівської окружної прокуратури розпочато досудове розслідування.

    Кримінальне провадження відкрито за фактом воєнного злочину, що спричинив загибель людини — частина 2 статті 438 Кримінального кодексу України.

    Цей удар став частиною масованої нічної атаки Росії по Україні. За даними місцевої влади, у Полтавській громаді внаслідок обстрілів загинули двоє людей, ще 11 отримали поранення, пошкоджено житлові будинки та готель.

    Також ударів зазнало Запоріжжя, де внаслідок комбінованої атаки дронами та ракетами загинула одна людина, ще п’ятеро постраждали.