Golosnovinua.com

Позначка: Франція

  • Французькі спецслужби викрили російську дезінформаційну мережу в Африці, пов’язану зі спадщиною ПВК «Вагнер»

    Французькі спецслужби викрили російську дезінформаційну мережу в Африці, пов’язану зі спадщиною ПВК «Вагнер»

    Французьке агентство з протидії іноземному цифровому втручанню Viginum опублікувало звіт про викриття масштабної російської мережі впливу під назвою GlobUs. За даними розслідування, організація, що маскується під міжнародний клуб експертів, має прямі зв’язки з колишніми структурами Євгена Пригожина. Керують цією мережею російські політтехнологи Юлія Берг та Андрій Громов, які зосередили свої зусилля на проведенні скоординованих інформаційних кампаній у країнах Африки, зокрема в Камеруні та Конго, з метою просування інтересів РФ.

    Одним із ключових напрямків діяльності фігурантів є спроби легалізувати російську окупацію українських територій в очах іноземної аудиторії. Ще у 2022 році Громов заснував фонд «Відродження», який системно займається поширенням антиукраїнських наративів та організацією показових візитів іноземців до захоплених міст. Зокрема, у квітні 2023 року політтехнологи організували поїздку до окупованого Маріуполя для німця Фолькера Чапке, щоб продемонструвати нібито «відбудову» міста. Вже у вересні того ж року Росія залучила його як іноземного «спостерігача» на незаконних місцевих виборах. Також фонд активно фінансує створення пропагандистських документальних фільмів, серед яких «Невидима війна НАТО…» від проросійської сербської активістки Драгани Трифкович та стрічка «Реалії Донбасу», що просуває кремлівську версію подій 2014 року.

    На африканському континенті мережа GlobUs системно використовує місцевий інформаційний простір для тиражування антизахідних та антиукраїнських матеріалів. Пропагандистський контент транслюється англійською, французькою та російською мовами через африканський телеканал Afrique Média TV. За інформацією французького відомства, розгалужена інфраструктура впливу також включає три Telegram-канали із загальною аудиторією понад 75 тисяч підписників. До співпраці активно залучаються африканські журналісти, політичні діячі та блогери. Таким чином Москва намагається вийти далеко за межі європейського інформаційного поля, нав’язуючи Глобальному Півдню власне трактування війни та формуючи лояльне ставлення до окупації України.

     

  • Уряд іде на поступки, але вулиця не здається: французькі студенти відкидають компроміс і готують нову хвилю національних страйків

    Уряд іде на поступки, але вулиця не здається: французькі студенти відкидають компроміс і готують нову хвилю національних страйків

    Французька Республіка готується до чергового витка масштабного соціального напруження. Попри офіційні спроби уряду піти на компроміс та задовольнити частину вимог протестувальників, об’єднана міжпрофспілкова група молоді категорично відмовилася припиняти акції непокори. Лідери студентських та учнівських рухів закликали своїх прихильників до продовження так званої загальнонаціональної мобілізації, яка вже охопила освітні заклади. Наступна велика хвиля масових демонстрацій, до якої долучаться випускники шкіл та студенти університетів по всій країні, офіційно запланована на 5 листопада.

    Спроба влади загасити соціальну пожежу та знайти точки дотику з молоддю відбулася під час спеціальної зустрічі на найвищому рівні. Представники ключових об’єднань, зокрема Студентського союзу та Профспілки старшокласників, сіли за стіл переговорів із прем’єр-міністром Себастьяном Лекорню. Очільник французького уряду представив пакет заходів, спеціально розроблених для врегулювання гострої кризової ситуації в старших класах та вищій школі. Урядовці сподівалися, що анонсовані реформи дозволять знизити градус невдоволення і повернути молодь в аудиторії.

    Головною поступкою з боку держави, яку прем’єр-міністр озвучив під час переговорів, стала обіцянка поступово замінити програму вступу до вищих навчальних закладів під назвою Parcoursup. Ця система тривалий час викликала найжорсткішу критику та відверте обурення серед французьких старшокласників, проти якої вони масово виступали. Крім поступової відмови від скандальної платформи, представники уряду також гарантували створення додаткових місць у вищих навчальних закладах, щоб полегшити доступ до здобуття вищої освіти для ширшого кола абітурієнтів.

    Однак такі дипломатичні кроки та обіцянки поступових реформ зовсім не вразили лідерів протестного руху. Молодіжні організації розцінили пропозиції кабінету міністрів як абсолютно недостатні. У профспілках вважають, що влада намагається відбутися мінімальними змінами, уникаючи швидкої трансформації системи, якої вимагають вуличні акції. Прессекретарка Студентського союзу Сабріна Харбах чітко окреслила безкомпромісну позицію активістів, наголосивши, що зупиняти боротьбу зарано, оскільки поточні здобутки є надто мізерними.

    «Нам вдається досягти певних успіхів завдяки «мобілізації», але це все ще крихти. І старшокласники, і студенти продовжуватимуть «мобілізацію»», – заявила Сабріна Харбах.

    Наразі молодіжні лідери активно розгортають підготовку до листопадових протестів, гуртуючи прихильників безпосередньо у навчальних закладах. Вони планують посилити тиск на урядові структури, аби змусити владу піти на більш відчутні поступки. Кабінет міністрів зі свого боку опинився у складній ситуації: ігнорування вимог загрожує подальшою ескалацією вуличних заворушень, а часткові рішення більше не задовольняють учасників страйку. Подальший розвиток подій залежатиме від масовості анонсованих акцій та формату подальшого діалогу між чиновниками та студентами.

  • Війська, літаки та Чорне море: Європа перевірить готовність до миротворчої місії в Україні

    Війська, літаки та Чорне море: Європа перевірить готовність до миротворчої місії в Україні

    Європейські союзники України готуються до перших масштабних військових навчань, під час яких відпрацюють можливе розгортання міжнародного контингенту після припинення бойових дій. Маневри відбудуться у листопаді 2026 року на території Польщі, у повітряному просторі Румунії та західній частині Чорного моря. До них долучаться військові Великої Британії, Франції, Німеччини та Польщі.

    Про підготовку навчань повідомило німецьке видання taz із посиланням на представника Міністерства оборони Німеччини.

    Масштабні маневри отримали назву Koalicja 2026 — «Коаліція 2026». Вони мають перевірити готовність багатонаціональних сил до виконання завдань у межах майбутніх гарантій безпеки для України.

    Ідеться про військовий контингент, створення якого координують Франція та Велика Британія. Його потенційне завдання — сприяти дотриманню режиму припинення вогню після досягнення відповідної домовленості між Україною та Росією.

    Важливо, що навчання проходитимуть за межами України. Вони не означають, що європейські військові вже отримали наказ на розміщення на українській території.

    Одним із ключових учасників стане Німеччина.

    За інформацією німецького оборонного відомства, Бундесвер направить на навчання приблизно десять штабних офіцерів. Вони братимуть участь у плануванні та координації дій багатонаціональних підрозділів.

    Крім того, Берлін надасть до двох військово-транспортних літаків Airbus A400M, які використовуватимуть для дозаправлення авіації в повітрі.

    Літаки здійснюватимуть операції з території Німеччини.

    Ще одним важливим внеском Берліна стане логістична підтримка. Німецька сторона забезпечуватиме переміщення військ і техніки через свою територію до районів проведення навчань.

    Представник Міністерства оборони Німеччини назвав участь Бундесверу знаком єдності з партнерами.

    Водночас німецький уряд наголошує, що участь у тренувальних маневрах не означає автоматичного рішення про відправлення військових до України після завершення бойових дій.

    Канцлер Фрідріх Мерц раніше заявляв, що характер і масштаб можливого внеску Німеччини визначатимуть федеральний уряд та Бундестаг.

    Польща, яка прийматиме основну частину навчань, також відіграватиме важливу організаційну роль.

    Ще 14 липня прем’єр-міністр Дональд Туск офіційно оголосив, що його країна стане майданчиком для перших спільних маневрів держав «коаліції охочих».

    За словами польського прем’єра, тренування мають зміцнити готовність союзників до спільних дій задля безпеки України та всього регіону.

    Основні сухопутні етапи навчань планують провести на полігонах південно-східної Польщі.

    Окремі компоненти відбуватимуться в повітряному просторі над Румунією та акваторії західної частини Чорного моря.

    Таким чином, учасники відпрацьовуватимуть не лише переміщення сухопутних підрозділів, а й координацію авіаційних та морських можливостей.

    За інформацією британської газети The Times, до маневрів можуть залучити щонайменше 1500 військовослужбовців із Великої Британії, Франції та Німеччини разом із польськими підрозділами.

    Водночас офіційного підтвердження остаточної кількості учасників поки немає.

    Раніше британський міністр оборони Джон Гілі заявляв, що в листопадових навчаннях братимуть участь тисячі військових.

    Очікується, що учасники перевірятимуть здатність швидко переміщувати підрозділи, доставляти необхідне забезпечення, координувати роботу штабів та підтримувати функціонування багатонаціонального контингенту.

    Подібні процедури важливі для будь-якої потенційної міжнародної місії, адже військові різних держав мають діяти за спільними планами та узгодженими правилами.

    Навчання проводитимуть у межах діяльності так званої «коаліції охочих», яка об’єднує близько 35 держав, готових підтримувати Україну та брати участь у розробленні майбутніх гарантій безпеки.

    Франція і Велика Британія координують підготовку багатонаціональних сил, які потенційно можуть забезпечувати виконання домовленостей після припинення бойових дій.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про переговори союзників України в Парижі, де одним із ключових питань була розбудова системи довгострокових гарантій безпеки.

    Окрім того, «Ненька інфо» аналізувала механізми захисту України після завершення війни, зокрема можливу роль багатонаціональних сил, моніторинг перемир’я та порядок реагування на нові порушення з боку Росії.

    При цьому майбутня міжнародна місія має низку невирішених питань.

    Союзникам необхідно погодити її чисельність, структуру командування, правила застосування сили, джерела фінансування та політичні умови розгортання.

    Особливе значення матиме й позиція Сполучених Штатів, без підтримки яких реалізація окремих елементів європейських гарантій безпеки може виявитися складнішою.

    Наразі переговори щодо припинення російсько-української війни тривають, але відповідної мирної угоди не укладено.

    Тому листопадові навчання Koalicja 2026 розглядаються як підготовка до можливих майбутніх сценаріїв, а не як початок уже затвердженої миротворчої операції.

    Точну дату старту маневрів та остаточний склад учасників мають оголосити після погодження всіма залученими державами.

    Водночас сам факт підготовки спільних військових навчань показує, що європейські союзники України переходять від політичних консультацій до практичного відпрацювання можливих гарантій безпеки.

  • Тривожний прецедент для Європи: у Франції розслідують першу смерть людини, інфікованої екзотичним вірусом Шамонда

    Тривожний прецедент для Європи: у Франції розслідують першу смерть людини, інфікованої екзотичним вірусом Шамонда

    Медична спільнота зіткнулася з новим небезпечним викликом: у Франції офіційно підтверджено перший в історії Європи випадок зараження людини вірусом Шамонда, який раніше вважався загрозою виключно для тварин. Ситуація набула критичного характеру через смерть інфікованого пацієнта. Чоловік паралельно проходив лікування від іншого важкого захворювання, тому наразі епідеміологи намагаються з’ясувати: чи став цей маловивчений патоген безпосередньою причиною летального результату, чи просто завдав нищівного удару по ослабленій імунній системі.

    За попередніми даними, зараження могло відбутися на сході Франції, де влітку 2026 року фіксувалися масові спалахи хвороби серед сільськогосподарських тварин. Африканський вірус, вперше виявлений у Нігерії ще в 1960-х роках, несподівано розпочав європейську експансію наприкінці липня 2026 року. Інфекція, що передається через укуси звичайних мошок, вже охопила господарства Німеччини, Швейцарії, Австрії, Іспанії та ще десятка країн. У великої рогатої худоби хвороба викликає лихоманку, стрімке зниження надоїв, а також серйозні патології плода та викидні.

    Найбільше занепокоєння науковців викликає той факт, що комерційних вакцин проти цієї загрози досі не існує. Хоча французька влада запевняє, що ризику для широких верств населення наразі немає, подолання вірусом міжвидового бар’єра залишається небезпечною біологічною загадкою. Специфіка перебігу хвороби Шамонда в людському організмі залишається абсолютно недослідженою, що змушує європейських інфекціоністів тримати ситуацію під посиленим контролем.

  • Мародерство перейшло в онлайн: у Франції після масових заворушень на платформі Vinted почали масово розпродавати награбовані люксові товари

    Мародерство перейшло в онлайн: у Франції після масових заворушень на платформі Vinted почали масово розпродавати награбовані люксові товари

    Популярна європейська платформа електронної комерції Vinted зіткнулася зі справжнім шквалом підозрілих оголошень про продаж речей, імовірно викрадених під час недавньої хвилі масштабних заворушень та погромів у французьких містах. Про це повідомляє інформаційне агентство Bloomberg із посиланням на представників сервісу. У компанії запевнили, що в екстреному порядку запровадили комплекс жорстких превентивних заходів, спрямованих на виявлення та негайне блокування контенту, пов’язаного з мародерством, а також посилили цифровий моніторинг акаунтів. Згідно з внутрішніми правилами Vinted, будь-яка торгівля краденим суворо заборонена, а до порушників застосовують найвищу міру покарання — довічне блокування профілів. Для верифікації походження продукції модератори сервісу використовують спеціальні алгоритми та безпосередні сигнали від постраждалих торговельних мереж і приватних осіб.

    На інцидент оперативно відреагувала влада країни: міністерка з питань штучного інтелекту та цифрових технологій Анн Ле Енанфф повідомила про проведення термінових консультацій із провідними маркетплейсами щодо протидії збуту награбованого майна. Вона публічно наголосила, що виставлення вкрадених під час вуличного безладу речей на продаж в інтернеті не залишиться безкарним і стане підставою для жорстких кримінальних проваджень. Головними мішенями нападників під час ескалації стали бутіки преміумсегмента: у мережі масово поширювалися відеокадри розграбування магазинів світових брендів Louis Vuitton, Burberry та Celine, а керівництво великої мережі косметики й парфумерії Sephora офіційно підтвердило силове проникнення до кількох своїх відділень у різних містах.

    Хвиля погромів спалахнула на тлі багатотисячних антиурядових протестів, які розпочалися 17 жовтня у відповідь на стрімке зростання цін, інфляційний тиск та погіршення соціально-економічного становища французів. У столиці пограбування торговельних закладів тривали дві ночі поспіль, перетворившись на найбільш деструктивний спалах вуличного насильства за останній час. У відповідь на кризу прем’єр-міністр Франції Себастьян Лекорню оголосив про початок масштабної поліцейської операції по всій території республіки, спрямованої на повне придушення мародерства та відновлення громадського порядку. Загалом силовики вже затримали понад 2 тисячі учасників безладів, а рейди та перевірки на вулицях міст продовжують нарощувати інтенсивність.

  • Формування нової антихуситської коаліції: Єгипет готується відправити війська на захист Саудівської Аравії на тлі загострення у Червоному морі

    Формування нової антихуситської коаліції: Єгипет готується відправити війська на захист Саудівської Аравії на тлі загострення у Червоному морі

    Рада національної оборони Єгипту під головуванням президента Абделя Фаттаха ас-Сісі офіційно схвалила надання всебічної допомоги Саудівській Аравії для відбиття ударів єменського угруповання хуситів. Офіційний Каїр заявив про готовність надати Ер-Ріяду «всі можливі форми підтримки», необхідні для гарантування безпеки королівства. Рішення було ухвалене 18 жовтня на тлі стрімкої ескалації бойових дій у регіоні, а напередодні ас-Сісі звернувся до єгипетського парламенту із запитом на надання дозволу щодо відправлення військових контингентів та бойової техніки за межі країни.

    Нова хвиля консолідації зусиль арабських столиць активізувалася через місяць після офіційного візиту спадкоємного принца Саудівської Аравії до Каїра. Королівство терміново шукає додаткової військової підтримки від союзників через безперервні удари підтримуваних Іраном хуситів по стратегічній інфраструктурі. Повстанці регулярно запускають ударні дрони та високомобільні ракети, здатні маневрувати в польоті для обходу систем протиповітряної оборони. Жертвами цих рейдів на території королівства вже стали щонайменше 19 людей, атаки спровокували скасування тисяч авіарейсів і спричинили серйозні коливання цін на глобальних енергетичних ринках.

    Паралельно Ер-Ріяд веде інтенсивні дипломатичні консультації з партнерами по Перській затоці. Міністр оборони Саудівської Аравії провів зустріч із президентом Об’єднаних Арабських Еміратів для подолання минулих суперечностей усередині єменської коаліції та поглиблення оборонної координації. Водночас Тегеран намагається тримати дипломатичний канал зв’язку відкритим: міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив про термінові телефонні переговори зі своїм єгипетським колегою Бадром Абдельатті щодо стабілізації ситуації на Близькому Сході.

    Ситуація на самій єменській території перейшла у фазу нової повномасштабної громадянської війни. Минулого тижня під ударами опинилися аеропорт і урядовий палац у тимчасовій столиці країни — Адені, де базується міжнародно визнана влада. Представник хуситів бригадний генерал Ях’я Сарі заявив, що по підконтрольній їм Сані та інших містах коаліція завдала 110 ракетних та авіаційних ударів. У відповідь на південному заході Саудівської Аравії поблизу Наджрана зазнав катастрофи саудівський бойовий гелікоптер, унаслідок чого загинули двоє членів екіпажу (командування KSA пояснило це несправністю, тоді як бойовики заявили про збиття). Окрім цього, хуситський снаряд влучив у житловий квартал Наджрана, поранивши шістьох цивільних осіб.

    Угруповання також істотно розширило зону свого контролю, захопивши нові стратегічні рубежі вздовж узбережжя Червоного моря в районі Баб-ель-Мандебської протоки — найважливішої транспортної артерії, що конкурує з Ормузькою протокою. Головний переговірник повстанців Мохаммед Абдельсалам заявив про блокаду саудівських портів і повідомив, що Оман запропонував п’ятиденне перемир’я для врегулювання кризи, однак хусити погодяться на переговори лише за умови зняття саудівської блокади та виконання їхніх гуманітарних вимог. Речник руху Мохамед аль-Бухайти категорично попередив міжнародну спільноту про неприпустимість військового втручання на боці Ер-Ріяда, наголосивши на готовності битися на кількох фронтах.

    На ситуацію оперативно реагують і європейські гравці. Президент Франції Емманюель Макрон оголосив про підготовку військової місії для захисту ключового саудівського нафтового порту Янбу. У межах двосторонньої угоди Париж планує розгорнути контингент солдатів, радарні комплекси та системи ППО, які забезпечуватимуть охорону об’єкта в суто оборонному форматі без безпосереднього залучення до бойових дій на фронті.

  • «Спроба повалити Республіку»: Макрон звинуватив ультралівих у погромах, підпалах та мародерстві по всій Франції

    «Спроба повалити Республіку»: Макрон звинуватив ультралівих у погромах, підпалах та мародерстві по всій Франції

    Президент Франції Емманюель Макрон виступив зі зверненням до нації, у якому прямо поклав відповідальність за хвилю насильства, погромів і мародерства в містах країни на радикальні ультраліві угруповання. Масові заворушення спалахнули в суботу, 17 жовтня, під час заздалегідь анонсованої «соціальної мобілізації» населення, перетворившись на масштабні зіткнення з поліцією, руйнування комерційної інфраструктури та напади на органи державної влади.

    За словами французького лідера, екстремісти разом із кримінальними елементами влаштували безлад, унаслідок якого сотні поліцейських та жандармів дістали поранення, а десятки торговельних об’єктів були розграбовані. Макрон пообіцяв всебічну державну підтримку підприємцям, бізнес яких постраждав від дій радикалів, і наголосив на невідворотності найсуворішого покарання для всіх винуватців.

    «Кожен випадок скоєння правопорушень повинен мати відповідні судові наслідки. Ті, хто знищив майно, мають заплатити. Ті, хто грабував, повинні відшкодувати збитки. Ті, хто намагався повалити Республіку, будуть притягнуті до відповідальності», – підкреслив очільник держави у своїй промові.

    Масштаб суботніх протестів виявився безпрецедентним: правоохоронці затримали понад 2 тисячі осіб по всій країні. Найбільш резонансний інцидент стався у місті Лімож, де натовп демонстрантів підпалив будівлю мерії, унаслідок чого вона повністю згоріла.

    Події у Франції вже викликали реакцію на міжнародній арені. Зокрема, президент США Дональд Трамп пов’язав вуличні заворушення та зростання рівня насильства з міграційною політикою європейської держави та публічно закликав Париж негайно «закрити кордони».

     

  • Путін продовжує заробляти на Європі: імпорт російського газу зріс на 9,5%

    Путін продовжує заробляти на Європі: імпорт російського газу зріс на 9,5%

    Європейський Союз продовжує закуповувати російський зріджений природний газ, попри масштабні санкції проти Москви та обіцянки остаточно позбутися енергетичної залежності від Кремля. За перші дев’ять місяців 2026 року до європейських портів надійшло рекордні 12,18 мільйона тонн газу з російського арктичного проєкту «Ямал СПГ». Це на 9,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Орієнтовна вартість поставок становила 7,88 мільярда євро. На тлі нової енергетичної кризи, високих цін і наближення зими європейські держави опинилися перед складним вибором: виконувати плани відмови від російських ресурсів або зберігати постачання, які продовжують приносити Москві значні доходи.

    Про це повідомило британське видання The Times, проаналізувавши нові дані щодо європейського енергетичного імпорту.

    Основою матеріалу стало дослідження німецької екологічної та правозахисної організації Urgewald, яка використала інформацію аналітичної компанії Kpler.

    Дослідники встановили, що від січня до вересня Європейський Союз прийняв 167 танкерних партій російського СПГ із проєкту «Ямал».

    Таким чином, у середньому до європейських портів прибувала одна партія російського газу приблизно кожні півтори доби.

    Особливо показовим є те, що загальносвітові поставки газу з цього проєкту за відповідний період навіть скоротилися на 1,3%, але його експорт до Європи зріс.

    Майже 8 мільярдів євро за дев’ять місяців

    За підрахунками Urgewald, загальна оціночна вартість російського СПГ, доставленого до ЄС протягом дев’яти місяців, становила 7,88 мільярда євро.

    У першому кварталі на закупівлі припало приблизно 2,88 мільярда євро, у другому — 3,08 мільярда, а в третьому — ще 1,92 мільярда.

    Водночас обсяги поставок у липні–вересні скоротилися на 13,6% порівняно з аналогічним кварталом 2025 року.

    Отже, загальне зростання за дев’ять місяців не означає, що імпорт збільшувався безперервно.

    Попри літнє уповільнення, Європа вже закупила більше російського арктичного СПГ, ніж за відповідний період минулого року.

    За даними дослідників, до ЄС надійшло близько 85% усіх зафіксованих поставок проєкту «Ямал СПГ».

    Це свідчить, що саме європейський ринок залишається одним із найважливіших для цього російського газового проєкту.

    Водночас 7,88 мільярда євро не можна вважати сумою, яка повністю надійшла до бюджету РФ.

    Дослідники оцінювали вартість поставок на основі європейських ринкових цін на газ. Фактичні контрактні платежі, транспортні витрати, податки, знижки та прибутки компаній можуть відрізнятися.

    Проте навіть з урахуванням цього поставки забезпечують російському газовому сектору значний фінансовий потік.

    Франція стала одним із головних пунктів приймання російського газу

    Основними європейськими напрямками поставок російського СПГ залишаються країни, які мають великі морські термінали для приймання зрідженого газу.

    Серед них — Франція, Бельгія, Іспанія та Нідерланди.

    За даними Urgewald, особливо помітною стала роль французьких портів.

    У вересні 2026 року саме Франція прийняла майже три чверті всього газу з проєкту «Ямал СПГ», доставленого до Європейського Союзу протягом цього місяця.

    Водночас у вересні аналітики не зафіксували поставок із «Ямалу» до іспанських портів і бельгійського термінала Зебрюгге.

    Ці показники демонструють, наскільки нерівномірно розподіляються поставки між європейськими країнами.

    Однак важливо враховувати, що країна приймання газу не завжди є його кінцевим споживачем.

    Після регазифікації паливо може транспортуватися газотранспортною системою до інших держав або використовуватися в межах міжнародних торговельних операцій.

    Тому статистика поставок до французьких портів не означає, що весь цей газ був спожитий безпосередньо у Франції.

    Чому Європа досі не відмовилася від російського газу

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Європейський Союз проголосив курс на скорочення енергетичної залежності від Москви.

    У 2022 році російський газ забезпечував приблизно 45% газового імпорту ЄС.

    Відтоді частка Росії суттєво скоротилася.

    За даними Європейського агентства зі співробітництва енергетичних регуляторів, у травні 2026 року російський газ становив близько 12% імпорту Європейського Союзу.

    Однак повністю відмовитися від нього виявилося складніше, ніж очікувалося.

    Однією з причин залишаються довгострокові контракти, укладені ще до запровадження нових обмежень.

    Частина європейських компаній має чинні юридичні зобов’язання щодо закупівлі визначених обсягів газу.

    Крім того, енергетична інфраструктура деяких країн історично орієнтована на російські поставки.

    Особливо це стосується держав Центральної Європи, які отримують газ трубопроводами.

    Ще одним чинником є ситуація на світовому ринку.

    Через перебої з постачанням енергоресурсів із Близького Сходу та посилення конкуренції за СПГ європейські країни стикаються з високими цінами.

    За даними Reuters, у жовтні заповненість європейських газосховищ залишалася нижчою за звичні показники.

    Аналітики прогнозували, що до листопада їхня заповненість може становити лише 75–78%.

    У такій ситуації швидка відмова від будь-якого великого постачальника створює додаткові ризики для цін і стабільності енергопостачання.

    Саме ці аргументи використовують прихильники поступового, а не негайного припинення закупівель російського газу.

    Угорщина та Словаччина продовжують отримувати газ трубопроводами

    Окрім зрідженого природного газу, Росія продовжує постачати енергоносії до Європи трубопровідними маршрутами.

    Серед основних покупців залишаються Угорщина та Словаччина.

    Також російський газ надходить до Греції.

    Відмінність полягає в тому, що країни з морськими терміналами можуть закуповувати СПГ у різних постачальників, тоді як окремі держави без виходу до моря сильніше залежать від наявних трубопроводів.

    Це створює нерівномірні умови для відмови від російських енергоносіїв.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала газові поставки через Угорщину та Словаччину, а також питання походження газу, який імпортується з європейського ринку.

    Важливий нюанс полягає в тому, що закупівля газу в європейського постачальника не завжди дозволяє однозначно встановити фізичне походження кожного обсягу палива.

    У спільній газотранспортній системі ресурси різних виробників можуть змішуватися.

    Тому питання залежності від Росії потребує аналізу не лише маршрутів, а й контрактів, постачальників та джерел походження енергоносіїв.

    Коли ЄС остаточно заборонить російський газ

    На початку 2026 року Європейський Союз затвердив нові правила поетапної відмови від російського газу.

    Відповідний регламент ЄС № 2026/261 набув чинності в лютому.

    Документ передбачає поступове припинення поставок залежно від типу контракту.

    Зокрема, обмеження для чинних короткострокових контрактів на російський СПГ почали застосовуватися з 25 квітня 2026 року.

    Для короткострокових контрактів на трубопровідний газ відповідний термін настав 17 червня.

    Заборона постачання російського СПГ за чинними довгостроковими контрактами має запрацювати з 1 січня 2027 року.

    Щодо довгострокових трубопровідних поставок остаточну заборону заплановано на 30 вересня 2027 року.

    У певних обставинах, пов’язаних із забезпеченням газових сховищ, цей термін може бути перенесений до 1 листопада 2027 року.

    Ці положення закріплені в офіційному регламенті Європейського Союзу.

    Водночас у документі передбачені окремі тимчасові винятки та механізми реагування на надзвичайні ситуації з постачанням газу.

    Тому сам факт зростання поставок у 2026 році ще не доводить порушення європейського законодавства.

    Частина закупівель здійснюється в межах перехідного періоду за контрактами, які підпадають під законні винятки.

    Чому санкції поки не зупинили газовий бізнес Росії

    Німецька організація Urgewald вважає, що чинні європейські обмеження поки не завдали достатнього удару по експорту російського СПГ.

    За підрахунками аналітиків, навіть після набуття чинності забороною короткострокових контрактів обсяги поставок із «Ямалу» залишалися значними.

    У вересні до ЄС було доставлено приблизно 792 тисячі тонн такого газу.

    Орієнтовна вартість цієї партії поставок становила 818 мільйонів євро.

    На думку представників Urgewald, особливу роль у збереженні російського експорту відіграє спеціалізований флот танкерів льодового класу Arc7.

    Саме ці судна забезпечують транспортування зрідженого газу з арктичного родовища через складні льодові умови.

    Європейські порти розташовані відносно близько до російського проєкту, тому дозволяють танкерам швидко розвантажуватися й повертатися по нові партії.

    Це підвищує ефективність експортної логістики.

    Представники Urgewald закликають Євросоюз не чекати до 2027 року, а вже зараз посилювати обмеження щодо суден і сервісів, які забезпечують російську газову торгівлю.

    Водночас будь-які додаткові санкції можуть мати наслідки для міжнародних постачань та вартості палива, тому їхня ефективність залежатиме від конкретної конструкції обмежень.

    Трамп звинуватив Європу в подвійних стандартах

    Нові дані про закупівлі російського газу з’явилися на тлі гострої суперечки між США та європейськими країнами.

    Президент Дональд Трамп нещодавно домовився з російським керівництвом щодо постачання дизельного пального.

    Його адміністрація обґрунтувала це необхідністю стримати зростання цін на енергоносії.

    Рішення викликало критику з боку американських сенаторів та української влади, оскільки могло послабити економічний тиск на Росію.

    У відповідь Вашингтон звернув увагу на продовження європейських закупівель російського газу.

    Американська сторона фактично поставила питання, чому Євросоюз критикує дизельну угоду з Москвою, але водночас сам продовжує купувати російські енергоносії.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про домовленість Дональда Трампа з Володимиром Путіним щодо поставок дизельного пального та її вплив на санкційну політику США.

    Крім того, видання розглядало пояснення Трампа, який назвав стабілізацію світового ринку головною причиною дизельної угоди.

    Однак ситуації США та Євросоюзу мають важливу юридичну відмінність.

    Європейські поставки частково здійснюються за договорами, що були укладені до запровадження нових заборон, тоді як американська дизельна домовленість стала окремим політичним рішенням адміністрації Трампа.

    Тому дискусія про подвійні стандарти не скасовує необхідності аналізувати правові підстави кожної операції.

    Москва називає більші суми, ніж Єврокомісія

    Суперечка щодо російських енергоносіїв супроводжується різними оцінками загального обсягу закупівель Європейського Союзу від початку повномасштабної війни.

    Віцепрем’єр Росії Олександр Новак заявив, що з 2022 року європейські країни витратили на російські енергоносії близько 302 мільярдів євро.

    Натомість Європейська комісія наводить оцінку приблизно 197 мільярдів євро.

    Різниця між цими показниками перевищує 100 мільярдів євро.

    Поки що немає достатніх підстав вважати обидві цифри безпосередньо порівнюваними.

    Розбіжності можуть залежати від періоду розрахунку, переліку енергоресурсів, способів оцінювання контрактів та інших методологічних особливостей.

    Тому твердження російської сторони про 302 мільярди євро потребує окремої перевірки.

    Чи зможе Європа повністю відмовитися від російського газу

    Попри збільшення закупівель у 2026 році, довгострокова тенденція залишається очевидною: Європейський Союз істотно скоротив залежність від російського газу порівняно з довоєнним періодом.

    Водночас останні дані показують, що цей процес не є рівномірним і незворотним.

    Енергетична криза, високі ціни, довгострокові контракти та складна логістика можуть сповільнювати відмову від російських поставок.

    Важливим випробуванням стане початок 2027 року, коли мають набути чинності обмеження для довгострокових контрактів на російський СПГ.

    Саме тоді стане зрозуміліше, чи можуть європейські компанії замінити значну частину російського газу альтернативними поставками.

    Наразі головна суперечність залишається незмінною: Європа декларує намір припинити енергетичну залежність від Москви, але російський газ продовжує надходити до її портів і приносити експортерам мільярдні доходи.

    У 2026 році Євросоюз закупив рекордні за дев’ять місяців обсяги СПГ із проєкту «Ямал», а остаточний результат політики енергетичної незалежності залежатиме від практичного виконання запланованого ембарго.

    Для України це питання має не лише економічне, а й безпекове значення, адже збереження великих експортних доходів Росії посилює її фінансові можливості під час тривалої війни.

  • Чорнобиль знову потребує сотень мільйонів: після атаки РФ захисну арку мають відновити до 2030 року

    Чорнобиль знову потребує сотень мільйонів: після атаки РФ захисну арку мають відновити до 2030 року

    Країни «Великої сімки» (G7) оголосили про намір виділити 260 мільйонів євро на відновлення Нового безпечного конфайнменту Чорнобильської атомної електростанції, який зазнав серйозних пошкоджень унаслідок російського удару в лютому 2025 року. Загальна вартість ремонту становитиме щонайменше 500 мільйонів євро. Водночас міжнародні експерти попереджають: повноцінну роботу захисної споруди необхідно відновити до 2030 року, інакше процес руйнування сталевої конструкції може суттєво ускладнити ремонт та створити додаткові ризики ядерній безпеці.

    Про нові фінансові зобов’язання міжнародних партнерів повідомив міністр енергетики України Денис Шмигаль. Інформацію також офіційно підтвердив Європейський банк реконструкції та розвитку, який координує міжнародні зусилля з відновлення об’єкта.

    За словами Шмигаля, фінансування G7 дозволить перейти до масштабнішого відновлення інфраструктури, пошкодженої внаслідок російської атаки.

    Особливу роль у залученні міжнародної допомоги відіграла Франція. Міністр подякував своєму французькому колезі Ролану Лескюру за сприяння мобілізації коштів.

    Однак оголошених 260 мільйонів євро наразі недостатньо для завершення всіх необхідних ремонтних робіт.

    За попередніми оцінками ЄБРР, загальна потреба становить щонайменше 500 мільйонів євро. Отже, міжнародним партнерам потрібно залучити ще приблизно 240 мільйонів євро, якщо виходити з оголошеної мінімальної вартості.

    Для цього 9 листопада 2026 року в Парижі заплановано спеціальну донорську конференцію під спільним головуванням України, Франції та ЄБРР.

    Що насправді пошкодив російський дрон

    14 лютого 2025 року російський безпілотник влучив у Новий безпечний конфайнмент — величезну сталеву арку, яка накриває зруйнований четвертий енергоблок Чорнобильської АЕС.

    Споруда створена для ізоляції радіоактивних матеріалів і забезпечення безпечного демонтажу старого саркофага, збудованого після катастрофи 1986 року.

    Унаслідок удару виникла пожежа, яка пошкодила зовнішню та внутрішню оболонки конструкції.

    Згідно з технічними даними ЄБРР, у захисній оболонці утворився отвір площею близько 15 квадратних метрів, а загальна площа пошкоджених панелей досягла приблизно 200 квадратних метрів.

    Однак найбільшою проблемою виявилися не лише фізичні пошкодження покриття.

    Російський удар порушив герметичність конфайнменту, а також вплинув на роботу внутрішніх технологічних систем, зокрема вентиляції, кліматичного контролю та кранового обладнання.

    Саме ці системи необхідні для підтримання безпечних умов усередині захисної споруди й майбутнього демонтажу старого саркофага.

    Через пошкодження герметичної оболонки виникла загроза потрапляння вологи всередину конструкції.

    Чому ремонт потрібно завершити до 2030 року

    Новий безпечний конфайнмент проєктували з розрахунком на 100 років експлуатації.

    Арку встановили над четвертим енергоблоком у 2016 році, а повністю ввели в експлуатацію у 2019-му.

    Однак російська атака поставила під загрозу запланований термін служби цієї конструкції.

    За оцінками ЄБРР, порушення роботи систем вентиляції та кліматичного контролю підвищує ризик корозії основних сталевих елементів.

    Якщо повноцінну функціональність конфайнменту не відновити до 2030 року, подальше погіршення стану металоконструкцій може значно збільшити вартість ремонту.

    Банк попереджає, що затягування робіт здатне створити додаткові технічні ризики, а також ускладнити забезпечення безпечних умов навколо зруйнованого реактора.

    Водночас пошкодження конфайнменту не означає автоматичного радіаційного викиду або нової ядерної аварії.

    Після удару 14 лютого 2025 року Міжнародне агентство з атомної енергії повідомляло, що радіаційні показники на об’єкті та за його межами залишалися в межах норми.

    Проте МАГАТЕ наголошувало, що атака спричинила серйозне пошкодження інфраструктури ядерної безпеки, яка потребує відновлення.

    Роботи вже почали готувати

    Важливо, що міжнародні партнери не обмежуються лише оголошенням фінансування.

    16 вересня 2026 року Чорнобильська АЕС та консорціум NOVARKA 2 підписали контракт, який запускає перший етап інженерних робіт.

    До консорціуму входять компанії, пов’язані з початковим проєктуванням і будівництвом захисної арки.

    На підготовчі заходи донори вже погодили виділення 30 мільйонів євро.

    Програма передбачає технічне обстеження, підготовку інженерних рішень, розроблення загальної стратегії ремонту та необхідної документації.

    Окремо міжнародні фахівці мають визначити оптимальні способи відновлення оболонки й критично важливих систем усередині конфайнменту.

    Хто допомагає Україні відновлювати ЧАЕС

    Раніше Велика Британія заявила про додаткове фінансування ремонту захисної споруди.

    Німеччина також оголосила про намір надати до 50 мільйонів євро.

    Європейський Союз і Франція беруть участь у міжнародних програмах, які координує ЄБРР.

    Для акумулювання ресурсів використовується Міжнародний рахунок співробітництва щодо Чорнобиля — спеціальний механізм фінансування проєктів ядерної безпеки.

    Водночас окремі раніше оголошені внески вже можуть входити до чинних міжнародних програм, тому їх не можна автоматично додавати до нових 260 мільйонів євро без уточнення структури фінансування.

    ЄБРР залишається одним із ключових міжнародних партнерів Чорнобильської АЕС.

    Починаючи з 1995 року банк допоміг залучити понад 2,5 мільярда євро міжнародного фінансування для забезпечення безпеки об’єкта та сам надав понад 700 мільйонів євро.

    Чому відновлення ЧАЕС важливе для Європи

    Чорнобильська атомна електростанція залишається об’єктом міжнародного значення навіть після остаточного припинення виробництва електроенергії.

    Усередині зруйнованого четвертого енергоблока зберігаються радіоактивні матеріали, які необхідно ізолювати від навколишнього середовища.

    Новий безпечний конфайнмент створений саме для того, щоб мінімізувати ризики поширення радіоактивного забруднення та забезпечити контрольоване проведення робіт із демонтажу аварійних конструкцій.

    Тому відновлення пошкодженої споруди має значення не лише для України, а й для сусідніх держав.

    Міжнародні партнери розраховують повернути конфайнменту повну функціональність до 2030 року.

    Однак остаточні терміни реалізації проєкту залежатимуть від результатів технічних обстежень, повноти фінансування та безпекової ситуації.

    Оголошені G7 260 мільйонів євро стали важливим кроком до відновлення захисної арки, проте остаточне розв’язання проблеми потребуватиме додаткових коштів і кількох років складних інженерних робіт.

  • Провал арт-мафії: у Франції знайшли викрадені шедеври Ренуара та накрили банду грабіжників

    Провал арт-мафії: у Франції знайшли викрадені шедеври Ренуара та накрили банду грабіжників

    Французьким правоохоронцям вдалося знайти та повернути дві видатні картини всесвітньо відомого художника Огюста Ренуара, які були зухвало викрадені місяць тому з музею на півдні країни. Йдеться про оригінальні полотна «Портрет мадам Колонна Романо» та «Дівчина біля колодязя». Масштабна пошукова операція завершилася не лише успішним порятунком безцінних творів мистецтва, а й затриманням цілої групи осіб, підозрюваних у скоєнні цього гучного злочину. Про успішне завершення слідчих дій офіційно повідомила місцева влада.

    Злочин відбувся восьмого вересня на території Музею Ренуара, що розташований у мальовничому містечку Кань-сюр-Мер. Саме в цьому маєтку видатний французький імпресіоніст провів останні роки свого життя, створивши низку визначних робіт, які згодом стали основою місцевої експозиції. Зловмисники діяли ретельно сплановано: щоб проникнути на територію культурного закладу, вони перерізали захисну металеву огорожу, після чого навмисно розбили вікно будівлі. Таке незаконне вторгнення дозволило їм швидко винести цінні полотна, залишивши музейну спільноту в шоковому стані через втрату частини найважливішої колекції.

    Кримінальне розслідування тривало майже місяць і вимагало залучення значних ресурсів кримінальної поліції. Завдяки злагодженим та оперативним діям слідчих органам вдалося вийти на слід злочинного угруповання. Міський голова Кань-сюр-Мер Браян Массон публічно підтвердив успіх правоохоронців, повідомивши про арешт одразу шістьох підозрюваних, які наразі перебувають під вартою. Слідчі перевіряють затриманих на причетність до організації, планування та безпосереднього виконання цього зухвалого пограбування. Керівництво міста висловило глибоку вдячність поліцейським підрозділам за оперативність та збереження безцінного національного надбання.

    «Ці дві картини – набагато більше, ніж просто твори мистецтва. Вони є частиною історії нашого міста, нашої культурної спадщини та спадку, який Огюст Ренуар залишив Кань-сюр-Меру», – заявив Браян Массон.

    Повернення викрадених шедеврів стало справді знаковою подією не лише для місцевої громади півдня Франції, але й для всього світового мистецького середовища. Твори епохи імпресіонізму традиційно користуються величезним попитом на чорному ринку антикваріату, що робить європейські галереї постійними мішенями для організованих злочинних мереж. Збереження оригіналів у стінах історичного будинку, де жив і працював сам автор, має особливе значення для глибинного розуміння його творчого шляху та збереження автентичної атмосфери епохи.

    Успішне розкриття цієї резонансної справи демонструє високий рівень координації силових структур у боротьбі з незаконним обігом культурних цінностей. Наразі слідство продовжує з’ясовувати всі супутні обставини інциденту, зокрема правоохоронці встановлюють, чи діяли крадії на замовлення тіньових приватних колекціонерів, чи планували самостійно збути картини на нелегальному ринку. Очікується, що після завершення всіх необхідних юридичних процедур та криміналістичних експертиз врятовані шедеври знову займуть своє законне місце в експозиційних залах. Водночас система безпеки самого музею гарантовано пройде етап суттєвої модернізації, аби повністю унеможливити подібні кримінальні посягання у майбутньому.