Позначка: Фрідман

  • Російський слід у стратегічному зв’язку: уряд закликали оголосити терміни остаточного усунення бенефіціарів РФ із «Київстару»

    Російський слід у стратегічному зв’язку: уряд закликали оголосити терміни остаточного усунення бенефіціарів РФ із «Київстару»

    Українська влада має представити чіткий план і конкретні строки повної ліквідації російської частки в компанії «Київстар» через націоналізацію, примусовий продаж або інші правові механізми. Про це заявив політолог і військовослужбовець Сергій Таран, наголосивши на неприпустимості ситуації, коли держава розширює співпрацю з мобільним оператором у сфері зв’язку та кібербезпеки, тоді як російські підсанкційні олігархи Михайло Фрідман, Петро Авен та Андрій Косогов продовжують зберігати сукупний непрямий економічний інтерес у Kyivstar Group на рівні близько 43,4% через структури LetterOne та VEON.

    Поштовхом до порушення цієї проблеми стали нещодавні технічні обмеження та збої в роботі військових терміналів Starlink, які наочно продемонстрували вразливість оборонного сектору через надмірну залежність від рішень сторонніх операторів. Ситуація набуває особливої гостроти через те, що «Київстар» виступає офіційним постачальником сервісів Starlink для бізнесу та органів влади за бюджетні кошти через систему Prozorro. Крім того, оператор позиціонує себе ключовим партнером держави в цифровізації, пропонуючи міністерствам і військовим відомствам хмарні рішення, кіберзахист та системи захищеного зв’язку, що створює потенційні ризики несанкціонованого доступу до персональних даних українців і передачі чутливої інформації спецслужбам РФ.

    Військовий також звернув увагу на спроби відбілити репутацію телеком-гіганта за рахунок благодійності. Зокрема, нещодавній фінансовий внесок оператора в розмірі 20 мільйонів гривень на створення перехоплювачів російських реактивних безпілотників є важливим для фронту, проте грошові пожертви не можуть підміняти фундаментальні питання державної безпеки.

    Посилаючись на дані Головного управління розвідки Міноборони України та спецслужб країн Європи, Таран нагадав про системні зв’язки структур групи «Альфа» з військово-промисловим комплексом агресора: фінансування патронних заводів, випуск обладнання для бойової авіації, страхування автопарків Росгвардії та охорони Володимира Путіна, а також обслуговування проєктів «Ростелекому». За його словами, бізнесмени, які беруть безпосередню участь у забезпеченні матеріально-технічної бази російської воєнної машини, у жодному разі не повинні залишатися співвласниками критичної цифрової інфраструктури країни, що відбиває повномасштабну агресію.

  • Лондон не пробачить олігархам Кремля: Британія відмовилася знімати санкції з Усманова та Фрідмана всупереч поступкам Євросоюзу

    Лондон не пробачить олігархам Кремля: Британія відмовилася знімати санкції з Усманова та Фрідмана всупереч поступкам Євросоюзу

    Рішення Європейського Союзу про скасування санкційних обмежень щодо одіозних російських мільярдерів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана викликало принципову незгоду з боку ключового західного союзника України – Великої Британії. У той час як офіційний Брюссель пішов на несподівані поступки, Лондон продемонстрував цілковиту відданість політиці безапеляційного економічного тиску на поплічників кремлівського режиму. Під час особистих переговорів із президентом України Володимиром Зеленським на полях Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку прем’єр-міністр Сполученого Королівства Енді Бернем категорично запевнив, що його країна не має наміру слідувати європейському прецеденту і збереже всі чинні санкції проти зазначених олігархів у повному обсязі. Британське керівництво висловило чітке переконання, що коаліція демократичних держав повинна виступати єдиним фронтом і не робити жодних кроків назад у протидії загарбницькій війні.

    Така безкомпромісна позиція Лондона оголила рідкісне, але вкрай показове розходження між санкційними курсами Великої Британії та Європейського Союзу, які з перших днів повномасштабного вторгнення діяли практично синхронно. Уряд Сполученого Королівства наполягає на тому, що послаблення зашморгу на шиях російських фінансових еліт надсилає Москві хибний сигнал про втому Заходу та готовність до кулуарних домовленостей. На переконання британської сторони, саме збереження персональних обмежень і подальше нарощування економічного тиску є єдиним дієвим важелем, здатним змусити Кремль сісти за стіл реальних переговорів на справедливих умовах. Будь-які винятки чи вибіркова амністія для фінансових стовпів агресора лише нівелюють спільні досягнення союзників і створюють небезпечні шпарини для уникнення покарання за фінансування війни.

    Особливої ваги цій заяві додає той факт, що обидва мільярдери протягом багатьох років вибудовували масштабну присутність у британській столиці та мали глибокі інвестиційні зв’язки з місцевою економікою. Алішер Усманов здобув широку відомість завдяки володінню значною часткою в лондонському футбольному клубі «Арсенал», звідки він остаточно вийшов лише у дві тисячі вісімнадцятому році. Михайло Фрідман, своєю чергою, оселився в Лондоні ще у дві тисячі тринадцятому році, розгорнувши там великі бізнес-проєкти, і був змушений покинути Туманний Альбіон лише після введення жорстких санкцій. На цьому тлі рішення Ради Євросоюзу виглядає вкрай неоднозначно: хоча блок продовжив дію обмежень щодо понад трьох тисяч фізичних та юридичних осіб ще на тридцять шість місяців – аж до вересня дві тисячі двадцять дев’ятого року, виключення двох ключових фігурантів викликало обурення українського суспільства та нерозуміння в Лондоні.

    Рішуча відмова британського уряду копіювати суперечливі кроки європейських партнерів підтверджує стратегічне лідерство Сполученого Королівства у відстоюванні міжнародного правопорядку. Залишаючи активи олігархів замороженими, а їхні рахунки заблокованими, Лондон демонструє непохитність своїх зобов’язань перед Україною та доводить, що національні інтереси та принципи справедливості не можуть бути предметом торгу. Цей крок повертає впевненість у тому, що глобальний санкційний фронт має міцний стрижень, здатний тримати удар навіть за наявності локальних вагань всередині європейських інституцій.

  • Принциповий ляпас олігархічним лобістам: як Латвія зірвала кулуарний план Франції та Словаччини щодо амністії путінських гаманців

    Принциповий ляпас олігархічним лобістам: як Латвія зірвала кулуарний план Франції та Словаччини щодо амністії путінських гаманців

    Європейський Союз опинився в епіцентрі безпрецедентного санкційного протистояння, яке оголило глибокі моральні та політичні суперечності всередині дипломатичного корпусу в Брюсселі. Спроба кількох європейських столиць проштовхнути сумнівний залаштунковий договір і вивести з-під удару кремлівських магнатів натрапила на залізобетонну непохитність балтійської дипломатії. Латвія офіційно заблокувала скандальний компроміс, який передбачав зняття персональних обмежень із двох російських олігархів – Алішера Усманова та Михайла Фрідмана. У послів держав-членів Євросоюзу залишилося менше доби для того, щоб знайти вихід із правового глухого кута та встигнути продовжити дію чинного пакета санкцій проти трьох тисяч фізичних і юридичних осіб, які несуть пряму відповідальність за розв’язання та фінансування кривавої збройної агресії проти України. Будь-яке зволікання загрожує автоматичним припиненням дії обмежень, що стане колосальним репутаційним ударом для всього європейського блоку.

    Джерелом напруженості та гострих кулуарних баталій стала неочікувана коаліція Парижа та Братислави, які вирішили відкрито зіграти на користь представників російського великого бізнесу. Французька сторона вперто наполягає на безумовному виключенні з чорного списку металургійного магната Алішера Усманова, тоді як уряд Словаччини продовжує лобіювати повну амністію для фінансиста Михайла Фрідмана. Намагаючись проштовхнути це відверто токсичне рішення, ініціатори запропонували солодку пігулку іншим державам-членам – погодитися на зняття обмежень з двох одіозних мільярдерів в обмін на пролонгацію загального санкційного режиму одразу на три роки замість традиційного шестимісячного перегляду. Проте офіційна Рига продемонструвала виняткову принциповість і категорично відкинула торги на долі воєнних злочинців, наголосивши, що чорні списки мають залишатися недоторканними, а будь-які поступки спонсорам режиму підривають довіру до європейського правосуддя.

    Позиція України у цьому дипломатичному двобої залишається максимально жорсткою та безкомпромісною. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга виступив із рішучим закликом до європейських партнерів не піддаватися на провокації та в жодному разі не скасовувати обмеження проти Усманова і Фрідмана. Глава зовнішньополітичного відомства наголосив, що для подібного помилування немає жодних юридичних чи моральних підстав, адже статки цих бізнесменів формувалися у тісному симбіозі з кремлівською верхівкою та роками підживлювали військово-промисловий потенціал держави-агресора. Спроби подати російських олігархів як безневинних жертв обставин виглядають цинічно на тлі щоденних ракетних обстрілів українських міст і загибелі мирних людей.

    Часу для порятунку європейської солідарності майже не залишилося, і дипломати змушені працювати в авральному режимі. Ранкове засідання послів Європейського Союзу стане вирішальним моментом істини, який продемонструє справжні пріоритети Брюсселя. Перед європейськими лідерами постає фундаментальний цивілізаційний вибір: або зберегти тверду та монолітну єдність перед лицем російської загрози, або дозволити приватним фінансовим інтересам окремих столиць розмити міжнародний правовий порядок та створити небезпечний прецедент безкарності для поплічників диктатора.

     

  • Дипломатичний глухий кут у Брюсселі: Євросоюз не зміг вчасно продовжити санкції проти Путіна через залаштункові олігархічні торги

    Дипломатичний глухий кут у Брюсселі: Євросоюз не зміг вчасно продовжити санкції проти Путіна через залаштункові олігархічні торги

    Європейський Союз зіткнувся із несподіваним та вкрай тривожним дипломатичним збоєм під час спроби затвердити довгострокове продовження масштабного пакета персональних обмежень проти кремлівської верхівки та архітекторів збройної агресії проти України. Комітет постійних представників країн-членів Євросоюзу під час затяжних консультацій пізно ввечері двадцять першого вересня так і не спромігся остаточно ухвалити консолідоване рішення щодо пролонгації так званих «санкцій проти Путіна». Попри попередні домовленості та намагання зафіксувати сталий консенсус, процедура письмового голосування була фактично зірвана, оскільки кілька столиць вчасно не надіслали власні офіційні результати. Через виниклий інституційний колапс посли європейських держав були змушені призначити екстрену повторну зустріч на ранок двадцять другого вересня, аби запобігти юридичному вакууму та не допустити автоматичного скасування обмежень проти ключових фігурантів російського воєнного терору.

    На кону стоїть безпрецедентне за своєю тривалістю рішення про продовження персональних санкцій терміном одразу на тридцять шість місяців замість традиційного піврічного циклу перегляду. Цей крок мав на меті мінімізувати постійний політичний шантаж із боку окремих нелояльних урядів та забезпечити стабільний правовий режим тиску на тривалий період. Загалом санкційний список, який Брюссель послідовно формує ще з дві тисячі чотирнадцятого року у відповідь на окупацію Криму та розв’язування війни на сході України, наразі налічує близько трьох тисяч фізичних і юридичних осіб. До нього входять особисто Володимир Путін, очільник російського МЗС Сергій Лавров, державні зрадники Віктор Медведчук і Віктор Янукович, а також сотні російських воєначальників, пропагандистів, чиновників та оборонних підприємств, які безпосередньо зазіхають на суверенітет, територіальну цілісність та незалежність нашої держави.

    Головним каталізатором нинішньої кризи та суперечок став суперечливий компроміс, навколо якого точилися запеклі кулуарні торги протягом останніх тижнів. Задля отримання згоди від усіх двадцяти семи країн на трирічну фіксацію санкцій, європейські дипломати пішли на сумнівні поступки, які передбачали повне виключення із чорних списків двох одіозних російських мільярдерів – Алішера Усманова та Михайла Фрідмана. Подібне послаблення тиску на олігархів, чиї статки та підприємства роками обслуговували економіку держави-агресора, активно лобіювали уряди Словаччини та Франції. Проте в останній момент злагоджений сценарій дав збій: принципова позиція окремих європейських столиць, які відмовилися брати участь у цинічному розміні покарання поплічників агресора на стабільність процедури, заблокувала швидке затвердження пакета.

    Спроби відбілити російських олігархів на тлі безперервних ракетних ударів по українських містах викликають гостре нерозуміння всього цивілізованого світу та підривають саму довіру до європейського санкційного механізму. Ранкове засідання послів двадцять другого вересня покликане дати відповідь на ключове питання: чи зможе Європейський Союз зберегти монолітну єдність і знайти компроміс без здачі фундаментальних принципів міжнародного правосуддя, або ж приватні комерційні інтереси та кулуарний тиск прокремлівських лобістів спричинять перший небезпечний розкол у єдиному санкційному фронті континенту.

  • NYT: Трамп не бачить у війні агресію Путіна, а перекладає провину на Байдена і Зеленського

    NYT: Трамп не бачить у війні агресію Путіна, а перекладає провину на Байдена і Зеленського

    Відомий американський журналіст і колумніст The New York Times Томас Л. Фрідман різко розкритикував президента США Дональда Трампа після його рішення перейменувати Міністерство оборони на «Міністерство війни» та серії дописів у соцмережах.

    За словами Фрідмана, така поведінка підриває авторитет Сполучених Штатів і демонструє відсутність у Трампа серйозного підходу до агресії Володимира Путіна. Він саркастично запропонував перейменувати Білий дім на «Вафельний», аби підкреслити вагання американського лідера.

    «Наш президент звучить як підліток-блогер, а не як лідер вільного світу», — написав журналіст, реагуючи на слова Трампа про «порушення Росією повітряного простору Польщі».

    Фрідман наголосив, що Трамп фактично ігнорує фундаментальне розуміння ролі НАТО як найбільшої коаліції демократій і верховенства права. Він також звернув увагу на відсутність будь-якого процесу формування політики у нинішній адміністрації:

    «Немає жодних ознак, що заяви Трампа перевіряють експерти Держдепу чи ЦРУ. Його пости — це особиста імпровізація, а не державна стратегія».

    Оглядач застеріг, що вимоги Трампа щодо мит проти Китаю чи заборони купівлі російської нафти Європою виглядають як популізм, а не як робота відповідального лідера.

    Особливо Фрідман розкритикував формулу Трампа «Це не моя війна. Це війна Байдена і Зеленського». На думку журналіста, така риторика небезпечна, адже американський президент уникає головного факту: саме Путін розпочав агресію.

    «Вибачте, пане Президенте. Це ваша війна. Бо лише ви можете надати Україні ресурси, щоб зупинити Кремль», — підкреслив Фрідман.

    Він додав, що якщо Трамп дозволить Росії перемогти, то увійде в історію поряд із британським прем’єром Невіллом Чемберленом, символом політики умиротворення Гітлера.

    На цьому тлі європейські лідери підтверджують відданість Україні. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц попередив, що угода на умовах Путіна лише підштовхне його до нових агресивних кроків. А президент Франції Еммануель Макрон повідомив, що 26 країн погодилися направити чи профінансувати миротворчі сили для гарантій безпеки України.