Golosnovinua.com

Позначка: фронт

  • Окупанти просунулися до Краматорська і посилили удари артилерією та дронами

    Окупанти просунулися до Краматорська і посилили удари артилерією та дронами

    Ситуація навколо Краматорська на Донеччині продовжує ускладнюватися через поступове просування російських військ із напрямку Часового Яру. За останні два місяці лінія фронту наблизилася до міста приблизно на п’ять кілометрів, що вже дозволяє окупантам активніше застосовувати артилерію та ударні безпілотники по житлових районах.

    Про це повідомив старший лейтенант Сил оборони України з позивним «Алекс». За його словами, мешканці дедалі частіше чують артилерійські обстріли, а дрони у східних районах міста фактично стали повсякденним явищем.

    «Артилерійська канонада стає все ближче і ближче, а дрони у східній частині Краматорська вже стали буденністю», — зазначив військовий.

    Він попередив, що у разі подальшого просування російської армії місто може зіткнутися з особливо складним літнім періодом бойових дій.

    За оцінками аналітиків української OSINT-спільноти DeepState, російським підрозділам наразі залишається близько 14,5 кілометра до Краматорська. Це створює передумови для системного вогневого тиску на місто навіть без безпосереднього штурму.

    Радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов із позивним «Флеш» також підтвердив посилення обстрілів. Він заявив, що російська артилерія вже почала діставати до міста, і висловив побоювання, що Краматорськ може повторити долю зруйнованих прифронтових населених пунктів Донбасу.

    За даними міського голови Олександра Гончаренка, від початку повномасштабного вторгнення Росія обстріляла Краматорськ щонайменше 853 рази. Внаслідок атак загинули 146 мирних жителів, ще 695 отримали поранення.

    Обстрілами повністю зруйновано 11 багатоквартирних та 126 приватних будинків, пошкоджено сотні житлових об’єктів, десятки навчальних закладів, лікарень і культурних установ.

    Додаткову небезпеку, за словами військового 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар» Станіслава Бунятова з позивним «Осман», становлять так звані «ждуни» — ворожі дрони, які можуть тривалий час очікувати ціль і атакувати техніку навіть із дахів багатоповерхівок.

    Він наголосив, що питання встановлення антидронових сіток над містами Донеччини піднімається ще з 2023 року, однак системних рішень досі не ухвалено. На його думку, лише суспільний резонанс може прискорити посилення захисту прифронтових міст.

    На тлі активізації російських наступальних дій Краматорськ залишається одним із ключових логістичних і оборонних центрів українських сил на Донбасі, а подальший розвиток ситуації напряму залежатиме від стабільності фронту на напрямку Часового Яру.

  • ЗСУ вперше за тривалий час звільняють більше територій, ніж втрачають — Чмут

    ЗСУ вперше за тривалий час звільняють більше територій, ніж втрачають — Чмут

    Голова благодійного фонду «Повернись живим» Тарас Чмут заявив, що Україна змогла вистояти під час зимової кампанії та змінити динаміку бойових дій на фронті.

    Про це він написав у соцмережі X, підбиваючи підсумки зимового періоду війни.

    За словами Чмута, Росія фактично програла так звану «битву за зиму», тоді як Україна змогла зберегти стійкість і продовжує боротьбу.

    «Росія програла битву за зиму. А ми виграли. Перший день весни. Сонячний день довшає. Стає тепліше. Україна продовжує боротьбу», — зазначив він.

    Окремо Чмут звернув увагу на зміну ситуації безпосередньо на фронті. За його оцінкою, вперше за багато місяців, а можливо й років, українські сили почали звільняти більше територій, ніж втрачати.

    Він також подякував українським військовим, силам протиповітряної оборони, енергетикам, комунальникам, представникам влади та всім громадянам за витримку під час складного зимового періоду.

    На думку Чмута, саме спільна стійкість військових і цивільних дозволила Україні пройти зиму без критичних наслідків для енергосистеми та оборони держави.

  • Після чотирьох років війни Путін не відмовився від планів знищити Україну

    Після чотирьох років війни Путін не відмовився від планів знищити Україну

    Через чотири роки після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну президент РФ Володимир Путін, за оцінкою західних медіа, не відмовився від своїх початкових цілей і продовжує вважати, що здатен виграти війну.

    Як пише Sky News, навіть останні поразки російських військ на полі бою не похитнули переконання Кремля. Видання зазначає, що це викликає серйозні сумніви щодо щирості Москви у переговорах про припинення війни.

    За оцінкою журналістів, дипломатичний процес просувається повільно, а в українському суспільстві зростає занепокоєння щодо позиції США. Зокрема, частина українців вважає, що американську сторону можуть приваблювати масштабні економічні пропозиції, які озвучує Москва.

    Фінансовий радник Кремля Кирило Дмитрієв заявив, що після відновлення відносин можуть стати доступними угоди на суму 14 трильйонів доларів. Водночас Sky News нагадує, що історія американських інвестицій у Росії супроводжувалася численними скандалами, пов’язаними з корупцією, фінансовими втратами та ризиками для партнерів.

    У матеріалі також зазначається, що в Києві зберігається скепсис щодо підходу Дональда Трампа до війни. Частина українців дивується його переконаності в тому, що війна нібито рухається лише в одному напрямку, і що Україна не має достатніх важелів впливу. За оцінкою видання, в Україні існує думка, що команда Трампа не є нейтральним посередником у можливих переговорах.

    Sky News резюмує, що нинішня конфігурація — агресор, який не визнає помилок, упереджені посередники та держава, яка продовжує чинити спротив — не створює оптимальних умов для швидкого дипломатичного прориву.

    Водночас ситуація на фронті свідчить, що остаточний результат війни не визначений. The Wall Street Journal повідомляє, що українська контратака на Запорізькому напрямку ускладнює російський наступ і демонструє, що Україна зберігає боєздатність.

    За оцінкою видання, хоча Росія має достатньо сил для підтримки поточних операцій, нестача особового складу ускладнює можливість масштабних проривів. Крім того, тактика малих груп інфільтрації призводить до значних втрат і проблем із утриманням захоплених позицій, що дає українській армії можливість контратакувати.

    Таким чином, попри жорстку риторику Кремля і складну дипломатичну ситуацію, західні аналітики наголошують: перемога Росії не є неминучою, а подальший перебіг війни залежатиме як від подій на полі бою, так і від позиції міжнародних партнерів.

  • Війна в Україні зайшла у глухий кут: аналіз The Times

    Війна в Україні зайшла у глухий кут: аналіз The Times

    Війна в Україні опинилася у стані затяжного протистояння, де жодна зі сторін не здатна здобути рішучу перемогу. Водночас припинити бойові дії наразі також не вдається. Про це пише The Times, аналізуючи ситуацію на фронті та політичні перспективи.

    За оцінкою видання, Україна не програє, але й не перемагає. Лінія фронту змінюється повільно, а просування дається обом сторонам ціною значних втрат. Попри проведення трьох раундів прямих переговорів між українською та російською делегаціями, реальних зрушень у напрямку миру не досягнуто. Єдиними результатами стали обміни полоненими та короткотривале «енергетичне перемир’я», яке, як зазначається, не призвело до деескалації.

    Російська політична аналітикиня Тетяна Станова вважає, що поки Володимир Путін залишається при владі, а держава має ресурси для фінансування війни, бойові дії триватимуть. Відсутність масових протестів і збереження військових витрат дозволяють Кремлю підтримувати конфлікт.

    Видання також звертає увагу на виснаження українських військових. Після кількох років безперервних боїв значна частина особового складу перебуває на фронті тривалий час, що створює серйозне психологічне навантаження. Наводиться історія військового з позивним «Лівсі», який на початку повномасштабного вторгнення дезертирував через психологічний тиск, отримав тюремний термін, а згодом повернувся на передову за новим законом про мобілізацію ув’язнених.

    Водночас проблеми з людським ресурсом має і Росія. За оцінками західних та українських посадовців, втрати російської армії перевищують темпи вербування нових контрактників. Багато з тих, хто долучається до війська, роблять це насамперед через фінансову мотивацію, а не з ідеологічних переконань.

    Аналітики сходяться на думці, що конфлікт набув ознак затяжної війни на виснаження. За відсутності політичної волі до компромісу та збереження ресурсної бази з обох боків швидкого завершення бойових дій очікувати не варто.

  • Понад 100 тисяч оптоволоконних дронів не дійшли до військових

    Понад 100 тисяч оптоволоконних дронів не дійшли до військових

    В Україні виник резонанс довкола можливого зриву постачання понад 100 тисяч FPV-дронів на оптоволокні, які мали бути передані військовим ще місяць тому. Про це заявив журналіст-розслідувач Юрій Ніколов.

    За його словами, один із українських виробників безпілотників не виконав контракт у визначені строки, попри отриману передоплату. Журналіст припустив, що причиною затримки могло стати різке зростання цін на оптоволокно з Китаю, через що виробник нібито не зміг виконати зобов’язання за старими умовами.

    Йдеться про значний обсяг — понад 100 тисяч дронів, що мали покрити потреби фронту на кілька місяців. Зокрема, називається орієнтир у 30 тисяч одиниць на місяць — саме стільки, за оцінками, необхідно для стримування противника.

    Водночас журналіст визнає, що ситуація не має повної публічної картини. За його словами, частина військових підрозділів вже має відставання у постачанні, однак офіційних узагальнених даних немає. Агентство оборонних закупівель заперечує інформацію про масштабні затримки та наголошує на відсутності рекламацій від військових частин.

    Сам виробник, за словами Ніколова, вважає скандал елементом конкурентної боротьби та інформаційної атаки. У свою чергу журналіст підкреслює, що проблема полягає у відсутності відкритих даних, які могли б стати арбітром у суперечці між сторонами.

    Також пролунала критика на адресу системи закупівель, зокрема щодо функціонування «дот-чейн», яку впроваджувала команда керівництва Агентства оборонних закупівель. Водночас офіційних підтверджень про структурні збої в роботі системи наразі немає.

    Ситуація залишається предметом публічної дискусії. Учасники процесу висловлюють взаємно протилежні оцінки — від тверджень про суттєве відставання в постачанні до запевнень, що контрактні зобов’язання виконуються в межах домовленостей.

  • Росіяни намагаються просочитися в тил на Куп’янському напрямку

    Росіяни намагаються просочитися в тил на Куп’янському напрямку

    На Куп’янському напрямку російські війська продовжують стабільний тиск, намагаючись виявити слабкі місця в українській обороні. Про це повідомив військовослужбовець 77-ї окремої аеромобільної бригади Віктор Петрович.

    За його словами, інтенсивність атак на цьому напрямку може бути нижчою, ніж на окремих інших ділянках фронту, однак противник постійно проводить розвідку боєм і намагається знайти вразливі ділянки.

    «Наразі ми їм не даємо знайти слабину в нашій смузі відповідальності», — зазначив військовий.

    Він також підкреслив складність позицій бригади, адже підрозділи притиснуті до річки Оскіл, що суттєво ускладнює логістику та постачання.

    Раніше, 27 січня, командир підрозділу TERRA у складі Третього армійського корпусу Микола Волохов повідомляв, що російські війська намагаються просочуватися в український тил. За його словами, завдяки активному використанню безпілотних технологій Силам оборони вдається утримувати ситуацію під контролем та стабілізувати лінію фронту.

    Заступник командира Третього армійського корпусу Максим Жорін також наголошував, що ситуація на Куп’янському напрямку залишається складною та має негативну динаміку. Він зазначав, що російські безпілотники вже долітають на 50 кілометрів углиб території, завдаючи ударів не лише по військових цілях, а й по цивільній інфраструктурі, транспорту та житлових об’єктах.

    Таким чином, Куп’янський напрямок залишається однією з напружених ділянок фронту, де противник продовжує шукати можливості для прориву, а українські підрозділи утримують позиції в складних умовах.

  • Колумбійці стали найчисельнішою іноземною групою на фронті — BBC

    Колумбійці стали найчисельнішою іноземною групою на фронті — BBC

    Близько семи тисяч громадян Колумбії беруть участь у бойових діях на боці України. Про це йдеться в матеріалі BBC.

    За оцінками журналістів, від початку повномасштабної війни колумбійські військові стали однією з найчисельніших іноземних груп на фронті. Лише за останні чотири місяці, за словами сержанта Луїса Ортіса, до України прибули близько 1200 осіб.

    Аналітики зазначають, що колумбійські військові мають значний бойовий досвід та підготовку, яка в багатьох випадках відповідає стандартам НАТО. Саме професійність і практичний досвід служби роблять їх затребуваними в умовах інтенсивних бойових дій.

    Водночас серед колумбійців є поранені та загиблі. Частину полеглих увічнили на імпровізованому меморіалі в центрі Київ, де поруч з українськими прапорами встановлено і колумбійські триколори.

    У матеріалі підкреслюється, що участь колумбійців стала окремим явищем на тлі значних втрат української сторони та зростаючої потреби у підготовлених військових кадрах.

    Раніше західні медіа повідомляли про приблизно 2000 громадян Колумбії в лавах української армії, однак нинішні оцінки значно вищі.

  • Понад 100 КАБів за добу: Сили оборони зупинили штурми на Запоріжжі та Херсонщині

    Понад 100 КАБів за добу: Сили оборони зупинили штурми на Запоріжжі та Херсонщині

    Речник Сил оборони півдня Владислав Волошин заявив про різке посилення авіаційного тиску та активізацію штурмових дій на Запорізькому й Херсонському напрямках. За його словами, протягом доби російські війська застосували понад 100 керованих авіаційних бомб та намагалися прорвати українську лінію оборони.

    Про це Волошин повідомив в ефірі телемарафону. Епіцентром бойових дій залишається район Гуляйполя, де зафіксовано 15 бойових зіткнень. Окупанти проводили наступальні операції поблизу міста, а також у районах Добропілля та Дорожнянки. Основна мета противника — просування у напрямку Цвіткового та Залізничного.

    За словами речника, спроби штурму були безрезультатними. Українські військові провели пошуково-ударні та контрдиверсійні заходи, знищивши групи, які намагалися інфільтруватися на позиції Сил оборони.

    Бойова активність також спостерігалася на інших ділянках. На Оріхівському напрямку українські захисники відбили атаку поблизу Степового. На Олександрівському напрямку зафіксовано п’ять спроб штурму біля Злагоди та у бік Іванівки. На Херсонщині відбулося одне бойове зіткнення на Придніпровському напрямку.

    Волошин наголосив, що ситуація залишається напруженою, але контрольованою. Попри масоване застосування авіації та активні спроби прориву, тактичних успіхів ворог не досяг.

    Раніше речник зазначав, що Гуляйполе фактично перетворилося на сіру зону, де бої точаться за окремі вулиці. Ворожі штурмові групи заходять до центральної частини міста, де відбуваються прямі зіткнення.

    Окремо він підкреслював стратегічне значення панівних висот у цьому регіоні. Зокрема, окупанти намагалися прорватися до Степногірська, який розташований на вигідному плацдармі. У разі захоплення цих позицій ворог міг би тримати під вогневим контролем частину Запорізького напрямку та ускладнити логістику до Оріхова і Гуляйполя.

    Раніше також повідомлялося про авіаудари керованими бомбами по Слов’янську. Внаслідок атаки загинули двоє людей, ще семеро отримали поранення.

  • Морози до -21 і атаки без упину: як ЗСУ тримають позиції на північному сході

    Морози до -21 і атаки без упину: як ЗСУ тримають позиції на північному сході

    Сильні морози на північному сході Харківської області стали не просто погодним явищем, а окремим фактором війни. Нічні температури до -21°C змушують українські підрозділи шукати баланс між елементарним виживанням і збереженням маскування. У сучасній війні тепло може врятувати життя — і одночасно його видати.

    Проблема полягає не лише в холоді як такому. В умовах тотального використання дронів із тепловізорами будь-яке додаткове тепло створює ризик демаскування. На тлі замерзлого ґрунту і холодного повітря навіть невелике перевищення температури людського тіла стає контрастною міткою для ворожої оптики.

    Саме тому українські військові дедалі частіше відмовляються від електричних обігрівачів на позиціях. Те, що в мирних умовах виглядало б базовим засобом комфорту, у фронтовій реальності перетворюється на небезпечний сигнал. Натомість бійці використовують хімічні грілки — вони дають мінімальну теплову сигнатуру і дозволяють підтримувати циркуляцію крові без різкого «світіння» у тепловізорі.

    Це показовий приклад того, як технології змінюють саму фізику війни. Якщо раніше головним завданням у холодну пору було зберегти тепло, то тепер — зробити це максимально непомітно.

    Другий вимір проблеми — енергетичний. Портативні акумулятори, павербанки, зарядні станції стали таким самим елементом спорядження, як бронежилет або рація. Без живлення не працюють дрони, планшети, засоби зв’язку. Але батареї на морозі швидше розряджаються, а їх кількість обмежена. Це створює додаткове навантаження на логістику і змушує підрозділи економити енергію буквально по годинах.

    Мороз впливає і на озброєння. Застигають мастила, уповільнюється робота механізмів, зростає ризик відмов. Бійці змушені адаптувати технічні рішення — використовувати інші суміші, змінювати частоту обслуговування. Холод стає фактором, який прямо впливає на боєздатність.

    Окремий аспект — фізичне виснаження. Тривале перебування на мінусових температурах, навіть за наявності мінімального обігріву, поступово знижує концентрацію, швидкість реакції і загальну витривалість. Ротації на позиціях доводиться робити частішими, але це теж пов’язано з ризиками: переміщення — одна з найнебезпечніших фаз на фронті.

    Додаткову загрозу становлять перепади температури. Волога форма після відлиги знову замерзає, а переохолодження може настати дуже швидко. Сухий одяг перетворюється на критичний ресурс, який доставляють так само, як боєприпаси чи воду.

    Попри екстремальні умови, інтенсивність атак не зменшується. Зима не стала паузою у бойових діях. Навпаки, замерзлий ґрунт спрощує пересування техніки і піхоти на відкритих ділянках, що створює нові виклики для оборони.

  • Після 3 років неволі додому повернувся захисник, якого вважали загиблим

    Після 3 років неволі додому повернувся захисник, якого вважали загиблим

    Після більш ніж трьох років у російському полоні додому повернувся військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила, 46-річний житель села Великий Дорошів Куликівської громади Назар Далецький. Раніше його вважали загиблим, а в громаді навіть відбувся похорон захисника.

    Про повернення бійця під час чергового обміну полоненими 5 лютого повідомив голова Львівської обласної державної адміністрації Максим Козицький.

    «З полону повертається наш земляк, якого тривалий час вважали загиблим. Йдеться про жителя села Великий Дорошів Куликівської громади Назара Далецького», – зазначив він.

    Назар Далецький був учасником АТО, а з початком повномасштабного вторгнення знову став до лав Збройних сил. Служив у 24-й бригаді імені короля Данила. У травні 2022 року військовий перестав виходити на зв’язок і спершу вважався зниклим безвісти.

    Згодом рідним повідомили, що він нібито загинув 25 вересня 2022 року поблизу села Курилівка Куп’янського району Харківської області — фактично на лінії фронту. Саме в цей день воїну виповнився черговий рік.

    Інформацію про його загибель оприлюднили Львівська ОВА та Куликівська громада. У селі організували похорон із військовими почестями: труну накрили державним прапором, церемонію супроводжував оркестр. Фото й відео з прощання збереглися на сторінці місцевого старостинського округу.

    Однак згодом з’ясувалося, що військовий живий.

    У липні 2025 року один із визволених з полону українських захисників повідомив родині, що бачив Назара серед полонених. У серпні це підтвердив ще один боєць, а восени — третій. Родина продовжувала звернення та вірила, що чоловік живий.

    Під час останнього обміну полоненими інформація підтвердилася: Назар Далецький повернувся додому після 3 років, 4 місяців і 12 днів неволі. Перші хвилини після звільнення він зміг поспілкуватися з рідними телефоном.

    Це вже не перший подібний випадок на Львівщині. У травні 2025 року в Щирецькій громаді поховали військовослужбовця Богдана Вовка, якого також вважали загиблим. Згодом у російських пабліках з’явилося відео, де він повідомив, що перебуває в полоні. Тоді у Львівському обласному ТЦК та СП заявили про можливу помилку та поінформували військову частину.

    Історія Назара Далецького стала прикладом того, як навіть після років невизначеності та болю можливе повернення додому, а для родин — шанс знову обійняти своїх близьких.