Golosnovinua.com

Позначка: фронт

  • Командир БпЛА заявив, що без перемир’я фронт «стане» через зростання зон ураження

    Командир БпЛА заявив, що без перемир’я фронт «стане» через зростання зон ураження

    Якщо протягом наступного року бойові дії не припиняться, лінія фронту стане ще менш рухливою через різке збільшення зон ураження. Про це в інтерв’ю «Українському Радіо» заявив командир окремої служби БпЛА Української добровольчої армії Ашот Арутюнян.

    За його словами, у разі продовження війни «кілзони» — райони, де піхота не може безпечно пересуватися — розширяться, а дрони стануть значно ефективнішими й автономнішими.

    Військовий наголошує, що найближчим часом на полі бою можуть з’явитися НРК — наземні роботизовані комплекси, здатні автоматично збивати дрони. При цьому нові акумулятори й збільшені ємності батарей дозволять безпілотникам літати далі та довше.

    «Це просто збільшить “кілзону”. А велике збільшення “кілзони” призводить до того, що піхота не може її пересікати. Відповідно, фронт стає», — пояснив він.

    Арутюнян зазначив, що можливе перемир’я означатиме заборону на “діп-страйки”, тобто удари на великі дистанції. У такому разі фахівці, які зараз займаються стратегічними ударами на 2–3 тис. км, працюватимуть на лінії бойового зіткнення.

    Тоді зона ураження може значно зрости:

    «Оця “кілзона” на 30–40, можливо, 100 км тепер виноситиметься військовими, які літали раніше на тисячі кілометрів… У нас з’явиться ще 100–150 км “сірої зони”, де пересуватися можна, але зупинятися — ні. Бо як тільки дрон-розвідник виявить ящик боєприпасів, туди прилетить крило зі 100 кг вибухівки».

    На думку Арутюняна, ситуація з перевагою у дронах неоднозначна й залежить від типу та дальності їхнього застосування.

    • БПЛА до 50 км — значна перевага у росіян.

    • Бомбери до 30 км — перевага України.

    • FPV-дрони — приблизний паритет.

    • FPV на оптоволокні — ймовірна перевага РФ.

    • Стратегічні удари (Deep Strike) — Україна має ефективні рішення, але у РФ «їх просто достобіса».

    Військовий також зазначив, що порівняння ефективності ударів некоректне, адже Україна б’є по інфраструктурі, а РФ — по містах.

    «Якби ми били по містах, то в нас було б 90% уражень. А щоб в НПЗ попасти, то це треба постаратися», — наголосив він.

  • Росіяни наблизилися до Гуляйполя: чи втратить місто-герой оборону

    Росіяни наблизилися до Гуляйполя: чи втратить місто-герой оборону

    Російські війська наблизилися до Гуляйполя – одного з ключових вузлів оборони ЗСУ на Запорізькому напрямку. Під час повномасштабного вторгнення 2022 року місто стримало російську навалу і допомогло захистити Запоріжжя.

    За останні тижні росіяни просунулися на 10–12 км, наблизившись до Гуляйполя на 4–5 км. Вони намагаються не атакувати місто безпосередньо, а перекрити основні шляхи логістики українських підрозділів. Зокрема, йдеться про район села Варварівка та траси в бік Покровського на Дніпропетровщині.

    На початку жовтня російські війська зав’язали важкі бої за Успенівський плацдарм на річці Янчур, і, попри опір українців, їм вдалося захопити кілька населених пунктів. Через це ЗСУ тимчасово відійшли з деяких сіл, щоб не опинитися в оточенні, і розташувалися на більш вигідних рубежах.

    Аналітики зазначають, що прямий штурм Гуляйполя наразі малоймовірний. Найімовірніше, росіяни продовжать обстрілювати місто та логістичні шляхи, застосовуючи артилерію та безпілотники. Однак Гуляйполе має водну перешкоду – річку Гайчур, що ускладнює форсування для ворога.

    Українське командування запевняє, що просування росіян на цьому напрямку загалом зупинено. Ситуація на Гуляйпільському, Олександрівському та Новопавлівському напрямках стабілізована, а подальше просування ворога обмежене.

    До війни у місті проживало близько 16 тисяч людей, зараз залишилося лише близько 500. Наприкінці вересня 2025 року президент Володимир Зеленський надав Гуляйполю почесне звання «місто-герой».

  • Росіяни штурмують Новопавлівку під прикриттям туману й дефіциту української артилерії

    Росіяни штурмують Новопавлівку під прикриттям туману й дефіциту української артилерії

    Російська армія намагається перехопити ініціативу на фронті, використовуючи проти України… туман і дощ. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) констатують: окупанти цілеспрямовано б’ють у слабке місце української оборони – залежність від дронів, які гірше працюють за поганої видимості.

    ISW звертає увагу на ділянку біля Новопавлівки, де 14 листопада росіяни пішли в атаку після відносного затишшя в цьому районі. Геолокаційні кадри показують удари ЗСУ по російських бронемашинах на північному сході від села, але водночас російські воєнкори хваляться, що штурмові підрозділи змогли двічі перетнути понтонний міст, прикриваючись густим туманом.

    За даними ISW, окупанти останнім часом системно використовують туманну погоду для атак уздовж усього фронту, особливо на напрямках Покровська, Великомихайлівки та Гуляйполя. Коли українські очі в небі – розвідувальні й ударні безпілотники – не бачать цілі, росіяни намагаються просуватися штурмовими групами, бронетехнікою й мотопіхотою на короткі дистанції.

    Окремі аналітичні огляди також фіксують: біля Покровська густий туман уже кілька днів полегшує російським підрозділам інфільтрацію української оборони, адже дрони стають малоефективними, а спостереження з повітря ускладнюється.

    «Стіна дронів» і її слабкі місця

    ISW нагадує, що Україна була змушена будувати оборону навколо безпілотників переважно з необхідності. «Стіна дронів» – це масове застосування тактичних ударних БпЛА та баражувальних боєприпасів, які виснажують російську живу силу й техніку уздовж більш ніж 1200-кілометрової лінії фронту, компенсуючи нестачу піхоти та важкого озброєння.

    Такий підхід справді дозволив ЗСУ стримувати більші й краще оснащені російські угруповання. Але він виявився вразливим саме в умовах, коли дрони не можуть нормально працювати – через туман, дощ, низьку хмарність, обмерзання чи сильний вітер. За словами аналітиків, рідкісні і не всюди належно укріплені українські оборонні позиції, а також брак артилерії та інших «класичних» систем ускладнюють дії ЗСУ, коли безпілотники тимчасово «сліпнуть».

    Що пропонує ISW: повернення до «класики» війни

    У звіті підкреслюється, що вихід – не в відмові від дронів, а в побудові багаторівневої оборони, де безпілотники – лише один із елементів, а не єдиний ключовий інструмент.

    Аналітики наголошують:
    – Україна потребує значно більшого постачання традиційних систем озброєнь – насамперед артилерії, боєприпасів до неї, а також танків, бронемашин і засобів ППО;
    – лише за умови достатньої кількості «класичного» вогневого ураження українська армія зможе перекривати прогалини, які виникають, коли погода зводить нанівець перевагу дронів;
    – війна показує, що жоден окремий тип озброєнь не може бути «чарівною паличкою» – ставка тільки на БпЛА робить оборону вразливою, а традиційні системи озброєння «точно не стали анахронізмом».

    Фактично ISW попереджає Захід: якщо Україна не отримає достатньо артилерії та боєприпасів, росіяни й надалі шукатимуть «погодні вікна» – дні, коли дрони менш ефективні, – і намагатимуться проривати оборону локальними механізованими штурмами, як це сталося під Новопавлівкою.

  • «Сіра зона» в Покровську розширюється: РФ намагається оточити місто і Мирноград

    «Сіра зона» в Покровську розширюється: РФ намагається оточити місто і Мирноград

    Густий туман на Донеччині послабив можливості повітряної розвідки й ударних дронів, чим скористалися російські війська: вони просунулися до Покровська та намагаються оточити українські підрозділи. Частина південних районів міста опинилася під окупацією, ситуація залишається критичною.

    Погодні умови в районі Покровська змінили баланс на полі бою: кілька днів щільна хмарність і туман фактично «зв’язали руки» українським екіпажам БПЛА. Саме це, за свідченням пілота підрозділу «Шершні Довбуша» з позивним «Гусь», підштовхнуло ворога до ризикового маневру — атаки колонами техніки там, де зазвичай будь-який рух швидко зупиняють FPV-дрони. У місті тривають ближні бої: підрозділи оборони утримують позиції в окремих будівлях, тоді як противник намагається заходити у сусідні, працюючи «впритул» і намагаючись вийти в тил.

    У соціальних мережах з’явилися відео, на яких зафіксоване пересування російських груп на цивільних авто та мотоциклах уздовж південних околиць Покровська; геолокація підтверджує район подій. Моніторингові ресурси фіксують зближення ворога з більшістю кварталів міста, яке дедалі ширше перетворюється на «сіру зону» — простір із нестабільним контролем.

    Операційна мета РФ — затиснути Покровськ і сусідній Мирноград, сформувавши загрозу «котла». Українські війська контратакували на східному фланзі, зриваючи спроби замкнути кільце, однак противник продовжує тиснути на логістику дронами, артилерією та диверсійними групами. За оцінкою військового аналітика Костянтина Машовця, росіяни активно застосовують інфільтрацію малими підрозділами, інколи в цивільному або у формі ЗСУ, аби дестабілізувати оборону перед масштабнішими ударами.

    Паралельно з боями за Покровськ триває активність РФ під Куп’янськом і в Запорізькій області. Речник Об’єднаних сил Віктор Трегубов запевняє, що про «оточення Куп’янська» мова не йде, проте ситуація там напружена й динамічна.

  • Чому спроби утримати Покровськ будь-якою ціною небезпечні для ЗСУ

    Чому спроби утримати Покровськ будь-якою ціною небезпечні для ЗСУ

    За даними Financial Times, Україна може втратити контроль над містом Покровськ через нестачу солдатів, а спроби утримати його будь-якою ціною лише поглиблюють небажання чоловіків служити в армії. Видні військові та цивільні експерти закликають українське керівництво розглядати виведення частин із міста, поки ситуація не стала критичною.

    Зокрема, колишній заступник міністра оборони Віталій Дейнега охарактеризував стан у Покровську як «складний і неконтрольований». За словами військових та експертів, проблема обумовлена не лише високою інтенсивністю бойових дій, а й браком особового складу в Збройних силах України. Лінія фронту простягається більш ніж на 1000 кілометрів, і сили все більше розтягнуті.

    Український військовий Артем Карякін зазначає: «Всего цього можна було б уникнути, якби у нас було більше людей і сотні, якщо не тисячі, балістичних ракет. Для звільнення такого міста потрібна величезна кількість особового складу, а наразі її немає».

    Проблему посилює зростання дезертирства. Деякі призовники залишають службу ще до прибуття на фронт, що зменшує чисельність сухопутних військ. Директор польської компанії Rochan Consulting Конрад Музика додає: «Плотність українських сил вже настільки мала, що деякі ділянки фронту фактично охороняються лише безпілотниками».

    Експерти попереджають, що настирливі спроби утримати Покровськ за будь-яку ціну можуть призвести до хаотичного та кровавого відступу під обстрілами, повторюючи долю попередніх українських опорних пунктів, захоплених російськими військами. Це лише поглибить небажання людей вступати до армії та створить нові ризики для обороноздатності країни.

  • Окупанти намагаються взяти під контроль логістику Мирнограду

    Окупанти намагаються взяти під контроль логістику Мирнограду

    За даними українського аналітичного моніторингового проєкту DeepState, ситуація на Донеччині залишається напруженою. Покровськ не перебуває в оточенні, проте в місті фіксується інфільтрація російських загарбників. Ворог намагається закріпитися в ключових точках, затягує міномети та екіпажі пілотів для підтримки піхоти, що ускладнює просування українських військ і забезпечення логістики.

    У той же час Мирноград перебуває під загрозою оперативного оточення зі взяттям під контроль усіх шляхів логістики. Особливо складна ситуація на східних околицях міста, де окупанти здійснюють штурмові дії у районі Новоекономічне–Миколаївка–Миролюбівка–Козацьке. Бійці відзначають, що пересування територією міста стало фактично неможливим через небезпеку засідок та мінування.

    Аналітики підкреслюють, що ключовим для утримання Мирнограду є Покровськ. Якщо ворог закріпиться тут, забезпечення міста логістикою стане критично складним. Для оборони Мирнограду важливо контролювати навколишні населені пункти, зокрема Рівне, де противник накопичує сили та готує засідки.

    Бійці українських сил оборони намагаються стримувати натиск, але без належного доступу до постачання ситуація може швидко ускладнитися.

  • Обласні воєнкоми збільшили мобгрупи на 40% — штат ТЦК зріс до 100 тис. осіб

    Обласні воєнкоми збільшили мобгрупи на 40% — штат ТЦК зріс до 100 тис. осіб

    Штат територіальних центрів комплектування (ТЦК) перевищив 100 тисяч співробітників, при цьому військових комісарів не переводять для служби на фронті. Про це повідомили наші джерела в Генеральному штабі ЗСУ. Напередодні обласні воєнкоми ініціювали та отримали дозвіл на розширення мобілізаційних груп на 40%, що призвело до суттєвого збільшення чисельності персоналу ТЦК.

    Система територіальних центрів комплектування продовжує розширювати штат. За інформацією джерел у Генштабі, на сьогодні в структурі ТЦК працює понад 100 тисяч людей. Водночас кадрових ротацій, які передбачали б переведення військових комісарів на бойові позиції, не відбувається.

    Ключовим фактором зростання чисельності стало збільшення мобілізаційних груп у регіонах. Як повідомляють джерела, обласні військові комісари звернулися до Генерального штабу з ініціативою наростити кадровий ресурс у мобілізаційному сегменті та отримали схвалення. Внаслідок цього кожна область збільшила штатні одиниці в мобгрупах на 40%.

    Таке рішення фактично розширило мережу співробітників, залучених до оповіщення військовозобов’язаних, їхнього супроводу у процесі оновлення даних та проходження ВЛК, але не створило механізму заміни частини тилового кадрового складу на бойових позиціях.

    У публічному просторі тема чисельності ТЦК і ротаційного балансу між тилом і фронтом неодноразово викликала дискусії. Критики наголошують, що за умов кадрового дефіциту на передовій логічним кроком могла б стати часткова ротація підготовлених співробітників ТЦК до складу стройових частин. Натомість ухвалене рішення посилило саме тилову ланку.

    Офіційних коментарів Генштабу щодо причин такого розподілу кадрового ресурсу наразі не оприлюднено. Водночас співрозмовники у військовому середовищі припускають, що зростання кількості персоналу зумовлено ускладненням мобілізаційних процедур і необхідністю посилення контролю за їх виконанням у регіонах.

  • Військові аналітики попереджають: вікно для відходу ЗСУ з Покровська швидко закривається

    Військові аналітики попереджають: вікно для відходу ЗСУ з Покровська швидко закривається

    Україна опинилася перед важким рішенням — утримувати Покровськ або відвести війська, аби зберегти особовий склад. Про це пише The Washington Post, аналізуючи ситуацію на сході країни, де тривають інтенсивні бої.

    Американське видання зазначає, що відхід із Покровська, навіть заради укріплення більш вигідних позицій поблизу, може бути використаний Росією як пропагандистська перемога. Це також може вплинути на позицію Білого дому, який може розцінити відступ як ознаку слабкості України.

    Водночас залишатися у місті, де вже почалися вуличні бої, означає наражати війська на ризик великих втрат — як серед особового складу, так і техніки. Україна й без того поступається Росії чисельно та відчуває гострий дефіцит мобілізованих військових.

    Як нагадує видання, аналогічна ситуація спостерігалася у Бахмуті та Авдіївці, де українські війська зазнали значних втрат, утримуючи позиції до останнього.

    Захоплення Покровська дало б Росії стратегічну перевагу — шлях углиб Дніпропетровської та Запорізької областей, які мають слабшу оборону. За словами військового експерта компанії Sonata Андрія Риженка, Кремль прагне захопити якомога більше територій на сході та півдні, щоб посилити свій вплив на можливі переговори й домагатися зняття санкцій.

    Аналітики наголошують: рішення треба ухвалювати швидко, адже «вікно можливостей» для організованого відведення військ може закритися в будь-який момент. Проте виведення сил може дати і стратегічні переваги — скоротити лінію фронту, покращити логістику і створити нові плацдарми для зимової оборони.

    Битва за Покровськ стає не лише військовим, а й моральним випробуванням для України — вибором між територією і життями своїх захисників.

  • Росія стягує 170 тисяч військових на Покровський напрямок і намагається взяти місто у «клешні»

    Росія стягує 170 тисяч військових на Покровський напрямок і намагається взяти місто у «клешні»

    Росія намагається взяти Покровськ у «клешні», зосередивши на цьому напрямку значне угруповання та застосовуючи тактику дрібних штурмових груп. Про це в етері каналу «Ми — Україна» розповів старший сержант взводу БпАК бригадної розвідроти 42-ї окремої механізованої бригади на позивний Рон. За його словами, на покровському напрямку сконцентровано близько 170 тис. російських військових, які намагаються виснажувати оборону «хвилями» невеликих підрозділів. Подібну оцінку чисельності сил РФ у районі Покровська напередодні озвучував і президент Володимир Зеленський.

    Міжнародні агентства описують бої за місто як одні з найзапекліших: РФ намагається обійти і стиснути угруповання Сил оборони довкола ключових артерій, уникаючи лобових штурмів, характерних для попередніх етапів війни. Аналітики називають Покровськ важливим транспортним вузлом і «воротами» на Краматорськ—Слов’янськ; захоплення міста відкривало б РФ подальший плацдарм у Донеччині.

    Українська розвідка ГУР заявила про проведення спецоперації в місті: після висадки підрозділи зайняли визначені рубежі та ведуть важкі бої. У відкритих джерелах публікувалися фото/відео з керівником ГУР Кирилом Будановим у Покровську. Водночас на напрямку тривають дії малих груп ворога, які намагаються просочуватися в міську забудову.

    Росіяни заявляють про «оточення» українських підрозділів і закликають їх здаватися; українська сторона підтверджує надважку обстановку, але повідомляє про контрдїї і відсутність повного кільця. Ситуація змінна; карти і зведення вказують на спроби РФ замкнути клини довкола ключових кварталів та шляхів постачання.

    Контекст. Протягом осені РФ нарощує тиск на Покровськ, комбінуючи удари артилерією/авіацією з «пакетами» малих штурмових груп. Така тактика має на меті розмивання оборони, розвідку боєм і поступове зайняття позицій у промислових/спальних районах. За оцінками західних і українських джерел, саме масштаб концентрації сил і логістичне значення міста визначають жорсткість боїв.

  • Україна просить ЄС і Британію про додаткову допомогу: ситуація на фронті близька до межі

    Україна просить ЄС і Британію про додаткову допомогу: ситуація на фронті близька до межі

    За інформацією джерел у Офісі президента, Андрій Єрмак провів серію неформальних консультацій із представниками країн Європейського Союзу та Великої Британії, під час яких порушив питання термінового посилення військової допомоги Україні.

    За словами співрозмовників, ситуація на фронті залишається критичною: українські війська виснажені, а резервів техніки бракує. За оцінками військових радників Банкової, темпи постачання озброєння від союзників уже не відповідають інтенсивності бойових дій, особливо після різкого зростання атак дронами та артилерією з боку РФ.

    “На Банковій розуміють, що ресурс армії майже вичерпано. Тому Єрмак фактично виставив партнерам ультиматум — якщо Захід не ухвалить рішення про передачу заморожених російських резервів, утримати фронт на поточному рівні буде неможливо,” — каже одне з джерел, знайоме з деталями переговорів.

    В ОП вважають, що питання про передачу заморожених активів Центробанку РФ має стати “не політичним, а стратегічним рішенням”, яке визначатиме здатність України продовжувати оборону взимку 2025–2026 років.

    За даними співрозмовників, Україна наполягає на прискоренні розблокування фінансових механізмів у рамках ЄС, а також просить Лондон розширити участь у спільних оборонних ініціативах.

    Офіційно на Банковій поки не коментують деталі цих перемовин. Водночас у дипломатичних колах підтверджують, що питання передачі російських активів Україні знову винесене на порядок денний найближчих зустрічей у Брюсселі.