Позначка: фронт

  • Іноземну зброю тестуватимуть на фронті в Україні — стартує державна програма випробувань передових технологій

    Іноземну зброю тестуватимуть на фронті в Україні — стартує державна програма випробувань передових технологій

    Україна запускає масштабну державну програму «Випробування в Україні», яка дозволить іноземним виробникам озброєнь та оборонних технологій перевіряти ефективність своїх розробок безпосередньо в умовах бойових дій. Про це повідомила українська платформа Brave1, передає агентство Reuters.

    Участь у програмі можуть взяти компанії, що спеціалізуються на безпілотниках (БпЛА), неведених ракетних комплексах (НРК), морських дронах, системах радіоелектронної боротьби (РЕБ), а також рішеннях на основі штучного інтелекту. Технології можна буде тестувати або безпосередньо в зоні бойових дій у співпраці з військовими, або передати Brave1 для автономного випробування. Після завершення тестів компанії отримають повний технічний звіт з результатами.

    «Це дає нам розуміння того, які технології реально працюють на передовій, а виробникам — унікальний досвід, який неможливо змоделювати в лабораторіях», — пояснив керівник інвесторських зв’язків Brave1 Артем Мороз.

    Програму підтримує Міністерство цифрової трансформації. Як зазначив міністр Михайло Федоров, Україна вже створила необхідну інфраструктуру для швидкого розвитку оборонних технологій та співпраці з міжнародними партнерами.

    «Brave1 — це ваша точка входу для тестувань, спільної розробки та масштабування рішень, які принесуть Україні перемогу», — заявив Федоров.

    Таким чином, Україна не лише посилює власну обороноздатність, а й перетворюється на глобальний хаб військових інновацій, який дозволяє створювати та вдосконалювати технології у максимально реальних умовах.

  • CNN: Росія зосередила 160 тисяч військових для літнього наступу – під загрозою Покровськ і Куп’янськ

    CNN: Росія зосередила 160 тисяч військових для літнього наступу – під загрозою Покровськ і Куп’янськ

    Росія стоїть на порозі чергового масштабного наступу на сході України. За даними американського телеканалу CNN, Москва зосередила на фронті близько 160 тисяч солдатів, і їхній удар може розпочатися вже в найближчі дні або тижні. Це підтверджують як українські офіційні особи, так і незалежні аналітики, які фіксують систематичне накопичення техніки та особового складу поблизу лінії зіткнення.

    Вразливі точки оборони – Покровськ, Костянтинівка та Куп’янськ. У всіх цих містах російські війська чинять сильний тиск і повільно, але впевнено просуваються вперед. Аналітики вважають, що саме ці населені пункти є ключовими цілями наступу, який має на меті прорив української оборони та створення нових плацдармів для подальших атак.

    Ситуація ускладнюється політичним тлом. Як зазначає CNN, 50-денне «вікно», яке росіяни отримали після розмови Путіна з Дональдом Трампом (за інформацією Axios), створює для Кремля ідеальні умови для ескалації. Саме в цей період РФ планує максимально скористатися досягненнями останніх тижнів на фронті.

    Загроза не лише на сході. Колишній радник мера Маріуполя Петро Андрющенко попереджає про підготовку наступу також на Запорізькому напрямку. Він посилається на інтенсивне перекидання російських сил у районі Токмака та Бердянська, що може свідчити про спробу Кремля повторити сценарій масованого тиску одразу на кількох ділянках фронту.

    У поєднанні з загрозами з повітря, новими хвилями мобілізації в РФ та зростанням обстрілів цивільної інфраструктури, ситуація виглядає вкрай напружено. Літній період 2025 року може стати найгарячішим за весь час повномасштабної війни.

    Попри важке становище, українські військові готуються до оборони та контрударів. За інформацією Генштабу, розгорнуто стратегічні резерви, а іноземні партнери активізували військову допомогу – зокрема в частині артилерії, дронів та ППО.

    Наразі Україна входить у критичну фазу війни, де кожен тиждень може стати вирішальним.

  • ППО в Києві не відпрацювало сьогодні, бо ракети зберігають для фронту

    ППО в Києві не відпрацювало сьогодні, бо ракети зберігають для фронту

    У ніч на 4 липня по Києву було завдано чергового удару, під час якого влучання зазнав один із об’єктів військово-промислового комплексу столиці. За словами нашого джерела в Генеральному штабі ЗСУ, це сталося на тлі стратегічного рішення — зберігати ракети протиповітряної оборони для потреб фронту.

    Як пояснює співрозмовник, наразі головним пріоритетом ППО є лінія зіткнення. Саме там українські захисники протистоять російській авіації, яка намагається нав’язати перевагу в небі. За таких умов зенітні ракети змушені витрачати максимально економно, аби не допустити проривів на передовій.

    Це рішення має свою ціну: вночі у Києві спалахнула масштабна пожежа після прильоту по об’єкту оборонної інфраструктури. Джерело повідомляє, що йдеться про одне з нових підприємств, яке займалося розробкою безпілотників і компонентів для ракет.

    Нагадаємо, з 2022 року Київ вважався відносно безпечним місцем для розгортання нових виробництв, зокрема в сфері ВПК. Сюди переміщували конструкторські бюро, дослідницькі лабораторії, тестові майданчики для БПЛА та інші чутливі об’єкти. Але останні події змушують кардинально переглянути цю логіку.

    “Стратегія буде змінена”, — каже джерело. За його словами, найближчим часом об’єкти ВПК почнуть розосереджувати та виводити зі столиці, щоб зменшити ризики одночасних втрат людей, технологій і інфраструктури. Частину функцій перенесуть до західних регіонів, частину — на підземні чи мобільні платформи.

    Цей удар, кажуть в Генштабі, став ще одним підтвердженням того, що російська розвідка активізувалася щодо українських військових підприємств. І тепер навіть Київ не може вважатися повноцінним тилом.

  • Чотирьох військових з Київщини взяли під варту за відмову йти на фронт

    Чотирьох військових з Київщини взяли під варту за відмову йти на фронт

    Державне бюро розслідувань повідомило про підозру чотирьом військовослужбовцям однієї з частин, що дислокується в Київській області. За даними слідства, солдати свідомо відмовились вирушити до району бойових дій, незважаючи на придатність до служби та чинний наказ командування.

    Як зазначили у ДБР, їхня поведінка кардинально відрізняється від дій побратимів, які виконали наказ і продовжують службу на передовій. Розслідування встановило, що фігуранти не мали об’єктивних причин для відмови та діяли свідомо, порушуючи військову присягу та положення Конституції України.

    Підозрюваним інкримінують порушення ч. 4 ст. 402 Кримінального кодексу України — непокора в умовах воєнного стану. Наразі всі четверо взяті під варту. Якщо провину буде доведено, їм загрожує до десяти років позбавлення волі.

    У ДБР наголошують, що конституційний обов’язок кожного громадянина — захищати незалежність і територіальну цілісність України. Ухилення від виконання наказів у час війни розглядається як злочин, незалежно від посади чи звання військовослужбовця.

    Розслідування триває.

  • Удар з неба: «Булава» перемагає «Ланцет» на фронті

    Удар з неба: «Булава» перемагає «Ланцет» на фронті

    Український ударний дрон-камікадзе «Булава» — це не просто новинка в арсеналі Сил оборони, а справжній технологічний прорив. Його вже активно застосовують на фронті для знищення складних і захищених ворожих цілей. Серед останніх підтверджених результатів роботи — знищення російських зенітно-ракетних комплексів «Бук-М3», «Тор» та систем радіоелектронної боротьби «Поле-21».

    Технічні переваги «Булави»

    Дрон розроблений для глибоких, точкових ударів у тилу противника. Його технічні характеристики оптимізовані під потреби бойових дій:

    • Дальність польоту — до 60 км

    • Тривалість у повітрі — до 60 хвилин

    • Максимальна висота — 2000 метрів

    • Крейсерська швидкість — приблизно 100 км/год

    • Бойова частина — 3,6 кг, здатна уразити навіть броньовані цілі

    Ці параметри дозволяють ефективно знищувати як техніку, так і живу силу противника з мінімальними ризиками для українських військових.

    Синхронізована атака: «Лелека» і «Булава»

    Унікальність «Булави» — в її співпраці з іншим українським дроном-розвідником — «Лелека 100 М2». Розвідник фіксує ціль і передає координати, а «Булава» з тієї ж позиції злітає на виконання точкового удару. Такий підхід дозволяє швидко реагувати на зміну обстановки та знищувати найнебезпечніші об’єкти.

    Результати на полі бою

    Понад 100 бойових вильотів — саме стільки вже здійснили оператори «Булави», демонструючи високу точність і надійність. Бійці на передовій зазначають: «Булава» значно перевершує російський дрон «Ланцет» за точністю, простотою в управлінні та здатністю обходити засоби РЕБ.

    Стійкість до радіоелектронної боротьби

    Одна з головних переваг — стійкість до РЕБ. Дрон оснащено системами, які дозволяють йому продовжувати політ навіть в умовах активного радіоперешкодження. Це дає змогу діяти в найскладніших умовах і зберігати бойову ефективність.

    Інновації, що працюють на перемогу

    «Булава» — приклад того, як українські технології не просто відповідають вимогам війни, а випереджають їх. Дрон став символом сучасного українського підходу до ведення бойових дій — точного, ефективного та високотехнологічного.

  • Наступ замість миру: чому найближче півріччя буде вирішальним на фронті

    Наступ замість миру: чому найближче півріччя буде вирішальним на фронті

    Після короткого спалаху інтересу до мирних переговорів між Україною та Росією, війна знову повертається у звичне для себе русло — шляхом сили. Поки делегації демонстративно тиснуть руки у Стамбулі, російська армія нарощує тиск на фронті, готуючи масштабну наступальну кампанію. Мир поки відкладається — не на дні, а на місяці. І саме бойові дії на передовій, а не дипломатичні жести, диктуватимуть хід переговорів у майбутньому. Журналіст Денис Попович дає прямий прогноз: попереду — гаряче літо, а не холодна «заморозка».

    “Хто розраховував на перемир’я чи заморозку — вам на другий поверх, де пишуть фантастику. У війни свої закони. Не переговори впливають на фронт, а фронт впливає на переговори. І у найближчі пів року точно буде саме так”, — упевнений журналіст.

    Сьогодні війна пройшла певний етап — раунд перемовин російської та української делегацій у Стамбулі.

    А якщо минув якийсь етап, то можна спробувати заглянути у майбутнє та вчергове зайнятися невдячною справою — прогнозуванням.

    Переговори — це добре, але цей перший раунд цілком прогнозовано до миру нас не наблизив. Росія готує й навіть вже проводить весняно-літню наступальну кампанію, тому всі ці переговори поки що схожі на процес заради процесу.

    Лише за підсумками цієї кампанії у переговорному треку можлива якась конкретика. Але це не точно й у будь-якому разі не раніше глибокої осені.

    Основні напрямки наступальних потуг російської армії можуть бути такими:

    • Перший. Сумська область. Його, до речі, видав Володимир Мединський.
    • Другий — це Харківська область: Куп’янськ, Борова.
    • Третій — це Покровський напрямок.
    • Четвертий — Новопавлівський.
    • П’ятий — це Костянтинівка.

    На мій погляд, саме довкола Костянтинівки й розгорнуться основні бойові події наступних місяців, бо саме тут ворог вже досягає певних просувань. Передусім — з боку Торецька.

    Костянтинівка — це ворота до Слов’яно-Краматорської агломерації. Без взяття цих міст про захоплення Донецької області росіянам годі й сподіватись.

    Чи візьмуть росіяни Костянтинівку до початку нового опалювального сезону?

    На мій погляд — ні. Після початку, до речі, теж. Хоча фронт до цього міста суттєво наблизиться.

    Чи візьме ворог до осені Покровськ? На мій погляд — теж ні. А Часів Яр? Можливо, хоча й сумнівно.

    Але чи дійдуть росіяни до адмінкордонів Дніпропетровської області у районі Покровська чи південніше Покровська? Я думаю, що так. Не виключено, що ворог зможе зайти у межі Дніпропетровщини.

    Отож готуємось до літніх боїв. Інших варіантів не бачу. Та, власне, їх і не було. Хто розраховував на перемир’я чи заморозку — вам на другий поверх, де пишуть фантастику. У війни свої закони. Не переговори впливають на фронт, а фронт впливає на переговори. І у найближчі пів року точно буде саме так.

    Денис Попович, журналіст

  • «Великоднє перемир’я» не для всіх: Зеленський про ситуацію на фронті та позицію України

    «Великоднє перемир’я» не для всіх: Зеленський про ситуацію на фронті та позицію України

    Оголошене президентом РФ Володимиром Путіним «великоднє перемир’я», яке мало би розпочатися 19 квітня, не охопило всі ділянки фронту. Зокрема, бойові дії на території Курської та Бєлгородської областей продовжуються, а на деяких напрямках фронту залишається активною російська артилерія.

    Про це у зверненні повідомив президент України Володимир Зеленський, прокоментувавши реальний стан справ на лінії зіткнення.

    “Фіксуємо реальну ситуацію на всіх напрямках. Курщина та Білгородська область — на цю територію великодні заяви Путіна не розповсюдились. Бойові дії тривають, російські удари продовжуються. На частині напрямків на фронті також продовжує звучати російська артилерія, а не обіцянка тиші від російського керівника. Застосовуються російські дрони. На частині напрямків тихіше”, — написав Зеленський.

    Він пояснив, що дії України будуть дзеркальними.

    “Пропозиція 30-денної повної та безумовної тиші — на столі, відповідь повинні дати в Москві. Україна разом із нашими партнерами готова максимально конструктивно рухатись до миру, але потрібна відповідна готовність Росії”, — зазначив Зеленський.

    Президент України підкреслив, що очікує на оновлення інформації з фронту в доповідях опівночі.

    “Найголовніше — зараз очевидно, хто насправді був причиною війни весь цей час. Щойно Путін справді наказав зменшити кількість і жорстокість ударів, бойових дій та вбивств стало менше. Єдине джерело цієї війни та її затягування — у Росії”, — наголосив Зеленський.

    Нагадаємо, 19 квітня журналісти BBC повідомили, що ЗСУ отримали наказ зупинити вогонь після початку “великоднього перемир’я”.

  • ЗСУ шукають новий напрямок для прориву на фронті

    ЗСУ шукають новий напрямок для прориву на фронті

    Офіс Президента потребує термінових успіхів на фронті, і для цього Андрій Єрмак, за даними нашого джерела в Генштабі, постійно тисне на Головнокомандувача Олександра Сирського. Від нього вимагають «великих проривів» і навіть порівнюють із радянською Курською операцією.

    Згідно з інформацією, Банкова хоче будь-яку переможну операцію, щоб продемонструвати союзникам можливості ЗСУ. Для цього не шкодують резервів, техніки та особового складу, головне – результат.

    Саме через цей політичний тиск українські війська були змушені йти на ризиковані прориви у Бєлгородській області. Однак ці атаки не дали бажаного ефекту, і тепер Генштаб шукає нову точку для наступу.

    Виснаження резервів у момент, коли ворог намагається перехопити ініціативу, може мати серйозні наслідки для загальної обороноздатності. Проте політичне керівництво продовжує наполягати на активних діях, не зважаючи на ризики.

    На тлі подій навколо зміни командування в ЗСУ стає очевидно, що військові змушені діяти під жорстким політичним контролем. Водночас на фронті ситуація залишається складною, а пошук «перемоги» для піару може коштувати дуже дорого.

  • Відступ з Курської області: що означає рішення України

    Відступ з Курської області: що означає рішення України

    Стрімке просування російських військ у Курській області змусило українські сили до вихідних залишити майже всю територію, окрім невеликої ділянки. Про це повідомляє The Wall Street Journal.

    За даними українських чиновників, рішення про відведення військ було прийнято для збереження життів військових та оптимального розподілу ресурсів на інших фронтах. Втім, це рішення викликало суперечки як серед міжнародних аналітиків, так і всередині самої країни.

    Україна сподівалася утримати територію в Курську як козир на мирних переговорах, але українські чиновники заявили, що війська необхідно вивести, щоб зберегти життя людей.

    Критики Курської операції заявили, що виведення військ показало, що це була марнотратна нерозсудливість, унаслідок якого було розтрачено деякі з найкращих українських військ і їхню цінну західну бронетехніку, яка була вкрай необхідна на інших фронтах України.

    Однак деякі аналітики заявили, що Україна, яка поступається за чисельністю та озброєнням своєму гігантському сусідові, була змушена використовувати нестандартні рішення.

    “Що таке один поганий варіант серед безлічі поганих варіантів? Україна стикається з дилемою за дилемою?” – сказав Нік Рейнольдс із Королівського інституту об’єднаних збройних сил у Лондоні.

    За словами українських чиновників, операція досягла деяких зі своїх початкових цілей: довела українцям і західним прихильникам, що військові все ще можуть вести наступальні дії, запобігла очікуваному російському вторгненню в тому самому районі та захопила солдатів для обміну на українських ув’язнених, які перебувають у нелюдських умовах у російських в’язницях.

    При цьому Україні вдалося стабілізувати ключові ділянки лінії фронту на сході України, відтіснивши Росію в районі Покровська і контратакувавши біля Торецька, який був на межі захоплення.

    Тактика росіян у Курській області

    Як пише WSJ, в умовах, коли українці постійно обстрілювали їхню бронетехніку, росіяни покладалися на артилерію, авіаудари і піхоту, щоб просуватися вперед складною місцевістю Курської області, заповненою болотами і м’якою землею, не здатною витримати важку техніку в дощову пору року.

    Крім того, в Курську область були перекинуті північнокорейські солдати, які проривалися вперед під шквальним вогнем, не знаючи сучасних маневрів на полі бою, але демонструючи фізичну силу і хоробрість:

    “В одному з боїв українські сили спеціальних операцій вісім годин відбивалися від хвиль північнокорейських солдатів, зрештою в них закінчилися боєприпаси, і вони відступили, захопивши полоненого, який пізніше помер від отриманих ран”.

    Один із бійців ЗСУ зазначає, що північнокорейці були всюди, “їх неможливо було порахувати”.

    Вирішальне значення для просування росіян мав новий вид безпілотників, керованих по оптоволоконному кабелю, які не піддаються українським електронним перешкодам.

    “До початку березня українські війська не могли перекинути техніку до Курська або з Курська без того, щоб не потрапити під град російського вогню, що унеможливило практично систематичну евакуацію поранених або підкріплень”, – пише WSJ.

    Минулими вихідними солдати, які перебували в цьому районі, повідомили, що шляхи постачання військ, що залишилися, перебувають під обстрілом і практично не прохідні для транспортних засобів, а артилерія і безпілотники працюють над тим, щоб стримати просування і дати їм можливість відійти.

    Раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що оточення українських військ у Курській області Росії немає, операція ЗСУ “в певних районах” регіону триває.

    Аналітики ISW писали, що Росія звинувачує українських військових нібито у військових злочинах у Курській області, щоб зірвати переговори про 30-денне перемир’я.

  • The Independent: Найкривавіші битви війни в Україні ще попереду

    The Independent: Найкривавіші битви війни в Україні ще попереду

    Після трьох років повномасштабної війни бойові дії в Україні можуть загостритися, і найзапекліші битви, ймовірно, ще попереду. Про це пише The Independent, аналізуючи поточну ситуацію на фронті.

    Чи зможе Росія захопити Донбас?

    За даними британського видання, якщо динаміка бойових дій не зміниться, до кінця 2025 року Росія може повністю окупувати Донеччину та Луганщину. Окупанти мають перевагу в артилерії, авіації та мобілізаційних ресурсах, що дозволяє їм вести наступальні дії навіть на тлі значних втрат.

    Як стверджує видання, це “героїчне припущення”, що Україна буде в сильнішій позиції наступного року, адже кожна наступна річниця вторгнення послаблювала позиції Києва.

    “За нинішніх тенденцій, Росії знадобиться до кінця року, щоб захопити решту Донбасу, без чого припинення війни в будь-якому разі малоймовірне. Тому немає жодних гарантій, що переговори між США і Росією приведуть до вирішення конфлікту. На жаль, це означає, що найкривавіші битви війни ще попереду, оскільки російські військові прагнуть максимально збільшити свою військову перевагу”, – пише видання.

    Як нагадує видання, останнім часом США різко відмовилися від підтримки України на тлі публічного конфлікту президента України Володимира Зеленського та президента США Дональда Трампа.

    З точки зору Трампа, це війна Байдена, яка вже програна. І в політичному плані Трампу набагато легше домагатися миру, ніж його європейським колегам, тому що він вів кампанію з антивійськовим посилом, неодноразово заявляючи, що війни ніколи б не сталося, якби він був президентом.

    “Трамп хоче знайти швидке рішення і рухатися далі. Якщо це не вдасться, він може вмити руки і нехай європейці розбираються з цим”, – ідеться в статті.

    При цьому Росію ніхто не змушує поспішати з укладенням угоди, яка їй не подобається. Умови Москви відомі: офіційне визнання того, що чотири регіони, які вона анексувала у вересні 2022 року, плюс Крим тепер є частиною Росії, і виведення українських військ, що залишилися, з цих регіонів. Київ має обіцяти постійний нейтралітет, обмеження на свої збройні сили.

    Але ці умови абсолютно неприйнятні для Києва. І єдиний спосіб нав’язати таку угоду Києву – це або повний військовий крах українських сил, що наразі малоймовірно, або узгоджений тиск з боку об’єднаного Заходу з метою прийняття умов Росії. Однак європейці поки наполягають на тому, що Україна повинна продовжувати битися, поки не зможе вести переговори “з позиції сили”.

    Ситуація на фронті

    Як розповідав екс-спікер Генерального штабу ЗСУ Владислав Селезньов, ситуація на фронті в Україні далека від стабільної, вона надзвичайно складна особливо в районі міст Торецьк і Часів Яр Донецької області. Крім того, кризові наслідки може мати ситуація, яка зараз розгортається на Куп’янському напрямку в Харківській області.

    Нагадаємо, 19 лютого в моніторинговому проєкті DeepState повідомили, що російські війська захопили одразу два населені пункти на Донеччині – Дачне та Зеленівку. А 21 лютого окупанти зайшли в Новоочеретувате.