Golosnovinua.com

Позначка: фронт

  • Генерали проти наступу: чи врятують призначення Білецького та Прокопенка фронт на Донбасі

    Генерали проти наступу: чи врятують призначення Білецького та Прокопенка фронт на Донбасі

    Президент України Володимир Зеленський ухвалив рішення про призначення двох бойових бригадних генералів – Андрія Білецького та Дениса Прокопенка – командувачами нових угруповань військ у Донецькій області. Експерти оцінюють цей крок як вимушений і наголошують, що успіх оборони залежатиме передусім від матеріально-технічного забезпечення.

    Військовий експерт Сергій Грабський в ефірі медіа зазначив, що високий професіоналізм командирів обмежений наявними ресурсами, силами та засобами на передовій.

    «В данном случае я скажу следующее — касательно того, что туда привлекают наших уважаемых командиров: скажите, пожалуйста, если бы у Наполеона во время осады Тулона были одна пушка и 10 солдат, захватил бы он Тулон? Вряд ли. То есть речь идет о том, что человек может быть невероятно талантливым, может быть настоящим военным профессионалом. Но если не хватает ресурсов, сил и средств, то, уж извините, его возможности будут ограничены», – підкреслив фахівець.

    За словами експерта, ключовим фактором для захисту Славянсько-Краматорської агломерації залишається кількість особового складу, озброєння та військової техніки. З огляду на плани агресора захопити всю територію Донбасу, терміни реалізації яких окупанти змістили на кінець 2026 року через затягування боїв, Україні доведеться реагувати дзеркально.

    Грабський наголосив на необхідності посилення мобілізаційних заходів та перекидання на цей напрямок додаткових резервів.

    «Хотим мы этого или нет, мы должны перебрасывать на это направление дополнительные контингенты сил и средств. Других вариантов нет. И это нужно понять. Пора уже повзрослеть», – додав він.

  • Білецький і «Редіс» заходять на Донеччину: Зеленський зробив сильний хід

    Білецький і «Редіс» заходять на Донеччину: Зеленський зробив сильний хід

    Україна суттєво перебудовує командування на одному з найважливіших напрямків війни. Президент Володимир Зеленський оголосив, що українські позиції на Донеччині посилять два оновлені угруповання військ, а очолять їх одні з найвідоміших українських командирів — Герої України Денис Прокопенко «Редіс» та Андрій Білецький.

    Рішення привернуло особливу увагу не лише через прізвища нових командувачів. Воно ухвалене в момент, коли російська армія продовжує тиснути на українську оборону на сході, а Донецька область одночасно залишається одним із центральних питань переговорів про можливе завершення війни. Кремль наполягає на передачі Росії територій, яких російські війська навіть не змогли захопити на полі бою. Україна такі вимоги відкидає.

    Про нові рішення Зеленський повідомив 26 серпня після роботи безпосередньо на фронті разом із головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим. Президент провів зустрічі з військовими та командуванням і заявив, що разом із Драпатим, Генеральним штабом і міністром оборони Євгенієм Хмарою було визначено порядок подальших кроків.

    Першим із них Зеленський назвав саме Донеччину.

    «Будуть посилені наші позиції на Донеччині завдяки двом оновленим угрупованням. Командувачами будуть Герой України Денис Прокопенко та Герой України Андрій Білецький», — повідомив президент.

    Водночас важлива деталь: офіційно поки не оприлюднено повної структури двох угруповань, їхнього складу, точних меж відповідальності та всіх підрозділів, які їм підпорядковуватимуться. Тому говорити про конкретні ділянки фронту для кожного з командувачів до відповідних повідомлень військового керівництва було б передчасно.

    Reuters, однак, звертає увагу на ширший сенс кадрового рішення. Агентство називає Білецького та Прокопенка двома з найпомітніших українських командирів і зазначає, що вони отримують посилені ролі саме тоді, коли Росія тисне на так званий пояс міст-фортець Донеччини. Йдеться передусім про Костянтинівку, Краматорськ і Слов’янськ — ключові міські центри української оборони на сході.

    За даними Reuters із посиланням на DeepState, російські сили намагаються проникати дедалі глибше в Костянтинівку, де українським військовим доводиться виявляти та знищувати російські групи серед будинків, підвалів і руїн. Одночасно російська армія посилює авіаційні та артилерійські удари по Краматорську та Слов’янську. Російські сили перебувають приблизно за 13 кілометрів від Слов’янська, повідомляло агентство.

    Саме тому призначення Білецького і Прокопенка виходить далеко за межі звичайної кадрової ротації.

    Обидва командири воюють проти Росії з 2014 року, обидва пов’язані з розвитком «Азову», а підрозділи під їхнім керівництвом мають репутацію одних із найбільш боєздатних і технологічно орієнтованих у Силах оборони.

    Денис Прокопенко — командир 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов». Саме «Редіс» командував обороною «Азовсталі» під час битви за Маріуполь у 2022 році. Після повернення з російського полону він знову повернувся до війська, а згодом очолив створений на базі «Азову» корпус.

    1-й корпус НГУ «Азов» був створений у березні 2025 року. До нього увійшли кілька бригад Національної гвардії, зокрема «Буревій», «Азов», «Червона Калина», «Кара-Даг» та «Любарт», а на початку 2026 року була сформована окрема артилерійська бригада «Гармаш».

    Корпус уже має безпосередній досвід роботи саме на Донеччині. У серпні 2025 року йому передали управління підрозділами на Добропільському напрямку в момент, коли російські війська здійснили прорив у глибину українських бойових порядків. За даними самого корпусу, скоординовані дії підрозділів дозволили стабілізувати ситуацію.

    Андрій Білецький, своєю чергою, командує Третім армійським корпусом ЗСУ. 24 серпня президент присвоїв йому звання Героя України, а вже 26 серпня Зеленський повідомив про нову роль командира на Донеччині та вручив йому «Золоту Зірку».

    Третій корпус також активно робить ставку на технологічну трансформацію війни. Навесні Білецький заявляв про амбітну мету — замінити наземними роботизованими системами до третини піхоти на передній лінії у межах корпусу.

    Саме технологічний фактор може виявитися одним із ключів до розуміння того, чому вибір зроблено на користь цих двох командирів.

    Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді після оголошення Зеленського заявив, що нові угруповання на Донеччині будуть повністю синхронізовані із Силами безпілотних систем. Він назвав новий підхід «Smart War» — розумною війною.

    Йдеться про мережецентричну модель, за якої максимально скорочується шлях від виявлення противника до його ураження. Розвідка знаходить ціль, інформація швидко потрапляє до відповідного ударного засобу, після чого ціль знищується без зайвих проміжних ланок управління.

    Бровді окремо наголосив на принципі «Sensor-to-Shooter» — фактично максимально короткому ланцюжку «сенсор — стрілець».

    Reuters також звертає увагу, що підрозділи Білецького та Прокопенка відомі використанням нових технологій і підходів, близьких до стандартів НАТО. Український військовий аналітик Микола Бєлєсков вважає призначення логічним кроком, який має дати новому головнокомандувачу Михайлу Драпатому більше можливостей концентруватися на стратегічному плануванні.

    І тут кадрове рішення Зеленського набуває ще одного виміру: фактично може йтися не лише про посилення конкретної ділянки фронту двома сильними командирами, а про зміну самої моделі управління.

    Замість надмірної концентрації управлінських рішень нагорі більше відповідальності може передаватися досвідченим польовим командувачам, які безпосередньо керують великими військовими формуваннями.

    Reuters нагадує, що попереднього головнокомандувача Олександра Сирського критикували, зокрема, за надмірне втручання в управління навіть меншими ділянками фронту. Призначення Білецького та Прокопенка аналітики розглядають як крок, що дозволить розподілити оперативну відповідальність і залишити Драпатому більше простору для роботи на стратегічному рівні.

    Однак є ще один важливий збіг у часі.

    Поки Україна перебудовує оборону Донеччини, саме майбутнє цього регіону залишається одним із головних каменів спотикання в переговорах із Росією.

    Reuters повідомляє, що Москва продовжує претендувати на всю територію чотирьох українських областей, які Росія оголосила своїми, хоча повністю їх не контролює. Однією з головних російських цілей залишається захоплення решти Донбасу, включно з територіями Донецької області, які контролює Україна.

    У серпні Зеленський розповів, що Україна разом із представниками США та Європи підготувала односторінковий документ з ідеями щодо можливого завершення війни. Серед них — припинення вогню та раніше запропонована американською стороною ідея створення в частині Донбасу вільної економічної зони під управлінням третьої сторони.

    Кремль уже поставив під сумнів реалізацію такого сценарію та продовжує наполягати на своїх територіальних претензіях. Попередні переговори за американського посередництва також зайшли в глухий кут, серед іншого через відмову України погодитися на вимогу Росії віддати додаткові території.

    Тому прямого офіційного твердження, що Зеленський призначив Білецького та Прокопенка саме у відповідь на переговорні вимоги Путіна, немає. Але політичний і військовий контекст рішення очевидний: Київ одночасно веде дипломатичні консультації про можливе завершення війни та посилює оборону території, яку Москва хоче отримати.

    Більше того, на інших ділянках фронту Україна останнім часом демонструвала здатність не лише оборонятися.

    За словами Зеленського, із січня по серпень 2026 року під час наступальної операції на Олександрівському напрямку українські військові повернули під контроль 745 квадратних кілометрів території та 26 населених пунктів у Дніпропетровській, Донецькій і Запорізькій областях. Президент заявляв про щонайменше 9550 убитих і понад 6600 поранених російських військових у ході цієї операції. Незалежно перевірити всі наведені українською стороною цифри втрат у реальному часі неможливо.

    На цьому тлі призначення двох командирів із репутацією прихильників більш технологічної та децентралізованої моделі ведення війни виглядає частиною ширшої перебудови.

    Зеленський одночасно анонсував збільшення виробництва та закупівель наземних роботизованих комплексів, більш системний підхід до так званих мідлстрайків — ударів на середню дальність — та нові кадрові рішення, погоджені з міністром оборони і головнокомандувачем.

    Отже, історія з Білецьким і Прокопенком значно ширша за два нові прізвища у структурі командування.

    Україна посилює саме той район фронту, на якому Росія намагається пробитися до Костянтинівки, Краматорська та Слов’янська і який одночасно перетворився на ключовий предмет територіального торгу в дипломатичних переговорах.

    Для Кремля повний контроль над Донеччиною залишається однією з головних цілей війни. Для України утримання «поясу фортець» має не лише військове, а й величезне політичне значення: кожен населений пункт, який Росія не змогла захопити силою, залишається українським і не може автоматично перетворюватися на російський переговорний трофей.

    І тепер оборона цього напрямку посилюється командирами, які пройшли війну від 2014 року, Маріуполь, «Азовсталь», найважчі бої на Донбасі та масштабування бригад до корпусів.

    Саме тому рішення Зеленського можна розглядати як один із найпомітніших кадрових сигналів останнього часу: поки Москва продовжує вимагати Донеччину за столом переговорів, Київ перебудовує систему її оборони та ставить на напрямок Білецького і Прокопенка.

  • Завдяки Андрію Єльцеву чергова партія димових шашок відправляється на фронт

    Завдяки Андрію Єльцеву чергова партія димових шашок відправляється на фронт

    Відомий ізраїльський бізнесмен Андрій Єльцев та його компанії “Galocor OÜ” і “Appire FZCO” вчергове допоміг ЗСУ, задонативши на виробництво димових шашок для потреб 71-шої окремої аеромобільної бригади ДШВ, які уже передані на фронт.

    Завдяки Андрію Єльцеву чергова партія димових шашок відправляється на фронт
    Завдяки Андрію Єльцеву чергова партія димових шашок відправляється на фронт

    “Завдяки димовим шашкам, виготовленими на донат Андрія Єльцева, наші бійці мають ефективний засіб для маскування під час виконання бойових задач на передовій. Зокрема ми використовуємо дим для сховку від FVP та евакуації поранених” – зазначила військова 71-шої окремої аеромобільної бригади ДШВ.

    Нагадаємо, Андрій Єльцев та його компанії “Galocor OÜ” і “Appire FZCO”  уже не вперше допомагають ЗСУ гуманітарними грузами та ремонтом техніки, яка відправляється на передову.

  • Дрони дісталися Ozon в Оренбурзі: після потужного удару Путін пригрозив Україні «чутливою» відповіддю

    Дрони дісталися Ozon в Оренбурзі: після потужного удару Путін пригрозив Україні «чутливою» відповіддю

    У Росії вранці 23 серпня безпілотники атакували великий логістичний комплекс маркетплейсу Ozon в Оренбурзі. На території об’єкта виникла пожежа, понад 300 працівників евакуювали, а роботу центру призупинили. Це вже другий удар по складах Ozon за дві доби. Паралельно Володимир Путін заявив, що Україна нібито «відкрила скриньку Пандори» ударами по російській економічній інфраструктурі, та пригрозив атаками на найбільш чутливі сектори української економіки. На фронті тим часом зберігається надзвичайно висока інтенсивність боїв, а президент Володимир Зеленський попереджає про великий запас російської балістики й потребу України у сотнях ракет Patriot на зиму.

    У ніч проти 23 серпня безпілотники атакували Оренбурзьку область Росії. Російська влада заявила, що під удар потрапили два промислові об’єкти, серед яких логістичний центр одного з найбільших російських онлайн-ритейлерів Ozon. Reuters із посиланням на губернатора регіону повідомляє, що на території складу зафіксували пошкодження після падіння уламків дронів. Компанія Ozon підтвердила евакуацію понад 300 людей та тимчасове припинення роботи комплексу. Даних про постраждалих немає.

    Мер Оренбурга Альберт Юмаділов повідомив, що після атаки на території логістичного центру виникла пожежа, яку вдалося загасити. Російське Міноборони заявило, що над Оренбурзькою областю нібито перехопили шість безпілотників. Незалежно перевірити кількість збитих апаратів неможливо. Водночас фото та відео, які з’явилися в мережі, показують задимлення в районі комплексу.

    Атака привернула особливу увагу ще й тому, що Оренбург розташований далеко від українського кордону. Крім того, це вже другий за два дні удар по інфраструктурі Ozon. Напередодні, 22 серпня, дрони атакували логістичний центр компанії у Самарській області. Той удар став першим відомим випадком, коли об’єкт Ozon безпосередньо потрапив під атаку в межах нинішньої кампанії ударів по російській економічній інфраструктурі.

    До цього під ударами неодноразово опинялися склади іншого російського маркетплейсу — Wildberries. Українська сторона пояснює кампанію необхідністю вражати об’єкти, які можуть працювати на російську військову економіку, логістику та забезпечення армії. Москва, зі свого боку, називає атаки ударами по цивільній інфраструктурі.

    На тлі серії таких ударів Володимир Путін виступив із новими погрозами Україні. В інтерв’ю російському пропагандисту Павлу Зарубіну він заявив, що Київ нібито «відкрив скриньку Пандори», почавши системно бити по об’єктах російської економіки. За словами Путіна, Росія відповідатиме атаками по «найбільш чутливих» для України економічних напрямках.

    Путін також стверджував, що російські удари є «більш чутливими» і «більш руйнівними», ніж українські. Серед напрямків, на які Москва вже посилює тиск, Reuters називає українську портову та аграрну інфраструктуру, критично важливу для експорту зерна через Чорне море.

    Російський керівник традиційно представив удари РФ як «відповідь» на українські атаки, хоча Росія веде повномасштабну агресію проти України з лютого 2022 року та систематично атакує українські міста, енергетичні об’єкти, порти й промисловість.

    Окремо Путін заявив, що через посередників Москва отримує пропозиції Києва щодо можливих домовленостей, однак назвав їх «екзотичними» та неприйнятними. Він знову повторив, що будь-які переговори, з точки зору Кремля, мають враховувати так звані «реалії на землі», тобто російські територіальні захоплення.

    Українська сторона тим часом попереджає, що Росія продовжує накопичувати значний ракетний потенціал. Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами заявив, що РФ може мати у запасах приблизно 600–630 балістичних ракет, а її промисловість потенційно здатна вийти на виробництво до 1300 таких ракет на рік.

    За словами президента, українські Повітряні сили розраховують отримати на зимовий період 360 ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Зеленський визнав, що забезпечити таку кількість складно через обмежені світові виробничі потужності. Україна намагається знайти щонайменше 300 ракет, хоча офіційний запит Повітряних сил вищий.

    Раніше Київ домовився зі Сполученими Штатами та компанією Raytheon про перехід до практичної роботи над виробництвом ракет для Patriot із залученням української промисловості. Зеленський також заявляв, що балістичні ракети фактично залишаються одним із головних інструментів російського терору, протидіяти якому без достатньої кількості систем Patriot і боєприпасів до них надзвичайно складно.

    Президент також повідомив про нещодавнє ураження російської пускової установки оперативно-тактичного комплексу «Іскандер» неподалік від українського кордону. За словами Зеленського, Україна намагається не лише перехоплювати ракети вже в повітрі, а й знищувати установки до моменту запуску.

    Бойові дії на землі при цьому залишаються надзвичайно інтенсивними. За уточненими даними Генерального штабу, протягом 22 серпня відбулося близько двох сотень бойових зіткнень. Найбільший тиск російська армія продовжує чинити на сході України, зокрема на напрямках, пов’язаних із Костянтинівкою, Краматорськом і Слов’янськом. У різних оперативних зведеннях за 22 серпня фігурує 197 бойових зіткнень, тому оприлюднена в ранніх повідомленнях цифра 195 могла бути попередньою.

    Зеленський заявив, що Костянтинівка, Слов’янськ та Краматорськ залишаються серед головних стратегічних цілей російського наступу. Він також не виключив, що Росія у перспективі може знову спробувати створити загрозу для Києва, хоча наразі немає підтвердження про формування безпосередньої ударної групи для повторного наступу на столицю.

    Окремою ареною бойових дій залишається окупований Крим. Українські сили протягом останніх тижнів системно атакують радіолокаційні станції, аеродроми, склади, об’єкти зв’язку та логістику російської армії на півострові. У ніч проти 23 серпня українські джерела повідомляли про чергові удари по військовій інфраструктурі в районах Чорноморського, Євпаторії та Джанкоя. Частина інформації щодо конкретних результатів таких атак ще потребує незалежного підтвердження.

    Паралельно Росія продовжує удари по українських регіонах. Уранці 23 серпня російські війська атакували Ізюм Харківської області, де були пошкоджені щонайменше два десятки приватних будинків і є постраждалі. Також повідомлялося про удар по території торговельного об’єкта у Запоріжжі та пошкодження локомотива пасажирського поїзда на Одещині. За повідомленнями української сторони, пасажирів поїзда вдалося завчасно евакуювати, тому обійшлося без жертв.

    Усе це відбувається на тлі різкого розширення війни дронів. Росія нарощує виробництво ударних безпілотників, включно з реактивними моделями, тоді як Україна дедалі частіше проводить далекобійні атаки по військовій та економічній інфраструктурі в глибині території РФ.

    Російське Міноборони заявило, що лише за ніч на 23 серпня нібито було перехоплено 328 українських безпілотників. Незалежно підтвердити цю цифру неможливо, однак масштаб повідомлень про вибухи та атаки в різних регіонах Росії свідчить про значну інтенсивність ударів.

    Удар по Ozon в Оренбурзі став ще одним підтвердженням того, що географія цієї кампанії продовжує розширюватися. Якщо раніше основними цілями були нафтопереробні заводи, військові підприємства та склади пального, тепер під атаки дедалі частіше потрапляє логістична інфраструктура великих російських компаній.

    Реакція Путіна показує, що Кремль сприймає удари по економічній інфраструктурі як дедалі серйознішу загрозу. Його обіцянка бити по «найбільш чутливих» секторах української економіки водночас означає ризик нового посилення атак на порти, енергетику, транспорт і підприємства.

    Таким чином, 1642-й день повномасштабної війни проходить на тлі одночасної ескалації одразу на кількох рівнях: Росія намагається посилювати тиск на фронті та ракетно-дроновий терор, Україна розширює далекобійні удари по російській військовій економіці, а обидві сторони готуються до ще більш складного осінньо-зимового періоду.

  • Примусова мобілізація через системний терор: у російських колоніях ув’язнених змушують підписувати контракти з Міноборони РФ

    Примусова мобілізація через системний терор: у російських колоніях ув’язнених змушують підписувати контракти з Міноборони РФ

    У російських виправних закладах розгортається масштабна кампанія примусового залучення засуджених до лав збройних сил РФ. За даними правозахисників та джерел у регіональних управліннях ФСВП, керівництво колоній застосовує системний пресинг, аби поставити ув’язнених перед вибором між тортурами у в’язниці та відправкою на фронт.

    Ключові деталі та механізми тиску

    • «Комплекс заходів пресингу»: Виправні установи отримали негласну установку масово скасовувати побачення з рідними, обмежувати передачі, посилювати цензуру та за найменші формальні порушення відправляти засуджених до штрафних ізоляторів (ШІЗО).
    • Психологічний та фізичний примус: Ув’язнених позбавляють базової медичної допомоги, штучно провокують на конфлікти та створюють нестерпні побутові умови, роблячи перебування в колонії фізично нестерпним.
    • Системний характер по всій РФ: За словами джерел, йдеться не про локальні ініціативи окремих начальників колоній, а про централізовану загальнодержавну практику, спрямовану на компенсацію високих втрат живої сили після суттєвого спаду потоку добровольців.
    • Руйнування правових норм: Використання спецконтингенту як головного джерела поповнення армії перетворило відбування покарання на інструмент прямого воєнного примусу та найжорстокішу форму прихованої мобілізації.

    З свідчень джерел у правозахисних організаціях:

    «Коли потік добровольців із місць позбавлення волі просів, силовий блок перейшов до методів прямого примусу. Інструкція проста — зробити так, щоб відмова підписати контракт сприймалася як повільна смерть».

     

  • Фронт палає: Росія кинула сили на три ключові напрямки — за добу понад 230 боїв

    Фронт палає: Росія кинула сили на три ключові напрямки — за добу понад 230 боїв

    Російські війська продовжують надзвичайно інтенсивні наступальні дії на сході України. За минулу добу, 14 серпня, на всій лінії фронту відбулося 233 бойових зіткнення, а найбільший тиск противника українські військові фіксували на Костянтинівському, Покровському та Слов’янському напрямках. Лише на цих трьох ділянках російські підрозділи провели загалом 86 атак. Про це йдеться в оперативному зведенні Генерального штабу ЗСУ станом на 08:00 15 серпня.

    Найгарячішою ділянкою фронту став Костянтинівський напрямок, де Сили оборони зафіксували одразу 34 атаки противника. Російські війська штурмували українські позиції в районах Костянтинівки, Іванопілля, Іллінівки, Торецького та Софіївки, а також намагалися просунутися в напрямках Степанівки, Довгої Балки й Кучерового Яру.

    Ситуація навколо Костянтинівки залишається складною вже тривалий час. Російська армія концентрує значні зусилля на цьому відтинку Донеччини. Ще в червні військові, які працюють на напрямку, повідомляли, що основні сили противник спрямовує безпосередньо на Костянтинівку. Аналітики DeepState тоді також характеризували ситуацію навколо міста як надзвичайно важку, повідомляючи про тиск противника з різних боків. На початку серпня проєкт знову фіксував просування російських військ поблизу Костянтинівки.

    Другим за інтенсивністю став Покровський напрямок. Там протягом доби російські війська провели 29 атак. Загарбники намагалися просунутися поблизу Дорожнього, Котлиного та Удачного, а також у напрямках Світлого, Нового Донбасу, Муравки, Білицького, Шевченка, Василівки та Сергіївки.

    Ще 23 штурмові дії противника Генштаб зафіксував на Слов’янському напрямку. Російські підрозділи атакували в районах Різниківки, Закітного та Кривої Луки, а також намагалися рухатися в напрямках Рай-Олександрівки, Озерного та Миколаївки. Таким чином, саме три напрямки Донеччини стали епіцентром російської наступальної активності протягом минулої доби.

    Водночас бойові дії високої інтенсивності тривали далеко не лише там. На Південно-Слобожанському напрямку Сили оборони відбили 12 атак. Росіяни намагалися просунутися в районі Стариці та Вовчанська, а також у напрямках Ізбицького, Вільчі, Лиману, Широкого, Аниксиного та Хатнього.

    На Куп’янському напрямку відбулося 14 наступальних дій противника — російські війська атакували в районі Голубівки та в напрямку Петро-Іванівки. На Лиманському напрямку окупанти п’ять разів намагалися прорвати українську оборону в напрямках Дробишевого та Лиману.

    На Північно-Слобожанському та Курському напрямках українські військові зупинили шість російських штурмів. Водночас противник активно використовував авіацію й артилерію: завдав чотирьох авіаційних ударів із застосуванням восьми авіабомб та здійснив десятки обстрілів українських позицій і населених пунктів.

    Менша, але стабільна активність російських військ фіксувалася й на південних ділянках фронту. На Олександрівському напрямку загарбники провели шість атак, намагаючись просуватися в напрямках Піддубного, Мирного, Вербового та Калинівського.

    На Гуляйпільському напрямку окупанти сім разів атакували українські позиції та намагалися рухатися в напрямках Рівного, Верхньої Терси та Новоселівки. На Оріхівському напрямку Сили оборони зупинили одну спробу росіян просунутися в напрямку Павлівки. На Придніпровському напрямку протягом звітної доби наступальних дій противника не зафіксовано.

    Окремо Генштаб звертає увагу на величезні масштаби застосування Росією засобів дистанційного ураження. За одну добу російські війська завдали 71 авіаційного удару, скинувши 241 керовану авіаційну бомбу.

    Крім того, противник застосував 10 626 дронів-камікадзе та здійснив 3042 обстріли українських позицій і населених пунктів. 36 обстрілів були проведені із реактивних систем залпового вогню. Ці цифри демонструють, що поряд із наземними штурмами російська армія продовжує масово використовувати безпілотники, авіацію та артилерію.

    Під артилерійським вогнем, зокрема, опинилася низка населених пунктів Сумської області: Нескучне, Бачівськ, Кореньок, Сопич, Товстодубове, Яструбщина, Волфине, Гірки, Безсалівка, Козаче, Середина-Буда та Рогізне. По Товстодубовому російські війська також завдали авіаційного удару.

    Українські війська водночас продовжували завдавати ударів по районах концентрації та системі управління російської армії. За інформацією Генштабу, авіація, ракетні війська та артилерія Сил оборони уразили два пункти управління, п’ять районів зосередження живої сили, три артилерійські системи та вісім пунктів управління безпілотниками противника.

    Значними залишаються й втрати російської армії. За оцінкою Генштабу ЗСУ, протягом 14 серпня Росія втратила ще близько 1370 військовослужбовців, а сукупні втрати особового складу від початку повномасштабного вторгнення станом на ранок 15 серпня оцінювалися приблизно у 1 465 810 осіб. Ці показники є оцінками української сторони та не можуть бути незалежно перевірені в режимі реального часу.

    Також за добу Сили оборони, за даними Генштабу, знешкодили п’ять російських танків, три бойові броньовані машини, 62 артилерійські системи, дві РСЗВ та три засоби протиповітряної оборони. Крім того, до переліку втрат РФ увійшли 12 наземних робототехнічних комплексів, 1835 безпілотників, 522 одиниці автомобільної та чотири одиниці спеціальної техніки.

    Показовою є динаміка боїв. У зведенні за попередню добу повідомлялося про 222 бойові зіткнення, а найгарячішим також залишався Костянтинівський напрямок. Тобто високий рівень російської активності тут зберігається щонайменше кілька діб поспіль.

    Загалом ситуація на фронті свідчить, що російське командування продовжує концентрувати наступальну активність насамперед на Донеччині. Костянтинівський, Покровський та Слов’янський напрямки одночасно залишаються серед найбільш напружених ділянок. При цьому противник поєднує наземні атаки з масованим використанням FPV та інших ударних безпілотників, керованих авіабомб і артилерії.

    На Волинському та Поліському напрямках, за даними Генштабу, ознак формування наступальних угруповань противника не виявлено. Українські Сили оборони продовжують стримувати російські війська та завдавати їм втрат уздовж усієї лінії бойового зіткнення.

  • ЗСУ звільнили 745 кв. км території та 26 сіл: Зеленський розповів про результати наступу

    ЗСУ звільнили 745 кв. км території та 26 сіл: Зеленський розповів про результати наступу

    Українські військові провели масштабну наступальну операцію на Олександрівському напрямку, у межах якої з початку 2026 року вдалося повернути під контроль України 745 квадратних кілометрів території та 26 населених пунктів у Дніпропетровській, Донецькій і Запорізькій областях.

    Про результати операції 12 серпня повідомив президент України Володимир Зеленський після наради з військовим командуванням. Доповіді главі держави представили головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий, начальник Генерального штабу Ігор Скибюк та командувач Десантно-штурмових військ Олег Апостол.

    За словами Зеленського, активні дії українських підрозділів дозволили завдати суттєвих втрат російському угрупованню. Президент заявив, що російські втрати під час операції становили щонайменше 9550 військових убитими та понад 6600 пораненими. Крім того, українські військові взяли полонених, завдяки чому вдалося поповнити обмінний фонд України.

    «Ця наша наступальна операція виконана чітко — саме так, як і було визначено», — заявив Зеленський.

    Як уточнив Михайло Драпатий, наступальна операція на Олександрівському напрямку розпочалася 29 січня 2026 року. Під час першого етапу українські військові змогли звільнити близько 450 квадратних кілометрів території.

    Другий етап розпочався 5 травня. У його межах українські підрозділи повернули контроль ще приблизно над 490 квадратними кілометрами території. Під час цього етапу було звільнено 12 населених пунктів — вісім у Дніпропетровській області та чотири в Запорізькій.

    Загалом за два етапи операції, за даними українського військового командування, вдалося звільнити 745 кв. км та 26 населених пунктів.

    Окремо Драпатий повідомив, що протягом останнього тижня угруповання ДШВ у складі чотирьох бригад та двох штурмових полків відновило контроль приблизно над 15 квадратними кілометрами української території.

    Генеральний штаб ЗСУ оприлюднив перелік 26 населених пунктів, над якими українські військові відновили контроль.

    До нього увійшли Березове, Воскресенка, Грушівське, Запорізьке, Зелений Гай, Зірка, Злагода, Калинівське, Красногірське, Маліївка, Мирне, Новогеоргіївка, Новогригорівка, Новомиколаївка, Новохатське, Олександроград, Піддубне, Привілля, Привільне, Рибне, Січневе, Степове, Тернове, Толстой, Цегельне та Ялта.

    Таким чином, результати операції стосуються одразу трьох областей — Дніпропетровської, Донецької та Запорізької.

    Одним із ключових результатів операції українське командування називає втрати російського угруповання. За оцінкою Зеленського, за час наступальних дій було ліквідовано щонайменше 9550 російських військових, ще понад 6600 отримали поранення.

    Українські військові також взяли частину російських військовослужбовців у полон. Це дозволило збільшити кількість людей, яких Україна потенційно зможе використати під час майбутніх обмінів.

    Водночас ці цифри є оцінкою української сторони, а незалежно перевірити заявлені втрати російської армії наразі неможливо.

    Попри завершення основних етапів описаної операції, українські підрозділи продовжують діяти на цьому відтинку фронту. За словами Драпатого, лише протягом останнього тижня десантно-штурмові підрозділи змогли повернути під контроль близько 15 квадратних кілометрів території.

    Водночас українське командування продовжує оцінювати ситуацію на інших ділянках фронту та визначати подальші дії Сил оборони. Доповіді Драпатого, Скибюка та Апостола Зеленському стосувалися не лише результатів наступальної операції, а й подальших кроків українського війська.

    Операція на Олександрівському напрямку стала одним із найбільш масштабних заявлених українських просувань цього року: 745 квадратних кілометрів повернуто під контроль України, 26 населених пунктів звільнено, а російське угруповання, за даними української сторони, зазнало значних втрат.

  • Росіяни створили нові зони контролю біля кордону України: у ЗСУ розповіли про ситуацію на напрямку

    Росіяни створили нові зони контролю біля кордону України: у ЗСУ розповіли про ситуацію на напрямку

    Російські війська протягом останніх кількох тижнів змогли створити кілька невеликих зон контролю поблизу українського кордону на Південно-Слобожанському напрямку. Водночас українські військові продовжують стримувати наступальні дії противника та не дозволяють йому розширювати вклинення.

    Про це речник угруповання Об’єднаних сил Віктор Трегубов розповів в ефірі телемарафону.

    За його словами, протягом останніх кількох днів активність російських військ у зоні відповідальності Об’єднаних сил дещо знизилася. Однак українські військові не розцінюють це як тривалу зміну ситуації, оскільки протягом попереднього тижня противник діяв досить активно.

    «Останні кілька днів активність у зоні відповідальності УОС трішки знизилася. Але це короткостроковий момент, бо на тижні вона була досить високою. Особливо це стосувалося Лиманського й Південно-Слобожанського напрямків, де противник продовжує активні атаки», — зазначив Трегубов.

    Одним із напрямків, де російські війська намагаються посилити тиск, залишається Лиманський. За словами речника, окупанти робили спроби активно просуватися безпосередньо в напрямку Лимана та закріпитися в місті.

    Для цього російські підрозділи використовують, зокрема, малі піхотні групи та диверсійно-розвідувальні групи. Їхнім завданням є пошук слабких місць в українській обороні, проникнення на передові позиції та створення умов для подальшого просування основних сил.

    Водночас окрему увагу Трегубов звернув на Південно-Слобожанський напрямок. Тут російські військові намагаються діяти безпосередньо поблизу державного кордону України.

    За словами речника, противник шукає можливості для невеликих вклинень в українську оборону, намагаючись знайти «щілини» та закріпитися на окремих ділянках прикордоння.

    «У випадку Південно-Слобожанського — це спроба вклинитися і знайти якісь щілини безпосередньо на українському кордоні, щоби створити там невеликі, але все ж таки зони контролю», — пояснив Трегубов.

    Він наголосив, що в більшості випадків українським військовим вдається запобігати таким спробам. Сили оборони виявляють та знищують російські штурмові групи, не дозволяючи противнику перетворити локальні вклинення на масштабніше просування.

    Водночас повністю зупинити всі спроби російських військ закріпитися на прикордонних територіях поки не вдалося. Трегубов зазначив, що саме протягом останніх кількох тижнів на Південно-Слобожанському напрямку з’явилося декілька нових невеликих зон контролю росіян.

    При цьому представник ЗСУ підкреслив, що йдеться про дуже близьке до кордону прикордоння та невеликі за площею ділянки. Тобто наразі не йдеться про масштабний прорив української оборони чи значне просування російських військ углиб території України.

    Тактика російських військ на цьому напрямку полягає у поступовому пошуку слабких місць української оборони. Замість масштабних механізованих атак противник дедалі частіше використовує невеликі групи піхоти, які намагаються проникнути на українські позиції, закріпитися та створити плацдарм для подальших дій.

    Подібна тактика застосовується російськими військами і на інших ділянках фронту. Українські військові раніше повідомляли про спроби противника створити так звану зону контролю вздовж державного кордону України. Для цього росіяни використовують малі піхотні групи, які шукають нові точки для вклинення.

    Ситуація на Лиманському напрямку також залишається складною. Російські диверсійні групи активізували спроби проникнення та закріплення в районах Зарічного та Ямполя. Одним із завдань противника є створення умов для подальшого тиску на Лиман.

    Лиман має важливе значення для обох сторін через його розташування та транспортні шляхи, які ведуть у напрямку інших населених пунктів Донеччини. Тому російські війська регулярно намагаються посилити тиск на цьому напрямку.

    Водночас українські сили оборони продовжують стримувати наступальні дії противника. За словами Трегубова, нинішнє короткострокове зниження активності росіян не означає завершення наступальних спроб. Українське командування очікує, що противник може знову збільшити інтенсивність атак.

    Загалом російські війська продовжують «прощупувати» українську оборону на багатьох ділянках фронту. Окупанти намагаються знайти слабкі місця, які можна використати для подальшого просування, при цьому концентруючи увагу на кількох найбільш важливих напрямках.

    На Південно-Слобожанському напрямку головним завданням росіян залишається створення локальних зон контролю біля українського кордону. Якщо противнику вдається закріпитися на певній ділянці, він може використовувати її для подальшого накопичення сил та розвитку наступальних дій.

    Однак наразі українські військові наголошують на локальному характері таких просувань. Йдеться про невеликі ділянки безпосередньо поблизу кордону, а не про масштабний прорив фронту.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від здатності російських військ нарощувати присутність на цих ділянках та від спроможності українських Сил оборони знищувати малі штурмові групи й не дозволяти їм розширювати зони контролю.

  • Наступ РФ захлинувся: в ISW підрахували, наскільки впали темпи просування російської армії

    Наступ РФ захлинувся: в ISW підрахували, наскільки впали темпи просування російської армії

    Весняно-літній наступ російських військ у 2026 році не приніс Кремлю очікуваних результатів і не забезпечив істотних оперативних успіхів. Попри активізацію штурмових дій на окремих напрямках, темпи просування армії РФ залишаються значно нижчими, ніж торік, а втрати особового складу продовжують стрімко зростати.

    Про це повідомляє Інститут вивчення війни (ISW).

    Згідно з оприлюдненим звітом, у липні 2026 року російські війська просунулися лише на 37,85 квадратного кілометра, що в середньому становить близько 1,22 квадратного кілометра на добу. Водночас аналітики зазначають, що навіть якщо враховувати всі проникнення російських підрозділів на українську територію, загальний показник просування за липень становив приблизно 121,56 квадратного кілометра.

    Для порівняння, у липні 2025 року російські війська окупували близько 455,74 квадратного кілометра української території. Таким чином, нинішні темпи просування виявилися майже вчетверо нижчими, ніж за аналогічний період минулого року.

    В ISW наголошують, що з лютого 2026 року швидкість просування російської армії практично не змінюється. Попри значні людські та матеріальні ресурси, які Кремль продовжує кидати на фронт, російським військам не вдається досягти оперативно важливих результатів.

    Особливу увагу аналітики звернули на бої в районі Костянтинівки Донецької області. У липні російські підрозділи активізували спроби прориву до міста, однак ці атаки не завершилися його захопленням і не забезпечили російській армії жодних стратегічних переваг.

    У звіті підкреслюється, що щомісячні темпи наступу Росії у 2026 році залишаються суттєво нижчими, ніж у відповідні місяці 2025 року, навіть попри локальні просування на окремих ділянках фронту.

    За оцінкою ISW, одним із головних чинників, що стримує наступальні можливості Росії, залишаються активні контратаки українських сил оборони, систематичні удари по російських тилових об’єктах та домінування українських безпілотних систем на полі бою. Саме широке застосування дронів значно обмежує можливості російської армії використовувати бронетехніку та проводити масштабні механізовані наступальні операції.

    Аналітики зазначають, що впродовж липня російське командування здійснило низку механізованих штурмів на різних ділянках фронту. Проте жоден із них не приніс відчутних оперативних успіхів, а втрати техніки й особового складу продовжували зростати.

    У ISW також нагадали, що протягом останніх років Кремль адаптував свою армію до ведення затяжної позиційної війни. Однак навіть така модель бойових дій дедалі менше приносить бажані результати через постійне вдосконалення українських технологій, розвиток безпілотних систем і ефективні удари по військовій логістиці Росії.

    Експерти дійшли висновку, що наразі немає жодних ознак того, що російські війська зможуть найближчим часом суттєво прискорити свій наступ або повернутися до маневреної війни, яка дозволяла б здійснювати масштабні прориви фронту.

    Окремо у звіті звертається увага на різке зростання втрат російської армії. За оцінкою ISW, у липні 2026 року російські війська зазнали найбільших втрат із початку року, при цьому істотного збільшення темпів просування досягти не вдалося.

    За даними Генерального штабу ЗСУ, лише протягом липня російська армія втратила 42 860 військовослужбовців. Це стало найвищим місячним показником втрат РФ за весь час повномасштабної війни. Для порівняння, у лютому 2026 року цей показник становив 26 090 осіб, після чого втрати окупантів щомісяця зростали.

    Раніше аналітики ISW також повідомляли, що російське військове командування подає президенту РФ Володимиру Путіну викривлену інформацію про ситуацію на фронті. Зокрема, йдеться про заяви щодо нібито швидкого просування російських військ у Харківській та Сумській областях. У Генеральному штабі ЗСУ ці повідомлення неодноразово спростовували, зазначаючи, що українські сили не лише стримують наступ противника, а й успішно проводять контратаки на окремих напрямках.

  • Зеленський провів нараду з військовим керівництвом: Генштаб готує зміни на фронті

    Зеленський провів нараду з військовим керівництвом: Генштаб готує зміни на фронті

    Президент України Володимир Зеленський провів нараду з керівництвом Збройних сил України, Міністерства оборони та Офісу президента, за підсумками якої анонсував нові рішення щодо організації роботи на фронті. За його словами, Генеральний штаб готує системні зміни, які мають покращити управління військами, прискорити реагування на дії російських окупантів та надати українським бригадам більше можливостей для оборони.

    Про це президент повідомив у своєму Telegram.

    За словами Зеленського, під час наради було детально проаналізовано ситуацію на передовій та визначено кроки для підвищення ефективності роботи українських військ. Він зазначив, що Генеральний штаб ЗСУ вже готує низку системних змін, які мають удосконалити управління бойовими діями.

    Зокрема, нововведення повинні забезпечити більш точну оцінку обстановки на першій лінії фронту, дозволити швидше реагувати на зміни бойової ситуації та розширити можливості бригад для відбиття російських штурмових атак.

    Президент наголосив, що українські військові продовжують стримувати наступ російських військ і не дозволяють окупантам досягти поставлених політичним керівництвом РФ цілей.

    «Вони реально тримають позиції України та не дозволяють армії окупанта досягати тих цілей, які визначило для неї російське політичне керівництво. Слава Україні!», – заявив Зеленський.

    Під час наради глава держави заслухав доповіді Головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого, начальника Генерального штабу Ігоря Скибюка, виконувача обов’язків міністра оборони Євгенія Хмари та заступника керівника Офісу президента Павла Паліси.

    Учасники зустрічі обговорили низку ключових питань, що стосуються оборони країни. Зокрема, йшлося про заходи у відповідь на російські балістичні атаки, поточну ситуацію на фронті, насамперед на напрямках Слов’янська та Костянтинівки, роботу українського морського експортного коридору та подальші кроки щодо його розвитку.

    Окрему увагу приділили проведенню операцій із завдання ударів по важливих військових цілях окупантів. Раніше Зеленський повідомляв, що українські Сили оборони продовжують завдавати ударів по російських військових об’єктах у тимчасово окупованому Криму та оновили перелік пріоритетних цілей.

    Нарада відбулася після чергової масованої атаки Росії на Україну в ніч проти 30 липня. Тоді російські війська застосували понад 70 ракет і більш як 280 ударних безпілотників. Коментуючи наслідки атаки, Зеленський також звернув увагу на необхідність прискорення постачання ракет до систем протиповітряної оборони від міжнародних партнерів, наголосивши на важливості посилення української ППО.