Позначка: Гаага

  • Прем’єр Нідерландів закликав надіслати Путіну «сильний сигнал» з Гааги

    Прем’єр Нідерландів закликав надіслати Путіну «сильний сигнал» з Гааги

    Прем’єр-міністр Нідерландів Роб Єттен закликав європейські країни не послаблювати підтримку України та максимально посилити міжнародний тиск на Росію, щоб змусити президента РФ Володимира Путіна припинити війну. За його словами, лише єдина позиція всіх європейських держав, міжнародних організацій та партнерів України здатна переконати Кремль у тому, що продовження агресії не має перспектив. Він наголосив, що Росія повинна зрозуміти: єдиним шляхом є негайне припинення вогню та початок змістовних переговорів про справедливий і тривалий мир.

    Про це Роб Єттен заявив, повідомляє “Укрінформ”.

    Глава уряду Нідерландів наголосив, що війна Росії проти України вже давно перестала бути лише регіональним конфліктом. На його переконання, сьогодні Україна фактично стоїть на захисті всієї Європи, її безпеки та міжнародного правопорядку, який сформувався після Другої світової війни.

    За словами прем’єра, українські військові захищають не тільки власну державу, а й принципи міжнародного права, суверенітету та територіальної цілісності держав, які лежать в основі сучасної системи безпеки. Саме тому підтримка України є питанням не лише солідарності, а й стратегічного інтересу всіх демократичних країн.

    Єттен зазначив, що Україна сьогодні стримує агресора, який відкрито порушує міжнародне право, нехтує нормами Статуту ООН, систематично завдає ударів по цивільній інфраструктурі та продовжує ескалацію війни. Саме тому, наголосив він, європейські держави повинні демонструвати незмінну єдність та не дозволяти Росії розраховувати на втому союзників від війни.

    “Україна також захищає міжнародний правопорядок, заснований на правилах, включно з ОБСЄ та зобов’язаннями, які всі ми на себе взяли. Саме тому Нідерланди твердо підтримують Україну і продовжуватимуть це робити. Надзвичайно важливо, щоб ми всі зберігали єдність і не втрачали темпу у підтримці України та посиленні тиску на Росію, адже це вже довело свою ефективність”, — заявив Роб Єттен.

    Прем’єр підкреслив, що санкційна політика Заходу вже суттєво вплинула на російську економіку, оборонно-промисловий комплекс та фінансову систему. Водночас, на його думку, цього поки недостатньо для того, щоб Кремль остаточно відмовився від продовження війни. Саме тому міжнародний тиск необхідно не лише зберігати, а й постійно посилювати.

    Особливу увагу глава уряду Нідерландів приділив ролі Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Він наголосив, що ОБСЄ залишається важливим майданчиком для координації міжнародних зусиль із підтримки України та захисту основоположних принципів європейської безпеки.

    За словами Єттена, лише повна єдність усіх країн-членів організації здатна сформувати достатній політичний тиск на Москву. Він закликав держави Європи виступити єдиним фронтом та надіслати Кремлю недвозначний сигнал про те, що агресія не принесе Росії бажаного результату.

    “Нам потрібна європейська єдність на всіх рівнях, у тому числі в рамках ОБСЄ, щоб максимально посилити тиск на Путіна і змусити Росію припинити цю війну. Ми повинні показати Путіну, що єдиний шлях — це негайне припинення вогню та участь у змістовних переговорах щодо справедливого і тривалого миру. Я закликаю вас надіслати цей сильний сигнал з Гааги до Москви”, — наголосив прем’єр.

    Єттен зазначив, що будь-які спроби послабити санкційний режим або зменшити підтримку України лише створять у Кремлі хибне враження, що Захід готовий поступово відмовитися від допомоги Києву. На його думку, саме послідовність та єдність союзників є одним із головних чинників, які стримують подальшу російську агресію.

    Окремо глава нідерландського уряду звернув увагу на питання незаконного утримання Росією співробітників Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Він закликав Москву негайно звільнити трьох представників ОБСЄ, наголосивши, що їхнє затримання є грубим порушенням міжнародного права та міжнародних зобов’язань Російської Федерації.

    Виступ Роба Єттена відбувся на тлі нової хвилі російських атак на українські міста. Останніми днями російська армія здійснила масовані удари по Сумах, Харкову, Запоріжжю та інших регіонах України, застосувавши ракети, ударні безпілотники та керовані авіаційні бомби. Унаслідок цих атак були пошкоджені житлові будинки, лікарні, підприємства, об’єкти критичної інфраструктури, а також загинули й постраждали мирні жителі.

    Після чергових російських обстрілів президент України Володимир Зеленський також закликав міжнародних партнерів значно посилити тиск на Кремль. За його словами, лише рішучі економічні, дипломатичні та політичні заходи здатні змусити Росію відмовитися від продовження війни та припинити щоденний терор проти українських міст.

    Президент України наголосив, що Росія не зможе ігнорувати консолідовану позицію Сполучених Штатів, країн “Великої сімки”, “Великої двадцятки” та європейських держав. Він підкреслив, що партнери мають достатньо механізмів для посилення санкційного тиску, зокрема шляхом запровадження нових обмежень проти енергетичного сектору Росії, її фінансової системи, оборонної промисловості та так званого “тіньового флоту”, який використовується для обходу міжнародних санкцій.

    Останніми місяцями країни Європейського Союзу та інші партнери України продовжують працювати над новими пакетами санкцій, спрямованими на скорочення доходів Росії від експорту енергоносіїв, ускладнення виробництва сучасного озброєння та обмеження доступу російської економіки до критично важливих технологій.

    У Нідерландах наголошують, що лише збереження єдності між союзниками, подальше посилення санкційного режиму, стабільна військова та фінансова допомога Україні, а також чітка й послідовна позиція міжнародної спільноти можуть змусити Кремль переглянути свої плани. На думку Роба Єттена, Путін має отримати однозначний сигнал про те, що війна не принесе Росії бажаного результату, а єдиним виходом із ситуації залишається припинення бойових дій і початок реальних переговорів про справедливий та довготривалий мир.

  • Рубіо різко змінив тон щодо Росії: союзники по НАТО не приховують здивування

    Рубіо різко змінив тон щодо Росії: союзники по НАТО не приховують здивування

    Державний секретар США Марко Рубіо несподівано скоригував свою публічну риторику щодо санкцій проти Росії, що викликало подив серед європейських союзників по НАТО. Заяви головного американського дипломата пролунали на тлі активних дискусій у США та Європі про подальше посилення економічного тиску на Кремль через війну проти України.

    Про це повідомляє Politico з посиланням на джерела серед дипломатів країн-членів НАТО.

    За даними видання, під час зустрічей із європейськими колегами Рубіо давав зрозуміти, що Сенат США може повернутися до розгляду нових санкцій проти Росії після завершення роботи над ключовими бюджетними та податковими законопроєктами адміністрації президента Дональда Трампа.

    Водночас уже незабаром держсекретар озвучив значно обережнішу позицію, заявивши, що надто швидке введення нових санкцій може ускладнити дипломатичні контакти з Москвою та фактично перекрити можливості для потенційних переговорів щодо завершення війни.

    Саме ця зміна тональності, за інформацією Politico, стала несподіванкою для багатьох європейських дипломатів.

    За словами Рубіо, Вашингтон наразі прагне зберегти простір для дипломатичних маневрів.

    «Якщо зараз запровадити максимальні санкції, це може закрити можливість для Сполучених Штатів брати участь у майбутніх переговорах», — такою є логіка частини адміністрації Білого дому.

    При цьому держсекретар визнав, що саме Росія залишається головною перешкодою на шляху до досягнення мирної угоди між Києвом та Москвою.

    Нова риторика Рубіо з’явилася на тлі активного просування в американському Сенаті законопроєкту сенатора Ліндсі Грема, який передбачає один із найжорсткіших пакетів санкцій за весь період повномасштабної війни.

    Документ пропонує не лише нові обмеження проти російських компаній та фінансових структур, а й санкційний тиск на держави та компанії, які продовжують купувати російську нафту, газ та інші енергоресурси.

    Фактично йдеться про можливість запровадження вторинних санкцій, які можуть торкнутися великих торговельних партнерів Росії.

    Однак, як зазначають американські ЗМІ, Білий дім поки не демонструє готовності швидко підтримати законопроєкт у нинішньому вигляді.

    Джерела у Вашингтоні повідомляють, що адміністрація Трампа наполягає на пом’якшенні окремих положень документа, побоюючись негативних наслідків для глобальних ринків та міжнародних переговорів.

    Тим часом Європейський Союз продовжує рухатися власним шляхом.

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підтвердив, що країни ЄС завершують погодження вже 18-го пакета санкцій проти Російської Федерації.

    Нові обмеження можуть торкнутися фінансового сектору, енергетики, експорту технологій та діяльності так званого «тіньового флоту», який використовується для обходу нафтових санкцій.

    У Брюсселі дедалі частіше звучать побоювання, що різниця у підходах між США та Європою може вплинути на ефективність санкційного тиску на Кремль.

    Європейські дипломати наголошують, що збереження єдності Заходу залишається критично важливим фактором для підтримки України та стримування російської агресії.

    Особливу увагу привернули й заяви президента США Дональда Трампа під час саміту НАТО в Гаазі.

    Американський лідер вкотре підкреслив, що прагне завершення війни шляхом переговорів і вважає дипломатичні інструменти важливішими за постійне нарощування санкційного тиску.

    Водночас Трамп неодноразово заявляв, що готовий змінити підхід у разі відсутності прогресу з боку Кремля.

    Аналітики зазначають, що нинішня позиція Вашингтона свідчить про спробу зберегти баланс між тиском на Росію та можливістю використати дипломатичний канал для потенційного врегулювання війни.

    Однак така обережність викликає занепокоєння у частини союзників по НАТО, які вважають, що Москва продовжує використовувати переговорний процес для затягування часу та уникнення додаткових санкцій.

    Попри різні підходи, як у Вашингтоні, так і в європейських столицях погоджуються в одному: питання санкцій проти Росії залишатиметься одним із головних інструментів впливу на Кремль у найближчі місяці, а дискусії щодо нових обмежень лише посилюватимуться на тлі війни в Україні.

  • Орбан відступив? Угорщина несподівано зберегла членство в МКС, а уряд Мадяра вже заговорив про арешт Нетаньягу

    Орбан відступив? Угорщина несподівано зберегла членство в МКС, а уряд Мадяра вже заговорив про арешт Нетаньягу

    Угорщина офіційно скасувала рішення про вихід із Міжнародного кримінального суду. Відповідний закон 27 травня ухвалила Національна асамблея країни в межах надзвичайної процедури. Таким чином новий уряд Петера Мадяра фактично переглянув один із найбільш резонансних зовнішньополітичних курсів епохи Віктора Орбана, який торік оголосив про намір залишити МКС на тлі конфлікту навколо ордера на арешт прем’єра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу.

    За даними угорських медіа та європейських видань, за законопроєкт проголосували 133 депутати від партії «Тиса», 37 представників «Фідес–KDNP» виступили проти, ще п’ятеро парламентарів утрималися. Рішення набуде чинності вже наступного дня після офіційного опублікування документа.

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр особисто подав законопроєкт до парламенту. Він пояснив, що членство країни у Міжнародному кримінальному суді необхідне «для збереження міжнародного миру та безпеки, а також для притягнення до відповідальності винних у найтяжчих міжнародних злочинах». Саме це формулювання стало одним із ключових сигналів зміни зовнішньополітичного курсу Будапешта після багаторічного правління Віктор Орбан.

    Ще у квітні 2025 року уряд Орбана оголосив про початок процедури виходу з Міжнародний кримінальний суд. Тоді це рішення напряму пов’язували з ордером МКС на арешт прем’єра Ізраїлю Беньямін Нетаньягу, якого суд у Гаазі підозрює у воєнних злочинах та злочинах проти людяності під час війни в секторі Гази. Орбан називав дії МКС «політизованими» та заявляв, що Угорщина не виконуватиме ордерів суду.

    Ситуація набула міжнародного резонансу після того, як Нетаньягу прибув до Будапешта з офіційним візитом навесні минулого року. Попри членство Угорщини в Римському статуті, ізраїльського прем’єра не затримали. Це викликало різку реакцію частини європейських політиків та правозахисних організацій, які наголошували, що Будапешт порушив міжнародні зобов’язання.

    Процес виходу Угорщини з МКС мав завершитися у червні 2026 року, однак після перемоги партії «Тиса» нова влада фактично розвернула країну у протилежному напрямку. Ще до офіційного вступу на посаду Мадяр заявляв, що його уряд не лише зупинить вихід із суду, а й виконуватиме міжнародні ордери, якщо цього вимагатиме закон.

    Особливу увагу привернула його заява щодо Нетаньягу. У квітні Мадяр прямо зазначив: якщо ізраїльський прем’єр приїде до Угорщини під час чинного членства країни в МКС, Будапешт буде юридично зобов’язаний його затримати. Водночас політик наголошував, що прагне зберегти прагматичні відносини з Ізраїлем та підтримує тісні контакти з єврейською громадою Угорщини.

    Попри це, ізраїльські медіа повідомляли, що під час першої телефонної розмови після перемоги на виборах Мадяр запросив Нетаньягу до Будапешта на урочистості з нагоди 70-річчя Угорської революції, які відбудуться восени цього року. Таким чином новий уряд опинився у складній дипломатичній ситуації між міжнародним правом та стратегічними відносинами з Ізраїлем.

    Аналітики вважають, що рішення залишитися у МКС є важливим сигналом для Європейського Союзу та міжнародних партнерів Угорщини. За часів Орбана Будапешт неодноразово конфліктував із Брюсселем через питання верховенства права, санкцій проти Росії та незалежності судової системи. Тепер новий уряд намагається демонструвати більшу готовність до співпраці із західними інституціями.

    Водночас політика Мадяра щодо України залишається неоднозначною. Попри рішення зберегти членство в МКС, уряд Угорщини паралельно підтримав заборону імпорту української агропродукції, що вже викликало занепокоєння у Києві та серед європейських партнерів.

    Міжнародний кримінальний суд був створений у 2002 році для розслідування воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну МКС активізував свою діяльність, а у 2023 році суд видав ордер на арешт російського диктатора Володимир Путін через незаконну депортацію українських дітей.

    Для України рішення Будапешта може мати додаткове політичне значення, адже демонструє збереження підтримки міжнародних правових механізмів у Європі навіть після спроб окремих урядів дистанціюватися від суду в Гаазі.

    Джерело: “Європейська правда“, Telex

  • Грузія відмовилася підтримати спецтрибунал проти Путіна: у Тбілісі заговорили про «ризики»

    Грузія відмовилася підтримати спецтрибунал проти Путіна: у Тбілісі заговорили про «ризики»

    Грузія не приєдналася до угоди про створення комітету Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. Документ 15 травня у Кишиневі підтримали 36 держав та Європейський Союз, однак офіційний Тбілісі залишився осторонь ініціативи.

    Рішення Грузії вже викликало резонанс на тлі тривалих дискусій про зближення чинної грузинської влади з Москвою та охолодження відносин із Заходом.

    Угоду ухвалили під час засідання Комітету міністрів Ради Європи. Вона стала одним із ключових етапів на шляху до створення міжнародного трибуналу, який має розглядати злочин агресії Росії проти України та потенційну відповідальність вищого політичного й військового керівництва РФ.

    Серед держав, які підтримали створення механізму, — Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія, Польща, Нідерланди, Швеція, Чехія, Литва, Латвія, Естонія, Фінляндія, Румунія, Молдова, Австралія та інші країни. Окремо до ініціативи приєднався Євросоюз.

    Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе назвав рішення історичним кроком до створення трибуналу.

    «Ці держави зробили вирішальний крок до фактичного створення Спеціального трибуналу та визнання відповідальності за агресію проти України. Час притягнення Росії до відповідальності швидко наближається», — заявив він.

    Після завершення внутрішніх процедур країни-учасниці мають перейти до формування самого трибуналу — обрання суддів, прокурора та затвердження регламенту роботи.

    Створення окремого трибуналу активно обговорюється з 2023 року через те, що Міжнародний кримінальний суд не має достатніх юридичних механізмів для переслідування російського керівництва саме за злочин агресії. Росія не є стороною Римського статуту, тому виникла потреба у створенні окремого міжнародного механізму.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після голосування заявив, що спецтрибунал фактично вже став «юридичною реальністю».

    «Володимир Путін та інші російські керівники сьогодні отримали свій квиток до Гааги», — наголосив глава українського МЗС.

    Водночас грузинська влада пояснила свою відмову «ризиками для безпеки країни».

    Міністерка закордонних справ Грузії Мака Бочорішвілі заявила, що нинішня міжнародна ситуація не дозволяє Тбілісі ухвалювати рішення, які можуть створити додаткові виклики для держави.

    «Позиція деяких держав-членів, включаючи держави-члени ЄС, щодо Грузії, безумовно, не дає нам можливості і розкоші приймати рішення, які створювали б додаткові ризики та загрози для нашої країни», — сказала вона журналістам.

    За словами міністерки, грузинська влада насамперед виходить із необхідності гарантувати безпеку, стабільність і мир усередині країни.

    Бочорішвілі також заявила про потребу «перегляду ставлення до Грузії» з боку окремих західних держав та поскаржилася на подвійні стандарти у політиці Європи.

    Її заява пролунала на тлі помітного пожвавлення дипломатичних контактів між Києвом і Тбілісі. Лише за першу половину травня Бочорішвілі тричі зустрічалася з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою. Це стало нетиповою активністю після кількох років напружених відносин між державами.

    Грузинська влада останніми роками регулярно зазнає критики з боку України та ЄС через звинувачення у проросійській політиці. У Тбілісі ці звинувачення відкидають і нагадують, що близько 20% території Грузії залишаються окупованими Росією після війни 2008 року.

    На цьому тлі рішення не підтримувати спецтрибунал уже викликало гостру реакцію частини грузинської опозиції та проєвропейських активістів, які вважають, що влада уникає кроків, здатних викликати роздратування Кремля.

    В Офісі президента України раніше заявляли, що очікують запуск повноцінного Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ уже у 2027 році.

  • В Офісі президента очікують запуск Спецтрибуналу щодо Росії вже у 2027 році

    В Офісі президента очікують запуск Спецтрибуналу щодо Росії вже у 2027 році

    В Офісі президента України очікують, що спеціальний міжнародний трибунал щодо злочину агресії Росії проти України може розпочати роботу вже у 2027 році. Наступним етапом після політичного рішення про створення механізму стане формування самого трибуналу у Гаазі та запуск юридичних процедур.

    Про це заявила заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, яка координує напрям міжнародно-правового притягнення Росії до відповідальності.

    За словами Мудрої, створення Спецтрибуналу є історичним рішенням, оскільки це перший окремий міжнародний механізм відповідальності за злочин агресії з часів Нюрнберзького та Токійського трибуналів після Другої світової війни.

    «Ще кілька років нам казали — цього не буде ніколи. Юридично складно. Політично чутливо. Забагато інтересів проти», — зазначила вона.

    Мудра наголосила, що попереду ще тривалий етап формування інституції. Зокрема, йдеться про призначення суддів, затвердження процедур, створення апарату трибуналу та запуск розслідувань щодо вищого політичного і військового керівництва Росії.

    За її словами, Україна розраховує, що повноцінний старт роботи трибуналу може відбутися вже наступного року.

    В Офісі президента підкреслюють, що трибунал має стати механізмом персональної відповідальності для осіб, які ухвалювали рішення про початок повномасштабної війни проти України.

    Ірина Мудра також розповіла, що створенню трибуналу передували роки складних міжнародних переговорів. Українські дипломати, юристи та парламентарі тривалий час шукали правовий механізм, який дозволив би створити окремий суд саме щодо злочину агресії Росії.

    За її словами, українська сторона неодноразово стикалася із політичним спротивом та юридичними дискусіями, однак продовжувала просувати ідею міжнародного механізму покарання російського керівництва.

    Ідея створення Спецтрибуналу виникла через те, що чинний Міжнародний кримінальний суд у Гаазі має обмежену юрисдикцію щодо злочину агресії у випадку Росії. Саме тому Україна разом із міжнародними партнерами просувала створення окремої структури, яка зможе розслідувати та розглядати відповідальність за розв’язання війни.

    Очікується, що трибунал працюватиме у Гаазі та стане окремим міжнародним судовим механізмом, створеним за підтримки держав-партнерів України.

    Паралельно Україна продовжує просувати питання репарацій, конфіскації заморожених російських активів та створення міжнародного компенсаційного механізму для відшкодування збитків, завданих війною.

    На тлі повномасштабного вторгнення Росії питання міжнародної відповідальності Кремля стало одним із ключових напрямів української дипломатії. Київ регулярно закликає міжнародну спільноту створити систему юридичного покарання не лише за воєнні злочини, а й за сам факт агресії проти суверенної держави.

  • Ірландія підтримала механізм репарацій для України

    Ірландія підтримала механізм репарацій для України

    Нижня палата парламенту Ірландії – Дойл Ерен – ратифікувала Конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України, що стало ще одним важливим кроком у формуванні міжнародного механізму притягнення Росії до відповідальності за наслідки повномасштабної війни. Про рішення ірландського парламенту повідомив міністр у справах Європи Томас Бірн, наголосивши, що Росія повинна відповісти за масштабну шкоду, заподіяну Україні внаслідок агресії.

    Після ратифікації документа Ірландія стала п’ятою державою, яка офіційно підтримала створення Міжнародної компенсаційної комісії. Раніше Конвенцію вже ратифікували Україна, Естонія, Латвія та Ісландія. У Києві рішення Дубліна розглядають як політичний сигнал про збереження підтримки України з боку європейських партнерів навіть на тлі затяжної війни та складної міжнародної ситуації.

    Йдеться про один із ключових елементів майбутньої системи міжнародних репарацій для України. Міжнародна компенсаційна комісія має стати інституцією, яка розглядатиме претензії щодо відшкодування збитків, завданих російською агресією. У перспективі саме цей орган може ухвалювати рішення про компенсації за зруйноване житло, пошкоджену інфраструктуру, втрати бізнесу, екологічні збитки та інші наслідки війни.

    Конвенцію було відкрито до підписання 16 грудня 2025 року під час дипломатичної конференції високого рівня у Гаага. Документ одразу підтримали 35 держав та Європейський Союз, що стало безпрецедентним випадком для міжнародно-правової ініціативи у межах Рада Європи. Учасники конференції наголошували, що створення компенсаційного механізму має стати одним із головних інструментів міжнародної відповідальності Росії за агресію проти України.

    Міжнародна компенсаційна комісія є лише одним із компонентів ширшого механізму репарацій. Першою складовою вже став Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, який працює у Гаага під егідою Ради Європи. Реєстр займається фіксацією заяв від громадян, бізнесу та державних структур щодо втрат, спричинених війною. У майбутньому саме ці дані мають стати основою для ухвалення рішень про виплату компенсацій.

    Українська влада вже неодноразово наголошувала, що створення Реєстру збитків є історичним прецедентом у міжнародному праві. Станом на 2026 рік українці можуть подавати заяви про пошкодження або знищення житла, втрату доступу до майна та інші наслідки російської агресії. Надалі перелік категорій заяв поступово розширюватиметься. У Києві розраховують, що після запуску повноцінної компенсаційної комісії ці механізми дозволять перейти від фіксації збитків до реальних виплат.

    Водночас одним із найскладніших питань залишається джерело фінансування майбутніх компенсацій. Україна та її партнери наполягають, що основу компенсаційного фонду мають становити заморожені російські державні активи, які перебувають у країнах Заходу. За різними оцінками, після початку повномасштабного вторгнення союзники заблокували російські активи на сотні мільярдів доларів. Однак питання їх повної конфіскації досі викликає юридичні дискусії серед західних держав.

    Українська сторона регулярно закликає партнерів пришвидшити створення механізму конфіскації російських коштів. В Офісі президента та Міністерстві юстиції наголошують, що Росія має нести не лише політичну чи дипломатичну відповідальність, а й фінансово компенсувати руйнування, спричинені війною. За попередніми оцінками Світового банку, Європейської комісії та ООН, сума збитків і потреб на відновлення України вже перевищує сотні мільярдів доларів.

    Окремо триває міжнародна робота над створенням спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. Західні держави та українська влада обговорюють модель суду, який міг би притягнути до відповідальності вище військово-політичне керівництво РФ. У Києві наголошують, що компенсаційний механізм і трибунал мають стати взаємодоповнюючими елементами міжнародної системи покарання за агресію.

    30 квітня 2026 року Конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії ратифікувала Верховна Рада України. Українські депутати тоді заявили, що запуск комісії є одним із найважливіших дипломатичних та юридичних процесів від початку повномасштабної війни. У парламенті наголошували, що йдеться не лише про майбутні виплати, а й про формування міжнародного прецеденту, який у перспективі може змінити підхід світової спільноти до відповідальності держав-агресорів.

    Рішення Ірландії про ратифікацію Конвенції стало черговим сигналом того, що європейські країни продовжують підтримувати створення міжнародної системи репарацій для України. У Дубліні підкреслили, що агресія Росії не повинна залишитися безкарною, а міжнародне право має забезпечити механізм справедливого відшкодування для української держави та її громадян.

  • США виходять із розслідування воєнних злочинів РФ

    США виходять із розслідування воєнних злочинів РФ

    Міністерство юстиції США таємно поінформувало європейських чиновників про вихід країни з багатонаціональної слідчої групи, створеної для розслідування злочинів російських посадовців, відповідальних за вторгнення в Україну.

    Як повідомляє The New York Times, рішення ухвалене адміністрацією Трампа і є ще одним кроком у зміні політики щодо війни в Україні. Видання підкреслює, що США виходять із механізму, який був створений для притягнення до відповідальності не лише російського керівництва, а й його союзників із Білорусі, Ірану та Північної Кореї.

    США були єдиною країною за межами Європи, яка брала участь у розслідуванні, відправивши старшого прокурора Міністерства юстиції до Гааги. Його завданням було координування роботи з українськими та європейськими слідчими. Тепер, за словами джерел, рішення про вихід буде офіційно оголошено у понеділок у внутрішньому листуванні Євроюсту.

    Окрім виходу зі слідчої групи, адміністрація Трампа скорочує роботу Групи з відповідальності за воєнні злочини, яку створив колишній генпрокурор Меррік Гарланд у 2022 році. Вона займалася координацією розслідувань російських злочинів в Україні.

    Вашингтон не надав офіційних пояснень щодо причин таких змін, але очевидно, що Білий дім переглядає політику щодо війни в Україні та обмежує свою участь у міжнародних юридичних ініціативах.

    Міжнародний кримінальний суд у Гаазі ще у 2023 році видав ордери на арешт Володимира Путіна та російської омбудсменки Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у примусовій депортації українських дітей, що кваліфікується як воєнний злочин.

    Попри вихід США зі слідчої групи, розслідування російських воєнних злочинів продовжиться у межах роботи Євроюсту та національних правоохоронних органів європейських країн.

  • Україна вимагає демонтажу Керченського мосту через обмеження судноплавства

    Україна вимагає демонтажу Керченського мосту через обмеження судноплавства

    Українська влада офіційно заявила про необхідність демонтажу Керченського мосту, оскільки його існування обмежує міжнародне судноплавство в Азовському морі та Керченській протоці. Ця заява стала частиною ширшої дискусії про контроль Росії над водними шляхами регіону.

    Ця споруда є незаконною, і вона має бути демонтована, заявив посол з особливих доручень МЗС України Антон Кориневич, виступаючи на усних слуханнях в Арбітражному трибуналі в Гаазі, зазначає Радіо Свобода.

    «Зараз Росія розглядає Керченську протоку, Азовське море і, можливо, навіть частини Чорного моря, як свої власні води. Росія хоче, щоб ці води розглядалися як частина її імперії 21 століття. І хоча ви почуєте, як російські експерти кажуть, що Азовське море схоже на озеро чи річку, Україна рішуче відкидає ці заяви, і цей Трибунал теж має їх відкинути. Азовське море – не озеро і не дельта невеликої річки. Це понад 37 000 квадратних кілометрів напівзамкнутого моря», – зазначив Кориневич.

    Він додав, що Керченський міст «незаконний, і його необхідно демонтувати», а прохід через Керченську протоку має бути аналогічним тому, що був до початку цієї незаконної перешкоди судноплавству.

    «РФ незаконно побудувала постійну перешкоду для проходу через цей життєво важливий морський шлях (Керченська протока – КР) – надзвичайно низький міст. Міст, що нижчий, ніж вказано в результатах російських досліджень; нижчий, ніж того вимагають власні комерційні інтереси Росії; і нижчий за будь-який інший міст, що сьогодні збудований чи навіть запропонований для побудови над міжнародною протокою. Через нього деякі з основних класів суден, які використовуються в міжнародній торгівлі, більше не можуть проходити через протоку», – зазначив Кориневич.

    Представник України також повідомив, що Росія перешкоджала проходу через Керченську протоку та судноплавству в Азовському морі й іншими способами.

    «Вона затримувала судна, які прагнули пройти транзитом до українських портів Азовського моря, на 40 годин, тоді як судна, що прямували до Росії, лише на 3 години. Вона самовільно забороняла прохід через Керченську протоку суднам іноземних держав… Росія запровадила режим обов’язкового одностороннього проходу в Керченській протоці та встановила режим лоцманської проводки таким чином, що лише російські судна могли її уникати. Це лише порушення, що стосуються свободи судноплавства», – розповів Кориневич.

    23 вересня Постійна палата третейського суду в Гаазі розпочала слухання по суті за позовом України проти Росії щодо порушення права прибережної держави відповідно до Конвенції ООН з морського права 1982 року