Golosnovinua.com

Позначка: Галац

  • Румунія попросила Україну змінити роботу морських дронів

    Румунія попросила Україну змінити роботу морських дронів

    Румунія звернулася до України з офіційною пропозицією змінити алгоритм роботи українських морських безпілотників, які застосовуються в акваторії Чорного моря. У Бухаресті пропонують запрограмувати дрони таким чином, щоб вони автоматично самознищувалися у разі випадкового потрапляння до територіальних вод Румунії. Одночасно румунська влада веде переговори із союзниками щодо розміщення додаткових систем протиповітряної оборони та сучасних засобів виявлення повітряних цілей після нещодавнього інциденту з безпілотником поблизу кордону.

    Про це повідомляє Radio România.

    Про нову ініціативу розповів виконувач обов’язків міністра оборони Румунії Раду Міруце. За його словами, він уже направив офіційне звернення українському міністру оборони, в якому запропонував розглянути можливість внесення змін до програмного забезпечення українських морських безпілотників.

    Як пояснив румунський посадовець, йдеться про створення механізму, який би автоматично активував самоліквідацію безпілотного апарата у випадку його випадкового входження до територіальних вод Румунії. На думку Бухареста, така система дозволила б уникнути потенційних інцидентів, які можуть виникнути через бойові дії у Чорному морі.

    «Я офіційно направив міністру оборони України запит, в якому вказав, що для Румунії доцільно оголосити про те, що будь-який безпілотник, запущений у Чорне море і вироблений в Україні, повинен бути запрограмований таким чином, щоб при випадковому попаданні в територіальні води Румунії, за будь-яких умов, він мимоволі вибухнув», — заявив Раду Міруце.

    За його словами, сучасні технології дозволяють реалізувати подібний механізм без постійного зв’язку між оператором та дроном. Він пояснив, що ще перед запуском у програмне забезпечення безпілотника можна закласти точні координати державних кордонів. У такому випадку вбудований мікропроцесор самостійно визначатиме місцеперебування апарата за допомогою навігаційних систем і, якщо дрон випадково перетне межу територіальних вод Румунії, автоматично активує програму самоліквідації.

    Міруце наголосив, що запропонований алгоритм працюватиме автономно навіть у разі втрати зв’язку з оператором. Це, на його думку, значно підвищить безпеку судноплавства та допоможе уникнути небажаних інцидентів між двома сусідніми державами.

    Виконувач обов’язків міністра оборони підкреслив, що ініціатива не спрямована проти України чи використання нею безпілотних технологій у війні з Росією. За його словами, головною метою є забезпечення безпеки румунської території та мінімізація ризиків, які можуть виникати через активні бойові дії поблизу кордонів країни.

    Окрім питання українських морських безпілотників, Румунія активно працює над зміцненням власної системи протиповітряної оборони. За словами Міруце, після останніх інцидентів із безпілотниками поблизу румунського кордону уряд активізував переговори з міжнародними партнерами щодо розміщення додаткових засобів ППО на території країни.

    Посадовець повідомив, що переговори ведуться одразу з кількома державами-союзниками, які можуть надати необхідні оборонні системи. За його словами, консультації вже перебувають на просунутій стадії, однак остаточне рішення залежить від країн, які мають ухвалити внутрішні політичні та військові процедури.

    «Це рішення зрештою залежить від країн, які ухвалять таке рішення. Переговори з трьома з цих країн перебувають на просунутій стадії, але оскільки це делікатне питання для кожної країни, доречно дозволити їм оголосити про завершення всіх внутрішніх процедур, необхідних для відправки сюди додаткових коштів», — зазначив Міруце.

    Водночас Бухарест розраховує не лише на додаткові системи протиповітряної оборони, а й на сучасні комплекси спостереження та виявлення повітряних цілей. За словами очільника оборонного відомства, особливий акцент робиться на обладнанні, здатному виявляти невеликі безпілотники, які летять на дуже малих висотах і є складними для своєчасного виявлення звичайними радарами.

    Румунська влада вважає, що розвиток таких технологій є одним із ключових напрямків зміцнення національної безпеки, особливо з огляду на війну Росії проти України та регулярні атаки на українські порти й інфраструктуру в районі Дунаю, неподалік румунського кордону.

    Останніми роками Румунія неодноразово повідомляла про інциденти, пов’язані з російськими безпілотниками. У різних районах країни, що межують з Україною, неодноразово знаходили уламки дронів після російських атак на українську портову інфраструктуру. Подібні випадки викликали занепокоєння як у Бухаресті, так і серед союзників по НАТО, оскільки Румунія є членом Альянсу та межує із зоною активних бойових дій.

    Саме тому питання захисту повітряного простору стало одним із головних пріоритетів румунської влади. У країні вже проводиться модернізація оборонної інфраструктури, посилюється військова присутність у прикордонних районах, а також розширюється співпраця із союзниками у сфері протиповітряної та протиракетної оборони.

    Україна зі свого боку також продовжує активно розвивати безпілотні технології для оборони Чорноморського регіону. Морські дрони стали одним із найефективніших засобів боротьби з російським флотом та військовою інфраструктурою у Чорному морі, а останнім часом Київ також приділяє значну увагу розвитку безпілотників-перехоплювачів.

    Раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що для посилення захисту Одеси та всього Чорноморського регіону Україна планує розгорнути нову багаторівневу систему оборони, основу якої становитимуть безпілотники-перехоплювачі. Очікується, що вони допоможуть ефективніше протидіяти російським ударним дронам і посилять захист української критичної інфраструктури та портів.

  • Вибух біля нафтового термінала НАТО: у Румунії терміново евакуювали найбільший порт країни

    Вибух біля нафтового термінала НАТО: у Румунії терміново евакуювали найбільший порт країни

    У румунському порту Констанца, який є найбільшим морським портом країни та одним із ключових логістичних вузлів Чорноморського регіону, 5 червня стався надзвичайний інцидент, що змусив владу оголосити найвищий рівень реагування. Морський безпілотник вибухнув неподалік нафтового термінала, після чого було проведено термінову евакуацію частини порту, а мешканців узбережжя закликали перебувати в укриттях.

    Про інцидент повідомили румунські медіа Digi24, Міністерство оборони Румунії та міжнародні інформаційні агентства Reuters і Associated Press.

    За попередніми даними, морський дрон був виявлений ще близько шостої ранку поблизу причалів №77–78 цивільного порту Констанца. Після отримання сигналу від Румунського агентства з порятунку людських життів на морі до місця прибули представники берегової охорони, спецслужб та військових структур. Територію негайно ізолювали, а після оцінки ризиків було прийнято рішення про повну евакуацію небезпечної зони.

    За інформацією Digi24, безпілотник застряг у спеціальному антиполютантному загородженні, встановленому для захисту акваторії від нафтових забруднень. Особливе занепокоєння викликало те, що апарат знаходився лише за кілька сотень метрів від нафтового термінала, де зберігаються та перевантажуються великі обсяги пального.

    Близько 10:30 за місцевим часом морський дрон самодетонував. Вибух був достатньо потужним, щоб підняти в небо великий стовп диму, однак завдяки завчасній евакуації людей постраждалих не було. Румунське Міноборони підтвердило, що об’єкт не належав збройним силам Румунії та був схожим на морські безпілотники, які активно використовуються під час війни між Україною та Росією.

    Після вибуху влада активувала так званий «червоний план реагування». До операції залучили понад 80 рятувальників, десятки одиниць техніки, карети швидкої допомоги, спеціалізовані підрозділи радіаційного, хімічного та біологічного захисту. Над районом Констанци підняли два гелікоптери для пошуку інших потенційно небезпечних об’єктів у морі. Місцеві жителі отримали екстрені повідомлення системи RO-Alert із закликом уникати небезпечної території.

    Особливу увагу інцидент привернув через стратегічне значення Констанци. Після початку повномасштабної війни Росії проти України саме цей порт став одним із головних альтернативних маршрутів для українського експорту зерна, металу та інших товарів. Через Констанцу проходять значні потоки вантажів, пов’язаних як із забезпеченням України, так і з економікою всього регіону Чорного моря. Тому будь-який надзвичайний випадок у порту автоматично розглядається як питання регіональної безпеки.

    Наразі походження дрона остаточно не встановлене. Частина румунських медіа з посиланням на джерела припускає, що це міг бути український морський безпілотник із великою кількістю вибухівки на борту. Водночас офіційні структури Румунії поки що не назвали конкретного власника апарата і наголошують, що розслідування триває. Прокуратура при Апеляційному суді Констанци вже відкрила кримінальне провадження для встановлення походження дрона та обставин його появи в румунському порту.

    Інцидент відбувся на тлі різкого зростання безпекових загроз для Румунії. Лише тиждень тому російський ударний безпілотник впав на житловий будинок у місті Галац неподалік українського кордону. Унаслідок вибуху постраждали жінка та дитина. Це був перший випадок від початку повномасштабної війни, коли російський дрон завдав поранень цивільним на території держави-члена НАТО.

    За даними румунського Міністерства оборони, від 2022 року було зафіксовано щонайменше 28 випадків порушення повітряного простору країни російськими безпілотниками. Крім того, уламки українських і російських дронів неодноразово знаходили на території Румунії. Через це Бухарест останнім часом посилив співпрацю з НАТО у сфері протиповітряної оборони та захисту критичної інфраструктури.

    Президент Румунії Нікушор Дан був поінформований про ситуацію під час польоту на саміт ЄС – Західні Балкани. Він заявив, що інцидент є прямим наслідком війни в Україні та вкотре демонструє ризики для безпеки всього регіону. За словами румунського лідера, державні структури оперативно відреагували на загрозу та зробили все можливе для захисту населення.

    Наразі порт Констанца поступово повертається до роботи, однак правоохоронці та військові продовжують перевірку акваторії Чорного моря. За деякими повідомленнями місцевої влади, в регіоні можуть перебувати й інші морські безпілотники, тому моніторинг триває у цілодобовому режимі.

  • Румунія попередила Кремль: після удару дрона по житловому будинку можуть вислати посла Росії

    Румунія попередила Кремль: після удару дрона по житловому будинку можуть вислати посла Росії

    Румунія може вдатися до одного з найжорсткіших дипломатичних кроків у відносинах із Росією після серії інцидентів із російськими ударними безпілотниками, які порушують її повітряний простір під час атак на Україну. Президент Румунії Нікушор Дан заявив, що офіційний Бухарест не виключає вислання російського посла, якщо подібні випадки повторюватимуться.

    Про це глава румунської держави повідомив в інтерв’ю BBC, коментуючи наслідки резонансного інциденту в місті Галац, де російський ударний дрон врізався у житлову багатоповерхівку та вибухнув.

    За словами президента, Румунія вже здійснила низку дипломатичних кроків у відповідь на дії Росії. Зокрема, раніше було закрито російське консульство в Констанці та вислано одного з російських дипломатів. Водночас, якщо небезпечні інциденти триватимуть, країна готова перейти до більш жорстких заходів.

    «Я сподіваюся, що вони зупиняться. Якщо ж ні — існують інші заходи, які можуть бути вжиті. Наприклад, вислання російського посла. Існує певна ієрархія дипломатичних заходів», — наголосив Нікушор Дан.

    Заява пролунала на тлі безпрецедентного випадку, який стався в ніч на 29 травня. Тоді російський безпілотник типу «Герань-2», який є російською версією іранського дрона Shahed, під час масованої атаки на Україну залетів на територію Румунії та влучив у житловий будинок у місті Галац.

    Безпілотник пробив дах багатоповерхівки та вибухнув усередині конструкції будинку. Внаслідок детонації виникла пожежа в коридорі квартири на верхньому поверсі. Постраждали двоє людей — жінка та дитина, яких госпіталізували до медичного закладу. Саме цей інцидент став найсерйознішим випадком порушення румунської території російськими ударними безпілотниками від початку повномасштабної війни РФ проти України.

    Президент Румунії повідомив, що фахівці вже завершили попередню експертизу уламків дрона. За його словами, жодних сумнівів щодо походження апарата не існує.

    Румунські експерти змогли порівняти знайдені фрагменти із безпілотником аналогічного типу, який кількома тижнями раніше впав на території країни, але не вибухнув. Саме завдяки цьому вдалося остаточно підтвердити, що йдеться про російський ударний дрон «Герань-2».

    Крім того, слідство встановило, що безпілотник ніс щонайменше 30 кілограмів вибухової речовини. Саме тому наслідки могли бути значно трагічнішими, якби вибух стався в іншій частині будівлі або у момент більшого скупчення людей.

    Після завершення роботи рятувальників та відновлення електропостачання мешканцям будинку дозволили повернутися до своїх квартир. Водночас постраждалі жінка та дитина продовжують перебувати під наглядом медиків.

    Останніми місяцями випадки потрапляння російських безпілотників на територію країн НАТО почастішали. Найчастіше інциденти фіксуються в прикордонних районах Румунії поблизу українських портів на Дунаї, які регулярно стають цілями російських атак.

    У Бухаресті дедалі частіше наголошують, що навіть випадкові порушення повітряного простору створюють загрозу життю цивільного населення та становлять серйозний виклик для безпеки країни.

    Після інциденту в Галаці Міністерство закордонних справ Румунії вже зверталося до партнерів по НАТО із закликом прискорити посилення систем протиповітряної оборони на східному фланзі Альянсу. У країні також активізували дискусію щодо додаткового розміщення засобів ППО в прикордонних регіонах.

    Водночас офіційний Бухарест наголошує, що не розглядає інцидент як навмисну атаку Росії на територію Румунії. Однак повторення подібних випадків може суттєво погіршити дипломатичні відносини між країнами та спровокувати нові санкційні або політичні рішення.

    Експерти зазначають, що вислання посла є одним із найсерйозніших дипломатичних сигналів, який держава може надіслати іншій країні без розриву дипломатичних відносин. Такий крок означав би подальше загострення відносин між Бухарестом і Москвою та став би черговим свідченням зростання напруги між Росією та країнами НАТО.

    На цьому тлі Румунія продовжує підтримувати Україну та посилювати заходи безпеки вздовж свого кордону. Уряд країни наголошує, що безпека громадян залишається головним пріоритетом, а будь-які нові інциденти з російськими безпілотниками отримають жорстку реакцію як на національному, так і на міжнародному рівні.

  • Туск закликав ЄС серйозно сприймати погрози Кремля після інциденту в Румунії

    Туск закликав ЄС серйозно сприймати погрози Кремля після інциденту в Румунії

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав європейські країни та союзників по НАТО значно серйозніше ставитися до заяв і дій російського керівництва на тлі чергових погроз з боку заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва. Свою заяву польський прем’єр оприлюднив у соцмережі X, коментуючи як риторику російських посадовців, так і інцидент із російським безпілотником у Румунії, який стався в районі міста Галац.

    Реакція Туска стала відповіддю на нові різкі висловлювання Медведєва, який після інциденту з дроном у Румунії заявив, що країни ЄС мають готуватися до повторення подібних випадків. Російський посадовець фактично визнав, що війна проти України матиме наслідки для безпеки європейських держав, і дозволив собі різкі формулювання, заявивши, що громадяни ЄС «не зможуть спати спокійно», а також використавши агресивні вислови на адресу Заходу.

    Інцидент у Румунії, де російський безпілотник влучив у житловий будинок, став одним із чергових випадків фіксації уламків або апаратів, пов’язаних із війною Росії проти України, на території держав-членів НАТО. Це викликало занепокоєння в європейських столицях, оскільки такі події дедалі частіше розглядаються як потенційна загроза розширення зони ризику за межі українського кордону.

    У своїй заяві Дональд Туск наголосив, що подібні висловлювання російських політиків не можна ігнорувати або сприймати як елемент пропаганди без практичних наслідків. Він підкреслив, що останні місяці демонструють зростання кількості провокацій і інцидентів, пов’язаних із російськими дронами, ракетами та військовою активністю, які так чи інакше зачіпають території або повітряний простір країн НАТО.

    Польський прем’єр звернув увагу, що заява Медведєва про «кінець спокійного сну громадян ЄС» має розглядатися як сигнал про зміну рівня загроз у Європі. На його думку, такі слова слід оцінювати не лише як політичну риторику, а як частину ширшої стратегії психологічного тиску та залякування європейських суспільств.

    Туск підкреслив, що країни НАТО мають адаптуватися до нової реальності, у якій війна Росії проти України має прямі або опосередковані наслідки для безпеки всього регіону. Він наголосив, що Альянс повинен посилювати координацію, систему раннього реагування та протиповітряну оборону на східному фланзі, щоб запобігати можливим інцидентам або мінімізувати їх наслідки.

    Окрему увагу в Європі викликає той факт, що подібні заяви пролунали на тлі реальних інцидентів із російськими безпілотниками в прикордонних регіонах. Випадок у румунському місті Галац, де дрон влучив у житлову багатоповерхівку, став одним із найрезонансніших, оскільки він зачепив цивільну інфраструктуру держави-члена НАТО і викликав обговорення щодо рівня готовності Альянсу до подібних загроз.

    У відповідь на зростання напруги низка європейських політиків почала публічно закликати до посилення тиску на Росію. Серед них міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс, який заявив, що НАТО має реагувати рішучіше та посилювати як політичні, так і військові заходи стримування. Він наголосив, що інциденти з російськими безпілотниками більше не можуть розглядатися як поодинокі випадки.

    Паралельно з цим у Румунії заявили про необхідність консультацій із союзниками в межах 4-ї статті Північноатлантичного договору. Ця стаття передбачає обговорення ситуацій, коли одна з країн Альянсу вважає, що її безпеці загрожує потенційна небезпека. Також Бухарест закликав партнерів посилити системи протидії безпілотникам і зміцнити повітряну оборону в регіоні.

    Європейські експерти зазначають, що подібні інциденти та заяви російських посадовців формують новий рівень напруги між Росією та НАТО, який виходить за межі інформаційної війни і поступово наближається до практичних викликів у сфері безпеки. Вони підкреслюють, що навіть якщо окремі інциденти є випадковими або пов’язаними з бойовими діями в Україні, їх наслідки вже відчуваються на території країн ЄС.

    У цьому контексті заява Дональда Туска є частиною ширшої дискусії в Європі щодо необхідності перегляду підходів до безпеки на східному фланзі НАТО. Союзники дедалі частіше говорять про потребу зміцнення протиповітряної оборони, розширення моніторингу повітряного простору та підвищення готовності до швидкого реагування на можливі інциденти.

    Таким чином, реакція польського прем’єра відображає загальну тенденцію в європейській політиці — перехід від сприйняття російських заяв як риторики до розгляду їх як елементу реальної безпекової загрози, що потребує системної та скоординованої відповіді з боку НАТО і ЄС.

  • Медведєв пригрозив Європі новими атаками дронів

    Медведєв пригрозив Європі новими атаками дронів

    Заступник голови Ради безпеки Російської Федерації та колишній президент РФ Дмитро Медведєв виступив із черговими різкими погрозами на адресу країн Європейського Союзу після інциденту з російським ударним безпілотником, який під час атаки на Україну врізався в житловий будинок у румунському місті Галац. У своїй заяві російський посадовець не лише відкинув критику з боку європейських держав, а й фактично пригрозив новими подібними випадками на території Європи, заявивши, що громадяни країн ЄС «не зможуть спати спокійно», доки триває війна.

    Черговий допис Медведєва з’явився в його Telegram-каналі невдовзі після того, як Румунія оголосила про дипломатичні заходи у відповідь на падіння російського безпілотника на своїй території. У публікації російський чиновник використав образливу лексику щодо європейських лідерів та різко розкритикував реакцію Євросоюзу на інцидент. Він висміяв занепокоєння європейських урядів через удар російського дрона по житловому будинку в Румунії та заявив, що країни Заходу нібито не мають морального права висловлювати претензії до Москви.

    За словами Медведєва, держави Європейського Союзу стали «прямими учасниками війни» через масштабну військову, фінансову та політичну підтримку України. Він стверджував, що європейські країни постачають Києву озброєння, боєприпаси, компоненти для виробництва безпілотників, системи зв’язку, засоби протиповітряної оборони та розвідувальну інформацію. Саме тому, на його думку, вони нібито повинні нести відповідальність за наслідки війни так само, як і Україна.

    Подібна риторика повністю відповідає одному з основних пропагандистських наративів Кремля, який російська влада активно використовує від початку повномасштабного вторгнення в Україну. Москва систематично намагається представити війну не як агресію проти суверенної держави, а як глобальне протистояння між Росією та Заходом. У Кремлі регулярно заявляють, що Росія нібито воює не лише з Україною, а з усім НАТО, яке використовує українську територію як майданчик для боротьби з Москвою.

    Саме в цьому контексті Медведєв пояснив свою погрозу на адресу Європейського Союзу. Він заявив, що інциденти на території європейських держав будуть повторюватися, оскільки війна триває. Російський чиновник фактично дав зрозуміти, що випадки потрапляння російських безпілотників або інших засобів ураження на територію країн-членів НАТО можуть не бути поодинокими.

    Особливу увагу привернули слова Медведєва про те, що громадяни держав ЄС повинні усвідомити наслідки підтримки України своїми урядами. Таким чином він фактично переніс відповідальність за ризики безпеці європейського населення з Росії на самі країни Заходу. Подібна риторика дедалі частіше використовується російськими посадовцями, які намагаються переконати західну аудиторію, що військова допомога Україні робить Європу стороною конфлікту.

    Заява Медведєва пролунала на тлі серйозного міжнародного скандалу, який виник після подій ночі проти 29 травня. Того дня Росія здійснила чергову масштабну атаку на територію України із застосуванням ударних безпілотників типу Shahed та інших засобів повітряного нападу. Під час цієї атаки один із російських дронів перетнув державний кордон Румунії та врізався в багатоквартирний житловий будинок у місті Галац.

    Галац розташований неподалік українського кордону та є одним із найбільших міст східної Румунії. Через близькість до Одеської області місцеві жителі вже неодноразово ставали свідками російських атак на українську інфраструктуру. Однак цього разу наслідки війни безпосередньо торкнулися території держави-члена НАТО.

    Безпілотник влучив у дах десятиповерхового житлового будинку, спричинивши масштабну пожежу. Вогонь швидко охопив верхні поверхи споруди, а рятувальникам довелося терміново евакуювати мешканців. За офіційними даними румунської влади, постраждали двоє людей. Один із потерпілих зазнав травм від уламків конструкцій, інший постраждав від отруєння продуктами горіння. Загалом було евакуйовано близько 70 мешканців будинку.

    Румунські служби цивільного захисту та пожежники кілька годин працювали на місці події. Після ліквідації пожежі експерти розпочали оцінку пошкоджень. Частина квартир виявилася непридатною для проживання, а деякі мешканці були змушені тимчасово переселитися до інших місць.

    Інцидент викликав різку реакцію румунської влади. Міністерство закордонних справ країни назвало дії Росії серйозною та безвідповідальною ескалацією ситуації. У заяві Бухареста наголошувалося, що порушення повітряного простору Румунії та удар по житловому об’єкту становлять неприйнятну загрозу для безпеки громадян країни.

    У відповідь на подію до МЗС Румунії було викликано російського посла Володимира Липаєва. Йому вручили офіційну ноту протесту та вимогу надати пояснення щодо дій Росії. Крім того, румунська влада оголосила генерального консула Росії в Констанці Андрія Косіліна персоною нон грата. Також було ухвалено рішення про закриття генерального консульства РФ у Констанці.

    Ці кроки стали одними з найжорсткіших дипломатичних заходів Бухареста щодо Москви за останні роки. Румунська влада наголосила, що подібні дії Росії не можуть залишатися без відповіді, особливо з огляду на те, що йдеться про удар по цивільному об’єкту на території держави-члена НАТО.

    На тлі інциденту Румунія звернулася до союзників по Альянсу із проханням прискорити посилення систем захисту від безпілотників на східному фланзі НАТО. У Бухаресті зазначають, що регулярні російські атаки поблизу румунського кордону створюють дедалі більші ризики для безпеки цивільного населення.

    Окрему увагу події приділило керівництво НАТО. Генеральний секретар Альянсу Mark Rutte заявив, що Росія несе повну відповідальність за небезпечні інциденти, які виникають унаслідок її агресивних дій проти України. Він наголосив, що НАТО уважно стежить за розвитком ситуації та продовжує координувати свої дії з румунською владою.

    Рютте підкреслив, що Альянс готовий захищати кожен сантиметр території своїх членів і не допустить створення загроз безпеці союзників. Його заява пролунала на тлі дискусій про можливість додаткового посилення систем протиповітряної оборони на східному фланзі НАТО.

    Останні висловлювання Медведєва також вписуються в загальну тенденцію посилення агресивної риторики російського керівництва. Після початку повномасштабного вторгнення він перетворився на одного з найбільш радикальних представників російської влади. Якщо під час свого президентства Медведєв намагався створювати образ поміркованого політика, то після 2022 року його заяви дедалі частіше містять погрози на адресу Заходу, НАТО та окремих держав.

    У різний час Медведєв заявляв про можливість застосування ядерної зброї, погрожував країнам Балтії, Польщі, Великій Британії та Сполученим Штатам, а також попереджав про ризик прямого зіткнення Росії з НАТО. Значна частина його заяв сприймається західними аналітиками як елемент інформаційно-психологічного тиску, спрямованого на залякування суспільств країн Заходу та підрив підтримки України.

    Втім, експерти звертають увагу, що навіть якщо подібні висловлювання мають пропагандистський характер, вони відображають загальний тон російської політики щодо Заходу. Саме тому кожна нова погроза з боку високопосадовців РФ привертає значну увагу міжнародної спільноти.

    На цьому тлі інцидент у Галаці став одним із найсерйозніших випадків безпосереднього впливу війни на територію НАТО за останній час. Він продемонстрував, що російські атаки поблизу українських кордонів несуть ризики не лише для України, а й для сусідніх держав Альянсу. Саме тому питання захисту повітряного простору східного флангу НАТО та посилення систем боротьби з безпілотниками дедалі частіше стає предметом обговорення серед союзників.

    Попри погрози з боку Медведєва, європейські країни продовжують заявляти про готовність підтримувати Україну. Більшість держав ЄС і НАТО наголошують, що російська агресія не змінить їхньої позиції щодо допомоги Києву, а будь-які спроби залякування лише підтверджують необхідність подальшого зміцнення європейської та євроатлантичної безпеки.

  • Румунія заявила, що російський дрон у Галаці міг змінити курс через українську ППО

    Румунія заявила, що російський дрон у Галаці міг змінити курс через українську ППО

    Президент Румунії Нікушор Дан озвучив нові деталі інциденту з російським безпілотником, який у ніч на 29 травня впав на житловий будинок у місті Галац, спричинивши пожежу та поранення цивільних. Про це він повідомив під час візиту до постраждалих мешканців, передає Stirile ProTV.

    За словами глави держави, дрон був частиною великої групи з 43 російських безпілотників, запущених у напрямку України під час масованої атаки. Політ цих апаратів, як зазначив президент, проходив у безпосередній близькості до румунського кордону — приблизно за 20–30 кілометрів на північ від Дунаю, на території України.

    Нікушор Дан пояснив, що частину безпілотників під час атаки було знищено українськими силами протиповітряної оборони. Один із дронів, за попередніми оцінками, міг зазнати кінетичного ураження над українським містом Рені або в його околицях. Саме це, за словами президента Румунії, могло спричинити втрату керованості та зміну траєкторії польоту.

    У результаті пошкоджений безпілотник, імовірно, вийшов за межі запланованого маршруту та перетнув кордон, після чого влучив у багатоповерховий житловий будинок у Галаці. Внаслідок удару виникла пожежа на 10-му поверсі, двоє людей отримали травми та були госпіталізовані.

    Водночас президент Румунії наголосив, що остаточні висновки щодо причин відхилення дрона від курсу ще не зроблені. Наразі триває технічний аналіз уламків і маршруту польоту, який має встановити, чи зміна траєкторії стала наслідком випадкового пошкодження, чи результатом прямого впливу засобів ППО.

    Окремо Нікушор Дан прокоментував питання посилення оборони повітряного простору Румунії. Він зазначив, що використання засобів протидії безпілотникам є складним технічним і безпековим завданням, адже будь-яке перехоплення має мінімізувати ризики для цивільного населення як Румунії, так і прикордонних територій України.

    За його словами, навіть застосування авіації або ракетних систем проти дронів потребує точного розрахунку траєкторій, щоб уникнути падіння уламків у населених пунктах або непередбачуваних наслідків на території сусідніх держав.

    Паралельно радник президента України Дмитро Литвин повідомив, що Володимир Зеленський провів розмову з румунським колегою щодо інциденту. Сторони, за його словами, погодилися координувати дії для посилення захисту повітряного простору та обміну інформацією щодо російських атак.

    Президент України підтвердив факт переговорів і наголосив, що Україна готова надавати підтримку Румунії в питаннях безпеки на тлі зростання загрози російських ударних дронів у прикордонних регіонах.

    Інцидент стався під час масштабної атаки Росії на Україну. За даними Міністерства оборони Румунії, у житловий будинок у Галаці влучив російський дрон типу «Герань-2». Внаслідок удару виникла пожежа, а будівля зазнала пошкоджень.

    Румунські військові зазначили, що через дуже короткий час реагування — близько чотирьох хвилин від моменту виявлення до падіння — перехопити безпілотник не вдалося. Румунія вже заявила про посилення моніторингу повітряного простору та консультації з союзниками по НАТО щодо додаткових засобів протидії таким інцидентам.

  • Путін суперечить Пєскову щодо інциденту з дроном у Румунії

    Путін суперечить Пєскову щодо інциденту з дроном у Румунії

    Російський диктатор Володимир Путін заявив, що «нічого не знає» про падіння дрона на житловий будинок у румунському місті Галац, водночас припустивши, що йдеться про український безпілотник. Про це повідомляє ТАСС.

    Ситуація викликала плутанину в заявах російського керівництва. Спершу, за даними ТАСС, прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що президент РФ нібито «в курсі інциденту» з безпілотником у Румунії. Однак уже невдовзі сам Путін публічно заперечив, що має будь-яку інформацію про подію.

    «Я не знаю нічого про дрон у Румунії. Без поняття взагалі, про що йдеться», — сказав він, додавши, що інформацію йому «щойно доповіли».

    Попри це, російський лідер одразу ж висунув альтернативну версію, заявивши, що інцидент у Румунії «найімовірніше» пов’язаний саме з українським дроном. За його словами, робити остаточні висновки можна лише після експертизи уламків, а походження безпілотника «не можна визначати за політичними заявами».

    Путін також додав, що, за його твердженням, українські безпілотники «вже неодноразово залітали в різні країни», а перша реакція на такі випадки нібито «завжди була помилковою».

    Окремо він заявив, що Росія «готова провести об’єктивне розслідування», якщо отримає доступ до уламків дрона, який упав у Румунії.

    Інцидент стався в ніч на 29 травня під час масованої атаки Росії на Україну. За даними румунської сторони, російський дрон типу «Герань-2» перетнув кордон і влучив у багатоповерхівку в місті Галац. Внаслідок удару на 10-му поверсі виникла пожежа, двоє людей отримали травми.

    Міністерство оборони Румунії підтвердило тип безпілотника, а також заявило про неодноразові випадки падіння уламків російських дронів на території країни від початку повномасштабної війни.

    Падіння дрона викликало різку реакцію міжнародної спільноти. У НАТО, ЄС, США та Україні заявили про необхідність жорсткої відповіді на порушення повітряного простору держави-члена Альянсу.

  • Румунія закриває консульство РФ і висилає дипломата після падіння дрона в Галаці

    Румунія закриває консульство РФ і висилає дипломата після падіння дрона в Галаці

    Президент Румунії Нікушор Дан після екстреного засідання Вищої ради національної оборони оголосив про радикальні дипломатичні кроки у відповідь на інцидент із російським безпілотником, який упав на території країни. Зокрема, Бухарест вирішив закрити генеральне консульство Російської Федерації в Констанці та оголосити російського консула персоною нон ґрата з подальшою висилкою з Румунії.

    Рішення ухвалили після подій у місті Галац, де в ніч проти 29 травня під час чергової російської атаки на Україну один із безпілотників типу “Герань-2” врізався у житловий багатоповерховий будинок. Внаслідок удару в 10-поверховій будівлі виник вибух і масштабна пожежа у квартирі на верхніх поверхах, кілька людей отримали поранення, а близько 70 мешканців були евакуйовані. Інцидент викликав широкий суспільний резонанс у Румунії та став підставою для скликання Ради національної безпеки.

    Після засідання Нікушор Дан заявив, що вся відповідальність за подію лежить на Російській Федерації, оскільки безпілотник є частиною її військових дій проти України, які мають транскордонні наслідки для безпеки країн НАТО. Він наголосив, що інцидент у Галаці є одним із найсерйозніших випадків порушення безпеки на території Румунії з початку повномасштабної війни.

    Окремо президент підкреслив, що питання цивільного захисту та реагування на подібні загрози вже було розглянуте на рівні уряду та силових структур. Міністерство внутрішніх справ, за його словами, оперативно збільшило присутність служб реагування в потенційно небезпечних районах і посилило заходи безпеки для цивільного населення.

    Румунська влада також повідомила про координацію дій із НАТО. Президент зазначив, що провів переговори з генеральним секретарем Альянсу Марк Рютте, який висловив повну солідарність із Румунією та підтвердив готовність НАТО захищати територію всіх країн-членів. У Бухаресті підкреслили, що інцидент став черговим сигналом про ризики ескалації війни поблизу кордонів Альянсу.

    Паралельно виконувач обов’язків прем’єр-міністра Румунії Іліє Боложан заявив, що уряд розглядає додаткові заходи у відповідь, включно з можливими санкціями щодо російських дипломатів. Міністерство закордонних справ Румунії раніше вже назвало падіння дрона на житловий будинок у Галаці серйозною ескалацією з боку Росії та викликало російського посла для пояснень.

    У Румунії нагадують, що це не поодинокий випадок: від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну на території країни вже десятки разів фіксували уламки або фрагменти безпілотників. Однак інцидент у Галаці став першим, коли російський дрон безпосередньо пошкодив житлову багатоповерхівку, що й призвело до найжорсткішої дипломатичної реакції з боку Бухареста за останні роки.

  • Румунія скликає Раду нацбезпеки після падіння дрона в Галаці

    Румунія скликає Раду нацбезпеки після падіння дрона в Галаці

    Президент Румунії Нікушор Дан скликав засідання Вищої ради національної оборони після інциденту з падінням російського безпілотника на житловий будинок у місті Галац, що стався в ніч під час масованої атаки Росії по території України. Подія вже викликала різку реакцію в Бухаресті, а також на рівні європейських партнерів, які висловили солідарність Румунії та підтримали її право на відповідь у межах міжнародного права та союзницьких механізмів безпеки.

    Як повідомила міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою, вона офіційно викликала посла Російської Федерації до МЗС, щоб довести до його відома позицію Бухареста та перелік дипломатичних заходів, які Румунія планує вжити у відповідь на інцидент. За її словами, ситуація є надзвичайно серйозною, оскільки йдеться про влучання військового об’єкта на територію житлової забудови країни-члена ЄС і НАТО.

    У своєму виступі в ефірі TVR Info Цою наголосила, що падіння дрона є неприйнятним та становить загрозу для цивільного населення, навіть якщо інцидент стався внаслідок бойових дій за межами Румунії. Вона підкреслила, що уряд уже координує дії з союзниками по Європейському Союзу та НАТО, які, за її словами, оперативно відреагували на подію та підтвердили підтримку Румунії.

    “Сьогодні в другій половині дня я викликала посла Російської Федерації до Міністерства закордонних справ. Йому будуть повідомлені заходи, яких Румунія вживатиме на дипломатичному рівні у відповідь на цей інцидент”, – заявила міністерка, додавши, що Бухарест розглядає різні варіанти реагування в межах міжнародного права та союзницьких процедур.

    Окремо Оана Цою зазначила, що інцидент із падінням російського дрона може відповідати критеріям для застосування статті 4 Північноатлантичного договору, яка передбачає консультації між державами-членами НАТО у разі виникнення загрози їхній територіальній цілісності, політичній незалежності або безпеці. Вона наголосила, що Румунія не діє самостійно, а координує свої кроки з партнерами по Альянсу, оскільки “жодна країна не може протистояти таким ризикам поодинці”.

    Президент Нікушор Дан, своєю чергою, повідомив, що скликав засідання Вищої ради національної оборони Румунії (CSAT), щоб терміново оцінити наслідки інциденту та виробити комплексну державну позицію. Він назвав подію найсерйознішим випадком порушення безпеки на території Румунії від початку повномасштабної війни Росії проти України.

    У своєму дописі в соціальній мережі X президент заявив, що відповідальність за інцидент повністю лежить на Російській Федерації. Він наголосив, що Румунія відповість “пропорційно, рішуче та скоординовано” як на національному рівні, так і разом із союзниками в ЄС і НАТО. За його словами, характер події є безпрецедентним і потребує швидкої та системної реакції міжнародної спільноти.

    “Ми вживатимемо пропорційних заходів щодо Російської Федерації. Безпрецедентний характер події вимагає рішучої, скоординованої та адекватної відповіді”, – підкреслив Дан.

    За попередніми даними румунських та міжнародних медіа, у ніч на 29 травня під час чергової масованої атаки Росії по Україні безпілотник типу “Герань-2” (російське маркування іранських дронів-камікадзе Shahed) збився з курсу або був відхилений засобами РЕБ і влучив у 10-поверховий житловий будинок у місті Галац, що розташоване неподалік кордону з Україною. Внаслідок удару було госпіталізовано щонайменше двох людей, ще близько 70 мешканців будинку евакуйовано, а частина будівлі зазнала серйозних пошкоджень.

    Інцидент викликав значний резонанс у Румунії, оскільки це один із найсерйозніших випадків, коли наслідки російських атак на Україну безпосередньо зачепили територію країни-члена НАТО. Після початку повномасштабного вторгнення Росії неодноразово фіксувалися падіння уламків дронів на території Румунії, однак пряме влучання у житловий будинок із постраждалими розглядається як ескалаційний сигнал.

    У політичних колах Румунії вже лунають заклики до посилення систем протиповітряної оборони в прикордонних регіонах та перегляду процедур реагування НАТО на подібні інциденти. Експерти зазначають, що випадок у Галаці може стати підставою для активнішого використання консультаційного механізму НАТО, передбаченого статтею 4, а також для посилення військової присутності Альянсу в регіоні Чорного моря.

    На цьому тлі Бухарест опинився в ситуації, коли необхідно одночасно демонструвати стриманість і рішучість: з одного боку, уникати прямої ескалації з Росією, з іншого — забезпечити безпеку власної території та громадян. Очікується, що найближчим часом Рада нацбезпеки Румунії ухвалить низку рішень щодо посилення оборонних заходів і координації з союзниками по НАТО.

  • Румунія може застосувати статтю 4 НАТО через падіння російського дрона в Галаці

    Румунія може застосувати статтю 4 НАТО через падіння російського дрона в Галаці

    Міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою заявила, що інцидент із падінням російського безпілотника на житловий будинок у місті Галац є достатньо серйозним приводом для розгляду можливості застосування статті 4 Північноатлантичного договору, яка передбачає проведення консультацій між державами-членами НАТО у разі виникнення загрози їхній безпеці. За її словами, ситуація, що склалася, належить до категорії подій, які вимагають не лише внутрішньої оцінки ризиків, але й широкого обговорення на рівні союзників, оскільки йдеться про потенційне розширення наслідків війни Росії проти України на територію країни-члена Альянсу.

    Як повідомляє видання Digi24, румунська міністерка наголосила, що стаття 4 НАТО не є автоматичним механізмом реагування, а радше політичним інструментом, який дозволяє державам-членам ініціювати консультації, коли вони вважають, що їхня територіальна цілісність, політична незалежність або безпека перебувають під загрозою. Вона підкреслила, що остаточне рішення щодо активації цього механізму ухвалюється спільно, після обговорення всередині Альянсу, і наразі відповідні консультації вже перебувають у фокусі переговорів між Румунією та її союзниками.

    Інцидент у Галаці стався вночі 29 травня під час чергової масованої російської атаки на Україну, коли безпілотник, за даними румунської влади, вийшов за межі українського повітряного простору та врізався у багатоповерховий житловий будинок у прикордонному румунському місті. Унаслідок удару було пошкоджено будівлю, двох людей госпіталізували з пораненнями, ще близько сімдесяти мешканців довелося евакуювати з міркувань безпеки. Подія викликала значний резонанс у країні та стала одним із найсерйозніших інцидентів такого типу на території держави-члена НАТО з початку повномасштабної війни.

    Румунська влада кваліфікувала падіння безпілотника як серйозну ескалацію, пов’язану з діями Російської Федерації, та заявила про посилення моніторингу повітряного простору в прикордонних регіонах. Водночас Міністерство оборони Румунії раніше повідомляло, що від початку російського вторгнення в Україну на території країни вже десятки разів фіксувалися уламки безпілотних літальних апаратів, що неодноразово викликало занепокоєння щодо безпеки цивільного населення в районах поблизу кордону.

    У Бухаресті також зазначають, що ситуація перебуває під постійним контролем на найвищому політичному та військовому рівні. Президент Румунії Нікушор Дан, за словами очільниці МЗС, має ухвалити рішення щодо можливого скликання Ради національної безпеки, а також визначити формат подальшого інформування суспільства про кроки держави у відповідь на інцидент. Вона додала, що уряд перебуває у постійному контакті з керівництвом НАТО, включно з генеральним секретарем Альянсу, якому вже передано всю необхідну інформацію щодо події.

    Окремо міністерка повідомила, що російського посла в Румунії вже викликали до Міністерства закордонних справ у зв’язку з попередніми заявами Москви щодо військової ситуації в регіоні. Вона також не виключила подальших дипломатичних кроків у відповідь на інцидент із безпілотником, зазначивши, що відповідні рішення можуть бути ухвалені найближчим часом після завершення внутрішніх консультацій.

    На тлі цього інциденту в НАТО підтверджують, що перебувають у постійному контакті з румунською стороною для координації дій та оцінки ризиків, пов’язаних із безпекою повітряного простору країн-членів Альянсу поблизу зони бойових дій. Ситуація в Галаці стала черговим сигналом про зростання напруженості в регіоні та потенційні ризики розширення наслідків війни за межі території України.