Golosnovinua.com

Позначка: Гданськ

  • Українська металургія на межі зупинки: блокування портів і тарифи УЗ створили логістичну кризу

    Українська металургія на межі зупинки: блокування портів і тарифи УЗ створили логістичну кризу

    Гірничо-металургійний комплекс України опинився в критичній ситуації через проблеми з логістикою. Блокування доступу до чорноморських портів, обмежені можливості альтернативних маршрутів та різке зростання вартості залізничних перевезень створюють загрозу подальшої зупинки українських гірничо-збагачувальних комбінатів і скорочення експорту металопродукції.

    Про це йдеться у колонці президента ОП «Укрметалургпром» Олександра Каленкова для GMK Center.

    За його словами, українська металургійна галузь фактично втратила можливість повноцінно використовувати традиційні експортні маршрути через чорноморські порти. Спроби переорієнтувати поставки на західні напрямки наразі не дають можливості компенсувати втрати, оскільки альтернативна логістика виявилася надто дорогою та обмеженою за пропускною спроможністю.

    Одним із головних проблемних напрямків залишається доставка залізної руди та окатків до Польщі. Каленков зазначив, що транспортування окатків до Гданська нині коштує близько 50–60 доларів за тонну. За таких витрат експорт за цим маршрутом стає економічно невигідним для українських підприємств.

    Ситуацію не можуть повною мірою виправити й дунайські порти. Наразі їхня робота додатково ускладнена низьким рівнем води. Навіть після нормалізації умов вони, за оцінкою представника галузі, зможуть забезпечити лише близько 10% тих обсягів перевезень, які українська промисловість могла здійснювати раніше.

    Ще одним потенційним маршрутом є румунський порт Констанца. Однак і він не здатен повністю замінити чорноморські порти України. Порт уже стикається з перевантаженістю, а логістика через нього залишається дорогою, що суттєво обмежує можливості українських експортерів.

    «За відсутності доступу до чорноморських портів гірничо-збагачувальні комбінати продовжать зупинятися, оскільки реальної альтернативи немає», — заявив Каленков.

    Проблеми з логістикою вже позначаються на роботі підприємств. Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат працює на мінімальних потужностях, Південний ГЗК зупинений, а Інгулецький ГЗК тривалий час перебуває у простої.

    За таких умов українська металургія ризикує втратити значну частину своїх експортних можливостей. За оцінкою Каленкова, втрати експорту металопродукції можуть перевищити 50% нинішніх обсягів.

    Окремим фактором, який посилює тиск на галузь, стало підвищення вантажних тарифів «Укрзалізниці». Йдеться про збільшення тарифів на 30%, що безпосередньо впливає на собівартість транспортування української продукції до західних кордонів.

    Президент «Укрметалургпрому» закликав уряд скасувати це рішення та повернути попередні ставки на західному напрямку. На його думку, в умовах, коли українські виробники вже змушені використовувати дорожчі та складніші альтернативні маршрути, додаткове збільшення залізничних тарифів лише погіршує їхнє становище.

    За оцінкою Каленкова, сукупне зростання витрат на транспортування до західних прикордонних переходів уже становить 80–90% у межах України. Для підприємств, які працюють на експорт і залежать від великих обсягів перевезень сировини та готової продукції, таке збільшення витрат може зробити частину поставок економічно невигідними.

    У галузі наголошують, що проблема має комплексний характер. На роботу ГМК одночасно впливають обмеження морської логістики, дорожчі залізничні перевезення, висока вартість електроенергії та нові торговельні квоти Європейського Союзу.

    Каленков назвав поєднання цих факторів «ідеальним штормом» для української гірничо-металургійної галузі. За його словами, уникнути масштабнішого падіння виробництва та експорту можна лише завдяки оперативним рішенням українського уряду та підтримці міжнародних партнерів.

    Особливо критичною ситуація є для гірничо-збагачувальних комбінатів, оскільки їхня робота безпосередньо залежить від можливості регулярно експортувати вироблену продукцію. Якщо підприємства не матимуть доступного маршруту для поставок, скорочення або повна зупинка виробництва можуть стати неминучими.

    Представники галузі вже зверталися до уряду із закликом невідкладно переглянути рішення про підвищення вантажних тарифів залізницею. На їхню думку, за нинішніх умов державна політика має бути спрямована не на збільшення логістичного навантаження на експортерів, а на збереження конкурентоспроможності української промисловості.

    Для України проблема має значення не лише для окремих металургійних підприємств. ГМК є одним із ключових секторів української економіки та важливим джерелом валютних надходжень від експорту. Тривале скорочення виробництва може вплинути на податкові надходження, зайнятість, роботу суміжних підприємств і загальні обсяги українського експорту.

    Таким чином, без відновлення доступних морських маршрутів або створення економічно конкурентної альтернативи українська металургія ризикує й надалі скорочувати виробництво. У галузі очікують від уряду рішень, які дозволять знизити логістичне навантаження та не допустити подальшої зупинки підприємств.

  • Скандал з орденами не вщухає: у Польщі пролунала нова гучна заява про блокування вступу Києва до ЄС

    Скандал з орденами не вщухає: у Польщі пролунала нова гучна заява про блокування вступу Києва до ЄС

    Лідер польської партії «Право і справедливість» (PiS), колишній прем’єр-міністр Польщі Ярослав Качинський заявив, що поверне Україні орден князя Ярослава Мудрого II ступеня, який отримав від президента Володимира Зеленського у 2022 році. Одночасно політик виступив із закликом розпочати блокування наступних етапів переговорів щодо вступу України до Європейського Союзу, назвавши це своєю особистою позицією.

    Про відповідну заяву Качинського повідомило польське видання RMF24. Вона прозвучала на тлі різкого загострення українсько-польських відносин через суперечки навколо історичної пам’яті та рішень української влади щодо вшанування Української повстанської армії.

    За словами Качинського, рішення повернути українську державну нагороду є не жестом проти українського народу, а демонстрацією його ставлення до «українських еліт». Крім того, він назвав цей крок «актом лояльності» до президента Польщі Кароля Навроцького, який представляє політичний табір «Права і справедливості».

    Орден князя Ярослава Мудрого II ступеня Качинський отримав у червні 2022 року за внесок у розвиток українсько-польського співробітництва та підтримку України після початку повномасштабного вторгнення Росії. На той момент польський політик був одним із найактивніших міжнародних союзників Києва та неодноразово виступав із закликами до максимальної військової допомоги Україні.

    Нова заява пролунала під час пресконференції, де Качинський коментував проведення Конференції з питань відновлення України (URC-2026) у польському Гданську. Особливе обурення політика викликала участь у заході міського голови Львова Андрія Садового. Качинський назвав його «прихильником Бандери» та заявив, що сама присутність львівського мера на конференції демонструє ставлення української влади до Польщі.

    Окремо лідер PiS висловився щодо європейської інтеграції України. Він заявив, що Польща, на його думку, має розпочати блокування відкриття нових переговорних кластерів щодо членства України в ЄС. Водночас Качинський уточнив, що це є його особистою позицією і не є офіційним рішенням партії «Право і справедливість».

    Серед умов покращення українсько-польських відносин політик назвав офіційне визнання Україною відповідальності за події Волинської трагедії 1943 року, вибачення та завершення ексгумації й поховання всіх жертв. Саме історичні питання, за словами Качинського, залишаються головною перешкодою для подальшого розвитку двосторонніх відносин.

    Заява Качинського стала продовженням дипломатичної кризи, яка виникла після рішення президента України Володимира Зеленського присвоїти Окремому центру спеціальних операцій «Північ» почесне найменування «імені Героїв УПА». В Україні це рішення пояснили відновленням історичних традицій українського війська, однак у Польщі воно викликало різку критику через ставлення до УПА як до організації, відповідальної за масові вбивства польського населення на Волині під час Другої світової війни.

    Після цього президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив рішення позбавити Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі — ордена Білого Орла. Український президент повернув відзнаку до Варшави поштою, наголосивши, що сприймав її як відзнаку всього українського народу, який бореться проти російської агресії. Слідом за Зеленським від польських нагород відмовилися також Леонід Кучма, Віктор Ющенко, Петро Порошенко, керівник Офісу президента Кирило Буданов, глава МЗС Андрій Сибіга та колишній прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

    Попри жорсткі заяви представників польської опозиції, уряд прем’єр-міністра Дональда Туска займає більш стриману позицію. Польський прем’єр неодноразово наголошував, що історичні суперечки не повинні руйнувати стратегічне партнерство між Варшавою та Києвом, особливо в умовах російської агресії. Водночас уряд змушений враховувати зростання критичних настроїв щодо України всередині польського суспільства, які активно використовують праві політичні сили.

    Саме через дипломатичне загострення президент Володимир Зеленський не прибув на Конференцію з відновлення України у Гданську. Українську делегацію очолила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, а сам форум відбувається за участю представників десятків держав, міжнародних фінансових інституцій та бізнесу. Під час конференції обговорюються питання післявоєнної відбудови України, залучення інвестицій та подальшої інтеграції до Європейського Союзу.

    Аналітики зазначають, що нинішня криза стала найсерйознішою у відносинах між Україною та Польщею з початку повномасштабного російського вторгнення. Водночас більшість європейських партнерів закликають обидві країни уникати подальшої ескалації, оскільки конфлікт навколо історичної пам’яті може бути використаний Росією для послаблення єдності союзників України.

    Попри гучні заяви Ярослава Качинського, офіційна позиція польського уряду щодо підтримки України та її європейської інтеграції наразі залишається незмінною. Однак історичні суперечки дедалі більше впливають на політичний порядок денний у Польщі, особливо напередодні майбутніх парламентських виборів, що може ускладнити подальший розвиток українсько-польського партнерства.

  • «Росія заплатить неймовірну ціну»: Шмигаль анонсував масштабний прорив ЗСУ

    «Росія заплатить неймовірну ціну»: Шмигаль анонсував масштабний прорив ЗСУ

    Українські Сили оборони вже найближчим часом можуть звільнити більше територій, ніж російська армія змогла окупувати від початку 2026 року. Такий прогноз озвучив перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики України Денис Шмигаль під час Міжнародної конференції з питань відновлення України (URC 2026), яка проходить у польському Ґданську.

    Про це він заявив під час виступу на конференції URC 2026.

    За словами Шмигаля, Україна продовжує послідовно послаблювати військовий та економічний потенціал Росії, а результати роботи Сил оборони вже найближчим часом можуть суттєво змінити ситуацію на фронті.

    «Протягом цього місяця Сили оборони України звільнять більше територій, ніж Росія змогла окупувати від початку цього року», – заявив урядовець.

    Росія платить «неймовірну ціну»

    Окрему увагу Шмигаль приділив українським далекобійним ударам по військовій та паливно-енергетичній інфраструктурі Росії.

    За його словами, систематичне ураження російських нафтопереробних заводів стало одним із найболючіших факторів для економіки держави-агресора.

    Міністр назвав ці операції «санкціями без жодних формальностей», підкресливши, що вони безпосередньо впливають на можливості Кремля фінансувати війну.

    «Якщо підрахувати їхні втрати на полі бою, то вони платять абсолютно неймовірну ціну людськими життями. Вони також платять величезну ціну через наші удари по їхніх нафтопереробних заводах та через далекосяжні санкції», – зазначив Шмигаль.

    Заклик до союзників

    Очільник Міністерства енергетики наголосив, що військовий тиск має супроводжуватися подальшим посиленням міжнародних санкцій.

    Він звернувся до Сполучених Штатів, країн Європейського Союзу та інших партнерів із закликом не послаблювати економічний тиск на Москву.

    За словами Шмигаля, саме поєднання санкцій, військової допомоги Україні та втрат Росії на фронті здатне змусити Кремль погодитися на реальні переговори.

    «Ми просимо про продовження та посилення санкційного тиску на Росію. Це призведе до страждань їхньої економіки та змусить їх сісти за стіл переговорів», – наголосив міністр.

    Конференція у Ґданську

    Заява пролунала під час Міжнародної конференції з питань відновлення України (URC 2026), яка 25–26 червня проходить у польському Ґданську.

    Цьогорічний форум об’єднав тисячі представників урядів, міжнародних фінансових інституцій, бізнесу та партнерських держав. Основними темами стали відновлення України, підтримка енергетики, оборонної промисловості, критичної інфраструктури та залучення інвестицій.

    Під час конференції також оголошено про нові міжнародні пакети допомоги Україні, укладення багатомільярдних угод у сфері енергетики та фінансування проєктів відновлення.

    Водночас Шмигаль підкреслив, що поряд із міжнародною підтримкою ключову роль у зміні ситуації на полі бою відіграють українські Сили оборони, які продовжують завдавати ударів по військовій логістиці, паливній інфраструктурі та економічному потенціалу Росії.

    Раніше Президент України Володимир Зеленський заявляв, що Україна разом із партнерами працює над тим, щоб Росія не могла використовувати окуповані території для затягування війни. Водночас у Кремлі продовжують заявляти про прихильність до своїх максималістських воєнних цілей і не демонструють готовності до компромісних переговорів.

  • Квасневський жорстко попередив Зеленського: Україна ризикує втратити Польщу через одну помилку

    Квасневський жорстко попередив Зеленського: Україна ризикує втратити Польщу через одну помилку

    Колишній президент Польщі Александр Квасневський заявив, що Володимир Зеленський припустився політичної помилки, коли в Україні ухвалили рішення назвати підрозділ Сил спеціальних операцій на честь Героїв УПА. На думку експрезидента, цей крок загострив і без того чутливу історичну тему у відносинах Києва та Варшави й дав додатковий аргумент польським політичним силам, які будують кампанії на антиукраїнських настроях.

    Про це Квасневський сказав в інтерв’ю «Європейській правді» у Ґданську, напередодні Конференції з відновлення України URC-2026.

    Експрезидент Польщі наголосив, що системно підтримує Україну та вважає її вступ до Європейського Союзу вигідним не лише для Києва, а й для самої Польщі. Водночас він попередив: польсько-українські відносини зараз опинилися у небезпечній точці, коли ініціативу можуть перехопити радикали з обох боків.

    «Не можна віддавати польсько-українські відносини в руки радикалів», – заявив Квасневський.

    За його словами, якщо саме радикальні сили почнуть визначати тон відносин між двома країнами, це може стати початком серйозної політичної катастрофи. Особливо небезпечно це виглядає на тлі майбутніх парламентських виборів у Польщі 2027 року, де українське питання, за прогнозом Квасневського, стане однією з ключових тем.

    Окремо він розкритикував рішення щодо підрозділу ССО імені Героїв УПА. Квасневський вважає, що це було «неправильно прораховане рішення», яке вдарило по польському суспільному сприйняттю України. При цьому він визнав, що тепер Зеленський політично не може просто скасувати це рішення, як і президент Польщі Кароль Навроцький не може відмовитися від уже обраної жорсткої лінії.

    Квасневський також згадав, що керівник ГУР Кирило Буданов приїздив до Варшави, аби знайти вихід із ситуації, однак, за словами експрезидента Польщі, розв’язати кризу не вдалося.

    Особливу увагу Квасневський приділив Каролю Навроцькому. Він назвав нового польського президента «особливим випадком» і зазначив, що той ще до виборів займав дуже жорстку позицію щодо історичних питань, зокрема Волині та УПА. На думку Квасневського, Навроцький прагне стати центром правої коаліції у Польщі після виборів 2027 року.

    До такої коаліції, за його оцінкою, можуть увійти «Право і справедливість», «Конфедерація» та «Конфедерація польської корони» Гжегожа Брауна. Квасневський попередив, що якщо ці сили отримають більшість, це буде поганою новиною для України, Польщі та Європейського Союзу.

    Він також наголосив, що антиукраїнські настрої в Польщі існують, але не є позицією більшості суспільства. За словами експрезидента, більшість українців у Польщі працюють, дотримуються законів і допомагають польській економіці. Однак окремі резонансні випадки за участі українців використовуються політиками для розпалювання негативу.

    Квасневський навів приклад із досвіду Польщі після вступу до ЄС, коли у Великій Британії також були кримінальні історії за участі поляків. Він згадав, як під час аудієнції у королеви Єлизавети II вибачався за вбивство, яке скоїв поляк, але королева відповіла, що пам’ятає передусім внесок поляків у боротьбу під час Другої світової війни.

    На думку Квасневського, подібну логіку варто застосовувати й до українців у Польщі: окремі інциденти не мають перекреслювати загальну роль українців, які живуть, працюють і підтримують польську економіку.

    Експрезидент також нагадав про формулу польсько-українського примирення «пробачаємо і просимо пробачення», яку він погоджував із президентом України Леонідом Кучмою ще у 1997 році. За його словами, тоді це було дуже складно, адже багато свідків Волинської трагедії були живими, але діалог усе ж працював.

    Квасневський вважає, що згодом обидві сторони недостатньо підтримували цей процес. Не було достатньо діалогу між істориками, інтелектуалами та науковцями. Новий шанс для зближення з’явився після початку повномасштабної війни, коли поляки масово й щиро прийняли українських біженців. Але з часом втома від війни та політичні маніпуляції знову посилили напругу.

    Попри нинішню кризу, Квасневський заявив, що вірить у майбутнє членство України в Європейському Союзі. Він підкреслив, що шлях до ЄС тривалий і складний, але Україна вже далеко не на початку цього процесу. За його словами, Польща пройшла шлях від Угоди про асоціацію до членства в ЄС за 13 років, тому Києву також потрібно готуватися до довгих переговорів і складних реформ.

    Серед найбільш чутливих питань він назвав сільське господарство, сферу послуг, боротьбу з корупцією та незалежність судової влади. Квасневський запропонував створювати спільні експертні групи між Україною та ЄС, які допоможуть знаходити рішення у найскладніших сферах.

    Щодо НАТО експрезидент Польщі був значно обережнішим. На його думку, членство України в Альянсі було б найкращою гарантією безпеки не лише для України, а й для всієї Європи. Водночас він визнав, що за нинішньої позиції США, зокрема президента Дональда Трампа, вступ України до НАТО наразі виглядає нереалістичним.

    Натомість членство в ЄС Квасневський назвав цілком досяжною гарантією безпеки. Він заявив, що й надалі підтримуватиме європейське майбутнє України, бо вважає це стратегічно важливим для Польщі та Європи.

    Наприкінці інтерв’ю Квасневський висловив думку, що в найближчі місяці у війні може статися певний прорив. Водночас він уточнив, що не очікує повноцінної мирної угоди, адже не вірить у надійний мир із нинішньою Росією. Однак, на його думку, можливим може стати перемир’я, яке відкриє для України та Європи нове політичне вікно можливостей.

  • Через польську PS8 Sp. z o.o. у 2022–2023 роках могли відмивалися гроші Міноборони та ГУР. Джерела

    Через польську PS8 Sp. z o.o. у 2022–2023 роках могли відмивалися гроші Міноборони та ГУР. Джерела

    За інформацією наших джерел, найближчим часом може розгорітись гучний міжнародний скандал через продаж до Африки безкоштовно переданої американцями Україні військової техніки.

    “Через польську компанію PS8 Sp. z o.o. у 2022–2023 роках відмивалися гроші Міноборони та ГУР, а до корупції через цю компанію можуть бути причетні екс-міністр оборони Олексій Резніков та екс-очільник ГУР Кирило Буданов.  

    Два тижні тому, на фоні загострення протиріч між Україною та Польщею, Кирило Буданов прибув до Варшави та спробував вирішити проблеми з Каролем Навроцьким,  але це не вдалося.

    Водночас, в адміністрації президента США Дональда Трампа знають, що ГУР і демократи замішані в цих схемах, що може стати приводом для великого скандалу, адже частину української техніки, переданої безкоштовно американцями через цю компанію, продали в Африку” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, в уряді польського прем’єр-міністра Дональда Туска вважають, що президент Кароль Навроцький спеціально оголосив про позбавлення українського глави Володимира Зеленського Ордена Білого Орла, щоб зірвати конференцію з відновлення України у Гданську.

  • Україна перехопила ініціативу і вже змінює хід війни: у Держдепі США зробили гучну заяву про перелом на фронті

    Україна перехопила ініціативу і вже змінює хід війни: у Держдепі США зробили гучну заяву про перелом на фронті

    У Державному департаменті США заявили, що Україна на цьому етапі війни перебуває у позиції, коли фактично виграє протистояння з Росією. Таку оцінку озвучив заступник державного секретаря США з питань зовнішньої допомоги, гуманітарних питань та свободи віросповідання Джеремі Левін під час дискусії YES у Гданську, яку організував фонд Віктора Пінчука напередодні Ukraine Recovery Conference 2026.

    Заява американського посадовця стала однією з найгучніших політичних оцінок останнього часу, адже у Вашингтоні фактично визнали: динаміка війни змінюється не на користь Москви. За словами Левіна, Україна робить багато для того, щоб зафіксувати нову фазу війни та зрештою перемогти. Він наголосив, що ситуацію вже вдалося переламати.

    «Станом на зараз ми є у становищі, коли Україна виграє війну на цей момент», — заявив представник Держдепартаменту США.

    Левін звернув увагу на те, що на фронті відбулася важлива зміна ролей. Якщо раніше українські військові часто очікували на зиму як на період, коли російські наступальні дії можуть знизитися, то тепер, за його словами, ситуація виглядає інакше. Українські сили перехопили ініціативу, продовжують тиснути на противника, а російські війська дедалі більше змушені думати не про наступ, а про утримання позицій.

    Американський дипломат підкреслив, що саме Україна зараз демонструє здатність нав’язувати ворогу власний темп війни. Росія, яка довгий час намагалася створювати враження безперервного тиску на фронті, тепер сама опинилася у становищі, коли змушена чекати паузи та розраховувати на погодні умови.

    Окремо Левін виділив далекобійні удари України по російській інфраструктурі на території РФ. Саме ці атаки, за його оцінкою, стали одним із чинників, які дозволили Києву змінити динаміку війни навіть у зимовий період. Йдеться про системний тиск на об’єкти, що мають значення для російської військової машини, логістики, енергетики та економічної стійкості режиму.

    Фактично представник Держдепу дав зрозуміти, що удари по глибинних об’єктах Росії вже мають не лише тактичний, а й стратегічний ефект. Вони не дозволяють Москві почуватися у безпеці у власному тилу, змушують перекидати ресурси на захист інфраструктури та ускладнюють підтримку воєнної кампанії проти України.

    Ця заява пролунала на тлі активізації українських далекобійних операцій проти російських об’єктів, зокрема нафтобаз, підприємств оборонного комплексу, логістичних вузлів та енергетичної інфраструктури. В останні місяці такі атаки дедалі частіше стають причиною масштабних пожеж, перебоїв у роботі підприємств та зростання напруги всередині РФ.

    Важливо й те, що Левін пов’язав військову динаміку з економічним тиском на Росію. За його словами, США розглядають можливість скасування окремих винятків із санкцій, які досі дозволяли РФ частково обходити обмеження у сфері нафтової торгівлі. Вашингтон також планує продовжувати координацію з європейськими партнерами щодо посилення санкційного тиску.

    Це може стати ще одним ударом по російському бюджету, значна частина якого залежить від доходів від енергоресурсів. Якщо США та партнери справді підуть на посилення обмежень, Росія може зіткнутися з додатковими труднощами у фінансуванні війни, закупівлі технологій та підтримці власного військово-промислового комплексу.

    Заява Левіна також контрастує з російською пропагандою, яка намагається переконати внутрішню аудиторію у нібито сприятливій для Москви ситуації на фронті. Кремль регулярно поширює наративи про «просування» та «виснаження України», однак оцінка Держдепу США демонструє зовсім іншу картину: Україна не лише тримається, а й змінює правила гри.

    На думку західних партнерів, ключовим стало те, що Київ навчився поєднувати оборону, наступальні дії, далекобійні удари та дипломатичну роботу з союзниками. Саме така комбінація дозволяє Україні не просто реагувати на дії Росії, а створювати для неї нові проблеми на різних рівнях — від фронту до економіки.

    Виступ Левіна у Гданську відбувся напередодні Ukraine Recovery Conference 2026, яка проходить 25–26 червня у Польщі. Конференція присвячена відновленню України, залученню міжнародної підтримки та інвестицій, зокрема у сферах енергетики, критичної інфраструктури та логістики. Саме ці галузі найбільше постраждали від російської агресії.

    Заява представника Держдепу прозвучала не лише як військова оцінка, а й як політичний сигнал: США бачать зміну балансу у війні та готові підтримувати Україну в момент, коли вона, за словами американського посадовця, вже перехопила ініціативу.

    Попри це, Левін не говорив про швидке завершення війни чи легку перемогу. Навпаки, його слова вказують на те, що нинішній момент є критично важливим: Україна має шанс закріпити нову фазу війни, але для цього потрібні подальша військова допомога, санкційний тиск на Росію та збереження єдності партнерів.

    Головний висновок із заяви Держдепу — Москва більше не може диктувати темп війни так, як намагалася робити раніше. Україна вистояла, адаптувалася, посилила далекобійні можливості й тепер змушує Росію реагувати. Саме це у Вашингтоні називають переломом динаміки.

  • Зеленський не їде до Польщі — і Варшава раптом назвала це “гарним рішенням”: що сталося

    Зеленський не їде до Польщі — і Варшава раптом назвала це “гарним рішенням”: що сталося

    У Польщі позитивно оцінили рішення президента України Володимира Зеленського не їхати до Гданська на Конференцію з відновлення України. Польський міністр внутрішніх справ Томаш Сємоняк заявив, що за нинішніх обставин це може бути правильним кроком, який допоможе знизити напруження між Києвом і Варшавою після гучного дипломатичного скандалу.

    Йдеться про Конференцію з відновлення України URC 2026, яка має відбутися у Гданську 25–26 червня. Захід спільно організовують Польща та Україна, а його головна мета — посилити міжнародну підтримку відбудови України, залучити інвестиції та домовитися про нові проєкти у сфері економіки, енергетики, оборонної стійкості та відновлення інфраструктури.

    Спершу очікувалося, що українську делегацію на конференції може очолити сам президент Володимир Зеленський. Однак після різкого загострення у відносинах із Польщею Київ вирішив змінити формат участі. Замість Зеленського до Гданська поїде прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка очолить українську делегацію.

    Саме це рішення у польському уряді частина політиків назвала кроком до деескалації. Міністр внутрішніх справ Польщі Томаш Сємоняк в ефірі Polsat News заявив, що ще місяць тому відсутність Зеленського на такому заході виглядала б негативно. Однак у нинішній ситуації, за його словами, рішення українського президента не приїздити до Гданська може допомогти зняти зайву напругу.

    Міністр внутрішніх справ Польщі Томаш Семоняк

    Сємоняк пояснив, що присутність Зеленського могла б повністю змінити інформаційний фокус конференції. Замість обговорення відбудови України, інвестицій, енергетики та міжнародної допомоги журналісти могли б постійно ставити питання про УПА, Волинську трагедію, орденський скандал і кризу у двосторонніх відносинах. У такому разі головна тема заходу фактично відійшла б на другий план.

    За словами польського міністра, участь прем’єр-міністерки Юлії Свириденко дозволить зберегти робочий характер конференції. Україна буде представлена на достатньо високому рівні, а сама подія зможе зосередитися на тому, заради чого її організовували, — на відновленні країни після російської агресії.

    На цьому тлі Сємоняк різко розкритикував заяви представників канцелярії президента Польщі. Зокрема, керівник Бюро міжнародної політики при польському президентові Марцін Пшидач раніше заявив, що рішення Зеленського не їхати до Гданська нібито “виставляє прем’єра Дональда Туска на посміховисько”. Сємоняк назвав такі публічні оцінки неприпустимими, особливо в ситуації, коли дві країни мають шукати шлях до зниження напруги, а не до її подальшого розкручування.

    Окремо польський міністр прокоментував і рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити Зеленського Ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі. Сємоняк висловився обережно, але дав зрозуміти, що такого кроку можна було уникнути. За його словами, це рішення не було необхідним і лише поглибило політичну кризу між двома країнами.

    Водночас він зазначив, що Україна також мала час і можливості, щоб не доводити ситуацію до настільки гострої фази. Польський урядовець наголосив: зараз головне — не обмінюватися символічними ударами, а повернутися до нормального діалогу.

    Скандал між Києвом і Варшавою вибухнув після рішення польського президента Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського Ордена Білого Орла. У Польщі це пояснили реакцією на присвоєння українському військовому підрозділу найменування, пов’язаного з Героями УПА. Для України УПА є частиною історії боротьби за незалежність, тоді як у Польщі ця тема пов’язана з болючою пам’яттю про Волинську трагедію.

    Після рішення Навроцького Зеленський повернув польську нагороду. За ним аналогічні кроки зробили інші українські політики та посадовці. Від польських відзнак відмовилися, зокрема, колишні президенти України Леонід Кучма, Віктор Ющенко і Петро Порошенко, а також глава МЗС Андрій Сибіга, керівник ГУР Кирило Буданов та посол України в Польщі Василь Боднар.

    Ситуація швидко переросла у найглибшу публічну кризу в українсько-польських відносинах за час повномасштабної війни. При цьому Польща залишається одним із найважливіших партнерів України — як у питанні військової допомоги, так і в логістиці, гуманітарній підтримці, європейській інтеграції та відбудові.

    Саме тому Сємоняк наголосив, що деескалація зараз є необхідною. За його словами, Польща та Україна мають зберегти нормальні відносини, адже війна з Росією триває, а підтримка Києва з боку Заходу та США залишається критично важливою.

    Прем’єр Польщі Дональд Туск також намагається знизити градус напруження. Він заявив, що не розчарований відсутністю Зеленського на конференції, а навпаки вважає це можливістю провести захід ефективніше — без зайвих політичних конфліктів. За словами Туска, конференція у Гданську має величезне економічне значення, адже йдеться про сотні мільярдів доларів майбутніх проєктів відбудови України, до яких можуть долучитися і польські компанії.

    Попри дипломатичний скандал, українська делегація їде до Гданська з конкретною метою. Юлія Свириденко заявила, що Україна планує працювати над угодами, які мають посилити обороноздатність, стійкість держави, енергетичну інфраструктуру та економічну співпрацю з партнерами.

    Відмова Зеленського від поїздки до Польщі стала не просто дипломатичним жестом, а спробою не допустити перетворення конференції з відновлення України на майданчик для історичних суперечок. У Варшаві дедалі більше політиків визнають: зараз обом країнам потрібні не нові публічні конфлікти, а холодна голова, практична співпраця і повернення до стратегічного партнерства.

  • Скандал не завадив: Зеленський особисто вирушить до Гданська

    Скандал не завадив: Зеленський особисто вирушить до Гданська

    Президент України Володимир Зеленський візьме участь у Конференції з питань відбудови України (Ukraine Recovery Conference 2026), яка відбудеться 25–26 червня у польському Гданську. Візит українського лідера тривалий час залишався під питанням через загострення українсько-польської дискусії навколо історичної тематики та скандалу, пов’язаного з присвоєнням почесного найменування «Героїв УПА» одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ.

    Про це повідомляє польське видання Rzeczpospolita із посиланням на джерело в уряді Польщі.

    За інформацією видання, Міністерство закордонних справ Польщі 16 червня офіційно отримало від української сторони дипломатичну ноту, яка підтверджує участь Володимира Зеленського у масштабному міжнародному форумі, присвяченому післявоєнному відновленню України.

    Конференція у Гданську стане одним із найважливіших міжнародних заходів року, присвячених відбудові української економіки, інфраструктури та залученню іноземних інвестицій.

    Очікується, що захід збере близько п’яти тисяч учасників із десятків країн світу. Серед них – глави держав і урядів, представники міжнародних фінансових організацій, великого бізнесу, інвестиційних фондів та провідних європейських інституцій.

    За попередніми даними, організатори планують підписати десятки міжнародних угод, меморандумів та інвестиційних зобов’язань, які стосуватимуться відновлення українських міст, розвитку енергетики, транспорту, житлового будівництва та підтримки приватного сектору.

    Польща вперше приймає Конференцію з питань відбудови України.

    Попередні форуми проходили у Лугано, Лондоні, Берліні та Римі. Водночас цьогорічний захід має особливе значення, адже Польща стала одним із ключових партнерів України під час повномасштабної війни та відіграє важливу роль у логістичній, військовій та гуманітарній підтримці Києва.

    За даними польських медіа, серед почесних гостей форуму можуть бути президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та кілька єврокомісарів. Також очікується участь понад двадцяти делегацій на рівні глав держав та урядів.

    Втім, підготовка до конференції відбувається на тлі нового витка дискусій між Києвом і Варшавою щодо історичної пам’яті.

    Останніми тижнями в Польщі активно обговорювали рішення президента України Володимира Зеленського про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування «Героїв УПА».

    Це рішення викликало гостру реакцію частини польського політикуму та громадськості через складне історичне сприйняття діяльності Української повстанської армії у польському суспільстві.

    На цьому тлі в польських медіа навіть почали з’являтися припущення, що участь Зеленського у конференції може бути переглянута або перенесена.

    Додаткових дискусій додала інформація про можливість перегляду державних відзнак, якими раніше був нагороджений український президент.

    Однак офіційний представник президента Польщі Кароля Навроцького Рафал Леськевич нещодавно заявив, що жодних остаточних рішень із цього приводу наразі не ухвалено.

    Тим часом українська сторона ще кілька днів тому фактично підтверджувала намір президента відвідати Гданськ.

    Зокрема народний депутат від партії «Слуга народу» Микита Потураєв у коментарі Польській інформаційній агенції зазначив, що українська делегація планує прибути на конференцію, а участь глави держави є очікуваною.

    Тепер ця інформація отримала підтвердження і з боку польського уряду.

    Політичні оглядачі зазначають, що особиста участь Зеленського у форумі може стати важливим сигналом про збереження стратегічного партнерства між Україною та Польщею, незважаючи на періодичні суперечки навколо історичних тем.

    Особливе значення матиме також економічна складова заходу.

    За оцінками Світового банку, Європейської комісії та ООН, потреби України у післявоєнному відновленні вже перевищують 500 мільярдів доларів. Саме тому міжнародні конференції з відбудови стають дедалі важливішими майданчиками для залучення інвестицій, кредитних програм та грантової підтримки.

    Очікується, що у центрі уваги цьогорічного форуму будуть проєкти відновлення енергетичної інфраструктури, модернізації промисловості, розвитку транспортних коридорів, житлового будівництва та підтримки українського бізнесу.

    Таким чином, попри політичні суперечки та історичні дискусії, Київ і Варшава продовжують демонструвати готовність до співпраці в одному з ключових напрямків – післявоєнному відновленні України та її подальшій інтеграції до європейського простору.

  • Україна відкриває ворота для мільярдних інвестицій: у Польщі презентують грандіозний проєкт порту «Чорноморськ»

    Україна відкриває ворота для мільярдних інвестицій: у Польщі презентують грандіозний проєкт порту «Чорноморськ»

    Україна робить ще один важливий крок до залучення міжнародного капіталу та відновлення економіки під час війни. Уже 24 червня в польському Гданську відбудеться офіційна презентація концесійного проєкту Поромного терміналу морського торговельного порту «Чорноморськ». Саме там потенційним інвесторам з усього світу представлять умови участі в одному з наймасштабніших інфраструктурних проєктів країни останніх років.

    Йдеться про проєкт державно-приватного партнерства, який Україна просуває навіть в умовах повномасштабної війни. Міністерство розвитку громад та територій України позиціонує концесію як можливість не лише модернізувати один із ключових портів країни, а й продемонструвати міжнародному бізнесу готовність України до масштабних інвестиційних проєктів.

    Захід у Гданську орієнтований на стратегічних інвесторів, міжнародні інвестиційні фонди, банки, кредиторів, страхові компанії та інших представників великого бізнесу, які можуть взяти участь у майбутньому конкурсі. Під час презентації учасникам покажуть ключові параметри концесії, державне бачення розвитку портової інфраструктури та механізми проведення конкурсної процедури.

    Організаторами заходу виступають Міністерство розвитку громад та територій України у співпраці з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) та Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР). Саме ці міжнародні інституції супроводжують проєкт і допомагають розробляти його фінансову та юридичну модель відповідно до міжнародних стандартів.

    Порт «Чорноморськ» є одним із найбільших морських портів України та має стратегічне значення для зовнішньої торгівлі держави. Його географічне розташування на узбережжі Чорного моря дозволяє забезпечувати сполучення України з країнами Європи, Кавказу, Близького Сходу та Азії. Саме через цей порт проходять значні обсяги контейнерних, зернових та генеральних вантажів. Після початку повномасштабної війни значення українських морських портів лише зросло, оскільки вони залишаються критично важливими для експорту продукції та підтримки економіки.

    Важливо, що концесія не означає приватизацію державного майна. За умовами проєкту держава зберігає право власності на стратегічні об’єкти інфраструктури, тоді як приватний партнер отримує можливість управляти терміналом, інвестувати у його модернізацію та розвиток протягом тривалого періоду. Попередньо йдеться про можливість передачі окремих терміналів в управління строком до 40 років. Контроль за виконанням інвестиційних зобов’язань залишатиметься за державою.

    Проєкт уже пройшов кілька важливих етапів. У березні завершився прийом заявок на етапі прекваліфікації. Після цього конкурсна комісія допустила до наступного етапу компанії, серед яких є представники провідних світових портових операторів. За даними Міністерства розвитку громад та територій, серед учасників є компанії, які входять до числа найбільших портових операторів світу.

    13 травня проєкт офіційно перейшов до стадії конкурентного діалогу — одного з ключових етапів концесійної процедури. Саме зараз потенційні інвестори отримали доступ до технічної та фінансової інформації, аналізують активи порту та готують свої пропозиції щодо майбутньої моделі співпраці. Цей етап триватиме 75 днів.

    Віцепрем’єр-міністр з відновлення України та міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба раніше наголошував, що конкурентний діалог дозволяє сформувати максимально збалансовану модель концесії, яка врахує інтереси держави, місцевих громад та приватного бізнесу. За його словами, саме завдяки діалогу з потенційними інвесторами формується фінальна модель договору, яка буде життєздатною та привабливою для міжнародного капіталу.

    Після завершення конкурентного діалогу конкурсна комісія разом із консультантами від ЄБРР та IFC опрацює отримані пропозиції та сформує остаточну редакцію концесійного договору. Лише після цього буде оголошено фінальний конкурс із поданням юридично зобов’язуючих пропозицій від інвесторів.

    Експерти зазначають, що успішна реалізація концесії порту «Чорноморськ» може стати важливим сигналом для міжнародного бізнесу щодо готовності вкладати кошти в українську інфраструктуру навіть під час війни. Раніше Україна вже реалізовувала концесійні проєкти в портах «Ольвія» та «Херсон», однак нинішній проєкт стане першим масштабним портовим державно-приватним партнерством, запущеним після початку повномасштабного вторгнення Росії.

    Для України цей проєкт має не лише економічне, а й стратегічне значення. Розвиток портової інфраструктури є одним із ключових елементів майбутнього відновлення країни та інтеграції в європейські логістичні ланцюги. Якщо конкурс завершиться успішно, «Чорноморськ» може отримати новий імпульс розвитку та стати одним із головних транспортних вузлів Чорного моря після завершення війни.

  • Фальшивий виклик до будинку президента Польщі: слідство перевіряє можливий слід іноземних спецслужб

    Фальшивий виклик до будинку президента Польщі: слідство перевіряє можливий слід іноземних спецслужб

    У Польщі розслідують інцидент із фальшивим викликом екстрених служб до будинку родини президента країни Кароля Навроцького у Гданську. Польські правоохоронці не виключають, що за провокацією можуть стояти іноземні спецслужби.

    Про це повідомляє Polskie Radio.

    За даними польських медіа, рятувальники отримали повідомлення про нібито пожежу та зупинку серця у квартирі родини Навроцького. Після прибуття на місце пожежники не змогли зв’язатися з мешканцями помешкання, а тому були змушені відчинити двері та проникнути до квартири. Згодом з’ясувалося, що вдома нікого не було, а сам виклик виявився неправдивим.

    Головний комендант Державної пожежної служби Польщі Войцех Кручек заявив, що рятувальники діяли відповідно до чинних процедур.

    «Дзвінок на номер, з якого надійшов виклик, не дав результату. Також не вдалося зв’язатися через домофон. Командир не мав інформації, у чиєму саме помешканні відбуваються події», — пояснив Кручек.

    Заступник міністра внутрішніх справ Польщі Чеслав Мрочек повідомив, що поліція вже суттєво просунулася у встановленні осіб, причетних до фальшивого виклику.

    За його словами, протягом найближчих 12 годин можуть з’явитися перші офіційні результати розслідування.

    «Із усією відповідальністю заявляю, що винуватці не залишаться безкарними. Поліція на правильному шляху», — заявив Мрочек.

    Колишній керівник польської розвідки, полковник Анджей Дерлатка, припустив, що подібні інциденти можуть бути елементом гібридних операцій іноземних спецслужб.

    На його думку, країни, зацікавлені у дестабілізації Польщі, можуть використовувати внутрішні політичні конфлікти для розхитування ситуації в державі.

    «Цілком очевидно, що східні спецслужби розхитують ситуацію. У цьому немає жодного сумніву. Конфлікт усередині країни найбільше послаблює державу», — заявив Дерлатка.

    Інцидент стався на тлі посилення уваги польських служб безпеки до можливих російських диверсій та шпигунської діяльності.

    Раніше польські правоохоронці повідомляли про затримання трьох осіб, яких підозрюють у шпигунстві та роботі на користь Росії.

    Останніми роками у Польщі неодноразово заявляли про зростання кількості кібератак, інформаційних провокацій та спроб дестабілізації, пов’язаних із діяльністю російських спецслужб.

    Особливу увагу у Варшаві приділяють безпеці державних посадовців та критичної інфраструктури на тлі війни Росії проти України та активної підтримки Києва з боку Польщі.