Комітет Сенату США з питань торгівлі схвалив законопроєкт, який суттєво посилює обмеження для автовиробників із китайським капіталом. Документ передбачає нові вимоги до структури власності компаній і може закрити американський ринок не лише для китайських брендів, а й для окремих європейських виробників. Серед потенційно постраждалих опинився німецький концерн Mercedes-Benz, який має значну частку китайських інвестицій. Про це повідомляє Reuters.
Законопроєкт встановлює новий поріг допустимої участі китайського капіталу. Якщо понад 15% акцій автомобільної компанії належить китайським інвесторам, вона не зможе вести діяльність на американському ринку. За даними Reuters, близько 20% акцій Mercedes-Benz перебувають у власності китайських інвесторів, що потенційно підпадає під дію нових правил.
Сенатор-республіканець Тед Круз визнав, що нові вимоги можуть створити серйозні труднощі для німецького автовиробника. Водночас сенатор Берні Морено зазначив, що компанія матиме перехідний період до 2030 року. За цей час Mercedes-Benz зможе або змінити структуру власності, зменшивши частку китайського капіталу, або звернутися до американської влади з проханням про спеціальний виняток із нових вимог.
Під час обговорення документа в Сенаті відкрито звучали заяви про вплив великих американських автовиробників на просування законодавчої ініціативи. Зокрема, General Motors підтримує посилення обмежень, оскільки це може зміцнити конкурентні позиції її преміального бренду Cadillac на американському ринку.
Разом із тим автори законопроєкту наголошують, що його головною метою є не боротьба з окремими виробниками, а захист національної безпеки та підтримка американської промисловості. Тед Круз також заявив, що повна заборона діяльності Mercedes-Benz у США не є самоціллю і навряд чи буде реалізована без можливості знайти компромісне рішення.
Втім, законопроєкт містить і ще одну суперечливу норму. Він передбачає, що окремі автовиробники можуть бути зобов’язані використовувати акумуляторні батареї виробництва General Motors. За оцінками законодавців, це здатне збільшити вартість кожного автомобіля приблизно на 5 тисяч доларів. Очікується, що додаткові витрати зрештою будуть покладені на кінцевих покупців.
Нові правила можуть суттєво вплинути й на інші автомобільні компанії. Найбільший тиск уже відчуває виробник електромобілів Polestar, який входить до китайського холдингу Geely. За інформацією Reuters, продаж автомобілів бренду на американському ринку може припинитися вже починаючи з модельного року 2027.
Водночас шведський виробник Volvo Cars, який також пов’язаний із Geely, наразі перебуває у більш сприятливому становищі. Компанія отримала дозвіл продовжити роботу у США, однак повинна довести відповідність усієї модельної лінійки новим вимогам законодавства.
Окремий блок законопроєкту присвячений питанням кібербезпеки. Американські законодавці вважають, що сучасні автомобілі збирають значні обсяги інформації про своїх власників через цифрові системи. Саме тому під посилений контроль можуть потрапити модулі Bluetooth, Wi-Fi, стільникового зв’язку, супутникової навігації та інше програмне забезпечення, яке потенційно здатне передавати дані за межі США. У Вашингтоні побоюються, що подібні технології можуть використовуватися для збору інформації про американських громадян.
Нові правила вже впливають на виробничі стратегії великих компаній. General Motors оголосила про намір повернути виробництво моделі Buick Envision зі своїх китайських підприємств до США до 2028 року. Ford також погодився локалізувати випуск окремих моделей Lincoln, які раніше вироблялися в Китаї. Крім того, підрозділ Google Waymo, що займається безпілотними автомобілями, вирішив відмовитися від використання платформ китайського холдингу Geely на користь автомобілів американських виробників із Детройта.
Ініціатива Сенату є частиною ширшої політики Сполучених Штатів, спрямованої на зменшення залежності від китайських технологій і виробництва у стратегічно важливих галузях. Якщо законопроєкт буде остаточно ухвалений, він може суттєво змінити конкурентне середовище на американському автомобільному ринку та змусити міжнародні концерни переглянути структуру власності й виробничі ланцюги.
