Golosnovinua.com

Позначка: генерація

  • ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 і Дарницька ТЕЦ більше не виробляють струм: Київ залежить від зовнішніх мереж

    ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 і Дарницька ТЕЦ більше не виробляють струм: Київ залежить від зовнішніх мереж

    Київ після масованих російських ударів по енергетичній інфраструктурі фактично втратив основні потужності для виробництва електроенергії. Три найбільші теплоелектроцентралі столиці — ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницька ТЕЦ — більше не генерують струм. До пошкоджень їхня сумарна електрична потужність становила приблизно 1,3 ГВт. Тепер столиця значно більше залежить від постачання електроенергії з інших регіонів. Водночас пошкоджені станції зберегли можливість виробляти теплову енергію, що має вирішальне значення напередодні опалювального сезону.

    Про ситуацію в енергосистемі Києва повідомив народний депутат, перший заступник голови парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко в ефірі «Вечір.LIVE».

    Його заяву 17 жовтня також підтвердили повідомлення УНІАН та інших українських медіа.

    За словами парламентаря, після останніх російських ударів київські ТЕЦ припинили виробляти електроенергію, однак не втратили можливості забезпечувати місто теплом.

    Це означає, що електрична й теплова частини роботи станцій наразі перебувають у принципово різному стані.

    Що сталося з трьома найбільшими ТЕЦ Києва

    У ніч проти 14 жовтня російські війська завдали чергового масованого удару по українській енергосистемі.

    Серед цілей були об’єкти генерації електроенергії та високовольтні підстанції.

    Повторних уражень зазнали три ключові київські теплоелектроцентралі: ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 і Дарницька ТЕЦ.

    До російських атак ці об’єкти відігравали важливу роль у забезпеченні столиці електроенергією.

    За наявними оцінками, їхня сукупна встановлена електрична потужність становила приблизно 1,3 ГВт.

    Наразі всі три станції не здійснюють електрогенерацію.

    Як повідомляла ТСН 15 жовтня, після пошкодження великих електростанцій Київ змушений покладатися насамперед на енергію, яка надходить із загальноукраїнської мережі.

    Водночас відсутність виробництва електроенергії на трьох основних ТЕЦ не означає, що в столиці повністю зникли всі локальні джерела живлення.

    У місті можуть працювати інші, зокрема резервні та розподілені генерувальні установки. Проте вони не можуть автоматично замінити всю потужність великих теплоелектроцентралей.

    Як Київ отримуватиме електроенергію

    Після зупинки власної великої генерації забезпечення столиці значною мірою залежить від роботи магістральних електромереж.

    Електроенергія надходить із загальноукраїнської енергосистеми через високовольтні лінії та підстанції, які утворюють так зване Київське енергетичне кільце.

    Ця інфраструктура дозволяє передавати електроенергію до столиці з інших регіонів.

    Однак її робота також залежить від технічного стану обладнання, доступної потужності та наслідків російських обстрілів.

    Удари по вузлових підстанціях можуть обмежувати можливості передачі електроенергії навіть тоді, коли генерація в інших частинах країни залишається доступною.

    Саме тому втрата великих місцевих електростанцій створює додаткові ризики для стабільного живлення столиці.

    Проте це не означає неминучого повного блекауту: електропостачання залежатиме від стану мереж, доступної генерації, ремонтів і можливостей аварійного резервування.

    Чому київські ТЕЦ ще можуть давати тепло

    Олексій Кучеренко звернув увагу на важливу технічну особливість теплоелектроцентралей.

    На відміну від звичайних електростанцій, ТЕЦ призначені для комбінованого виробництва двох видів енергії — електричної та теплової.

    Ця технологія називається когенерацією.

    У нормальних умовах теплоелектроцентраль одночасно виробляє електроенергію й використовує частину теплової енергії для централізованого опалення та гарячого водопостачання.

    Проте залежно від конструкції станції та характеру пошкоджень обладнання окремі теплові потужності можуть працювати навіть тоді, коли генерація електроенергії неможлива.

    За словами Кучеренка, саме такий режим наразі намагаються забезпечити на київських ТЕЦ.

    Станції поступово готують до роботи з пріоритетом теплопостачання.

    Таким чином, пошкодження електрогенерувального обладнання не обов’язково означає повну втрату можливості обігрівати житлові будинки.

    Водночас реальна подача тепла залежатиме також від стану насосів, теплових мереж, електроживлення допоміжного обладнання та готовності внутрішньобудинкових систем.

    Скільки електроенергії потрібно Києву взимку

    Київ залишається одним із найбільших центрів споживання електроенергії в Україні.

    За оцінками енергетичних експертів, за звичайних умов потреба столиці може становити приблизно 1–1,2 ГВт.

    У холодну пору року навантаження зростає через освітлення, роботу систем опалення, використання електрообігрівачів та іншу побутову й промислову активність.

    У зимові пікові години потреба Києва може сягати 1,8–2 ГВт.

    Ці цифри демонструють, наскільки важливою була власна велика генерація міста.

    До пошкодження основні ТЕЦ мали встановлену потужність, співмірну зі звичайним попитом столиці.

    Однак встановлена потужність не тотожна фактичному виробництву: реальні обсяги електрогенерації залежать від режиму роботи станцій, стану обладнання та поточних умов.

    Тепер значну частину необхідної електроенергії доведеться передавати через магістральні мережі.

    Це підвищує значення стабільної роботи підстанцій і ліній електропередачі.

    Чому Україні потрібна розподілена генерація

    На тлі руйнування великих енергетичних об’єктів Олексій Кучеренко наголосив на необхідності активніше розвивати когенераційні установки.

    Йдеться передусім про газопоршневі та газотурбінні системи, які можуть одночасно виробляти електроенергію і тепло.

    На відміну від великих централізованих ТЕЦ, такі установки можна розташовувати в різних частинах міста.

    Це потенційно дозволяє зменшити залежність від окремих великих джерел генерації.

    Проте сама по собі наявність невеликих установок не гарантує безперебійної роботи. Для цього необхідні паливо, справні розподільні мережі, системи автоматичного керування та резервне обладнання.

    Ще у 2024 році президент Володимир Зеленський ставив завдання наростити додаткову газову генерацію на 1 ГВт.

    Однак питання реальних темпів введення нових потужностей залишається важливим, особливо після нових атак на великі електростанції.

    Які ризики для опалювального сезону

    Пошкодження трьох основних київських ТЕЦ стало серйозним випробуванням напередодні холодного періоду.

    Найважливішим завданням є відновлення стабільного електроживлення та забезпечення роботи систем централізованого опалення.

    Навіть якщо станції можуть виробляти тепло, для його транспортування потрібна електроенергія.

    Насоси, автоматика, індивідуальні теплові пункти та інше обладнання повинні мати надійне електроживлення.

    Тому захист електричних мереж залишається критично важливим і для теплопостачання.

    У разі тривалих відключень окремі житлові будинки можуть мати проблеми з циркуляцією теплоносія, особливо якщо насосне обладнання не забезпечене резервним живленням.

    Водночас реальні наслідки залежатимуть від стану систем у конкретних районах та будинках.

    Чи зможе Київ пройти зиму без власних великих ТЕЦ

    Станом на 17 жовтня 2026 року не оголошено остаточного терміну відновлення електрогенерації на трьох основних столичних теплоелектроцентралях.

    За словами Кучеренка, пріоритетом залишається підготовка пошкоджених станцій до забезпечення теплом.

    Паралельно енергетикам необхідно підтримувати стабільну роботу зовнішніх мереж та відновлювати обладнання, пошкоджене внаслідок російських атак.

    Головний ризик полягає в одночасному поєднанні двох проблем: втрати великих джерел місцевої електрогенерації та можливих обмежень передачі електроенергії з інших регіонів.

    Саме тому Київ потребує відновлення пошкоджених потужностей, розвитку розподіленої генерації й надійного резервного живлення критичної інфраструктури.

    Поки що основні теплоелектроцентралі столиці не виробляють електроенергію, але, за словами народного депутата, зберігають можливість працювати на теплопостачання.

    Це дає підстави сподіватися на відновлення подачі тепла, однак не усуває ризиків нових відключень світла протягом опалювального сезону.

  • Міненерго запускає план стабілізації: як працюватиме енергосистема в спеку

    Міненерго запускає план стабілізації: як працюватиме енергосистема в спеку

    Міністерство енергетики України запроваджує комплекс заходів для стабілізації роботи енергосистеми на тлі аномальної спеки та різкого зростання споживання електроенергії. Про це повідомив глава відомства у своєму дописі, пояснивши, що система зараз проходить один із найскладніших періодів літнього навантаження, коли одночасно зростає побутове споживання, працює промисловість, а температура повітря підштовхує попит до пікових значень.

    За даними Міненерго, нинішня ситуація формується не лише внутрішніми факторами, а й загальноєвропейською тенденцією, оскільки хвиля спеки охопила значну частину Європи, що впливає на енергетичні ринки та баланс потужностей у регіоні. В Україні найбільше навантаження традиційно фіксується у вечірні години, коли споживання досягає максимуму через одночасне використання побутових приладів, кондиціонерів та іншої енергоємної техніки.

    У міністерстві зазначають, що для забезпечення стабільності енергосистеми вже розроблено та почато реалізацію комплексу технічних і організаційних рішень. Зокрема, переглядаються графіки ремонтних кампаній на енергоблоках атомної генерації з метою максимального залучення потужностей у періоди пікового навантаження. Це має дозволити збільшити обсяг доступної електроенергії у найбільш критичні години споживання та зменшити ризики дефіциту.

    Паралельно прискорюються аварійно-відновлювальні роботи на об’єктах енергетичної інфраструктури, які зазнали пошкоджень унаслідок попередніх атак, адже відновлення таких потужностей напряму впливає на загальну стійкість системи. Окрему увагу приділяють тепловій генерації, де планується оперативний запуск додаткових потужностей загальним обсягом не менше 300 мегават, що дозволить частково компенсувати пікове споживання.

    Важливим елементом стабілізаційної стратегії також стає активніше залучення когенераційних установок, включно з газовою генерацією, які здатні швидко реагувати на коливання попиту та забезпечувати додаткову потужність у короткі строки. Окремо в планах передбачено використання установок зберігання енергії, що дозволяє акумулювати електроенергію в періоди зниженого споживання і спрямовувати її в мережу під час пікових навантажень, тим самим вирівнюючи добовий баланс системи.

    Крім внутрішніх ресурсів, Україна також розраховує на посилення імпорту електроенергії з країн Європейського Союзу, що має стати додатковим інструментом підтримки стабільності енергосистеми у найскладніші періоди. Окремо опрацьовується можливість збільшення імпортних поставок за участі державних енергетичних підприємств, що дозволить розширити доступні обсяги електроенергії в разі необхідності.

    У Міненерго наголошують, що ключовим фактором стабільності залишається не лише технічна готовність системи, а й поведінка споживачів. Громадян і бізнес закликають максимально раціонально використовувати електроенергію, особливо у вечірні години з 17:00 до 22:00, коли енергосистема працює з найвищим навантаженням. У відомстві підкреслюють, що навіть прості дії, як-от уникнення одночасного використання кількох потужних приладів або оптимізація роботи кондиціонерів, можуть суттєво зменшити тиск на мережу.

    Таким чином, енергетична система України зараз працює у режимі підвищеної готовності, поєднуючи нарощування генерації, залучення імпорту, оптимізацію ремонтних кампаній та заходи з управління попитом, щоб пройти період літніх пікових навантажень без критичних збоїв і забезпечити стабільне постачання електроенергії по всій країні.

  • «Крим без України не виживе»: ексміністр енергетики назвав єдиний спосіб врятувати півострів

    «Крим без України не виживе»: ексміністр енергетики назвав єдиний спосіб врятувати півострів

    Окупований Крим дедалі глибше занурюється в енергетичну кризу, яка вже виходить далеко за межі тимчасових перебоїв зі світлом. Серія ударів по об’єктах генерації та енергетичної інфраструктури призвела до локальних блекаутів, проблем із водопостачанням, транспортом і паливом, а головне – поставила під сумнів здатність Росії стабільно забезпечувати електроенергією півострів. Колишній міністр палива та енергетики України Іван Плачков вважає, що швидкого виходу з цієї ситуації для окупаційної влади не існує, а єдиною реальною альтернативою після деокупації стане відновлення високовольтних ліній електропередач із материкової України.

    Про це він заявив в інтерв’ю «Главкому».

    За словами Плачкова, нинішня ситуація багато в чому нагадує події 2015 року, коли після пошкодження ліній електропередач із Херсонської області Крим залишився без значної частини електропостачання.

    Після окупації Росія була змушена вкладати величезні ресурси у створення власної енергетичної інфраструктури на півострові. Зокрема, були прокладені чотири нитки так званого енергомосту з території Росії загальною потужністю близько 800 МВт, а також побудовані дві великі теплоелектростанції – Балаклавська та Таврійська ТЕС, кожна потужністю приблизно 500 МВт.

    Саме ці об’єкти нині опинилися під ударами.

    «Були удари по цих електростанціях, а також по підстанціях, які забезпечують транзит електроенергії з материка. Звісно, з’явився дефіцит і окупанти були змушені вдаватися до відключень», – пояснив Плачков.

    На його думку, подальший розвиток ситуації залежатиме від масштабів пошкоджень енергомосту та генеруючих потужностей.

    Ексміністр припускає, що якщо удари по критичній інфраструктурі продовжуватимуться, дефіцит електроенергії лише зростатиме.

    «Думаю, удари будуть продовжуватися, відповідно дефіцит електроенергії в Криму збільшуватиметься», – зазначив він.

    При цьому навіть ремонт пошкоджених об’єктів, за його словами, не гарантує швидкого відновлення стабільної роботи енергосистеми.

    Плачков звертає увагу, що після 2020 року Росія практично втратила можливість закуповувати сучасне західне енергетичне обладнання через санкції. Нині вона змушена використовувати переважно китайські або частково індійські комплектуючі, однак навіть їх доставка до Криму стає дедалі складнішою через проблеми з логістикою.

    «Вони бензин та продукти харчування в Крим не можуть завезти, що вже казати про комплектуючі для енергетики», – підкреслив колишній міністр.

    Окремою проблемою він назвав одночасний дефіцит електроенергії та пального.

    За словами Плачкова, під час енергетичної кризи 2015 року значну роль відігравали резервні дизельні генератори, які забезпечували до 30–40% електропостачання окремих районів.

    Однак зараз ситуація інша.

    «Якщо пальне на заправках не продається, то що заливати в генератори?» – зауважив він.

    Навіть якщо генератори вдасться використовувати, вони, на його переконання, не зможуть компенсувати втрати великих генеруючих потужностей.

    Плачков також наголосив, що Крим поступово опиняється в умовах логістичної ізоляції.

    Під вогневим контролем Сил оборони України перебувають автомобільні, залізничні та морські маршрути забезпечення півострова. Через це доставка пального, трансформаторів, електротехнічного обладнання та інших необхідних матеріалів стає дедалі складнішою.

    «Перетворення півострова Крим на острів – це стратегічне завдання в цілому для цієї війни», – зазначив він.

    На думку ексміністра, саме енергетика є основою функціонування сучасного суспільства.

    Без електроенергії неможливо забезпечити стабільну роботу систем водопостачання, каналізації, теплопостачання, транспорту, зв’язку та більшості критичних сервісів.

    Плачков звернув увагу й на соціальні наслідки кризи.

    За його словами, дедалі більше росіян, які після окупації переїхали до Криму, починають залишати півострів.

    «Ті численні росіяни, які переїхали до Криму за красивим життям, морем, курортами, опинилися в ситуації, коли там не можна жити не те що цивілізовано, а взагалі», – заявив він.

    На його думку, якщо нинішня ситуація триватиме, на півострові залишатиметься дедалі менше переселенців із Росії.

    Окремо Плачков прокоментував ідею підключення Криму до окупованої Запорізької атомної електростанції.

    Він категорично відкинув таку можливість.

    «Нереально. Все це дуже важко та небезпечно», – наголосив колишній міністр.

    Водночас він звернув увагу, що ще не всі об’єкти кримської енергетичної інфраструктури стали цілями ударів.

    Зокрема, за його словами, наразі не зазнали ураження газопроводи та газорозподільні станції, хоча вони також можуть залишатися вразливими.

    Оцінюючи перспективи енергетичної незалежності Криму, Плачков зазначив, що історично на півострові навіть планували будівництво атомної електростанції.

    Перший енергоблок майже був готовий до запуску, однак після аварії на Чорнобильській АЕС проєкт згорнули, а згодом об’єкт фактично був розібраний.

    Будівництво нової атомної станції сьогодні він називає нереалістичним.

    Саме тому, на його думку, після деокупації найшвидшим рішенням стане повернення Криму до української енергосистеми.

    «Єдина швидка альтернатива – це відновлення високовольтних ліній електропередач з української сторони. Як тільки звільнимо Крим, одразу відновимо ці лінії, відремонтуємо електростанції», – сказав Плачков.

    У перспективі він також допускає можливість розвитку сучасної атомної генерації на базі малих модульних реакторів, однак наголошує, що це питання майбутнього.

    Коментуючи можливість допомоги українським громадянам, які залишаються на окупованому півострові, ексміністр визнав, що наразі можливості України обмежені.

    «Єдина можливість – це швидше звільнити Крим і навести там лад: підключити наші енерголінії та відремонтувати електростанції», – підсумував він.

    На тлі останніх атак по енергетичних об’єктах, перебоїв зі світлом, дефіциту пального та транспортних труднощів ситуація в окупованому Криму продовжує погіршуватися, а питання стабільного енергозабезпечення півострова стає одним із ключових викликів для російської окупаційної адміністрації.

  • Шмигаль анонсував конкурс на будівництво до 1,3 ГВт нової генерації у 2026 році

    Шмигаль анонсував конкурс на будівництво до 1,3 ГВт нової генерації у 2026 році

    Перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль заявив про запуск у 2026 році нового конкурсу на будівництво генеруючих потужностей обсягом до 1,3 ГВт.

    Про це він повідомив під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України.

    Нові потужності будуватимуть у регіонах із найбільшим дефіцитом електроенергії, зокрема у Полтавській, Сумській, Харківській, Чернігівській, Київській, Одеській та Дніпропетровській областях. Йдеться про розвиток маневрової генерації, систем накопичення енергії та нових енергетичних об’єктів у критичних точках енергосистеми.

    Міністр наголосив, що уряд уже оновив правила проведення конкурсу, зробивши їх більш орієнтованими на реальні потреби енергосистеми. Зокрема, передбачено спрощення умов участі для інвесторів, розподіл проєктів за регіональним принципом і прив’язку нових потужностей до пікових навантажень.

    Держава розраховує на активну участь приватного бізнесу у відбудові енергетики, оскільки попередній конкурс уже продемонстрував значний інтерес інвесторів до таких проєктів.

    Необхідність запуску нової генерації пов’язана з дефіцитом потужностей в енергосистемі, зокрема маневрової генерації, яка критично важлива для балансування мережі в умовах пошкодженої інфраструктури.

    Паралельно уряд працює над розвитком відновлюваної енергетики та вдосконаленням механізмів підтримки нових енергетичних проєктів, щоб забезпечити більш гнучку та стійку модель енергосистеми.

    Ключовим завданням залишається не лише відновлення зруйнованих об’єктів, а створення нової енергетичної архітектури, здатної витримувати пікові навантаження та кризові ситуації.

  • В Україні можуть не добудувати 1,5 ГВт генерації через нові правила ринку

    В Україні можуть не добудувати 1,5 ГВт генерації через нові правила ринку

    Плани України щодо введення в експлуатацію 1,5 гігавата нової розподіленої генерації у 2026 році опинилися під загрозою. Причиною стали зміни на енергетичному ринку, які, за оцінками експертів, суттєво погіршили умови для інвесторів.

    Йдеться про рішення уряду та Національної комісії з регулювання енергетики і комунальних послуг, які набули чинності з 1 квітня. Зокрема, було скасовано підвищені прайс-кепи на електроенергію, а також змінено механізми спеціальних зобов’язань на ринку газу для частини генерації.

    У результаті виник дисбаланс: вартість газу для виробників електроенергії зросла, тоді як ціна продажу електроенергії — навпаки знизилася. За таких умов більшість нових інвестиційних проєктів втратили економічну доцільність.

    Ексголова «Укренерго» Володимир Кудрицький зазначає, що частина об’єктів, які вже перебувають на завершальній стадії, може бути введена в експлуатацію. Втім, їхня робота обмежиться переважно піковими годинами через низьку рентабельність.

    Що стосується нових проєктів, то, за словами експерта, їх реалізація фактично призупиняється. Інвестори займають вичікувальну позицію, очікуючи на стабілізацію правил гри на ринку.

    Оцінки обсягів нової генерації також переглядаються. Якщо раніше йшлося про 1,5 гігавата, то тепер, за оптимістичним сценарієм, вдасться реалізувати лише 300–400 мегават.

    Ситуація розгортається на тлі заяв про масштабну модернізацію енергетичного сектору. Раніше повідомлялося про плани створення до 9 гігават керованої генерації, включно з батарейними системами накопичення енергії та газовими електростанціями.

    Водночас частина експертів і політиків ставить під сумнів темпи реалізації цих планів, наголошуючи на необхідності стабільної регуляторної політики та передбачуваних умов для інвесторів.

    На цьому тлі питання розвитку нової генерації стає критично важливим для енергетичної безпеки України, особливо в умовах війни та постійних атак на інфраструктуру.

  • Два енергоблоки українських АЕС одночасно пішли у ремонт і зменшили обсяг базової генерації

    Два енергоблоки українських АЕС одночасно пішли у ремонт і зменшили обсяг базової генерації

    В українській енергосистемі тимчасово зменшився обсяг базової генерації через одночасний ремонт двох енергоблоків атомних електростанцій. Про це повідомила колишня міністерка енергетики Ольга Богуславець, коментуючи ситуацію в енергосекторі.

    За її словами, один із блоків було відключено ще 7 березня. Інший спочатку вийшов у аварійний ремонт у середині тижня, однак згодом його перевели у плановий середній ремонт. У результаті обидва енергоблоки зараз перебувають поза роботою.

    Такий розвиток подій відбувся раніше запланованого графіка, адже черговий плановий ремонт мав розпочатися лише наприкінці березня. Через це в енергосистемі зменшився доступний обсяг базової генерації, яку забезпечують атомні станції.

    Наразі в об’єднаній енергосистемі України працюють сім енергоблоків АЕС, розташованих на підконтрольній території. Ще два блоки перебувають у ремонтах.

    Богуславець попередила, що за таких умов навіть незначні пошкодження енергетичної інфраструктури або генеруючих потужностей можуть швидко вплинути на баланс системи. Особливо це може відчуватися у вечірні години, коли навантаження на енергомережу традиційно зростає.

    Попри це, в енергетичному секторі триває відновлення потужностей, пошкоджених російськими ударами. За останні місяці вдалося повернути в роботу приблизно 3,5 гігавата генерації із дев’яти гігаватів, які були втрачені протягом зимового періоду.

    У галузі очікують, що до кінця травня вдасться відновити ще понад два гігавати генеруючих потужностей, що має допомогти стабілізувати ситуацію в енергосистемі.

  • Ексочільник Укренерго заявив про ризик відключень світла ще на 3–5 років

    Ексочільник Укренерго заявив про ризик відключень світла ще на 3–5 років

    Колишній голова НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький заявив, що ризик дефіциту електроенергії та застосування графіків відключень в Україні зберігатиметься щонайменше упродовж найближчих трьох–п’яти років. Про це він повідомив, коментуючи стан енергосистеми та перспективи її відновлення.

    За словами Кудрицького, середньострокові ризики залишаються об’єктивними. «Ризик [графіків відключень] буде зберігатися 3–5 років — це об’єктивна цифра», — наголосив він.

    Окрему увагу ексочільник «Укренерго» звернув на можливі наслідки припинення бойових дій та повернення громадян з-за кордону. На його думку, це може суттєво підвищити навантаження на енергосистему. «При припиненні вогню і поверненні навіть мільйона українців… ми побачимо величезний сплеск споживання і у нас будуть додаткові проблеми в енергосистемі», — зазначив Кудрицький.

    Також він прокоментував офіційні звіти уряду щодо розвитку нової генерації. За його словами, між задекларованими та фактичними показниками є суттєва різниця. «В 2025 році репортували, що 2,4 тисячі МВт розгорнуто розподіленої генерації, а потім виявилось 600», — заявив він.

    На тлі триваючих атак на енергетичну інфраструктуру та необхідності відновлення пошкоджених об’єктів питання балансу між генерацією та споживанням залишається ключовим для стабільності енергосистеми. Експерти неодноразово наголошували, що навіть після завершення активної фази війни система потребуватиме часу для повноцінного відновлення та нарощування потужностей.

  • До кінця тижня в Україні буде три черги відключень: окремі регіони будуть у гіршій ситуації

    До кінця тижня в Україні буде три черги відключень: окремі регіони будуть у гіршій ситуації

    До кінця тижня більшість регіонів України житимуть у режимі трьох черг погодинних відключень електроенергії. За таких умов тривалість відсутності світла для споживачів може сягати до 12 годин на добу. Про це повідомив голова «Укренерго» Віталій Зайченко в ефірі телемарафону.

    За його словами, прогнозувати ситуацію наперед складно, адже енергосистема щодня перебуває під ударами РФ. Однак станом на сьогодні диспетчери розраховують на роботу за графіками трьох черг. У деяких областях відключення можуть бути менш тривалими, але в окремих регіонах навантаження на мережу залишається критичним.

    Зайченко нагадав, що 9 грудня аварійні відключення довелося застосувати у Харківській, Сумській та Полтавській областях. Причина — чергова атака Росії на енергетичну інфраструктуру Сумщини, після якої частину енергосистеми необхідно було терміново збалансувати. Унаслідок цього аварійні графіки поширилися й на інші області країни.

    Ключовим фактором, за словами очільника «Укренерго», став збіг несприятливих обставин: аварійне відключення генерації та вичерпання можливостей гідроелектростанцій для підтримки обсягів виробництва. Це змусило диспетчерський центр застосувати аварійні відключення, аби не допустити масштабного порушення роботи енергосистеми.

    Зайченко наголосив, що графіки стануть більш прогнозованими лише після стабілізації ситуації та відновлення частини пошкоджених об’єктів енергетики. Наразі ж українцям рекомендують готуватися до складного режиму споживання у найближчі дні.

  • Україна не зможе досягти цілі у 1 ГВт нової генерації

    Україна не зможе досягти цілі у 1 ГВт нової генерації

    До кінця 2024 року Україні, ймовірно, не вдасться досягти поставленої мети у будівництві нових 1 ГВт потужностей генерації, яку раніше озвучив президент Володимир Зеленський. Таку оцінку озвучив голова Національної комісії з регулювання енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) Валерій Тарасюк в інтерв’ю Forbes.

    На думку Тарасюка, досягти цільового обсягу в 1 ГВт нових потужностей буде складно, проте ситуація виглядає обнадійливою, адже багато інвесторів реалізують проекти з будівництва невеликих електростанцій.

    Щоб прискорити розвиток нових енергетичних потужностей, НКРЕКП спростила умови підключення та зменшила вартість для нових електростанцій. Тарасюк підкреслив, що комісія готова індивідуально підтримувати кожен проект, допомагаючи вирішувати будь-які проблеми, що виникають з боку обленерго та “Укренерго”.

    Голова НКРЕКП також зазначив, що розподілена газова генерація є контрольованим процесом, тому не слід очікувати надмірного зростання потужностей, які перевищують можливості системи. Газові електростанції зазвичай запускаються для покриття пікових навантажень, коли вартість електроенергії є найвищою. Проте в середньому, вартість електрики протягом доби, місяця або року повинна залишатися на прийнятному рівні, уточнив Тарасюк.