Golosnovinua.com

Позначка: Генеральний штаб ЗСУ

  • «Вважав, що знає краще за Генштаб»: Сирський розкрив причини конфлікту з Федоровим

    «Вважав, що знає краще за Генштаб»: Сирський розкрив причини конфлікту з Федоровим

    Колишній головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський уперше детально пояснив причини суперечностей із колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим. За словами генерала, ключова проблема полягала в розподілі оборонного бюджету: Міністерство оборони надавало пріоритет закупівлям окремих видів безпілотників, тоді як потреби військових у далекобійних боєприпасах, наземних роботизованих комплексах та транспорті залишалися недостатньо забезпеченими.

    Про це Сирський розповів в інтерв’ю BBC News Україна, оприлюдненому 13 жовтня.

    За словами колишнього головнокомандувача, між ним і Федоровим не було особистої ворожнечі. Однак під час спільної роботи виникали серйозні розбіжності щодо фінансування та забезпечення армії.

    Генерал пояснив, що потреби Збройних сил визначає Генеральний штаб на підставі заявок військових підрозділів. Саме ці дані мають бути основою для планування закупівель озброєння, боєприпасів і техніки.

    Проте, як стверджує Сирський, під час керівництва Федорова Міністерство оборони не завжди дотримувалося погоджених пріоритетів.

    «Він вважав, що він краще знає наші потреби», — заявив Сирський, коментуючи підхід колишнього міністра до оборонних закупівель.

    За словами генерала, Федоров надавав перевагу окремим категоріям безпілотників, не враховуючи повною мірою запити, які надходили від Генштабу.

    У результаті, як стверджує Сирський, виник значний дисбаланс між реальними потребами фронту, запланованими закупівлями та фактичними поставками озброєння.

    Артилерійські боєприпаси забезпечували лише на 5–6%

    Однією з найгучніших заяв Сирського стали наведені ним цифри щодо забезпечення війська.

    За словами генерала, в окремих категоріях озброєння та боєприпасів постачання становило лише 5–6% від потреб.

    Зокрема, він згадав далекобійні артилерійські боєприпаси.

    Водночас ці показники є оцінкою самого Сирського. Незалежної перевірки наведених цифр або офіційної деталізованої статистики закупівель у відкритому доступі наразі немає.

    Колишній головнокомандувач наголосив, що забезпечення армії має бути комплексним, оскільки сучасні бойові дії потребують не лише ударних безпілотників.

    Військовим також необхідні артилерійські боєприпаси, наземні роботизовані комплекси, пікапи, мотоцикли, квадроцикли та інший транспорт.

    На думку Сирського, фінансування цих напрямів повинно відбуватися паралельно, щоб уникнути дефіциту окремих засобів на фронті.

    Дрони фінансували наперед, а іншої техніки бракувало

    Окрему увагу генерал приділив закупівлям безпілотників.

    Він стверджує, що Міністерство оборони могло спрямовувати кошти на фінансування дронів одразу на весь рік, тоді як закупівлі інших необхідних засобів залишалися без фінансування.

    Найбільше, за словами Сирського, це позначалося на наземних роботизованих комплексах.

    Такі системи використовують для виконання різних завдань, зокрема логістики, транспортування вантажів та евакуації поранених.

    Водночас Сирський заперечив, що виступав проти збільшення кількості безпілотників у військах.

    За його словами, проблема полягала не в самих дронах, а в тому, що фінансування одного напряму відбувалося на шкоду іншим.

    Ба більше, генерал стверджує, що навіть заплановані поставки безпілотників не виконувалися повністю.

    За його оцінкою, військові отримували приблизно половину від передбаченої кількості дронів.

    Сирський заперечив інформацію про ультиматуми

    Під час інтерв’ю колишній головнокомандувач також прокоментував повідомлення про нібито ультиматуми, які він міг висувати керівництву держави через суперечки з Федоровим.

    Сирський заперечив такі твердження.

    За його словами, про відповідні звинувачення він дізнався, перебуваючи на командному пункті однієї з бригад на Лиманському напрямку.

    Він також зазначив, що питання забезпечення військ неодноразово порушували на засіданнях Ставки Верховного головнокомандувача.

    Що раніше говорив Федоров

    Водночас Михайло Федоров раніше публічно висловлював іншу позицію щодо причин суперечностей.

    Раніше «Ненька інфо» розповідала про причини відставки Михайла Федорова та суперечки між цивільним і військовим керівництвом щодо пріоритетів оборонних закупівель.

    Також видання писало про першу публічну реакцію Олександра Сирського на звинувачення колишнього міністра оборони.

    Крім того, «Ненька інфо» повідомляла про позицію Володимира Зеленського щодо кадрового протистояння, посилаючись на інформацію співрозмовників у президентській фракції.

    У липні 2026 року колишній міністр оборони заявляв, що був готовий продовжувати співпрацю із Сирським, однак, за його словами, частина ініціатив Міністерства оборони блокувалася.

    Федоров також звинувачував тодішнє військове керівництво в небажанні відкрито обговорювати проблеми та стверджував, що навколо управлінських рішень виникали політичні інтриги.

    Крім того, він повідомляв про економію бюджетних коштів завдяки зміні закупівельних процедур та проведенню тендерів.

    Отже, колишні керівники оборонного відомства та Збройних сил по-різному описують причини суперечностей і результати своєї спільної роботи.

    Що означають ці заяви для оборонних закупівель

    Дискусія між Сирським і Федоровим порушує ширше питання — наскільки ефективно українська система оборонних закупівель узгоджує потреби військових із наявними фінансовими ресурсами.

    У сучасній війні безпілотники стали одним із ключових засобів ураження, розвідки та логістики. Проте вони не можуть повністю замінити артилерію, наземну техніку й транспорт.

    Тому забезпечення військ вимагає постійного перегляду пріоритетів відповідно до ситуації на фронті.

    Головний висновок із заяв Сирського полягає в тому, що суперечності з Федоровим, за його версією, були пов’язані насамперед із розподілом оборонного фінансування та закупівлями.

    Водночас наведені генералом цифри й звинувачення потребують незалежної перевірки. Публічні свідчення обох колишніх посадовців демонструють різні погляди на управління оборонними ресурсами, але самі по собі не встановлюють, хто саме відповідальний за конкретні недоліки забезпечення армії.

  • Мінус $50 млн і одразу шість «очей» російських дронів: ЗСУ накрили важливі цілі РФ від Луганщини до Курщини

    Мінус $50 млн і одразу шість «очей» російських дронів: ЗСУ накрили важливі цілі РФ від Луганщини до Курщини

    Сили оборони України протягом 10–11 серпня провели серію точкових ударів по російській військовій інфраструктурі на тимчасово окупованих територіях та безпосередньо в Росії. Серед підтверджених Генеральним штабом цілей — сучасний зенітний ракетний комплекс «Бук-М3», командно-спостережний пункт, склади матеріально-технічного забезпечення та одразу шість пунктів управління російськими безпілотниками. Таким чином українські військові одночасно вдарили по кількох критичних елементах російської бойової системи — протиповітряній обороні, управлінню, логістиці та дронових підрозділах.

    Генеральний штаб повідомив, що 11 серпня одним із найцінніших уражених об’єктів став російський зенітний ракетний комплекс «Бук-М3» у районі населеного пункту Тополі на тимчасово окупованій території Луганської області. У повідомленні Генштабу йдеться саме про ураження комплексу; додаткові дані щодо ступеня його пошкодження наразі не оприлюднені.

    «Бук-М3» належить до найбільш сучасних серійних комплексів середнього радіуса дії, які використовує російська армія. Він призначений для боротьби з літаками, вертольотами, крилатими ракетами та іншими повітряними цілями і є важливим елементом ешелонованої системи ППО російських військ.

    Оцінки вартості одного такого комплексу відрізняються залежно від конфігурації. Українські військові джерела раніше називали орієнтовну ціну $40–50 млн. 23 липня Державна прикордонна служба, повідомляючи про знищення іншого «Бук-М3» на Донеччині, оцінювала його приблизно у $50 млн.

    Той липневий епізод показовий іще з однієї причини: російський комплекс було виявлено під час переміщення в напрямку фронту та уражено українським безпілотником. Фактично відносно дешеві ударні дрони дедалі частіше використовуються для знищення техніки вартістю в десятки мільйонів доларів.

    Ураження чергового «Бук-М3» важливе не тільки через вартість самої машини. Російські системи ППО прикривають командні пункти, артилерію, склади, логістичні маршрути та райони концентрації військ. Тому вибивання таких комплексів потенційно створює більш сприятливі умови для подальшої роботи українських розвідувальних та ударних безпілотників у конкретному районі. Це логічний військовий ефект від послаблення ППО, хоча Генштаб не повідомляв, чи був нинішній удар частиною конкретної багатоступеневої операції.

    Удар по командному пункту вже на території Росії

    Того ж 11 серпня Сили оборони уразили командно-спостережний пункт російських військ у районі Теребрено Бєлгородської області РФ. Генштаб не розкрив, якому саме підрозділу належав об’єкт і якими засобами його атакували. Також поки немає офіційної інформації щодо втрат особового складу.

    Командно-спостережні пункти забезпечують управління підрозділами, збір даних про ситуацію на полі бою, передачу наказів та координацію дій між різними елементами військового угруповання. Тому їх ураження може тимчасово ускладнювати управління російськими силами на відповідній ділянці.

    Водночас українські військові не повідомляють деталі операції — ані тип використаного озброєння, ані відстань запуску, ані конкретні результати всередині командного пункту. Отже, говорити про його повне знищення без додаткового підтвердження наразі не варто.

    У Ровеньках під удар потрапила російська логістика

    Ще однією ціллю стали склади матеріально-технічних засобів у Ровеньках на тимчасово окупованій Луганщині. Їх ураження також офіційно підтвердив Генеральний штаб.

    Матеріально-технічні склади можуть використовуватися для накопичення боєприпасів, пального, запасних частин, спорядження та іншого майна, необхідного російським підрозділам. Водночас Генштаб не уточнював, що саме зберігалося на ураженому об’єкті в Ровеньках, тому конкретний склад запасів або масштаб втрат поки невідомі.

    Загальна логіка подібних ударів полягає в тому, щоб змушувати російські війська відтягувати запаси далі від фронту, дробити склади на менші об’єкти та витрачати більше ресурсів на логістику й захист.

    Одразу шість пунктів управління російськими дронами

    Не менш важливий блок операцій відбувся напередодні, 10 серпня. Сили оборони завдали ударів одразу по шести пунктах управління російськими БпЛА.

    За даними Генерального штабу, цілі були розташовані:

    у районах Шевченка Першого, Комара та Веселого на Донеччині;

    у районі Ходяківки Курської області Росії;

    а також у районах Залізничного та Нестерянки Запорізької області.

    Таким чином удари охопили щонайменше три різні операційні райони — Донеччину, Запоріжжя та прикордонну територію Росії.

    Пункти управління БпЛА стали одними з ключових об’єктів сучасної війни. Саме з них оператори керують розвідувальними та ударними дронами, ведуть спостереження за позиціями, коригують артилерійський вогонь і проводять атаки FPV-безпілотниками.

    Знищення самого дрона часто позбавляє противника лише одного апарата. Удар по пункту управління може мати значно ширший ефект, оскільки одночасно виводить з роботи операторів, антени, ретранслятори, термінали зв’язку та інше обладнання.

    Генштаб заявив, що всі шість зазначених об’єктів були уражені точними ударами, однак не деталізував кількість знищених операторів або обладнання.

    Чому боротьба з дронами стала одним із головних напрямів

    Інтенсивність використання безпілотників на фронті продовжує різко зростати. За ранковим зведенням Генштабу за 10 серпня, російські війська лише протягом однієї доби застосували 10 631 дрон-камікадзе та здійснили понад 3200 обстрілів позицій українських військ і населених пунктів.

    Ще днем раніше Генштаб повідомляв про понад 6300 дронів-камікадзе протягом доби. Ці цифри охоплюють велику кількість FPV та інших безпілотних систем і демонструють масштаб того, наскільки важливою стала «дронова» складова бойових дій.

    Саме тому Сили оборони дедалі частіше намагаються бити не лише по окремих апаратах у повітрі, а й по всьому ланцюгу їх застосування: операторах, пунктах управління, складах дронів, антенах, ретрансляторах і транспорті.

    Удари відбуваються на тлі значно ширшої кампанії

    Серія атак 10–11 серпня не обмежилася цілями безпосередньо біля фронту.

    У ніч проти 11 серпня українська сторона також повідомила про ураження НПЗ «Орскнефтеоргсинтез» в Оренбурзькій області Росії. Об’єкт розташований приблизно за 1500 км від українського кордону.

    Напередодні, 10 серпня, Генеральний штаб підтверджував ще один далекобійний удар — по нафтохімічному комплексу в Тобольську Тюменської області. Ціль знаходиться більш ніж за дві тисячі кілометрів від України.

    Тобто українські удари зараз одночасно спрямовані на кілька рівнів російської військової системи: безпосередньо фронтові цілі, тилові склади та командні центри, протиповітряну оборону, дронову інфраструктуру і стратегічні підприємства далеко в російському тилу.

    У Генштабі прямо пояснюють таку тактику необхідністю послідовно знижувати здатність Росії вести бойові дії та забезпечувати функціонування її військових угруповань.

    «Бук-М3» уже не вперше стає ціллю

    Сучасні російські системи сімейства «Бук» регулярно стають пріоритетними цілями українських підрозділів.

    Наприкінці липня підрозділ «Фенікс» Держприкордонслужби повідомляв про знищення іншого «Бук-М3» на Донеччині. Система рухалася в бік фронту й була виявлена українською розвідкою. Її орієнтовну вартість тоді оцінювали у $50 млн.

    За кілька днів до нинішньої атаки також повідомлялося про знищення ще одного комплексу «Бук-М3», вартість якого окремі українські джерела оцінювали приблизно у $45 млн.

    Такі втрати особливо відчутні через складність виробництва сучасних систем ППО. На відміну від звичайної бронетехніки, комплекс потребує складної радіолокаційної електроніки, ракет, систем наведення та підготовленого екіпажу.

    Водночас на підставі відкритих повідомлень не можна достовірно визначити, скільки боєздатних «Бук-М3» наразі має Росія: актуальний склад її парку ППО не розкривається.

    Одночасний удар по кількох «нервах» російської армії

    У нинішній серії атак найбільш показовою є саме комбінація цілей.

    «Бук-М3» відповідає за захист російських сил від повітряних загроз. Командно-спостережний пункт — за управління. Склади — за постачання. Пункти управління БпЛА — за одну з найбільш активних ударно-розвідувальних складових сучасного фронту.

    Ураження всіх цих елементів протягом короткого проміжку часу створює комплексний ефект: противнику необхідно одночасно відновлювати ППО, логістику, зв’язок та дронові підрозділи.

    Сам Генеральний штаб підсумував, що робота по ключових цілях продовжується, а Сили оборони нарощують результативність і намагаються послаблювати наступальний потенціал російських військ.

    При цьому щодо більшості об’єктів поки використовується саме формулювання «уражено», а не «знищено». Це важлива різниця: ступінь пошкодження «Бук-М3», командного пункту та складів ще потребує додаткового підтвердження. Натомість Генштаб уже підтверджує сам факт успішних ударів по всіх зазначених цілях.

  • Зеленський назвав нового начальника Генштабу: хто такий бойовий генерал Ігор Скибюк

    Зеленський назвав нового начальника Генштабу: хто такий бойовий генерал Ігор Скибюк

    Президент України Володимир Зеленський повідомив, що новим начальником Генерального штабу Збройних сил України стане генерал-майор Ігор Скибюк — досвідчений бойовий командир, Герой України та колишній командувач Десантно-штурмових військ. Він має працювати у зв’язці з новопризначеним головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, з яким раніше разом проходив службу та захищав Україну.

    Про майбутнє призначення глава держави оголосив 22 липня після наради з новим військовим керівництвом. За словами Зеленського, кандидатуру Скибюка визначили разом із Михайлом Драпатим та Євгенієм Хмарою.

    «Новим начальником Генерального штабу Збройних сил України стане генерал-майор Ігор Скибюк — дуже досвідчений військовий, із яким новий головнокомандувач пліч-о-пліч захищав Україну», — повідомив президент.

    Водночас на момент появи заяви призначення ще мало бути формалізоване відповідними указами. Зеленський наголосив, що рішення щодо оновлення керівництва Збройних сил готуються і мають бути юридично оформлені протягом дня. Отже, президент спочатку політично оголосив кандидатуру нового начальника Генштабу, після чого мав з’явитися офіційний кадровий документ.

    Скибюк має змінити на посаді генерал-майора Андрія Гнатова. Президент не розкрив усіх подробиць щодо його подальшої служби, але повідомив, що формат роботи Гнатова, як і колишнього головнокомандувача Олександра Сирського, уже обговорювався. Зеленський підкреслив необхідність правильної та злагодженої передачі справ, щоб кадрові зміни не вплинули на проведення бойових операцій і управління військами.

    Оновлення Генерального штабу стало продовженням масштабної зміни вищого військового керівництва. Напередодні, 21 липня, Зеленський оголосив, що новим головнокомандувачем ЗСУ стане Михайло Драпатий. Він замінив Олександра Сирського, який очолював українську армію з лютого 2024 року.

    Глава держави пояснив, що разом із Драпатим та іншими посадовцями визначив нову конфігурацію Генерального штабу. Президент поставив перед оновленим командуванням завдання гарантувати безперервність операцій Сил оборони, продовжити реформу корпусної системи, забезпечити фронт озброєнням і безпілотниками, розвивати далекобійні удари та представити чітке бачення мобілізаційного процесу.

    Призначення Скибюка виглядає логічним і з погляду його попередньої посади. Із 3 червня 2025 року він був заступником начальника Генерального штабу ЗСУ, тобто вже був безпосередньо залучений до роботи центрального органу військового управління. Під час кадрових змін у червні 2025 року Скибюк залишив посаду командувача Десантно-штурмових військ і перейшов до Генштабу. Тоді президент пояснював перестановки необхідністю зосередити найдосвідченіших бойових командирів на ключових напрямах управління армією.

    Хто такий Ігор Скибюк

    Ігор Скибюк — генерал-майор Збройних сил України, який пройшов шлях від командира аеромобільного взводу до керівництва одним із головних органів управління українською армією. В офіційній біографії на сайті ЗСУ зазначено, що він народився 1977 року.

    Військову освіту Скибюк здобув в Одеському інституті Сухопутних військ, який закінчив 1998 року. Згодом він двічі навчався в Національному університеті оборони України — у 2011 та 2024 роках.

    Кар’єру він починав у десантних підрозділах. Скибюк послідовно обіймав посади від командира аеромобільного взводу до заступника командира окремої десантно-штурмової бригади — начальника повітряно-десантної служби. Пізніше він був начальником штабу — першим заступником командира бригади, командиром окремої десантно-штурмової бригади, начальником штабу — заступником командувача ДШВ, а згодом очолив Десантно-штурмові війська.

    Значна частина служби Скибюка пов’язана з 80-ю окремою десантно-штурмовою Галицькою бригадою. У цій військовій частині він починав службу наприкінці 1990-х років, а вже під час повномасштабної війни очолив її. Під його командуванням бригада брала участь у низці складних бойових операцій. Офіційний ресурс ДШВ характеризував Скибюка як командира з великим бойовим досвідом, а 80-ту бригаду під його керівництвом — як підрозділ, що відзначився серією успішних операцій.

    У 2001–2002 роках Скибюк також проходив службу у складі українського миротворчого контингенту в Косові. Там він командував спеціальним взводом спеціальної роти. Цей етап дав йому досвід роботи у міжнародному середовищі та взаємодії з військовими інших держав.

    Командування Десантно-штурмовими військами

    11 лютого 2024 року Зеленський призначив Ігоря Скибюка командувачем Десантно-штурмових військ ЗСУ. До цього він був начальником штабу — заступником командувача ДШВ, а ще раніше командував 80-ю окремою десантно-штурмовою бригадою.

    На чолі ДШВ Скибюк працював у період надзвичайно інтенсивних бойових дій. Десантно-штурмові частини виконували завдання на найбільш складних ділянках фронту, зокрема на сході України. В одному з інтерв’ю 2024 року генерал розповідав, що на окремих напрямках проти однієї української військової частини могли діяти до семи ворожих формувань. Попри таку перевагу Росії, українські десантники продовжували утримувати позиції та виконувати поставлені завдання.

    Скибюк також наголошував на тому, що характер сучасної війни швидко змінюється. За його оцінкою, якщо раніше вирішальну роль часто відігравала маса військ і техніки, то тепер дедалі більшого значення набувають технології, розвідка, безпілотні системи, швидкість ухвалення рішень і точність ураження.

    У червні 2025 року Скибюка звільнили з посади командувача ДШВ та перевели на роботу до Генерального штабу. Командування десантними військами тоді передали Олегу Апостолу, а Скибюк став одним із заступників начальника Генштабу.

    Герой України та бойові нагороди

    Ігор Скибюк має звання Героя України. У жовтні 2022 року президент вручив йому орден «Золота Зірка». На той момент Скибюк мав звання полковника. Нагороду він отримав за особисту мужність і героїзм, проявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України.

    Генерал також нагороджений орденами Богдана Хмельницького другого та третього ступенів, а також іншими державними й відомчими відзнаками.

    Скибюк належить до командирів, які значну частину кар’єри провели безпосередньо у бойових підрозділах. Саме бойовий досвід нового начальника Генштабу президент окремо підкреслив, оголошуючи про кадрове рішення.

    Чому важлива його взаємодія з Драпатим

    Особливу увагу Зеленський звернув на те, що Скибюк раніше служив разом із Михайлом Драпатим. Для керівництва ЗСУ взаєморозуміння між головнокомандувачем і начальником Генерального штабу має принципове значення.

    Головнокомандувач визначає основні напрями застосування армії, несе відповідальність за військове командування та стратегічні рішення. Генеральний штаб займається плануванням оборони, організацією застосування військ, координацією між командуваннями та практичною реалізацією визначених завдань. Тому ефективність усієї системи значною мірою залежить від того, наскільки злагоджено працюють двоє її ключових керівників.

    Заява президента про те, що Драпатий і Скибюк «пліч-о-пліч захищали Україну», має підкреслити наявність між ними спільного бойового досвіду й довіри. У період, коли Сили оборони ведуть операції на кількох напрямках, одночасно реформують корпусну систему та потребують прискореного впровадження технологій, така взаємодія може стати одним із ключових чинників стабільності командування.

    Після формалізації указів Ігор Скибюк має очолити Генеральний штаб у надзвичайно складний момент війни. Перед новою командою стоятимуть завдання не допустити збоїв у бойовому управлінні, продовжити чинні операції, зміцнити протиповітряну оборону, поліпшити забезпечення підрозділів, розвивати далекобійні спроможності та знайти ефективніші рішення щодо підготовки й поповнення війська.

    Генеральний штаб очолить не стороння для системи людина, а генерал, який уже понад рік працював усередині цього органу та до того командував одним із найбільш боєздатних родів військ. Його призначення разом із переходом Михайла Драпатого на посаду головнокомандувача фактично завершує формування нового керівного тандему Збройних сил України.

  • У Зеленського завершують «вирішальну зустріч»: в ОП анонсували кадрове рішення

    У Зеленського завершують «вирішальну зустріч»: в ОП анонсували кадрове рішення

    В Офісі президента анонсували офіційну заяву після завершення кількох нарад у Володимира Зеленського, які радник глави держави з питань комунікацій Дмитро Литвин назвав «вирішальними». Його повідомлення з’явилося на тлі протестів із вимогами відставки головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського та численних повідомлень у медіа про можливі зміни у вищому військовому керівництві.

    Про перебіг зустрічей Литвин написав у соціальній мережі X, відповідаючи ветерану ЗСУ та одному з організаторів протестних акцій Дмитру Козятинському. Той публічно запитав представників Банкової, коли суспільство зможе почути чітку позицію президента щодо кадрової ситуації у військовому керівництві.

    У відповідь радник президента повідомив, що одна важлива зустріч уже завершилася, а інша на той момент ще тривала.

    «Щойно завершилася одна майже вирішальна зустріч у президента, зараз триває ще одна — вже фактично вирішальна. Після ухвалення рішень одразу буде офіційна комунікація», — написав Дмитро Литвин.

    При цьому представник Офісу президента не уточнив, якого саме кадрового рішення стосуються наради. Він також прямо не назвав прізвище Олександра Сирського та не підтвердив, що обговорюється саме заміна головнокомандувача ЗСУ.

    Тому слова Литвина наразі свідчать лише про підготовку певного рішення та майбутню офіційну комунікацію Банкової. До появи указу президента або окремого повідомлення Офісу президента стверджувати, що Сирського вже звільнено чи остаточно вирішено звільнити, немає підстав.

    Кадрова інтрига виникла після хвилі повідомлень українських і західних медіа про те, що Володимир Зеленський нібито розглядає можливість зміни військового керівництва. За інформацією джерел Financial Times, президент проводив консультації з командирами та оцінював кандидатів, які могли б забезпечити керовану передачу повноважень без послаблення оборони на фронті.

    Британське видання The Guardian також повідомило з посиланням на джерела, що відставка Сирського нібито стала ймовірною, а головним невирішеним питанням залишається кандидатура можливого наступника. Водночас це повідомлення ґрунтується на анонімних джерелах і не є офіційним рішенням президента України.

    Серед прізвищ, які медіа називали у контексті потенційної заміни головнокомандувача, фігурували командувач Об’єднаних сил ЗСУ Михайло Драпатий, командувач Десантно-штурмових військ Олег Апостол, командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький та командир 2-го корпусу Національної гвардії «Хартія» Ігор Оболєнський. Окремі видання писали про значно ширший перелік претендентів, проте Банкова офіційно його не підтверджувала.

    На тлі цих повідомлень Генеральний штаб ЗСУ виступив із прямим спростуванням. Там заявили, що інформація про начебто звільнення Олександра Сирського не відповідає дійсності. У Генштабі наголосили, що Сирський продовжує виконувати обов’язки головнокомандувача, а генерал-лейтенант Андрій Гнатов залишається начальником Генерального штабу.

    Таким чином, станом на момент заяви Дмитра Литвина офіційний статус Сирського не змінився. Він залишається головнокомандувачем ЗСУ, доки президент не видасть відповідний указ або не оприлюднить інше формальне рішення.

    Напередодні Зеленський провів серію зустрічей із відомими військовими командирами. За повідомленнями медіа, президент спілкувався з командиром 1-го корпусу Національної гвардії «Азов» Денисом Прокопенком, Олегом Апостолом, Ігорем Оболєнським, Михайлом Драпатим та іншими представниками бойових підрозділів. Сам факт таких розмов посилив припущення про підготовку кадрових змін, хоча офіційно Банкова називала їх консультаціями щодо ситуації на фронті та розвитку війська.

    Дискусія щодо майбутнього Сирського загострилася після звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони та публічних заяв про суперечності між оборонним відомством і вищим військовим командуванням. Федоров повідомляв, що пропонував Зеленському змінити головнокомандувача і начальника Генерального штабу, вважаючи це необхідним для переходу до іншої стратегії ведення війни та прискорення реформ.

    Сам Зеленський раніше визнавав, що між керівництвом Міністерства оборони та військовим командуванням існував складний діалог і сторони не змогли досягти необхідної єдності. Президент зазначав, що за таких обставин йому довелося робити вибір між сторонами конфлікту.

    Звільнення Федорова викликало протести у Києві. Учасники акцій вимагали його повернення, відставки Сирського та змін у системі військового управління. Організатори заявляли, що очікують від Зеленського публічної та аргументованої позиції, а не лише повідомлень із посиланням на анонімні джерела.

    Саме до цього контексту належить звернення Дмитра Козятинського, на яке відповів Литвин. Формулювання радника президента про «майже вирішальну» та «фактично вирішальну» зустріч свідчить, що консультації на Банковій підійшли до завершального етапу. Водночас зі слів Литвина неможливо достовірно встановити ні зміст майбутнього рішення, ні коло посадовців, яких воно стосуватиметься.

    Заява також може стосуватися не лише посади головнокомандувача, а ширшої перебудови військового чи оборонного керівництва. Офіс президента поки не оприлюднив порядку денного зустрічей, списку їхніх учасників або деталей обговорення.

    Головним підтвердженим фактом наразі є те, що у Зеленського відбулися дві важливі наради, після яких Банкова пообіцяла офіційно повідомити про ухвалені кадрові рішення. Повідомлення про вже нібито остаточно вирішену відставку Сирського залишаються інформацією медіа та їхніх джерел. До офіційного указу головнокомандувач продовжує виконувати свої обов’язки.

  • Попри «перемир’я» РФ здійснила тисячі ударів

    Попри «перемир’я» РФ здійснила тисячі ударів

    Попри оголошене президентом США Дональдом Трампом триденне «перемир’я» у війні між Україною та Росією, бойові дії на фронті фактично не зменшилися. За даними Генерального штабу Збройних сил України, за минулу добу зафіксовано 180 бойових зіткнень уздовж усієї лінії фронту, а російські війська продовжували масовані атаки із застосуванням безпілотників, артилерії та реактивних систем залпового вогню.

    У ранковому зведенні Генштабу ЗСУ станом на 11 травня повідомляється, що лише за 10 травня російські війська застосували 8037 дронів-камікадзе та здійснили 6380 обстрілів позицій українських військ і населених пунктів. Окремо зазначається, що 25 обстрілів було виконано із реактивних систем залпового вогню, що свідчить про збереження високої інтенсивності вогневого тиску на фронті.

    Українське військове командування підкреслює, що заявлені політичні ініціативи щодо «перемир’я» не призвели до реального зменшення бойової активності, а ситуація на більшості напрямків залишається напруженою та динамічною. Російські війська продовжують атакувати позиції Сил оборони України майже по всій протяжності фронту, намагаючись знайти слабкі місця в обороні.

    Найбільш інтенсивні бойові дії зафіксовані одразу на кількох напрямках. На Північно-Слобожанському та Курському напрямках відбулося 9 бойових зіткнень, а також зафіксовано 61 артилерійський обстріл українських позицій і населених пунктів. На Південно-Слобожанському напрямку російські війська здійснили 15 штурмів у районах низки населених пунктів, включно з Вовчанськом, Старицею, Терновою та іншими.

    На Куп’янському напрямку українські підрозділи відбили 3 атаки противника в районах Курилівки та Ківшарівки. На Лиманському напрямку зафіксовано 13 спроб прориву оборони, зокрема в районах Лимана, Зарічного, Ставків та Озерного.

    Не менш напруженою залишається ситуація на Слов’янському напрямку, де Збройні сили України відбили 5 атак. На Краматорському напрямку противник здійснив ще 3 штурми, намагаючись просунутися вглиб українських позицій.

    На Костянтинівському напрямку російські війська провели 12 атак поблизу Костянтинівки, Плещіївки та Іванопілля. За даними Генштабу, цей напрямок залишається одним із пріоритетних для противника через його оперативне значення.

    Найбільш інтенсивні бої тривають на Покровському напрямку, де українські військові зупинили 37 штурмових дій противника. Російські війська намагалися просунутися в районах Покровська, Родинського, Гришиного, Удачного та низки інших населених пунктів. Саме цей напрямок залишається одним із найгарячіших на всій лінії фронту.

    Також активні бойові дії фіксуються на Гуляйпільському напрямку, де відбулося 18 атак, і на Оріхівському напрямку, де російські підрозділи тричі намагалися прорвати українську оборону. На Олександрівському напрямку зафіксовано 2 атаки, які були відбиті українськими силами.

    У Генеральному штабі ЗСУ повідомили, що за минулу добу авіація, ракетні війська та артилерія Сил оборони України завдали ударів по російських позиціях, уразивши один пункт управління та чотири артилерійські системи противника. Це, за оцінкою військових, дозволяє частково стримувати інтенсивність наступальних дій РФ.

    Попри заяви про «перемир’я», фактична картина на фронті свідчить про продовження активної фази бойових дій. Українські військові змушені одночасно відбивати штурми на кількох напрямках і протидіяти масованим ударам дронів, які залишаються одним із головних інструментів російської армії.

    Аналітики відзначають, що подібні заяви про тимчасові «перемир’я» не впливають на загальну інтенсивність війни, а радше мають політичний характер і не відображають реальної ситуації на полі бою. Водночас Україна продовжує утримувати оборонні рубежі на більшості ключових напрямків, попри постійний тиск противника.

    Станом на зараз лінія фронту залишається однією з найбільш напружених за останній період, а бойові дії тривають практично без пауз по всій її довжині.

  • Нові контракти і доплати за ризик: в Україні готують реформу армії

    Нові контракти і доплати за ризик: в Україні готують реформу армії

    В Україні триває розробка масштабної реформи військової служби, яка має змінити підхід до мобілізації, контрактів і системи грошового забезпечення у Збройних силах. Йдеться про нову модель контрактів із чітко визначеними строками служби, можливістю вибору посади та запровадженням додаткових виплат за участь у бойових діях.

    Напрацювання щодо реформи обговорюють представники Міністерства оборони України, Генерального штабу ЗСУ та Офісу президента. Мета змін — зробити систему служби більш прогнозованою для військових і водночас підвищити мотивацію та ефективність армії в умовах тривалої війни.

    Ключовим елементом майбутньої реформи є перехід до контрактної системи з фіксованими термінами служби. Передбачається запровадження трьох основних типів контрактів, які охоплюватимуть як новобранців, так і чинних військовослужбовців. У межах цієї моделі мобілізовані громадяни зможуть підписувати контракт із гарантією визначеного терміну служби та подальшої відстрочки до наступного призову.

    Чинні контрактники, своєю чергою, отримають можливість переукласти угоди на нових умовах. Водночас попередній період служби не буде автоматично враховуватися в новому контракті, однак впливатиме на тривалість відстрочки, яка, за задумом розробників, розраховуватиметься індивідуально.

    У військовому керівництві зазначають, що можливість не підписувати контракт залишиться, однак загальна система стане більш структурованою та передбачуваною. Окремо передбачається гнучкість у виборі військових посад. Військовослужбовці зможуть обирати як бойові, так і тилові позиції залежно від підготовки та потреб армії.

    Згідно з поточними напрацюваннями, які ще не є фінальними, пропонується встановити різні строки служби залежно від категорії військовослужбовців. Для чинних військових на бойових посадах передбачається термін служби близько 10 місяців. Для новобранців, які підписують контракт на бойові посади, — приблизно 14 місяців. Для інших спеціальностей, включно з операторами безпілотних систем, спеціалістами зв’язку та медійними підрозділами, розглядається строк до двох років.

    Окрему увагу в реформі приділено фінансовому забезпеченню. За даними співрозмовників у військовому керівництві, планується підвищення мінімальної заробітної плати для військових у тилових підрозділах з приблизно 20 до 30 тисяч гривень. Також розглядається суттєве збільшення виплат для командирів різних рівнів — орієнтовно вдвічі порівняно з нинішніми показниками.

    Найбільш дискусійною частиною реформи є пропозиція запровадити систему бойових доплат за принципом «10/20/40». Вона передбачає додаткові виплати залежно від рівня ризику та характеру завдань. За попередніми даними, військовослужбовцям можуть нараховувати 10 тисяч гривень за день перебування на бойовій позиції, 20 тисяч гривень за участь в ударно-пошукових операціях, зокрема під час повернення втрачених позицій або зачисток, і 40 тисяч гривень за участь у наступальних діях.

    За оцінками розробників, середній дохід піхотинця, який регулярно виконує бойові завдання, може сягати від 250 до 400 тисяч гривень на місяць. Водночас у проєкті передбачають встановлення граничних лімітів на виплати, щоб уникнути зловживань або штучного завищення бойової активності.

    У військовому середовищі наголошують, що всі виплати за системою «10/20/40» мають нараховуватися виключно на підставі офіційних наказів командирів військових частин. Це має забезпечити контрольованість і прозорість фінансової частини реформи.

    Попри масштабність змін, усі ці пропозиції наразі перебувають на етапі обговорення і не оформлені у вигляді остаточних законопроєктів чи урядових постанов. У процесі роботи над реформою параметри постійно змінюються, тому частина ідей може не увійти до фінального документа.

    У Міністерстві оборони та Генеральному штабі планують завершити формування нової моделі контрактів до кінця травня 2026 року. Після цього напрацювання мають бути закріплені на рівні Кабінету Міністрів України відповідними нормативними актами.

    Передумовою реформи стала заява президента Володимира Зеленського про початок нового етапу трансформації армії. Він анонсував збільшення грошового забезпечення військових, запровадження системи «бойових контрактів» і встановлення чітких термінів служби як ключових елементів оновлення Збройних сил України.

    Окремо в уряді визнають, що видатки на оборону суттєво зростають, однак питання повного фінансування підвищених виплат військовим поки залишається відкритим і потребує додаткових рішень щодо розподілу державного бюджету та міжнародної фінансової підтримки.

  • Генерал Наєв передав командування на Донеччині новоствореному корпусу ЗСУ

    Генерал Наєв передав командування на Донеччині новоствореному корпусу ЗСУ

    Генерал-лейтенант Сергій Наєв завершив виконання завдань у складі тактичної групи «Вугледар» та передав повноваження новому підрозділу Збройних Сил України. Про це він повідомив у своєму офіційному зверненні, зазначивши, що рішення ухвалено відповідно до розпорядження Генерального штабу ЗСУ.

    «Разом із офіцерами органу управління залишаємо один із найгарячіших напрямків Донеччини. Надалі виконання завдань у цьому районі буде покладено на один із новостворених корпусів ЗСУ», — повідомив Наєв.

    Протягом чотиримісячної ротації тактична група «Вугледар» знищила:

    • 19 608 російських військових, з яких 9 692 — ліквідовані, 9 916 — поранені;

    • 74 танки;

    • 138 бойових броньованих машин;

    • 316 артилерійських систем;

    • 1 296 одиниць автотехніки.

    Окрім цього, українським військовим вдалося утримати ключові рубежі, сім разів заманити противника в засідки, а також покращити тактичне положення на п’яти ділянках фронту, не допустивши просування ворога.

    «Завдяки злагодженості, фаховості та рішучості наших офіцерів ми утримували фронт, руйнували плани ворога і демонстрували ініціативу там, де це здавалося неможливим», — наголосив генерал.

    У підсумковому зверненні Наєв окремо подякував благодійникам, які активно підтримували його підрозділи, зокрема постачанням обладнання та необхідного спорядження.

    «Переконаний: перемагати потрібно не “м’ясними штурмами”, а мудрістю, точним прорахунком, винахідливістю та раціональним використанням кожної одиниці техніки», — резюмував він.

    За даними Генштабу, на зміну тактичній групі «Вугледар» у районі відповідальності Донеччини заступить новостворений корпус ЗСУ, який проходитиме ротацію та готується до виконання активних бойових завдань.

  • Як ТЦК накладає штрафи: Методичні рекомендації Генштабу (ДОКУМЕНТ)

    Як ТЦК накладає штрафи: Методичні рекомендації Генштабу (ДОКУМЕНТ)

    В розпорядження редакції 360UA NEWS потрапив документ, в якому містяться  методичні рекомендації розроблені Генеральним штабом Збройних Сил України щодо притягнення до адміністративної відповідальності військовозобов’язаних та резервістів за порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

    Як повідомляє народний депутат Олександр Федієнко у своєму телеграм каналі ТЦК штрафують навіть тих, хто оновив дані у “Резерві+”. Мова про людей, які оновилися через додаток, але раніше мали проблеми з військовим обліком – не перебували на ньому або втратили військовий квиток. Тому навіть оновлення даних із подальшою явкою до ТЦК не врятувало їх від штрафів.

    Чи відповідає така практика рекомендаціям Генштабу, чи являється “ініціативою на місцях”, можна зробити висновки ознайомившись з повним текстом “Методичних рекомендацій”. Журналісти нашого видання публікують найпоширеніші ситуації, з якими зіштовхуються громадяни україни призовного віку.

    Більш детально зі змістом документу можна ознайомитись зі скрінів, наведених нижче:

    Відповідно до примітки до статті 210 КУпАП, положення статей 210, 210 КУпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі Реєстр) персональних даних призовника, військовозобов’язаного та резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами. реєстрами (у тому числі публічними), базами даних, держателями (розпорядниками. адміністраторами) яких є державні органи.

    Довідково. Статтею 14 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів” визначено перелік інформації яку отримує Реестр шляхом електронної взаємодії з іншими державними реєстрами (базами даних).

    Зокрема вже встановлено взаємодію з:

    • державним реєстром актів цивільного стану громадян
    • реєстром Державної міграційної служби з питань міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців
    • Державної податкової служби
    • реєстром Державної прикордонної служби
    • реєстром Міністерства освіти і науки
    • реєстром Пенсійного фонду
    • реєстром Державної судової адміністрації

    Крім того, вживаються заходи щодо забезпечення технічної взаємодії з реєстрами даних Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Міністерства у справах ветеранів України, Міністерства соціальної політики України, Державної служби зайнятості, з питань зазначених у статті 7 Закону “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів”.

    Частиною 1 статті 307 КУпАП визначено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 3001, 3002 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

    Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

    При визначенні розміру штрафу за порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, передбачених статтями 210, 2101 та 211 КУпАП, керуватися статтями 33-35 КУпАП.

    Відповідно до статті 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більш адміністративних правопорушень адміністративне накладається за кожне правопорушення окремо.

    Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

    Відповідно до пунктів 9, 12 Положення про ТЦК та СП, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року No 154, під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану ТЦК та СП розглядають справи про адміністративні правопорушення цілодобово.

    Рекомендується притягати до адміністративної відповідальності громадян віком від 18 до 25 років, які не стали на військовий облік призовників, а також військовозобов’язаних (резервістів), які зняті з військового обліку за попереднім місцем перебування та не стали на військовий облік військовозобов’язаних (резервістів) за новим місцем проживання. Відповідно до підпункт 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 11.04.2024 року No 3633-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку” (далі Закон No 3633-IX).

    Неприбуття в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання до відповідного районного (міського) ТЦК та СП для взяття на військовий облік.

    Рекомендується притягати до адміністративної відповідальності громадян з урахуванням особистих причин несвоєчасного прибуття громадян до ТЦК та СП з метою взяття на військовий облік, а також тривалість не перебування громадянина на військовому обліку.

    Рекомендується утриматися від притягнення до адміністративної відповідальності військовозобов’язаних громадян, які вимушено залишили свої місця проживання та тимчасово окупованих територіях, територіях активних бойових дій та самостійно прибули до ТЦК та СП для взяття на військовий облік.

    Неприбуття в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (у разі залишення свого місця проживання) до відповідного районного (міського) ТЦК та СП для взяття на військовий облік

    Рекомендується притягати до адміністративної відповідальності громадян з урахуванням особистих причин несвоєчасного прибуття громадян до ТЦК та СП з метою взяття на військовий облік, а також тривалість не перебування громадянина на військовому обліку.

    Рекомендується утриматися від притягнення до адміністративної відповідальності військовозобов’язаних громадян, які зареєстровані як внутрішньо переміщені особи, вимушено залишили свої місця проживання та тимчасово окупованих територіях, територіях активних бойових дій та самостійно прибули до ТЦК та СП для взяття на військовий облік.

    Притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 211 КУпАП.

    У випадку зіпсування або втрати з необережності військово-облікового документу військовозобов’язаний (резервіст) може бути притягнутий до адміністративної відповідальності на підставі статті 211 КУпАП.

    Зазначена норма застосовується виключно у разі зіпсування або втрати наступних військово-облікових документів: військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу; військового квитка офіцера запасу; тимчасового посвідчення військовозобов’язаного; військово-облікового документа на бланку.

    У разі зіпсування або втрати з необережності призовником, військовозобов’язаним чи резервістом військово-облікового документу та звернення до ТЦК та СП для його відновлення на бланку за умови наявності у призовника, військовозобов’язаного чи резервіста військово-облікового документу в електронному вигляді він до адміністративної відповідальності не притягується.