Golosnovinua.com

Позначка: Генеральний штаб

  • Сирський відповів Федорову після гучних звинувачень: що приховав головком між рядків

    Сирський відповів Федорову після гучних звинувачень: що приховав головком між рядків

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський уперше публічно прокоментував завершення роботи Михайла Федорова на посаді міністра оборони. Він подякував колишньому очільнику відомства за співпрацю та побажав йому й надалі залишатися «в команді України». Водночас Сирський не став прямо відповідати на гострі звинувачення, які Федоров раніше висунув на адресу головнокомандувача та Генерального штабу.

    Заява Сирського з’явилася 16 липня на тлі масштабного суспільного резонансу, акцій на підтримку Федорова та відкритої дискусії про конфлікт між цивільним і військовим керівництвом оборонного сектору. Головком наголосив, що зараз державі необхідно зосередитися на війні та продовжувати реалізацію стратегії, яка, за його словами, вже демонструє конкретні результати.

    У своєму дописі Сирський окремо згадав оборону Києва на початку повномасштабного вторгнення. Він заявив, що пишається результатами Київської оборонної операції 2022 року, завдяки якій українським військам вдалося відстояти столицю. За словами головкома, саме це сьогодні дозволяє проводити у Києві брифінги, формувати бачення подальшого розвитку та ухвалювати державні рішення.

    Сирський також зазначив, що докладе всіх зусиль, аби подібні заходи й надалі могли проводитися у вільній та незалежній Україні. Для цього, за його словами, необхідно концентруватися на бойових діях і впроваджувати ефективні рішення, а не посилювати внутрішні суперечки.

    Звертаючись до Федорова, головнокомандувач подякував йому за роботу на посаді міністра оборони та побажав залишатися частиною української команди. Завершив він допис словами про спільний рух до перемоги.

    Попри примирливий тон, заява головкома була сприйнята частиною медіа як непряма відповідь на ранковий брифінг Федорова. Колишній міністр оборони вперше публічно розповів про масштаб суперечностей із Сирським та Генеральним штабом і заявив, що ще на початку роботи пропонував президенту Володимиру Зеленському замінити головнокомандувача та начальника Генштабу Андрія Гнатова.

    За словами Федорова, він не називав президенту конкретних кандидатів на ці посади, оскільки вважав, що кадрове рішення повинен ухвалювати сам Верховний головнокомандувач. Після того як Зеленський відмовився змінювати Сирського, міністр нібито погодився працювати з чинною військовою вертикаллю.

    Однак надалі, як стверджував Федоров, його команда зіткнулася з блокуванням структурних і кадрових ініціатив. Він заявляв, що протягом шести місяців Міноборони не змогло створити необхідні центри компетенцій, змінити організаційну структуру та перевести до відомства фахівців, здатних розвивати нові технологічні напрями.

    Федоров також звинуватив представників військової системи у поширенні неправдивої інформації про нього та заявив, що культура взаємних атак, блокування і перекладання відповідальності не дозволить Україні перемогти Росію. Сирський у своїй відповіді ці конкретні твердження не коментував і не пояснював позицію Генерального штабу щодо нібито заблокованих реформ.

    Фраза головкома про оборону Києва також привернула особливу увагу. Частина українських видань розцінила її як нагадування про власний внесок Сирського у відсіч російського наступу на столицю та непряму відповідь на критику з боку Федорова. Водночас сам головнокомандувач не пов’язував цей фрагмент допису із суперечкою з ексміністром.

    Суспільне протистояння навколо зміни керівника Міноборони посилилося після того, як у багатьох українських містах відбулися мирні акції. Учасники виступали проти відставки Федорова та закликали владу не згортати реформи, пов’язані з дронами, цифровізацією, оборонними закупівлями й оновленням системи управління військом.

    Сам Федоров заявляв, що учасники акцій вийшли не особисто за нього, а за право вимагати ефективнішої системи оборони. Він наголошував, що проблема полягає не в одній посаді, а в конструкції взаємодії між Міноборони та військовою вертикаллю, яка, на його думку, потребує змін.

    На тлі відставки Федорова рапорт про звільнення подав заступник командувача Повітряних сил ЗСУ Павло Єлізаров. Полковник заявив, що вважає усунення міністра серйозною загрозою для обороноздатності країни. Він пов’язав своє рішення з ризиком блокування стратегічних реформ у сфері протиповітряної оборони.

    Єлізарова призначили заступником командувача Повітряних сил у січні 2026 року. Він відповідав за розвиток так званої малої ППО та систем перехоплення російських дронів. Наказ про його призначення підписував саме Федоров, який тоді наголошував на необхідності створення ефективної системи боротьби з ударними безпілотниками.

    Офіційної інформації про задоволення рапорту Єлізарова станом на момент публікації не було. Водночас сам факт такого кроку з боку високопоставленого офіцера став одним із найбільш показових наслідків кадрового рішення навколо Міноборони.

    Раніше про завершення роботи радниками міністра заявили Сергій Стерненко та фахівець із радіоелектронних технологій Сергій «Флеш» Бескрестнов. Вони попередили, що після зміни керівництва їхні можливості впливати на державні закупівлі дронів, розвиток радіоелектронної боротьби та інші технологічні напрями суттєво скоротяться.

    На суспільний резонанс також відреагував керівник Офісу президента Кирило Буданов. Він закликав українців зберігати єдність і не дозволяти емоціям чи політичним суперечкам послаблювати державу зсередини. Водночас Буданов визнав право громадян ставити владі незручні запитання та вимагати пояснень щодо кадрових рішень.

    Зі свого боку президент Володимир Зеленський заявив, що розраховує на подальшу роботу Федорова у державній команді. Раніше ексміністр розповів, що глава держави пропонував йому стати президентським радником, однак він відмовився. При цьому Федоров не оголосив про перехід в опозицію і заявив про готовність надалі працювати заради України.

    Конфлікт Федорова і Сирського до відставки переважно залишався предметом кулуарних повідомлень. Джерела медіа стверджували, що сторони по-різному визначали пріоритети оборонної політики. Федоров робив ставку на цифровізацію, безпілотні системи, конкурентні закупівлі та залучення нових фахівців. Військове командування, за даними журналістів, вимагало швидше закривати конкретні оперативні потреби фронту та фінансувати визначену Генштабом номенклатуру озброєння.

    Після брифінгу ексміністра суперечка вперше вийшла у публічну площину. Федоров відкрито заявив про блокування реформ і необхідність кадрових змін, тоді як Сирський у відповідь наголосив на результатах чинної військової стратегії, обороні Києва та необхідності об’єднатися навколо війни.

    Заява головкома не дала відповідей на ключові питання, які прозвучали від Федорова. Сирський не пояснив, чи справді Генштаб блокував переведення людей до Міноборони, створення центрів компетенцій та зміну організаційної структури. Не було й відповіді на твердження про відмінності у підходах до закупівель і використання оборонних коштів.

    Водночас головнокомандувач дав зрозуміти, що не прагне перетворювати конфлікт на тривалу публічну сварку. Його слова подяки та побажання залишитися «в команді України» виглядають спробою знизити напругу після одного з найгостріших кадрових скандалів у воєнному керівництві.

    Найважливішим тепер залишається питання, що буде із реформами, які команда Федорова розпочала за шість місяців у Міноборони. На офіційному сайті відомства 16 липня опублікували перелік із 22 ключових результатів його роботи, серед яких нові військові контракти, збільшення виплат, автоматизовані переведення через «Армію+», механізми повернення із самовільного залишення частини та розвиток технологічних систем.

    Від того, чи продовжаться ці проєкти після зміни міністра, залежатиме й оцінка нинішнього кадрового рішення. Якщо нове керівництво збереже технологічний курс і водночас налагодить робочий зв’язок із Генштабом, конфлікт можуть сприйняти як болісне, але необхідне перезавантаження. Якщо ж реформи почнуть згортатися, слова Сирського про ефективну стратегію навряд чи знімуть суспільні запитання.

    Поки що позиції сторін виглядають принципово різними. Федоров стверджує, що без зміни військової системи Україна не зможе використати технологічну перевагу та перемагати з меншими втратами. Сирський наполягає, що чинна стратегія вже приносить результати, а головним завданням має залишатися концентрація на фронті.

    Попри це, обидва публічно говорять про роботу заради України та перемоги. Чи стане заява Сирського початком зниження напруги, чи лише паузою перед новими публічними суперечками, залежатиме від наступних кадрових рішень президента, реакції Генштабу на звинувачення Федорова та долі започаткованих у Міноборони реформ.

  • «У такій конструкції перемогти неможливо»: Федоров розповів, як пропонував Зеленському замінити Сирського і Гнатова

    «У такій конструкції перемогти неможливо»: Федоров розповів, як пропонував Зеленському замінити Сирського і Гнатова

    Міністр оборони Михайло Федоров уперше публічно підтвердив, що на початку своєї роботи в оборонному відомстві пропонував президенту Володимиру Зеленському змінити головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського та начальника Генерального штабу Андрія Гнатова. За словами Федорова, він вважав оновлення вищого військового керівництва необхідною умовою для системного реформування армії та досягнення Україною переваги над Росією. Однак президент відкинув цю пропозицію та вирішив залишити чинну військову вертикаль без змін.

    Про це Федоров заявив 16 липня під час брифінгу для представників медіа, на якому прокоментував свою роботу в Міністерстві оборони, конфлікт із військовим командуванням, майбутню відставку та пропозицію залишитися в команді президента вже в іншому статусі.

    За словами міністра, ідею заміни головнокомандувача та начальника Генштабу він озвучив Зеленському ще на старті роботи в Міноборони. Водночас Федоров наголосив, що не наполягав на конкретних кандидатурах і вважав, що остаточне рішення повинен ухвалювати саме президент як Верховний головнокомандувач.

    Федоров пояснив, що для оцінки можливих претендентів держава має необхідні аналітичні інструменти. На його думку, можна було проаналізувати результати роботи командирів, провести відповідні співбесіди та після цього визначитися з новим головнокомандувачем і начальником Генерального штабу. Водночас Зеленський, за словами міністра, одразу дав зрозуміти, що не планує змінювати Сирського.

    Після відмови президента Федоров нібито прийняв це рішення і погодився будувати робочі відносини з чинним головнокомандувачем. Він заявив, що вважав своїм обов’язком навчитися взаємодіяти із Сирським, оскільки головним отримувачем результатів роботи державної системи є українське суспільство, а не окремі посадовці.

    Раніше інформація про те, що Федоров виступав за заміну військового керівництва, вже з’являлася у ЗМІ з посиланням на анонімні джерела. РБК-Україна повідомляло, що після призначення у Міноборони він нібито пропонував розглянути на посаду головнокомандувача Андрія Білецького або Михайла Драпатого, а начальником Генштабу міг бачити Ігоря Оболенського. Сам Федоров під час брифінгу конкретних прізвищ можливих наступників Сирського і Гнатова не назвав, наголосивши, що кадровий вибір мав залишатися за президентом.

    Водночас міністр заявив, що після рішення Зеленського залишити Сирського на посаді його команда зіткнулася із системним блокуванням запропонованих змін. За його словами, за шість місяців Міністерству оборони так і не вдалося повноцінно створити заплановані центри компетенцій та змінити організаційну структуру відомства.

    Федоров стверджує, що частина рішень не впроваджувалася через відсутність погодження з боку Генерального штабу. Зокрема, за його словами, блокувалося залучення нових фахівців, які могли б створювати сучасні управлінські, технологічні та аналітичні рішення для оборонного сектору.

    Міністр визнав, що його команда намагалася обходити ці обмеження за допомогою нестандартних механізмів, проте наголосив: окремі ситуативні рішення не здатні замінити повноцінну реформу великої військової системи. Він назвав ненормальною ситуацію, за якої під час повномасштабної війни фахівців неможливо оперативно перевести на роботу до Міністерства оборони через внутрішнє блокування.

    Публічні заяви Федорова фактично підтвердили існування глибоких розбіжностей між цивільним керівництвом Міноборони та військовою вертикаллю. Раніше повідомлялося, що сторони мали різні погляди на розподіл коштів, оборонні закупівлі, цифровізацію, організаційну структуру ЗСУ та пріоритетність окремих напрямів.

    Водночас у червні Федоров, Сирський і Гнатов публічно демонстрували спільну роботу над першим етапом трансформації Сил оборони. Тоді йшлося про нові контракти для військових, зміни у системі виплат, рекрутинг, мобілізацію та оновлення моделі управління. Запропоновані Міноборони зміни уряд запускав у межах експериментальних рішень, однак частина глибших організаційних реформ, судячи із заяв Федорова, так і не була реалізована.

    Окремо міністр звинуватив своїх опонентів у поширенні неправдивої інформації про його нібито причетність до розслідувань навколо підрозділу «Скеля». Федоров заявив, що не був ініціатором створення цього підрозділу, не відповідав за події всередині нього і не замовляв медійну кампанію. На його думку, культура взаємних звинувачень, маніпуляцій та перекладання відповідальності має бути викорінена, оскільки за таких умов Україна не зможе ефективно протистояти ворогу.

    Ще однією гучною заявою Федорова стало повідомлення про пропозицію Володимира Зеленського залишитися його радником після звільнення з Міністерства оборони. Міністр розповів, що відмовився від цієї посади. За його словами, він уже провів телефонну розмову з президентом і мав заплановану ще одну особисту зустріч.

    Коментуючи масові акції на свою підтримку, які відбулися у Києві та низці інших міст, Федоров заявив, що люди вийшли не особисто за нього, а за власне право вимагати ефективної державної системи. Він наголосив, що питання полягає не в його посаді, а в глибшій проблемі взаємодії між Міністерством оборони, Генеральним штабом та військовим керівництвом.

    Саме конфлікт між Федоровим і Сирським джерела українських медіа називали однією з головних причин рішення президента не залишати міністра в новому складі уряду. За даними журналістів, Зеленський пояснював депутатам, що не може допустити фактичної «війни» між Міністерством оборони та Генштабом у країні, яка протистоїть повномасштабній російській агресії.

    Ситуація навколо відставки Федорова викликала реакцію не лише в Україні, а й серед європейських партнерів. Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс назвав його можливе звільнення великою несподіванкою. Він зазначив, що Європейський Союз тісно співпрацював із командою Федорова у питаннях оборонного виробництва, далекобійних спроможностей та фінансування української оборонної промисловості. У Брюсселі очікують пояснень щодо причин кадрового рішення та гарантій, що започатковані проєкти будуть продовжені.

    На цьому тлі заяви Федорова перетворили кадрову перестановку на відкриту дискусію про модель управління українською армією. Колишні кулуарні суперечки тепер уперше прозвучали безпосередньо від одного з учасників конфлікту. Міністр фактично заявив, що технологічні та структурні зміни неможливо реалізувати без оновлення військової вертикалі та готовності Генштабу впускати в систему нових людей.

    Офіційної розгорнутої відповіді Олександра Сирського чи Генерального штабу на звинувачення Федорова станом на час публікації не було. Тому його твердження щодо блокування ініціатив, кадрових переведень і внутрішніх конфліктів наразі залишаються позицією самого міністра. Водночас публічний характер заяв свідчить, що протистояння у керівництві оборонного сектору вийшло на новий рівень і може мати наслідки не лише для складу уряду, а й для подальшого реформування Збройних сил України.

  • “По-хорошому треба міняти обох”: що Зеленський сказав депутатам про Федорова і Сирського

    “По-хорошому треба міняти обох”: що Зеленський сказав депутатам про Федорова і Сирського

    Відставка Михайла Федорова з посади міністра оборони стала одним із найрезонансніших кадрових рішень останніх місяців. Хоча офіційно президент Володимир Зеленський пояснював необхідність оновлення уряду комплексними змінами, джерела у фракції «Слуга народу» стверджують, що ключовою причиною стало тривале протистояння між Федоровим та головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. Саме цей конфлікт, за словами співрозмовників, президент більше не вважав можливим залишати без розв’язання.

    За інформацією «Української правди», остаточне рішення було озвучене під час закритої зустрічі президента з депутатами фракції «Слуга народу», яка відбулася після формування нового складу уряду. За словами одного з народних депутатів, Зеленському було непросто повідомляти про відставку людини, яка багато років входила до його найближчої команди. Співрозмовник видання розповів, що президент близько десяти хвилин добирав слова, намагаючись пояснити логіку свого рішення, і було помітно, що воно далося йому непросто.

    Попри те, що депутати заздалегідь знали більшість кандидатур нового Кабінету Міністрів, саме доля Михайла Федорова стала головною інтригою зустрічі. За даними джерел, президент пояснив, що системний конфлікт між Міністерством оборони та Генеральним штабом фактично паралізував ефективну взаємодію двох ключових структур, відповідальних за ведення війни.

    За словами співрозмовників «Української правди», Зеленський описував ситуацію як зіткнення двох абсолютно різних підходів до управління обороною країни. Один із депутатів переказав слова президента про те, що Федоров прагнув максимально цифровізувати всі процеси, побудувати систему навколо сучасних технологій, автоматизації та нових моделей управління. Натомість військове керівництво, за словами президента, наполягало насамперед на оперативному забезпеченні конкретних бойових потреб та швидкому реагуванні на запити командування.

    Джерела також стверджують, що суперечки виходили далеко за межі звичайних робочих дискусій. Один зі співрозмовників видання навів приклад, який, за його словами, озвучував президент. За цією версією, Сирський звертався до глави держави зі скаргами, що Міністерство оборони не забезпечує проведення окремих операцій необхідними ресурсами. У відповідь Федоров наполягав, що фінансування та техніка були виділені, однак використовуються неефективно або не за тим призначенням, для якого планувалися. Подібні суперечки, за словами джерел, повторювалися неодноразово.

    Саме тому, як стверджують учасники зустрічі, Зеленський сказав депутатам, що не може допустити ситуації, коли Міністерство оборони та Генеральний штаб фактично конфліктують між собою під час повномасштабної війни. За словами співрозмовників, президент навіть зазначив, що за ідеальних умов слід було б змінювати обох керівників одночасно, однак зробити це зараз він не може. Цю заяву також підтверджують джерела, на які посилається «Українська правда».

    Окрім конфлікту із Сирським, Зеленський, за даними джерел, назвав ще одну важливу причину кадрового рішення — відсутність очікуваних результатів у реформуванні системи мобілізації. За словами співрозмовників, президент наголосив, що саме ця сфера потребує негайного впорядкування. У зв’язку з цим він пояснив депутатам, що кандидат на посаду нового міністра оборони Ігор Клименко має значний досвід організації роботи силових структур і, на його думку, здатний ефективніше налагодити процес комплектування української армії. Подібну інформацію також підтверджують джерела РБК-Україна.

    За інформацією джерел, президент також звернув увагу на можливі майбутні виклики безпеці країни. Один із депутатів переказав слова Зеленського про те, що Україні необхідно максимально швидко впорядкувати питання мобілізації, адже ситуація на фронті може ускладнитися будь-якої миті, зокрема у разі нових масштабних рішень Росії щодо збільшення чисельності своїх військ.

    У великому матеріалі «Української правди» також зазначається, що конфлікт навколо Міністерства оборони був ширшим, ніж лише особисті розбіжності між Федоровим та Сирським. За даними видання, міністр проводив масштабні кадрові зміни, реформував систему закупівель, переводив частину процесів на відкриті тендери, ініціював аудит оборонних контрактів та намагався змінити підходи до планування забезпечення армії. Саме ці кроки викликали опір частини військового керівництва та інших груп впливу, пов’язаних із оборонною сферою. Водночас ці твердження базуються на інформації джерел видання, а не на офіційних висновках державних органів.

    Сам Михайло Федоров після оголошення про завершення роботи на посаді подякував своїй команді та заявив, що продовжить працювати заради перемоги України. Він підбив підсумки своєї діяльності, зазначивши, що за час роботи вдалося реалізувати низку технологічних реформ, однак не всі заплановані зміни були завершені. Федоров також наголосив, що має намір і надалі працювати над розвитком інноваційних рішень для держави та сектору безпеки, хоча новий формат його діяльності поки офіційно не оголошено.

    За інформацією джерел у «Слузі народу», попри відставку з посади міністра оборони, Федоров не залишає президентську команду. Очікується, що його майбутня роль стане відомою найближчим часом. Офіційно Банкова поки не повідомляла про нове призначення ексміністра.

    Рішення про зміну керівництва Міністерства оборони, за версією джерел, стало результатом поєднання кількох факторів: тривалого конфлікту між міністром оборони та головнокомандувачем ЗСУ, різних підходів до управління військовою сферою, необхідності реформування системи мобілізації та загального переформатування уряду. Водночас значна частина цих деталей ґрунтується на повідомленнях джерел, наведених «Українською правдою», і не підтверджувалася офіційними заявами президента чи Офісу президента.

  • Генштаб аналізує причини СЗЧ: у Раді розповіли деталі

    Генштаб аналізує причини СЗЧ: у Раді розповіли деталі

    У Верховній Раді визнають, що проблема самовільного залишення військових частин має комплексний характер і не зводиться до однієї причини. Водночас найбільше таких випадків фіксується серед громадян, мобілізованих відносно нещодавно.

    Про це заявив народний депутат України, член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.

    За його словами, у парламенті усвідомлюють багатофакторність причин, які можуть підштовхувати військовослужбовців до самовільного залишення частин. Профільний комітет розглядає відповідні випадки у закритому форматі спільно з представниками військового керівництва.

    Веніславський підкреслив, що твердження про нібито масовий характер СЗЧ через втому від війни не відповідають реальній ситуації. За його словами, попри складні умови служби, найбільше таких порушень припадає саме на тих, хто був мобілізований нещодавно.

    Натомість серед військових, які беруть участь у бойових діях із 2022 року та мають бойовий досвід з початку повномасштабного вторгнення, кількість випадків самовільного залишення частин залишається мінімальною.

    Окремо депутат окреслив чинники, які можуть сприяти виникненню таких ситуацій. Серед них — складні сімейні обставини, конфлікти або проблеми у взаєминах всередині підрозділів, відчуття соціальної несправедливості, а також можливу упередженість у рішеннях командування.

    Він також повідомив, що Генеральний штаб Збройних сил України, зокрема Головне управління персоналу, працюють над виявленням причин СЗЧ та вживають заходів для їх мінімізації. Йдеться як про внутрішній аналіз, так і про управлінські рішення, спрямовані на зменшення кількості подібних випадків.

  • ЗСУ не будуть виходити з Курської області не дивлячись на втрати і натиск ворога

    ЗСУ не будуть виходити з Курської області не дивлячись на втрати і натиск ворога

    Згідно з інформацією від джерела в Генеральному штабі, Збройні Сили України (ЗСУ) зазнають безпрецедентних втрат через активні наступальні дії російської армії на всій лінії фронту. Як повідомляється, командувач військами, генерал-полковник Сергій Сирський, змушений відправляти додаткові резерви в Курську область для утримання позицій, що стало вимогою президента України Володимира Зеленського. Однак, у цій місцевості відсутні необхідні логістичні маршрути та оборонні споруди, що значно ускладнює ситуацію для ЗСУ.

    З наближенням зимових морозів ситуація на півночі країни стає ще більш складною. Джерело в Генштабі попереджає, що з настанням холодів північний фронт може стати “відкритим” для російської армії, зокрема через можливість використання повітряних атак з боку противника. Це підвищує ризики для українських позицій, адже утримувати територію стане значно складніше.

    Незважаючи на важливість території та необхідність її утримання, Генштаб зауважує, що українські сили зіштовхуються з серйозними труднощами в організації логістики та зведенні оборонних укріплень в таких районах, як Курськ. Відсутність належної інфраструктури лише ускладнює ситуацію, зокрема через обмеженість у постачанні ресурсів і техніки.

    Водночас вказується, що питання військових труднощів і нестачі ресурсів на лінії фронту не викликають занепокоєння на вищих рівнях українського керівництва, зокрема в Офісі президента. Відсутність реакції на численні проблеми та необхідність зміцнення оборони викликає у військових все більше розчарування.