Golosnovinua.com

Позначка: Геннадій Буткевич

  • Буткевич вкладає понад пів мільярда у новий бізнес: у Калуші збудують сучасні очисні споруди

    Буткевич вкладає понад пів мільярда у новий бізнес: у Калуші збудують сучасні очисні споруди

    Компанія «Нова-Кос», заснована бізнесменом Геннадієм Буткевичем у 2025 році, планує повністю за власний кошт профінансувати будівництво нових каналізаційних очисних споруд у Калуші Івано-Франківської області. Орієнтовна вартість інвестиційного проєкту становить 513 млн грн, а місто має стати першим пілотним майданчиком для нового напряму бізнесу.  Про це повідомило Агентство відновлення 3 вересня.

    Калуська міська рада вже погодила проєкт договору з ТОВ «Нова-Кос» щодо будівництва, введення в експлуатацію нових очисних споруд та подальшого надання послуг із централізованого водовідведення й очищення стічних вод. Міська влада наголошує: фінансових зобов’язань безпосередньо щодо будівництва споруд громада не матиме — усі витрати на зведення об’єкта має взяти на себе приватний інвестор.

    За планами сторін, нові споруди мають не лише забезпечити стабільне очищення міських стоків, а й зменшити техногенне навантаження на довкілля. Компанія розраховує збудувати та запустити об’єкт упродовж двох років, а передбачений договором термін окупності інвестицій для підприємства становить близько 10 років.

    Загальний обсяг вкладень Forbes Ukraine оцінює у 513 млн грн. Фінансування не передбачає залучення коштів державного чи місцевого бюджетів безпосередньо на будівництво. Модель повернення вкладень передбачає включення інвестиційної складової до тарифу на очищення стічних вод. За даними видання, щорічно в тарифі має бути передбачено щонайменше 50 млн грн такої складової.

    При цьому важливе значення матиме остаточна тарифна модель. Якщо тариф для населення встановлюватиметься нижче економічно обґрунтованого рівня, різницю, відповідно до описаної Forbes моделі, доведеться компенсувати компанії з міського бюджету. Тобто саме будівництво планується за приватні гроші, однак подальша економіка роботи об’єкта безпосередньо залежатиме від тарифної політики міста.

    Для Буткевича це фактично вихід у новий інфраструктурний сегмент. Директор «Нова-Кос» Максим Габрійчук заявив, що Калуш має стати першим проєктом компанії, однак вона вже працює або веде переговори приблизно з 15 іншими містами України.

    За його оцінкою, український ринок модернізації очисної інфраструктури залишається майже незаповненим. Габрійчук стверджує, що близько 80% очисних споруд у країні є застарілими, неефективними або не працюють належним чином. Саме тому компанія бачить у цьому напрямі значний потенціал для приватних інвестицій.

    Ситуація в самому Калуші пояснює, чому місто стало одним із перших кандидатів для такого проєкту. Нинішня система очищення стоків значною мірою пов’язана з очисними спорудами «Карпатнафтохіму», навколо яких у 2026 році виникла критична ситуація. У травні міська влада повідомляла, що працівники об’єкта продовжували забезпечувати очищення міських стічних вод, попри значну заборгованість із заробітної плати. Мер Андрій Найда тоді називав об’єкт стратегічно важливим для громади.

    Проблема не зникла й улітку. На початку липня міська рада окремо розглядала питання виплати зарплати працівникам очисних споруд, що ще раз засвідчило нестабільність нинішньої моделі роботи критично важливої для міста інфраструктури.

    Саме на цьому тлі 27 серпня депутати Калуської міської ради погодили проєкт договору з «Нова-Кос». В офіційному повідомленні ради зазначено, що новий комплекс має забезпечити місту власну сучасну систему очищення стічних вод та належний захист навколишнього середовища від техногенного впливу.

    Публічна дискусія навколо проєкту, втім, уже почалася. На сайті міськради 31 серпня було оприлюднене звернення мешканця, який запропонував владі додатково вивчити альтернативний сценарій — можливість отримання у власність громади або придбання вже існуючих очисних споруд «Карпатнафтохіму» з їх подальшою модернізацією. Автор звернення аргументував це тим, що в довгостроковій перспективі комунальна власність на стратегічний об’єкт може мати переваги перед користуванням приватною інфраструктурою. Це лише позиція автора звернення, а не рішення влади, але вона демонструє, що економічні умови майбутньої співпраці ще залишаються предметом суспільного обговорення.

    «Нова-Кос» пропонує застосувати при будівництві технологію так званих вертикальних лабіринтів. За оцінками самої компанії, вона може суттєво скоротити площу об’єкта і його енергоспоживання. Інвестор заявляє про можливе зниження використання електроенергії приблизно на 70% порівняно з традиційними технологіями, високий рівень автоматизації та потенційний строк експлуатації понад 50 років.

    Будівництво самого комплексу, за оптимістичним сценарієм компанії, може зайняти приблизно рік. Утім, офіційний договір із громадою залишає ширший горизонт: місто повідомляє про план побудувати та ввести споруди в експлуатацію протягом двох років.

    Напередодні директор «Нова-Кос» Максим Габрійчук та заступник міського голови Калуша Богдан Білецький окремо обговорювали проєкт в ефірі місцевого телеканалу. Серед ключових тем були нинішній стан очисних споруд «Карпатнафтохіму», можливі строки будівництва нового комплексу, його значення для громади та питання, які сторонам ще потрібно врегулювати.

    При цьому Калуш паралельно вкладає кошти й в інші об’єкти водовідведення. Зокрема, 2 вересня місто оголосило тендер на реконструкцію очисних споруд у селі Боднарів Калуської громади з очікуваною вартістю понад 26,3 млн грн. Це окремий проєкт, не пов’язаний із майбутнім комплексом «Нова-Кос», але він показує масштаб проблем із водною інфраструктурою, які громаді доводиться вирішувати одночасно.

    Сам Буткевич відомий передусім як співвласник мережі АТБ та засновник інвестиційної групи BGV Group Management. Група працює в гірничодобувному секторі, енергетиці, девелопменті та інших напрямах. Через BGV Development вона також розвиває житлові й комерційні проєкти.

    Вихід у сферу очищення стічних вод може стати для групи ще одним довгостроковим інфраструктурним напрямом. На відміну від звичайного девелопменту, такі об’єкти передбачають не лише капітальні вкладення у будівництво, а й десятиліття експлуатації та стабільний грошовий потік через тарифи.

    Саме тому Калуш має значення не лише як окремий міський проєкт. Якщо заявлена модель виявиться економічно життєздатною, «Нова-Кос» планує масштабувати її на інші українські громади. За словами керівництва компанії, переговори вже ведуться приблизно з 15 містами.

    Для українських громад така схема потенційно дозволяє модернізувати критично зношену інфраструктуру без необхідності одразу знаходити сотні мільйонів гривень у місцевих бюджетах. Водночас головним питанням залишається те, хто і яким чином у довгостроковій перспективі оплачуватиме повернення приватних інвестицій. У Калуші відповідь планують закласти саме в тарифну модель.

    Таким чином, інвестиція на 513 млн грн стане своєрідним тестом одразу для двох сторін. Калуш має отримати нові очисні споруди без прямих бюджетних витрат на їхнє будівництво, а компанія Буткевича — перевірити, чи може приватна модель модернізації водної інфраструктури працювати як масштабований бізнес.

    Якщо пілотний проєкт буде реалізований відповідно до заявленого плану, він може відкрити «Нова-Кос» шлях до значно більшого ринку. Адже проблема застарілих каналізаційних систем стосується не одного Калуша, а десятків українських міст, які роками відкладали дорогу модернізацію очисних комплексів.

  • Буткевич заперечив причетність до застави за Чернишова після згадки у “плівках Міндіча”

    Буткевич заперечив причетність до застави за Чернишова після згадки у “плівках Міндіча”

    Співвласник мережі АТБ Геннадій Буткевич заявив, що не має жодного стосунку до внесення застави за колишнього віцепрем’єр-міністра України Олексія Чернишова. Свою позицію він оприлюднив у заяві на сайті BGV Group після появи його прізвища у матеріалах журналістського розслідування щодо так званих “плівок Міндіча”.

    У заяві Буткевич наголосив, що не отримував жодних звернень із проханням про внесення застави, не здійснював жодних платежів і не брав участі у фінансуванні цього процесу ані офіційно, ані неформально. Він також категорично заперечив будь-які припущення щодо своєї фінансової або організаційної участі у справі.

    Поява заяви стала реакцією на публікацію журналістів, які повідомили про зміст аудіозаписів, нібито отриманих у межах слідчих дій НАБУ та САП у так званій справі “Мідас”. У цих матеріалах, за даними розслідувачів, обговорювалися можливі джерела коштів для внесення застави за Чернишова, а серед згаданих осіб фігурувало й прізвище Буткевича.

    Олексій Чернишов, колишній віцепрем’єр-міністр України, фігурує у кримінальному провадженні щодо зловживання службовим становищем та одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. У межах цієї справи Вищий антикорупційний суд у червні 2025 року визначив йому заставу у розмірі 120 мільйонів гривень, а згодом, у липні 2025 року, офіційно застосував цей запобіжний захід.

    Справа Чернишова стала однією з резонансних у контексті антикорупційних розслідувань в Україні, оскільки стосується високопосадовця та значної суми застави, а також потенційних зв’язків між політичними та бізнес-колами.

    Матеріали, які отримали назву “плівки Міндіча”, були оприлюднені журналістами після розслідувань щодо бізнесмена Тимура Міндіча. За даними публікацій, у межах негласних слідчих дій НАБУ та САП було зафіксовано розмови, що стосуються можливих корупційних схем та фінансових операцій у різних сферах, зокрема енергетичній.

    У липні 2024 року повідомлялося, що квартира Міндіча, який є бізнес-партнером і співвласником студії “Квартал 95”, перебувала під прослуховуванням у рамках антикорупційного розслідування. У листопаді 2025 року НАБУ заявило про проведення обшуків у низки фігурантів, включно з самим Міндічем та тодішнім міністром юстиції Германом Галущенком, а також про викриття масштабної схеми розкрадання коштів в енергетичному секторі.

    На тлі нових публікацій Геннадій Буткевич окремо підкреслив, що його ім’я було згадане без жодних підстав і не має жодного зв’язку з фінансуванням або організацією застави за Чернишова. Він назвав такі припущення неправдивими та такими, що не відповідають фактичним обставинам.

    Ситуація розвивається на тлі триваючих журналістських розслідувань та антикорупційних проваджень, які охоплюють як політичні, так і бізнес-кола України. Наразі офіційних підтверджень участі Буткевича у будь-яких фінансових операціях у межах справи Чернишова немає.

  • Пержанське родовище: хто і як заробляє на надрах Поліського заповідника

    Пержанське родовище: хто і як заробляє на надрах Поліського заповідника

    В Україні стратегічні ресурси зникають не лише внаслідок війни, а й через кулуарні домовленості між бізнесом і посадовцями. Пержанське родовище берилію в Житомирській області стало показовим прикладом того, як держава фактично втратила контроль над критично важливими надрами на користь приватних інтересів бізнесмена Геннадія Буткевича.

    Розробку родовища здійснює ТОВ «Пержанська рудна компанія», яка входить до орбіти BGV Group. Ключова ланка структури — кіпрська BGV Group Limited, через яку стратегічна сировина фактично виводиться в офшорну модель управління та збагачення. Спеціальний дозвіл на користування надрами компанія отримала у 2019 році на аукціоні, де вона була єдиним учасником.

    Формально процедура виглядала законною, однак оцінка впливу на довкілля існувала лише номінально. Реальних екологічних досліджень перед початком видобутку проведено не було, попри те, що роботи розгорнулися в межах Поліського природного заповідника — території, де будь-яка господарська діяльність прямо заборонена законом.

    Просування цього проєкту було неможливим без політичного та адміністративного лобізму. У схемі фігурують колишні керівники Державної служби геології та надр України, які погоджували документи та дозволи. На парламентському рівні процес супроводжували представники фракції «Слуга народу».

    Ключову роль відіграли голова комітету Верховної Ради з питань екологічної політики Олег Бондаренко та голова підкомітету з питань надрокористування Павло Якименко. Останній є сином співзасновника «Пержанської рудної компанії», що створює очевидний і задокументований конфлікт інтересів. Попри це, всі погодження проходили в прискореному режимі без публічних обговорень і належного контролю.

    Паралельно компанія декларує занижені обсяги видобутку берилію, що дозволяє мінімізувати рентні платежі до бюджету. За оцінками експертів, реальна вартість покладів Пержанського родовища становить від 80 до 100 мільярдів доларів. Для порівняння: у бюджет надходять лише незначні суми, тоді як основні фінансові потоки виводяться за кордон.

    Натомість регіон отримує токсичні відходи з важкими металами та радіоактивними домішками, які забруднюють ґрунти й водні горизонти Полісся. Йдеться не лише про економічні втрати, а й про довгострокову екологічну катастрофу.

    Капітал, отриманий від експлуатації надр, Буткевич спрямовує у девелоперський бізнес. У 2024 році BGV Group Management уклала партнерську угоду з компанією SAGA Development Андрія Вавриша для реалізації житлового комплексу Boston Creative House у Києві. Контроль над проєктом було розподілено через інвестиційні фонди «Магнум» та «Ельбрус» між структурами Геннадія Буткевича та Максимом Вавришем — сином девелопера.

    Таким чином формується замкнений ланцюг: стратегічні надра України перетворюються на джерело приватних девелоперських прибутків, тоді як держава втрачає контроль, кошти і ресурси, критично важливі для оборонного сектору.

    За результатами аналізу цієї схеми відкрито низку кримінальних проваджень. Печерська окружна прокуратура Києва внесла відомості до ЄРДР за фактом самоуправства. Служба безпеки України в Дніпропетровській області розслідує службове підроблення. Поліція Харківської області та Державне бюро розслідувань відкрили провадження за фактами незаконного видобутку корисних копалин.

    Втім, подальший хід цих справ демонструє інше. Розслідування носять формальний характер, активних слідчих дій не зафіксовано, а ключові фігуранти залишаються поза реальною процесуальною відповідальністю. Провадження відкриваються, але не доходять до логічного завершення, що лише підтверджує системність і захищеність цієї схеми.

  • Берилієвий скандал у центрі Києва: як мережа АТБ будує елітний ЖК на ресурсах із заповідника

    Берилієвий скандал у центрі Києва: як мережа АТБ будує елітний ЖК на ресурсах із заповідника

    У центрі Києва зводиться новий ЖК Boston Creative House – амбітний проєкт компанії #BGV Development, що входить до бізнес-групи BGV Group Management, яку контролює співвласник мережі АТБ Геннадій Буткевич.

    Але за розкішною архітектурою стоїть історія сумнівного походження інвестицій. Фінансова основа проєкту – прибутки від видобутку стратегічного ресурсу берилію, що ведеться ТОВ “Пержанська рудна компанія”, яка також входить до структури BGV. Руду добувають шахтним способом на території природоохоронного фонду – Поліського природного заповідника, де така діяльність законом заборонена.

    За оцінками експертів, запаси берилію на цьому родовищі можуть сягати 80-100 мільярдів доларів. Ресурс має критичне значення для оборонної, авіаційної та електронної промисловості.

    Втім, замість прозорої роботи в інтересах держави, фіксується масове заниження обсягів видобутку, що дозволяє уникати належної сплати рентних платежів. Це призводить до мільярдних втрат бюджету.  За даними, політичне прикриття проєкту забезпечують топ-чиновники, зокрема нардепи від «Слуги народу», включно з головою екологічного підкомітету Павлом Якименком.

    Крім фінансових порушень, діяльність компанії створює суттєві екологічні ризики: токсичні та радіоактивні відходи потрапляють у ґрунти, водоносні горизонти та атмосферу. Умови спецдозволу порушуються – рекультивація не проводиться, а забруднені землі залишаються деградованими.

    Поки органи слідства гальмують розслідування кримінальних проваджень (№22025101110000604 та №12025220000000612), ми вже звернулися до Держгеонадр, екологічної інспекції та правоохоронних органів, вимагаючи перевірити законність діяльності.

  • Київський забудовник SAGA Development залишає інвесторів без житла, грошей і гарантій

    Київський забудовник SAGA Development залишає інвесторів без житла, грошей і гарантій

    Компанія SAGA Development, яку пов’язують із колишнім заступником головного архітектора Києва Андрієм Вавришем, опинилась у центрі масштабного будівельного скандалу. Тисячі інвесторів, що довірилися преміальному забудовнику, залишились без житла, тоді як об’єкти або заморожені, або взагалі не почали зводитись.

    Згідно з офіційними заявами компанії, вона реалізовує щонайменше 14 житлових проєктів. Утім, фактичне будівництво ведеться лише на двох із них. У решти — арештовані ділянки, відсутня дозвільна документація, або ж роботи зупинені через судові розгляди. Найбільш проблемними вважаються комплекси Franklin Concept House, Home & Park, Resident, Happy House і Chicago Central House.

    Один із найскандальніших прикладів — ЖК O2 Residence. Його зводили на землях, що належать Міністерству внутрішніх справ, і до того ж мають рекреаційне призначення. У результаті будівництво визнали незаконним і зупинили. Понад 500 інвесторів залишилися без житла, хоча компанія продовжує продавати квартири в проєкті та навіть вимагає доплат від клієнтів.

    У жовтні 2024 року SAGA Development оголосила про партнерство з BGV Group Management бізнесмена Геннадія Буткевича — співвласника мережі АТБ. Вони презентували новий об’єкт — ЖК Boston Creative House. За словами частини експертів, це не інвестиційне оновлення, а спроба фінансової санації SAGA, яка опинилася у стані переддефолту.

    На більшості будівельних майданчиків компанії життя завмерло: техніка зникла, робітники не з’являються, а інвестори роками чекають на квартири, які існують лише у вигляді 3D-візуалізацій. Судові позови не дають результатів, а нові вимоги до пайовиків викликають лише обурення.

    SAGA позиціонувала себе як забудовник нової епохи — з дизайнерськими проєктами та сучасними підходами до урбаністики. Натомість реальність виявилася кардинально іншою. Для багатьох інвесторів бренд SAGA Development став синонімом обману та безправ’я.

    Ситуацію ускладнює те, що компанія досі не понесла юридичної відповідальності за численні порушення, а її представники продовжують публічно обіцяти завершення всіх об’єктів. Тим часом інвестори змушені боротися не лише за свої квадратні метри, а й за право не бути остаточно ошуканими.