Golosnovinua.com

Позначка: геологія

  • Крим сколихнула серія землетрусів

    Крим сколихнула серія землетрусів

    У районі тимчасово окупованого Криму 22 червня було зафіксовано серію підземних поштовхів, які протягом доби сформували одразу кілька сейсмічних подій у Чорному морі та поблизу узбережжя півострова. За даними Головного центру спеціального контролю, всього сейсмологи зареєстрували шість землетрусів різної магнітуди, які відбувалися з інтервалами від кількох хвилин до кількох годин, що свідчить про підвищену сейсмічну активність у регіоні.

    Перший підземний поштовх було зафіксовано о 05:09 ранку. Його магнітуда становила 3,7 бала за шкалою Ріхтера, а епіцентр знаходився у Чорному морі приблизно за 8 кілометрів від кримського узбережжя на глибині 24 кілометри. Вже через 18 хвилин, о 05:27, стався другий землетрус магнітудою 3,3 бала, епіцентр якого був розташований ще ближче до берега — приблизно за 13 кілометрів, на глибині 16 кілометрів.

    Третій поштовх зафіксували о 06:14, його магнітуда сягнула 3,8 бала, а епіцентр знаходився за 7 кілометрів від узбережжя на глибині 25 кілометрів. Четвертий землетрус відбувся о 07:11, його магнітуда становила 3,6 бала, а джерело підземних коливань було розташоване в акваторії Чорного моря приблизно за 13 кілометрів від берега.

    Найпотужніші сейсмічні події були зафіксовані у другій половині дня. О 08:48 стався поштовх магнітудою 4,2 бала, який фахівці класифікували як сильно відчутний, оскільки він мав невелику глибину залягання — близько 10 кілометрів. Ще один, найсильніший землетрус доби, стався о 14:07. Його магнітуда становила 4,5 бала, а епіцентр також був розташований поблизу узбережжя Криму на глибині близько 10 кілометрів.

    Усі шість сейсмічних подій сталися в межах однієї геологічної зони, що охоплює прибережну частину Кримського півострова та прилеглу акваторію Чорного моря. Хоча такі землетруси середньої магнітуди зазвичай не призводять до масштабних руйнувань, їхня повторюваність протягом короткого проміжку часу привертає увагу фахівців, оскільки може свідчити про активізацію тектонічних процесів у регіоні.

    Станом на зараз інформації про руйнування, постраждалих або суттєві наслідки не надходило. Водночас сейсмологи продовжують моніторинг ситуації, оскільки подібні серії підземних поштовхів іноді можуть передувати подальшим коливанням або бути частиною локальної сейсмічної активності.

    Окремо фахівці наголошують, що Крим і акваторія Чорного моря загалом належать до регіонів із помірною сейсмічною активністю, де періодично фіксуються землетруси різної інтенсивності, особливо в прибережних та морських зонах, що пов’язані з геологічною структурою Чорноморської западини.

  • На Полтавщині зафіксували слабкий землетрус

    На Полтавщині зафіксували слабкий землетрус

    На Полтавщині зафіксували слабкий землетрус у межах Диканської територіальної громади — підземні поштовхи мали магнітуду 2,6 і належать до категорії «ледве відчутних»

    У Полтавській області було зареєстровано чергову сейсмічну подію слабкої інтенсивності. За даними фахівців, у регіоні зафіксували підземні коливання земної кори магнітудою 2,6 за шкалою Ріхтера. Подія класифікується як «ледве відчутний» землетрус, який зазвичай не становить загрози для населення, будівель та інфраструктури.

    Про це повідомляє Головний центр спеціального контролю.

    Згідно з офіційною інформацією, сейсмічна активність була зареєстрована у неділю, 17 травня 2026 року, о 06:39:39 за київським часом. Епіцентр підземних поштовхів знаходився на території Полтавського району Полтавської області, у межах Диканської територіальної громади — регіону, який уже неодноразово потрапляв у поле зору сейсмологів через фіксацію слабких коливань у попередні роки.

    Фахівці уточнили, що джерело землетрусу залягало на відносно малій глибині — близько чотирьох кілометрів. Такі неглибокі сейсмічні події зазвичай краще фіксуються приладами, однак рідко відчуваються населенням або викликають будь-які руйнівні наслідки.

    Координати епіцентру були визначені з високою точністю: широта — 49,84° пн. ш., довгота — 34,25° сх. д. Попри це, жодних повідомлень про руйнування, пошкодження інфраструктури або постраждалих не надходило.

    У Головному центрі спеціального контролю зазначили, що подібні землетруси є типовими для території України, яка не належить до регіонів високої сейсмічної активності, однак періодично зазнає впливу внутрішніх тектонічних процесів. Такі коливання можуть бути пов’язані з рухами у глибинних шарах земної кори, локальними геологічними структурами або природними напруженнями, які час від часу розряджаються у вигляді слабких поштовхів.

    Окремо фахівці наголосили, що навіть незначні землетруси мають наукову цінність. Вони дозволяють уточнювати сейсмічні карти регіонів, аналізувати глибинні процеси та краще прогнозувати потенційну активність у майбутньому. Саме тому громадян закликають повідомляти про будь-які відчуті коливання через офіційні канали, що допомагає підвищувати точність вимірювань і моніторингу.

    Залишити інформацію про відчуті поштовхи можна на ресурсах Головного центру спеціального контролю, де збираються дані про інтенсивність, тривалість та характер сейсмічних явищ.

    Сейсмічна активність в Україні

    Україна загалом розташована у відносно стабільній тектонічній зоні, однак окремі регіони періодично фіксують слабкі землетруси. Найчастіше такі події мають локальний характер і не перевищують магнітуди 3–4,5 бала.

    Зокрема, наприкінці березня 2026 року в Полтавській області вже реєструвалися підземні поштовхи магнітудою 3,2. Тоді епіцентр також знаходився у межах Полтавського району, що свідчить про періодичну сейсмічну активність у цьому регіоні.

    Крім того, на початку лютого 2026 року було зафіксовано значно потужніший землетрус магнітудою 4,8 в акваторії Азовського моря. Тоді підземні коливання відчували мешканці Криму та низки південно-східних областей України. У деяких населених пунктах спостерігалося хитання меблів і короткочасна паніка серед населення, хоча серйозних руйнувань також не було зафіксовано.

    Фахівці підкреслюють, що подібні явища є нагадуванням про необхідність постійного сейсмічного моніторингу навіть у регіонах із відносно низькою активністю, адже внутрішні процеси земної кори залишаються складними та не завжди прогнозованими.

  • Геологи попереджають: сплячі вулкани Карпат можуть активізуватися

    Геологи попереджають: сплячі вулкани Карпат можуть активізуватися

    Попри те, що останнє виверження вулкана Чомад у Карпатах відбулося близько 30 тисяч років тому, геологи попереджають про можливу активізацію цього сплячого гіганта. Вулкан розташований на території сучасної Трансільванії, а сьогодні на його місці знаходиться озеро Святої Анни.

    Вчені відзначають, що гора Чомад сформувалася внаслідок потужних вулканічних процесів протягом мільйонів років. Під кратером все ще виявлено магматичні маси, що свідчить про теоретичну можливість майбутнього виверження.

    За словами фахівців, останнє виверження Чомада було вибуховим: в атмосферу піднімалися кам’яні фрагменти та пемза, що падали на землю на десятки кілометрів. Масштаби цього явища порівнюють із виверженнями відомого вулкана Везувій в Італії. Сліди цих викидів досі можна знайти в осадових породах Румунії, що свідчить про значний вплив події на широку територію Європи.

    Хоча сьогодні вулкан виглядає спокійним і не загрожує безпосередньо населеним пунктам, вчені наголошують на важливості спостережень за «сплячими» вулканами. Це дозволяє прогнозувати можливу активізацію та своєчасно вживати заходів безпеки.

    Вивчення вулкана Чомад допомагає також краще розуміти геологічну історію Карпатського регіону та поведінку старих вулканічних систем, які потенційно можуть проявити активність у майбутньому.

  • Леонід Музикус буде контролювати виконання “плану Трампа” з освоєння українських надр

    Леонід Музикус буде контролювати виконання “плану Трампа” з освоєння українських надр

    За інформацією джерел видання 360ua.news, призначення Леоніда Музикуса виконуючим обов’язків голови Держгеонадр продиктоване його роллю в “контролі виконання “плану Трампа” з освоєння українських надр”.

    Так, за інформацією джерела, “Леонід Музикус був тією людиною в укргеології, яка готувала для Джареда Кушнера список родовищ для розробки американцями”.

    “Леонід Музикус (його єврейське ім’я Давид) ходить до тієї ж синагоги, що й Кирило Буданов і має хорошу репутацію в єврейській громаді. Тепер він буде контролювати виконання плану Трампа з освоєння наших надр”, – зазначає джерело.

    Нагадаємо, згідно даних Декларації посадовця, Леонід Музикус під час війни купив будинок в Київській області за 5,24 млн гривень.

    Читайте також: Неформальні зв’язки Кирила Буданова з адміністрацією Трампа

  • Що відомо про єдиний діючий вулкан України

    Що відомо про єдиний діючий вулкан України

    Грязьовий вулкан Старуня — один із найменших у Європі та єдиний діючий такого типу в Україні — розташований у селі Старуня за приблизно 25 км від Івано-Франківська. Хоча за габаритами він скромний, цей природний об’єкт має кілька унікальних властивостей, які роблять його цікавим і для геологів, і для туристів та медиків.

    Сам вулкан — це ділянка «бруду» на вершині пагорба, позбавлена рослинності, де періодично відбуваються викиди суміші глини, нафти, ропи та газів. Діаметр основного кратера становить лише близько 30 см, однак у піки активності викиди могли сягати до трьох метрів висоти. Загалом вулкан має близько восьми постійно активних кратерів і ще дванадцять непостійних.

    Одна з найцікавіших властивостей Старуні — сейсмочутливість: вулкан реагує на землетруси, що відбуваються за тисячі кілометрів. Після сильних поштовхів (у Кавказі, Італії, Німеччині чи навіть у Середній Азії) на поверхні навколо вулкана з’являються тріщини шириною до трьох сантиметрів, які через кілька днів закриваються самостійно. Також спостерігаються провали, поява нових порогів і водоспадів, активне газовиділення та повільне підняття ґрунту — близько одного метра за сім років.

    Геохімію Старуні пояснюють історією інтенсивної розробки нафтових і озокеритних родовищ у ХІХ–ХХ століттях: проникнення кисню в підземні води спричинило окислення нафти й хімічні реакції з виділенням тепла, яке й підтримує активність вулкана. Через це ж тут знаходять лікувальні грязі та мінералізовану воду; у складі речовини є озокерит — природний мінерал, що застосовується в термолікуванні.

    Поруч із кратером горить «вічний вогонь» — джерело природного газу, яке місцеві мешканці підпалили понад 30 років тому, аби знизити загазованість повітря; відтоді воно не згасло. Ще одна важлива складова цінності Старуні — археологія: у довколишніх шарах знаходили добре збережені рештки доісторичних тварин. Найвідоміші знахідки — мамонт зі збереженими залишками трави у шлунку та кістки двох волохатих носорогів; експонати нині зберігаються в музеях Львова та Кракова.

    Старуня — унікальне поєднання геології, лікувальних ресурсів та археології. Для регіону це і науковий інтерес, і туристичний об’єкт, що вимагає уваги з боку екологів і реставраторів. Зважаючи на чутливість вулкану до зовнішніх впливів і його значення для науки й медицини, важливо балансувати між доступністю для відвідувачів, збереженням унікальних ресурсів і охороною території.

  • У центрі України почастішали землетруси: геофізик розповів причини

    У центрі України почастішали землетруси: геофізик розповів причини

    Землетруси на Полтавщині та у центральній частині України вже не виглядають винятковим явищем. Як пояснив доктор фізико-математичних наук, провідний науковий співробітник Інституту геофізики НАН України Дмитро Гринь, активність зумовлена особливостями геологічної будови цієї території.

    За словами вченого, регіон розташований на Українському кристалічному щиті. Проте це не означає повну геологічну стабільність. Територія поділена на мегаблоки, між якими пролягають тектонічні розломи. Саме в цих зонах відбуваються незначні зсуви, які й викликають підземні поштовхи.

    Глибина таких землетрусів зазвичай не перевищує 3–4 км. Вони не несуть загрози населенню, однак завдяки сучасному обладнанню сейсмологи все частіше фіксують навіть слабкі коливання ґрунту.

    Ще однією зоною сейсмічної активності в Україні є регіон на межі Чернівецької, Хмельницької та Вінницької областей. Після будівництва Новодністровського гідрокаскаду там змінилася структура навантаження в земній корі — геомаса перерозподілилася, що призвело до збільшення частоти дрібних підземних поштовхів.

    «Це природний процес – планета рухається. Небезпеки наразі немає», — заспокоює Дмитро Гринь.

    Нагадаємо, 1 липня у Полтавській області стався черговий землетрус магнітудою понад 3 бали. Джерело поштовху було на глибині 7 км. А найсильніший у 2025 році землетрус у цьому регіоні стався 1 лютого — його сила сягнула майже 4 балів. За класифікацією, ці землетруси не є відчутними для людини, однак вони дають науковцям важливу інформацію про глибинні процеси, що відбуваються у земній корі України.