Позначка: геологорозвідка

  • Росія запускає розробку Велико-Токмацького родовища марганцю на окупованій Запоріжжі

    Росія запускає розробку Велико-Токмацького родовища марганцю на окупованій Запоріжжі

    Російська компанія Реале Інженерінг Інвест отримала ліцензію та розпочала роботи на Велико-Токмацькому родовищі марганцю, розташованому на тимчасово окупованій території Запорізької області України. Про це повідомляє The Moscow Times із посиланням на російське видання Коммерсант.

    Йдеться про одне з найбільших родовищ марганцю у світі — Велико-Токмацьке родовище, запаси якого оцінюються приблизно у 1,7 мільярда тонн. За цим показником воно входить до п’ятірки найбільших у світі і суттєво перевищує аналогічні родовища на території Росії.

    За даними журналістів, ліцензію на видобуток корисних копалин компанія отримала у лютому 2026 року, а вже у квітні розпочала геологорозвідувальні роботи. Це означає початкову стадію освоєння родовища, яка передує повномасштабному промисловому видобутку.

    Відомо, що 25,1% компанії належить структурі російської державної корпорації Ростех — ТОВ «РТ-Розвиток бізнесу». Це свідчить про участь державного капіталу РФ у проєкті.

    Марганець є стратегічною сировиною, яка широко використовується у металургії, передусім для виробництва сталі. Він покращує міцність і зносостійкість металів, що робить його критично важливим ресурсом для промисловості та оборонного сектору.

    Наразі Росія значною мірою залежить від імпорту цього ресурсу: понад 90% марганцю вона закуповує за кордоном. При цьому власний видобуток ведеться лише на одному родовищі в Башкирії.

    Освоєння Велико-Токмацького родовища може частково змінити цю ситуацію та зменшити залежність РФ від зовнішніх постачальників.

    Поруч із родовищем вже розпочато будівництво гірничо-збагачувального комбінату. За оцінками, на підприємстві можуть працювати близько 3 тисяч осіб. Це свідчить про наміри розгорнути повноцінний промисловий видобуток і переробку сировини.

    Для порівняння, найбільші родовища марганцю в самій Росії — Усинське (Кемеровська область) та Порожинське (Красноярський край) — мають значно менші запаси: 127,7 млн тонн і 29,46 млн тонн відповідно.

    Розробка родовища відбувається на території України, яка перебуває під тимчасовою окупацією. Українська влада неодноразово заявляла, що будь-яке використання природних ресурсів на окупованих територіях без згоди Києва є незаконним.

    Подібні дії Росії можуть розглядатися як порушення міжнародного права, зокрема норм, що регулюють поводження з ресурсами на окупованих територіях.

    Питання незаконного використання українських ресурсів вже неодноразово ставало предметом міжнародної уваги. Зокрема, нещодавно повідомлялося, що деякі країни відмовляються від імпорту продукції, яка може походити з тимчасово окупованих територій України.

    Експерти зазначають, що контроль над такими ресурсами, як марганець, має не лише економічне, а й геополітичне значення. У разі успішної реалізації проєкту Росія може зміцнити свої позиції у металургійній галузі та знизити залежність від імпорту.

    Водночас для України це означає втрату доступу до одного з ключових природних ресурсів на період окупації, а також потенційні економічні збитки.

    Наразі геологорозвідка триває, а подальші етапи проєкту залежатимуть як від технічних можливостей, так і від розвитку безпекової та політичної ситуації в регіоні.

  • Укргазвидобування втратило мільярди через фіктивні проєкти та закриті тендери керівництва

    Укргазвидобування втратило мільярди через фіктивні проєкти та закриті тендери керівництва

    Під виглядом масштабної інвестиційної програми в розвиток українського газовидобутку в роботі АТ «Укргазвидобування» роками діяла схема системного виведення коштів. За інформацією джерел у галузі, ключові рішення ухвалювалися керівництвом компанії у зв’язці з афілійованими підрядниками, які отримували мільярдні підряди без конкуренції та будь-якого технічного обґрунтування.

    Найпоказовішим прикладом експерти називають пошукову свердловину №888 на Шебелинському родовищі. Попри попередження у вихідній геологічній документації про відсутність підтверджених покладів та низьку якість сейсмічних даних, з 2019 по 2025 рік на об’єкт витратили понад 1,3 млрд грн. Усі рішення про продовження фінансування ухвалювалися всупереч рекомендаціям профільних фахівців.

    Координацію фінансових потоків забезпечували генеральний директор Сергій Лагно, директор із закупівель Роман Власенко, директор з геологорозвідки Максим Вітик та директор з безпеки Дмитро Ткачонок. Саме вони погоджували укладання низки непрозорих контрактів, зокрема шести договорів на постачання кабельної продукції вартістю 131,46 млн грн. Усі контракти були підписані у січні–березні 2025 року без проведення відкритих торгів, а реальні обсяги закупівель свідомо роздрібнювали, щоб уникнути контролю.

    Порушення фіксувалися і в екологічному блоці діяльності підприємства. У першому кварталі 2025 року компанія повідомила про історичний рекорд — 107 136 метрів пробурених свердловин. Однак утворений у процесі буровий шлам замість спеціальної утилізації зливався просто на рельєф місцевості, що не лише порушує екологічні норми, а й створює загрозу хімічного забруднення.

    Окремий епізод стосується аварії на газопроводі високого тиску у квітні 2024 року. Розслідування встановило, що причиною стала незаконна врізка перемички без проектної документації. Інцидент призвів до пожежі, збитків місцевій громаді та поставив під сумнів дотримання елементарних вимог безпеки на підприємстві.

    Зібрані факти свідчать, що Укргазвидобування використовувалося як фінансовий плацдарм для непрозорих операцій, тоді як державні інвестиції перетворювалися на інструмент виведення коштів через підконтрольні структури.