Golosnovinua.com

Позначка: «Герань-2»

  • Shahed долетів до Молдови: біля села прогримів вибух

    Shahed долетів до Молдови: біля села прогримів вибух

    Російський ударний безпілотник типу «Герань-2», відомий також як Shahed-136, у ніч проти 13 липня перетнув повітряний простір Молдови, впав поблизу села Копанка Каушанського району та вибухнув після зіткнення із землею. Інцидент стався на тлі чергової масованої атаки Росії на Одеську область, розташовану неподалік молдовського кордону.

    За попередніми даними Міністерства оборони Молдови, йдеться саме про російський ударний дрон «Герань-2». У відомстві пов’язали його появу над територією країни з нічними повітряними ударами РФ по півдню України. На місці падіння працюють поліція, сапери, пожежники та інші профільні служби.

    Повідомлення до молдовської служби екстреної допомоги 112 надійшло приблизно о 01:03. Очевидці повідомили про невеликий літальний апарат, який упав на околиці Копанки, після чого прогримів вибух і виникла пожежа. За попередньою інформацією поліції, загиблих і постраждалих немає. Територію оперативно оточили для проведення слідчих дій та перевірки на наявність небезпечних уламків і вибухових елементів.

    Що відомо про падіння дрона

    Молдовське Міністерство оборони повідомило, що безпілотник міг увійти в повітряний простір країни під час російської атаки на Одеську область. Попередня ідентифікація вказує на «Герань-2» — російську назву ударного Shahed-136 іранської розробки.

    Ці дрони використовуються Росією для атак на українські міста, енергетичні об’єкти, житлові будинки, порти та промислову інфраструктуру. Вони несуть вибухову бойову частину, тому навіть після падіння їхні уламки можуть залишатися смертельно небезпечними.

    Після зіткнення із землею апарат біля Копанки вибухнув і спричинив займання. Місцеві служби локалізували пожежу, після чого до роботи приступили вибухотехніки та фахівці, які мають встановити точну модель дрона, маршрут його польоту й обставини відхилення від курсу.

    Офіційні органи Молдови поки не повідомляли, чи була бойова частина знищена повністю під час вибуху. Саме тому місцевим жителям наказали не наближатися до будь-яких фрагментів і не торкатися їх.

    Людей попередили про смертельну небезпеку

    Міністерство оборони Молдови оприлюднило спеціальне звернення до громадян. У разі виявлення уламків безпілотника або іншого підозрілого літального апарата людям рекомендують негайно відійти щонайменше на 500 метрів.

    Мешканців закликають не пересувати уламки, не фотографувати їх зблизька та не використовувати мобільні телефони безпосередньо поряд із місцем падіння. У відомстві пояснили, що апарат може містити вибухові елементи, потенційно чутливі до радіохвиль або механічного впливу.

    Телефонувати до служби 112 радять лише після того, як людина відійде на безпечну відстань. Такі рекомендації пов’язані з тим, що частина бойової начинки дрона може не здетонувати під час падіння, а її пошкоджені компоненти залишаються нестабільними.

    Дрон залетів під час удару по Одещині

    У ніч проти 13 липня російські війська атакували Одеську область ударними безпілотниками. Під ударом опинився Одеський район, де дрони влучили в житлову й комерційну забудову.

    За даними української влади, один із безпілотників пошкодив верхні поверхи багатоповерхового житлового будинку. Також було пошкоджено дах великого торговельного об’єкта. На місцях виникли пожежі, які ліквідували рятувальники. Інформація про можливих постраждалих уточнювалася.

    Одеська область межує з Молдовою і вже неодноразово ставала ціллю російських атак через порти, логістичні маршрути та інфраструктуру на Дунаї й узбережжі Чорного моря. Під час таких ударів російські дрони інколи відхиляються від маршруту, перетинають кордон сусідніх держав або падають на їхній території.

    У випадку Копанки молдовське оборонне відомство прямо пов’язало появу апарата з російською атакою на Одеський регіон. Це означає, що війна Росії проти України знову створила пряму загрозу для населення сусідньої нейтральної держави.

    Для Молдови це не перший інцидент

    Від початку повномасштабної війни Молдова неодноразово фіксувала російські дрони або їхні уламки на своїй території. Безпілотники пролітали над прикордонними районами, падали в полях, поблизу сіл і навіть на житлові будинки.

    У листопаді 2025 року молдовська влада повідомляла про порушення повітряного простору одразу шістьма російськими дронами. Один із них упав на дах будинку неподалік Флорешт, ще один пролетів через територію країни в напрямку Румунії. МЗС Молдови тоді назвало інцидент грубим порушенням суверенітету та безпосередньою загрозою національній і регіональній безпеці.

    У січні 2026 року Кишинів знову засудив проникнення російського безпілотника, наголосивши, що будь-який несанкціонований політ військового апарата становить небезпеку для громадян і порушує територіальну цілісність держави.

    У квітні молдовські системи спостереження зафіксували Shahed, який незаконно перебував у повітряному просторі країни. А в травні влада тимчасово закривала частину неба після виявлення іншого дрона, маршрут якого відстежували через кілька районів.

    У червні поблизу села Лопатна виявили уламки безпілотника зі слідами вибуху. Тоді молдовська сторона заявила, що апарат, імовірно, був українським, але наголосила: першопричиною будь-яких таких інцидентів залишається російська агресія, оскільки саме РФ розпочала війну і проводить регулярні атаки поблизу молдовського кордону.

    Молдова залишається вразливою

    Молдова має конституційний нейтральний статус і значно менші оборонні можливості, ніж сусідня Румунія, яка є членом НАТО. Країна не має розвиненої системи протиповітряної оборони, здатної гарантовано виявляти та збивати всі ударні дрони.

    Президентка Майя Санду раніше заявляла, що через регулярні інциденти Молдові терміново потрібні сучасні дрони-перехоплювачі та законодавчі зміни, які дозволять розвивати власну оборонну промисловість. За її словами, війна в Україні довела, що нейтральний статус не захищає країну від падіння ракет і безпілотників.

    Молдовська влада вже проводить консультації з Україною щодо технологій перехоплення дронів. Санду зазначала, що Україна накопичила унікальний досвід боротьби з Shahed та іншими типами безпілотників і може допомогти Кишиневу сформувати власні технічні спроможності.

    За даними Reuters, станом на початок червня Молдова зафіксувала понад 20 випадків, коли російські дрони перетинали її повітряний простір або їхні уламки падали поблизу населених пунктів. При цьому молдовські військові фактично не мали достатніх засобів для активного перехоплення таких цілей.

    ЄС допомагає посилити захист неба

    Європейський Союз уже виділяв кошти на зміцнення молдовської протиповітряної оборони. У квітні 2025 року Брюссель оголосив про пакет допомоги на 20 млн євро для закупівлі засобів ППО малої дальності, призначених для боротьби з ракетами та безпілотниками.

    Допомога є частиною ширшої програми зміцнення безпеки Молдови, яка прагне приєднатися до Європейського Союзу до 2030 року. Кишинів наголошує, що посилення оборони не суперечить нейтралітету, оскільки йдеться про захист цивільного населення і території від зовнішніх загроз.

    Проте створення повноцінної системи ППО потребує часу, навчання фахівців, радарів, засобів радіоелектронної боротьби та перехоплювачів. До завершення цього процесу прикордонні райони Молдови залишаються вразливими під час кожної великої російської атаки на південь України.

    Нове порушення суверенітету Молдови

    Падіння «Герані-2» біля Копанки стало не просто технічним інцидентом. Російський бойовий дрон перетнув кордон незалежної держави, пролетів над її територією та вибухнув неподалік населеного пункту.

    Цього разу обійшлося без жертв, однак попередні випадки в Молдові та Румунії показали, що падіння таких апаратів може пошкоджувати житло та травмувати людей. Саме тому молдовська влада розглядає порушення повітряного простору як реальну загрозу, а не випадковий побічний ефект війни.

    Фахівці продовжують досліджувати уламки та встановлювати повний маршрут польоту дрона. Після завершення експертизи Кишинів може оприлюднити додаткові дані та оголосити дипломатичну реакцію.

    Головний факт уже підтверджений: під час чергової атаки Росії на Одеську область ударний безпілотник Shahed-136 увійшов у повітряний простір Молдови, впав біля Копанки та вибухнув. Інцидент вкотре продемонстрував, що російські удари становлять небезпеку не лише для України, а й для всього прикордонного регіону.

  • Одеса пережила дві атаки за ніч: дрон влучив у багатоповерхівку, є постраждалі та десятки вибитих вікон

    Одеса пережила дві атаки за ніч: дрон влучив у багатоповерхівку, є постраждалі та десятки вибитих вікон

    Одеса пережила важку ніч проти 1 червня: російські війська двічі атакували місто безпілотниками, внаслідок чого постраждали щонайменше п’ятеро людей, пошкоджені житлові будинки, адміністративна будівля, інфраструктурні об’єкти та автомобілі. За даними місцевої влади, станом на ранок інформації про загиблих унаслідок цих двох нічних атак не надходило.

    Найсерйозніший удар припав по житловій забудові. Один із російських безпілотників влучив у дев’ятиповерховий будинок. Унаслідок удару частково зруйновано перший і другий поверхи, пошкоджено фасад будівлі та балкони. Після влучання виникла пожежа, яку ліквідовували рятувальники. На місці працювали всі екстрені служби, комунальники та представники міської влади.

    За інформацією начальника Одеської міської військової адміністрації Сергія Лисака, станом на 7:00 відомо про п’ятьох постраждалих. Двох людей госпіталізували, ще двом надали медичну допомогу на місці, одна людина відмовилася від госпіталізації. Остаточні дані щодо наслідків атаки уточнюються.

    Крім багатоповерхівки, пошкодження зафіксували у різних районах міста. Вибуховою хвилею пошкоджені багатоквартирні будинки, адміністративна будівля та об’єкти інфраструктури. За попередніми підрахунками, вибито 82 вікна, з яких 72 уже встигли закрити. Комунальні служби продовжують працювати на місцях, прибирають уламки, закривають пошкоджені вікна та допомагають мешканцям із першочерговими потребами.

    У місті також розгорнули оперативні штаби. Там жителі пошкоджених будинків можуть отримати консультації щодо оформлення компенсації за зруйноване або пошкоджене майно, а також звернутися по допомогу. Місцева влада закликала одеситів, чиє житло постраждало від вибухової хвилі, звертатися до районних адміністрацій та фіксувати пошкодження для подальшого відшкодування.

    Ще один епізод атаки зачепив цивільну інфраструктуру міста. За повідомленнями Одеської МВА, в одному з районів пошкоджено дах автосалону, вибито скло в будівлі та понівечено автомобілі, що перебували всередині. Також постраждав один із міських ринків, де поранення дістали троє людей. В іншому районі ударом пошкоджено приватний будинок і легковий автомобіль.

    Нічна атака була спрямована не по військових об’єктах, а по цивільній забудові та міській інфраструктурі. Під ударом опинилися житлові будинки, транспорт, комерційні приміщення та об’єкти, якими щодня користуються мирні мешканці.

    Одеса останніми місяцями регулярно стає ціллю російських дронових атак. Місто має стратегічне значення через портову інфраструктуру, розташування біля Чорного моря та близькість до важливих логістичних маршрутів. Водночас російські удари дедалі частіше завдають шкоди саме житловим кварталам, школам, дитсадкам, ринкам, автівкам і приватним будинкам.

    Цієї ж ночі росіяни атакували й інші українські міста. Зокрема, повідомлялося про удар дрона типу «Герань-2» по житловому сектору в Сумах, де пошкоджено дошкільний навчальний заклад та кілька будинків. Також уночі вибухи лунали в Харкові та Запоріжжі. Українські міста знову пережили ніч під загрозою ударних безпілотників.

    На тлі чергової атаки місцева влада закликає мешканців не ігнорувати повітряні тривоги. Російські дрони можуть змінювати маршрути, заходити на цілі з різних напрямків і становити небезпеку навіть після роботи сил протиповітряної оборони через падіння уламків. Одеситів просять перебувати в укриттях до офіційного відбою тривоги та не наближатися до місць влучань або падіння уламків.

    Станом на ранок у місті триває ліквідація наслідків двох нічних атак. Рятувальники, поліцейські, медики, комунальники і районні адміністрації працюють у посиленому режимі. Основне завдання зараз — допомогти постраждалим, відновити безпечний доступ до пошкоджених будівель, закрити вибиті вікна та оцінити повний масштаб руйнувань.

    Попри відсутність загиблих унаслідок цієї атаки, ніч для Одеси знову стала важким нагадуванням про те, що російський повітряний терор проти українських міст триває. Місто поступово оговтується після ударів, але роботи з відновлення триватимуть ще не один день.

  • «Путін тестує НАТО»: Зеленський заявив, що Україна перехоплює російські дрони, які летять у бік Польщі та Балтії

    «Путін тестує НАТО»: Зеленський заявив, що Україна перехоплює російські дрони, які летять у бік Польщі та Балтії

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що українські сили протиповітряної оборони намагаються перехоплювати всі російські безпілотники, навіть якщо їхній маршрут пролягає у напрямку сусідніх держав-членів НАТО. За словами глави держави, йдеться не лише про дрони, які безпосередньо загрожують українським містам, а й про ті, що можуть залетіти до повітряного простору Польщі, Румунії, Молдови чи країн Балтії.

    Таку заяву президент зробив на тлі чергових інцидентів із російськими безпілотниками поблизу кордонів НАТО та після резонансного випадку в Румунії, де російський ударний дрон типу «Герань-2» врізався у житлову багатоповерхівку в місті Галац. Унаслідок вибуху було пошкоджено квартиру на верхньому поверсі, виникла пожежа, постраждали двоє людей, а десятки мешканців були евакуйовані.

    Зеленський наголосив, що Україна відстежує повітряні цілі ще до того, як вони можуть наблизитися до кордонів союзників. Якщо українські сили не мають можливості знищити безпілотник на своїй території, інформація оперативно передається партнерам для реагування. За словами президента, це є частиною спільної безпекової архітектури, яка формується між Україною та країнами НАТО в умовах російської агресії.

    Глава держави переконаний, що Кремль використовує такі польоти не лише як елемент війни проти України. На його думку, Москва свідомо випробовує реакцію Альянсу, перевіряючи готовність країн НАТО до реагування на повітряні загрози. Президент назвав це одним із елементів гібридної стратегії Росії.

    «Путін дивиться на реакцію НАТО, перевіряє можливості систем протиповітряної оборони та намагається зрозуміти, наскільки швидко союзники здатні реагувати на подібні інциденти», – наголосив Зеленський.

    Президент підкреслив, що російські дрони дедалі частіше створюють небезпеку не лише для України. Саме тому, на його переконання, відповідь на такі провокації має бути спільною та більш жорсткою.

    «Має бути сильніша відповідь об’єднаного НАТО», – заявив глава держави.

    Заяви Зеленського пролунали на тлі зростання кількості інцидентів із російськими безпілотниками поблизу території Альянсу. Лише протягом останніх місяців уламки або самі дрони неодноразово знаходили на території Румунії, Польщі та країн Балтії. У багатьох випадках місцеві військові піднімали винищувачі F-16 для моніторингу ситуації, однак рішення про знищення цілей часто не ухвалювали через ризик падіння уламків у населених пунктах.

    Особливу увагу привернув інцидент у Польщі восени 2025 року, коли група російських ударних дронів увійшла до польського повітряного простору. Тоді президент Зеленський назвав це не випадковістю, а цілеспрямованою операцією Кремля для перевірки реакції НАТО та можливостей польської протиповітряної оборони.

    У відповідь Варшава значно посилила контроль повітряного простору, а НАТО активізувало моніторинг східного флангу Альянсу. Водночас між Україною та Польщею почалися консультації щодо розширення співпраці у сфері протидії безпілотникам та обміну інформацією про повітряні загрози.

    Експерти з безпеки наголошують, що подібна тактика Росії має одразу кілька цілей. По-перше, створюється психологічний тиск на суспільства сусідніх країн. По-друге, перевіряються алгоритми реагування систем ППО та військових командувань. По-третє, Кремль намагається сформувати враження, що підтримка України нібито підвищує ризики для держав-членів НАТО.

    Водночас у країнах Балтії та Польщі дедалі частіше лунають заклики до посилення захисту повітряного простору. Уряди цих держав неодноразово заявляли, що розглядають російські дрони як прямий наслідок війни Росії проти України та додатковий аргумент на користь зміцнення оборони східного флангу НАТО.

    На тлі нових російських атак Україна продовжує координувати свої дії з партнерами та наполягає на створенні більш інтегрованої системи протиповітряної оборони в Європі. У Києві переконані: чим довше Росія не отримуватиме жорсткої відповіді на подібні провокації, тим частіше вона намагатиметься випробовувати межі дозволеного не лише в Україні, а й поблизу кордонів НАТО.

    Таким чином, заява Зеленського стала черговим сигналом про те, що війна дедалі більше впливає на безпекову ситуацію в усій Європі. Україна вже фактично виконує роль східного щита континенту, перехоплюючи російські дрони ще до того, як вони можуть становити загрозу для країн Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу.

  • Румунія скликає Раду нацбезпеки після падіння дрона в Галаці

    Румунія скликає Раду нацбезпеки після падіння дрона в Галаці

    Президент Румунії Нікушор Дан скликав засідання Вищої ради національної оборони після інциденту з падінням російського безпілотника на житловий будинок у місті Галац, що стався в ніч під час масованої атаки Росії по території України. Подія вже викликала різку реакцію в Бухаресті, а також на рівні європейських партнерів, які висловили солідарність Румунії та підтримали її право на відповідь у межах міжнародного права та союзницьких механізмів безпеки.

    Як повідомила міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою, вона офіційно викликала посла Російської Федерації до МЗС, щоб довести до його відома позицію Бухареста та перелік дипломатичних заходів, які Румунія планує вжити у відповідь на інцидент. За її словами, ситуація є надзвичайно серйозною, оскільки йдеться про влучання військового об’єкта на територію житлової забудови країни-члена ЄС і НАТО.

    У своєму виступі в ефірі TVR Info Цою наголосила, що падіння дрона є неприйнятним та становить загрозу для цивільного населення, навіть якщо інцидент стався внаслідок бойових дій за межами Румунії. Вона підкреслила, що уряд уже координує дії з союзниками по Європейському Союзу та НАТО, які, за її словами, оперативно відреагували на подію та підтвердили підтримку Румунії.

    “Сьогодні в другій половині дня я викликала посла Російської Федерації до Міністерства закордонних справ. Йому будуть повідомлені заходи, яких Румунія вживатиме на дипломатичному рівні у відповідь на цей інцидент”, – заявила міністерка, додавши, що Бухарест розглядає різні варіанти реагування в межах міжнародного права та союзницьких процедур.

    Окремо Оана Цою зазначила, що інцидент із падінням російського дрона може відповідати критеріям для застосування статті 4 Північноатлантичного договору, яка передбачає консультації між державами-членами НАТО у разі виникнення загрози їхній територіальній цілісності, політичній незалежності або безпеці. Вона наголосила, що Румунія не діє самостійно, а координує свої кроки з партнерами по Альянсу, оскільки “жодна країна не може протистояти таким ризикам поодинці”.

    Президент Нікушор Дан, своєю чергою, повідомив, що скликав засідання Вищої ради національної оборони Румунії (CSAT), щоб терміново оцінити наслідки інциденту та виробити комплексну державну позицію. Він назвав подію найсерйознішим випадком порушення безпеки на території Румунії від початку повномасштабної війни Росії проти України.

    У своєму дописі в соціальній мережі X президент заявив, що відповідальність за інцидент повністю лежить на Російській Федерації. Він наголосив, що Румунія відповість “пропорційно, рішуче та скоординовано” як на національному рівні, так і разом із союзниками в ЄС і НАТО. За його словами, характер події є безпрецедентним і потребує швидкої та системної реакції міжнародної спільноти.

    “Ми вживатимемо пропорційних заходів щодо Російської Федерації. Безпрецедентний характер події вимагає рішучої, скоординованої та адекватної відповіді”, – підкреслив Дан.

    За попередніми даними румунських та міжнародних медіа, у ніч на 29 травня під час чергової масованої атаки Росії по Україні безпілотник типу “Герань-2” (російське маркування іранських дронів-камікадзе Shahed) збився з курсу або був відхилений засобами РЕБ і влучив у 10-поверховий житловий будинок у місті Галац, що розташоване неподалік кордону з Україною. Внаслідок удару було госпіталізовано щонайменше двох людей, ще близько 70 мешканців будинку евакуйовано, а частина будівлі зазнала серйозних пошкоджень.

    Інцидент викликав значний резонанс у Румунії, оскільки це один із найсерйозніших випадків, коли наслідки російських атак на Україну безпосередньо зачепили територію країни-члена НАТО. Після початку повномасштабного вторгнення Росії неодноразово фіксувалися падіння уламків дронів на території Румунії, однак пряме влучання у житловий будинок із постраждалими розглядається як ескалаційний сигнал.

    У політичних колах Румунії вже лунають заклики до посилення систем протиповітряної оборони в прикордонних регіонах та перегляду процедур реагування НАТО на подібні інциденти. Експерти зазначають, що випадок у Галаці може стати підставою для активнішого використання консультаційного механізму НАТО, передбаченого статтею 4, а також для посилення військової присутності Альянсу в регіоні Чорного моря.

    На цьому тлі Бухарест опинився в ситуації, коли необхідно одночасно демонструвати стриманість і рішучість: з одного боку, уникати прямої ескалації з Росією, з іншого — забезпечити безпеку власної території та громадян. Очікується, що найближчим часом Рада нацбезпеки Румунії ухвалить низку рішень щодо посилення оборонних заходів і координації з союзниками по НАТО.

  • «Циркони» з чипами Заходу: європейським послам показали іноземні деталі у ракетах РФ після масованої атаки по Україні

    «Циркони» з чипами Заходу: європейським послам показали іноземні деталі у ракетах РФ після масованої атаки по Україні

    Україна продемонструвала європейським дипломатам іноземні компоненти, виявлені у російських ракетах і дронах, якими Росія здійснила одну з наймасштабніших атак по Україні в ніч проти 24 травня. Уламки зброї, зібрані після ударів по Києву та інших регіонах, містили деталі виробництва США, Німеччини, Швейцарії, Великої Британії, Японії, Китаю та інших держав.

    Про це повідомили в Офісі президента України.

    За даними української влади, представникам європейських держав продемонстрували компоненти російських ракет «Циркон», «Калібр», Х-101, а також ударних дронів «Герань-2», якими РФ атакувала Україну у ніч на 24 травня.

    Особливу увагу дипломатів привернуло те, що частина іноземних компонентів була виготовлена вже у 2026 році, попри багаторівневі санкції проти Росії та офіційні заборони на постачання високотехнологічної продукції до країни-агресора.

    У Києві наголошують: це свідчить про те, що Росія досі має доступ до західної електроніки через посередників, паралельний імпорт та так звані «сірі» схеми постачання.

    За інформацією Офісу президента, дипломатам окремо показали плати з російської ракети «Орєшнік». На відміну від інших типів озброєння, ці елементи містили виключно російські та білоруські компоненти, виготовлені ще у 2004–2014 роках.

    Йдеться, зокрема, про мікрочипи та плати виробництва білоруського підприємства «Інтеграл», яке є одним із найбільших виробників електроніки у Білорусі та перебуває під санкціями Заходу.

    Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк під час зустрічі заявив, що критично важливо повністю перекрити постачання електронних компонентів до РФ.

    «Потрібно зосередитися та справді зупинити постачання деталей до Росії. Це стане значним ударом по потужностях російського оборонного виробництва», — наголосив він.

    За словами Власюка, Україна також закликала партнерів посилити контроль за доступом Білорусі до західної електроніки, оскільки частина продукції потрапляє до Росії саме через білоруські підприємства.

    У Києві вважають, що попри масштабні санкції, Росія змогла адаптуватися до обмежень і вибудувала мережу постачання критично важливих компонентів через треті країни.

    За даними української та західної розвідок, російський ВПК активно використовує компанії-посередники у країнах Кавказу, Центральної Азії, Близького Сходу та Азії для закупівлі мікроелектроніки подвійного призначення.

    Українська сторона наголошує, що сучасна російська високоточна зброя критично залежить від імпортних компонентів. Саме тому перекриття цих каналів може суттєво вплинути на здатність РФ виробляти ракети та дрони.

    На цьому тлі українська влада також закликала Європу активніше боротися з так званим «тіньовим флотом» Росії.

    Йдеться про мережу танкерів і суден, які використовуються для обходу санкцій, транспортування російської нафти та фінансування військової машини Кремля.

    Україна пропонує партнерам арештовувати такі судна на основі матеріалів, зібраних СБУ, ГУР, Службою зовнішньої розвідки та Офісом генерального прокурора.

    За інформацією ОП, під час зустрічі дипломатам також нагадали про масовану атаку РФ у ніч на 24 травня.

    Тоді Росія випустила по Україні сотні дронів та десятки ракет різних типів. У Києві, на Київщині та в інших регіонах було зафіксовано руйнування житлових будинків, пожежі та пошкодження цивільної інфраструктури.

    Одним із найбільш постраждалих районів столиці стала Лук’янівка, куди 25 травня міністр закордонних справ Андрій Сибіга запросив представників понад 70 іноземних держав.

    Дипломатам показали наслідки російських ударів, зруйновані будинки та уламки ракет.

    Крім того, внаслідок атаки було пошкоджено й будівлю Міністерства закордонних справ України.

    У Києві наголошують: демонстрація іноземних компонентів у російській зброї має стати ще одним аргументом для посилення санкційного тиску на РФ.

    Українська влада вже неодноразово заявляла, що Росія не змогла б підтримувати нинішні темпи виробництва ракет без доступу до західної мікроелектроніки.

    За оцінками аналітиків, у деяких типах російської зброї частка імпортних компонентів перевищує 70%.

    Попри це, російський ВПК продовжує знаходити шляхи обходу обмежень.

    Саме тому Україна закликає союзників перейти від формальних санкцій до жорсткішого контролю за експортом, реекспортом та діяльністю компаній-посередників.

    У Києві переконані: без перекриття доступу до електроніки та фінансових схем Росія не зможе довго підтримувати нинішній рівень ракетного терору проти України.

  • Росія начепила на “Герань” ракету з радіаційним слідом: СБУ знайшла небезпечні уламки на Чернігівщині

    Росія начепила на “Герань” ракету з радіаційним слідом: СБУ знайшла небезпечні уламки на Чернігівщині

    Росіяни почали використовувати небезпечну модифікацію ударного дрона «Герань-2», оснащену авіаційною ракетою Р-60, у фрагментах якої українські правоохоронці зафіксували підвищений радіаційний фон. За даними Служби безпеки України, уламки ракети виявили після російської атаки на Чернігівщину в ніч проти 7 квітня 2026 року поблизу селища Камка.

    Йдеться про фрагменти ракети Р-60 класу «повітря — повітря», яку російські війська встановили на модифікований ударний безпілотник «Герань-2». За інформацією СБУ, такі ракети ворог використовує не для ударів по землі, а для спроб ураження українських літаків і гелікоптерів, які перехоплюють російські дрони під час масованих атак.

    Під час радіаційної розвідки біля уламків фахівці зафіксували рівень гамма-випромінювання 12 мкЗв/год. Це суттєво вище за типовий природний фон. Для порівняння, у Києві станом на 20 травня 2026 року один із показників радіаційного моніторингу становив 0,156 мкЗв/год, тобто в десятки разів менше за рівень, який виявили біля уламків російської ракети.

    За попередніми даними, підвищений фон може бути пов’язаний із використанням збідненого урану в елементах ракети. Водночас офіційно не повідомляється, яка саме модифікація Р-60 була знайдена на місці падіння. Це важлива деталь, адже інформація про наявність збідненого урану стосується не всіх варіантів цієї ракети.

    Про те, що Росія адаптувала радянську авіаційну ракету Р-60 для встановлення на «Герань-2», Головне управління розвідки Міноборони України повідомляло ще у грудні 2025 року. Тоді в ГУР пояснювали, що головна мета такої модифікації — створити загрозу для української армійської та тактичної авіації, яка бере участь у перехопленні ворожих безпілотників.

    На порталі War&Sanctions також опубліковані дані про російський БпЛА «Герань-2» серії «Э» з ракетою Р-60. У переліку компонентів згадуються іноземні деталі, зокрема електроніка виробництва компаній зі США, Китаю, Великої Британії та інших країн, що вкотре демонструє залежність російського ВПК від імпортних комплектуючих.

    Фактично росіяни намагаються перетворити «Герань» із дрона-камікадзе на багатоцільову платформу. Якщо раніше ці БпЛА переважно використовували для ударів по енергетиці, житлових районах та цивільній інфраструктурі, то тепер ворог намагається додати їм ще одну функцію — боротьбу з українською авіацією. Це може ускладнити роботу гелікоптерів і літаків, які знищують «Шахеди» та інші дрони під час нічних атак.

    Окрему небезпеку становить те, що уламки таких ракет можуть залишатися потенційно шкідливими після падіння. Підвищений радіаційний фон не означає автоматично масштабну радіаційну катастрофу, однак контакт із такими уламками може бути небезпечним. Саме тому фахівці постійно наголошують: після падіння ракет або дронів цивільним не можна наближатися до уламків, торкатися їх, фотографувати зблизька чи намагатися самостійно переносити. У таких випадках потрібно повідомляти ДСНС, поліцію або місцеву військову адміністрацію.

    Поява ракет Р-60 на «Геранях» також свідчить про зміну тактики російських атак. Ворог не лише збільшує кількість дронів, а й експериментує з їхнім оснащенням. У травні російська сторона також демонструвала нову ракету-дрон «Герань-5», яку аналітики описують як окремий тип дешевої крилатої ракети з дальністю до 1000 км і бойовою частиною близько 90 кг.

    Таким чином, Росія намагається комбінувати різні типи повітряних цілей: класичні ударні БпЛА, реактивні дрони, крилаті ракети та модифіковані «Герані» з авіаційним озброєнням. Для України це означає зростання навантаження на систему ППО та потребу в ще більшій кількості засобів перехоплення.

    Наразі СБУ продовжує встановлювати всі обставини застосування цієї зброї. Відомо, що уламки були виявлені після атаки на Чернігівщину, однак деталей щодо можливих постраждалих або наслідків саме цього епізоду офіційно не уточнювали.

  • На Харківщині внаслідок атаки дрона РФ загинула жінка, троє людей постраждали

    На Харківщині внаслідок атаки дрона РФ загинула жінка, троє людей постраждали

    У Куп’янському районі Харківської області 13 квітня внаслідок російської атаки безпілотником загинула 74-річна жінка, ще троє цивільних отримали поранення або зазнали гострої стресової реакції. Удар було завдано по селищу Великий Бурлук. Про це повідомила Харківська обласна прокуратура.

    За даними слідства, російські війська здійснили атаку приблизно о 13:30, використавши ударний безпілотник, попередньо типу «Герань-2». Вибух стався у межах населеного пункту, внаслідок чого загинула літня місцева мешканка. Її травми виявилися несумісними з життям, і вона загинула на місці.

    Ще одна жінка, 69 років, отримала поранення різного ступеня тяжкості. Двоє інших мешканців перебували неподалік у момент вибуху та зазнали гострої реакції на стрес. Медичні служби надали їм необхідну допомогу, включно з первинною стабілізацією стану та психологічною підтримкою.

    Внаслідок вибуху також зазнала пошкоджень цивільна інфраструктура. Руйнувань зазнали житлові будинки, вибухова хвиля та уламки пошкодили приватні домогосподарства, а також автомобіль, який перебував поруч. Такі наслідки є типовими для застосування дронів-камікадзе, які мають високий радіус ураження та використовуються в прифронтових районах проти об’єктів у населених пунктах.

    Правоохоронні органи одразу після атаки розпочали фіксацію наслідків удару. На місці працювали слідчо-оперативні групи, які документують руйнування, збирають уламки боєприпасів та опитують свідків. Зібрані матеріали стануть частиною кримінального провадження, відкритого за статтею про воєнний злочин, що спричинив загибель людини (ч. 2 ст. 438 КК України).

    Такі розслідування в Україні проводяться щоразу після атак на цивільні населені пункти. Їхня мета — юридична фіксація обставин обстрілів та подальша передача матеріалів до міжнародних інституцій, які займаються питаннями воєнних злочинів.

    Харківська область залишається одним із найбільш уражених регіонів України через близькість до лінії фронту та регулярні атаки з боку російських військ. У регіоні періодично фіксуються удари безпілотниками, артилерійські обстріли та застосування керованих авіабомб, що призводить до жертв серед цивільного населення та руйнування житлової інфраструктури.

    У той же день також повідомлялося про іншу атаку дронів у Харківській області — в місті Богодухів, де постраждали цивільні, серед них дитина. Це свідчить про одночасний тиск на кілька населених пунктів регіону та продовження практики ударів по житлових районах.

    Українська влада та правоохоронні органи наголошують, що всі подібні випадки документуються та розслідуються як потенційні воєнні злочини відповідно до міжнародного гуманітарного права.

  • Юсов: росіяни тестують нові модифікації «Шахедів» із камерами та модемами

    Юсов: росіяни тестують нові модифікації «Шахедів» із камерами та модемами

    Росія суттєво наростила темпи виробництва ударних безпілотників Shahed-136/«Герань-2» і нині здатна випускати до 2700 таких апаратів щомісяця. Про це повідомив представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов в інтерв’ю Новини.LIVE.

    За його словами, йдеться про дрони з бойовою частиною, але окремо Росія також виготовляє «порожні» варіанти – так звані «обманки». Вони не несуть вибухівки, проте змушують Україну витрачати засоби протиповітряної оборони.

    «Сотні “Шахедів”, які щодня летять у бік України, та комбіновані ракетно-дронові удари – це серйозний виклик для наших сил ППО і ПРО. Це також означає додаткові виклики для партнерів, які повинні допомагати посилювати захист нашого неба», – підкреслив Юсов.

    Він зазначив, що росіяни постійно намагаються вдосконалювати безпілотники: випробовують різні модифікації, у тому числі з новими компонентами. Водночас можливості масштабного виробництва напряму залежать від доступу до іноземних комплектуючих.

    Нагадаємо, у травні 2025 року повідомлялося, що Росія щоденно виготовляє близько 170 «Шахедів», включно з імітаторами. У Кремлі планують досягти показника у 190 дронів на добу вже до кінця року, а в перспективі – до 500.

    Експерт Defense Express Олег Катков пояснював, що для виробництва цих апаратів не потрібне високоточне обладнання: більшість процесів відбувається вручну, а ключові комплектуючі масово закуповуються в Китаї.

    Фахівець із радіотехнологій Сергій «Флеш» також повідомляв, що росіяни випробовують нову серію «Шахедів» із камерами та модемами для передачі відео. Такі дрони дозволяють ворогу вести трансляцію у реальному часі та навіть дистанційно керувати польотом через радіоканал.

  • Виробництво “Шахедів” зросло в сім разів: Україну чекає нова хвиля атак

    Виробництво “Шахедів” зросло в сім разів: Україну чекає нова хвиля атак

    Росія щодня наближається до нового етапу масованих атак по Україні, попереджає військовий фахівець із радіотехнологій Сергій Безкрестнов, відомий за позивним “Флеш”. За його словами, Кремль нарощує виробництво дронів-камікадзе “Шахед” у рази — зокрема, вже діють два великі підприємства, а третій завод у процесі будівництва. Очікується, що нові удари будуть сконцентровані на критичній інфраструктурі — особливо в осінньо-зимовий період.

    “Шахеди” стали для РФ дешево реалізованим інструментом системного терору. Масові запуски безпілотників здатні проривати ППО і виснажувати оборону. Безкрестнов попереджає: в перспективі росіяни можуть випускати до 700–800 дронів за одну атаку, що становить безпрецедентну загрозу.

    За його словами, хоча влітку удари по енергетиці не мають великого сенсу, восени очікується нова хвиля атак — більш потужна та системна. Власне, саме тоді росіяни й намагатимуться паралізувати українську інфраструктуру.

    За даними ГУР, які озвучував “Флеш”, виробництво “Шахедів” у РФ за останній рік зросло у п’ять разів, але він вважає, що реальне зростання — ближче до семи разів. Уже діють два основних заводи — в Алабузі та Іжевську, однак наразі, за його інформацією, зводиться третє виробництво, що свідчить про довгострокові плани агресора.

    Про зростання темпів виготовлення дронів раніше повідомляли і журналісти проєкту “Оборонка” Української правди. Зокрема, йшлося про 170 дронів на день у червні, з планами досягти 190 одиниць щодня до кінця року. У свою чергу Forbes Ukraine з посиланням на ГУР писав про 2 700 “Шахедів”/”Гераней” та 2 500 “Герберів” щомісяця — загалом це до 5 200 дронів на місяць.

    Згідно зі статистикою Повітряних сил ЗСУ, середній обсяг атак вже становить 2 500 дронів на місяць, а пікове навантаження у березні сягнуло 4 198 одиниць. Це підтверджує — Україна вже в стані повітряної війни нового типу, де масованість атаки стає головною зброєю ворога.

    Осінь 2025 року може стати критичним періодом — і не лише з точки зору енергетики. Масштабне застосування “Шахедів” — це не лише атака, а й спосіб виснаження ресурсів ППО та деморалізації цивільного населення. Українським оборонцям і союзникам варто готуватися до нового етапу війни, де головною ставкою стане витривалість.

  • Харків атакували 20 дронами: вогонь охопив ринок «Барабашово» та житлові квартали

    Харків атакували 20 дронами: вогонь охопив ринок «Барабашово» та житлові квартали

    Ніч на 6 травня стала однією з найважчих для Харкова за останній час: російські війська атакували місто дронами-камікадзе типу «Герань-2», влучивши у щонайменше вісім локацій у чотирьох районах міста. Внаслідок масованої атаки постраждали щонайменше четверо людей, зафіксовано щонайменше шість масштабних пожеж.

    Одним із головних епіцентрів ударів став найбільший ринок Харкова — «Барабашово». За попередніми даними, знищено близько 20 торговельних павільйонів, ще майже 80 — пошкоджено. На території ринку також горіли магазини, охоплені вогнем площі сягнули 500 квадратних метрів.

    Крім того, в інших районах міста:

    • У Шевченківському районі згоріли дах і кімната приватного будинку (400 м²);

    • У Київському районі зайнявся ресторан (700 м²);

    • У Холодногірському районі пошкоджено фасад багатоповерхівки, згоріли кіоск, будівля та три автомобілі (120 м²);

    • В Індустріальному районі згорів автомобіль і пошкоджено виробничу будівлю.

    За словами голови Харківської ОВА Олега Синєгубова, загалом російські безпілотники вдарили по місту 20 разів. Упродовж двох годин тривала масована атака, в ході якої харків’яни чули понад десять потужних вибухів.

    ДСНС працює на місцях уражень, ліквідуючи пожежі та допомагаючи постраждалим. За словами мера Харкова Ігоря Терехова, місто зазнало серйозних руйнувань, але всі відповідні служби продовжують працювати безперебійно.

    Атака стала черговим епізодом послідовного тиску РФ на Харків, який останнім часом зазнає регулярних повітряних ударів, спрямованих як по інфраструктурі, так і по цивільних об’єктах.