Golosnovinua.com

Позначка: Гетьманцев

  • Гетьманцеву можуть запропонувати очолити податкову замість Генпрокуратури і в цьому варіанті зацікавлений Арахамія

    Гетьманцеву можуть запропонувати очолити податкову замість Генпрокуратури і в цьому варіанті зацікавлений Арахамія

    Чутки про Данила Гетьманцева в кріслі генпрокурора з’явилися в потрібний момент — і майже одразу почали розсипатися. Як стало відомо редакції від джерела, обізнаного із ситуацією, всередині влади зараз обговорюється інший сценарій — збереження впливу Гетьманцева через податкову вертикаль. Сам голова податкового комітету відповів у своєму стилі: «поки ні, не з нашим щастям», але якщо Офіс президента буде вперто просувати «свого» кандидата — «обіцяю подумати». Реальна ставка виглядає інакше. Увечері 14 вересня Кабмін зняв виконувачку обов’язків голови ДПС Лесю Карнаух. Мінфіну доручено терміново внести кандидатури. Пост податкової знову порожній того ж дня, коли Зеленський відсторонив Руслана Кравченка від посади генпрокурора. Кравченко прийшов в ОГП саме з податкової. Коло замкнулося — і відкрило іншу вакансію.

    Для Давида Арахамії контроль над ДПС важливіший, ніж формальна перемога в Офісі генпрокурора. Прокуратура зараз токсична: операція НАБУ «Карфаген», обшуки, взаємні підозри, виїзд Кравченка «у відрядження». Поставити туди людину, яку вже називають «близькою до Арахамії», означає вплутатися у війну з антикорупційними органами на їхньому полі. Податкова — інше. Це каса, детінізація, «клуб білого бізнесу», адміністрування ПДВ, митний контур і важіль тиску на бізнес без гучних кримінальних процесів.

    Гетьманцев роками вважався неформальним куратором податкової політики. Його люди сиділи в ДПС і раніше. Офіційне призначення головою служби закріпило б те, що й так існувало в сірій зоні: комітет Ради плюс виконавча вертикаль в одних руках. Для фракції це прямий доступ до потоків, які годують бюджет у війну, і до інструменту, який можна вмикати й вимикати точково. Політична логіка теж простіша. Генпрокурора затверджує Рада після подання президента — це публічний бій. Голову ДПС призначає уряд. Тихіше, швидше, менше міжнародного шуму. Арахамії, якого в кулуарах уже порівнюють з «Єрмаком 2.0», потрібен не ще один скандальний силовик, а робочий фіскальний важіль.

    Гетьманцев як генпрокурор був би ефектною картинкою: професор фінансового права, учасник конкурсу до Верховного Суду, людина, яка сама пише, що стане «страшним сном корупціонерів». Як голова податкової він небезпечніший саме тому, що залишається у своїй сфері. Там він знає правила, людей і схеми краще за будь-якого прокурора, що прийшов збоку. Поки голосують відставку Кравченка, іде інший конкурс — тихий. І якщо Гетьманцева справді «подадуть» у ДПС, це буде не пониження. Це буде закріплення реального активу, який для Арахамії зараз дорожчий за гучне крісло в ОГП.

     

  • Нардеп Гетманцев провів відпустку на Лазурному узбережжі, – журналіст Бойко

    Нардеп Гетманцев провів відпустку на Лазурному узбережжі, – журналіст Бойко

    Як повідомляє журналіст Володимир Бойко, голова податкового Комітету Ради Данило Гетманцев з 23 квітня по 5 травня 2026 року перебував у відпустці у Франції неподалік Монако.

    “Гетманцев під час воєнного стану їздив у відпустку на Лазурне узбережжя, а Апарат ВРУ  приховує, чи звертався нардеп по дозвіл на виїзд за кордон” зазначає журналіст Володимир Бойко та публікує фото відповіді на його офіційний запит.

    ФОТО:  Апарат ВРУ не відповів на журналістський запит про відпочинок Гетманцева у Франції

    Також, за інформацією Володимира Бойко, приховує свою відпустку на Лазурці  з 23 квітня по 5 травня 2026 року і сам голова податкового Комітету Ради Данило Гетманцев.  Зокрема, на офіційний запит журналіста Гетманцев уникнув прямої відповіді.

    ФОТО: Нардеп Гетманцев ухиляється від відповіді журналістам про свій відпочинок у Франції

    За інформацією журналіста, нардеп Гетманцев  звертався по дозвіл до Апарату Ради та отримав його і виїхав до Франції.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що родина голови парламентського комітету з податків і фінансів Данила Гетманцева мешкає за кордоном і володіє нерухомістю через офшорні схеми з російськими зв’язками.

    Згідно з офіційними документами, дружина та сини Гетманцева живуть у Франції. Їхнім домом є квартира площею 142,6 квадратного метра, зареєстрована на компанію Les Hauts D’Esmeralda. Цю фірму створено у листопаді 2012 року у Верхній Савої — елітному регіоні Франції, популярному серед заможних іноземців.

    Бенефіціаром компанії є мати нардепа — Олена Гетманцева. Співзасновником виступає Філіп Мейєр, громадянин Швейцарії з Женеви. Втім, на цьому коло зв’язків не закінчується. Мейєр також є партнером у ще одній французькій компанії — Les Hauts De Bristol, яка пов’язана із громадянами росії Мариною Крінічанською та Даніілом Крінічанським, зареєстрованими в москві.

    Окрім цього, зафіксовано, що теща Гетманцева, Олена Буковньова, нині проживає в російському місті Петропавловськ-Камчатський разом із чоловіком — Олександром Буковньовим.

    У декларації депутата також вказано фінансовий зв’язок із підсанкційною особою. Родина Гетманцева надала позику у 50 тисяч доларів США громадянину Лівану Родріго Мерхежу. Цей чоловік перебуває під санкціями США через звинувачення у торгівлі зброєю.

  • Марченко: податок на посилки доведеться ухвалити — це умова МВФ і ЄС

    Марченко: податок на посилки доведеться ухвалити — це умова МВФ і ЄС

    Україна змушена буде ухвалити законопроєкт про оподаткування міжнародних посилок, оскільки його прийняття є частиною зобов’язань перед міжнародними партнерами та умовою подальшого фінансування. Про це заявив міністр фінансів України Сергій Марченко під час обговорення змін до податкового законодавства.

    За словами очільника Мінфіну, питання запровадження податку на товари, що надходять із-за кордону через поштові сервіси, не є предметом політичного вибору України, а випливає з міжнародних домовленостей.

    «Є зовнішній тиск з цього питання, є зовнішній запит. У нас немає можливості зняти це питання або якимось чином передомовитися», — наголосив Марченко.

    Він підкреслив, що ухвалення відповідного законопроєкту є фактично неминучим кроком у межах чинних фінансових домовленостей із міжнародними партнерами.

    «Іншого виходу немає. Зовнішній тиск, думаю, доведеться збалансувати внутрішнім тиском», — додав міністр.

    Йдеться про законодавчу ініціативу, яка передбачає зміну правил оподаткування товарів, що надходять в Україну в міжнародних поштових і кур’єрських відправленнях. Зокрема, мова йде про можливе запровадження податку на додану вартість або інших фіскальних механізмів для посилок із-за кордону.

    Урядові джерела зазначають, що ця ініціатива є частиною ширшого пакета податкових реформ, які Україна має виконати в межах співпраці з Міжнародний валютний фонд. У МВФ такі кроки розглядаються як структурні маяки — індикатори реформ, від виконання яких залежить подальше фінансування програм макрофінансової стабільності.

    Окремо питання податку на посилки розглядається і в контексті співпраці з Європейський Союз. За даними з урядових обговорень, виконання цієї норми може стати умовою для отримання частини фінансової допомоги ЄС, зокрема траншів у межах багаторічних програм підтримки України.

    Зокрема, мова йде про можливу прив’язку до фінансування обсягом близько 8,4 млрд євро, частина якого може бути надана за умови ухвалення податкових змін. У європейських інституціях також розглядається варіант ширшої прив’язки фіскальних реформ до більшого кредитного пакета, обсяг якого оцінюється приблизно у 90 млрд євро.

    Таким чином, податкові зміни щодо міжнародних посилок можуть стати одним із елементів загальної фінансової архітектури підтримки України з боку Заходу.

    Водночас це питання вже викликає активне обговорення всередині країни, оскільки воно безпосередньо стосується мільйонів громадян, які регулярно користуються закордонними онлайн-магазинами та маркетплейсами. Очікується, що ухвалення законопроєкту може вплинути на вартість імпортних товарів масового споживання та змінити структуру онлайн-торгівлі в Україні.

    У парламенті тим часом тривають консультації щодо тексту документа. Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев заявив, що голосування за законопроєкт може відбутися вже найближчим часом. За його словами, частина депутатів, які раніше виступали проти ініціативи, вже змінили свою позицію.

    За словами урядовців, ухвалення цього закону є важливим елементом для забезпечення стабільного фінансування державного бюджету та продовження співпраці з міжнародними кредиторами в умовах воєнного стану та значного бюджетного дефіциту.

    Фактично, питання оподаткування посилок поступово переходить із рівня політичної дискусії до фінального етапу ухвалення рішення, яке напряму пов’язане з виконанням міжнародних зобов’язань України.

  • Без фінансової допомоги Заходу Україні доведеться підняти податки – Гетьманцев

    Без фінансової допомоги Заходу Україні доведеться підняти податки – Гетьманцев

    Україна фактично не має альтернатив міжнародній фінансовій допомозі для покриття бюджетного дефіциту. Про це заявив голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.

    За його словами, жоден із внутрішніх інструментів не здатен забезпечити необхідний обсяг ресурсів. Йдеться про підвищення податків, державні запозичення, емісію чи скорочення видатків.

    Гетманцев наголосив, що скорочення оборонних витрат наразі неможливе, адже країна перебуває у стані повномасштабної війни. Водночас підвищення податків, за його оцінкою, не дасть очікуваного ефекту і може негативно вплинути на економіку та рівень детінізації.

    Емісію коштів він назвав крайнім заходом, який не розглядається як реалістичний сценарій.

    Як приклад масштабу проблеми депутат навів розрахунок: для заміщення близько 40 мільярдів доларів зовнішньої допомоги довелося б різко підвищити податки.

    “1% ПДВ дає майже 50 мільярдів гривень. Тобто для компенсації такого обсягу коштів потрібно було б підвищити ПДВ приблизно до 55%“, — пояснив Гетманцев.

    За його словами, такі цифри демонструють, що спроба покрити дефіцит лише внутрішніми ресурсами є нереалістичною.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що без фінансування з боку ЄС Україна може зіткнутися з ризиком невиплати соціальної допомоги вже у 2026 році, що ще раз підкреслює критичну залежність бюджету від міжнародної підтримки.

  • Без фінансування ЄС Україна не зможе забезпечити соцвиплати у 2026 році

    Без фінансування ЄС Україна не зможе забезпечити соцвиплати у 2026 році

    У команді президента попереджають про можливі проблеми з фінансуванням соціальних виплат уже у другій половині 2026 року, якщо Європейський Союз не ухвалить рішення щодо подальшої підтримки України.

    Про це повідомляють джерела, знайомі з перебігом переговорів. За словами одного з представників влади, наразі ситуація залишається невизначеною через позицію окремих країн ЄС.

    «Європейці запевняють, що фінансування буде і що вони знайдуть спосіб обійти опір Угорщини. Але якщо рішення так і не буде, може скластися ситуація, коли гроші ще залишаться на армію, а на соціальні виплати їх уже не вистачатиме», — зазначив співрозмовник.

    За його словами, Україна наразі використовує наявні бюджетні ресурси, очікуючи на узгодження механізмів фінансової підтримки з боку Європейського Союзу.

    Джерела також вказують, що ключовою перешкодою залишається позиція Угорщини, яка блокує або ускладнює ухвалення окремих рішень у межах ЄС.

    Водночас у владі розраховують, що європейські партнери зможуть знайти компроміс і забезпечити необхідне фінансування.

    Раніше голова парламентського комітету з питань фінансів Данило Гетманцев також попереджав про ризики для бюджету. За його словами, уже навесні можуть виникнути труднощі з фінансуванням державних видатків.

    Таким чином, питання зовнішньої фінансової підтримки залишається критично важливим для забезпечення як оборонних потреб, так і соціальних виплат в Україні.

  • Уряд вводить нові податки заради траншу МВФ: що зміниться для українців

    Уряд вводить нові податки заради траншу МВФ: що зміниться для українців

    Міністерство фінансів України 19 березня оприлюднило новий податковий законопроєкт, який має стати ключовою умовою для продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом. Документ передбачає низку змін, що безпосередньо вплинуть як на бізнес, так і на звичайних громадян, і має бути ухвалений Верховною Радою вже до кінця березня.

    Йдеться про виконання чотирьох ключових вимог, закріплених у меморандумі з МВФ. Зокрема, пропонується запровадити автоматичне оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Для таких доходів передбачена пільгова ставка 5%, а неоподаткований мінімум становитиме 2000 євро на рік. У разі перевищення цієї суми податок стягуватиметься лише з різниці. Водночас скористатися пільговим режимом зможуть лише ті, хто відповідатиме низці умов — зокрема, не матиме найманих працівників і відкриє окремий рахунок для таких доходів. Ідею вже підтримали великі гравці ринку, серед яких сервіси таксі та доставки.

    Другим важливим пунктом є продовження дії військового збору на рівні 5% для фізичних осіб. Його планують зберегти до завершення реформи Збройних Сил України, що фактично означає продовження податкового навантаження на громадян на невизначений термін.

    Третя зміна стосується запровадження ПДВ на товари, придбані на закордонних маркетплейсах. За новими правилами, податок має включатися у вартість товару та сплачуватися самими платформами. Водночас передбачено виняток: посилки вартістю до 45 євро, якщо вони надсилаються фізичними особами без комерційної мети, не оподатковуватимуться.

    Ще одна суттєва новація — обов’язкова сплата ПДВ для фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі оподаткування з річним доходом понад 4 млн грн. Ця норма має набути чинності з 1 січня 2027 року, що дає бізнесу певний час для адаптації.

    Ухвалення законопроєкту має критичне значення для фінансової стабільності країни. Саме від нього залежить отримання другого траншу від МВФ, який очікується вже у червні 2026 року. У владі відкрито визнають, що альтернативи співпраці з фондом наразі немає. Як пояснював голова податкового комітету парламенту Данило Гетманцев, МВФ виступає своєрідним фінансовим “якорем”, від якого залежить підтримка з боку інших міжнародних партнерів.

    Ситуацію ускладнює й зовнішній контекст. Зокрема, блокування Угорщиною та Словаччиною кредитної допомоги від Європейського Союзу, а також геополітичні фактори, пов’язані з Близьким Сходом, створюють додаткові ризики для української економіки.

    Очікується, що Верховна Рада розгляне законопроєкт уже наступного тижня. У разі його ухвалення країна зможе зберегти макрофінансову підтримку, однак ціною цього стануть нові податкові правила, які відчують як підприємці, так і пересічні українці.

  • Львівські митники затримали контрабанду Apple на 35 млн грн

    Львівські митники затримали контрабанду Apple на 35 млн грн

    На Львівщині митники затримали партію контрабанди товарів Apple вартістю понад 35 млн грн, зокрема 501 телефон, серед яких переважно iPhone 17 Pro, 16 Pro Max та 15 Pro Max. Техніка була захована під підлогою вантажного автомобіля.

    Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев у своєму телеграм-каналі заявив, що затримані товари пов’язані із мережею магазинів «Ябко». За його словами, це мала партія великого потоку контрабанди, а придбати її у офіційного дистриб’ютора група не могла. Водночас нардеп наголосив, що правоохоронці протягом двох років не можуть встановити походження товару.

    У відповідь компанія «Ябко» відкинула будь-який зв’язок із контрабандною технікою. У офіційній заяві мережі підкреслюється, що жодним вироком суду не встановлено фактів контрабанди з боку «Ябко», а публічні звинувачення завдають шкоди діловій репутації компанії.

    Крім того, «Ябко» повідомило, що у 2025 році оборот офіційно розмитненої продукції компанії склав 1 680,55 млн грн (без ПДВ), а податки, сплачені при імпорті, становили 332,4 млн грн.

    Справу наразі розслідують українські правоохоронні органи, а походження затриманої контрабанди залишається предметом перевірки.

  • Гетманцев закликає скасувати спецпенсії прокурорів через соціальну несправедливість

    Гетманцев закликає скасувати спецпенсії прокурорів через соціальну несправедливість

    В Україні триває дискусія щодо спеціальних пенсій прокурорів, які в окремих випадках сягають сотень тисяч гривень на місяць. Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев закликає парламент прискорити розгляд законопроєкту №12278 про скасування таких виплат, наголошуючи на глибокій соціальній несправедливості та загрозі для державного бюджету.

    За його словами, законопроєкт уже майже 200 днів не дійшов до другого читання, хоча пройшов перше читання та отримав схвальний висновок Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Гетманцев підкреслив, що затягування розгляду має реальні наслідки — поглиблює соціальну прірву між звичайними пенсіонерами та тими, хто користується спеціальними привілеями.

    Нардеп навів приклад колишнього прокурора Миколаївської області, який, проживаючи за кордоном, виграв суд проти Пенсійного фонду України. Суд зобов’язав нарахувати йому пенсію по інвалідності у розмірі 156 692 грн на місяць. Лише за період з 15 вересня 2022 року по 31 грудня 2023 року йому було нараховано понад 2,1 млн грн.

    У 2025 році Пенсійний фонд України за судовими рішеннями має виплатити близько 35 млрд грн отримувачам спеціальних пенсій — кошти, які могли б піти на підтримку звичайних пенсіонерів або фінансування оборонних потреб.

    За офіційними даними, приблизно кожному п’ятому пенсіонеру в Україні виплати нараховуються за спеціальними законами. Це, зокрема, шахтарі, судді, прокурори, чорнобильці та особи, звільнені з військової служби. Для цих пенсій діє окрема формула нарахування, яка суттєво відрізняється від механізму розрахунку звичайних трудових пенсій.

    На початку 2025 року Кабмін запровадив обмеження для аномально високих спецпенсій державних службовців, застосувавши понижувальні коефіцієнти для виплат понад 23 610 грн. Водночас, за словами Гетманцева, це не вирішує проблему системно й не поширюється на всі категорії спецпенсіонерів, зокрема прокурорів.

    Нардеп наголошує, що пріоритетом держави має стати комплексна пенсійна реформа, яка забезпечить гідний рівень життя для всіх українців, а не лише для обраних груп.

  • Максимальна пенсія більша за мінімальну у 635 разів: Гетманцев про «кланові пенсії»

    Максимальна пенсія більша за мінімальну у 635 разів: Гетманцев про «кланові пенсії»

    Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що понад 7 мільйонів українських пенсіонерів живуть за межею бідності. Про це він повідомив в інтерв’ю «Українському радіо», підкресливши, що основна причина цього – несправедливість чинної пенсійної формули та механізму індексації.

    За словами Гетманцева, в Україні налічується близько 10,5 мільйонів пенсіонерів, і дві третини з них опинилися в ситуації, коли їхній дохід фактично не дозволяє забезпечити навіть базові потреби. Нардеп наголосив, що головна проблема полягає в тому, що індексація проводиться не щодо реальної пенсії людини, а щодо зарплатної бази, з якої пенсія була розрахована колись. Ця база залишається «замороженою» на рівні 2018 року.

    Він пояснив, що така система створює парадокс: якщо середня зарплата, на основі якої призначили пенсію, вища за нинішній індексований базовий показник, то пенсія взагалі не індексується. Там же, де індексація відбувається, її розмір катастрофічно відстає від реальної економічної ситуації.

    За розрахунками Гетманцева, у 2025 році розрив між реальною зарплатою і тією, на яку орієнтується формула індексації, сягне 49%. Це призводить до того, що людина з 35 роками стажу та реальною середньою заробітною платнею мала б отримувати близько 7 тисяч гривень пенсії, але натомість отримує лише 3119 грн. Різниця перевищує 55%, і це, за його словами, є «катастрофою».

    Окремо він звернув увагу на проблему так званих «кланових пенсій» – прокурорських, суддівських, правоохоронних. За його словами, максимальна пенсія в Україні перевищує мінімальну у 635 разів – такого розриву немає ніде у світі.

    Гетманцев зазначив, що необхідно чесно змінити формули розрахунку, адже фінансовий ресурс для підвищення пенсій є. Цього року Пенсійний фонд отримав на 80 мільярдів гривень більше, однак ці кошти спрямовуються на погашення спецпенсій, а не на поліпшення ситуації звичайних пенсіонерів, які найбільше потребують підтримки.

  • Створення нової коаліції та уряду національної стійкості: що відбувається у фракції «Слуга Народу»

    Створення нової коаліції та уряду національної стійкості: що відбувається у фракції «Слуга Народу»

    У фракції «Слуга Народу» загострюється внутрішньополітичне протистояння на тлі корупційного скандалу навколо справи Міндіча. Частина народних депутатів виступила з публічною заявою про необхідність формування нової коаліції та уряду національної стійкості, наголошуючи, що в нинішній ситуації «недоторканих не повинно бути». Вони закликали до негайного звільнення всіх фігурантів резонансної справи та повної підтримки НАБУ і САП.

    Ініціаторами заяви стали депутати, серед яких нардеп Микита Потураєв, які стверджують, що парламенту потрібна перезавантажена виконавча влада без кулуарного впливу та політичних квот. Натомість у фракції посилюється протистояння між групами депутатів: одні втрачають контроль над фінансовими потоками, інші намагаються зберегти домінування в окремих регуляторних сферах.

    Особливо вирізняється активність Данила Гетманцева, який, за даними парламентських джерел, прагне відновити вплив у регуляторному та фінансовому секторах, включно з лотерейним ринком. Політична турбулентність підсилюється тим, що частина фракції намагається використати антикорупційний резонанс як інструмент для власного політичного позиціонування та боротьби за контроль над ключовими сферами.

    Водночас депутати, які виступили за створення уряду національної стійкості, підкреслюють: новий Кабінет Міністрів має формуватися без партійних квот, виключно з фахівців із бездоганною репутацією. Основні вимоги — пріоритет обороноздатності, економічної стабільності, енергетичної безпеки та реальна протидія корупції на найвищому рівні. На їхню думку, країна не може дозволити собі політичних ігор, коли на кону — безпека держави та довіра громадян.

    Ситуація у Верховній Раді свідчить, що боротьба за вплив всередині фракції триває, а її результат може суттєво змінити політичний ландшафт перед ухваленням рішень щодо майбутнього уряду.