Golosnovinua.com

Позначка: глобальне потепління

  • Тисячі пінгвінів раптово повернулися до «Вернадського»: вчені пояснили аномалію

    Тисячі пінгвінів раптово повернулися до «Вернадського»: вчені пояснили аномалію

    Біля української антарктичної станції «Академік Вернадський» цього року зафіксували незвичну поведінку субантарктичних пінгвінів. Птахи спочатку рекордно пізно залишили острів Галіндез, а потім так само несподівано рано повернулися назад. Уже в другій половині серпня українські біологи нарахували на острові щонайменше 3,5 тисячі особин — зазвичай масове повернення пінгвінів відбувається лише у вересні-жовтні.

    Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр. Науковці пов’язують незвичну міграційну картину насамперед зі змінами льодової ситуації поблизу острова та температури океану.

    Нинішній сезон виявився незвичайним одразу за кількома показниками. Зазвичай субантарктичні, або пінгвіни дженту, залишають Галіндез приблизно у травні після завершення сезону розмноження. Однак цього року значна частина птахів залишалася біля української станції аж до другої половини липня.

    Після короткої перерви вже в серпні вони почали масово повертатися.

    За словами біолога 31-ї Української антарктичної експедиції Олега Горяінова, зараз пінгвіни розосередилися вздовж узбережжя острова практично до будівель станції. Тож полярники можуть спостерігати за ними просто з вікон.

    Причиною такого раннього повернення могла стати швидка зміна умов навколо Галіндеза. Наприкінці липня температура морської води біля острова опустилася приблизно до -1,9 °C, після чого почав формуватися морський лід. Однак згодом вода знову потеплішала, а крига почала відступати, відкривши птахам доступ до океану та кормової бази.

    Для пінгвінів наявність відкритої води має ключове значення. Саме в морі вони полюють на криль, рибу та інших морських організмів. Якщо узбережжя надовго скуване щільним льодом, птахам доводиться витрачати більше енергії, щоб діставатися до місць харчування.

    Тому зміни льодових умов можуть безпосередньо впливати на те, коли пінгвіни залишають колонію і коли повертаються назад.

    Українські дослідники вже багато років спостерігають, як змінюється чисельність пінгвінів біля «Вернадського». І тенденція дуже помітна: їх стає дедалі більше.

    За інформацією Національного антарктичного наукового центру, коли Україна отримала станцію від Великої Британії у 1996 році, субантарктичні пінгвіни взагалі не гніздилися безпосередньо на Галіндезі. Згодом ситуація почала стрімко змінюватися. Нині цей вид став одним із найпомітніших мешканців острова.

    У січні 2026 року на острові нарахували вже понад 10 тисяч пінгвінів. У НАНЦ пояснюють: субантарктичні пінгвіни є теплолюбнішими порівняно з деякими іншими антарктичними видами, тому їхнє поширення дедалі південніше розглядають як один із наочних індикаторів змін клімату в регіоні.

    Наукові дослідження також підтверджують довгострокове розширення колонії.

    У роботі українських та міжнародних науковців, опублікованій у липні 2026 року в Ukrainian Antarctic Journal, зазначається, що колонія субантарктичних пінгвінів на Галіндезі є другою найпівденнішою колонією цього виду і однією з найбільших у регіоні. За оцінками дослідників, у піковий період сезону 2025–2026 років чисельність дорослих особин у колонії становила близько 7 тисяч, а сама колонія продовжує зростати рік за роком.

    Вчені також зафіксували, що за останні п’ять років дві основні частини колонії — поблизу будівель станції та на так званому Penguin Point — значно розширилися і поступово наближаються одна до одної.

    Один із нових великих секторів колонії сформувався неподалік павільйону магнітометрів «Вернадського». Тобто пінгвіни не просто стають чисельнішими — вони освоюють нові ділянки самого острова.

    Цікаво, що рання поява пінгвінів біля української станції вже траплялася раніше. НАНЦ описував випадки, коли перші невеликі групи птахів з’являлися на Галіндезі ще в липні, хоча традиційно їх масове повернення припадає приблизно на кінець вересня. Тоді сприятливими для птахів також виявилися умови відкритої води, які дозволяли їм без проблем діставатися кормових районів.

    Але нинішній сезон вирізняється масштабами: вже у другій половині серпня на острові були тисячі пінгвінів.

    Ситуацію неможливо розглядати окремо від загальних кліматичних процесів навколо Антарктичного півострова. Саме цей регіон упродовж десятиліть залишається одним із районів, де кліматичні зміни проявляються особливо помітно.

    Українські полярники, які цілорічно проводять метеорологічні спостереження на Галіндезі, фіксують зміни температури повітря та океану, льодової обстановки й інших параметрів. Станція має особливу наукову цінність, оскільки спостереження в цьому районі ведуться безперервно десятиліттями: Україна продовжує їх із 1996 року, а частина кліматичних і атмосферних рядів бере початок ще за часів британської станції.

    Саме довгі серії даних дозволяють відрізнити випадкову погодну аномалію одного сезону від стійкої багаторічної тенденції.

    Українські метеорологи раніше звертали увагу й на потепління прибережних вод біля Аргентинських островів. Через теплішу воду частина проток, які раніше взимку регулярно вкривалися кригою, може залишатися відкритою. Такі зміни впливають не тільки на пінгвінів, а й на всю морську екосистему — від криля до великих морських ссавців.

    Саме тому пінгвіни для біологів є не просто яскравими мешканцями «Вернадського». Стан і динаміка їхніх популяцій використовуються як один з індикаторів стану антарктичних морських екосистем.

    Автори свіжого дослідження колонії на Галіндезі наголошують, що дані про чисельність і цикл розмноження пінгвінів важливі, зокрема, для оцінки морських живих ресурсів Антарктики та формування підходів до промислу криля.

    Зміни в термінах повернення птахів, початку гніздування чи кількості дорослих особин можуть сигналізувати про масштабніші процеси в океані — зміну температури води, кількості льоду та доступності корму.

    Особливо показовою є історія появи субантарктичних пінгвінів на Галіндезі. Ще кілька десятиліть тому вони тут практично не гніздилися. Нині біля української станції сформувалася велика колонія, яка продовжує розширюватися. Національний антарктичний науковий центр прямо називає збільшення кількості цих птахів одним зі свідчень потепління в районі «Вернадського».

    Якщо тенденція до потепління та скорочення періоду стійкого морського льоду продовжиться, поведінка птахів може змінитися ще сильніше. Українські науковці не виключають, що в майбутньому частина субантарктичних пінгвінів узагалі перестане залишати Галіндез на зимовий період.

    Поки ж сезон 2026 року вже став винятковим: пінгвіни рекордно довго затрималися біля станції після попереднього сезону, а після відходу повернулися значно раніше звичного часу.

    І якщо для полярників тисячі птахів біля вікон — ефектна й навіть кумедна частина антарктичного побуту, для науковців це водночас черговий масив даних про те, як швидко змінюється екосистема одного з найчутливіших до кліматичних процесів регіонів Землі.

  • 750 загиблих і понад 3000 зниклих: Гімалаї переживають катастрофу небаченого масштабу

    750 загиблих і понад 3000 зниклих: Гімалаї переживають катастрофу небаченого масштабу

    Масштаб стихійного лиха на кордоні Непалу та китайського Тибету продовжує зростати. Після обвалу льодовика, який спричинив гігантський потік льоду, каміння, води та бруду, підтверджено загибель уже 750 людей, а понад 3000 залишаються зниклими безвісти.

    Рятувальники працюють у надзвичайно складних умовах, а нові опади та підвищення рівня річок створюють загрозу повторних повеней. За останніми даними, у Непалі загинули 734 людини, ще 2498 вважаються зниклими безвісти. Влада повідомляє про 7514 врятованих.

    У китайському Тибеті підтверджено 16 загиблих та 546 зниклих у повіті Гіронг. Разом це понад 3000 людей, доля яких досі невідома.

    Червоний Хрест оцінює кількість людей, яких тією чи іншою мірою торкнулася катастрофа, у понад 90 тисяч.

    Що сталося у Гімалаях

    Катастрофа почалася 26 серпня. У високогір’ї обвалилася частина льодовика. Величезна маса льоду та каміння зірвалася вниз і вдарила по долині. Після цього сформувався потужний селевий потік.

    Суміш води, льоду, каміння, землі та уламків почала рухатися гірськими річковими системами, знищуючи на своєму шляху поселення, дороги, мости та енергетичну інфраструктуру.

    Reuters на основі аналізу механізму катастрофи повідомляє, що нижня частина льодовика обвалилася на дно долини з висоти у сотні метрів. Після цього лавина льоду й каміння перетворилася на потужний потік уламків, який спричинив катастрофічне затоплення нижче за течією.

    За даними китайських учених, потік подолав понад 20 кілометрів, перш ніж досяг прикордонної зони.

    Сотні людей можуть залишатися у тунелях

    Найскладніша частина рятувальної операції зараз відбувається на гідроелектростанціях.

    Непальська влада повідомляє, що серед зниклих є 933 працівники гідроенергетичних об’єктів. Вони працювали на 11 майданчиках та в тунелях у районах Расува і Нувакот. Частина людей може залишатися заблокованою під землею.

    На одному з об’єктів непальські військові змогли пробитися до тунелю настільки, щоб вставити всередину трубу. Через неї рятувальники почали подавати повітря, сподіваючись, що всередині залишилися живі люди.

    Паралельно рятувальники намагаються розчистити входи від каміння, бруду та уламків. Але часу дедалі менше.

    Серед зниклих — сотні іноземців

    Катастрофа стала міжнародною ще й через місце, де вона сталася.

    Цей район Гімалаїв популярний серед туристів, альпіністів та паломників, які прямують до священної для індуїстів і буддистів гори Кайлас. На китайському боці серед зниклих числяться 261 іноземець із 23 країн. Серед них громадяни Непалу, Індії, Латвії, США та Великої Британії.

    Загалом у Непалі станом на 30 серпня серед зниклих також рахують сотні іноземних туристів і паломників. Тому інформацію про своїх громадян зараз з’ясовують уряди одразу багатьох країн.

    З’явилася загроза другої катастрофи

    Рятувальникам доводиться боротися не лише з наслідками першого обвалу.

    Після катастрофи в горах сформувалося озеро, яке почало переповнюватися. Влада побоювалася, що прорив природної дамби може спричинити нову хвилю повені. Через це рятувальні роботи кілька разів доводилося зупиняти.

    До вечора 29 серпня небезпечне озеро значною мірою спорожніло. Але практично одразу виникла нова проблема.

    Дрони виявили ще один зсув приблизно за 2,8 км нижче, який створив нову природну дамбу та нове скупчення води. 30 серпня через сильні дощі почав знову підніматися рівень річки Трішулі.

    Частину рятувальників та місцевих жителів довелося відводити на височини.

    Сотні загиблих уже ховають без встановлених імен

    Ще одна страшна проблема — ідентифікація жертв. Тіла людей потоки віднесли на десятки й навіть сотні кілометрів униз за течією.

    У районі Читван, який безпосередньо не постраждав від початкового удару стихії, почали знаходити тіла, принесені річками з постраждалого регіону Расува.

    Через кілька днів після катастрофи значна частина останків уже не може бути візуально ідентифікована.

    Тому Непал розпочав масові поховання невпізнаних загиблих. Перед цим рятувальники фотографують останки, фіксують доступні ознаки та беруть зразки ДНК, щоб родини могли встановити особи загиблих пізніше.

    Непал уже попросив міжнародну спільноту про спеціалізовану допомогу.

    Країні потрібні фахівці та обладнання для роботи в тунелях, ДНК-тестування, судово-медичної ідентифікації та зберігання тіл.

    Індійські та китайські спеціалісти вже допомагають рятувальникам.

    Чому обвалився льодовик

    Причини катастрофи ще вивчаються. Китайські державні медіа з посиланням на науковців пов’язали нестабільність льодовика з довгостроковими наслідками глобального потепління.

    Гімалайські льодовики надзвичайно чутливі до підвищення температури. Їх танення може призводити не тільки до поступового скорочення запасів льоду, а й до раптових обвалів, утворення нестабільних високогірних озер та катастрофічних паводків.

    Зараз головне питання значно страшніше: скільки людей із понад трьох тисяч зниклих ще можна знайти живими.

    Рятувальна операція триває п’яту добу, а масштаб території, товщина шару бруду, зруйновані дороги, затоплені тунелі та нові опади різко ускладнюють пошуки.

    Тому цифра у 750 загиблих, на жаль, може бути далеко не остаточною.

  • Рекордна спека у Франції призвела до різкого стрибка смертності

    Рекордна спека у Франції призвела до різкого стрибка смертності

    Рекордна хвиля спеки, яка накрила Францію наприкінці червня, спричинила різке зростання смертності в регіоні Іль-де-Франс. Нові офіційні оцінки свідчать, що кількість померлих перевищила очікуваний рівень більш ніж удвічі, а найбільше від екстремальної температури постраждали люди похилого віку.

    Про це повідомляє Le Monde з посиланням на оновлені дані французького агентства охорони здоров’я.

    За інформацією відомства, у період із 22 по 28 червня в Іль-де-Франс було зафіксовано надлишкову смертність на рівні 122% порівняно зі звичайними показниками для цього часу року. У числовому вимірі це означає 1565 додаткових смертей, тоді як загальна кількість померлих у регіоні за цей тиждень сягнула майже 3000 осіб.

    Фахівці зазначають, що найвразливішою категорією населення стали люди віком понад 65 років. Саме на них припало 82,4% усіх зареєстрованих смертей. Водночас експерти не виключають, що навіть ці показники можуть бути нижчими за реальні, адже частина випадків ще могла не потрапити до остаточної статистики.

    Нинішні оцінки суттєво відрізняються від попередніх, які були оприлюднені на початку липня. Тоді повідомлялося про понад 2000 надлишкових смертей по всій Франції, що відповідало приблизно 30-відсотковому зростанню смертності на національному рівні та понад 62-відсотковому – в Іль-де-Франс.

    Як пояснюють у французькому агентстві охорони здоров’я, перші підрахунки були неповними, оскільки ґрунтувалися виключно на електронних свідоцтвах про смерть. Крім того, порівняння проводилося з попереднім тижнем, який також уже характеризувався аномально високими температурами, що могло применшити реальний масштаб наслідків.

    Нові ж дані враховують як електронні, так і паперові свідоцтва про смерть. Також аналітики порівнювали кількість летальних випадків не з попереднім аномальним тижнем, а зі звичайним середнім рівнем смертності для цього періоду року. Саме тому оновлені показники виявилися значно вищими.

    Після завершення першої хвилі спеки у Франції настало короткочасне похолодання, однак воно не призвело до швидкого повернення смертності до звичних показників. За даними агентства, вже наступного тижня надлишкова смертність в Іль-де-Франс усе ще перевищувала 200 випадків.

    Фахівці наголошують, що вплив екстремальної спеки на здоров’я населення не обмежується лише безпосередніми наслідками перегріву організму, такими як гіпертермія чи зневоднення. Частина ускладнень проявляється із затримкою у кілька днів, особливо серед літніх людей та пацієнтів із серцево-судинними або хронічними захворюваннями. Саме тому смертність після пікових температур часто залишається підвищеною навіть після тимчасового зниження спеки.

    Франція стала лише однією з країн, які особливо гостро відчули наслідки екстремальних погодних умов цього літа. За офіційними оцінками, аномальна спека вже забрала життя близько 10 тисяч людей у різних країнах Європи. У Бельгії надлишкова смертність досягла найвищого рівня за всю історію спостережень.

    Кліматологи також повідомляли, що червень 2026 року став найтеплішим у Західній Європі за весь період метеорологічних спостережень. Температура повітря у багатьох регіонах побила історичні рекорди, а хвилі спеки дедалі частіше пов’язують із наслідками глобальних кліматичних змін. На цьому тлі дискусії щодо боротьби зі зміною клімату та скорочення викидів парникових газів знову опинилися в центрі міжнародного порядку денного.

  • Кліматологи: 2026 рік може стати одним із найспекотніших в історії

    Кліматологи: 2026 рік може стати одним із найспекотніших в історії

    Кліматологи попереджають, що 2026 рік має високі шанси стати одним із найтепліших за весь період інструментальних спостережень. Причиною називають поєднання довгострокового глобального потепління та можливого розвитку потужних кліматичних явищ у Тихому океані. Про це повідомляє Euronews.

    За оцінками науковців, уже перші місяці 2026 року продемонстрували аномально високі температури: січень–березень увійшли до четвірки найтепліших за всю історію спостережень, навіть попри наявність явища Ла-Нінья, яке зазвичай тимчасово знижує глобальні температури. Це, на думку експертів, свідчить про посилення базового тренду глобального потепління.

    Одночасно фіксується ще один тривожний сигнал — рекордно низький рівень морського льоду в Арктиці. Вчені наголошують, що це не лише наслідок підвищення температур, а й фактор, який сам підсилює потепління, оскільки зменшує здатність планети відбивати сонячне випромінювання.

    Кліматичні моделі оцінюють, що існує приблизно 19% імовірності того, що 2026 рік стане найтеплішим в історії спостережень, перевершивши попередні рекорди. Водночас значно вища ймовірність того, що він увійде до трійки або навіть стане другим найтеплішим роком.

    Аналітичний ресурс Carbon Brief, який узагальнив дані кількох провідних наукових груп, прогнозує майже напевне потрапляння 2026 року до четвірки найтепліших років.

    Науковці зазначають, що температурна крива протягом року, ймовірно, залишатиметься висхідною, а найбільш критичний період може припасти на кінець року — осінь та початок зими.

    Ключову роль у можливому рекордному потеплінні може відіграти явище Ель-Ніньйо — природне потепління поверхні води в тропічній частині Тихого океану.

    Ель-Ніньйо впливає на глобальну кліматичну систему і може викликати:

    • аномальні хвилі спеки в різних регіонах світу;
    • сильні посухи в одних країнах;
    • руйнівні повені в інших;
    • підвищення середньої глобальної температури.

    Силу цього явища визначають за температурними відхиленнями в регіоні Ніньйо 3.4:

    • понад +0,5°C — слабке Ель-Ніньйо;
    • понад +1,5°C — сильне;
    • понад +2°C — так зване “супер” Ель-Ніньйо.

    За останніми прогнозами, температура океану може перевищити норму більш ніж на 2°C вже до осені, що створює ризик формування саме “супер” сценарію.

    Вчені прогнозують, що навіть якщо Ель-Ніньйо сформується восени 2026 року, його найсильніший вплив припаде на кінець року — період з листопада по січень.

    Саме тоді можливе максимальне підвищення глобальних температур, яке потенційно визначить місце 2026 року в історичних рейтингах клімату.

    У разі реалізації “супер” сценарію існує ризик, що 2027 рік також увійде до списку рекордно теплих років через інерційність кліматичної системи.

    Додатково дослідники з Гавайського університету в Маноа представили нову кліматичну модель, яка дозволяє прогнозувати явища Ель-Ніньйо та Ла-Нінья приблизно за 15 місяців наперед.

    За словами автора дослідження Юйсіня Вана, модель показує високу точність у довгострокових прогнозах і може бути корисною для урядів та міжнародних організацій.

    “Ми виявили, що вона може передбачати Ель-Ніньйо та Ла-Нінья з корисною точністю до приблизно 15 місяців наперед”, — зазначив він.

    Науковці підкреслюють, що такі інструменти дозволяють краще готуватися до кліматичних ризиків — від посух і повеней до хвиль спеки та проблем з продовольством.

    Вчені пов’язують нинішні тенденції з довготривалим накопиченням парникових газів в атмосфері, які змінюють енергетичний баланс планети. Це означає, що навіть природні явища, які раніше могли тимчасово “охолоджувати” клімат, вже не здатні компенсувати загальний тренд потепління.

    Окремо зазначається, що скорочення площі арктичного льоду посилює ефект нагрівання, оскільки відкриті темні води океану поглинають більше сонячної енергії, ніж біла льодова поверхня.

    На тлі глобальних кліматичних змін в Україні зберігається нестійка весняна погода. Наприкінці квітня спостерігаються різкі перепади температур, дощі та посилення вітру.

    Синоптики попереджають про можливі нічні заморозки, локальні опади та навіть мокрий сніг у західних областях. Такі коливання температур, за словами метеорологів, також є частиною ширшої тенденції кліматичної нестабільності.

    Таким чином, науковці наголошують: 2026 рік може стати ще одним маркером прискорення глобального потепління, а найближчі місяці — критичним періодом для формування нових кліматичних рекордів.

  • Дні на Землі стають довшими: вчені зафіксували рекордне уповільнення обертання планети

    Дні на Землі стають довшими: вчені зафіксували рекордне уповільнення обертання планети

    Дні на Землі поступово подовжуються через уповільнення обертання планети. Міжнародне дослідження показало, що сьогоднішнє уповільнення обертання планети є рекордним щонайменше за останні 3,6 мільйона років. За даними вчених, тривалість земної доби зростає приблизно на 1,33 мілісекунди за століття.

    Головною причиною цього явища вважають танення льодовиків та підвищення рівня світового океану. Коли льодовики тануть, вода переміщується від полюсів ближче до екватора, що змінює розподіл маси планети і поступово сповільнює її обертання. Ефект порівнюють із фігуристом: коли спортсмен розводить руки в сторони, швидкість його обертання зменшується.

    Хоча зміни тривалості доби вимірюються мілісекундами, вони можуть мати вплив на технології, що потребують надзвичайної точності часу. Передусім це стосується супутникової навігації, космічних місій та фінансових мереж. Навіть мінімальні коливання швидкості обертання планети можуть створювати технічні труднощі для таких систем.

    Дослідники з Віденського університету та ETH Zurich зазначають, що подальше глобальне потепління у XXI столітті може ще більше прискорити процес уповільнення обертання Землі. Вчені наголошують, що це явище є показником змін у планетарних системах і відображає наслідки кліматичної кризи.

  • Одеса може піти під воду через танення Антарктиди

    Одеса може піти під воду через танення Антарктиди

    Танення льодовиків Антарктиди може мати катастрофічні наслідки для прибережних регіонів у всьому світі, зокрема і для України. Якщо льодовий покрив континенту та інших регіонів планети повністю розтане, рівень Світового океану підніметься приблизно на 70 метрів, що призведе до затоплення багатьох міст, включно з Одесою. Про це в коментарі РБК-Україна розповів полярник, метеоролог-озонометрист Олександр Полудень.

    За його словами, нині Україна розташована в зоні відносно стабільного та комфортного клімату. Тут рідко трапляються екстремальні природні явища, такі як тайфуни, цунамі чи потужні урагани. Однак зі зміною клімату ситуація може суттєво погіршитися — з’являться так звані температурні коридори та інші екстремальні явища, які впливатимуть на людей, інфраструктуру та екосистеми.

    Полудень пояснив, що Одеса розташована на висоті лише 36–39 метрів над рівнем моря, тому у разі значного підняття океану місто опиниться в зоні ризику. Подібна загроза, за його словами, стосується і більшості світових мегаполісів, адже значна частина великих міст розміщена саме на узбережжях.

    Окрім підтоплення, танення льодовиків матиме й інші серйозні наслідки. Потрапляння величезних обсягів прісної води в океан призведе до його опріснення, що кардинально змінить умови існування морських організмів. Це може спровокувати зникнення окремих видів і запуск ланцюгових реакцій у харчових ланцюгах.

    Полярник також наголосив, що в Антарктиці вже фіксують тривожні сигнали глобального потепління. Зокрема, в протоці Дрейка сталися чотири землетруси, хвилі від яких дійшли до району української антарктичної станції «Академік Вернадський», що є нетиповим для цього регіону.

    Крім того, науковці спостерігають майже повну відсутність нового льоду, оскільки океан не охолоджується достатньо для його формування. Через це місцеві тварини втрачають природні укриття та кормову базу й змушені мігрувати далі на південь.

  • До 1,1 млн гектарів під водою: експерти назвали масштаб затоплення українського узбережжя у разі потепління

    До 1,1 млн гектарів під водою: експерти назвали масштаб затоплення українського узбережжя у разі потепління

    Глобальне потепління може суттєво змінити карту України вже до кінця XXI століття. За новими даними громадської організації “Екодія”, підвищення рівня моря внаслідок зростання середньої температури здатне затопити значні частини українського узбережжя. Моделювання проводили за двома сценаріями: помірним (потепління на +1,5–2°C) та критичним (потепління на +4°C). Результати, оприлюднені у дослідженні “Вода близько”, вказують на потенційно глибоку трансформацію цілих регіонів.

    У разі збільшення температури на +4°C під водою може опинитися близько 1,168 млн гектарів територій України. За словами голови правління Грінпіс в Україні Євгенії Засядько, затоплення загрожує не лише природним зонам, а й житловим кварталам, підприємствам, сільськогосподарським угіддям та навіть військовим полігонам.
    “Прибережна територія України частково буде затоплена. Ідеться про 212 тисяч гектарів сільськогосподарських площ, 35 тисяч гектарів забудови. Є навіть території, близькі до моря, де розташовані військові полігони”, — зазначила вона.

    Частина ділянок, які потенційно може поглинути вода, нині перебуває в окупації. Аналіз базувався на даних 2018 року, та експерти попереджають: реальні зміни стануть відчутними вже до 2100 року. Те, що ще кілька десятиліть тому вважалося віддаленою перспективою, сьогодні виглядає загрозою, яка швидко наближається.

    Євгенія Засядько нагадала, що глобальна спільнота давно мала інструменти для запобігання критичним сценаріям. Паризька кліматична угода 2015 року зобов’язувала країни послідовно скорочувати викиди парникових газів кожні десять років, аби утримати потепління в межах безпечних параметрів. Однак виконання цих зобов’язань виявилося набагато менш системним, ніж передбачалося.
    “Нині під питанням, чи зможемо ми досягнути цілей Паризької угоди і який сценарій майбутнього стане реальністю”, — підкреслила вона.

    Ситуацію ускладнює і позиція США, які є ключовим гравцем у глобальній кліматичній політиці. Вихід країни з Паризької угоди, який підписав президент Дональд Трамп, за оцінками експертів, послаблює міжнародні зусилля зі стримування наслідків глобального потепління та ускладнює координацію між державами.

    Наслідки підвищення рівня моря можуть кардинально вплинути на життя мільйонів українців і змінити економіку регіонів, які залежать від прибережної інфраструктури, аграрного виробництва та транспорту. Екологи закликають уряди посилити адаптаційні плани, а також прискорити темпи скорочення викидів, аби уникнути найгірших сценаріїв.

  • Глобальне потепління позбавляє людей сну та підриває здоров’я

    Глобальне потепління позбавляє людей сну та підриває здоров’я

    Зростання температури у світі призводить не лише до кліматичних катастроф, а й до менш помітних, але небезпечних наслідків — порушення сну. Особливої уваги заслуговують нічні температури, які дедалі частіше перевищують позначку в 27 °C. Нове дослідження, опубліковане в журналі Nature Communications, показало, що нічна спека серйозно впливає на якість сну і провокує розвиток обструктивного апное уві сні (ОАС).

    Проаналізувавши дані 116 тисяч людей із 41 країни, вчені виявили тривожну закономірність: у спекотні ночі частота епізодів апное зростає на 45 %, особливо в людей з уже підвищеним індексом AHI. Це призводить до частих пробуджень, порушення дихання та погіршення самопочуття. У довгостроковій перспективі — до хронічної втоми, серцево-судинних захворювань та зниження якості життя.

    Але це не лише медична проблема. За оцінками вчених, лише у 2023 році людство втратило понад 785 тисяч років здорового життя через розлади сну, спричинені спекою. Економічні втрати — приблизно 30 мільярдів доларів у 29 країнах, переважно через падіння продуктивності працівників, які не висипаються.

    Особливо гостро проблема відчувається у країнах, де кондиціонери не є стандартом. Кліматолог Нік Обрадович зауважує: навіть без діагнозу ОАС люди починають засинати пізніше та прокидатися раніше, що зменшує глибокі фази сну. А експерт зі сну Бастьєн Лешат додає, що якщо глобальна температура зросте ще на 1,8 °C, кількість випадків апное уві сні може зрости втричі до кінця століття.

    Для того, щоб зменшити негативний вплив спеки, фахівці радять:

    • використовувати вентилятори чи кондиціонери;

    • обирати легку ковдру та охолоджувальні матраци;

    • провітрювати кімнату вночі чи вранці;

    • уникати важкої їжі та алкоголю перед сном.

    Сон — не менш важливий для виживання, ніж їжа чи вода. І в умовах зміни клімату турбота про якість сну стає справою першочергової важливості.

  • Антарктида несподівано охолола: нове дослідження змінює погляд на глобальне потепління

    Антарктида несподівано охолола: нове дослідження змінює погляд на глобальне потепління

    Нове дослідження китайських науковців із Університету Тунцзі шокувало кліматичну спільноту: Антарктида, яка десятиліттями втрачала лід катастрофічними темпами, раптово почала його нарощувати. З 2021 по 2023 рік крижаний континент не лише компенсував частину втрат, а й зменшив підвищення рівня світового океану майже на 15%.

    Цей поворот у кліматичній тенденції, описаний у статті Daily Mail, став аргументом для скептиків, які вже заявляють: кліматична криза — перебільшена або взагалі вигадана.

    Протягом 2002–2020 років Антарктида щорічно втрачала близько 120 мільярдів тонн льоду. Це призвело до підвищення рівня океану на 5,99 мм до 2020 року. Проте несподівано з 2021 року почалася зворотна тенденція — інтенсивні снігопади принесли на континент вологу, яка утворила нові шари льоду. Як наслідок, у ці роки Антарктида щороку приростала приблизно на 108 мільярдів тонн льоду.

    Ці зміни були особливо помітні у Східній Антарктиді — на Землі Королеви Мод, Землі Ендербі та в інших регіонах, куди прийшли рясні снігопади.

    Результати дослідження стали зброєю в руках критиків кліматичної політики. Дехто з них, зокрема професор Кембридзького університету Майк Галм, стверджує, що “кліматичні панікери” перегинають палицю, представляючи зміну клімату як апокаліпсис.

    На думку професора, зміна клімату — це не «комета, що летить на Землю», а багатофакторний процес, який не завжди веде до катастроф. А нові дані лише підтверджують складність глобальних кліматичних процесів, які не вкладаються в прості схеми.

    Паралельно інші дослідження показують позитивні зміни. Зокрема, озонова діра над Антарктидою поступово закривається завдяки міжнародним зусиллям із заборони озоноруйнівних речовин.

    Крім того, команда вчених із Кембриджу розробляє технологію, яка дозволить штучно нарощувати лід в Арктиці, використовуючи впорскування морської води. Це має уповільнити чи навіть зупинити танення льодів у північних регіонах планети.

    Попри рекордне нарощування льоду за останні три роки, вчені закликають не робити поспішних висновків. Антарктида все ще зазнала загальної втрати майже 1,85 трильйона тонн льоду за два десятиліття, і тимчасове покращення — це радше виняток, ніж нова норма.

  • В Україні стрімко змінюється клімат: очікують спекотне літо та посуху

    В Україні стрімко змінюється клімат: очікують спекотне літо та посуху

    Весна 2025 року демонструє аномальні погодні коливання: українці носять пальта і шорти впродовж одного тижня. Експерти вказують — це не просто сезонна особливість, а наслідок стрімких кліматичних змін, які вже відчуваються в усіх регіонах країни.

    Як повідомляє «Телеграф», кліматологиня Віра Балабух зазначає, що за останні 60 років середня температура в Україні зростала у 2,5 раза швидше, ніж глобальна. Через це посухи трапляються частіше, зменшується кількість опадів, а в південних регіонах загострюється проблема опустелювання.

    «Площа Олешківських пісків розширюється, а знищення Каховського водосховища лише погіршило дефіцит вологи», – зазначила експертка.

    Водночас, попри потепління, клімат України залишається помірним. Теплолюбні культури, як-от виноград і персики, вже ростуть на півночі країни, але сільське господарство стикається з нестабільністю погоди та дефіцитом вологи навесні.

    Метеорологи попереджають, що літо 2025 року буде ще спекотнішим за торішнє. За словами синоптика Ігоря Кібальчича, ймовірність наднормових температур — 70–75%.

    У липні-серпні можливі хвилі спеки з температурою понад +40°C, особливо на півдні та сході України. У ці періоди до країни надходитимуть гарячі повітряні маси з Африки та Близького Сходу.

    Вересень також може бути теплим — останніми роками він часто повторює літній сценарій із температурами вище +30°C.

    Щодо опадів, експерти говорять про їх нерівномірний розподіл. Грозові дощі мають локальний характер: у межах одного міста може випасти місячна норма в одному районі, тоді як інші залишаться сухими. Це підвищує ризики граду, буревіїв і навіть смерчів.

    Генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Олег Хоменко зазначає, що спека і посуха останніх років суттєво впливають на врожай. За його словами, температури понад +35°C уповільнюють вегетацію, а під +40°C рослини буквально «запікаються» в полях.

    «Ми спостерігаємо або повну відсутність дощів, або зливи з градом, що знищують посіви. В таких умовах ми покладаємося на агротехнології — збереження вологи, антистресові обробки, посухостійкі гібриди», — зазначив Хоменко.

    Серед культур, що краще пристосовуються до нових умов, — соняшник, соя та нові сорти кукурудзи.