Позначка: глютен

  • Глютен не винен: дослідження показало справжню причину болю в животі

    Глютен не винен: дослідження показало справжню причину болю в животі

    Більшість людей, які відмовляються від глютену через біль і здуття живота, насправді не мають справжньої глютенової непереносимості. Про це свідчить масштабний аналіз, опублікований у журналі The Lancet, на який посилається видання Daily Mail.

    Вчені з’ясували, що винуватцем неприємних симптомів у більшості випадків є не глютен, а FODMAP-вуглеводи — група складних сполук, які не розщеплюються у тонкому кишківнику та викликають бродіння в товстій кишці.

    Глютен — не головний ворог

    Попри популярність безглютенових дієт, науковці нагадують: справжня целіакія — аутоімунне захворювання, що потребує повного уникнення глютену — зустрічається лише приблизно в 1% населення. Решта, хто скаржиться на біль, спазми чи здуття після споживання хліба чи макаронів, часто реагують на інші компоненти продуктів.

    Дослідники зазначають, що коли учасники експериментів переходили на дієту з низьким вмістом FODMAP — обмежуючи споживання цибулі, часнику, яблук, нектаринів та певних злаків — симптоми зникали навіть після повторного введення глютену.

    Вплив психологічного чинника

    У багатьох випадках негативні відчуття після їжі пов’язані з очікуванням болю, а не з реальними змінами в організмі. В експериментах, коли люди не знали, чи отримують глютен, різниця у симптомах була мінімальною. Деякі навіть відчували погіршення після плацебо — продуктів без глютену.

    «Активність у шлунково-кишковому тракті здатна впливати на роботу мозку, а тривожність може підвищувати чутливість до звичайних процесів травлення», — зазначають автори дослідження.

    Безглютенова дієта може нашкодити

    Фахівці попереджають, що відмова від глютену без медичних показань не лише непотрібна, а й потенційно шкідлива. Продукти без глютену часто містять більше жиру, цукру та солі, але менше клітковини, білка і поживних речовин, що може негативно позначитися на мікрофлорі кишківника.

    Крім того, психологи застерігають: нав’язливе уникання певних продуктів підвищує тривожність і може загострювати синдром подразненого кишківника (IBS).

    Дослідники з Університету Лідса проаналізували 67 клінічних випробувань за участю понад 7 тисяч людей і з’ясували, що когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) допомагає ефективніше, ніж медикаментозне лікування, зменшити біль і страх перед їжею.

    «Пора переходити від редукціоністського підходу „глютен — це зло“ до персоналізованої терапії, яка допоможе людям безпечно повернути глютен у раціон», — резюмують вчені.

    Таким чином, нове дослідження пропонує переглянути популярне уявлення про глютен як головну причину дискомфорту після їжі. У більшості випадків проблеми спричиняють індивідуальні реакції на вуглеводи, особливості мікрофлори кишківника та психологічні фактори.

  • Який хліб безпечно вживати щодня, щоб уникнути зайвої ваги: поради фахівців

    Який хліб безпечно вживати щодня, щоб уникнути зайвої ваги: поради фахівців

    Хліб залишається одним із найпопулярніших продуктів харчування в Україні — його щодня вживають близько 70% населення. Для багатьох це звична складова сніданку, обіду чи вечері. Проте вплив хліба на організм залежить від його виду: білий, житній чи цільнозерновий — кожен має свої переваги та ризики.

    Білий хліб із пшеничного борошна містить переважно швидкі вуглеводи. Під час переробки зерна він втрачає більшу частину поживних речовин, тому забезпечує лише короткочасне відчуття ситості. Його надмірне споживання може спричиняти коливання рівня глюкози в крові, сприяти набору ваги та збільшувати ризик діабету 2 типу.

    Цільнозерновий хліб, навпаки, є цінним джерелом вітамінів групи B, заліза, магнію, цинку та клітковини. Завдяки високому вмісту клітковини він позитивно впливає на травлення, допомагає запобігати закрепам і нормалізує роботу кишечника. Дослідження показують, що регулярне вживання цільнозернового хліба може знизити ризик колоректального раку на 17% та серцево-судинних хвороб на 10%.

    Особливо корисним вважається хліб на заквасці. Процес ферментації зменшує вміст глютену, робить продукт легше засвоюваним і додає пробіотичних властивостей. Такий хліб краще підходить людям із чутливим травленням. Натомість для осіб із непереносимістю глютену або захворюваннями шлунково-кишкового тракту безпечнішою альтернативою є хліб із гречаного, кукурудзяного чи рисового борошна.

    Регулярне вживання білого хліба без достатньої кількості овочів і води може викликати закрепи, а його високий глікемічний індекс спричиняє швидке відчуття голоду. Цільнозерновий хліб має нижчий глікемічний індекс, тому довше забезпечує відчуття ситості та допомагає контролювати апетит.

    Для здорового харчування важливо дотримуватись помірності: оптимальна кількість — 2–3 скибки на день. Хліб краще поєднувати з білковими продуктами, овочами чи корисними жирами — це робить страву збалансованішою й кориснішою для метаболізму. Якщо після вживання з’являється дискомфорт, варто звернутись до лікаря та спробувати безглютенові варіанти.

    Хліб не потрібно повністю виключати з раціону, але слід обирати його з розумом. Цільнозерновий або хліб на заквасці допоможе отримати максимум користі без шкоди для здоров’я, тоді як надмірне споживання білого хліба може поступово призвести до проблем із травленням, вагою та серцем.

  • Міф про глютен: дослідження показало, що боятись його не варто

    Міф про глютен: дослідження показало, що боятись його не варто

    Пацієнти з синдромом роздратованого кишківника (СПК), які дотримуються безглютенової дієти, можуть робити це марно — до такого висновку дійшли вчені з Університету Макмастера. Результати їхнього дослідження, опубліковані у журналі The Lancet Gastroenterology and Hepatology, свідчать: глютен не завжди є причиною погіршення самопочуття в таких пацієнтів.

    У дослідженні взяли участь 29 людей із клінічно підтвердженим СПК, які вважали, що їм шкодить глютен. Учасникам у випадковому порядку давали батончики з глютеном, з пшеницею або без цих інгредієнтів. Ніхто з них не знав, що саме їсть. Результат: симптоми посилювалися незалежно від вмісту глютену, включаючи навіть плацебо-продукти. Це свідчить, що вирішальну роль могла відігравати не фізіологічна реакція, а очікування.

    Професор Пшемисл Берчик, керівник дослідження, зазначає: багато хто з таких пацієнтів потрапляє під вплив ноцебо — коли віра в шкоду певного продукту сама викликає симптоми. На його думку, свою роль тут відіграють також популярні в соцмережах міфи про глютен.

    Дослідники підкреслюють: замість суворої дієти, яка може бути обтяжливою та непотрібною, пацієнтам варто розглянути психологічну підтримку. Це дозволить безпечно повернути до раціону продукти з глютеном і позбутися харчових обмежень, які не мають обґрунтованої причини.

    Що таке глютен і кому він справді шкідливий

    Глютен — це білкова речовина, яка міститься в пшениці, ячмені та житі. Для більшості людей він є безпечним і не викликає жодних проблем. Проте в окремих випадках, наприклад при целіакії або алергії на пшеницю, глютен дійсно становить загрозу здоров’ю. Таким людям суворо необхідно уникати цього білка.

    Втім, останніми роками безглютенова дієта стала популярною й серед людей без медичних показань. Багато хто вважає, що без глютену “легше живеться”, хоча наукові дані цього не підтверджують.

  • Продукти, які шкодять щитовидці: що слід виключити з раціону

    Продукти, які шкодять щитовидці: що слід виключити з раціону

    Щитовидна залоза відіграє ключову роль у регулюванні обміну речовин, росту і загального гормонального фону. Її робота тісно пов’язана з надходженням йоду, однак деякі звичні продукти харчування можуть порушувати цей процес. Експерти попереджають: навіть здоровим людям слід уважно ставитися до раціону, а тим, хто вже має ендокринні проблеми — особливо.

    Білокачанна капуста, броколі й цвітна капуста містять сполуки, які здатні пригнічувати засвоєння йоду щитовидною залозою. Це не означає, що потрібно повністю відмовитися від овочів, але вживати їх краще після термічної обробки — тоді вони стають безпечнішими.

    Соя та продукти на її основі (соєве молоко, соуси, м’ясні замінники) здатні суттєво впливати на засвоєння гормональних препаратів, які призначаються при дисфункції щитовидки. Дослідження показують, що впродовж години після вживання соєвих продуктів засвоєння тиреоїдних гормонів практично припиняється.

    Глютен, що міститься в пшениці, житі та ячмені, також може провокувати загострення при хронічних захворюваннях щитовидної залози. У пацієнтів із целіакією спостерігається вищий ризик розвитку тиреоїдитів. Натомість перехід на безглютенову дієту часто покращує самопочуття.

    Попри користь риби для здоров’я, деякі її види містять значні кількості ртуті. Особливо це стосується тунця, скумбрії та риби-меч. Ртуть, за своєю структурою, схожа на йод і легко накопичується в щитовидній залозі, блокуючи її роботу. Медики нагадують: це токсична речовина найвищого класу небезпеки.

    При гіпофункції щитовидної залози підвищується ризик розвитку діабету другого типу. Цукор сприяє інсулінорезистентності та викликає системні запальні процеси. Тому людям із порушенням функції щитоподібної залози слід обмежити вживання солодощів.

    Що рекомендують лікарі?

    Попри заборони, є продукти, які навпаки підтримують роботу щитовидки. До них відносяться:

    • червона риба — як джерело омега-3 жирів;

    • хурма та яблука — багаті на йод і антиоксиданти;

    • мед — у помірній кількості підтримує імунітет.

    Захворювання щитовидної залози є одними з найпоширеніших серед ендокринних. За частотою вони поступаються лише цукровому діабету. Основні причини — погана екологія, дефіцит йоду в регіонах та вплив радіації.

    Тож профілактика — це не лише таблетки, а й уважний погляд на власну тарілку.