Позначка: “Голос”

  • Сутичка з ТЦК сталася в окрузі Піпи, побічниці “жорсткої мобілізації”

    Сутичка з ТЦК сталася в окрузі Піпи, побічниці “жорсткої мобілізації”

    Конфлікт між місцевими мешканцями та військовослужбовцями ТЦК у Львові отримав не лише суспільний, а й політичний підтекст. Інцидент стався ввечері 8 липня у Сихівському районі міста — саме ця частина Львова входить до одномандатного виборчого округу №115, від якого у 2019 році до Верховної Ради була обрана Наталія Піпа від партії «Голос». За даними Верховної Ради, Піпа є народною депутаткою дев’ятого скликання, членкинею фракції «Голос» та секретаркою парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій.

    За інформацією Центральної виборчої комісії, округ №115 охоплює частину Львова, зокрема території, до яких належить Сихів. Саме там 8 липня стався резонансний конфлікт із ТЦК, під час якого натовп заблокував, пошкодив і перекинув службовий автомобіль військовослужбовців. На виборах 2019 року Наталія Піпа перемогла в цьому окрузі як кандидатка від партії «Голос».

    За даними Львівського обласного ТЦК та СП, інцидент розпочався близько 21:30 на проспекті Червоної Калини. Військовослужбовці разом із поліцейськими зупинили чоловіка для перевірки військово-облікових документів. У ТЦК заявили, що під час перевірки з’ясувалося: чоловік із 12 червня перебував у розшуку за порушення правил військового обліку. Його доставили до ТЦК та направили на проходження військово-лікарської комісії.

    Після цього, за версією ТЦК, на місці залишилася інша група оповіщення, яку заблокувала група невідомих осіб. Люди оточили службовий автомобіль, поводилися агресивно, суттєво пошкодили транспортний засіб, а згодом перекинули його. У ТЦК заявили, що всім подіям буде надана правова оцінка, а винні понесуть відповідальність згідно із законом.

    Пізніше на брифінгу представники влади, поліції та військкомату пояснили, що відео, яке поширилося в соцмережах і на якому військовослужбовець ТЦК б’є чоловіка, є неповним. За словами начальника Сихівського районного ТЦК та СП, конфлікт почався раніше, але цей момент не потрапив у кадр. Він також заявив, що не має інформації про те, нібито група оповіщення затримала ще одного чоловіка.

    На тлі цього інциденту увага частини медіа та користувачів соцмереж перемкнулася на Наталію Піпу, адже саме вона представляє округ, де сталася сутичка. Додаткового резонансу ситуації надало те, що депутатка раніше неодноразово висловлювалася щодо мобілізаційної політики та відстрочок для студентів.

    Зокрема, Піпа коментувала тему масових перевірок відвідуваності у закладах освіти через різке збільшення кількості студентів мобілізаційного віку. За її словами, студентів можуть відраховувати навіть через кілька пропусків, а разом із цим вони можуть втратити право на відстрочку від мобілізації. Вона пояснювала, що у вишах перевіряють присутність студентів через «великий наплив» чоловіків призовного віку.

    Також нардепка раніше заявляла, що чоловіки призовного віку, які здобувають не першу вищу освіту, можуть втратити право на відстрочку. За її словами, контрактна форма навчання сама по собі не гарантує відстрочки, а ключовим має бути саме здобуття першої освіти відповідного рівня.

    У публічному просторі ці заяви Піпи часто трактували як підтримку жорсткішого підходу до використання освіти як підстави для відстрочки від мобілізації. Водночас сама депутатка у своїх коментарях наголошувала на необхідності прибрати зловживання, коли статус студента використовують не для навчання, а для уникнення призову.

    Окремий суспільний резонанс раніше викликала інформація про чоловіка Наталії Піпи. За даними українських медіа з посиланням на декларацію депутатки, її чоловік Андрій Рущак у 2023 році працевлаштувався у львівський ліцей №93. Українські Новини писали, що за 2023 рік він отримав 35,2 тис. грн зарплати у цьому закладі, а робота в ліцеї зазначена як основна.

    Згодом інші видання повідомляли, що Рущак має відстрочку від мобілізації через роботу в освіті, хоча ці твердження потребують офіційного підтвердження від компетентних органів. У публічних джерелах також згадувалося, що він пов’язаний із ІТ-сферою та бізнесом.

    Станом на момент появи перших публікацій про політичний контекст інциденту на Сихові Наталія Піпа публічно не коментувала сам конфлікт із ТЦК у своєму окрузі. Водночас події у Львові вже отримали реакцію міської влади, військового командування та правоохоронців.

    Мер Львова Андрій Садовий назвав інцидент «дуже поганим симптомом» і заявив, що всі, хто порушив закон, мають понести відповідальність. Начальник ГУР Кирило Буданов також різко відреагував на події, закликавши українців подумати, хто захищатиме їх завтра, якщо сьогодні вони б’ють військовослужбовців власної армії.

    Конфлікт на Сихові став одним із найгучніших інцидентів навколо мобілізації за останні місяці. Він поєднав одразу кілька чутливих тем: дії ТЦК, ставлення суспільства до мобілізації, роботу правоохоронців, відповідальність місцевих політиків та питання справедливості відстрочок.

    Наразі правоохоронці встановлюють усіх учасників події та аналізують відео з місця конфлікту. Дії військовослужбовців ТЦК також мають перевірити в межах службового розслідування. Водночас політична складова скандалу лише набирає обертів, адже інцидент стався в окрузі депутатки, яка раніше активно висловлювалася щодо обмеження можливостей для ухилення від мобілізації через освіту.

  • У декларації львівського депутата знайшли дороге авто і мільйонні виплати

    У декларації львівського депутата знайшли дороге авто і мільйонні виплати

    Депутат Львівської міської ради від партії «Голос» Андрій Дячишин задекларував у 2025 році придбання нового автомобіля преміум-класу вартістю 2,7 мільйона гривень. Йдеться про Toyota Land Cruiser 200 2020 року випуску, який став єдиним транспортним засобом у власності депутата після продажу попереднього авто.

    Водночас офіційні доходи політика виглядають значно скромнішими. Зокрема, від підприємницької діяльності Дячишин отримав 588 тисяч гривень. Разом із цим він задекларував понад 1 мільйон гривень страхових виплат, а також близько 1,5 мільйона гривень від продажу майна.

    Фінансовий стан родини депутата доповнюють заощадження, значна частина яких зосереджена у готівці. Сам Дячишин зберігає 141 тисячу гривень і 5 тисяч доларів США. Його дружина Оксана має суттєвіші резерви — 67 тисяч євро, 165 тисяч доларів США та 70 тисяч гривень готівкою.

    На банківських рахунках депутат тримає відносно невеликі суми у різних валютах, а його дружина — лише кілька десятків тисяч гривень і незначні валютні залишки.

    Окрім фінансових активів, Дячишин задекларував значний обсяг нерухомості. Йому належать чотири квартири у Львові, частина з яких перебуває у спільній власності з родиною. Також у його власності є гараж, нежитлові приміщення та земельна ділянка у Львові. Дружина депутата володіє земельними ділянками у Славському.

    У декларації також зазначені цінні речі, зокрема три наручні годинники відомих брендів та два катери із причепами загальною вартістю близько 830 тисяч гривень.

    Дячишин веде підприємницьку діяльність із початку 2000-х років і пов’язаний із низкою компаній у сфері нерухомості та управління проєктами. Він також бере участь у громадських ініціативах і очолює благодійний фонд.

    Політичну кар’єру він розпочав у 2020 році, коли був обраний депутатом Львівської міської ради. Наразі входить до профільної комісії з питань архітектури, містобудування та розвитку територій.

    Оприлюднена декларація вкотре привернула увагу до співвідношення офіційних доходів посадовців і вартості їхніх активів, зокрема дорогих автомобілів та значних готівкових заощаджень у родинах.

  • Скільки коштує депутатське житло: фракції і суми компенсацій за 2024 рік

    Скільки коштує депутатське житло: фракції і суми компенсацій за 2024 рік

    У 2024 році державний бюджет компенсував народним депутатам витрати на оренду житла у Києві на суму 26,3 млн грн. Таку допомогу отримала третина парламентаріїв — 117 осіб.

    За законом право на компенсацію мають депутати, які не мають власного житла в столиці або на відстані понад 30 км від неї і тому приїжджають до Києва лише на періоди сесій. У практиці 2024 року найбільшу частину виплат отримали представники фракції «Слуга народу» — 87 депутатів, яким відшкодували 19,8 млн грн. Інші фракції та групи розподілили кошти таким чином: «Голос» — 7 депутатів, 1,5 млн грн; «Європейська солідарність» — 5 депутатів, 1,2 млн грн; група «Довіра» — 5 депутатів, 1,2 млн грн. Серед позафракційних — 4 депутати, яким компенсували 0,9 млн грн. У групах «Відновлення України» і «За майбутнє» компенсації отримали по 3 депутати (відповідно 0,6 і 0,7 млн грн). Представники «Платформи за життя та мир» — 0,3 млн грн, у ВО «Батьківщина» — один депутат, йому компенсували 0,2 млн грн.

    Для порівняння: приблизно така сама сума (близько 26 млн грн) була спрямована в 2024 році на відновлення двоповерхового багатоквартирного будинку в Бородянці, зруйнованого під час воєнної агресії РФ — факт, який у публікаціях використовують для ілюстрації обсягу витрат на компенсації народним обранцям.

    Практика виплат узгоджується із законодавчими нормами щодо забезпечення депутатів житлом під час роботи у парламенті.

  • Партії ЄС і «Голос» заблокували рішення, яке могло знизити тарифи на електроенергію

    Партії ЄС і «Голос» заблокували рішення, яке могло знизити тарифи на електроенергію

    Фракції “Європейська солідарність” та “Голос” понад рік блокували важливе рішення Верховної Ради, яке могло суттєво вплинути на енергетичну безпеку України та зменшити тарифне навантаження на громадян. Про це заявив політичний експерт Петро Олещук, коментуючи провалену вчасно угоду про закупівлю ядерних реакторів у Болгарії.

    “Парадокс, але найбільше кричать про ‘катастрофу для гаманців’ саме ті, хто сам системно блокує рішення, які могли б ці самі гаманці захистити”, – зазначив Олещук.

    Йдеться про два ядерні реактори, які Болгарія була готова продати Україні. Ці установки планувалося використати для добудови енергоблоків №3 і №4 Хмельницької АЕС. У разі реалізації, Україна отримала б 2,2 ГВт стабільної, дешевої електроенергії.

    Політолог підкреслює, що блокування відбувалося з політичних мотивів, тоді як для громадян це означає втрату потенційно дешевшого світла й тепла.

    “Знайте: для ‘ЄС’ і ‘Голосу’ інтереси України – це тільки фон для рейтингу. Не ваші рахунки. Не ваша енергія. Не ваша безпека”, – додав він.

    Ситуація ускладнюється тим, що Болгарія нині переглядає свої наміри. Через власні потреби в енергії та геополітичну нестабільність у регіоні Софія може відмовитися від передачі реакторів. Остаточне рішення має ухвалити парламент Болгарії.

    Нагадаємо, лише у лютому 2025 року Верховна Рада таки ухвалила закон, який дозволяє придбати реактори. Проте, за словами Олещука, через згаяний час угода може вже не відбутись.

  • Агентство оборонних закупівель: у “Голосі” йде битва за крісло керівника

    Агентство оборонних закупівель: у “Голосі” йде битва за крісло керівника

    Агентство оборонних закупівель (АОЗ), яке відіграє ключову роль у забезпеченні української армії під час війни, стало об’єктом посиленої уваги з боку партії “Голос”. Причиною цього є завершення контракту керівниці Марини Безрукової наприкінці січня.

    Спочатку нардепка від партії «Голос» Олександра Устінова у своєму блозі на «УП» звинуватила АОЗ у тому, що на його рахунках «десятки мільярдів гривень висять по кілька місяців, пропозиції від торговців озброєнням десь «губляться», а закупівлі відбуваються через треті-четверті руки — прокладок, кожна з яких заробляє на війні власний відсоток».

    «Гроші «освоювали», як могли, під кінець року, розуміючи, яким скандалом це може

    закінчитись. Саме тому ви будете дуже здивовані, коли дізнаєтесь, хто у нас є фаворитом-постачальником зброї, і ні — це не компанії виробники, це посередники», — пише нардепка.

    «Чи агенція свідомо саботує швидкі закупівлі за нижчими цінами, чи просто через профнепридатність», — задається питанням О.Устінова. І нагадує, що нинішня очільниця АОЗ була призначена саме за пропозицією «антикорупційної громадськості». А далі вже М.Безрукова відпрацьовувала довіру: розробляла структуру та формувала свою команду.

    До речі, за даними О.Устінової, наразі в АОЗ працює майже 300 людей, а річний бюджет на цю команду сягає 450 млн грн., тобто в середньому по 1,5 млн грн. на кожного. Звісно, у керівництва й доходи вищі: М.Безрукова у листопаді отримала майже 400 тис. грн. Що це, як не мародерство під час війни?!

    З огляду на такі цифри, не важко здогадатися, чому антикорупційне оточення накинулося на такі викриття у непрофесійності своєї протеже.

    «Бажаюча заняти її крісло однофракційка Умєрова випустила абсолютно помийний текст», — обурюється у своєму пості ще один борець за «Наші гроші» Юрій Ніколов. Мовляв, бреше пані Устінова, що «відповідно до звіту, 61% постачальників – це українські виробники, які в 2023 році становили нуль закупівель АОЗ… Але пізніше я зрозуміла, в чому маніпуляція – рахували не кількість грошей перерахованих, а кількість контрактів укладених. Тобто 9 контрактів умовно по мільйону гривень з українськими виробниками FPV і один на мільярд з посередником — дасть вам 90% контрактів з виробниками».

    «Я спитав у «Агенції» і отримав просту відповідь: «Це брехня». Бо рахували саме в грошах… Розумні люди таку фігню не роблять. І не розуміють, як інші розумні люди можуть публікувати такий брєд від себе. Жодного критичного мислення», — нищить Ю.Ніколов колишню колегу по антикорупційній боротьбі, а тепер, як виявилося — конкурентку.

    «І ця «спеціалістка» реально хотіла очолити АОЗ з подачі міністра Умєрова, який перейшов в уряд саме з фракції «Голос». Яку Офіс президента через Окружний суд зберіг від тотального розпаду і її очолила саме Устінова. Попомніть моє слово, коли цю команду гнатимуть, то у неї не буде навіть такої підтримки як у Резнікова», — пророкує журналіст долю якоїсь команди, хоча і не до кінця зрозуміло, якої саме.

    Прикметно, що серед підписників Ю.Ніколова такий наїзд на «своїх» викликав певний подив. Адже, як зазначалося, О.Устінова є вихідцем із команди «ЦПК», яке очолює Віталій Шабунін. Пояснюючи таку метаморфозу, Ю.Ніколов зазначає: «Ті, що самі заробили, можливо… а ті, що дорвалися до кормушки… самі бачите, що з ними робиться». Хоча й мовчить про те, на яку «кормушку» сам присів.

    Невдовзі свій голос проти колишньої співробітниці подала і ще одна співзасвновниця «ЦПК» Дар’я Каленюк. Вона пригадала, що ще у вересні 2024 року міністр оборони Рустем Умєров «оголосив нам своє рішення звільнити і Марину Безрукову, і свого заступника Дмитра Кліменкова, бо «погано справляються». Натомість, він запропонував призначити директором АОЗ Устінову».

    «Для мене така пропозиція від міністра (якого, до речі, в «ЦПК» нахвалювали як кандидата на посаду й просили призначити. — Прим. авт.) і готовність Саші, моєї ексколеги, її прийняти, були шоком», — ділиться враженнями про ту зустріч Д.Каленюк. Тобто шоком, як слідує із поста, стала сама готовність ексколеги зайняти посаду замість людини, яка, на думку міністра, не порається зі своїми обов’язками?! Тобто нехай фронт недополучить дрони, озброєння чи снаряди через тяганину в ОАЗ із закупівлями, але на посаді залишиться «своя людина?!

    Не дивно, що, як пригадує Д.Каленюк, «така наша позиція Олександру сильно засмутила». Проте навряд чи здивує тепер така інформаційна атака з боку колишніх колег на її викриття щодо результатів роботи АОЗ під керівництвом М.Безрукої.

    До речі, це не один такий кадровий провал у роботі «ЦПК» та антикорупційного середовища. Адже не так давно ще один виходець із числа активістів — засновник StateWatch Гліб Каневський — також був викритий на непрофесіоналізмі. І знову, за дивним збігом — на воєнних закупівлях.

    Нагадаємо у двох словах: після тривалого ухилення від військової служби він працевлаштувався в Міністерство оборони, в підрозділ, що займається закупівлями. Але з його приходом Департамент політики закупівель Міноборони опинився в епіцентрі численних корупційних скандалів за фактами розкрадань.

    Зокрема, через халатне ставлення Г.Каневського до своїх обов’язків на посаді в.о. директора департаменту для фронту були придбані армійські фляги за ціною, що втричі вища, за звичайну. Такі обставини були викриті журналістами NGL Media, які опублікували відповідне розслідування.

    Прикметно, що Г.Канєвський, з його ж слів, знав про проблеми з документацією, вирішення яких дозволило б зекономити значні кошти для держави, проте приховував її та всупереч службовим обов’язкам не вживав заходів для їх вирішення та підвищення ефективності оборонних закупівель. Публічно про наявну проблему з документацією він заявив лише після викриття журналістами-розслідувачами.

    Та й взагалі не все добре в «антикорупційному домі». Бо дедалі частіше там лунають скандали із взаємними звинуваченнями у лобізмі, опортунізмі чи протекціонізмі. То закони колишні співробітники «ЦПК» Галина Янченко та Анастасія Радіна приймають неправильні, то поправки протягують на догоду корупціонерів… А потім викривачів же — як-от бойового медика В.Шабуніна — й викривають у брехні…

    Своєрідний підсумок зробив Олексій Фролов у коменті під постом Д.Каленюк: «Оце паноктипум у «ЦПК». То Янченко. Тепер Устинова. Ви впевнені що ви там з корупцією боретеся?».

    Краще і не скажеш.

  • БЮТ і ОПЗЖ лідирують в антирейтингу партій – опитування

    БЮТ і ОПЗЖ лідирують в антирейтингу партій – опитування

    У травні 2024 року більшість українців висловилися проти проведення виборів під час війни, що підтверджують результати опитування Національного демократичного інституту (НДІ). 72% респондентів вважають, що вибори не слід проводити до завершення конфлікту, тоді як 24% підтримують їхнє проведення навіть в умовах війни.

    Особливу увагу привертають результати опитування щодо ставлення громадян до політичних партій. Найвищі показники негативного ставлення отримали партії “Батьківщина” на чолі з Юлією Тимошенко та “Опозиційна платформа – За життя”. “Батьківщина” отримала 57% негативних відгуків, у той час як її підтримують лише 9% респондентів. “Опозиційна платформа – За життя” має ще більш виражений антирейтинг: 71% негативних оцінок проти лише 4% позитивних.

    Партія “Слуга народу”, яку очолює Олена Шуляк, також отримала значну кількість негативних відгуків — 48%, тоді як підтримку висловили лише 13% опитаних. Схожі тенденції спостерігаються і з іншими політичними силами. “Європейська солідарність” Петра Порошенка отримала 47% негативних оцінок і 23% позитивних, а УДАР Віталія Кличка — 34% негативних проти 18% позитивних.

    Ці дані були зібрані під час загальнонаціонального телефонного опитування, проведеного з 8 по 25 травня 2024 року серед 2 508 українців. Польові роботи проводив Київський міжнародний інститут соціології (КМІС). Важливо зазначити, що опитування не вимірювало фактичний намір голосувати за ті чи інші партії, а лише відображало загальне ставлення респондентів до них.

  • НАЗК виявило корупційну схему партії “Голос”

    НАЗК виявило корупційну схему партії “Голос”

    В останні дні українська політична сцена потрясена скандалом, пов’язаним з фінансовими звітами політичної партії «Голос», яка відома своєю активною участю у парламентському житті та реформах в Україні. На цей раз Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило серйозні недоліки у фінансовій звітності партії, що вилилось у зупинення її фінансування.

    НАЗК учора заявило про те, що зупиняє фінансування політичної партії «Голос», оскільки фінансові звіти політсили містять недостовірні відомості на мільйони гривень. Кому перераховували кошти та як контрагент «Голосу» може бути пов’язаний з депутатами самої партії з’ясовувала редакція.

    «За два квартали 2020 року політична партія «Голос» внесла до звіту недостовірні відомості на загальну суму 4 млн 726 тис. 500 грн. Це є підставою для припинення державного фінансування статутної діяльності партії», – заявили у НАЗК.

    Там уточнили, що у третьому кварталі 2020 року партія «Голос» оформила договори про надання послуг з ТОВ «Мейнтіс» на 1 млн грн. Серед таких послуг були:

    • усні консультації та роз’яснення з питань практичних аспектів застосування Виборчого кодексу;
    • усні юридичні консультації з питань виборчого процесу;
    • перевірка правильності заповнень документів для спостерігачів на чергових місцевих виборах тощо.

    Але, як зауважили в агентстві, зазначене товариство не надавало партії цих послуг. І це підтверджують матеріали, отримані від Державного бюро розслідувань і Державної податкової служби.

    У звіті партії за четвертий квартал 2020 року НАЗК виявило аналогічні порушення на суму 1 млн грн. Крім того, договір з ТОВ «Мейнтіс» на суму у понад 2 млн 452 тис. 500 грн мала ще й Київська міська територіальна організація «Голосу».

    Усі дані про виявлені порушення НАЗК уже скерувало до Державного бюро розслідувань.

    Тим часом компанія «Мейнтіс», якій дісталося майже 5 млн грн з українського бюджету, взагалі виявилися аграрною. Згідно з даними порталу “Опен Дата”, основним видом її діяльності є  «оптова торгівля зерном».

    Належить ТОВ «Мейнтіс» двом особам: Гайдаєнко Івану  Юрійовичу та Цимбалу Костянтину Вікторовичу.

    Крім того, на Цимбала Костянтина Вікторовича зареєстроване ще одне аграрне підприємство – ТОВ «АГРАРНА КОМПАНІЯ „ЗЕРНОВІ ТРАДИЦІЇ“».

    Невипадковим на фоні аграрного профілю контрагента «Голосу» виглядають тепер окремі законодавчі ініціативи й самих депутатів партії.

    Зокрема, голову фракції «Голосу» Ярослава Железняка у ЗМІ неодноразово називали лобістом інтересів певних гравців аграрного ринку.

    Аграрною темою Железняк почав опікуватися з моменту обрання депутатом. Він був одним з головних прибічників відкриття ринку землі й постійно тісно співпрацював з асоціацією “Український клуб аграрного бізнесу” (УКАБ). Остання об’єднує найбільші приватні  агрохолдинги країни та відстоює інтереси їх власників.

    Аналіз законодавчих ініціатив Железняка теж підтверджує наявність в його діях  ознак вибіркового аграрного лобізму.

    Зокрема, Железняк є одним з авторів законороєкта №9266 ”Про електронні аграрні розписки”, який розширює коло кредиторів, здатних фінансувати сільське господарство. Ухвалення цього документа активно лобіював представник УКАБ Алекс Ліссітса.

    У жовтні 2023 року Железняк зареєстрував законопроект №10169 щодо боротьби із сірим експортом зерна, який нещодавно був ухвалений. І появу цього документа теж лобіювала частиною аграрних бізнесменів.

    Крім того, Железняк – голова тимчасової парламентської комісії, що єдина у ВР займається темами «експорту зерна».

    Відповідно, поява у звітах НАЗК саме аграрної компанії, якій  “Голос” списав майже 5 млн державних гривень, навряд чи є випадковим збігом  обставин.

  • Степанчук прокоментував відміну засідань Ради: дві фракції втратили конструктивність у діалозі

    Степанчук прокоментував відміну засідань Ради: дві фракції втратили конструктивність у діалозі

    Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив, що пленарні засідання парламенту минулого тижня були відмінені через загрози з боку фракцій “Європейська солідарність” і “Голос” затягувати голосування над рядом законопроєктів.

    За його словами, представники цих фракцій відмовилися допомагати у розгляді законопроєктів та намагалися відтермінувати перше читання. Зокрема, вони не погоджувалися з пропозиціями розглядати питання мобілізації, оборонних укріплень і навчальних програм для солдатів.

    Депутати фракції “Слуга народу” висловили бажання виїхати на фронт для ознайомлення з ситуацією на місцях. За словами Стефанчука, це право вони мали згідно з регламентом, тому частина фракції відправилася на місцевості.

    Зазначено, що організація засідань була також ускладнена вимогами опозиційних фракцій, зокрема, стосовно дозволів на закордонні поїздки та відрядження.

    Варто відзначити, що Рада вирішила перенести заплановані на 6, 7 та 8 березня засідання. Причини цього рішення розглядалися різними, але однією з них є невдоволення опозиційних фракцій, які вимагають дозволів на закордонні поїздки та відрядження. Глава фракції “Слуга народу” Давид Арахамія пояснив, що пауза у засіданнях пов’язана з потребою роботи депутатів у зоні дислокації військових.