Golosnovinua.com

Позначка: головнокомандувач ЗСУ

  • «Зі сподіваннями»: Залужний вперше оцінив Драпатого після зміни головкома ЗСУ

    «Зі сподіваннями»: Залужний вперше оцінив Драпатого після зміни головкома ЗСУ

    Колишній головнокомандувач Збройних сил України, а нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний уперше публічно прокоментував масштабні кадрові зміни у військовому керівництві країни та призначення генерал-майора Михайла Драпатого новим головнокомандувачем ЗСУ. Відповідь генерала виявилася надзвичайно лаконічною: на запитання журналіста, як він оцінює останні призначення, Залужний сказав — «Зі сподіваннями».

    Попри стислість, це перша публічна реакція Залужного на нову конфігурацію військового керівництва після липневих перестановок. Розгорнуто оцінювати рішення президента, роботу попереднього головкома Олександра Сирського чи перспективи Драпатого генерал не став.

    Під час спілкування із журналістами Залужного також запитали про його власне майбутнє. На тлі регулярних припущень щодо можливого повернення колишнього головкома до роботи в Україні він заявив, що станом на зараз не планує переходити на іншу посаду. Нині Залужний продовжує виконувати обов’язки посла України у Великій Британії.

    Його заява пролунала менш ніж через два тижні після однієї з найбільших кадрових перебудов у Збройних силах за останній час.

    Драпатий змінив Сирського на чолі ЗСУ

    21 липня президент Володимир Зеленський оголосив, що новим головнокомандувачем Збройних сил стане Михайло Драпатий. Наступного дня, 22 липня, призначення було юридично оформлене указом президента №630/2026.

    Драпатий змінив на посаді генерала Олександра Сирського.

    Оголошуючи рішення, Зеленський наголосив на військових результатах Сирського, згадавши оборону Києва, Харківську наступальну та Курську операції. Водночас президент заявив про необхідність нового етапу у військовому управлінні та оновлення конфігурації Генерального штабу. За його словами, відповідні зміни він обговорював із Драпатим, Євгенієм Хмарою та Павлом Палісою.

    Сам Драпатий після оголошення рішення подякував президенту за довіру, керівництву оборонного відомства — за підтримку, а Силам оборони — за новий етап служби.

    Одним із ключових принципів своєї роботи новий головком назвав повагу до військовослужбовців.

    «Працюватиму з повагою до людей, які тримають нашу країну», — заявив Драпатий після рішення про призначення.

    Таким чином, коротка фраза Залужного про «сподівання» пролунала вже після того, як новий головнокомандувач фактично розпочав роботу і провів перші наради у новому статусі.

    Драпатий уже вперше доповів на Ставці

    31 липня президент Зеленський провів засідання Ставки Верховного головнокомандувача в оновленому складі. На ньому вперше у статусі головкома доповідав Михайло Драпатий.

    Однією з центральних тем стала ситуація безпосередньо на фронті. Також керівництво держави та військові обговорювали забезпечення бойових підрозділів, далекобійні можливості України та інші питання ведення війни.

    Це засідання стало одним із перших практичних етапів переходу ЗСУ до роботи з новою системою військового керівництва.

    Сам Драпатий має значний бойовий досвід і воює проти Росії з 2014 року. Широкій аудиторії він став відомий після подій у Маріуполі навесні 2014-го. Надалі офіцер пройшов шлях від командира батальйону до керівництва великими військовими угрупованнями.

    У листопаді 2024 року Зеленський призначив Драпатого командувачем Сухопутних військ ЗСУ. У січні 2025-го він додатково отримав командування оперативно-стратегічним угрупованням військ «Хортиця», зберігши на той момент посаду командувача Сухопутних військ.

    У Головному управлінні розвідки після його призначення головкомом окремо відзначили шлях Драпатого від командира батальйону до керівника Збройних сил та його авторитет серед військових.

    Змінився не лише головком

    Перестановки у ЗСУ відбулися на тлі ширшого переформатування оборонного керівництва.

    17 липня Кабінет Міністрів поклав тимчасове виконання обов’язків міністра оборони на Євгенія Хмару. Відповідне рішення оформлене урядовим розпорядженням №723-р.

    До переходу в Міністерство оборони Хмара був відомий насамперед службою у Центрі спеціальних операцій «А» СБУ. Таким чином, упродовж кількох днів зміни торкнулися як політичного керівництва оборонного відомства, так і найвищої ланки військового командування.

    Зеленський, оголошуючи про Драпатого, фактично пов’язав ці рішення між собою, заявивши, що разом із новим головкомом, Хмарою та Палісою вже обговорював майбутню конфігурацію Генштабу.

    Саме тому слова Залужного можуть сприйматися ширше, ніж просто персональна оцінка Драпатого. Журналіст запитував колишнього головкома про нові призначення у військовому керівництві загалом, і він відповів лише: «Зі сподіваннями».

    Водночас робити з цієї фрази висновок про повну підтримку Залужним усіх кадрових рішень було б перебільшенням: генерал не деталізував, чого саме очікує від нової команди та як оцінює окремі призначення.

    Залужний повернувся до Києва на нараду дипломатів

    Нинішня заява Залужного пролунала під час його перебування в Україні. Як посол у Великій Британії він бере участь у нараді керівників українських закордонних дипломатичних установ.

    За словами генерала, робота дипломатів розпочалася з поїздки на прифронтову Чернігівщину, після чого продовжилася у Києві. Серед основних завдань дипломатичного корпусу він назвав роботу заради встановлення миру та зміцнення міжнародного лідерства України.

    Окремо колишній головком зосередився на питанні гарантій безпеки.

    За його оцінкою, фундаментом безпеки України має залишатися власна обороноздатність держави, пристосована до реалій сучасної високотехнологічної війни, разом із формуванням ефективних міжнародних безпекових союзів.

    Ця позиція фактично продовжує одну з ключових тез, яку Залужний просував і після переходу на дипломатичну роботу: навіть сильна міжнародна підтримка не може замінити Україні власних технологічно розвинених Збройних сил.

    «Зі сподіваннями» — поки вся оцінка

    На цьому тлі перша реакція Залужного на прихід Драпатого привертає особливу увагу. Колишній головком не став ні критикувати кадрову перебудову, ні давати новому командуванню гучних авансів.

    Фраза «зі сподіваннями» залишає простір для інтерпретацій, однак достовірно відомо лише те, що Залужний саме так відповів на запитання про нові призначення. Будь-які твердження про конфлікт, підтримку конкретних рішень або його ставлення до звільнення Сирського без додаткових заяв самого генерала були б спекуляцією.

    При цьому найближчі місяці стануть для нового військового керівництва показовими. Драпатий уже приступив до роботи, провів першу Ставку в статусі головнокомандувача, а президент прямо заявив про намір оновити конфігурацію Генерального штабу.

    Тож лаконічне «зі сподіваннями» від людини, яка сама майже три роки очолювала Збройні сили під час найважчого етапу російського вторгнення, стало першою — і поки що єдиною — публічною оцінкою Залужним нової військової команди України.

  • Зеленський розповів, чим займатимуться Сирський і Гнатов після відставки

    Зеленський розповів, чим займатимуться Сирський і Гнатов після відставки

    Колишній головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський та ексначальник Генерального штабу Андрій Гнатов після звільнення з посад не залишать військову службу. Вони передаватимуть свій досвід новому керівництву ЗСУ та допомагатимуть у розвитку українського війська. Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Ірландії Міхолом Мартіном у Києві.

    За словами глави держави, досвід обох генералів є надзвичайно цінним для української армії, тому держава має намір максимально використати їхній професійний потенціал. Зеленський особливо відзначив роботу Олександра Сирського, наголосивши, що він має значний бойовий досвід і провів низку успішних військових операцій.

    «Ми все розуміємо, тому безумовно будемо робити так, щоб і Олександр Станіславович, і Андрій Гнатов, скажімо так, не відпочивали, а передавали досвід новому командуванню», — заявив президент.

    Зеленський уточнив, що Сирський та Гнатов співпрацюватимуть із новопризначеним головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, надаватимуть консультації та ділитимуться власним досвідом, що має забезпечити безперервність управління військом і збереження напрацьованих підходів.

    Раніше джерела РБК-Україна повідомляли, що після відставки Сирський і Гнатов не займатимуться операційним керівництвом військами. За інформацією співрозмовника, їх планують залучити до стратегічної, аналітичної та консультативної роботи. Зокрема, для Сирського одним із можливих напрямків діяльності називали систему військової освіти, де його досвід може бути корисним для підготовки майбутніх командирів.

    Нагадаємо, 21 липня президент України ухвалив рішення про зміну керівництва Збройних сил, призначивши новим головнокомандувачем ЗСУ Михайла Драпатого. Кадрові перестановки відбулися на тлі суспільного резонансу після звільнення міністра оборони Михайла Федорова та серії протестів у Києві й інших містах. Після призначення Драпатого президент уже визначив для нового головнокомандувача перелік першочергових завдань, які мають посилити боєздатність української армії в умовах триваючої війни.

  • «Передаю армію, яка вже наступає»: Сирський підбив підсумки свого командування ЗСУ

    «Передаю армію, яка вже наступає»: Сирський підбив підсумки свого командування ЗСУ

    Колишній головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський опублікував прощальне звернення після завершення роботи на посаді, яку він обіймав із лютого 2024 року. Генерал підбив підсумки свого командування, перелічив ключові операції, проведені українською армією, окреслив найважливіші реформи останніх років та заявив, що передає своєму наступнику Михайлу Драпатому військо, яке не лише стримує російський наступ, а й продовжує наступальні дії.

    Заяву Сирський опублікував уранці 22 липня у своєму Telegram після того, як напередодні президент Володимир Зеленський повідомив про кадрові зміни у військовому керівництві та призначення Михайла Драпатого новим головнокомандувачем ЗСУ.

    «Сьогодні я залишаю пост головнокомандувача Збройних сил України. Для кожного офіцера це найбільша відповідальність — очолити військо під час великої війни. Я бачив цю війну з її першого дня у 2014 році, жив фронтом і знаю ціну кожного звільненого кілометра української землі», — написав генерал.

    У своєму зверненні Сирський фактично підбив підсумки понад двох років керівництва українською армією. Він нагадав, що прийняв командування у надзвичайно складний момент — у лютому 2024 року, коли тривала битва за Авдіївку, а українські підрозділи опинилися під загрозою оперативного оточення.

    За словами військового, одним із перших його рішень на посаді став наказ організовано залишити місто. Сирський наголосив, що це було надзвичайно складне рішення, однак головним пріоритетом він вважав збереження життя українських військовослужбовців.

    Водночас генерал зазначив, що його командування не обмежувалося лише оборонними діями. Він згадав операції, які стали знаковими для української армії, починаючи ще з оборони Києва у 2022 році, наступальної кампанії на Харківщині, розгрому підрозділів ПВК «Вагнер» на Донеччині та Курської операції. Саме ці події, за словами Сирського, стали основою сучасної бойової історії Збройних сил України.

    Окрему увагу ексголовком приділив реформам, які відбулися всередині війська. Він заявив, що за цей період українська армія суттєво змінилася організаційно та технологічно.

    Серед ключових досягнень Сирський назвав створення першого у світі окремого роду військ — Сил безпілотних систем. За його словами, від невеликих підрозділів українські оператори дронів виросли до повноцінної структури, яка системно завдає ударів по російських військах далеко від лінії фронту. Паралельно було сформовано окреме командування безпілотних систем протиповітряної оборони та штатні екіпажі дронів-перехоплювачів, а також побудовано ешелоновану систему прикриття українського тилу.

    Ще одним важливим етапом реформ генерал назвав перехід Збройних сил на корпусну систему управління. За його словами, до штабів були залучені бойові офіцери, а головним принципом кадрової політики стало правило, що шлях до керівних посад має проходити через реальний бойовий досвід.

    Сирський також повідомив, що під час його командування українські війська провели успішну Добропільську операцію та наступальну операцію на Олександрівському напрямку. Водночас він наголосив, що значна частина проведених операцій досі залишається засекреченою.

    «Про деякі наші дії я поки що не маю права говорити. Але ворог їх добре запам’ятав», — зазначив генерал.

    Однією з найрезонансніших заяв Сирського стала оцінка поточного стану української армії.

    За словами військового, із початку 2026 року підрозділи ЗСУ звільнили близько 700 квадратних кілометрів української території. Він підкреслив, що сьогодні армія не лише утримує оборону на основних напрямках, а й продовжує вести наступальні дії.

    «Я передаю своєму наступнику армію, яка не лише тримає оборону, а й перебуває в стані наступу — з ініціативою, зі структурою, з людьми, які знають, як бити ворога. І я щиро сподіваюся, що цей наступ буде продовжено. Все для цього є», — написав Сирський.

    Він також висловив подяку всім військовослужбовцям, із якими працював протягом останніх років.

    Окремо генерал звернувся до родин загиблих українських воїнів, наголосивши, що пам’ять про полеглих захисників залишається головною моральною відповідальністю кожного командира.

    Завершуючи звернення, Сирський наголосив, що його служба державі не завершується разом із посадою.

    «Я казав це раніше і повторю сьогодні: моя робота — війна. Посади змінюються, а цей принцип — ні. У якому б статусі я не був, я служитиму Україні до Перемоги», — заявив він.

    Відставка Сирського відбулася після рішення президента Володимира Зеленського оновити вище військове командування. Увечері 21 липня глава держави повідомив, що новим головнокомандувачем Збройних сил України стане генерал-майор Михайло Драпатий. Президент пояснив це необхідністю нового етапу розвитку армії, удосконалення системи управління військами та реалізації реформ, які мають посилити українські оборонні спроможності.

    Сам Драпатий уже відреагував на своє призначення. Він подякував президенту за довіру, міністру оборони — за підтримку, а українським військовим — за можливість продовжити службу в новому статусі. Генерал наголосив, що сприймає нову посаду як «абсолютну відповідальність» перед державою та військом.

    На кадрові зміни відреагував і колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, який нині працює послом України у Великій Британії. Він привітав Михайла Драпатого із призначенням та зазначив, що новому очільнику війська буде надзвичайно складно, однак, за його словами, «ніколи не буде соромно» за службу Україні.

    Олександр Сирський очолив Збройні сили України 8 лютого 2024 року після звільнення Валерія Залужного. До цього він командував Сухопутними військами та оперативно-стратегічним угрупованням «Хортиця», а також керував обороною Києва на початку повномасштабного вторгнення Росії та Харківською наступальною операцією восени 2022 року. За роки служби генерал був удостоєний звання Героя України та низки державних нагород.

    Прощальне звернення Сирського стало своєрідним підсумком одного з найскладніших періодів сучасної історії українського війська. У ньому він не лише перелічив досягнення, а й окреслив бачення нинішнього стану ЗСУ, підкресливши, що передає наступнику армію, яка зберегла боєздатність, провела масштабні структурні зміни та, попри безперервний тиск Росії, продовжує боротьбу за звільнення української території.

  • «Буде значно важче, ніж він уявляє»: Залужний звернувся до нового головкома Драпатого

    «Буде значно важче, ніж він уявляє»: Залужний звернувся до нового головкома Драпатого

    Посол України у Великій Британії та колишній головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний вперше публічно прокоментував призначення генерал-майора Михайла Драпатого новим головнокомандувачем ЗСУ. У своєму зверненні він не лише підтримав нового очільника української армії, а й попередив, що на нього чекають надзвичайно складні випробування. Водночас Залужний наголосив, що для військового керівника найважливішими залишаються честь, моральні принципи та почуття обов’язку, а не посади чи нагороди.

    Заява Залужного з’явилася вже наступного дня після того, як президент Володимир Зеленський оголосив про кадрові зміни у військовому керівництві. 21 липня глава держави повідомив про звільнення генерала Олександра Сирського з посади головнокомандувача ЗСУ та призначення на його місце Михайла Драпатого. Це рішення стало одним із найрезонансніших кадрових кроків за час повномасштабної війни та викликало широкий суспільний резонанс.

    У своєму дописі Залужний майже не торкався політичної складової кадрових змін. Натомість він акцентував увагу на тому, що військова служба завжди ґрунтувалася на моральних принципах, а честь є головною цінністю офіцера.

    «Саме вона створює ідеї і шукає шляхи для їх реалізації. І саме це спонукає шукати людей, які з честю разом з тобою пронесуть свій важкий хрест. Ті, хто думає і робить інакше, завжди рано чи пізно отримають ганьбу», — написав дипломат.

    Найбільшу увагу привернули слова ексголовнокомандувача про майбутню роботу Михайла Драпатого. Залужний прямо визнав, що новому керівникові української армії доведеться працювати в надзвичайно складних умовах.

    «Новому головнокомандувачу Збройних сил України буде дуже важко. Значно важче, ніж він собі уявляє. Проте Михайлу точно вже ніколи не буде соромно», — зазначив він.

    Колишній головком також пояснив, чому, на його думку, саме почуття честі є визначальним для військового керівника. За словами Залужного, людина честі не керується особистими амбіціями чи прагненням утримати владу.

    «Людина честі не має ідолу, тому йому немає що втрачати. Єдине, що він має, — це лише обов’язок», — написав дипломат, завершивши звернення словами «Слава Україні! Слава ЗСУ!».

    Публічна підтримка Драпатого з боку Валерія Залужного має особливе значення з огляду на його авторитет серед українських військових і суспільства. Саме Залужний очолював ЗСУ в перші два роки повномасштабної війни та керував обороною України під час битви за Київ, Харківського контрнаступу й операції зі звільнення Херсона. Після звільнення з посади у 2024 році він був призначений Надзвичайним і Повноважним Послом України у Великій Британії.

    Михайло Драпатий, який очолив українське військо, належить до покоління командирів, що здобули бойовий досвід ще з 2014 року. Він став широко відомим після операції у Маріуполі, коли командував проривом бронегрупи через барикади проросійських сил. Під час повномасштабної війни генерал брав участь в обороні Кривого Рогу, командував українськими військами під час звільнення правобережної Херсонщини, очолював Сухопутні війська та пізніше — Об’єднані сили. За останній рік він також відповідав за організацію оборони Харківського напрямку під час нового російського наступу.

    Призначення Драпатого відбулося на тлі масштабних кадрових змін у секторі оборони. Президент Володимир Зеленський повідомив, що разом із новим головнокомандувачем визначив пріоритети подальшого реформування Генерального штабу, розвитку далекобійних можливостей української армії та вдосконалення системи управління військами. За словами глави держави, нова конфігурація командування має забезпечити більш ефективне управління Силами оборони в умовах тривалої війни.

    Сам Драпатий після призначення заявив, що очолити українське військо під час війни є для нього великою честю та водночас абсолютною відповідальністю. Він наголосив, що працюватиме відповідально, зосереджено та з повагою до військовослужбовців, які щодня захищають державу. Новий головком також окремо подякував Олександру Сирському за внесок у зміцнення української армії, зазначивши, що саме в цій армії він сформувався як офіцер.

    Олександр Сирський після звільнення також виступив із публічною заявою. Він повідомив, що залишає посаду, коли українські війська продовжують виконувати бойові завдання, подякував військовослужбовцям за службу та наголосив, що передає новому головнокомандувачу армію, яка веде активні бойові дії.

    Заява Валерія Залужного стала однією з перших публічних реакцій високопоставлених українських військових на зміну керівництва ЗСУ. Ексголовком утримався від будь-яких політичних оцінок кадрового рішення та зосередився на моральній стороні військового служіння. Його слова багато експертів сприйняли як демонстрацію підтримки наступності командування та заклик зберігати єдність у період, коли українська армія продовжує протистояти російській агресії.

    Аналітики зазначають, що перед Драпатим стоїть низка надзвичайно складних завдань. Йому доведеться не лише координувати бойові дії на кількох напрямках фронту, а й продовжити реформування системи управління військами, розвиток безпілотних технологій, вдосконалення рекрутингу та підготовки особового складу. Саме тому слова Залужного про те, що новому головнокомандувачу буде «значно важче, ніж він собі уявляє», багато хто сприйняв не як емоційну оцінку, а як реалістичне попередження про масштаб відповідальності, яка лягає на нового керівника українського війська.

  • Кремль миттєво відреагував на нового головкома: Росія оголосила Драпатого в розшук

    Кремль миттєво відреагував на нового головкома: Росія оголосила Драпатого в розшук

    Міністерство внутрішніх справ Росії внесло новопризначеного головнокомандувача Збройних сил України Михайла Драпатого до своєї бази розшуку. Картка українського генерал-майора з позначкою «розшукується» з’явилася невдовзі після того, як президент Володимир Зеленський оголосив про його призначення керівником ЗСУ замість Олександра Сирського.

    Російські державні медіа стверджують, що Драпатого розшукують «за статтею Кримінального кодексу Російської Федерації». Водночас у відкритій картці МВС РФ конкретна стаття, зміст підозри та процесуальний статус українського військового не деталізуються. Також російське відомство не пояснило, чи йдеться про нове рішення, ухвалене після призначення Драпатого головнокомандувачем, чи про оновлення раніше створеного запису.

    Це важливе уточнення, оскільки російські силові органи переслідують Михайла Драпатого не вперше. Повідомлення про оголошення його в розшук разом із українським генералом Віктором Ніколюком з’являлися ще у вересні 2023 року. Тоді російські пропагандистські ресурси посилалися на Слідчий комітет РФ і заявляли, що українських командирів нібито розшукують у межах справ про бойові дії на Донбасі.

    Тому нинішня поява картки Драпатого в базі російського МВС після його призначення може бути не новим кримінальним переслідуванням, а повторним винесенням старої історії в інформаційний простір. Російські державні медіа часто актуалізують подібні справи після кадрових рішень в Україні, використовуючи записи у базах розшуку як елемент політичного та пропагандистського тиску.

    Раніше Слідчий комітет Росії заочно висував Драпатому звинувачення через його службу на сході України. Російська сторона стверджувала, що у 2017 та 2019 роках Михайло Драпатий разом із Віктором Ніколюком здійснював загальне командування українськими силами в районі проведення операції Об’єднаних сил.

    За версією Слідчого комітету РФ, під їхнім керівництвом українські військові нібито здійснили понад 70 обстрілів населених пунктів на територіях Донецької та Луганської областей, які на той момент контролювали підтримувані Росією збройні формування. Російське відомство заявляло, що внаслідок цих дій нібито загинули або були поранені 154 людини. Незалежного підтвердження наведених російською стороною цифр у повідомленнях немає.

    Україна не визнає юрисдикцію російських слідчих органів щодо дій своїх військовослужбовців, які захищали державу від російської агресії та підтримуваних Москвою незаконних збройних формувань. Бойові дії, які Росія намагається подавати як кримінальні злочини українських командирів, відбувалися на міжнародно визнаній території України.

    Михайло Драпатий безпосередньо брав участь у бойових діях від самого початку російської агресії 2014 року. Після служби у 72-й окремій механізованій бригаді він у серпні 2016 року очолив 58-му окрему мотопіхотну бригаду, яка виконувала бойові завдання, зокрема в районі Авдіївки, Ясинуватої та Бахмутської траси. Ще восени 2016 року Слідчий комітет РФ повідомляв про відкриття проти нього кримінальної справи.

    Таким чином, російське переслідування генерала триває щонайменше близько десяти років і безпосередньо пов’язане з його участю в обороні України. При цьому російська сторона регулярно відкриває справи проти українських військових, політиків, посадовців та правоохоронців, оголошуючи їх у міждержавний або внутрішній розшук за рішеннями власних судів і слідчих органів.

    Призначення Драпатого головнокомандувачем ЗСУ президент Володимир Зеленський офіційно анонсував увечері 21 липня. Глава держави заявив, що визначив разом із генералом першочергові та середньострокові завдання для української армії. Серед них Зеленський назвав стабільне продовження операцій Сил оборони, виконання програми далекобійних ударів та оновлення конфігурації Генерального штабу.

    За словами президента, нове військове керівництво має забезпечити безперервність бойового управління та реалізацію запланованих операцій. Зеленський також повідомив, що разом із Драпатим, виконувачем обов’язків міністра оборони Євгенієм Хмарою та заступником керівника Офісу президента Павлом Палісою визначив майбутню конфігурацію Генштабу.

    Реакція Росії з’явилася практично одразу після оголошення цього кадрового рішення. Саме тому низка українських медіа подала інформацію як оголошення нового головнокомандувача в розшук після його призначення. Проте наявність аналогічних повідомлень ще у 2023 році свідчить, що йдеться радше про поновлення уваги до вже існуючого переслідування, ніж про цілком нову справу.

    Російські кримінальні провадження проти українських командирів мають передусім політичний характер. Москва намагається представити законні дії Збройних сил України із захисту власної території як злочини проти населення окупованих регіонів. Водночас у російських повідомленнях зазвичай не згадується присутність на Донбасі підконтрольних РФ збройних формувань, постачання їм озброєння та безпосередня роль Росії у війні проти України.

    Оголошення людини в розшук у базі МВС РФ саме собою не означає, що проти неї існує міжнародний ордер. Російський внутрішній розшук і міжнародне повідомлення через Інтерпол є різними процедурами. Інформації про видачу Інтерполом окремого міжнародного повідомлення щодо Драпатого наразі немає.

    Практичні наслідки російського рішення для головнокомандувача ЗСУ також обмежені. Драпатий перебуває в Україні, обіймає найвищу військову посаду та здійснює командування армією держави, яка протистоїть російському вторгненню. Україна не видає своїх військових Росії та не визнає вироків або ухвал російських судів, пов’язаних із захистом української території.

    Водночас подібні записи можуть використовуватися Москвою для інформаційного тиску, пропагандистських кампаній та потенційних юридичних ризиків у країнах, які підтримують тісні відносини з Росією. Саме тому українським посадовцям і військовим, проти яких РФ порушує справи, зазвичай рекомендують враховувати такі обставини під час закордонних поїздок.

    Нове інформаційне повідомлення про розшук Драпатого з’явилося на тлі високої уваги до зміни керівництва Збройних сил. Генерал замінив Олександра Сирського після кількох днів суспільної та політичної напруги. На Драпатого покладено завдання стабілізувати ситуацію на фронті, оновити підходи до управління військами та прискорити впровадження технологій у бойові підрозділи.

    Сам новий головнокомандувач після призначення заявив, що служити Україні для нього завжди було честю. Він також подякував Сирському за роботу зі зміцнення армії, давши зрозуміти, що зміна керівництва не повинна перетворитися на протистояння між різними групами всередині ЗСУ.

    Оголошення Драпатого в російський розшук навряд чи вплине на виконання ним обов’язків головнокомандувача. Однак швидкість, із якою російські державні медіа поширили цю інформацію після його призначення, демонструє, що Москва приділяє особливу увагу новому керівникові української армії та намагатиметься використовувати старі кримінальні справи для його дискредитації.

    Отже, російська влада формально закидає Драпатому командування українськими підрозділами під час бойових дій на Донбасі та приписує йому відповідальність за обстріли окупованих територій. При цьому конкретна стаття у нинішній картці МВС РФ не розкрита, а саме переслідування не є новим: справи проти генерала Росія відкривала ще з 2016 року, а про його оголошення в розшук повідомлялося щонайменше у 2023-му.

  • У Зеленського завершують «вирішальну зустріч»: в ОП анонсували кадрове рішення

    У Зеленського завершують «вирішальну зустріч»: в ОП анонсували кадрове рішення

    В Офісі президента анонсували офіційну заяву після завершення кількох нарад у Володимира Зеленського, які радник глави держави з питань комунікацій Дмитро Литвин назвав «вирішальними». Його повідомлення з’явилося на тлі протестів із вимогами відставки головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського та численних повідомлень у медіа про можливі зміни у вищому військовому керівництві.

    Про перебіг зустрічей Литвин написав у соціальній мережі X, відповідаючи ветерану ЗСУ та одному з організаторів протестних акцій Дмитру Козятинському. Той публічно запитав представників Банкової, коли суспільство зможе почути чітку позицію президента щодо кадрової ситуації у військовому керівництві.

    У відповідь радник президента повідомив, що одна важлива зустріч уже завершилася, а інша на той момент ще тривала.

    «Щойно завершилася одна майже вирішальна зустріч у президента, зараз триває ще одна — вже фактично вирішальна. Після ухвалення рішень одразу буде офіційна комунікація», — написав Дмитро Литвин.

    При цьому представник Офісу президента не уточнив, якого саме кадрового рішення стосуються наради. Він також прямо не назвав прізвище Олександра Сирського та не підтвердив, що обговорюється саме заміна головнокомандувача ЗСУ.

    Тому слова Литвина наразі свідчать лише про підготовку певного рішення та майбутню офіційну комунікацію Банкової. До появи указу президента або окремого повідомлення Офісу президента стверджувати, що Сирського вже звільнено чи остаточно вирішено звільнити, немає підстав.

    Кадрова інтрига виникла після хвилі повідомлень українських і західних медіа про те, що Володимир Зеленський нібито розглядає можливість зміни військового керівництва. За інформацією джерел Financial Times, президент проводив консультації з командирами та оцінював кандидатів, які могли б забезпечити керовану передачу повноважень без послаблення оборони на фронті.

    Британське видання The Guardian також повідомило з посиланням на джерела, що відставка Сирського нібито стала ймовірною, а головним невирішеним питанням залишається кандидатура можливого наступника. Водночас це повідомлення ґрунтується на анонімних джерелах і не є офіційним рішенням президента України.

    Серед прізвищ, які медіа називали у контексті потенційної заміни головнокомандувача, фігурували командувач Об’єднаних сил ЗСУ Михайло Драпатий, командувач Десантно-штурмових військ Олег Апостол, командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький та командир 2-го корпусу Національної гвардії «Хартія» Ігор Оболєнський. Окремі видання писали про значно ширший перелік претендентів, проте Банкова офіційно його не підтверджувала.

    На тлі цих повідомлень Генеральний штаб ЗСУ виступив із прямим спростуванням. Там заявили, що інформація про начебто звільнення Олександра Сирського не відповідає дійсності. У Генштабі наголосили, що Сирський продовжує виконувати обов’язки головнокомандувача, а генерал-лейтенант Андрій Гнатов залишається начальником Генерального штабу.

    Таким чином, станом на момент заяви Дмитра Литвина офіційний статус Сирського не змінився. Він залишається головнокомандувачем ЗСУ, доки президент не видасть відповідний указ або не оприлюднить інше формальне рішення.

    Напередодні Зеленський провів серію зустрічей із відомими військовими командирами. За повідомленнями медіа, президент спілкувався з командиром 1-го корпусу Національної гвардії «Азов» Денисом Прокопенком, Олегом Апостолом, Ігорем Оболєнським, Михайлом Драпатим та іншими представниками бойових підрозділів. Сам факт таких розмов посилив припущення про підготовку кадрових змін, хоча офіційно Банкова називала їх консультаціями щодо ситуації на фронті та розвитку війська.

    Дискусія щодо майбутнього Сирського загострилася після звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони та публічних заяв про суперечності між оборонним відомством і вищим військовим командуванням. Федоров повідомляв, що пропонував Зеленському змінити головнокомандувача і начальника Генерального штабу, вважаючи це необхідним для переходу до іншої стратегії ведення війни та прискорення реформ.

    Сам Зеленський раніше визнавав, що між керівництвом Міністерства оборони та військовим командуванням існував складний діалог і сторони не змогли досягти необхідної єдності. Президент зазначав, що за таких обставин йому довелося робити вибір між сторонами конфлікту.

    Звільнення Федорова викликало протести у Києві. Учасники акцій вимагали його повернення, відставки Сирського та змін у системі військового управління. Організатори заявляли, що очікують від Зеленського публічної та аргументованої позиції, а не лише повідомлень із посиланням на анонімні джерела.

    Саме до цього контексту належить звернення Дмитра Козятинського, на яке відповів Литвин. Формулювання радника президента про «майже вирішальну» та «фактично вирішальну» зустріч свідчить, що консультації на Банковій підійшли до завершального етапу. Водночас зі слів Литвина неможливо достовірно встановити ні зміст майбутнього рішення, ні коло посадовців, яких воно стосуватиметься.

    Заява також може стосуватися не лише посади головнокомандувача, а ширшої перебудови військового чи оборонного керівництва. Офіс президента поки не оприлюднив порядку денного зустрічей, списку їхніх учасників або деталей обговорення.

    Головним підтвердженим фактом наразі є те, що у Зеленського відбулися дві важливі наради, після яких Банкова пообіцяла офіційно повідомити про ухвалені кадрові рішення. Повідомлення про вже нібито остаточно вирішену відставку Сирського залишаються інформацією медіа та їхніх джерел. До офіційного указу головнокомандувач продовжує виконувати свої обов’язки.

  • Чутки про відставку Сирського, протести та пошук наступника: що відомо про можливі кадрові зміни у ЗСУ

    Чутки про відставку Сирського, протести та пошук наступника: що відомо про можливі кадрові зміни у ЗСУ

    Тема можливої відставки головнокомандувача Збройних сил України генерала Олександра Сирського стала однією з найобговорюваніших в українському інформаційному просторі. На тлі протестних акцій, що розпочалися після кадрових змін у Міністерстві оборони, у медіа з’явилася низка повідомлень про можливу зміну військового керівництва. Водночас офіційна позиція Генерального штабу залишається незмінною: жодного рішення про звільнення Сирського наразі не ухвалено, а він продовжує виконувати свої службові обов’язки.

    Хвиля дискусій посилилася після публікацій західних видань Bloomberg та The Guardian. Bloomberg із посиланням на джерела повідомило, що президент Володимир Зеленський вивчає можливість кадрових змін та розглядає список потенційних кандидатів на посаду головнокомандувача. За даними агентства, серед найбільш імовірних претендентів називають командувача Об’єднаних сил Михайла Драпатого, хоча остаточного рішення ще не ухвалено. Видання також зазначає, що у списку можливих кандидатів нібито перебувають понад десять високопоставлених військових.

    Окремий резонанс викликала публікація The Guardian, у якій із посиланням на джерело у військовому середовищі стверджувалося, що питання полягає вже не стільки у тому, чи буде змінено головнокомандувача, скільки у виборі його наступника. Водночас це твердження базується на анонімних джерелах і не було підтверджене українською владою чи військовим керівництвом.

    Після появи таких повідомлень Генеральний штаб Збройних сил України оперативно виступив із офіційною заявою. У ній наголошується, що інформація про нібито звільнення Олександра Сирського та начальника Генерального штабу Андрія Гнатова не відповідає дійсності. У Генштабі підкреслили, що обидва генерали продовжують виконувати свої функціональні обов’язки, а звільнення з таких посад можливе виключно на підставі указу президента України. Жодного такого указу станом на 21 липня не оприлюднено.

    Посиленню суспільної уваги до теми сприяли й протестні акції, які в українських медіа отримали неофіційну назву “картонковий Майдан”. Спочатку учасники вимагали перегляду кадрових рішень щодо Міністерства оборони, однак згодом серед частини протестувальників почали лунати й заклики до зміни головнокомандувача ЗСУ. Саме ця обставина стала підставою для дискусій про те, чи готова влада реагувати на вимоги вулиці, особливо коли йдеться про військове командування під час повномасштабної війни.

    Політичні експерти, яких цитують українські медіа, звертають увагу на дві протилежні загрози. З одного боку, кадрове рішення, ухвалене після протестів, може бути сприйняте як поступка суспільному тиску, що створить прецедент впливу вуличних акцій на призначення найвищого військового керівництва. З іншого боку, відмова від будь-яких змін також може посилити політичну напругу та зберегти критику на адресу чинного військового керівництва.

    Окремо обговорюється питання кадрового резерву. Керівник благодійного фонду “Повернись живим” Тарас Чмут заявив, що в Україні є дуже обмежена кількість генералів, які потенційно здатні очолити Збройні сили. Серед можливих кандидатів він називав Михайла Драпатого, Олега Апостола, Андрія Білецького та Сергія Оболєнського, наголошуючи, що вибір фактично здійснюється серед кількох досвідчених командирів.

    У центрі уваги опинився саме Михайло Драпатий. Його ім’я згадують як українські, так і західні медіа. Додаткові обговорення викликала його зустріч із президентом Володимиром Зеленським 20 липня. Однак офіційно сторони не повідомляли, що під час цієї зустрічі обговорювалося питання заміни головнокомандувача.

    Політологи також наголошують, що незалежно від персоналій для президента одним із ключових завдань залишається збереження єдиної вертикалі управління Збройними силами. Умови повномасштабної війни роблять будь-які кадрові зміни особливо чутливими, адже новому керівнику необхідно швидко увійти в курс оперативної ситуації, налагодити взаємодію з Генеральним штабом, командуванням видів військ та міжнародними партнерами.

    Водночас слід розмежовувати підтверджені факти та інформацію, що базується на повідомленнях джерел. Станом на сьогодні підтверджено лише те, що західні медіа повідомили про можливі консультації щодо кадрових змін, а Генеральний штаб офіційно спростував інформацію про звільнення Сирського. Жодних указів президента про його відставку або призначення нового головнокомандувача не оприлюднено.

    Інформаційний простір наразі заповнений двома паралельними сюжетами. З одного боку — повідомлення західних видань про можливу підготовку кадрових рішень і пошук наступника головнокомандувача. З іншого — офіційна позиція Генерального штабу, який наголошує, що Олександр Сирський продовжує виконувати свої обов’язки, а будь-які повідомлення про його звільнення не відповідають дійсності. До моменту появи відповідного указу президента України всі розмови про відставку залишаються на рівні публічних обговорень, експертних оцінок та інформації анонімних джерел, а не підтверджених державою кадрових рішень.

  • Зеленський може звільнити Сирського, але за однієї ключової умови

    Зеленський може звільнити Сирського, але за однієї ключової умови

    Президент України Володимир Зеленський розглядає можливість зміни керівництва Збройних сил України та не виключає звільнення головнокомандувача Олександра Сирського. Водночас остаточне рішення, за інформацією джерел, залежатиме від того, чи вдасться знайти кандидата, здатного забезпечити безперервне управління армією в умовах повномасштабної війни.

    Про це повідомляє Financial Times.

    За даними видання, найближчими днями Володимир Зеленський планує провести зустріч із військовим командуванням, під час якої заслухає оцінку ситуації на фронті та проведе співбесіди з потенційними кандидатами на посаду головнокомандувача ЗСУ.

    Співрозмовник Financial Times стверджує, що глава держави готовий ухвалити рішення про відставку Олександра Сирського лише за умови, якщо буде знайдено командувача, який зможе безболісно перебрати управління військами та забезпечити стабільність оборони на всій лінії фронту, яка нині простягається приблизно на 1200 кілометрів.

    За інформацією видання, головною умовою можливих кадрових змін є відсутність ризиків для керованості української армії під час передачі повноважень. У керівництві держави, як зазначає FT, прагнуть уникнути будь-яких рішень, які могли б негативно вплинути на бойову готовність Збройних сил у період активних бойових дій.

    Видання також зазначає, що дискусії навколо роботи головнокомандувача активізувалися після нещодавніх кадрових змін у Міністерстві оборони України. За оцінкою журналістів, питання взаємодії між військовим і політичним керівництвом стало одним із факторів, які вплинули на обговорення подальших кадрових рішень.

    Раніше президент України Володимир Зеленський ухвалив рішення про звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони. Як повідомлялося, однією з причин такого кроку могла стати відсутність ефективної взаємодії між Міністерством оборони та керівництвом Збройних сил України, зокрема з головнокомандувачем Олександром Сирським.

    Також повідомлялося, що Михайло Федоров раніше пропонував президенту розглянути питання зміни керівництва ЗСУ. Після звільнення Зеленський заявив, що Федоров залишиться у його команді, однак не уточнив, яку саме посаду він може обійняти надалі.

    Сам Федоров згодом повідомив, що президент запропонував йому стати своїм радником, однак він відмовився від цієї пропозиції.

    Після кадрових змін у Міністерстві оборони виконувачем обов’язків міністра було призначено генерал-майора Євгенія Хмару, який до цього очолював Службу безпеки України у статусі тимчасового виконувача обов’язків.

    Як зазначає Financial Times, питання можливого оновлення військового керівництва залишається одним із найважливіших для української влади, адже будь-які кадрові рішення мають враховувати складну ситуацію на фронті та необхідність забезпечення безперервного управління військами.

    На момент публікації офіційних заяв президента України або Офісу президента щодо можливого звільнення Олександра Сирського не було. Інформація про розгляд такого рішення ґрунтується на даних, отриманих Financial Times від джерела, обізнаного з перебігом внутрішніх консультацій.

  • Головком ЗСУ: Ми вже знаємо чим будемо боротися проти “Шахедів”

    Головком ЗСУ: Ми вже знаємо чим будемо боротися проти “Шахедів”

    Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив про запуск нових проєктів із розвитку легкомоторної авіації, яку планують використовувати для боротьби з російськими дронами-камікадзе “Шахед”.

    Про це генерал повідомив під час зустрічі з журналістами. За його словами, в умовах обмежених ресурсів українська ППО застосовує принцип доцільності та економії — зокрема, щодо використання дорогих зенітних ракет.

    “Оскільки ми маємо економити зенітні керовані ракети, то пріоритетними для ураження “Шахедів” є мобільні вогневі групи. Саме на них припадає найбільша частка знищених ударних БпЛА… Ефективність мобільних вогневих груп становить до 40%”, — заявив Сирський.

    Він підкреслив, що цей підхід залишається актуальним і сьогодні. Водночас серед перспективних напрямків з’являється застосування легкомоторної авіації.

    “Вона у нас є, і є нові проєкти за рахунок фінансової й матеріальної допомоги з боку наших іноземних партнерів. Цей напрямок буде розвиватися. Ми отримуємо сучасні літаки легкомоторної авіації, які мають сучасне озброєння та засоби навігації”, — повідомив головнокомандувач.

    Згідно з його словами, нові авіаційні рішення дозволять ефективніше знищувати ворожі безпілотники, зокрема у важкодоступних або віддалених районах.

    Крім того, генерал наголосив на ефективності армійської авіації, яка вже залучається щодня до відбиття атак:

    “Ми масштабуємо цей напрямок. Організована співпраця з партнерами, в першу чергу з канадськими, які дають нам можливість отримати сучасні системи спостереження, прицілювання, що підвищує бойові можливості наших гелікоптерів”.

  • “Ми відстаємо — і треба про це чесно говорити”: тривожна заява екс-главкома ЗСУ

    “Ми відстаємо — і треба про це чесно говорити”: тривожна заява екс-главкома ЗСУ

    Колишній головнокомандувач ЗСУ, а нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний заявив про технологічне відставання України від Росії у війні. Виступаючи на оборонному форумі, Залужний прямо визнав: «Ворог нас уже обігнав і ми відстаємо – і про це треба чесно говорити».

    Хоча дипломат не деталізував, у яких саме сферах йдеться про програш, очевидно, що маються на увазі безпілотні системи. За останні місяці Росія суттєво просунулась у розробці та серійному виробництві дронів, тоді як Україні складно підтримувати безперервну генерацію і масштабування інновацій навіть у тих напрямках, де раніше вона випереджала агресора.

    Залужний зазначив, що попри наявні технологічні досягнення, вони мають «досить обмежений, секторальний характер» і не здатні покривати увесь спектр потреб, необхідний для реалізації стратегії виживання. Водночас Україна залишається критично залежною від зовнішньої допомоги — як фінансової, так і технічної.

    Посол також вказав на інші проблеми: дефіцит людських ресурсів і критичний стан економіки. У таких умовах Росія, за його словами, веде війну на виснаження, і Києву слід будувати відповідь на цьому рівні — шляхом підриву економіки та соціальної стабільності РФ, щоб не дозволити їй розвивати науку і технології, а також спровокувати дезінтеграційні процеси.

    Що саме мало б стати інструментами такого тиску, Залужний не уточнив, але наголосив, що ставка має робитися на високотехнологічні рішення.

    Окрему увагу викликала ще одна теза колишнього головнокомандувача. Залужний заявив, що мета України — змусити РФ відмовитися від продовження війни і погодитися на припинення бойових дій «на наших умовах». Однак він також зазначив, що повернення до кордонів 1991 або навіть 2022 року наразі виглядає нереалістичним, що фактично означає перегляд початкових цілей Києва у війні.

    Його виступ викликав широку дискусію, зокрема щодо того, чи варто публічно визнавати технологічне відставання та неможливість звільнення всіх окупованих територій. Та попри це, заяви Залужного позначають зсув у стратегічному мисленні української влади — від наступального оптимізму до прагматизму виживання.