Golosnovinua.com

Позначка: Головний центр спеціального контролю

  • На Буковині зафіксували землетрус: де стався підземний поштовх

    На Буковині зафіксували землетрус: де стався підземний поштовх

    У Чернівецькій області ввечері в суботу, 8 серпня, стався землетрус. Підземні поштовхи зафіксували сейсмологи поблизу села Іспас. Магнітуда землетрусу становила 1,4 за шкалою Ріхтера, а осередок залягав на глибині близько 5 кілометрів.

    Про це повідомив Головний центр спеціального контролю.

    За даними фахівців, землетрус зареєстрували 8 серпня о 19:40. Найближчим до епіцентру населеним пунктом стало село Іспас, розташоване у Вижницькому районі Чернівецької області.

    Сейсмологи класифікували зафіксовані підземні поштовхи як невідчутні. Це означає, що землетрус такої сили, найімовірніше, не мав відчуватися людьми та не становив загрози для будівель чи іншої інфраструктури. Водночас фахівці продовжують збирати інформацію про сейсмічну подію, щоб уточнити її характеристики.

    «08 серпня 2026 року Головним центром спеціального контролю зареєстровано землетрус в Чернівецькій області, магнітудою 1,4 (за шкалою Ріхтера), на глибині 5 км», — повідомили у Головному центрі спеціального контролю.

    Жителів населених пунктів, розташованих поблизу району, де сталися підземні поштовхи, сейсмологи закликали повідомити, якщо вони все ж відчули коливання земної поверхні. Отримані від очевидців дані можуть допомогти фахівцям додатково оцінити параметри землетрусу та визначити особливості поширення сейсмічних хвиль.

    Землетруси з магнітудою близько 1–2 зазвичай належать до дуже слабких сейсмічних подій. Подібні коливання часто фіксуються спеціальними приладами, однак люди їх не помічають. Сила землетрусу залежить не лише від його магнітуди, а й від глибини залягання осередку, відстані до населених пунктів та особливостей ґрунту.

    Чернівецька область є одним із регіонів України, де періодично реєструють сейсмічну активність. Територія Буковини розташована неподалік від зони Вранча в Румунії — одного з найбільш активних сейсмічних районів Європи. Землетруси, що виникають у цій зоні, можуть відчуватися на значній території України, зокрема в західних та центральних областях.

    Водночас нинішній землетрус у Чернівецькій області мав невелику магнітуду — лише 1,4. За такої сили підземних поштовхів говорити про небезпеку для населення чи будівельних конструкцій підстав немає.

    Сейсмічні події невеликої потужності регулярно фіксують не лише на Буковині, а й в інших регіонах України. Так, у липні 2026 року фахівці зареєстрували землетрус у Хмельницькій області. Його магнітуда становила 1,6 за шкалою Ріхтера. Підземні поштовхи, зафіксовані 9 липня, стали четвертим землетрусом, який сейсмологи зареєстрували в Україні від початку того місяця.

    Фахівці наголошують, що сам факт реєстрації землетрусу не означає, що існує загроза сильнішого землетрусу найближчим часом. Сейсмічна активність постійно відстежується за допомогою спеціального обладнання, а отримані дані використовують для дослідження рухів земної кори та оцінки сейсмічної ситуації.

    Наразі інформації про руйнування, пошкодження будівель або постраждалих унаслідок землетрусу поблизу Іспаса немає. За попередньою оцінкою спеціалістів, зафіксований 8 серпня землетрус був слабким і належить до невідчутних сейсмічних подій.

  • Крим сколихнула серія землетрусів

    Крим сколихнула серія землетрусів

    У районі тимчасово окупованого Криму 22 червня було зафіксовано серію підземних поштовхів, які протягом доби сформували одразу кілька сейсмічних подій у Чорному морі та поблизу узбережжя півострова. За даними Головного центру спеціального контролю, всього сейсмологи зареєстрували шість землетрусів різної магнітуди, які відбувалися з інтервалами від кількох хвилин до кількох годин, що свідчить про підвищену сейсмічну активність у регіоні.

    Перший підземний поштовх було зафіксовано о 05:09 ранку. Його магнітуда становила 3,7 бала за шкалою Ріхтера, а епіцентр знаходився у Чорному морі приблизно за 8 кілометрів від кримського узбережжя на глибині 24 кілометри. Вже через 18 хвилин, о 05:27, стався другий землетрус магнітудою 3,3 бала, епіцентр якого був розташований ще ближче до берега — приблизно за 13 кілометрів, на глибині 16 кілометрів.

    Третій поштовх зафіксували о 06:14, його магнітуда сягнула 3,8 бала, а епіцентр знаходився за 7 кілометрів від узбережжя на глибині 25 кілометрів. Четвертий землетрус відбувся о 07:11, його магнітуда становила 3,6 бала, а джерело підземних коливань було розташоване в акваторії Чорного моря приблизно за 13 кілометрів від берега.

    Найпотужніші сейсмічні події були зафіксовані у другій половині дня. О 08:48 стався поштовх магнітудою 4,2 бала, який фахівці класифікували як сильно відчутний, оскільки він мав невелику глибину залягання — близько 10 кілометрів. Ще один, найсильніший землетрус доби, стався о 14:07. Його магнітуда становила 4,5 бала, а епіцентр також був розташований поблизу узбережжя Криму на глибині близько 10 кілометрів.

    Усі шість сейсмічних подій сталися в межах однієї геологічної зони, що охоплює прибережну частину Кримського півострова та прилеглу акваторію Чорного моря. Хоча такі землетруси середньої магнітуди зазвичай не призводять до масштабних руйнувань, їхня повторюваність протягом короткого проміжку часу привертає увагу фахівців, оскільки може свідчити про активізацію тектонічних процесів у регіоні.

    Станом на зараз інформації про руйнування, постраждалих або суттєві наслідки не надходило. Водночас сейсмологи продовжують моніторинг ситуації, оскільки подібні серії підземних поштовхів іноді можуть передувати подальшим коливанням або бути частиною локальної сейсмічної активності.

    Окремо фахівці наголошують, що Крим і акваторія Чорного моря загалом належать до регіонів із помірною сейсмічною активністю, де періодично фіксуються землетруси різної інтенсивності, особливо в прибережних та морських зонах, що пов’язані з геологічною структурою Чорноморської западини.

  • На Полтавщині зафіксували слабкий землетрус

    На Полтавщині зафіксували слабкий землетрус

    На Полтавщині зафіксували слабкий землетрус у межах Диканської територіальної громади — підземні поштовхи мали магнітуду 2,6 і належать до категорії «ледве відчутних»

    У Полтавській області було зареєстровано чергову сейсмічну подію слабкої інтенсивності. За даними фахівців, у регіоні зафіксували підземні коливання земної кори магнітудою 2,6 за шкалою Ріхтера. Подія класифікується як «ледве відчутний» землетрус, який зазвичай не становить загрози для населення, будівель та інфраструктури.

    Про це повідомляє Головний центр спеціального контролю.

    Згідно з офіційною інформацією, сейсмічна активність була зареєстрована у неділю, 17 травня 2026 року, о 06:39:39 за київським часом. Епіцентр підземних поштовхів знаходився на території Полтавського району Полтавської області, у межах Диканської територіальної громади — регіону, який уже неодноразово потрапляв у поле зору сейсмологів через фіксацію слабких коливань у попередні роки.

    Фахівці уточнили, що джерело землетрусу залягало на відносно малій глибині — близько чотирьох кілометрів. Такі неглибокі сейсмічні події зазвичай краще фіксуються приладами, однак рідко відчуваються населенням або викликають будь-які руйнівні наслідки.

    Координати епіцентру були визначені з високою точністю: широта — 49,84° пн. ш., довгота — 34,25° сх. д. Попри це, жодних повідомлень про руйнування, пошкодження інфраструктури або постраждалих не надходило.

    У Головному центрі спеціального контролю зазначили, що подібні землетруси є типовими для території України, яка не належить до регіонів високої сейсмічної активності, однак періодично зазнає впливу внутрішніх тектонічних процесів. Такі коливання можуть бути пов’язані з рухами у глибинних шарах земної кори, локальними геологічними структурами або природними напруженнями, які час від часу розряджаються у вигляді слабких поштовхів.

    Окремо фахівці наголосили, що навіть незначні землетруси мають наукову цінність. Вони дозволяють уточнювати сейсмічні карти регіонів, аналізувати глибинні процеси та краще прогнозувати потенційну активність у майбутньому. Саме тому громадян закликають повідомляти про будь-які відчуті коливання через офіційні канали, що допомагає підвищувати точність вимірювань і моніторингу.

    Залишити інформацію про відчуті поштовхи можна на ресурсах Головного центру спеціального контролю, де збираються дані про інтенсивність, тривалість та характер сейсмічних явищ.

    Сейсмічна активність в Україні

    Україна загалом розташована у відносно стабільній тектонічній зоні, однак окремі регіони періодично фіксують слабкі землетруси. Найчастіше такі події мають локальний характер і не перевищують магнітуди 3–4,5 бала.

    Зокрема, наприкінці березня 2026 року в Полтавській області вже реєструвалися підземні поштовхи магнітудою 3,2. Тоді епіцентр також знаходився у межах Полтавського району, що свідчить про періодичну сейсмічну активність у цьому регіоні.

    Крім того, на початку лютого 2026 року було зафіксовано значно потужніший землетрус магнітудою 4,8 в акваторії Азовського моря. Тоді підземні коливання відчували мешканці Криму та низки південно-східних областей України. У деяких населених пунктах спостерігалося хитання меблів і короткочасна паніка серед населення, хоча серйозних руйнувань також не було зафіксовано.

    Фахівці підкреслюють, що подібні явища є нагадуванням про необхідність постійного сейсмічного моніторингу навіть у регіонах із відносно низькою активністю, адже внутрішні процеси земної кори залишаються складними та не завжди прогнозованими.

  • В Україні знову зафіксували землетрус: епіцентр у Дунаєвецькому районі

    В Україні знову зафіксували землетрус: епіцентр у Дунаєвецькому районі

    В Україні сьогодні вранці, 15 грудня, стався черговий землетрус. Як повідомляє Головний центр спеціального контролю, підземні поштовхи зафіксували о 06:12 у Дунаєвецькому районі Хмельницької області. За попередніми параметрами, магнітуда становила 1,7, а епіцентр залягав на глибині близько п’яти кілометрів.

    У фахівців зазначають, що такий тип сейсмічної активності класифікується як ледве відчутний. Для більшості людей подібні поштовхи зазвичай залишаються непомітними, хоча приладові системи їх фіксують достатньо чітко.

    Землетрус став уже четвертим випадком за останні кілька днів. 11 грудня сейсмологи реєстрували підземні поштовхи у Тернопільській області з магнітудою 2,9 — цей землетрус належав до відчутних. Ввечері 12 грудня активність зафіксували у Чорному морі, за 12 кілометрів від узбережжя Криму, де магнітуда сягнула 4,4. Наступного дня, 13 грудня, землетрус стався у Дністровському районі Чернівецької області, його сила склала 2,5 бала, і він був ледве відчутним.

    Сейсмологи наголошують, що серія епізодів не є ознакою наближення сильного землетрусу, однак свідчить про підвищену активність окремих ділянок земної кори. Науковці продовжують моніторинг, а дані оперативно передаються у відповідні служби.

    Раніше провідний науковий співробітник Інституту геофізики НАН України Дмитро Гринь звернув увагу на інший аспект ризиків — стан будівель після численних обстрілів. За його словами, багато споруд у зонах ураження втратили частину своєї сейсмостійкості, що ставить під сумнів їхню здатність витримувати навіть слабкі підземні поштовхи у 3–4 бали. Фахівці вважають, що проблема потребує системної оцінки та окремих рішень щодо укріплення аварійних конструкцій.

  • На заході України знову стався землетрус, цього разу на Буковині

    На заході України знову стався землетрус, цього разу на Буковині

    У Чернівецькій області стався землетрус. Про це повідомляє Головний центр спеціального контролю.

    Підземні поштовхи зафіксували у Дністровському районі Буковини. За даними фахівців, землетрус мав магнітуду 1,4 бала за шкалою Ріхтера і стався на глибині близько 3 кілометрів.

    «За класифікацією землетрусів цей належить до невідчутних», — зазначили у Центрі, наголосивши, що коливання не становлять загрози для населення.

    Це вже другий землетрус у Чернівецькій області за останні тижні. Попередній стався 16 жовтня поблизу Новодністровська, тоді магнітуда сягнула 2,1 бала.

    Сейсмічна активність в Україні

    За словами провідного наукового співробітника Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України, доктора фізико-математичних наук Дмитра Гриня, сейсмічна активність на території України не є винятковим явищем.

    Найбільший вплив на країну має зона Вранча, розташована в Румунії, однак підземні поштовхи фіксують і в інших регіонах. Зокрема, у Чорному морі час від часу трапляються землетруси силою 3–4 бали, а до сейсмонебезпечних територій належать і Карпати.

    Крім того, сучасні прилади виявляють певну сейсмоактивність у межах Українського кристалічного щита — на Полтавщині та в районі Кривого Рогу. Раніше ці зони вважали відносно спокійними, проте нині зафіксовано підземні коливання силою до 4–4,5 бала.

    Фахівці наголошують: навіть незначні поштовхи — це нагадування про потребу вдосконалювати системи моніторингу та готовність до можливих природних катаклізмів.

  • У Чернівецькій області вчені зафіксували землетрус

    У Чернівецькій області вчені зафіксували землетрус

    Головний центр спеціального контролю повідомив, що ввечері 15 жовтня в Чернівецькій області поблизу Новодністровська зафіксовано землетрус магнітудою 2,1. Поштовхи відбулися на глибині 5 кілометрів і за класифікацією сейсмологів відносяться до невідчутних для людей.

    Провідний науковий співробітник Інституту геофізики НАН України, доктор фізико-математичних наук Дмитро Гринь, зазначив, що сейсмічна активність в Україні зазвичай стабільна, а основне джерело відчутних підземних поштовхів — румунська зона Вранча. За його словами, у разі потужного землетрусу зі зони Вранча перші сейсмічні хвилі можуть дійти до Києва приблизно за дві хвилини, а поверхневі хвилі — за п’ять хвилин.

    Гринь також наголосив, що крім Вранча певна сейсмічна активність спостерігається в Карпатах та акваторії Чорного моря, де поштовхи зазвичай не перевищують 3–4 бали. Окремі, але слабкі коливання фіксуються й у центральних регіонах — на Полтавщині та в районі Кривого Рогу (до 4–4,5 бала), хоча ці території раніше вважалися менш сейсмічними.

    Станом на повідомлення Головного центру спеціального контролю цей епізод не становить загрози для населення — поштовхи класифікують як невідчутні і жодних повідомлень про ушкодження або потерпілих немає.