Golosnovinua.com

Позначка: Господарський суд

  • Судовий позов: Управління соцзахисту з Херсонщини відсудило в «Укрпошти» майже мільйон гривень за невикористані соцвиплати 2022 року

    Судовий позов: Управління соцзахисту з Херсонщини відсудило в «Укрпошти» майже мільйон гривень за невикористані соцвиплати 2022 року

    Господарський суд міста Києва задовольнив позов Управління соціального захисту населення Каховської районної державної адміністрації до АТ «Укрпошта», стягнувши з національного поштового оператора 964 292 гривні 27 копійок заборгованості.

    Сперечання стосувалося невиконання договірних зобов’язань щодо виплати та доставки державних грошових допомог мешканцям району за першу половину 2022 року.

    Головні деталі судової справи:

    • Суть спору: 1 лютого 2022 року відомство та «Укрпошта» уклали договір про доставку соцвиплат. Протягом січня – червня 2022 року на рахунки поштового оператора перерахували 33,68 млн грн бюджетних коштів. За звітами, людям виплатили 24,16 млн грн, а 8,41 млн грн повернули як невикористані.
    • Непідтверджена сума: За результатами фінансового звіряння між сторонами залишилася різниця у розмірі майже 964,3 тис. грн. «Укрпошта» не надала належних первинних документів, які б підтверджували факт цільового вручення цих грошей громадянам або їх повернення на рахунки управління.
    • Аргументи «Укрпошти»: Представники поштового оператора заперечували позов, посилаючись на форс-мажорні обставини — бойові дії, окупацію Каховського району, пошкодження майна та втрату частини первинної документації. Відповідач намагався надати частково відновлені відомості та дані з електронних баз.
    • Рішення суду: Суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення бюджетних коштів, на які відсутнє документальне підтвердження їхньої виплати чи повернення.

     

  • Суд зобов’язав Росію виплатити майже пів мільярда гривень херсонському виробнику олії

    Суд зобов’язав Росію виплатити майже пів мільярда гривень херсонському виробнику олії

    Господарський суд Одеської області ухвалив рішення про стягнення з Російської Федерації 486 мільйонів гривень на користь українського підприємства ТОВ “Екобіотек-Україна”, яке зазнало значних збитків унаслідок російської окупації Херсонщини. Суд визнав, що російська агресія призвела до повного розграбування та знищення майна підприємства, фактично позбавивши його можливості вести господарську діяльність.

    Відповідне рішення було ухвалене 24 червня Господарським судом Одеської області. Позивачем виступило ТОВ “Екобіотек-Україна” — підприємство, зареєстроване у Херсоні, яке спеціалізується на виробництві рафінованої дезодорованої рослинної олії. Компанія також володіє земельною ділянкою площею два гектари поблизу автомобільної дороги Цюрупинськ – Гола Пристань.

    У матеріалах справи зазначається, що після початку повномасштабного вторгнення та окупації Херсонської області підприємство втратило можливість працювати. Під час перебування російських військових на території заводу зі складів систематично вивозили готову продукцію, зокрема ємності з олією. За даними суду, це здійснювали люди в цивільному одязі у супроводі військовослужбовців РФ, використовуючи як власний транспорт, так і автомобілі, що перебували на території підприємства.

    Після звільнення Херсона власники отримали доступ до виробничих потужностей і зафіксували масштабні наслідки окупації. Як встановлено у судовому рішенні, майно підприємства було повністю розграбоване або знищене. На території виробництва виявили численні пошкодження будівель і споруд: зламані замки, вибиті вікна, пошкоджені двері, зруйновані елементи виробничого обладнання та інші сліди мародерства.

    Згідно з висновком судових експертів, загальна сума матеріальної шкоди, завданої підприємству, становить 486 мільйонів гривень. Саме цю суму суд постановив стягнути з Російської Федерації.

    Суддя Марина Сулімовська визначила відповідачами у справі державу Російська Федерація в особі Міністерства юстиції РФ, Міністерства оборони РФ, Федерального казначейства РФ, Центрального банку РФ та Міністерства закордонних справ РФ.

    ТОВ “Екобіотек-Україна” заснувала Дарія Туник, а керівником компанії є Володимир Найдишак.

    Це не перший випадок, коли українські суди ухвалюють рішення про відшкодування збитків, завданих російською агресією. Раніше Господарський суд Донецької області зобов’язав Росію виплатити понад 1,2 мільярда гривень агрокомпанії “Бета-Агро-Інвест” за втрату майна та упущену вигоду внаслідок війни. Подібні рішення формують судову практику щодо притягнення Росії до відповідальності за економічні збитки, яких зазнали українські підприємства під час повномасштабної війни.

  • Суд стягнув з компанії Ахметова 15 млн грн на користь «Укренерго»

    Суд стягнув з компанії Ахметова 15 млн грн на користь «Укренерго»

    Господарський суд Донецької області ухвалив рішення про стягнення з АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» на користь ПрАТ «НЕК «Укренерго» 15,46 млн грн заборгованості за послуги з передачі електричної енергії. Рішення у справі було прийняте 28 квітня, однак стало відомим лише після оприлюднення матеріалів у судовому реєстрі, що фактично надало йому публічного розголосу.

    Йдеться про господарський спір між двома ключовими учасниками енергетичного ринку України — оператором системи передачі електроенергії НЕК «Укренерго» та розподільною компанією ДТЕК Донецькі електромережі, що входить до структури енергетичного холдингу ДТЕК.

    Як встановлено матеріалами справи, 1 січня 2024 року між сторонами було укладено договір про надання послуг з передачі електроенергії. Згідно з цим договором, ДТЕК Донецькі електромережі зобов’язувалася своєчасно та в повному обсязі оплачувати послуги, які надає оператор системи передачі. Однак, за позицією позивача, компанія систематично порушувала фінансову дисципліну, що призвело до накопичення значної заборгованості.

    Первісно НЕК «Укренерго» оцінювала суму боргу у 19,59 млн грн. Окрім основної заборгованості, компанія також заявила вимогу про стягнення 3% річних у розмірі 84,4 тис. грн, посилаючись на прострочення виконання грошових зобов’язань та систематичні затримки платежів з боку відповідача.

    Під час розгляду справи суд дослідив акти приймання-передачі послуг і фінансові розрахунки сторін та встановив, що при визначенні суми позову позивач не врахував частину коригувань до актів, зокрема за травень 2025 року. Саме ці уточнення, як зазначено в матеріалах суду, вплинули на кінцевий розмір заборгованості та призвели до завищення первісно заявленої суми.

    У результаті перерахунку суд дійшов висновку, що фактичний розмір боргу, який підлягає стягненню, становить 15,46 млн грн. Суддя Оксана Чернова визначила, що саме ця скоригована сума відповідає підтвердженим обсягам наданих послуг за періоди жовтень–листопад 2024 року, а також березень–травень і червень–липень 2025 року з урахуванням уточнених актів звірки.

    Окремо суд переглянув нарахування 3% річних і зменшив їхній розмір із заявлених 84,4 тис. грн до 70,6 тис. грн. Таке коригування було здійснене з урахуванням уточненого основного боргу та фактичних періодів прострочення платежів.

    Водночас суд відхилив частину позовних вимог, що перевищували встановлену суму, визнавши їх необґрунтованими через невраховані коригування у первинних розрахунках.

    Окрему увагу в контексті справи привертає структура власності відповідача: бенефіціаром ДТЕК Донецькі електромережі є бізнесмен Рінат Ахметов, що додає справі резонансу на тлі триваючих фінансових суперечок у енергетичному секторі.

    У матеріалах справи також згадується, що подібні спори між учасниками ринку вже розглядалися раніше. Зокрема, у серпні 2025 року цей самий суд зобов’язав компанію ДТЕК Донецькі електромережі сплатити понад 5 млн грн штрафних санкцій та інфляційних втрат на користь НЕК «Укренерго» за несвоєчасне виконання фінансових зобов’язань.

    Таким чином, нове рішення стало черговим епізодом у тривалій серії господарських спорів між ключовими гравцями енергетичного ринку, які стосуються розрахунків за передачу електроенергії та дотримання фінансової дисципліни в умовах функціонування енергосистеми України.

  • Суд скасував угоди з компанією Гринкевичів і стягнув 12 мільйонів штрафу

    Суд скасував угоди з компанією Гринкевичів і стягнув 12 мільйонів штрафу

    Господарський суд Вінницької області зобов’язав ТОВ «Трейд Лайнс Рітейл» сплатити майже 12 млн грн штрафних санкцій Міністерству оборони за затримку виконання договорів у 2023 році. Одночасно суд визнав недійсними низку додаткових угод, укладених між компанією та міністерством.

    Йдеться про шість основних договорів, укладених на початку 2023 року, які передбачали постачання речового майна для ЗСУ — курток, сорочок, штанів, літніх костюмів та кальсонів на суму понад 500 млн грн. У цих договорах передбачалася пеня за порушення термінів виконання — 0,1% від вартості товару за кожен день прострочення та додатково 7% за затримку понад 30 календарних днів.

    За твердженнями прокуратури, додаткові угоди, якими продовжувалися терміни поставки, були укладені без законних підстав. Суд погодився, що причини затримок, зокрема наслідки землетрусів у Туреччині та аварії на виробничих лініях постачальників, не виправдовують зміну термінів, оскільки форс-мажор відбувся до укладення основних договорів.

    Попри це, суд вирішив зменшити суму штрафу вдвічі — з 24 до 12 млн грн — «для забезпечення балансу інтересів сторін та з урахуванням принципів розумності та справедливості». Компанія вже поставила замовлений товар, однак рішення суду ще може бути оскаржене в апеляції.

    ТОВ «Трейд Лайнс Рітейл» було зареєстроване у 2022 році Світланою Гринкевич та Ольгою Швед, нині належить Володимиру Тимківу. Раніше власники компанії та Ігор Гринкевич фігурували у справі щодо махінацій із закупівлями одягу для ЗСУ, а Ігор Гринкевич перебуває під вартою після спроби дати хабар у 500 тис. доларів співробітнику ДБР.

  • ВАКС підтвердив угоду про винуватість колишнього голови Західного апеляційного суду

    ВАКС підтвердив угоду про винуватість колишнього голови Західного апеляційного суду

    Вищий антикорупційний суд України затвердив угоду про визнання винуватості колишнього голови Західного апеляційного господарського суду Бориса Плотніцького у справі про корупцію.

    За даними «Судового репортера», Плотніцький визнав провину у вимаганні та одержанні неправомірної вигоди від співвласника компанії «Ескулаб». Суд ухвалив рішення 10 грудня під час закритого засідання, а текст вироку наразі не оприлюднюється.

    Раніше НАБУ у листопаді 2025 року завершило досудове розслідування стосовно трьох колишніх голів господарських судів Львівської області, підозрюваних у корупції. Борис Плотніцький, який вийшов у відставку в серпні 2024 року, разом із тодішнім головою Господарського суду Львівської області Василем Артимовичем та ексголовою Михайлом Юркевичем пропонували підприємцю ухвалення «потрібних» судових рішень за 1 млн доларів США. Під час документування справи НАБУ та САП задокументували передачу 75 тисяч доларів.

    Також у справі фігурує суддя Львівського апеляційного господарського суду Ірина Малех, якій навесні 2025 року вручили підозру за ухвалення замовного рішення. Під час обшуку у неї вилучили 20 тисяч доларів міченими купюрами. За її словами, ці кошти були позичені в Плотніцького на лікування дочки, але слідство не визнало цього аргументом.

    У жовтні 2025 року Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя застосувала до Артимовича і Малех стягнення у вигляді звільнення із посади судді.

    Справи Бориса Плотніцького та інших суддів Львівської області є частиною широкої антикорупційної політики щодо посадовців судової системи, які порушували законодавство та отримували неправомірні вигоди.

  • Київська прокуратура домоглася скасування права власності компаній на неіснуючу будівлю поруч із садибою Апштейна

    Київська прокуратура домоглася скасування права власності компаній на неіснуючу будівлю поруч із садибою Апштейна

    Київська міська прокуратура здобула судову перемогу в першому раунді спору про скасування реєстрації права власності на нежитлову будівлю площею 517,3 кв. м, яка нібито була розміщена на ділянці за адресою вул. Спаська, 12 (Подільський район). 2 вересня 2025 року Господарський суд міста Києва задовольнив позов прокуратури (справа №910/5325/25): скасовано державну реєстрацію права власності за ТОВ «Блексквад», визнано недійсним договір купівлі-продажу між «Блексквад» і ТОВ «Правова компанія «Ноосфера Плюс»», а також анульовано реєстрацію права власності за останньою.

    За даними прокуратури, реєстраційні дії ґрунтувалися на документах, яких фактично не існувало: акті прийомної комісії про введення в експлуатацію та розпорядженні районної адміністрації про присвоєння адреси, а також на технічному паспорті, виданому фізичною особою. Під час огляду ділянки правоохоронці встановили наявність двох реальних будівель — адміністративної та господарської (площею близько 248,8 кв. м) — але жодної споруди площею 517,3 кв. м не виявили. Прокуратура кваліфікує ситуацію як класичну «туалетну схему», коли нібито паперова споруда використовується для подальшого відведення земельної ділянки без проведення аукціону.

    Ділянка з кадастровим номером 8000000000:85:362:0004 (0,22 га) перебуває в постійному користуванні Київського науково-методичного центру з охорони, реставрації та використання пам’яток (КНМЦ) на підставі акта від 27 лютого 2002 року. На цій же землі розташована історична садиба Апштейна — пам’ятка архітектури кін. XIX — поч. XX ст., в якій базується Департамент охорони культурної спадщини КМДА та підпорядкований йому КНМЦ. Через це справа викликала підвищену увагу медіа й громадськості.

    У судовому рішенні йдеться, що державна реєстрація права власності ТОВ «Центр інвестиційно-будівельних досліджень» (пізніше — ТОВ «Блексквад») від 16 березня 2016 року відбулася на підставі документів, які насправді не видавалися відповідними органами, а розпорядження РДА, зазначене як підстава, стосувалося іншої адреси. КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» також повідомило прокуратурі, що нежитлова будівля за цією адресою ніким не реєструвалася.

    Хто стоїть за спорудою, прокуратура прямо не називає, але в публічно доступних аналітичних довідках (YouControl) «Правова компанія «Ноосфера Плюс»» фігурує в орбіті бізнес-структур, пов’язаних із ексдепутатом Київради Павлом Тесленком. У матеріалах також згадується, що раніше низка об’єктів нерухомості у столиці потрапляла до компаній, близьких до його оточення. У рішенні суду й супровідних повідомленнях прокуратури ці факти подані як підґрунтя для посиленого контролю за подальшою долею цієї ділянки.

    На момент публікації на сайті «Судова влада України» відсутні апеляційні скарги від відповідних компаній, але прокуратура і експерти не виключають, що «Блексквад» та «Ноосфера Плюс» можуть оскаржити рішення у апеляції.

    Ця справа становить частину ширшої хвилі уваги до механізмів відведення міської землі без торгів, які в медіа та серед активістів відомі як «туалетні схеми». У Києві такими питаннями займаються й правоохоронні органи: у лютому 2025 року НАБУ і САП повідомили про підозри фігурантам великої операції проти корупційних схем із землею (операція «Чисте місто»; кримінальне провадження №52023000000000154), а прокуратура й міська влада декларують наміри повертати втрачені ділянки громаді.

    Київська прокуратура заявляє, що подібні рішення суду — важливий крок для недопущення зловживань і захисту комунальної власності. Місто, своєю чергою, має вирішити питання охорони пам’ятки Апштейна та уникати ситуацій, коли сусідні «паперові» споруди створюють ризик неправомірного відведення землі.

  • Держава повернула собі оборонну нерухомість біля Львова після 22 років незаконного володіння

    Держава повернула собі оборонну нерухомість біля Львова після 22 років незаконного володіння

    Господарський суд Львівської області задовольнив позов Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону і постановив повернути державі складські приміщення площею понад 1200 м² у селі Малехів неподалік Львова. Йдеться про об’єкт вартістю понад 24 млн грн, що свого часу належав Міністерству оборони України, але вибув із державної власності ще у 2003 році — незаконно та без згоди відомства.

    За 22 роки приміщення неодноразово перепродували, змінювали його призначення, а також проводили перепланування. Однак суд визнав недійсним право власності одного з останніх власників — львівської фірми ТзОВ «У.Г.У.», яка придбала об’єкт через електронні торги.

    За даними судового реєстру, компанія належить двом львів’янам — Віктору Гарбуза та Миколі Беркашу. Один із них, Віктор Гарбуз, також є співвласником скандально відомого ТОВ «Верхів’я Бугу», яке раніше фігурувало у матеріалах про можливі зв’язки з колишніми членами Партії регіонів.

    Спеціалізована прокуратура у сфері оборони стверджує, що факт незаконного вибуття об’єкта з державної власності став очевидним ще під час розслідування щодо інших випадків втрати Міноборони своїх активів. Саме завдяки судовому позову вдалося витребувати цю нерухомість назад.

    Наразі повний текст рішення ще не оприлюднений. Очікується, що після завершення всіх процедур приміщення знову офіційно перейде у власність Міністерства оборони України, а прокуратура продовжить розслідування щодо інших подібних схем.

  • “Українська бронетехніка” винна 38,1 млн гривень Міноборони за зрив строків постачання

    “Українська бронетехніка” винна 38,1 млн гривень Міноборони за зрив строків постачання

    Господарський суд Києва переповнений позовами Міністерства оборони України та “Агенції оборонних закупівель” проти компанії “Українська бронетехніка”. Причина – систематичне невиконання зобов’язань за державними контрактами. Загальна сума претензій уже перевищує 70 мільйонів гривень.

    Про це йдеться у матеріалах розслідування детективного бюро Absolution.

    Міноборони та державне підприємство “Агенція оборонних закупівель” продовжують судові баталії з ТОВ “Українська бронетехніка” через невиконані зобов’язання за контрактами. Судові процеси тягнуться вже не перший рік, а кількість позовів лише з початку 2025 року свідчить про серйозні проблеми у співпраці держави з приватним оборонним бізнесом.

    Останній позов надійшов до Господарського суду Києва 26 лютого 2025 року. Міноборони вимагає від “Української бронетехніки” 38,1 млн гривень за зрив строків постачання за контрактом № 22/2-128-EDK-24 від 10 квітня 2024 року. З цієї суми 19,4 млн грн – пеня, 11,5 млн грн – штраф, а ще 7,2 млн грн – відсотки за користування авансовими коштами.

    Раніше суд уже задовольнив позов проти “Української бронетехніки” на користь Міноборони на 3,4 млн гривень. Ще один позов стосувався стягнення 28,8 млн грн, серед яких 9,45 млн грн – пеня, 6,76 млн грн – відсотки, а 12,6 млн грн – штраф. Втім, суд частково задовольнив вимоги та постановив стягнути з компанії 472,7 тис. грн пені, 630 тис. грн штрафу, 3,38 млн грн відсотків і 305 тис. грн судового збору.

    Невиконані контракти та репутаційні ризики

    “Українська бронетехніка” є одним із приватних постачальників бронетехніки та військового обладнання для ЗСУ. Однак серія судових позовів свідчить про значні проблеми з виконанням контрактів. Це не лише завдає фінансових збитків державі, а й ставить під загрозу виконання оборонного замовлення.

    На тлі повномасштабної війни та критичної важливості постачання бронетехніки такі порушення можуть мати серйозні наслідки для компанії.

  • Суддя Господарського суду Києва підозрюється у держзраді через стягнення коштів на користь Міноборони РФ

    Суддя Господарського суду Києва підозрюється у держзраді через стягнення коштів на користь Міноборони РФ

    Державне бюро розслідувань повідомило про підозру судді Господарського суду Києва, якого підозрюють у скоєнні державної зради. Він став фігурантом кримінальної справи через незаконне стягнення коштів з державного бюджету України на користь Міністерства оборони Російської Федерації.

    “Працівники Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генпрокурора повідомили про підозру судді Господарського суду Києва та колишньому вищому керівництву держави”, – ідеться в повідомленні.

    “Діючому судді Господарського суду міста Києва, Президенту-втікачу та Прем’єр-міністру його часів повідомлено про підозру у державній зраді (ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 у редакції від 05.04.2001)”, – вказали також в Офісі Генпрокурора.

    За даними ДБР, встановлено, що ще у 2011 році рф залучила до підривної діяльності проти України тодішніх президента, прем’єр-міністра України та суддю Господарського суду Києва, а також керівників різних ланок судової системи.

    Як повідомляється, керівництвом рф був розроблений план, згідно з яким фінансування обороноздатності та збройних сил росії фінансувалися б за рахунок Державного бюджету України під приводом виконання рішення Господарського суду Києва про погашення неіснуючого боргу.

    Тож, як вказали у ДБР, у 2011 році міністр оборони рф звернувся до керівництва України з листом про вимагання повернути неіснуючий борг у $405,5 млн, що начебто виник ще у 1996-1997 роках за поставлений природний газ.

    “Наша держава не мала жодного відношення до боргу комерційного підприємства і не могла нести за нього відповідальність. Проте колишне керівництво країни у 2011 році почали наголошувати у ЗМІ, що Україна має погасити вказану суму міністерству оборони рф. Крім того, був підготовлений лист до СБУ з проханням притягнути до кримінальної відповідальності керівника суб’єкта господарювання за нібито перекладання на державу цього боргу”, – зазначає ДБР.

    Відповідно, задля того, щоб провернути цю схему, як повідомили у ДБР, до неї залучили керівництво судової системи та суддю Господарського суду Києва для стягнення “боргу” на користь рф за неправомірним рішенням суду.

    За розробленою фігурантами схемою, як вказано, “у серпні 2012 року до Господарського суду Києва мо рф подало позов до Кабінету міністрів України про стягнення понад 3 мільярдів гривень з держбюджету”.

    “На виконання зазначеного незаконного рішення суду на користь рф з України було стягнуто частину коштів. Після початку агресії рф проти нашої країни та зміни керівництва держави, іншим суддею Господарського суду у 2014 році скасовано це незаконне рішення, однак повернути безпідставно стягнуті в інтересах росії гроші так і не вдалося. За даними слідства ці кошти пішли на фінансування так званої сво”, – повідомляє ДБР.

  • Чиновники знайшли спосіб заволодіти корпусами та землею довколо останньої столичної фабрики-кухні дитячого молочного харчування

    Чиновники знайшли спосіб заволодіти корпусами та землею довколо останньої столичної фабрики-кухні дитячого молочного харчування

    Київські чиновники знайшли спосіб як заволодіти корпусами та гектаром землі навколо єдиної  в столиці фабрики-кухні дитячого молочного харчування.

    Незважаючи на те, що Господарський суд Києва відмінив рішення про приватизацію об’єкта, чиновники планують передати фактично доведену до банкротства кухню дитячого молочного харчування в оренду приватному інвестору за хабар в 15 мільйонів гривень.

    Попередньо узгоджена сума хабара в 15 мільйонів гривень за занедбану будівлю площею 562,20 кв. метра. по вул. Електротехнічній, 10 в Деснянському районі столиці не надто велика ціна, з урахуванням того факту, що до основної споруди  прилягає гектар столичної землі, на якій “новий орендар” планує збудувати житловий комплекс.

    Для проведення даної оборудки столична влада роками фактично доводила до банкротства комунальне підприємство, яке мало забезпечувати дитячим харчуванням маленьких киян. Численні позови працівників про невиплату заробітної плати, позови Податкової про несплату податків – усі ці факти легко перевірити за інформацією з державних реєстрів.

    Водночас основна споруда “кухні” наразі більше нагадує фільм жахів, чим місце де має готуватись дитяче харчування: обдерті корпуси та грибкок на стінах.

    ФОТО: Фото приміщень фабрики-кухні дитячого молочного харчування

    На рівні КМДА лобіює питання незаконного заволодіння та забудови гектара столичної землі колишній депутат від УДАРу, що входить до бізнес-оточення міського голови Анатолій Карпенко. Як повідомляють наші джерела в КМДА, ідея продати корпуси “кухні” разом із земельною ділянкою без проведення аукціону орендарю належить саме Карпенко. Через нього також планується передача суми хабара.

    Примітно, що проводити подібні справи Анатолій Карпенко уміє. Зокрема, у  Київраді вирішили передати одразу сім ділянок землі підприємству, пов’язаному Карпенко. Відповідні проєкти рішень були внесені до міськради 31 жовтня та оприлюднені 5 листопада 2024-го. Йдеться про землю під індивідуальну забудову у Деснянському районі Києва, на Троєщині: шість ділянок площею 0,1 га та одну – 0,292 га викупило підприємство “Вертикаль”, засноване благодійним фондом “Дзвін надії” Анатолія Карпенко.

    У кейсі реалізації схеми з продажу двох будівель Молочної кухні, імовірно, зацікавленою в їхньому придбанні може стати кіностудія «Фільм.ЮА», що розташована поруч із молочною фабрикою-кухнею. Співвласниками кінокомпанії є Сергій Созановський і Сергій Коннов (ТОВ «Фільм Ю Ей Телевіжн» і ТОВ «Фільм Ю Ей Продакшн»).

    Нагадаємо, спроби заволодіти комунальним майном через приватизацію по значно заниженій вартості відбувались приблизно з 2020 року. Але завдяки позову Офісу Генерального прокурора, суд скасував рішення Київради про включення до приватизаційного переліку нежитлових будівель комунального підприємства Молочна фабрика-кухня: “ювенальні прокурори довели, що підприємство належить до об’єктів охорони здоров’я, які відповідно до законодавства не підлягають приватизації”.