Позначка: готелі

  • Бізнес-партнер Міндіча Хмельов скуповував землю та готелі біля Буковелю

    Бізнес-партнер Міндіча Хмельов скуповував землю та готелі біля Буковелю

    Бізнес-партнер Тімура Міндіча та колишній топменеджер оборонної компанії Fire Point Ігор Хмельов із 2022 року активно скуповував земельні ділянки та об’єкти відпочинкової інфраструктури в районі Буковелю. Про це повідомляє розслідування Bihus.Info.

    За даними журналістів, йдеться про придбання землі та готельно-відпочинкових комплексів у популярному туристичному регіоні Карпат. Лише вартість земельних ділянок, які могли перейти у власність Хмельова, оцінюється приблизно у 4,5 мільйона доларів.

    У розслідуванні зазначається, що Ігор Хмельов тривалий час залишався малопублічною фігурою, попри те, що його ім’я фігурує у бізнес-реєстрах у майже чотирьох десятках компаній. Значна частина цих структур, за даними журналістів, пов’язана з так званою групою «Приват», а також із бізнес-оточенням Ігоря Палиці та компаніями, які асоціюються з Тімуром Міндічем.

    Журналісти також вказують, що ім’я Хмельова згадується в матеріалах, отриманих детективами Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) у межах операції «Мідас». За інформацією Bihus.Info, під час документування ймовірної корупційної схеми в енергетичній сфері фігуранти обговорювали Хмельова в контексті його роботи у компанії Fire Point та можливих бізнес-зв’язків із Тімуром Міндічем.

    У матеріалі також зазначається, що пізніше факт роботи Хмельова в Fire Point публічно підтвердив її співвласник і головний конструктор Денис Штілерман. За його словами, саме він познайомив Хмельова з Тімуром Міндічем.

    Окремо журналісти нагадують, що у рамках операції «Мідас» детективи НАБУ фіксували розмови, які можуть стосуватися можливих корупційних схем у сфері оборонних закупівель. Зокрема, в оприлюднених матеріалах згадувалися обговорення щодо потенційного фінансування та контрактів із компанією Fire Point.

    Крім того, раніше повідомлялося, що бізнесмен Тімур Міндіч розглядав можливість придбання частки в компанії та нібито пропонував залучення «своєї людини» для представлення інтересів у структурі бізнесу.

    Журналісти також зазначають, що у січні 2025 року НАБУ зверталося до Державної служби фінансового моніторингу України із запитом щодо руху коштів компанії Fire Point, однак відповідна інформація, за їхніми даними, на момент публікації повністю не була надана. Водночас у листопаді 2024 року компанія уклала два державні контракти на суму понад 7 мільярдів гривень.

    Розслідувачі підкреслюють, що діяльність навколо Fire Point та пов’язаних із нею осіб перебуває у фокусі антикорупційних органів та журналістського контролю через масштабність контрактів і потенційні конфлікти інтересів.

    Наразі офіційних коментарів від Ігоря Хмельова або Тімура Міндіча щодо викладених у розслідуванні фактів публічно не оприлюднено.

  • Депутат облради Леонід Глиняний фігурує у справі про розкрадання в Міноборони

    Депутат облради Леонід Глиняний фігурує у справі про розкрадання в Міноборони

    Як повідомляють джерела нашого видання у правоохоронних органах, депутат Київської обласної ради від Євросолідарності Леонід Глиняний стоїть за багатомільйонними розкраданнями в Міноборони через свою родичку Тетяну Глиняну.

    Нагадаємо, бізнесвумен із Білоцерківщини Тетяна Глиняна знаходиться в розшуку НАБУ та підозрюється в розкраданні понад 733 мільйонів гривень на постачанні харчів для ЗСУ. Частину цих коштів вивели з України, оформлюючи як дивіденди або фінансову допомогу іншим пов’язаним фірмам. Ці гроші, зокрема, могли були використані Тетяною Глиняною для придбання готелів у Хорватії та іншої нерухомості.

    Варто відзначити, що в той час коли інші четверо фігурантів справи про “яйця по 17” знаходяться в Україні, Леонід Глиняний попередив свою родичку Тетяну Глиняну про можливий арешт та допоміг втекти за кордон.

    Завдяки зв’язкам Леоніда Глиняного, його родичка Тетяна продовжує легалізувати вкрадені в Міноборони мільйони гривень за кордоном. Так, за повідомленням журналістів хорватського ЗМІ Slobodna Dalmacija Тетяна Глиняна нещодавно придбала землю та будинок на мільйони євро.

    Леонід Глиняний відомий на Київщині рейдер, причетний до спроб незаконного захоплення білоцерківського виробника шин ТОВ “Преміорі” та цілого ряду інших активів. В ЗМІ його ім’я пов’язують з підсанкційними олігархами Павлом Фуксом та Костянтином Жеваго. За інформацією наших джерел, Глиняний підтримує зв’язок і з Фуксом, і з Жеваго, та є дотичним до деяких їх фінансових махінацій.

    Просимо даний матеріал вважати офіційним запитом до Служби безпеки України з проханням перевірити викладені в статті факти та вжити заходів, відповідно до чинного законодавства.

  • Готелі в Одесі досі працюють на росіян

    Готелі в Одесі досі працюють на росіян

    Поки очільниця АРМА Олена Дума розповідає про нульову корупцію, елітні готелі, санаторії й інша арештована нерухомість продовжують приносити прибутки… але не державі. Лише 20% переданого майна реально передано в управління, решта — мільйони повз бюджет.

    Судячи з офіційного аудиту Рахункової палати, з початку 2022 року АРМА отримала 684 судові ухвали на передачу майна, однак виконала лише 135. Решта — забута в архівах чи залишена в “тимчасовому” управлінні попередніх власників. Втрати — понад 850 мільйонів гривень. Частина об’єктів — під носом у високих посадовців: це готелі “Турист”, “Дружба”, “Центральний”, санаторії у Конча-Заспі, Карпатах та Закарпатті.

    Найгірше, що деякі з цих об’єктів можуть приносити прибутки бізнесменам, пов’язаним із країною-агресором. Один із прикладів — готелі в Одесі, які пов’язують із Ліною Аківісон, донькою російського бізнесмена з Санкт-Петербурга. Попри арешт, жодного управителя від держави не призначено. Натомість готель “Центральний” у центрі Одеси продовжує працювати й у 2024 році задекларував майже 2 мільйони гривень доходу.

    Схожа ситуація в Кропивницькому, Києві, Харкові, Закарпатті. Навіть у випадку з санаторієм “Жовтень” в Конча-Заспі, вартість якого занижено в 16 разів — з 944 до 60 млн грн — охочих управляти чомусь не знайшлося. Але бізнес там, очевидно, не припинявся.

    Публічні обіцянки керівниці АРМА Олени Думи про прозорість управління арештованим майном розбиваються об статистику: в першому кварталі 2025 року ці об’єкти принесли державі всього 3% очікуваних доходів.

    Чому держава не хоче заробляти на вже арештованому майні? Бо “токсичне” на загал майно — як-то Будинок профспілок чи Gulliver — виводять із тіні, а на все інше, менш медійне, просто заплющують очі. Виграють — ті самі. Програє — бюджет.