Golosnovinua.com

Позначка: готівка

  • Арешт інкасаторів обернувся проти Орбана: в Угорщині готують офіційне обвинувачення

    Арешт інкасаторів обернувся проти Орбана: в Угорщині готують офіційне обвинувачення

    В Угорщині справа про затримання українських інкасаторів Ощадбанку та вилучення великої суми готівки й золота може стати першим епізодом, який приведе до офіційного кримінального звинувачення проти колишнього прем’єр-міністра Віктора Орбана. За даними Financial Times, розслідування вже наближається до завершення, а слідство перевіряє, чи саме Орбан особисто наказав провести операцію навесні 2026 року.

    Йдеться про події 5 березня, коли неподалік Будапешта угорський антитерористичний підрозділ зупинив два броньовані автомобілі Ощадбанку, які прямували з Австрії до України. У машинах перевозили 40 млн доларів, 35 млн євро та 9 кг золота. Семеро українських працівників банку були затримані, а кошти й дорогоцінний метал вилучені. Угорська влада тоді заявляла про підозри у відмиванні грошей і можливому політичному фінансуванні.

    Україна від самого початку наполягала, що це була звичайна банківська операція в межах регулярного транспортування валютної готівки та золота з Австрії. Ощадбанк заявляв, що маршрут був погоджений заздалегідь, а всі документи на вантаж були оформлені належним чином. Пізніше цю позицію фактично підтвердили й самі угорські правоохоронці: у серпні Національна податкова та митна адміністрація Угорщини закрила провадження щодо інкасаторів через відсутність складу злочину та визнала походження коштів і золота законним.

    Саме після цього увага слідства змістилася з українських інкасаторів на те, хто і навіщо дав команду на саму операцію.

    Financial Times пише, що колишній прокурор Пал Фюрхт, який навесні працював із цією справою, стверджує: рішення про затримання українців було продиктоване політичним керівництвом, а безпосередній наказ нібито походив від Орбана. За словами Фюрхта, він повідомляв про це керівництву, після чого отримав догану, а згодом щодо нього почали внутрішню перевірку.

    Цю версію підсилюють і раніше оприлюднені дані угорського видання Telex. У червні журналісти повідомляли з посиланням на джерела, знайомі з підготовкою операції, що рішення про перехоплення українського «золотого конвою» ухвалювалося на найвищому політичному рівні, а сам Орбан нібито особисто погодив проведення затримання. Telex також писав, що професійних підстав для настільки силової операції не було.

    Ще одна важлива деталь — позиція тодішнього керівника антитерористичного центру TEK Яноша Хайду. За даними FT, у внутрішніх матеріалах справи він вказував, що силовики діяли на підставі рішення особи, яка формально не мала бути залучена до цієї справи. У матеріалах розслідування цю особу пов’язують саме з Орбаном. Сам Хайду нині фігурує у справі про незаконне затримання українських працівників банку та жорстоке поводження з ними.

    Контекст операції робить справу ще більш політично чутливою.

    На момент затримання інкасаторів Угорщина входила у передвиборчу кампанію. Орбан публічно звинувачував Україну у втручанні у внутрішню політику та можливому фінансуванні опозиції. Вилучені гроші й золото тоді намагалися подати як можливий доказ прихованого фінансування політичних суперників влади. Проте після подальшої перевірки ця версія не підтвердилася.

    Після виборів політична ситуація в країні докорінно змінилася. До влади прийшов Петер Мадяр, а його уряд розпочав масштабну антикорупційну кампанію проти практик і чиновників епохи Орбана. Financial Times описує цю кампанію як частину спроби демонтувати систему впливу, яка сформувалася за 16 років попереднього правління.

    Справу Ощадбанку в новій владі розглядають як одну з найбільш підготовлених у доказовому сенсі.

    Адвокат українських інкасаторів Лорант Хорват заявив Financial Times, що саме цей епізод може стати першим, де проти Орбана буде висунуто офіційне обвинувачення. За його словами, інші корупційні розслідування щодо колишнього прем’єра та його оточення також тривають, але перебувають на менш просунутій стадії.

    Водночас говорити про вирок чи навіть гарантоване пред’явлення обвинувачення ще рано. Наразі йдеться про розслідування та свідчення, які мають бути перевірені прокуратурою і судом. Сам Орбан раніше заперечував корупційні звинувачення та заявляв, що дії його уряду мали законні підстави. Це важливо, оскільки кримінальна відповідальність може бути встановлена лише судом.

    Паралельно нова угорська влада вже взялася за інших представників попередньої системи. Наприкінці вересня парламент позбавив недоторканності двох колишніх міністрів уряду Орбана, після чого їх затримали у справах про підозрюване хабарництво та зловживання державними коштами. Обидва заперечують провину.

    Окремо тривають розслідування щодо колишнього голови центробанку Дьордя Матолчі та його сина. Уряд Мадяра створив новий антикорупційний орган, який уже відкрив низку справ, пов’язаних із можливими зловживаннями за часів попередньої влади.

    Історія з українським «золотим конвоєм» при цьому залишається особливою ще й тому, що тут уже є чітко встановлений фінал попереднього провадження: угорські правоохоронці не знайшли злочину в діях працівників Ощадбанку.

    У серпні 2026 року угорська податкова служба офіційно припинила справу щодо перевезення готівки й золота. Вона встановила законне походження активів, перевірила митні документи, маршрути, електронні пристрої та інформацію від інших європейських правоохоронних органів і не знайшла підстав для продовження кримінального переслідування українців.

    Сам вантаж ще раніше повернули Україні.

    Таким чином, головне питання тепер звучить інакше: якщо транспорт Ощадбанку рухався законно, а версія про відмивання грошей не підтвердилася, то хто саме наказав провести силове затримання і на яких підставах?

    Саме відповідь на це питання може стати юридично найнебезпечнішою для Орбана.

    За даними Financial Times, слідство вже має свідчення колишнього прокурора, внутрішні документи та покази керівників силових структур. Якщо прокуратура визнає ці матеріали достатніми, справа може перейти з політичного скандалу у площину офіційного кримінального обвинувачення.

    Поки що це лише ймовірний наступний крок, але сама історія вже стала одним із найбільш символічних епізодів зміни влади в Угорщині: операція, яку навесні використовували проти України у передвиборчій кампанії, восени може стати однією з перших справ проти самого колишнього прем’єра.

  • На тлі ударів по інфраструктурі готівка може стати основним способом розрахунку у разі перебоїв зі зв’язком та банківською системою

    На тлі ударів по інфраструктурі готівка може стати основним способом розрахунку у разі перебоїв зі зв’язком та банківською системою

    На тлі російських ударів по інфраструктурі українцям варто мати запас готівки на випадок перебоїв із безготівковими розрахунками. За словами джерела, у разі посилення ударів по процесинговій інфраструктурі та операторах зв’язку, а також нових хакерських атак на банки, можуть виникнути серйозні проблеми з оплатою картками.

    Йдеться не лише про можливі проблеми з банківськими сервісами. Якщо через удари триватимуть перебої зі зв’язком та інтернетом, частина терміналів також може перестати працювати, навіть якщо самі рахунки клієнтів і банківська система функціонуватимуть.

    Водночас окремі збої вже фіксувалися. Після останніх обстрілів у Києві виникали проблеми з інтернетом, а банки повідомляли про тимчасову недоступність окремих сервісів. Однак повного збою карткових розрахунків наразі немає.

    Можливі проблеми з оплатою також можуть бути пов’язані з логістикою. Якщо великим торговельним мережам стане складніше доставляти товари до магазинів, постачання можуть більшою мірою концентруватися у великих хабах.

    У такому разі частина торгівлі може переміститися на ринки та до невеликих торговельних точок. Там частіше використовують готівку, тому за одночасних проблем зі зв’язком і терміналами саме цей спосіб оплати може виявитися доступнішим.

    Джерело наголошує, що йдеться саме про необхідність заздалегідь мати готівку під рукою. У разі тривалих перебоїв із картками, терміналами та зв’язком це дозволить продовжувати оплачувати базові покупки навіть за недоступності безготівкових розрахунків.

  • 23,5 млрд грн пройшли через «конверт»: БЕБ провело 50 обшуків у Києві, Харкові та Одесі

    23,5 млрд грн пройшли через «конверт»: БЕБ провело 50 обшуків у Києві, Харкові та Одесі

    Українські правоохоронці заявили про викриття масштабного так званого конвертаційного центру, через який із 2023 року могли пройти фінансові операції на 23,5 млрд грн. У межах спецоперації провели 50 обшуків у Києві, Харкові та Одесі, вилучили мільйони гривень необлікованої готівки, а частині фігурантів уже повідомили про підозру.

    Про результати операції 20 вересня повідомив директор Бюро економічної безпеки України Олександр Цивінський.

    За його словами, орієнтовний щомісячний оборот мережі становив майже 500 млн грн, а загальний обсяг операцій із 2023 року сягнув 23,5 млрд грн. Правоохоронці попередньо оцінюють можливу суму ухилення від сплати податків приблизно у 3 млрд грн.

    Цивінський наголосив, що йдеться про масштабну мережу, яка працювала протягом кількох років. У межах розслідування правоохоронці одночасно відпрацювали десятки адрес у трьох найбільших містах країни.

    Операцію БЕБ проводило у взаємодії з Державною прикордонною службою та Кіберполіцією. У повідомленні Бюро також зазначалося, що розслідування стосується злочинної організації та фінансових операцій, у тому числі із застосуванням віртуальних активів.

    Точну кількість підозрюваних, їхні імена та повний перелік інкримінованих статей у першому публічному повідомленні не розкрили.

    Тому на цьому етапі важливо говорити саме про версію слідства. Вина конкретних осіб може бути встановлена лише обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

    Що означають 23,5 млрд грн

    Заявлена правоохоронцями сума — це не розмір вилучених грошей і не встановлені збитки держави.

    23,5 млрд грн — це загальний обсяг фінансових операцій, які, за попередньою оцінкою БЕБ, пройшли через схему із 2023 року.

    23,5 млрд грн пройшли через «конверт»: БЕБ провело 50 обшуків у Києві, Харкові та Одесі
    ФОТО: ОГП та БЕБ викрили злочинну організацію, яка виводила кошти через криптовалюту /Прокуратура України
    23,5 млрд грн пройшли через «конверт»: БЕБ провело 50 обшуків у Києві, Харкові та Одесі
    ФОТО: ОГП та БЕБ викрили злочинну організацію, яка виводила кошти через криптовалюту /Прокуратура України

    Окремо Бюро оцінює можливі несплачені податки приблизно у 3 млрд грн. Остаточний розмір збитків має бути встановлений у процесі розслідування, експертиз і аналізу руху коштів.

    Якщо розділити заявлений загальний оборот на середній щомісячний показник у 500 млн грн, масштаб схеми справді відповідає тривалій системній роботі, а не кільком окремим транзакціям.

    Під час обшуків правоохоронці вилучили мільйони гривень необлікованої готівки. Детальну структуру вилученого майна БЕБ на момент першої публікації не оприлюднювало.

    Як зазвичай працюють «конвертаційні центри»

    Під поняттям «конвертаційний центр» правоохоронці зазвичай мають на увазі не одну компанію або фізичний обмінник, а мережу підприємств і рахунків, які використовуються для переведення безготівкових грошей у готівку, створення фіктивного документообігу або приховування реального походження коштів.

    У попередніх справах БЕБ такі мережі складалися з десятків або навіть сотень підконтрольних компаній, через які оформлювали операції, що, за версією слідства, не мали реального економічного змісту.

    Наприклад, у серпні 2026 року БЕБ повідомило про викриття іншого конвертаційного центру на Київщині. Там правоохоронці заявляли про понад 60 підприємств з ознаками фіктивності, які використовували для тіньових розрахунків в аграрному секторі. Частину грошей, за даними слідства, переводили у готівку та віртуальні активи.

    Ще масштабнішу справу БЕБ розкрило навесні 2026 року. Тоді йшлося про конвертаційний центр із оборотом близько 18 млрд грн, який, за інформацією Бюро, обслуговував сотні компаній по всій Україні. Для проведення операцій використовували близько 500 підконтрольних компаній, а частину коштів переводили через фінансові канали у країнах ЄС та Об’єднаних Арабських Еміратах.

    На цьому тлі нова справа з оборотом 23,5 млрд грн виглядає однією з найбільших публічно оголошених операцій БЕБ проти подібної інфраструктури за останній час.

    Криптовалюта дедалі частіше з’являється у таких справах

    Окремий напрямок, який досліджують українські правоохоронці, — використання криптовалюти та віртуальних активів для переміщення коштів.

    У попередніх розслідуваннях БЕБ фігуранти, за даними слідства, переводили гроші у криптовалюту, щоб ускладнити відстеження походження коштів та уникнути традиційного фінансового моніторингу.

    У серпневій справі щодо аграрного «конверта» БЕБ прямо повідомляло, що частину коштів переводили у віртуальні активи.

    Подібний механізм використовувався і в інших великих кримінальних провадженнях. У справі про конвертаційний центр із оборотом 18 млрд грн правоохоронці заявляли, що гроші могли обготівковувати або переводити у криптовалюту через мережу обмінників в Україні та за кордоном.

    Водночас використання криптовалюти саме по собі не є незаконним. Кримінальне значення має походження коштів, мета транзакцій та конкретні дії учасників схеми.

    БЕБ посилює боротьбу з тіньовими фінансами

    Нинішня операція відбувається на тлі ширшої кампанії БЕБ із детінізації економіки.

    У 2026 році Бюро неодноразово звітувало про ліквідацію великих нелегальних фінансових структур, схем із фіктивними підприємствами, незаконних обмінників та мереж, через які бізнес міг уникати сплати податків.

    Один із найбільш показових прикладів — конвертаційний центр на Київщині, ліквідований ще у травні 2025 року. Тоді БЕБ заявило, що понад десять компаній використовували для оформлення фіктивних договорів і штучного формування податкового кредиту. Під час обшуків правоохоронці вилучили 15,5 млн грн, $200 тис. та майже €22 тис. готівкою.

    Паралельно Бюро намагається показувати ефект детінізації окремих ринків. Наприклад, на ринку електроніки після посилення контролю офіційно задекларований обсяг продажів, за даними БЕБ і ДПС, зріс із 15,3 млрд грн у вересні 2025 року до 23,5 млрд грн у грудні.

    Схожі справи вже вимірюються мільярдами

    Раніше Nenka.info писала про інше масштабне розслідування, де правоохоронці заявили про виведення майже 580 млн грн із оборонних контрактів через конвертаційний центр. У тій справі йшлося про приватне підприємство, яке протягом 2023–2025 років отримало приблизно 2,5 млрд грн за ремонт і обслуговування військової техніки.

    Майже 580 млн грн з оборонки: правоохоронці викрили масштабну схему «відмивання» коштів

    Також Nenka.info повідомляла про розслідування БЕБ щодо багатомільярдної схеми експорту аграрної продукції, де слідство оцінювало можливі втрати бюджету більш ніж у 1 млрд грн.

    БЕБ розслідує багатомільярдну схему експорту зерна за участю ексчиновника ДФС

    Нова справа виділяється передусім масштабом заявленого обороту. Якщо оцінка БЕБ у 23,5 млрд грн буде підтверджена матеріалами слідства, йтиметься про фінансову інфраструктуру, яка протягом кількох років могла обслуговувати значні обсяги тіньових операцій.

    Наразі слідчі мають встановити повне коло учасників і клієнтів схеми, проаналізувати вилучені документи, електронні носії та фінансові транзакції, а також визначити остаточний розмір можливих податкових втрат.

    Тож цифра у 3 млрд грн несплачених податків поки залишається попередньою оцінкою правоохоронців, а заявлені 23,5 млрд грн — обсягом операцій, а не доведеними збитками державі.

  • Вже завтра українцям почнуть видавати нові 2000 гривень: хто на банкноті та як вона виглядає

    Вже завтра українцям почнуть видавати нові 2000 гривень: хто на банкноті та як вона виглядає

    Вже 4 вересня 2026 року в Україні офіційно з’явиться нова банкнота найвищого номіналу — 2000 гривень. Національний банк вводить її у готівковий обіг як доповнення до чинного банкнотного ряду, де досі найбільшою купюрою була 1000 гривень. На лицьовому боці нової банкноти розміщено портрет Василя Стуса — українського поета, правозахисника, дисидента та політв’язня СРСР.

    У Нацбанку наголошують, що поява нового номіналу не означає запуск додаткової емісії чи збільшення кількості грошей в економіці. Нові 2000-гривневі банкноти надходитимуть в обіг у межах звичайного готівкового обігу — через обмін на безготівкові кошти або інші номінали. Тому сам факт появи нової купюри, за поясненням регулятора, не має створювати додаткового інфляційного тиску.

    Головною причиною введення нового номіналу НБУ називає зміни, які відбулися в українській економіці після 2019 року, коли в обіг запустили банкноту 1000 гривень. Відтоді зросли зарплати, ціни, обсяги готівки в обігу та попит на готівкові розрахунки, особливо в умовах повномасштабної війни. За даними НБУ, станом на 1 липня 2026 року в готівковому обігу перебувало вже понад 970 млрд гривень, тоді як у 2019 році цей показник становив близько 390 млрд гривень.

    Ще один аргумент Нацбанку — структура готівки. Частка банкнот номіналом 1000 гривень за сумою вже перевищила 55%. У центральному банку вважають, що це один із сигналів, які свідчать про необхідність введення вищого номіналу. Водночас НБУ підкреслює, що безготівкові платежі залишаються домінуючими: 96 зі 100 операцій із платіжними картками в Україні здійснюються без використання готівки. Але під час війни готівка залишається критично важливою там, де нестабільний зв’язок або є перебої з електроенергією.

    Нова банкнота має не лише економічне, а й символічне значення. На її лицьовому боці зображено Василя Стуса — одного з найвідоміших представників українського дисидентського руху ХХ століття. Він був поетом-шістдесятником, перекладачем, літературним критиком, членом Української Гельсінської групи та правозахисником. За відкриту громадянську позицію і захист української культури радянська влада переслідувала Стуса, його твори забороняли, а самого поета двічі засуджували до ув’язнення. Він загинув у радянському таборі у вересні 1985 року.

    Дата введення банкноти в обіг — 4 вересня — обрана невипадково. Саме 4 вересня 1965 року під час прем’єри фільму «Тіні забутих предків» у київському кінотеатрі «Україна» Василь Стус разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою виступив проти масових політичних репресій української інтелігенції. А рівно через 20 років — 4 вересня 1985 року — Стус загинув у таборі особливого режиму.

    Зворотний бік банкноти також пов’язаний із життям і творчістю поета. На ньому розміщено будівлю Донецького національного університету, де навчався Василь Стус. У дизайні використані й інші символи, пов’язані з його біографією та творчістю, зокрема образ сосни. Український інститут національної пам’яті пояснював, що сосна неодноразово з’являлася в поезіях Стуса, написаних в ув’язненні, і стала символом незламності, самотності, болю та зв’язку зі світом.

    Особливу увагу НБУ приділив захисту нової купюри. Банкнота номіналом 2000 гривень має понад 20 захисних елементів. Серед них — водяні знаки, занурена та віконна захисні стрічки, рельєфні елементи, мікротексти, наскрізний елемент, латентне зображення та SPARK-елемент, який змінює колір під різними кутами нахилу.

    НБУ окремо наголошує на новій «віконній» захисній стрічці синьо-жовтого кольору Anima™ Colour. За інформацією регулятора, це перше у світі застосування такої поліхромної анімованої стрічки на банкноті. Під час нахилу купюри можна побачити ефект руху та зміну зображення: Тризуб переходить у знак гривні.

    Банки зможуть отримувати нові банкноти від Національного банку вже з 4 вересня та видавати їх клієнтам. Водночас це не означає, що кожен банкомат по всій Україні вже в перший день буде наповнений 2000-гривневими купюрами. НБУ ще під час презентації у липні дав банкам, інкасаторським компаніям та операторам платіжної інфраструктури час для переналаштування банкоматів, терміналів самообслуговування та обладнання для обробки готівки.

    Для першочергового введення в обіг Національний банк планує виготовити декілька мільйонів банкнот. Загальний обсяг надалі залежатиме від потреб готівкового обігу. При цьому НБУ заявляє, що випуск нового номіналу не потребуватиме додаткових витрат понад уже заплановані: банкноти виготовлятимуть, зокрема, на заміну зношеним купюрам інших номіналів. Одна банкнота 2000 гривень фактично може замінити дві банкноти по 1000 або чотири по 500 гривень, що має зменшити витрати на транспортування, зберігання, інкасацію та сортування готівки.

    Водночас варіант із купюрою номіналом 5000 гривень НБУ поки не обрав. У регуляторі пояснюють, що за нинішніх економічних умов оптимальним найвищим номіналом для України є саме 2000 гривень.

    Рішення розмістити на банкноті портрет Василя Стуса Правління НБУ ухвалило 6 січня 2026 року — у день народження поета. Кандидатуру Стуса, за інформацією Нацбанку, пропонували різні експертні та державні установи, серед яких Український інститут національної пам’яті, Міністерство культури та Інститут історії України НАН України. Правління НБУ зрештою підтримало цю кандидатуру одностайно.

    Після презентації банкноти влітку довкола її дизайну виникла й публічна дискусія, зокрема щодо використання образу та спадщини поета. У липні голова НБУ Андрій Пишний зустрівся із сином Василя Стуса Дмитром Стусом. «СтусЦентр» після зустрічі повідомив, що Дмитро Стус підтримав рішення присвятити нову банкноту його батькові, а сторони домовилися про можливі спільні проєкти з популяризації творчої спадщини поета.

    Таким чином, уже завтра 2000 гривень офіційно стануть частиною українського готівкового обігу. Купюра стане найвищим номіналом гривні, але не скасовує і не замінює банкноти 1000, 500 чи інших номіналів — усі вони продовжать залишатися законними платіжними засобами.

    Для пересічних українців головна практична зміна проста: з 4 вересня банкноту 2000 гривень можна буде отримати в банках і надалі дедалі частіше бачити в касах та банкоматах. А її головною візуальною особливістю стане портрет Василя Стуса — поета, який став одним із символів українського спротиву радянській системі та боротьби за свободу.

  • Майже 8 млн готівкою, чотири авто і «зимова тисяча»: що задекларувала родина нардепки Констанкевич

    Майже 8 млн готівкою, чотири авто і «зимова тисяча»: що задекларувала родина нардепки Констанкевич

    Родина народної депутатки від Волині Ірини Констанкевич у 2025 році задекларувала мільйонні доходи, значні суми готівки, нерухомість, земельні ділянки та одразу чотири автомобілі. На цьому тлі окрему увагу привернула невелика, але символічна виплата: чоловік парламентарки Микола Сорокопуд, який за рік отримав понад 3,7 млн грн підприємницького доходу та задекларував майже 8 млн грн готівкою, також отримав 1000 грн за державною програмою «Зимова підтримка».

    Ці дані містяться у щорічній декларації Ірини Констанкевич за 2025 рік, оприлюдненій у реєстрі НАЗК. Їх також проаналізувало «Суспільне Луцьк». Сама депутатка за рік отримала майже 880 тис. грн зарплати у Верховній Раді та понад 147 тис. грн пенсії.

    Ірина Констанкевич представляє у Верховній Раді одномандатний округ №23 у Волинській області та входить до депутатської групи «Партія “За майбутнє”». Нині вона є першим заступником голови Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики та очолює підкомітет з питань національної і культурної пам’яті.

    Чоловік заробив майже 4 млн грн і отримав «зимову тисячу»

    Найбільшу частину доходів родини у 2025 році забезпечив чоловік депутатки — адвокат і підприємець Микола Сорокопуд.

    За декларацією, він отримав 3 млн 784 тис. 614 грн доходу від підприємницької діяльності. Крім цього, йому виплатили 125 тис. 241 грн гонорару від ТОВ «Волиньелектрозбут», ще 79 тис. 783 грн становила його пенсія. Також у декларації зазначені 4 тис. 119 грн кешбеку від банків.

    Окремим рядком значиться 1000 грн «Зимової підтримки».

    Таким чином, державну виплату у тисячу гривень отримав чоловік депутатки, який лише за підприємницькою діяльністю задекларував майже 3,8 млн грн за рік.

    Водночас у цьому випадку немає підстав говорити про незаконне отримання допомоги. Програма «Зимова підтримка» передбачала одноразову виплату для громадян, які відповідали встановленим державою умовам, і не передбачала автоматичного відсікання людей через високі доходи чи значні заощадження.

    Саме тому суспільний резонанс навколо таких випадків має радше етичний і політичний, а не кримінально-правовий характер.

    Майже 8 млн гривень чоловік тримає готівкою

    Ще більш показовою є структура заощаджень родини.

    Ірина Констанкевич задекларувала 1,2 млн грн готівкою. На банківських рахунках депутатки також перебували 97 тис. 122 грн та 13 тис. 614 євро.

    Але основні грошові заощадження зосереджені у її чоловіка.

    Микола Сорокопуд вказав 7 млн 950 тис. грн готівкою. На банківських рахунках у нього, за даними декларації, залишалося лише 111 доларів.

    У сумі лише готівкові гривневі заощадження подружжя становлять понад 9,1 млн грн.

    Саме на цьому тлі виплата 1000 грн «Зимової підтримки» стала найбільш помітним рядком декларації, хоча фінансово вона становить мізерну частину від загального майнового стану родини.

    Чотири автомобілі, один купили вже під час великої війни

    У декларації за 2025 рік зазначені чотири автомобілі, всі пов’язані з Миколою Сорокопудом.

    Найстаріші — два Honda Accord. Один автомобіль 1995 року випуску був придбаний ще у травні 2001 року за 20 тис. грн. Інший Honda Accord 1986 року придбали у 2007 році за 10 тис. грн.

    Значно дорожчі два сучасні кросовери.

    Audi Q5 2021 року випуску чоловік депутатки придбав у вересні 2021 року. Задекларована вартість автомобіля на момент придбання — 951 тис. 22 грн. Саме цією машиною безоплатно користується Ірина Констанкевич.

    Ще один автомобіль родина придбала вже після початку повномасштабного вторгнення.

    Йдеться про Skoda Karoq 2022 року випуску, яку Микола Сорокопуд купив 16 грудня 2022 року. Її задекларована вартість становила 1 млн 145 тис. 938 грн.

    Таким чином, лише задекларована вартість двох новіших автомобілів на момент їх придбання перевищує 2 млн грн.

    Будинок під Луцьком і понад 8 тисяч квадратних метрів землі

    Значна частина нерухомості родини також оформлена на чоловіка парламентарки.

    Миколі Сорокопуду належить житловий будинок площею 238,5 кв. м у селі Тарасове біля Луцька. Ірина Констанкевич вказала право безоплатного користування ним.

    Крім того, чоловік має кімнату площею 13,2 кв. м у Луцьку та нежитлове підвальне приміщення площею 66,1 кв. м.

    У декларації також зазначені чотири земельні ділянки в Луцькому районі: у Зміїнці, Тарасовому та дві у Боголюбах. Їхня сумарна площа перевищує 8 тисяч квадратних метрів.

    Сама депутатка орендує квартиру у Києві площею 49,9 кв. м. Вартість цього житла в декларації становить 2 млн 520 тис. 61 грн.

    У Луцьку вона орендує офіс площею 18,3 кв. м, а у селищі Любешів користується нежитловим приміщенням площею 12 кв. м.

    У родини є ще й сонячні панелі

    Серед цінного рухомого майна Миколи Сорокопуда зазначене обладнання для відновлюваної енергетики.

    Йдеться про фотоелектричні панелі вартістю 435 тис. 552 грн, які він придбав ще у липні 2018 року.

    Також чоловік народної депутатки має корпоративні права у двох структурах.

    Він володіє 50% частки в адвокатському об’єднанні «Ковальов, Сорокопуд та партнери» та 18,18% частки у ТОВ «Ковельська оптово-торгова база».

    Тобто фінансовий стан родини формується не лише за рахунок депутатської зарплати Констанкевич, а й завдяки підприємницькій та професійній діяльності її чоловіка.

    Нардепка отримала майже 900 тисяч зарплати та пенсію

    Сама Ірина Констанкевич у 2025 році отримала 879 тис. 439 грн зарплати в Управлінні справами Апарату Верховної Ради України.

    Додатково вона задекларувала 147 тис. 169 грн пенсії.

    Таким чином, сукупні офіційні надходження депутатки лише за цими двома статтями перевищили 1 млн грн.

    Констанкевич народилася у 1965 році. До роботи у парламенті вона була пов’язана з освітою: працювала завідувачкою кафедри української літератури у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки. До Верховної Ради вперше потрапила у 2016 році, а у 2019-му знову була обрана депутаткою від Волині.

    У Констанкевич уже була справа через декларацію

    Декларації Ірини Констанкевич раніше вже ставали предметом кримінального провадження.

    У грудні 2022 року НАБУ і САП повідомили депутатці про підозру через недекларування квартири у Києві, якою вона користувалася.

    Слідство стосувалося декларації за 2020 рік. За даними антикорупційних органів, депутатка не вказала орендовану квартиру в одному з центральних районів столиці вартістю близько 2,5 млн грн.

    У березні 2023 року Вищий антикорупційний суд визнав Констанкевич винною у недостовірному декларуванні та призначив їй штраф у розмірі 44,2 тис. грн із забороною обіймати певні посади протягом року.

    Втім, остаточного покарання депутатка не понесла.

    У липні 2023 року Апеляційна палата ВАКС скасувала вирок і закрила кримінальне провадження через закінчення строків давності. Це важливе уточнення: справу закрили не через встановлення відсутності факту недекларування, а саме на процесуальній підставі.

    Чому саме «зимова тисяча» привернула стільки уваги

    У декларації родини значно більшими є зовсім інші цифри: понад 3,7 млн грн підприємницького доходу чоловіка, понад 9 млн грн сукупної готівки, два сучасних автомобілі, будинок, земля та корпоративні права.

    На їхньому тлі 1000 грн державної допомоги фінансово нічого не змінює.

    Однак саме ця виплата має найбільший суспільний ефект, оскільки «Зимова підтримка» презентувалася як допомога громадянам під час складного опалювального сезону та війни.

    Формально Микола Сорокопуд мав право скористатися програмою, якщо відповідав її умовам. Наявність мільйонних доходів та значної готівки не була автоматичною підставою для відмови.

    Тому ця декларація радше демонструє іншу проблему — універсальні державні програми, які не залежать від доходу одержувача, можуть виплачувати однакові суми як людям із мінімальними доходами, так і домогосподарствам із мільйонними активами.

    У випадку родини Констанкевич контраст особливо помітний: чоловік депутатки задекларував майже 8 млн грн готівки, отримав близько 4 млн грн доходів за рік, володіє нерухомістю та чотирма автомобілями — і водночас у його офіційній декларації з’явилася ще одна виплата від держави на суму 1000 грн.

  • Після хвилі критики НБУ змінить дизайн нової банкноти у 2 000 гривень

    Після хвилі критики НБУ змінить дизайн нової банкноти у 2 000 гривень

    Національний банк України внесе зміни до дизайну нової банкноти номіналом 2 000 гривень після зауважень представників дизайнерської спільноти. Регулятор повідомив, що оновить шрифтове оформлення напису номіналу, аби усунути будь-які асоціації з дизайнерськими роботами російського походження. При цьому дата введення нової банкноти в обіг залишиться незмінною — вона з’явиться 4 вересня 2026 року.

    Про це повідомив Національний банк України.

    У НБУ пояснили, що після офіційної презентації нової банкноти уважно проаналізували зауваження українських дизайнерів, які звернули увагу на стилістичну схожість напису номіналу з однією з неофіційних кириличних адаптацій шрифту Bickham Script, яку пов’язують із російською дизайнеркою.

    У регуляторі наголосили, що під час створення дизайну банкноти жодних сторонніх шрифтових пакетів або неліцензійних рішень не використовували. За словами представників Нацбанку, художники працюють у спеціальному захищеному програмному середовищі, де всі графічні елементи створюються вручну на основі офіційно ліцензованих шрифтів із подальшим авторським доопрацюванням.

    Попри це, в Національному банку вирішили змінити оформлення напису номіналу, підкресливши, що навіть сама поява подібних асоціацій є неприйнятною в умовах війни з Росією.

    Голова НБУ Андрій Пишний заявив, що банкнота із зображенням українського поета Василя Стуса повинна бути бездоганною не лише з юридичного чи технічного погляду, а й у символічному вимірі. Він наголосив, що Стус є моральним символом української нації, а будь-які асоціації дизайну банкноти з громадянами країни-агресора суперечать тим цінностям, які має нести нова українська валюта.

    За словами Пишного, Національний банк не бачить юридичних порушень, адже використовує ліцензійне програмне забезпечення та власні дизайнерські напрацювання. Водночас регулятор вирішив відмовитися від будь-яких рішень, які можуть викликати дискусії щодо російського походження окремих графічних елементів.

    У НБУ уточнили, що напис номіналу на новій купюрі буде виконаний відповідно до офіційної кириличної версії шрифту Bickham Script без жодних авторських модифікацій чи стилістичних варіацій.

    У Нацбанку також наголосили, що зміни не вплинуть на графік виробництва нової банкноти. Оскільки купюра ще не була запущена у серійний друк, коригування дизайну можна внести без затримок, тому банкнота номіналом 2 000 гривень, присвячена Василю Стусу, як і планувалося, надійде в обіг 4 вересня 2026 року.

    Дискусія навколо дизайну нової банкноти виникла невдовзі після її презентації. Частина українських дизайнерів заявила, що напис номіналу візуально нагадує неофіційну кириличну адаптацію шрифту Bickham Script, яку пов’язують із російською дизайнеркою Олександрою Гофман.

    Одним із тих, хто публічно звернув увагу на проблему, став український дизайнер Богдан Гдаль. Він нагадав, що схожа ситуація вже виникала у 2019 році після презентації банкноти номіналом 1 000 гривень. Тоді, за його словами, разом зі шрифтовим дизайнером Андрієм Шевченком вони зверталися до компанії Adobe із проханням роз’яснити походження кириличної версії шрифту.

    За словами Гдаля, у відповіді компанії зазначалося, що до 2016 року офіційної кириличної версії Bickham Script не існувало, а ліцензійні умови не дозволяли стороннім особам створювати та поширювати власні модифікації цього шрифту.

    Дизайнер також нагадав, що після дискусії навколо банкноти у 1 000 гривень Національний банк заявляв про намір додатково перевірити використані дизайнерські рішення та обіцяв провести відкритий конкурс на створення майбутніх дизайнів банкнот, аби уникнути подібних ситуацій у майбутньому.

    У Національному банку підкреслюють, що рішення оперативно змінити шрифтове оформлення демонструє готовність реагувати на професійну критику та враховувати не лише технічні, а й суспільні та символічні аспекти під час створення нових українських грошей.

  • НБУ показав нову банкноту у 2000 гривень

    НБУ показав нову банкноту у 2000 гривень

    Національний банк України офіційно презентував нову банкноту номіналом 2000 гривень, яка стане найбільшою за номіналом в історії української гривні. Введення нової купюри в обіг заплановане на 4 вересня 2026 року. У НБУ наголошують, що поява банкноти є відповіддю на економічні зміни, які відбулися в країні за останні роки, а також має на меті зробити готівковий обіг більш ефективним та менш витратним.

    Про презентацію нової банкноти повідомило керівництво Національного банку України під час спеціального брифінгу. Регулятор зазначив, що новий номінал покликаний оптимізувати роботу банківської системи, інкасаторських служб та підприємств, які працюють із великими обсягами готівки.

    На лицьовому боці нової банкноти розміщено портрет видатного українського поета, перекладача, літературознавця, правозахисника та дисидента Василя Стуса. У Національному банку пояснили, що вибір цієї історичної постаті не є випадковим. Василь Стус став одним із символів боротьби українців за свободу слова, права людини та незалежність держави. Його творчість і громадянська позиція зробили його одним із найвідоміших діячів українського руху опору радянському режиму.

    Не випадково обрали й дату введення нової банкноти в обіг. Саме 4 вересня 1965 року у кінотеатрі “Україна” в Києві під час прем’єри фільму Сергія Параджанова “Тіні забутих предків” Василь Стус разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою здійснили першу відкриту публічну акцію протесту проти політичних репресій радянської влади щодо української інтелігенції. Тоді вони закликали присутніх виступити проти масових арештів українських діячів культури та науки. Цей виступ став однією з найвідоміших акцій українського дисидентського руху.

    Ще одна важлива історична подія також пов’язана із цією датою. 4 вересня 1985 року Василь Стус загинув під час ув’язнення у таборі особливого режиму в Пермській області. Він був засуджений радянською владою за свою громадянську позицію та боротьбу за права українського народу. Сьогодні Стуса вважають одним із символів незламності, боротьби за свободу та української державності.

    У Національному банку підкреслили, що поява банкноти номіналом 2000 гривень має передусім практичне значення. За словами представників регулятора, використання банкнот більшого номіналу дозволить значно скоротити витрати держави, банківських установ та бізнесу на транспортування, обробку, зберігання та інкасацію готівкових коштів.

    За розрахунками НБУ, якщо замінити частину банкнот номіналом 1000 гривень новими купюрами по 2000 гривень, витрати на логістику скоротяться приблизно вдвічі. Якщо ж порівнювати нову банкноту із купюрами номіналом 500 гривень, економія може сягнути чотирьох разів. Порівняно з банкнотами номіналом 200 гривень витрати на перевезення та обслуговування можуть зменшитися майже у десять разів.

    У Нацбанку пояснюють, що ефективність логістики напряму залежить від кількості банкнот, які необхідно перевозити та обробляти. Чим вищий номінал купюр, тим менше їх потрібно для проведення однакових за сумою розрахунків. Це дозволяє скоротити кількість інкасацій, зменшити навантаження на банківське обладнання, пришвидшити обробку готівки та знизити витрати на друк і заміну зношених банкнот.

    Однією з головних причин появи нового номіналу стали суттєві економічні зміни, що відбулися після введення в обіг банкноти номіналом 1000 гривень у жовтні 2019 року. За інформацією НБУ, за цей період середньомісячна заробітна плата українців збільшилася приблизно утричі, тоді як загальний рівень споживчих цін зріс майже удвічі.

    У регуляторі зазначають, що сім років тому для виплати середньої заробітної плати працівнику було достатньо близько десяти банкнот найбільшого номіналу. Станом на 2026 рік для цього вже необхідно понад тридцять купюр по 1000 гривень. Саме це, за словами представників НБУ, свідчить про необхідність перегляду структури номінального ряду української валюти.

    Водночас суттєво зріс і загальний обсяг готівки, який перебуває в економіці країни. Якщо у 2019 році в обігу знаходилося майже 390 мільярдів гривень, то станом на 1 липня 2026 року цей показник перевищив 970 мільярдів гривень. Таким чином, за сім років обсяг готівки збільшився більш ніж у два з половиною рази.

    Разом із цим значно змінилася структура готівкового обігу. Банкноти номіналом 1000 гривень сьогодні становлять понад 55% від загальної суми всіх банкнот, що перебувають в обігу. У Національному банку вважають, що поява нового номіналу дозволить зробити структуру готівкової маси більш збалансованою та відповідною сучасним економічним умовам.

    Крім економії логістичних витрат, у Нацбанку назвали ще одну важливу перевагу нового номіналу. Регулятор переконаний, що поява банкноти у 2000 гривень сприятиме збереженню заощаджень населення саме у національній валюті. Це, на думку НБУ, зміцнить довіру до гривні та допоможе скоротити використання іноземної валюти для накопичення коштів.

    У Національному банку також наголосили, що введення нового номіналу не вплине на платоспроможність вже існуючих банкнот. Купюри всіх чинних номіналів, включаючи банкноти у 1000 гривень, залишатимуться законним платіжним засобом та перебуватимуть в обігу одночасно з новими банкнотами.

    Нагадаємо, востаннє Національний банк України розширював номінальний ряд української валюти 25 жовтня 2019 року, коли в обіг була введена банкнота номіналом 1000 гривень із зображенням академіка Володимира Вернадського. Через сім років регулятор ухвалив рішення про запровадження нового найвищого номіналу, пояснюючи це змінами в економіці, зростанням грошової маси та необхідністю зробити готівковий обіг більш ефективним і менш витратним для держави.

  • Уже завтра в обігу з’являться нові 100 гривень

    Уже завтра в обігу з’являться нові 100 гривень

    Вже з 16 червня 2026 року українці почнуть отримувати в обігу оновлені банкноти номіналом 100 гривень. Національний банк України оголосив про введення в обіг модифікованої купюри, на якій з’явиться новий напис — «СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!». Саме ця банкнота стане завершальним етапом масштабної модернізації всього банкнотного ряду гривні, яка триває вже майже два роки.

    Про це повідомили в Національному банку України.

    У регуляторі наголошують, що нова банкнота не замінює існуючі 100 гривень і не потребує жодних додаткових дій від громадян. Оновлені купюри поступово надходитимуть в обіг разом із банкнотами попередніх років випуску, які залишаються повністю чинними та зберігають статус законного платіжного засобу на всій території України.

    Головною особливістю нової банкноти стане поява патріотичного гасла «СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!». Напис буде розміщений на зворотному боці купюри у правому верхньому куті. Водночас дизайн, кольорова гама, художнє оформлення та всі захисні елементи залишаться такими ж, як і на банкноті номіналом 100 гривень зразка 2014 року.

    У Нацбанку пояснюють, що модифікація має символічний характер і є продовженням курсу на відображення сучасної української ідентичності в елементах національної валюти. За останні роки гасло «СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!» стало одним із найвідоміших символів боротьби українського народу за незалежність, свободу та державність. Саме тому було ухвалене рішення розмістити його на всіх основних паперових номіналах гривні.

    Починаючи з 16 червня, Національний банк передаватиме нові купюри комерційним банкам, інкасаторським компаніям та підприємствам, які займаються обробленням готівки. Після цього банкноти поступово потраплятимуть до кас фінансових установ, банкоматів, торговельних мереж та інших суб’єктів господарювання.

    Процес заміни не буде одномоментним. Нові купюри надходитимуть у грошовий обіг поступово в міру потреби, а старі банкноти використовуватимуться паралельно ще багато років. Українці не відчують жодних обмежень під час розрахунків, адже всі випущені раніше 100 гривень залишаються повністю дійсними.

    У Національному банку окремо підкреслили, що жодного обміну грошей проводити не потрібно. Громадяни можуть і надалі використовувати банкноти попередніх років випуску для будь-яких платежів, переказів або зберігання коштів. Усі установи, підприємства та магазини зобов’язані приймати їх без будь-яких винятків.

    Введення оновленої «сотки» має особливе значення ще й тому, що завершує реформу банкнотного ряду, яка стартувала в серпні 2024 року до 33-ї річниці Незалежності України. Саме тоді Національний банк розпочав поступове оновлення гривні, додаючи на банкноти патріотичне гасло, що стало одним із символів українського спротиву російській агресії.

    Першими оновлення отримали найбільші номінали — 500 та 1000 гривень. Вони з’явилися в обігу 8 серпня 2024 року. Через кілька тижнів новий напис з’явився на банкноті номіналом 50 гривень. У серпні 2025 року Національний банк випустив оновлені 20 гривень, а в лютому 2026 року — модернізовані 200 гривень.

    Тепер черга дійшла і до одного з найпопулярніших номіналів серед українців — банкноти в 100 гривень. Після її введення в обіг усі основні паперові номінали гривні матимуть однаковий елемент оформлення у вигляді патріотичного гасла.

    Фахівці відзначають, що зміни мають не лише символічне, але й історичне значення. Національна валюта завжди відображає важливі події та цінності держави. Розміщення напису «СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!» на всіх банкнотах фактично фіксує один із найважливіших символів епохи боротьби України за свою незалежність і територіальну цілісність.

    Оновлення банкнотного ряду відбувається паралельно з іншими змінами у сфері готівкового обігу. На початку 2026 року Україна завершила процес вилучення з обігу паперових банкнот номіналом 1, 2, 5 та 10 гривень. Їх остаточно замінили монети відповідних номіналів, які мають значно довший термін використання та є економічно вигіднішими для держави.

    Водночас Національний банк продовжує розвивати напрямок пам’ятних та ювілейних монет. Уже найближчим часом регулятор планує випустити срібну монету «30 років Конституції України» номіналом 10 гривень, яка стане частиною серії «Українська держава» та буде присвячена одному з ключових документів сучасної української державності.

    Таким чином, уже з 16 червня українці почнуть отримувати нові банкноти номіналом 100 гривень із написом «СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!». Жодних обмінів чи спеціальних процедур проводити не потрібно — оновлені купюри поступово з’являтимуться в обігу разом зі старими банкнотами, а завершення модернізації банкнотного ряду стане ще одним символічним кроком у розвитку української національної валюти.

  • Військово-транспортний Іл-76 вилетів з України до Молдови з цивільною місією. Що відомо

    Військово-транспортний Іл-76 вилетів з України до Молдови з цивільною місією. Що відомо

    За інформацією наших джерел, підтверджених даними сервісу Flightradar, 25 травня з одного з прикордонних аеродромів України вилетів військово-транспортний літак Іл-76 з невійськовим вантажем.

    “Це був Іл-76, і його посадку для дозаправки в Кишиневі зафіксував відомий сайт Flightradar.

    Літак був “не порожній”, але що і для кого він вивозив – невідомо.

    Версія про те, що літак здали в оренду, відпадає – жодна з українських компаній не здавала свої літаки комусь.

    Після історії із затриманням української машини з валютою та золотом в Угорщині ходили чутки, що тепер для транспортування готівки необхідний інший надійний канал” – зазначає джерело.

  • Нацбанк поступово виводить з обігу старі банкноти 50 і 200 гривень

    Нацбанк поступово виводить з обігу старі банкноти 50 і 200 гривень

    Національний банк України розпочав поступове вилучення з обігу банкнот номіналом 50 і 200 гривень старого зразка, випущених у 2003–2007 роках.

    Їх замінять купюрами сучасного покоління — зразка 2014 року та наступних років випуску.

    У НБУ наголосили, що спеціально обмінювати старі банкноти громадянам не потрібно. Процес відбуватиметься поступово під час звичайного готівкового обігу.

    «Потрапляючи до банків, банкноти номіналами 50 та 200 гривень старого зразка більше не повертатимуться в обіг. Їх вилучатимуть і передаватимуть до Національного банку для подальшого перерахунку та утилізації», — пояснили в регуляторі.

    У Нацбанку зазначили, що рішення ухвалили для підвищення якості та надійності готівки, а також для оптимізації готівкового обігу.

    У результаті в обігу залишаться лише банкноти сучасного покоління.

    Крім того, НБУ анонсував випуск нової пам’ятної монети номіналом 10 гривень під назвою «30 років Конституції України». Її планують ввести в обіг у червні 2026 року.

    Монету виготовлять зі срібла 925 проби. Вона буде присвячена ухваленню Конституції України 28 червня 1996 року та увійде до серії «Українська держава».

    Також у Центр протидії дезінформації раніше попереджали, що російські дрони на Харківщині почали розкидати фальшиві гривні, які зовні нагадують справжні банкноти та можуть використовуватися для інформаційно-психологічних операцій.