Керівник Офісу президента України, колишній очільник Головного управління розвідки України Кирило Буданов особисто брав участь у спецопераціях на території Російської Федерації, зокрема під час рейдів у Бєлгородській області. Цю інформацію оприлюднив командир одного з бойових підрозділів української розвідки в інтерв’ю в рамках медійного проєкту «Мосейчук+», що стало одним із перших публічних свідчень безпосередньої участі високопосадовця такого рівня у подібних операціях.
За словами військового, йдеться про події, пов’язані з рейдами на Грайворонському напрямку в Бєлгородська область, які відбувалися в контексті ширшої стратегії українських сил щодо дій у прикордонних районах РФ. Він зазначив, що підрозділ під керівництвом Буданова був серед перших, хто заходив на цю територію, і сам керівник розвідки перебував разом із бійцями безпосередньо в зоні операції.
Командир описав деталі просування групи, наголосивши, що Буданов рухався разом із військовими «по лісах, полях», що свідчить про його залученість не лише на рівні стратегічного планування, а й у польових умовах. За його словами, під час одного з епізодів група зупинилася біля цивільної інфраструктури — магазину та автобусної зупинки, де керівник запропонував перепочити, підкресливши символічну фразу про те, що ця територія також є «нашою».
Ці свідчення вписуються у загальний контекст операцій українських підрозділів на території Росії, які стали більш помітними у 2023–2025 роках. Тоді в інформаційному просторі неодноразово з’являлися повідомлення про прориви кордону, короткочасні рейди та бої у прикордонних районах РФ. Грайворонський напрямок у цьому контексті став одним із найбільш відомих, оскільки саме там відбувалися активні дії, пов’язані з проникненням підрозділів, які мають відношення до українських спецслужб або діють у координації з ними.
Експерти зазначають, що такі операції мають кілька ключових завдань. По-перше, це відволікання російських військ від основних напрямків фронту в Україні. По-друге, створення постійної напруги в прикордонних регіонах РФ, що змушує російське командування розосереджувати ресурси. По-третє, демонстрація можливостей українських сил діяти асиметрично, включно з операціями на території противника.
Водночас офіційні українські структури зазвичай утримуються від детального коментування таких операцій. Це пояснюється як міркуваннями безпеки, так і необхідністю зберігати оперативну таємницю. Сам Буданов у публічних виступах раніше неодноразово наголошував на тому, що діяльність розвідки включає широкий спектр операцій, але їх конкретні деталі не розкриваються.
Факт можливого перебування керівника розвідки безпосередньо в зоні бойових дій також підкреслює зміну стилю військового управління в умовах сучасної війни. На відміну від класичної моделі, де командування діє виключно з тилу, сучасні конфлікти часто передбачають більш гнучкий і мобільний підхід, у якому командири можуть особисто контролювати виконання завдань на місці.
Окремо аналітики звертають увагу на інформаційний ефект таких заяв. Публічне розкриття деталей участі високопосадовців у бойових операціях може виконувати роль психологічного сигналу — як для українського суспільства, так і для противника. З одного боку, це підсилює довіру до військового керівництва, з іншого — демонструє готовність до активних дій за межами власної території.
Таким чином, оприлюднені свідчення про участь Кирила Буданова у спецопераціях на території Росії доповнюють картину сучасної війни, в якій українські сили використовують не лише оборонні, а й наступальні елементи тактики. Водночас відсутність офіційного підтвердження деталей залишає простір для подальшого аналізу та обережного трактування цих подій, з огляду на специфіку роботи спецслужб і обмежений доступ до повної інформації.