Golosnovinua.com

Позначка: Гренландія

  • Дипломатичний ляпас через океан: Макрон жорстко осадив Трампа через територіальні зазіхання на заморські землі Франції

    Дипломатичний ляпас через океан: Макрон жорстко осадив Трампа через територіальні зазіхання на заморські землі Франції

    Президент Франції Емманюель Макрон виступив із безкомпромісною відсіччю щодо геополітичних амбіцій американського лідера Дональда Трампа, категорично відкинувши будь-які територіальні зазіхання Білого дому на заморські володіння республіки. Прибувши з дводенним візитом на архіпелаг Сен-П’єр і Мікелон, французький лідер публічно заявив, що ці острови є невіддільною територією Франції, підкресливши абсолютну очевидність та непорушність їхнього правового статусу. Приводом для різкої заяви глави держави стала нещодавня публікація американського президента у соціальних мережах, де на оприлюдненій карті прапор США демонстративно покривав усю Північну Америку, включно із суверенними французькими землями. Французький президент не став приховувати свого роздратування щодо таких демонстративних випадів, прямо наголосивши: «Ми не будемо повторювати це щоранку лише тому, що в людей з’являються дивні думки або вони говорять дивні речі».

    Цей візит Макрона на віддалений атлантичний архіпелаг набув виняткової ваги та перетворився на потужну демонстрацію захисту національного суверенітету. В межах перебування на островах очільник Франції запланував зустріч із прем’єр-міністром Канади Марком Карні, що стало першим подібним самітом в історії цієї заморської території. Лідери двох держав об’єднали зусилля для формування спільного дипломатичного фронту проти експансіоністських заяв Вашингтона, адже раніше американський президент уже публічно погрожував анексією Канади та розгорнув проти Оттави агресивну торговельну війну. Макрон назвав переговори на Сен-П’єр і Мікелон винятково сильним сигналом непохитності та готовності відстоювати свої суверенні кордони у стратегічно важливому регіоні Північної Атлантики.

    Географічне положення архіпелагу має критичне значення у новій геополітичній реальності, адже острови розташовані за лічені кілометри від канадського узбережжя та за кілька діб морського переходу від Гренландії. Цей обшир перетворюється на арену запеклого стратегічного протистояння навколо ресурсів Арктики та контролю над північними морськими шляхами. Нещодавно глава Білого дому, принаймні тимчасово, відмовився від своїх давніх претензій щодо придбання Гренландії, уклавши з Копенгагеном двосторонню безпекову угоду щодо цієї автономної данської території. Коментуючи цю розв’язку, французький лідер схвально оцінив збереження суверенітету Данії та суворе дотримання норм міжнародного права, додавши, що будь-які кроки до зниження напруженості є позитивними, але відмовився оцінювати це як відступ американського лідера, нагадавши про незмінність базових принципів світового порядку.

  • Стратегічний прорив в Арктиці: США, Данія та Гренландія досягли угоди щодо постійних прав на базування та польоти

    Стратегічний прорив в Арктиці: США, Данія та Гренландія досягли угоди щодо постійних прав на базування та польоти

    Сполучені Штати, Данія та Гренландія уклали історичну угоду, яка гарантує Вашингтону постійні права на доступ, військове базування та польоти на території арктичного острова. Про це повідомляє агентство Reuters.

    Головні деталі та умови домовленостей:

    • Постійний статус і безпека: Угода не має терміну дії та закріплює за США безстрокові можливості для забезпечення оборони регіону. Як зазначив держсекретар Марко Рубіо, Гренландія остаточно закріплюється у зоні стратегічної оборони Північної Америки.
    • Обмеження для супротивників: Документ повністю забороняє країнам, що не входять до блок НАТО (зокрема Росії та Китаю), створювати військові бази або об’єкти на острові. Також вводяться жорсткі обмеження на «чутливі інвестиції» з боку геополітичних конкурентів США.
    • Збереження суверенітету: Попри побоювання та попередні політичні дискусії навколо можливого придбання острова, угода зберігає територіальну цілісність Данії та автономію самої Гренландії, поширюючи дію домовленостей навіть на випадок потенційного здобуття островом незалежності в майбутньому.
    • Масштабування присутності: Очікується подальше розширення військової присутності США на острові, де вже функціонує база Космічних сил США Пітуффік (Pituffik), хоча остаточні параметри нових об’єктів наразі опрацьовуються.

    Цей крок значно посилює позиції Вашингтона та західних союзників у стратегічно важливому Арктичному регіоні.

     

  • Пов’язана з оточенням Трампа компанія готується бурити нафту в Гренландії без дозволу влади

    Пов’язана з оточенням Трампа компанія готується бурити нафту в Гренландії без дозволу влади

    Американська нафтова компанія Greenland Energy, яку пов’язують з оточенням президента США Дональда Трампа, готується розпочати розвідувальне буріння в Гренландії, попри те, що місцева влада поки не надала компанії відповідного дозволу. Частину обладнання вже доставили на східне узбережжя острова, через що уряд Гренландії виступив із жорстким попередженням і наголосив на необхідності погоджувати всі логістичні операції з Управлінням мінеральних ресурсів.

    Про це повідомляє The Guardian.

    За інформацією видання, Greenland Energy планує проводити пошукові роботи в районі Джеймсон-Ленд на сході Гренландії. Компанія вважає, що під цією територією можуть розташовуватися значні поклади нафти. За оцінками керівництва Greenland Energy, потенційна вартість ресурсів у цьому районі може сягати близько 1 трлн доларів.

    Для перевірки наявності запасів компанія планує здійснити розвідувальне буріння. На реалізацію першого етапу проєкту, який передбачає буріння двох свердловин, Greenland Energy має намір витратити близько 60 млн доларів.

    Однак початок робіт опинився під питанням через відсутність необхідного дозволу з боку влади Гренландії. Попри це, частину обладнання компанія вже доправила до району майбутніх робіт. Такий крок викликав реакцію уряду острова, який заявив, що дозвіл на висадку обладнання на цій території не надавався.

    У гренландському уряді наголосили, що будь-які подальші логістичні операції повинні бути заздалегідь погоджені з відповідними органами.

    «Усі майбутні логістичні питання мають бути узгоджені та схвалені Управлінням мінеральних ресурсів до їхнього здійснення», — заявили представники влади Гренландії.

    Водночас уряд острова наразі не вимагає негайно вивезти обладнання, яке вже було доставлено. За оцінкою влади, така вимога на цьому етапі була б непропорційною.

    Попри відсутність остаточного дозволу, Greenland Energy вже готується до масштабної логістичної операції. Представник компанії повідомив, що судно приблизно з 300 контейнерами бурового обладнання має вирушити з Канади 12 вересня. Якщо необхідні погодження будуть отримані, перше розвідувальне буріння планують розпочати вже у жовтні.

    Заявка компанії на отримання дозволу на проведення робіт наразі перебуває на розгляді гренландської влади. Саме від рішення місцевих органів залежатиме, чи зможе Greenland Energy перейти від підготовчих заходів безпосередньо до буріння.

    Ситуацію додатково ускладнює екологічний аспект проєкту. За даними The Guardian, ділянки, де можуть бути розташовані заплановані свердловини, можуть частково перебувати в межах природоохоронної території. Вона має захист відповідно до Рамсарської конвенції про водно-болотні угіддя.

    Це означає, що компанії доведеться враховувати не лише вимоги щодо видобутку корисних копалин, а й міжнародні природоохоронні зобов’язання. Будь-які роботи в такій зоні можуть вимагати додаткових екологічних оцінок та погоджень.

    Гренландія вже кілька років проводить політику обмеження нафтової розвідки. У 2021 році місцева влада оголосила про припинення видачі нових ліцензій на розвідку та видобуток нафти. Причиною такого рішення називали, зокрема, екологічні ризики та необхідність захисту унікальної природи острова.

    Водночас раніше британська компанія 80 Mile отримала права на проведення розвідки саме в районі Джеймсон-Ленд. Саме цей факт став важливим для нинішнього проєкту Greenland Energy.

    Згідно з корпоративними документами, американська компанія планує отримати контрольну частку в проєкті в обмін на фінансування розвідувальних робіт. Таким чином, Greenland Energy може отримати значний вплив на майбутню розробку родовища, якщо розвідка підтвердить наявність комерційно привабливих запасів нафти.

    Однак для безпосереднього початку буріння компанії все одно необхідно отримати дозвіл гренландської влади. Саме це питання зараз залишається одним із головних факторів невизначеності навколо проєкту.

    Особливу увагу до Greenland Energy привертає її зв’язок із людьми з оточення Дональда Трампа. Компанія була створена в американському штаті Техас у 2025 році. До реалізації проєкту вона залучила Філа Макгроу, більш відомого як Dr Phil. Раніше він працював у комісії Трампа з питань релігійної свободи.

    До ради директорів Greenland Energy також увійшов ветеран Військово-морських сил США, який працює над американською системою протиракетної оборони Golden Dome.

    Ці зв’язки привертають особливу увагу на тлі заяв самого Дональда Трампа про стратегічне значення Гренландії для Сполучених Штатів. Американський президент неодноразово говорив про необхідність посилення контролю США над островом, називаючи його важливим для національної безпеки Сполучених Штатів.

    Водночас керівництво Greenland Energy заперечує будь-який політичний зв’язок між нафтовим проєктом і планами американської адміністрації щодо Гренландії. Голова компанії Ларрі Суетс заявляв, що діяльність Greenland Energy не пов’язана з можливими планами США щодо анексії острова.

    Попри це, ситуація навколо майбутнього буріння має очевидний політичний контекст. Гренландія є автономною територією у складі Королівства Данія, а питання її можливого майбутнього статусу стало одним із найбільш чутливих у відносинах між США та Данією.

    Вашингтон останніми роками дедалі активніше говорить про стратегічне значення Гренландії. Острів має важливе географічне розташування в Арктиці, багатий на природні ресурси та розташований поблизу важливих морських і військових маршрутів.

    Крім того, глобальне потепління та поступове відкриття нових арктичних маршрутів підвищують стратегічну цінність регіону. Саме тому до Гренландії проявляють інтерес не лише Сполучені Штати, а й інші великі держави.

    На цьому тлі поява американської компанії, пов’язаної з людьми з орбіти Трампа, та її плани щодо масштабної нафтової розвідки можуть привернути додаткову увагу. Особливо якщо компанія спробує розпочати активні роботи до остаточного рішення гренландської влади щодо відповідного дозволу.

    Наразі Greenland Energy очікує на рішення щодо заявки. Компанія планує продовжити підготовку до робіт і вже визначила орієнтовні строки доставки основного обладнання. Судно з приблизно 300 контейнерами бурового обладнання має вирушити з Канади 12 вересня, а безпосередній початок буріння запланований на жовтень.

    Водночас остаточна реалізація планів залежатиме від отримання необхідних дозволів та дотримання екологічних вимог. Гренландська влада вже дала зрозуміти, що не дозволить проводити логістичні операції без відповідного погодження.

    Таким чином, нафтовий проєкт Greenland Energy опинився на перетині одразу кількох важливих питань — енергетичних інтересів, екологічних обмежень, стратегічного значення Арктики та політики адміністрації Дональда Трампа щодо Гренландії. Поки американська компанія готується до можливого буріння, місцева влада має вирішити, чи відповідатиме цей проєкт її правилам та екологічним вимогам.

  • «Кожен одинадцятий під загрозою»: CNN підрахував, скільком країнам уже погрожував Трамп

    «Кожен одинадцятий під загрозою»: CNN підрахував, скільком країнам уже погрожував Трамп

    Президент США Дональд Трамп за час свого нинішнього президентського терміну погрожував застосуванням сили або військовими діями щонайменше 15 країнам світу. За підрахунками CNN, це означає, що під загрозою опинився фактично кожен одинадцятий мешканець планети.

    Про це йдеться в аналітичному матеріалі CNN, який присвячений різкому загостренню риторики Білого дому та дедалі агресивнішій зовнішній політиці Вашингтона.

    Останньою країною, яка потрапила до цього списку, став Оман. За даними журналістів, Трамп допустив можливість силового сценарію через контроль над стратегічними маршрутами та безпекою в регіоні Близького Сходу.

    Аналітики CNN зазначають, що географія заяв американського президента вже охоплює одразу кілька континентів — Північну й Південну Америку, Азію, Африку та навіть Європу. Формально до списку потрапила й Данія через неодноразові заяви Трампа щодо Гренландії.

    За інформацією телеканалу, протягом нинішнього терміну США вже проводили військові операції або удари на території семи країн. Серед них — Іран, Ірак, Сирія, Ємен, Сомалі, Нігерія та Венесуела.

    Водночас ще низці держав Трамп публічно або непрямо погрожував можливим застосуванням сили. До цього переліку CNN відносить:

    — Канаду;
    — Колумбію;
    — Кубу;
    — Мексику;
    — Панаму;
    — Данію;
    — Оман.

    Журналісти наголошують, що ці випадки не можна ставити в один ряд. Частина заяв стосувалася боротьби з терористичними угрупованнями чи безпеки судноплавства, однак в інших випадках ішлося про прямий тиск на уряди або навіть натяки на можливе втручання.

    Окрему увагу CNN звертає на так звану «теорію божевільного», яку раніше пов’язували з політикою президента США Річарда Ніксона. Її суть полягає у створенні образу максимально непередбачуваного лідера, здатного на радикальні дії, щоб змусити опонентів поступатися ще до реального конфлікту.

    На думку експертів, Трамп свідомо використовує саме таку модель поведінки у міжнародній політиці.

    У матеріалі також зазначається, що президент США дедалі частіше говорить про стратегічний контроль над ключовими територіями та транспортними маршрутами. Зокрема, серед потенційних «геополітичних цілей» Трампа CNN називає:

    — Канаду;
    — Кубу;
    — Гренландію;
    — Панамський канал;
    — Венесуелу.

    Журналісти припускають, що Трамп прагне максимально посилити вплив США на критично важливі точки світової логістики та безпеки — зокрема Ормузьку протоку, Панамський канал і Арктичний регіон.

    Останні заяви президента США дедалі частіше викликають резонанс не лише серед опонентів, а й усередині самих Сполучених Штатів. Нещодавно Трамп публічно заявив, що його не турбують звинувачення у «диктаторських» методах правління.

    «Краще бути геніальним диктатором, ніж тупим», — сказав американський президент під час одного з публічних виступів.

    Ще однією гучною заявою стало твердження Трампа про те, що він нібито міг би стати прем’єр-міністром Ізраїлю через високий рівень популярності в цій країні.

    Крім того, президент США оголосив про плани створити навколо Білого дому «імперію дронів». За словами Трампа, резиденцію президента захищатиме безпрецедентна кількість безпілотників.

    У CNN наголошують, що така риторика дедалі сильніше впливає на міжнародну політику та світову безпеку. Частина союзників США вже висловлює занепокоєння через непередбачуваність Вашингтона, тоді як противники Америки використовують ці заяви у власній пропаганді.

    Попри це, команда Трампа продовжує наполягати, що жорстка риторика є елементом стримування і способом захисту американських інтересів у світі.

  • Гренландія як стратегія, а не примха: чому Дональд Трамп знову повертає цю тему в політику США

    Гренландія як стратегія, а не примха: чому Дональд Трамп знову повертає цю тему в політику США

    Заяви про інтерес США до Гренландії — це не випадковість і не політичний жарт, а відображення глибших змін у мисленні американських еліт. Таку думку висловив український політичний аналітик Віктор Андрусів, коментуючи сучасну геополітику під час обговорення книги Пітера Зейхана «Кінець світу — лише початок».

    За словами експерта, США дедалі більше схиляються до політики ізоляціонізму — тобто зменшення ролі у глобальних процесах і відмови від витрат на підтримку міжнародного порядку. Причина — унікальна самодостатність американської економіки.

    Андрусів наголошує, що Сполучені Штати мають одразу кілька критичних переваг: потужну ресурсну базу, енергетичну незалежність, стабільну демографію та величезні території. Це дозволяє країні розвиватися навіть без активної участі у світовій торгівлі.

    «США — єдина країна, яка може фактично існувати автономно і при цьому не втрачати темпів розвитку», — пояснює Віктор Андрусів.

    Саме тому, за його словами, американські еліти починають переглядати свою роль у світі. Глобальна система безпеки та економіки, створена після Другої світової війни, сьогодні вимагає від США більше ресурсів, ніж приносить вигоди.

    У цьому контексті інтерес до Гренландії набуває стратегічного значення. Йдеться не лише про територію, а про доступ до ресурсів, контроль над арктичним регіоном і новими логістичними маршрутами, які відкриваються через зміну клімату.

    За словами експерта, заява Дональда Трампа про Гренландію лише відображає ширші настрої в американському суспільстві та політичних колах.

    «Коли Трамп говорить про Гренландію, це не його особиста ідея. Він транслює те, що вже давно обговорюється в елітах США», — зазначає Віктор Андрусів.

    Аналітик також звертає увагу на фактор кліматичних змін. За його словами, глобальне потепління може ще більше посилити позиції США. У той час як багато регіонів світу стикаються з посухами, пожежами та економічними втратами, Північна Америка, навпаки, отримує нові можливості для розвитку сільського господарства.

    Крім того, географічне розташування США дає їм додаткові переваги. Поруч знаходяться Канада з великими запасами ресурсів і Мексика з людським потенціалом, що створює замкнену економічну екосистему.

    У такій моделі глобальна безпека перестає бути для США пріоритетом. За словами Андрусіва, Вашингтон може поступово відмовлятися від ролі «гаранта порядку» і концентруватися на внутрішньому розвитку.

    Це, у свою чергу, створює виклик для Європи. Багато європейських країн продовжують розраховувати на підтримку США, зокрема в межах НАТО, однак нова стратегія Вашингтона може змінити цей баланс.

    Аналітик вважає, що європейські союзники недооцінюють глибину змін у політиці США. Вони сприймають подібні заяви як тимчасову риторику, хоча насправді йдеться про довгострокову трансформацію.

    Інтерес до Гренландії є лише одним із проявів нової геополітичної логіки США. У її основі — прагнення до самодостатності, зменшення зовнішніх зобов’язань і концентрація на стратегічних ресурсах.

    За словами Віктора Андрусіва, світ поступово переходить до нової моделі, у якій глобальна система співпраці слабшає, а країни зосереджуються на власних інтересах. У цій реальності США мають найбільш вигідні стартові позиції.

  • Тема Гренландії відсунула Україну на другий план на форумі в Давосі

    Тема Гренландії відсунула Україну на другий план на форумі в Давосі

    Ситуація навколо Гренландії несподівано змінила порядок денний Всесвітнього економічного форуму в Давосі, відсунувши тему України на другий план. Захід, від якого багато хто очікував жорсткої розмови про російську агресію та подальшу підтримку Києва, перетворився на майданчик для обговорення нових загроз з боку Сполучених Штатів і кризи трансатлантичних відносин.

    За інформацією західних медіа, українська делегація докладає значних зусиль, аби зберегти інтерес міжнародних партнерів до війни та потреб України. Водночас європейські лідери дедалі більше зосереджені на власних стратегічних ризиках і можливому переформатуванні відносин із Вашингтоном.

    Очікувалося, що геополітичним центром форуму стане особиста зустріч президента України Володимира Зеленського з президентом США Дональдом Трампом. Проте на момент проведення форуму ця зустріч так і не була призначена. За даними джерел, ініціатива щодо особистого контакту виходить саме від української сторони, тоді як стриманість демонструє Білий дім.

    За словами експерта з зовнішньої політики Республіканської партії, Зеленський зацікавлений у прямому діалозі з Трампом і вважає, що потенційні вигоди переважають політичні ризики. В українській логіці, якщо такого контакту не відбувається, вплив на американського президента здійснюють інші гравці, не завжди прихильні до інтересів Києва.

    Раніше обговорювалася можливість підписання в Давосі масштабної угоди між Україною та США щодо післявоєнного відновлення та економічного розвитку, обсяг якої оцінювався у сотні мільярдів доларів. Проте зміна акцентів на форумі фактично заморозила ці плани.

    Паралельно з цим у Давосі очікується активна дипломатична робота навколо теми Гренландії. За даними медіа, європейські лідери та делегації, які планують зустрічі з Дональдом Трампом і його оточенням, мають намір змістити фокус переговорів саме на цей регіон, розглядаючи його як новий осередок геополітичної напруги.

    Таким чином, форум у Давосі продемонстрував тривожну тенденцію: увага Заходу поступово зміщується з війни в Україні до внутрішніх суперечностей між союзниками та нових глобальних ризиків, що створює додаткові виклики для української дипломатії.

  • Банкова боїться втрати інтересу Європи до війни в Україні

    Банкова боїться втрати інтересу Європи до війни в Україні

    Офіс Президента України стурбований через так званий «кейс Гренландії», який може суттєво вплинути на геополітичну ситуацію та послабити підтримку України з боку західних партнерів. За інформацією джерел у Банковій, побоювання пов’язані з активністю колишнього президента США Дональда Трампа та намірами президента Франції Еммануеля Макрона вести переговори з Володимиром Путіним.

    У ОП вважають, що такі кроки можуть призвести до втрати інтересу Європи до війни в Україні та підірвати єдність міжнародної коаліції на підтримку країни. З огляду на це, Володимир Зеленський планує низку зустрічей із партнерами, на яких буде намагатися переконати їх дистанціюватися від прямих переговорів із Кремлем та зберегти консолідовану позицію щодо українського питання.

    Джерела наголошують, що питання дипломатичної активності Франції та інших європейських країн зараз перебуває під пильним контролем української влади, оскільки будь-які сигнали про послаблення підтримки можуть негативно вплинути на безпекову та економічну ситуацію в Україні.