Golosnovinua.com

Позначка: громадський транспорт

  • Собівартість у рази вища за тариф: у КМДА назвали реальну ціну поїздки в транспорті Києва

    Собівартість у рази вища за тариф: у КМДА назвали реальну ціну поїздки в транспорті Києва

    У Києві фактична вартість перевезення пасажирів у громадському транспорті значно перевищує нинішній тариф. За офіційними даними міської влади, у 2025 році собівартість однієї поїздки в метро становила 43,68 грн, тоді як у наземному транспорті — 23,20 грн. Водночас кияни наразі платять лише 8 грн за проїзд.

    Таку різницю пояснюють особливостями розрахунку витрат і різною структурою фінансування транспортних підприємств. У міській адміністрації зазначають, що для метрополітену та наземного транспорту застосовуються різні нормативні підходи, що безпосередньо впливає на підсумкові цифри.

    Зокрема, у розрахунках для наземного транспорту використовуються методичні рекомендації щодо формування тарифів на міські перевезення. Водночас частина витрат, пов’язаних із оновленням рухомого складу, не завжди враховується повною мірою. Йдеться про транспорт і інфраструктуру, які були придбані або модернізовані за кошти міського бюджету.

    У випадку з метро ситуація інша. Там амортизація — тобто зношення інфраструктури та рухомого складу — повністю включається до собівартості. Більше того, вона розглядається як джерело фінансування майбутніх інвестицій. Саме через це витрати у підземному транспорті виглядають значно вищими.

    У 2025 році обсяг амортизації у метрополітені зріс до понад 6 млрд грн, що суттєво більше, ніж роком раніше. Це пов’язано, зокрема, з переоцінкою вартості рухомого складу та інфраструктури. Для наземного транспорту аналогічний показник становив близько 1,7 млрд грн.

    У міській владі підкреслюють, що амортизація є ключовим елементом собівартості, оскільки дозволяє планувати оновлення транспорту, ремонт інфраструктури та підтримання системи в робочому стані. Без урахування цих витрат неможливо сформувати реалістичну економічну модель функціонування транспорту.

    Водночас різниця між реальними витратами та тарифом покривається за рахунок бюджету міста. Фактично це означає, що значну частину вартості перевезень компенсує громада через податки. Така модель дозволяє утримувати доступні ціни на проїзд, але створює додаткове навантаження на фінанси міста.

    Експерти зазначають, що подібна ситуація характерна для більшості великих міст, де громадський транспорт є соціальною послугою. Його головна функція — забезпечити мобільність населення, а не отримання прибутку. Саме тому тарифи часто не відповідають реальній вартості перевезень.

    Разом з тим, постійне зростання витрат ставить перед містом питання про баланс між доступністю і фінансовою стійкістю транспортної системи. Збільшення вартості електроенергії, пального, обслуговування та ремонту техніки поступово підвищує загальну собівартість перевезень.

    Окремим фактором є зношеність інфраструктури. Метрополітен і наземний транспорт потребують регулярного оновлення, модернізації та капітальних ремонтів. Це потребує значних інвестицій, які також закладаються у фінансові розрахунки.

    У міській адміністрації також звернули увагу на альтернативні оцінки вартості перевезень, які іноді з’являються у публічному просторі. Там зазначають, що такі розрахунки можуть базуватися на неповних або незатверджених методиках і не враховувати всі витрати.

    На тлі цих даних питання тарифів залишається відкритим. З одного боку, підвищення вартості проїзду могло б зменшити навантаження на бюджет, з іншого — це створить додатковий фінансовий тиск на пасажирів.

    Транспортна система Києва працює у складному балансі між економічною реальністю і соціальною функцією. Фактична вартість поїздки вже зараз у кілька разів перевищує тариф, і ця різниця є одним із ключових викликів для міської влади у найближчі роки.

  • Метро на Подолі під загрозою зупинки: чому ремонт між “Почайною” і “Тараса Шевченка” може паралізувати рух

    Метро на Подолі під загрозою зупинки: чому ремонт між “Почайною” і “Тараса Шевченка” може паралізувати рух

    У Києві готуються до капітального ремонту однієї з проблемних ділянок метрополітену — перегінного тунелю між станціями “Почайна” та “Тараса Шевченка” на синій гілці. Попри те, що проєкт уже отримав позитивний висновок державної експертизи, ключове питання залишається відкритим: чи вдасться провести роботи без повного закриття руху, чи місто знову зіткнеться з вимушеною зупинкою метро на частині лінії.

    За даними Київського метрополітену, йдеться про ділянку, яка розташована у складних гідрогеологічних умовах. Тунель тут поступово втрачає герметичність: через тріщини та стики в конструкції просочується вода, вимивається ґрунт, що призводить до деформацій і створює потенційні ризики для безпеки.

    Фахівці зазначають, що подібні проблеми не є новими для київського метро. Ще на етапі будівництва цієї ділянки фіксувалися технічні недоліки, а складні ґрунти — водонасичені та нестабільні — лише посилюють вплив часу на конструкції. Саме тому необхідність ремонту зараз розглядається як критична.

    Водночас у міській владі намагаються знайти компромісний варіант проведення робіт. Проєктні рішення передбачають можливість ремонту без повного перекриття руху: за рахунок збільшення нічних технологічних “вікон” та обмеження роботи метро у вихідні дні. У цей час планується запуск додаткових автобусних маршрутів для перевезення пасажирів, а також розглядається варіант організації човникового руху поїздів.

    Подібний підхід уже застосовували раніше — під час ремонту ділянки між станціями “Деміївська” та “Либідська” у 2023–2024 роках. Тоді частину лінії фактично закрили, що спричинило значний транспортний колапс у Голосіївському районі та хвилю критики на адресу міської влади.

    Однак інженери наголошують: ремонт “під рухом” має серйозні обмеження. За словами експертів галузі, постійний рух поїздів створює вібрації та навантаження, які впливають на стан тунелю. У результаті роботи, виконані вночі, можуть частково нівелюватися вже наступного дня.

    Фактично це означає, що будівельники змушені постійно “наздоганяти” зміни в конструкції, що значно ускладнює досягнення якісного результату. Крім того, існують ризики для безпеки як самих робіт, так і пасажирів у разі погіршення стану тунелю.

    Саме тому частина фахівців наполягає на необхідності повного закриття ділянки хоча б на певний період. Такий підхід дозволив би проводити роботи безперервно, зменшити строки ремонту та гарантувати якість виконання.

    Водночас це рішення має політичний вимір. Повне закриття метро — це серйозний виклик для міської влади, адже воно неминуче призведе до транспортних ускладнень, заторів і невдоволення киян. Після попереднього досвіду з “Деміївською” такі кроки розглядаються дуже обережно.

    Попри це, світова практика показує, що повне закриття ділянок метро на час капітальних ремонтів є звичайною практикою. Наприклад, у Будапешт під час реконструкції лінії M3 окремі відрізки повністю закривали на тривалий час, замінюючи їх автобусами. У Лондон під час модернізації метрополітену також регулярно застосовують повне припинення руху на окремих ділянках — зокрема, у 2022 році частину Northern line закрили на кілька місяців.

    Подібні рішення, хоч і викликають тимчасові незручності, дозволяють швидше та якісніше виконати роботи. У довгостроковій перспективі це вигідніше як для міста, так і для пасажирів.

    У Києві ситуація ускладнюється ще й тим, що метрополітен є критично важливою транспортною артерією. Щодня ним користуються сотні тисяч людей, і навіть часткове обмеження руху може суттєво вплинути на мобільність міста.

    Водночас експерти наголошують: відкладати ремонт не можна. Подальше погіршення стану тунелю може призвести до аварійних ситуацій, які вимагатимуть вже екстреного закриття — без підготовки і з набагато більшими наслідками для міста.

    Таким чином, Київ стоїть перед складним вибором: або піти на непопулярні, але технічно обґрунтовані рішення і тимчасово обмежити рух, або намагатися зберегти роботу метро, ризикуючи якістю і строками ремонту.

    Очікується, що остаточне рішення буде ухвалене після проведення тендеру на виконання робіт і детального аналізу технічних можливостей. Від цього залежатиме не лише комфорт пасажирів у найближчі місяці, а й безпека та надійність київського метрополітену в цілому.

  • Ранкові обстріли на Херсонщині: є поранені та удар по маршрутці

    Ранкові обстріли на Херсонщині: є поранені та удар по маршрутці

    Ранок 17 квітня у Херсонській області пройшов під черговими російськими обстрілами та атаками дронів, унаслідок яких постраждали цивільні мешканці, а в самому Херсоні було уражено маршрутний автобус. Про це повідомили в Херсонській обласній військовій адміністрації та підтвердив начальник Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько.

    За інформацією Херсонська ОВА, атаки відбувалися упродовж ранкових годин і включали як застосування реактивних систем залпового вогню, так і ударних безпілотників. Обстріли традиційно припали на цивільні райони та населені пункти, які перебувають поблизу лінії бойового зіткнення.

    Близько 06:00 російські війська відкрили вогонь із реактивних систем залпового вогню по району населеного пункту Новорайськ. Під удар потрапив місцевий мешканець — 63-річний чоловік. Він зазнав численних поранень і травм, зокрема уламкового поранення ноги, вибухової травми, контузії та закритої черепно-мозкової травми. Постраждалого оперативно доправили до лікарні. Медики оцінюють його стан як середньої тяжкості та надають необхідну допомогу.

    Приблизно через пів години після цього російські сили здійснили ще одну атаку — цього разу з використанням ударного безпілотника. Під удар потрапив район поблизу Інженерного, де перебував 70-річний чоловік, який у момент вибуху їхав на велосипеді. Внаслідок атаки він отримав вибухову травму та осколкові поранення кінцівок. Потерпілому надають медичну допомогу, лікарі проводять додаткові обстеження для уточнення ступеня ушкоджень.

    Близько 07:00 під обстріл потрапив і сам Херсон. У Дніпровському районі міста російські війська атакували маршрутний автобус приватного перевізника. Як повідомив начальник Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько, транспорт зазнав пошкоджень, однак, за попередніми даними, водій і пасажири не постраждали.

    Окремо зазначається, що цей випадок став черговим ударом по цивільному транспорту в місті, де громадські перевезення продовжують працювати в умовах постійної небезпеки. Попри регулярні атаки, маршрутні перевізники продовжують забезпечувати рух транспорту, оскільки для багатьох мешканців це єдиний спосіб пересування містом.

    Херсон та прифронтові населені пункти області залишаються одними з найбільш уразливих територій України. Через близькість до лінії бойового зіткнення регіон майже щодня зазнає обстрілів із різних видів озброєння. Найчастіше російські війська застосовують реактивні системи залпового вогню, артилерію, дрони-камікадзе та ударні безпілотники, які використовуються як по прифронтових селах, так і по самому Херсону.

    Місцева влада наголошує, що подібні атаки мають системний характер і спрямовані на цивільну інфраструктуру та мирне населення. Через це мешканці регіону змушені постійно перебувати в умовах підвищеної небезпеки, а екстрені служби працюють у режимі постійної готовності.

    На тлі ранкових подій у Херсонській області варто зазначити, що напередодні, пізно ввечері 16 квітня, внаслідок російського обстрілу Сумської області загинула одна людина. Це вкотре підтверджує, що удари по цивільних регіонах України тривають безперервно та охоплюють різні частини країни.

    Наразі медичні працівники продовжують надавати допомогу постраждалим, а правоохоронні органи фіксують наслідки атак для подальшого документування воєнних злочинів.

  • Наземний електротранспорт столиці не зможе відновити повноцінну роботу до 10-го березня. Джерела

    Наземний електротранспорт столиці не зможе відновити повноцінну роботу до 10-го березня. Джерела

    За інформацією джерел видання 360ua.news, наземний електротранспорт столиці не зможе повноцінно запрацювати раніше 10-го березня.

    “Трамваї та тролейбуси в Києві не зможуть повноцінно запустити раніше 10-го березня, а в разі нових ударів по енергетиці столиці ці терміни будуть зміщені на невизначений період”, – зазначає джерело.

    Водночас, за інформацією джерела, “перекрити потреби столиці у громадському транспорті маршрутками та автобусами не вдається навіть на 70%”.

  • Поліція затримала чоловіка, який поранив водія трамвая в столиці

    Поліція затримала чоловіка, який поранив водія трамвая в столиці

    У Києві стався резонансний інцидент у громадському транспорті — 32-річний пасажир напав із ножем на водія трамвая після зауваження залишити салон на кінцевій зупинці. Про подію повідомили у Національній поліції.

    Повідомлення про госпіталізацію 43-річного водія з ножовими пораненнями надійшло на спецлінію 102 від медиків швидкої допомоги. Інцидент стався у Деснянському районі столиці. Потерпілого доставили до лікарні з пораненнями грудної клітки та обличчя, де йому надають необхідну медичну допомогу. Лікарі зазначають, що на чоловіка чекає тривалий період відновлення.

    За попередніми даними слідства, конфлікт виник після того, як водій трамвая на кінцевій зупинці попросив пасажира залишити салон. У відповідь чоловік почав сперечатися, а словесна суперечка швидко переросла у фізичну сутичку. Під час бійки пасажир дістав ніж і завдав водієві два удари.

    Оперативники поліції швидко встановили особу нападника та затримали його. Ним виявився 32-річний мешканець Києва. Чоловіка затримали у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

    Слідчі повідомили затриманому про підозру за ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України — умисне тяжке тілесне ушкодження. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до восьми років. Наразі триває досудове розслідування, вирішується питання щодо обрання запобіжного заходу.

  • Українка у Варшаві зазнала образ у громадському транспорті

    Українка у Варшаві зазнала образ у громадському транспорті

    У Варшаві стався інцидент національної нетерпимості: невідомий чоловік ображав українку в автобусі за її національність та напав на польську активістку Зенобію Жачек, яка стала на захист постраждалої.

    За повідомленням Центру моніторингу расистської та ксенофобської поведінки, інцидент трапився 20 вересня в районі Прага-Північ. Чоловік безупинно ображав літню українку, вигукуючи образи, пов’язані з історією УПА, Волинню та закликами, щоб українці залишили Польщу.

    Зенобія Жачек вирішила заступитися за українку та почала знімати агресивні дії чоловіка на телефон. Тоді нападник кинувся на активістку та її подругу і вдарив Жачек головою в ніс. За словами активістки, подруга допомогла виштовхати нападника з автобуса, а решта пасажирів і водій не відреагували на конфлікт.

    Чоловіка затримали 24 вересня – ним виявився 38-річний Артур М., який працює на будівельному майданчику в передмісті Варшави. Поліція розпочала розслідування за статтею 217а КК Польщі — порушення тілесної недоторканості, а Центр моніторингу расистської та ксенофобської поведінки вимагає додаткового звинувачення нападника за мотивами національної ненависті.

    Подія викликала широкий резонанс у польських ЗМІ та серед громадських активістів, підкресливши проблему нетерпимості та агресії на національному ґрунті у громадському транспорті.

  • Громадський транспорт Києва може знову працювати під час повітряних тривог

    Громадський транспорт Києва може знову працювати під час повітряних тривог

    Київська міська військова адміністрація (КМВА) розглядає можливість відновлення роботи громадського транспорту столиці під час повітряних тривог. Про це повідомив очільник КМВА Тимур Ткаченко, відповідаючи на заклик громадських організацій, зокрема ГО “Пасажири Києва”.

    Столиця є єдиним містом України, де наразі зупиняється громадський транспорт під час тривог, і це викликає низку проблем. Активісти зазначають, що через таке рішення втрачаються кошти як для міського бюджету, так і для перевізників, а пасажири змушені шукати альтернативні маршрути, що додатково створює затори на дорогах.

    Ткаченко заявив, що наразі триває вивчення цього питання. “Наступного тижня будуть доповідати профільні департаменти, і я публічно повідомлю про подальші кроки”, – зазначив він.

    Нагадаємо, що рішення про зупинку громадського транспорту в Києві було прийнято два з половиною роки тому на підставі рекомендацій ДСНС, без чітких обґрунтувань. Відтоді столиця залишалася єдиним містом, де діє така практика, і вона спричиняє певні незручності для мешканців.

    Найближчим часом кияни можуть дізнатися про остаточне рішення щодо відновлення стабільної роботи транспорту під час тривог.