Golosnovinua.com

Позначка: громадянство РФ

  • Суддя з «паспортом РФ» знову в центрі уваги: Верховний Суд повернув справу до касації

    Суддя з «паспортом РФ» знову в центрі уваги: Верховний Суд повернув справу до касації

    Велика палата Верховного Суду повернула до Касаційного адміністративного суду справу про поновлення на посаді колишнього судді Верховного Суду Богдана Львова, якого у 2022 році було позбавлено повноважень після інформації про наявність у нього громадянства Російської Федерації. Таким чином одна з найрезонансніших судових історій останніх років отримала новий розвиток, а остаточна крапка у справі поки що не поставлена.

    Про це повідомили журналісти проєкту «Схеми», які першими оприлюднили інформацію про російський паспорт екссудді.

    Історія навколо Богдана Львова триває вже майже чотири роки і залишається однією з найгучніших справ у судовій системі України. Вона стосується не лише долі конкретного судді, а й питань національної безпеки, довіри до судової влади та механізмів очищення державних інституцій під час війни.

    Згідно з ухвалою Великої палати Верховного Суду від 9 червня 2026 року, підстав для розгляду справи на рівні Великої палати немає. Судді не погодилися з позицією Касаційного адміністративного суду, який раніше заявив про існування так званої «виключної правової проблеми».

    У своєму рішенні Велика палата зазначила, що різні підходи судів до тлумачення одного й того самого питання самі по собі не свідчать про наявність виключної правової проблеми.

    Таким чином справа повертається до касаційного розгляду, де суд має дати остаточну оцінку законності припинення повноважень Богдана Львова.

    Скандал навколо екссудді розгорівся у вересні 2022 року після журналістського розслідування програми «Схеми». Тоді журналісти оприлюднили матеріали, які свідчили про те, що суддя Верховного Суду Богдан Львов міг мати громадянство Російської Федерації.

    У розслідуванні йшлося про російський паспорт, отриманий у Москві, а також про нерухомість родини Львова на території РФ.

    Після публікації журналістів Служба безпеки України провела власну перевірку та повідомила керівництво Верховного Суду про підтвердження факту російського громадянства.

    На підставі листа СБУ тодішній голова Верховного Суду Всеволод Князєв 4 жовтня 2022 року видав наказ про припинення повноважень Богдана Львова як судді.

    Саме цей наказ став предметом судових спорів.

    Богдан Львов категорично заперечує всі звинувачення та наполягає, що не має російського громадянства.

    У січні 2024 року він публічно заявив, що звинувачення базуються на припущеннях та недостовірних даних. За словами екссудді, йому закидають існування двох російських паспортів, виданих у 1999 та 2012 роках, однак він не визнає цих документів своїми.

    Після звільнення Львов звернувся до суду з позовом про поновлення на посаді судді Верховного Суду та виплату заробітної плати за весь період вимушеного прогулу.

    10 січня 2024 року Київський окружний адміністративний суд ухвалив рішення на його користь.

    Суд першої інстанції визнав наказ про припинення повноважень незаконним, постановив поновити Львова на посаді та виплатити компенсацію за час відсторонення від роботи.

    Це рішення викликало широкий суспільний резонанс, особливо на тлі повномасштабної війни та суспільного запиту на очищення державних органів від осіб, які можуть мати зв’язки з Росією.

    Втім Верховний Суд та Служба безпеки України не погодилися з таким рішенням і подали апеляційні скарги.

    Улітку 2024 року Шостий апеляційний адміністративний суд став на бік Верховного Суду та СБУ, скасувавши рішення першої інстанції.

    Апеляційний суд фактично визнав законним припинення повноважень Львова на підставі інформації про його російське громадянство.

    Після цього справа перейшла до касаційної інстанції.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду дійшов висновку, що справа має особливе значення для судової практики, та передав її до Великої палати Верховного Суду для розгляду питання про існування виключної правової проблеми.

    Однак Велика палата вирішила інакше та відмовилася брати справу до розгляду.

    Тепер остаточне рішення знову має ухвалити Касаційний адміністративний суд.

    Сама справа Львова вже давно вийшла за межі особистого конфлікту між суддею та керівництвом Верховного Суду.

    Фактично вона стала тестом для всієї української судової системи щодо того, як діяти в ситуаціях, коли виникають питання про громадянство представників найвищих державних інституцій.

    Особливо гостро ця проблема постала після початку повномасштабної російської агресії, коли питання лояльності державних службовців та посадовців набули безпрецедентного значення.

    На сьогодні Богдан Львов продовжує наполягати на своїй невинуватості та домагається повернення до Верховного Суду. Натомість СБУ та керівництво судової системи вважають рішення про припинення його повноважень законним та обґрунтованим.

    Подальший розгляд справи у касаційній інстанції може стати одним із ключових судових процесів 2026 року та створити важливий прецедент для всієї системи правосуддя України.

    Від його результату залежатиме не лише доля самого Богдана Львова, а й підходи держави до оцінки подібних випадків у майбутньому.

  • Молдова викликала посла РФ

    Молдова викликала посла РФ

    Міністерство закордонних справ Молдови вранці 18 травня викликало призначеного посла Російської Федерації Олега Озерова. Про це повідомляє Deschide.MD. Офіційні формулювання причини виклику наразі не розкриваються, однак дипломатичний крок Кишинева відбувається на тлі помітного загострення відносин із Москвою, яке пов’язане як із політичними рішеннями Росії щодо невизнаного Придністров’я, так і з серією інцидентів у повітряному просторі Молдови.

    Згідно з повідомленнями, особливе занепокоєння молдовської влади викликав указ президента Росії Володимира Путіна, яким запроваджується спрощена процедура надання російського громадянства жителям Придністровського регіону. Документ передбачає, що мешканці невизнаної республіки зможуть отримувати паспорти РФ без обов’язкового проживання на території Росії та без необхідності складати іспит на знання російської мови. У Кишиневі такі кроки традиційно сприймають як інструмент розширення російського впливу в регіоні та потенційне підсилення політичної залежності Придністров’я від Москви, що суперечить курсу Молдови на збереження територіальної цілісності та європейську інтеграцію.

    Придністров’я, яке фактично перебуває поза контролем центральної влади Молдови з початку 1990-х років, залишається однією з найчутливіших точок у регіоні Східної Європи. Будь-які кроки, пов’язані зі зміною статусу населення або розширенням російської присутності, Кишинів розглядає як потенційне втручання у внутрішні справи держави. Саме тому новий указ Москви викликав особливу стурбованість у політичних колах Молдови, де вбачають у ньому спробу юридично закріпити вплив Росії на жителів регіону та створити додаткові механізми політичного тиску.

    Додатковим фактором напруження стали повідомлення про інцидент із російським безпілотником, який, за даними молдовських джерел, пролетів через повітряний простір країни з півночі на південь і згодом зник із радарів. Хоча деталі цього випадку офіційно не були повністю оприлюднені, у Кишиневі його розцінюють як серйозне порушення суверенітету та потенційну загрозу безпеці держави. На тлі війни Росії проти України подібні інциденти викликають у молдовської влади підвищену увагу та посилюють занепокоєння щодо безпекової ситуації в регіоні.

    Сам виклик російського посла до Міністерства закордонних справ Молдови, за оцінками спостерігачів, є дипломатичним сигналом Москві про невдоволення Кишинева останніми діями Росії. Подібні кроки зазвичай передують офіційним демаршам або вимогам роз’яснень щодо конкретних інцидентів, однак наразі молдовська сторона утримується від публічних заяв про зміст розмови з російським дипломатом.

    На тлі цих подій ситуація навколо Придністров’я знову опинилася в центрі міжнародної уваги. Регіон, де розміщений російський військовий контингент та зберігається політична і військова залежність від Москви, залишається потенційною точкою напруги між Росією та Молдовою. Будь-які зміни у правовому статусі його населення або активізація російських політичних кроків у цьому напрямку сприймаються як фактор, що може вплинути на стабільність у всьому регіоні.

    Аналітики зазначають, що одночасний збіг кількох подій — указу про громадянство, інциденту з безпілотником і виклику посла — свідчить про чергове загострення відносин між Кишиневом і Москвою. У контексті триваючої війни в Україні та посилення геополітичного протистояння між Росією та Заходом ситуація в Молдові дедалі більше розглядається як частина ширшої регіональної кризи безпеки, де Придністров’я залишається одним із ключових потенційних осередків напруженості.

  • Скандал навколо Fire Point: що приховує минуле співвласника Штілермана

    Скандал навколо Fire Point: що приховує минуле співвласника Штілермана

    Оборонна компанія Fire Point, яка за останні роки стала одним із помітних гравців українського ринку безпілотних технологій та далекобійного озброєння, опинилася в центрі суспільної та журналістської уваги через біографію свого співвласника та головного конструктора Дениса Штілермана. Додатковий резонанс ситуації спричинили згадки про компанію у матеріалах, пов’язаних із так званими “плівками НАБУ”, де фігурує бізнесмен Тимур Міндіч, а також питання щодо минулого самого Штілермана, його громадянства та можливих зв’язків із Росією у попередні роки.

    Денис Штілерман, який народився у 1974 році в Одесі та виріс у Києві, здобув фізико-математичну освіту та у 1991 році вступив до Московського фізико-технічного інституту. У публічних інтерв’ю він розповідав, що після закінчення навчання залишився працювати у Росії, паралельно розвиваючи бізнес-проєкти в Україні у сфері інформаційних технологій, інвестицій та програмного забезпечення. Саме цей період його біографії нині викликає найбільший суспільний інтерес, оскільки саме тоді, за його словами, він співпрацював із низкою проєктів, пов’язаних із російським державним сектором.

    Зокрема, Штілерман підтверджував, що у середині 2000-х років брав участь у розробці концепції автоматизованої системи управління для Міністерства оборони РФ. Він наголошує, що йшлося про дослідницьку роботу, яка так і не була впроваджена у практичне використання. Водночас журналістські розслідування звертають увагу на те, що сам факт участі у подібних проєктах у той період може викликати додаткові питання щодо його професійної діяльності в Росії до 2008 року.

    Окрему увагу привертає питання громадянства бізнесмена. Штілерман не приховує, що мав російський паспорт, пояснюючи це автоматичним набуттям громадянства під час проживання та навчання в Росії на початку 1990-х років, коли відбувався розпад СРСР. Він стверджує, що у 2016 році російське громадянство було анульоване, однак у медіа зазначаються юридичні нюанси цього процесу, адже законодавство РФ передбачає складні процедури виходу з громадянства, які потребують офіційного підтвердження. Сам Штілерман наполягає, що діяв у межах закону та не має прихованих паспортів чи подвійної лояльності.

    Ще одним предметом обговорення стала історія зі зміною прізвища. У різних матеріалах згадується, що раніше бізнесмен міг використовувати інше прізвище, пов’язане з російською гілкою його родини, однак він пояснює, що повернувся до родового прізвища Штілерман з особистих та сімейних причин, пов’язаних із історією його батька та радянським контекстом минулого покоління. Сам Штілерман заперечує, що будь-які зміни прізвища використовувалися для приховування діяльності або ведення бізнесу в Росії.

    У 2022 році він став співвласником і головним конструктором компанії Fire Point, яка після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну активно розвинула виробництво безпілотних систем і далекобійного озброєння. За його словами, компанія працює за принципом розподіленої виробничої мережі, що включає десятки локацій по Україні, а також розширює міжнародну присутність, зокрема через проєкти у Європі, включно з будівництвом виробничого майданчика в Данії. Fire Point позиціонує себе як виробник систем, які використовуються для ударів по військових об’єктах на території противника.

    Серед розробок компанії згадується крилата ракета FP-5 “Фламінго”, а також низка безпілотних систем, які, за заявами представників підприємства, відіграють важливу роль у глибоких ударах по логістиці та військовій інфраструктурі Росії. Fire Point також бере участь у міжнародних ініціативах, зокрема у проєкті Freya, який передбачає створення європейської системи протидії балістичним ракетам у співпраці з низкою партнерських компаній.

    Водночас навколо компанії виникла інформаційна напруга після появи згадок у матеріалах, пов’язаних із так званими “плівками НАБУ”, де фігурує бізнесмен Тимур Міндіч. У цих записах нібито обговорювалися можливі фінансові операції та інвестиційні інтереси щодо Fire Point. Штілерман заявив, що Міндіч дійсно висловлював зацікавленість у входженні до капіталу компанії, однак угода не була укладена, і він не став акціонером. Він також заперечує достовірність озвучених у медіа цифр щодо доходів компанії, називаючи їх значно завищеними та такими, що не відповідають реальним фінансовим показникам.

    Після публікацій Штілерман звернувся до Національного антикорупційного бюро України з проханням перевірити автентичність оприлюднених матеріалів і надати йому можливість бути допитаним як свідку для повного з’ясування обставин. У компанії Fire Point заявляють, що поширення неперевіреної інформації без офіційних звинувачень може завдавати шкоди не лише репутації підприємства, а й впливати на стабільність виконання оборонних контрактів, які мають критичне значення для України в умовах війни.

    На тлі цього дискусія навколо Fire Point виходить за межі суто бізнесової теми та перетворюється на ширше обговорення ролі приватних оборонних компаній у воєнний час, прозорості їхньої структури власності, походження капіталів і рівня державного контролю за стратегічними підприємствами. Водночас компанія продовжує розвивати виробництво і заявляє про намір посилювати міжнародну співпрацю в оборонній сфері, попри інформаційний тиск і публічні дискусії навколо її керівництва.

  • Похресниця Путіна Дар’я Медведчук стала громадянкою РФ

    Похресниця Путіна Дар’я Медведчук стала громадянкою РФ

    Донька обвинуваченого у державній зраді проросійського політика Віктора Медведчука та колишньої телеведучої Оксани Марченко — Дар’я — стала громадянкою Російської Федерації.

    За отриманою інформацією, 24 жовтня 2025 року 21-річна Дар’я отримала російський паспорт у Головному управлінні МВС у Москві. У документі вона зазначена під прізвищем матері — Марченко. Водночас вона має громадянство України, де її прізвище — Медведчук.

    Дар’я Медведчук є похресницею президента РФ Володимира Путіна та Світлани Медведєвої — дружини заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва.

    За даними видання «Верстка», 13 лютого 2026 року Дар’я Марченко стала генеральною директоркою російських компаній «Алмирида Инвестментс» та «Рад-Эв». Остання компанія володіє віллою Віктора Медведчука в окупованому Криму.

    Видання «Медуза» раніше повідомляло, що з 2021 року донька Медведчука проживає у Москві. Того ж року вона вступила на бакалаврат Вищої школи економіки за спеціальністю «Управління бізнесом».

    У лютому 2022 року Оксана Марченко перетнула українсько-білоруський кордон у супроводі чоловіка. Раніше повідомлялося, що Медведчук мав контакти зі спецслужбами, а проти нього в Україні тривають кримінальні провадження.

  • Ольга Фреймут прокоментувала російське громадянство чоловіка

    Ольга Фреймут прокоментувала російське громадянство чоловіка

    Нещодавно в мережі розгорнулося бурхливе обговорення щодо Володимира Локотка, чоловіка відомої української ведучої Ольги Фреймут, після того як з’явилася інформація про його російське громадянство. Фреймут вперше прокоментувала ці обвинувачення та ситуацію із санкціями, накладеними на її чоловіка.

    У коментарі для видання ТаблоID, Ольга Фреймут підтвердила, що раніше у її чоловіка, Володимира Локотка, дійсно був російський паспорт. Вона пояснила, що у 2006 році Локотко став резидентом України, після того як переїхав з Росії. Ведуча також зазначила, що у 2018 році на Локотка були накладені персональні санкції з боку Росії як на топменеджера української медіаіндустрії, але ці санкції були скасовані у 2019 році.

    “Мій чоловік дійсно був громадянином Росії. Так склалося, що він народився в Казахстані, навчався в Росії, а потім переїхав до України. З 2006 року він живе, працює і є резидентом України. Мало того, у нього є персональні санкції від Росії 2018 року як на топменеджера української медіаіндустрії”, – розповіла Фреймут.

    За словами ведучої, зараз Володимир є громадянином Казахстану. Ольга Фреймут повідомила, що чоловік ще до початку повномасштабного вторгнення подавав документи на отримання українського паспорта, але процес затягнувся через війну. Фреймут наголосила, що Україна не запроваджувала санкції проти Локотка, оскільки він є резидентом України.

    “Ми знаємо, що під час війни Україна забирає житло у росіян, але мій Володя – він резидент України. За законом Україна не запроваджує санкції проти резидентів України. Зараз Володя є громадянином Казахстану. Нам же треба якось в Україні жити. Звичайно, Володя отримав казахський паспорт. Він подався на українське громадянство ще до початку війни, але почалася війна. І поки ми чекаємо на рішення”, – пояснила ведуча.

    Раніше Ольга Фреймут заявила, що стала жертвою шахраїв. Ведуча залишилася без квартири в центрі Києва, яку вона придбала багато років тому, але забудовник зупинив будівництво і не повертає кошти. Фреймут записала відеозвернення до компанії, яка займалася будівництвом, та її власника Андрія Вавриша.

    Вавриш, у свою чергу, зазначив, що його клієнтом є не Фреймут, а її чоловік. Він також заявив, що Локотко є громадянином РФ, що викликало активні обговорення в мережі та негативну реакцію на адресу ведучої. Власник компанії дорікнув Фреймут за те, що вона нібито намагається отримати кошти, не проживаючи в Україні, і запевнив, що будівництво не зупинялося.