Позначка: гроші

Як “Ліберті Фінанс” та структури KIT Group Антона Ткаченка стали інфраструктурою для відмивання коштів

Харківський бізнесмен Антон Ткаченко вибудува масштабну інфраструктуру по відмиванню коштів та легалізації їх за кордоном через кріптобіржу WhiteBIT Микити Шенцева та Володимира Носова.

Значна частина незаконної діяльності KIT Group та WhiteBIT задокументована, але навіть відкриті кримінальні провадження не стали на заваді роботи “харківських бізнесменів”.

Більше того, вся сітка обмінників KIT Group, а це понад 100 пунктів у 29 містах України, сайти та Telegram-канали відкрито продовжують роботу навіть після відкликання ліцензії НБУ. При цьому складається враження, що Нацбанк відкликакв ліцензію “для галочки”, щоб формально зняти із себе відповідальність, а фактичне продовження роботи мережі по відмиванню коштів його з якихось причин повністю влаштовує.

Як сім’я Ткаченко побудувала один із самих крупних конвертаційних центрів Україні через яку фінансувались бойовики ДНР/ЛНР

“KIT Group” була створена та контролюється родиною харківських підприємців Ткаченків – братами Антоном та Іваном, а також їхньою родичкою Людмилою Ткаченко. Центральною фігурою у побудові сітки вважається Антон Ткаченко, бенефіціар ТОВ “ФК “Ліберті Фінанс” (ЄДРПОУ 39806926) та інвестиційного фонду “КІТ-Інвест” (ЄДРПОУ 32128998), на ім’я якого оформлені ключові торгові марки групи.

ФОТО: Антон Ткаченко

У 2020 році “KIT Group” та ТОВ “ФК “Ліберті Фінанс” фігурували у кримінальному провадженні СБУ. Спецслужба вважала, що ці компанії брали участь у схемі фінансування так званого “ДНР” за рахунок коштів із пункту обміну валюти в Одесі.

За даними слідства, група осіб в Одесі та Одеській області організувала схему переказу коштів на території, непідконтрольні Україні — “ЛНР” і “ДНР” які, зокрема, використовувалися для фінансування місцевих бойовиків.

СБУ вийшла на ТОВ “ФК “Ліберті Фінанс”, яка займається обміном валюти в Одесі по вулиці Рішельєвська, 42 — там само, де й офіс зареєстрованого в Харкові “KIT Group”. За даними правоохоронців, у пункті обміну валюти на Рішельєвській, 42, накопичували готівку в гривнях, переводили її в іноземну валюту та відправляли в ДНР.

Що показово, ТОВ “ФК “Ліберті Фінанс” та і “КІТ ГРУП” давно і часто згадуються у судових документах в контексті тих чи інших кримінальних проваджень.

Зокрема, у 2016 році головне слідче управління ГПУ розслідувало провадження № 42016000000003527 щодо посадовців Головного управління Державної фіскальної служби Харківської області за ч. 2 ст. 364 ККУ (Зловживання владою або службовим становищем).

Згідно фабулі справи, посадовці ДФС Харківщини, звідки родом Антон та Іван Ткаченко, організували мережу фіктивних операцій, залучаючи суб’єктів господарювання для створення штучного податкового кредиту з ПДВ та завищення валових витрат, що дозволяло ухилятися від сплати податку на прибуток та проводити “обнал”.

Було створено низку підконтрольних підприємств, які формально не вели господарську діяльність, а слугували прикриттям, серед яких були (39806926), «КИТ ГРУП» (39052517), «Фірма «КИТ» (30038426), ПТ «Ломбард «КИТ ГРУП плюс» (39074991) та інші. Це дозволило організаторам виводити значні суми з легального обігу, завдаючи шкоди економіці України. Результатів цієї гучної справи досі немає.

З червня 2021 року у Кропивницькому поліція розслідує провадження № 42021120000000119. У травні того року місцевий мешканець намагався обміняти криптовалюту Bitcoin через обмінний пункт «КИТ ГРУП», але отримав значно менше коштів, ніж очікував, а при повторній спробі – залишився взагалі без грошей.

Підозру за ч.2 ст.200 ККУ (Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення) отримала касирка фірми Білан Ольга Кузьмівна, яка, за даними слідства, разом із невстановленими особами організувала незаконний обмінник.

Вони діяли через Telegram-канал під назвою “обмін валют” (@alexkitgroup), який забезпечував анонімність та конспірацію. Клієнти, бажаючи обміняти готівку на електронні гроші, зв’язувалися через месенджер, отримували інструкції та передавали кошти касирці в окремій кімнаті, позначеній як “службове приміщення”. Клієнти передавали готівку, вказували реквізити електронних гаманців, а згодом отримували підтвердження транзакцій у вигляді скріншотів у Telegram.

На рік раніше, у 2020-му слідче управління ГУНП у Вінницькій області розпочалопровадження № 42020020000000264. Як сказано в матеріалах справи, «під час досудового розслідування встановлено факт використання онлайн-ресурсів «obmenat.com» та «obmenat24.com» та мережі обмінних пунктів фінансової компанії ТОВ “ФК “Ліберті Фінанс” для незаконного обміну електронних грошових коштів та криптовалют, які офіційно не зареєстровані в Україні та функціонування яких тимчасово заборонено на території України».

За версією слідчих, через веб-сайт «obmenat.com» зацікавлена особа створює замовлення на поповнення готівковими коштами у м.Вінниця електронного гаманця російських небанківських платіжних систем «Webmoney» («WMZ») або «Яндекс.Гроші». Після підтвердження замовлення, адміністратор онлайн-ресурсу повідомляє замовнику контактний номер мобільного телефону касира, що відповідає за вказаний вид фінансових операцій, та адресу приміщення, в якому буде здійснюватись фактична передача готівки для поповнення електронного гаманця – м. Вінниця, вул.Соборна, буд.81, прим. 25. За цією адресою був розташований пункт обміну валют ТОВ «КИТ ГРУП».

А у 2022-у ще одну “криптопральню” братів Ткаченків викрили у Ужгороді, але цього разу не поліцейські, а детективи Бюро економічної безпеки.

Іншими словами, “Ліберті Фінанс” та KIT Group сім’ї харків’ян Ткаченко були випливали в сотнях кримінальних справ по всій країні – від банального шахрайства до фінансування бойовиків так званої ДНР.

Як KIT Group Антона Ткаченка та криптобіржа WhiteBIT опинилися у кримінальній справі про легалізацію мільярдних тіньових коштів

WhiteBIT – одна з найбільших криптобірж європейського ринку заснована харків’янами, яка працює в країнах ЄС і готується до виходу на ринок США.

Ймовірно, саме завдяки “харківському бекграунду” KIT Group та WhiteBIT опинилися в кримінальному провадженні щодо легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом.

Йдеться про справу № 12025000000002800, зареєстрованій 22 жовтня 2025 року Головним слідчим управлінням Національної поліції за ч. 2 ст. 307 КК України та ч. 2 ст. 209 КК України — виробництво та розповсюдження заборонених речовин, а також легалізація майна, отриманого злочинним шляхом, в особливо великих розмірах.

ФОТО: KIT Group та WhiteBIT опинилися в кримінальному провадженні щодо легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом

Якщо коротко, через тіньові обмінники “Ліберті Фінанс” накопичується криптовалюта, отримана від продажу наркотиків, з подальшим переведенням цієї криптовалюти в готівку.

Згідно з матеріалами слідства, правоохоронці викрили організовану злочинну групу, яка займалася виготовленням та розповсюдженням заборонених речовин в особливо великих масштабах. Отримані кошти, за версією слідства, легалізувалися через віртуальні активи та операції з криптовалютою.

Ключовим елементом схеми слідство вважає мережу тіньових обмінних сервісів групи компаній «KIT Group», що працює під брендами «KIT Group» та «КИТ». До екосистеми входять ТОВ «Ломбард КІТ Груп Плюс», ТОВ «ФК «Ліберті Фінанс», ТОВ «КІТ-Фінанс», де кінцевим бенефіціаром слідство називає Антона Ткаченка.

Гроші надходили на “холодні” криптогаманці, пов’язані з сервісами групи, зокрема через платформу WhiteBIT , а потім видавалися готівкою в пунктах по всій Україні. Слідчі встановили надходження криптовалюти з адрес, пов’язаних із великими онлайн-наркомаркетами під назвами Underground, Total Black та Punisher.

ФОТО: Наркомаркет одного із контрагентів “КИТ Group”

ФОТО: Наркомаркет одного із контрагентів “КИТ Group”

За версією слідства, учасники схеми переказували криптовалюту на гаманці мережі обмінників «KIT Group», після чого через інфраструктуру обмінних пунктів відбувалася видача готівки в різних містах України учасникам злочинної мережі. Частина легалізованих коштів поверталася в обіг для фінансування закупівель, розширення мережі збуту, оплати праці технічних фахівців та підтримки онлайн-платформ.

Особливу увагу слідства привернув зв’язок цих гаманців із торговими терміналами криптобіржі WhiteBIT. Це означає, що частина транзакцій могла проходити через інфраструктуру цієї криптоплатформи.

Російський слід у роботі KIT Group та WhiteBIT

Окрім відмивання коштів від наркотрафіку харківські KIT Group та WhiteBIT об’єднують також робота з РФ. Про переведення коштів з Одеси до ДНР через структури Антона Ткаченко задокументовані СБУ ми писали вище.

Тож не дивно, що без російського сліду не обійшлось і у WhiteBIT. До березня 2023 року понад половина капіталу WhiteBIT через естонську компанію Whitebit Financial Company OÜ належала харківському бізнесмену Микиті Шенцеву.

ФОТО: Микита Шенцев

Пізніше Микита Шенцев передав свою частку Володимиру Носову після того, як президент України позбавив його громадянства через наявність паспорта країни-агресора. За оцінками спостерігачів, Шенцев міг зберегти вплив на платформу навіть після формального виходу з капіталу.

Варто відзначити, що Микита Шненцев є сином відомого екс-регіонала Дмитра Шенцева, який входив орбіти скандального прем’єр-міністра Миколи Азарова. Там він був у трійці затятих лобістів “російської ідеї” та створення так званої “Новоросії”.

Разом з Олегом Царьовим і Вадимом Колесніченком, Дмитро Шенцев отримав медалі з рук президента Росії володимира Путіна “за великий внесок у популяризацію російської мови”.

Тож більш ніж логічно, що у 2018 році Дмитро Шенцев був серед 36 депутатів, які голосували проти Закону про визнання українського суверенітету над окупованими територіями Донецької та Луганської областей.

В даному контексті повністю логічно, що через KIT Group здійснювалось фінансування бойовиків ДНР/ЛНР, і не виключено, що в координації з Шенцевими.

ФОТО: Номінальний власник WhiteBIT Володимир Носов ймовірно легалізує кошти в інтересах РФ

В даному контексті варто також згадати, що теперішній, хоч і номінальний власник WhiteBIT Володимир Носов став співвласником грузинського цифрового банку Hash разом із Сулханом Папашвілі, якого грузинська опозиція пов’язувала з російським мільярдером Володимиром Євтушенковим та Бідзіною Іванішвілі. Після отримання банківської ліцензії опозиційні політики публічно заявляли про ризики використання банку для легалізації російського капіталу та фінансування політичних процесів.

1 Вересня, 2026
Брюссель чекає на цифри: ЄС досі не визначився з додатковими мільярдами для України на 2027 рік

Європейський Союз поки що не має в розпорядженні точних даних щодо фінансових та бюджетних потреб України на 2027 рік. Про це представникам ЗМІ на умовах анонімності повідомив високопоставлений європейський чиновник у Брюсселі.

Під час брифінгу посадовця запитали, чи зможе Київ у наступному році розраховувати на додаткові кошти понад уже затверджений масштабний пакет у 90 мільярдів євро, якщо державний бюджет потребуватиме додаткового ресурсу. Наразі конкретних рішень немає.

«На цей момент я ще не бачив чітких цифр з цього питання. Тому ми займемося цим, коли дійдемо до відповідного етапу – тобто коли стануть ясні бюджетні потреби України», – зазначив представник Брюсселя.

Він додав, що найближчим часом лідери країн-членів Євросоюзу планують обговорити цю тему разом із питанням подальшої євроінтеграції України та посилення її протиракетної оборони.

Фінансування під час війни та позиція Єврокомісії

Нагадаємо, раніше Євросоюз погодив для України пакет макрофінансової підтримки у вигляді кредиту на загальну суму 90 мільярдів євро, розрахованого на 2026–2027 роки. З цих коштів 30 мільярдів спрямовано безпосередньо на покриття потреб державного бюджету, а 60 мільярдів – на оборонні потреби. Економічна стійкість України в умовах повномасштабної війни критично залежить від ритмічності допомоги західних партнерів, де ключову роль відіграє саме Брюссель.

Високопосадовець відмовився називати будь-які попередні суми чи прогнози щодо можливого розширення допомоги, підкресливши необхідність спиратися виключно на верифіковані дані.

«А на цей момент я не впевнений, що вони у нас є. Ситуація постійно змінюється», – пояснив він.

За словами представника ЄС, у питаннях оцінки фінансових потреб України блок повністю спирається на аналітичні звіти Європейської комісії. Ці розрахунки готуються у тісній координації з українським урядом та міжнародними партнерами, насамперед із Міжнародним валютним фондом.

«І саме на основі цих цифр ми працюємо, не будуючи припущень щодо проміжних ситуацій. Очевидно – і саме це ми продемонстрували на прикладі кредиту на підтримку України, – що ми підтримуємо Україну стільки, скільки буде потрібно, і надаємо їй стільки підтримки, скільки їй потрібно», – резюмував чиновник.

28 Серпня, 2026
Європа завдає фінансового удару по планах Кремля: фон дер Ляєн оголосила про виділення понад €6 млрд на ППО для України

Європейська комісія 24 серпня офіційно схвалила новий пакет оборонних закупівель для України на рекордну суму 6,1 мільярда євро. Фінансування реалізується в межах масштабної позики Європейського Союзу загальним обсягом 90 мільярдів євро. Головний фокус пакета спрямований на екстрене посилення захисту українського неба від ворожого терору.

Виділені кошти будуть повністю спрямовані на передачу Збройним силам України сучасних систем протиповітряної та протиракетної оборони, крилатих ракет, великих партій боєприпасів, а також новітніх радіолокаційних станцій. Нинішнє рішення Єврокомісії розширює вже узгоджені плани на 16 мільярдів євро, з яких 8,35 мільярда євро наша держава вже отримала у межах оборонного блоку європейської підтримки.

«У День незалежності України Європа демонструє, що наша підтримка є непохитною та конкретною. Сьогодні ми затвердили 6,1 млрд євро на системи протиповітряної та протиракетної оборони, ракети, боєприпаси та радіолокаційні станції, які Україні терміново потрібні. У той час, як Росія посилює свої атаки, ми активізуємо зусилля, щоб допомогти Україні захистити свій народ та обороняти свій повітряний простір. Європа солідарна з Україною, і ми надамо їй те, що потрібно, тоді, коли це потрібно», – наголосила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Європейські заводи переходять на максимальні потужності

Більшість контрактів на виготовлення озброєння розмістять безпосередньо серед європейських оборонних підприємств. Такий підхід дасть змогу не лише оперативно оснастити українських захисників, а й розгорнути виробничі потужності західного військово-промислового комплексу на повну силу.

Потреба у прискореному фінансуванні зумовлена новою тактикою російської армії. Окупаційні війська посилили застосування балістичного озброєння та безпілотників з реактивними двигунами для ударів по цивільній і критичній інфраструктурі. У зв’язку з цим у Брюсселі ухвалили рішення суттєво наростити обсяги постачання техніки за рахунок зменшення поточних складських запасів країн союзу, перегляду пріоритетів чинних контрактів та форсованого нарощування випуску систем ППО на європейських заводах.

24 Серпня, 2026
Банкір Сергій Дядечко продовжує обслуговувати операції підсанкційного Іванющенко в Європі

За інформацією наших джерел, біглий банкір Сергій Дядечко, структури якого фігурують в десятках кримінальних проваджень, продовжує обслуговувати операції з відмивання та легалізації коштів Юрія Іванющенко (Юри Єнакієвського) на території ЄС.

Як ми писали раніше, становлення Сергія Дядечко пов’язане з обслуговуванням інтересів Юрія Іванющенко в Україні. Зокрема, з “слід Юри Єнакієвського” був помічений в розграбуванні та банкрутстві Родовід Банку, де одним з виконавців був Сергій Дядечко.

ас, коли саме відбулося тісне знайомство Сергія Дядечка та Юрія Іванющенка, точно невідомо. За однією інформацією, ще тоді, коли Дядечко працював у податковій службі. За іншою — коли він займався вугіллям і шахтним обладнанням, і бізнес Дядечка та Іванющенка перетнувся. Юрій Іванющенко відомий тим, що помічав «спритних хлопців», роблячи їх своїми молодшими бізнес-партнерами та помічниками.

Так, наприклад, ним був «піднятий» і призначений особистим бухгалтером та «наглядачем» одесит Іван Аврамов. Точно так само одним із менеджерів Іванющенка називали й Сергія Дядечко: мовляв, будучи формальним власником підприємств і банків, він здійснював через них схеми, за якими значна частина прибутку через підставні фірми та осіб йшла до Іванющенка.

Тобто крах «Родовіда», його подальше використання у фінансових аферах, а також діяльність банку «Союз» — усе це працювало, зокрема, на Юру Єнакієвського.

Також існує думка, що Сергія Дядечка та Юрія Іванющенка звела разом згадана вище Лідія Чепурко. Окрім «Корпорації Дон», вона пов’язана з родиною Дядечка через фірми «Іонія» (ЄДРПОУ 41735963) та садівниче товариство «Тропинка» (35040335). А її фірми «Інвестбудсервіс» та «Спецпромсервіс» (ЄДРПОУ 30277707) були частиною схем банку «Родовід».

Крім того, через фірму «Фармадон» і ПАТ «Українські промислові інвестиції» Чепурко була пов’язана з Геннадієм Піскуном — одним із учасників афер і ключовим свідком у справі «Родовіда», який викинувся з вікна одразу після допиту в СБУ у жовтні 2011 року.

Також в березні 2009 року Сергій Дядечко став директором фірми «Adan Trade Limited», зареєстрованої в Лондоні за адресою 122–126 Tooley Street.

За цією ж адресою були зареєстровані фірми «Goodlight Capital», «Gazoil Corporation Limited», «Impool Limited», «Keenor Ltd», «Pallace Limited» та «Rollexa Limited» — що належать людині Іванющенко – Івану Аврамову, Даяні та Ірині Іванющенко (дружині та дочці).

З цього ж моменту українські фірми Іванющенка та Аврамова почали відкривати свої рахунки в банку «Союз», яким володів Дядечко.

Нагадаємо, Президент України Володимир Зеленський підписав укази про запровадження санкцій проти російського воєнного комплексу та осіб, які зберігають зв’язки з Росією, серед них – колишній депутат Верховної Ради від нині забороненої Партії регіонів Юрій Іванющенко.

Водночас, Сергій Дядечко, який після втечі з України зумів увійти до ближнього кола князя Монако Альберта II через покупку єдиний у Князівстві баскетбольний клубу, продовжує обслуговувати оборудки Іванющенко в Європі.

21 Серпня, 2026
НБУ показав нову банкноту у 2000 гривень

Національний банк України офіційно презентував нову банкноту номіналом 2000 гривень, яка стане найбільшою за номіналом в історії української гривні. Введення нової купюри в обіг заплановане на 4 вересня 2026 року. У НБУ наголошують, що поява банкноти є відповіддю на економічні зміни, які відбулися в країні за останні роки, а також має на меті зробити готівковий обіг більш ефективним та менш витратним.

Про презентацію нової банкноти повідомило керівництво Національного банку України під час спеціального брифінгу. Регулятор зазначив, що новий номінал покликаний оптимізувати роботу банківської системи, інкасаторських служб та підприємств, які працюють із великими обсягами готівки.

На лицьовому боці нової банкноти розміщено портрет видатного українського поета, перекладача, літературознавця, правозахисника та дисидента Василя Стуса. У Національному банку пояснили, що вибір цієї історичної постаті не є випадковим. Василь Стус став одним із символів боротьби українців за свободу слова, права людини та незалежність держави. Його творчість і громадянська позиція зробили його одним із найвідоміших діячів українського руху опору радянському режиму.

Не випадково обрали й дату введення нової банкноти в обіг. Саме 4 вересня 1965 року у кінотеатрі “Україна” в Києві під час прем’єри фільму Сергія Параджанова “Тіні забутих предків” Василь Стус разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою здійснили першу відкриту публічну акцію протесту проти політичних репресій радянської влади щодо української інтелігенції. Тоді вони закликали присутніх виступити проти масових арештів українських діячів культури та науки. Цей виступ став однією з найвідоміших акцій українського дисидентського руху.

Ще одна важлива історична подія також пов’язана із цією датою. 4 вересня 1985 року Василь Стус загинув під час ув’язнення у таборі особливого режиму в Пермській області. Він був засуджений радянською владою за свою громадянську позицію та боротьбу за права українського народу. Сьогодні Стуса вважають одним із символів незламності, боротьби за свободу та української державності.

У Національному банку підкреслили, що поява банкноти номіналом 2000 гривень має передусім практичне значення. За словами представників регулятора, використання банкнот більшого номіналу дозволить значно скоротити витрати держави, банківських установ та бізнесу на транспортування, обробку, зберігання та інкасацію готівкових коштів.

За розрахунками НБУ, якщо замінити частину банкнот номіналом 1000 гривень новими купюрами по 2000 гривень, витрати на логістику скоротяться приблизно вдвічі. Якщо ж порівнювати нову банкноту із купюрами номіналом 500 гривень, економія може сягнути чотирьох разів. Порівняно з банкнотами номіналом 200 гривень витрати на перевезення та обслуговування можуть зменшитися майже у десять разів.

У Нацбанку пояснюють, що ефективність логістики напряму залежить від кількості банкнот, які необхідно перевозити та обробляти. Чим вищий номінал купюр, тим менше їх потрібно для проведення однакових за сумою розрахунків. Це дозволяє скоротити кількість інкасацій, зменшити навантаження на банківське обладнання, пришвидшити обробку готівки та знизити витрати на друк і заміну зношених банкнот.

Однією з головних причин появи нового номіналу стали суттєві економічні зміни, що відбулися після введення в обіг банкноти номіналом 1000 гривень у жовтні 2019 року. За інформацією НБУ, за цей період середньомісячна заробітна плата українців збільшилася приблизно утричі, тоді як загальний рівень споживчих цін зріс майже удвічі.

У регуляторі зазначають, що сім років тому для виплати середньої заробітної плати працівнику було достатньо близько десяти банкнот найбільшого номіналу. Станом на 2026 рік для цього вже необхідно понад тридцять купюр по 1000 гривень. Саме це, за словами представників НБУ, свідчить про необхідність перегляду структури номінального ряду української валюти.

Водночас суттєво зріс і загальний обсяг готівки, який перебуває в економіці країни. Якщо у 2019 році в обігу знаходилося майже 390 мільярдів гривень, то станом на 1 липня 2026 року цей показник перевищив 970 мільярдів гривень. Таким чином, за сім років обсяг готівки збільшився більш ніж у два з половиною рази.

Разом із цим значно змінилася структура готівкового обігу. Банкноти номіналом 1000 гривень сьогодні становлять понад 55% від загальної суми всіх банкнот, що перебувають в обігу. У Національному банку вважають, що поява нового номіналу дозволить зробити структуру готівкової маси більш збалансованою та відповідною сучасним економічним умовам.

Крім економії логістичних витрат, у Нацбанку назвали ще одну важливу перевагу нового номіналу. Регулятор переконаний, що поява банкноти у 2000 гривень сприятиме збереженню заощаджень населення саме у національній валюті. Це, на думку НБУ, зміцнить довіру до гривні та допоможе скоротити використання іноземної валюти для накопичення коштів.

У Національному банку також наголосили, що введення нового номіналу не вплине на платоспроможність вже існуючих банкнот. Купюри всіх чинних номіналів, включаючи банкноти у 1000 гривень, залишатимуться законним платіжним засобом та перебуватимуть в обігу одночасно з новими банкнотами.

Нагадаємо, востаннє Національний банк України розширював номінальний ряд української валюти 25 жовтня 2019 року, коли в обіг була введена банкнота номіналом 1000 гривень із зображенням академіка Володимира Вернадського. Через сім років регулятор ухвалив рішення про запровадження нового найвищого номіналу, пояснюючи це змінами в економіці, зростанням грошової маси та необхідністю зробити готівковий обіг більш ефективним і менш витратним для держави.

10 Липня, 2026
“Представник Monobank” залишив українку без грошей: тепер банк вимагає повернути кредит

В Україні набирає обертів нова хвиля телефонного шахрайства, жертвами якої стають навіть досвідчені користувачі банківських сервісів. Однією з потерпілих стала клієнтка Monobank, яка після розмови з псевдоспівробітником банку втратила 134 тисячі гривень кредитних коштів. Після інциденту банк запропонував їй погасити кредит без нарахування відсотків протягом трьох місяців, однак списувати борг не планує.

Про історію жительки Київської області Тетяни повідомило видання OBOZ.UA.

За словами жінки, одного дня їй зателефонував чоловік із українського мобільного номера, який представився працівником Monobank. Для більшої переконливості він назвав її ім’я, знав, що вона є клієнткою банку, та повідомив про нібито спробу входу до її банківського застосунку з іншого міста. Ба більше, шахрай навіть назвав модель телефону, з якого, за його словами, намагалися отримати доступ до рахунку.

Після цього співрозмовник переконав жінку встановити нібито новий «захищений» застосунок банку, який надіслав їй у месенджері у вигляді інсталяційного файлу. Саме цей крок став ключовим у шахрайській схемі.

Далі псевдопрацівник банку попросив потерпілу відкрити програму, надати їй доступ до камери, показати банківську картку та ввести PIN-код. Він запевнив, що таким чином відбувається перенесення даних до безпечної системи, а всі дії необхідні для захисту рахунку.

Поки жінка залишалася на зв’язку із шахраєм, з її кредитної картки почали списуватися кошти. Коли вона запитала, що відбувається, той пояснив, що це «тимчасова технічна операція», після завершення якої гроші нібито повернуться на рахунок.

Насправді ж зловмисники вивели з кредитного ліміту 134 тисячі гривень. Пізніше потерпіла дізналася, що частину коштів було знято через банкомати, а решту намагалися використати для покупок у торговельних мережах.

Після усвідомлення шахрайства жінка звернулася до Monobank та написала заяву до поліції. За її словами, банк зафіксував інцидент, однак повідомив, що кредитні кошти все одно доведеться повернути.

Згодом представники Monobank запропонували компромісний варіант: якщо клієнтка погасить усю суму протягом трьох місяців, відсотки нараховуватися не будуть. Якщо ж цього не станеться, кредит почне обслуговуватися на стандартних умовах. Також у банку повідомили, що можуть розглянути можливість реструктуризації боргу після отримання документів про проведення досудового розслідування, однак гарантій такого рішення не надали.

Журналісти звернулися до Monobank із проханням пояснити, чому система не заблокувала підозрілі операції, чи існує можливість їх оскарження та чи може банк компенсувати кошти у подібних випадках. Втім, у фінансовій установі відмовилися коментувати ситуацію.

Після звернення до банку історія отримала несподіване продовження. За словами потерпілої, шахрай знову зв’язався з нею через месенджер, цікавився реакцією банку та поліції, а згодом навіть визнав, що є шахраєм. Він стверджував, що перебуває у місцях позбавлення волі та нібито змушений брати участь у таких схемах. Жодних доказів своїх слів він не надав.

Експерти з кібербезпеки наголошують, що подібні випадки стають дедалі поширенішими. За словами керівниці EMA Academy Раїси Федоровської, Monobank ніколи не телефонує клієнтам із проханням встановити нові застосунки або повідомити конфіденційні дані. Будь-які APK-файли, отримані через Telegram, Viber чи WhatsApp, є потенційно небезпечними й не повинні встановлюватися на смартфон.

Фахівці також радять ніколи не повідомляти PIN-код, CVV-код картки, SMS-коди підтвердження, не демонструвати банківську картку через камеру та не надавати незнайомим застосункам доступ до екрана чи функцій керування телефоном. Якщо хтось представляється співробітником банку, розмову рекомендують одразу завершити й самостійно зателефонувати на офіційний номер служби підтримки, вказаний на банківській картці або офіційному сайті банку.

Експерти підкреслюють: сучасні шахрайські схеми дедалі частіше будуються не на технічному зламі, а на психологічних маніпуляціях. Саме тому навіть уважні користувачі можуть стати жертвами аферистів, якщо довіряться невідомим співрозмовникам, які видають себе за представників банківських установ.

29 Червня, 2026
«Під матрацом» тепер не долар: що почали накопичувати українці

В Україні зафіксовано історичну зміну валютних уподобань населення. Вперше за багато років українці купили більше євро, ніж доларів США. Фінансові експерти називають це початком нової тенденції, яка відображає не лише економічні процеси, а й поступову переорієнтацію країни на європейський простір.

Про це в коментарі ТСН.ua розповів фінансовий експерт Андрій Шевчишин.

За його словами, березень 2026 року став знаковим для українського валютного ринку. За підсумками місяця чистий попит населення на євро досяг еквівалента 482 млн доларів, тоді як попит на американську валюту склав 481,8 млн доларів.

Різниця між показниками мінімальна, однак сам факт випередження долара є надзвичайно показовим.

«Чистий попит на євро оновив попередній максимум, зафіксований ще у листопаді 2025 року. На міжбанку зараз усе спокійно, попит не зростає. А от на готівковому ринку триває чіткий тренд: українці дедалі частіше обирають європейську валюту», – пояснив експерт.

Фінансисти зазначають, що ще кілька років тому така ситуація виглядала малоймовірною. Традиційно долар вважався основною валютою для заощаджень серед українців, а більшість великих покупок, операцій з нерухомістю та накопичень орієнтувалися саме на американську валюту.

Однак останнім часом ситуація почала змінюватися.

На думку Андрія Шевчишина, головною причиною є посилення інтеграції України з Європейським Союзом. Мільйони українців працюють, навчаються або ведуть бізнес із країнами ЄС. Для них євро дедалі частіше стає основною валютою розрахунків.

Після початку повномасштабної війни значна частина українців переїхала до європейських держав. Відповідно зросла кількість грошових переказів, розрахунків та фінансових операцій саме в євро.

Крім того, дедалі більше українських компаній працюють із європейськими партнерами, а перспектива вступу України до ЄС лише посилює інтерес до європейської валюти.

Другою причиною експерти називають зміну підходу до заощаджень.

Якщо раніше долар практично не мав альтернативи як валюта для накопичення коштів, то тепер багато громадян почали диверсифікувати свої ризики. Частину заощаджень вони переводять саме в євро.

Фактично європейська валюта поступово перебирає на себе роль традиційного «фінансового сховища», яку десятиліттями виконував долар.

Третій фактор пов’язаний із ситуацією на міжнародних фінансових ринках.

Останніми роками співвідношення між доларом та євро демонструє значні коливання. Валютна пара EUR/USD часто реагує на рішення Федеральної резервної системи США, Європейського центрального банку, геополітичні події та економічну статистику.

На думку експертів, частина українців почала вважати євро більш перспективною валютою для довгострокового зберігання коштів.

Також впливають політичні фактори. Інвестори уважно стежать за бюджетною політикою США, рівнем державного боргу та економічними рішеннями американської адміністрації. Через це частина населення прагне розподіляти свої накопичення між кількома валютами.

Водночас Національний банк України наразі не фіксує ознак валютної паніки чи надмірного попиту на іноземну валюту.

На міжбанківському ринку ситуація залишається стабільною, а курс гривні демонструє відносну стійкість. Експерти зазначають, що український валютний ринок увійшов у другий квартал 2026 року без різких коливань і спекулятивних стрибків.

Попри рекордний інтерес до євро, фінансисти не радять громадянам робити ставку лише на одну валюту.

Фахівці традиційно рекомендують розподіляти заощадження між кількома фінансовими інструментами залежно від особистих потреб, строків накопичення та рівня ризику.

Окремо експерти звертають увагу, що нинішній тренд може стати довгостроковим. Якщо Україна продовжить рух до членства в Європейському Союзі та поглиблення економічної інтеграції з європейськими країнами, роль євро в українській економіці лише зростатиме.

Таким чином, березень 2026 року вже увійшов в історію українського валютного ринку як місяць, коли євро вперше обійшов долар за рівнем попиту серед населення. І хоча перевага поки що символічна, вона може свідчити про початок нової фінансової реальності для українців.

17 Червня, 2026
«Дружина заробила понад 1,6 млн грн»: керівник міського ТЦК на Буковині виявився доларовим мільйонером

Тимчасово виконуючий обов’язки начальника Чернівецького міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Андрій Ровецький опинився у центрі уваги після оприлюднення його електронної декларації. Документ свідчить, що родина військового посадовця володіє значними заощадженнями, нерухомістю та отримує стабільні доходи, а дружина керівника ТЦК заробляє у кілька разів більше за чоловіка.

Інформацію про майновий стан сім’ї оприлюднили «Українські Новини» з посиланням на дані електронної декларації посадовця.

Що задекларував керівник ТЦК

Згідно з декларацією, сім’я Андрія Ровецького володіє квартирою у Чернівцях та автомобілем Nissan Rogue 2015 року випуску.

За минулий рік сам посадовець отримав близько 445 тисяч гривень заробітної плати за місцем служби. Натомість його дружина Оксана задекларувала дохід від підприємницької діяльності у розмірі понад 1,6 млн грн. Таким чином, основним джерелом надходжень у родині є саме бізнес дружини.

Окрім поточних доходів, родина має суттєві грошові заощадження. За даними декларації, йдеться приблизно про 65 тисяч доларів США та понад мільйон гривень, які зберігаються як у готівковій формі, так і на банківських рахунках.

За поточним курсом валют загальна сума заощаджень родини перевищує кілька мільйонів гривень.

Хто такий Андрій Ровецький

Андрій Ровецький нині виконує обов’язки начальника Чернівецького міського ТЦК та СП. Останніми місяцями він неодноразово коментував резонансні випадки мобілізації у Чернівцях та представляв позицію територіального центру комплектування під час засідань парламентської тимчасової слідчої комісії.

Зокрема, на початку червня Ровецький пояснював обставини гучного інциденту на будівельному майданчику в Чернівцях, де працівники ТЦК проводили перевірку військово-облікових документів. За його словами, мобілізовані чоловіки перебували у розшуку як порушники військового обліку та не мали права на відстрочку.

Тема декларацій ТЦК залишається резонансною

Останнім часом суспільну увагу привертають декларації посадовців територіальних центрів комплектування по всій Україні. На тлі воєнного стану та мобілізаційних процесів громадськість особливо уважно стежить за майновим станом керівників ТЦК та членів їхніх сімей.

Протягом останніх місяців правоохоронні органи також повідомляли про низку кримінальних проваджень щодо окремих посадовців системи комплектування. Зокрема, навесні цього року Державне бюро розслідувань затримало посадовця одного з районних ТЦК Чернівецької області за підозрою у вимаганні грошей за сприяння у знятті військовозобов’язаних із розшуку.

Водночас сама наявність значних доходів або заощаджень у декларації не свідчить про порушення закону. Законодавство України зобов’язує посадовців лише відкрито декларувати майно, доходи та активи членів сім’ї. Оцінку законності походження коштів можуть надавати виключно уповноважені органи в межах перевірок НАЗК або правоохоронних розслідувань.

На цей момент інформації про претензії правоохоронних органів до самого Андрія Ровецького або його декларації немає.

16 Червня, 2026
Нацбанк поступово виводить з обігу старі банкноти 50 і 200 гривень

Національний банк України розпочав поступове вилучення з обігу банкнот номіналом 50 і 200 гривень старого зразка, випущених у 2003–2007 роках.

Їх замінять купюрами сучасного покоління — зразка 2014 року та наступних років випуску.

У НБУ наголосили, що спеціально обмінювати старі банкноти громадянам не потрібно. Процес відбуватиметься поступово під час звичайного готівкового обігу.

«Потрапляючи до банків, банкноти номіналами 50 та 200 гривень старого зразка більше не повертатимуться в обіг. Їх вилучатимуть і передаватимуть до Національного банку для подальшого перерахунку та утилізації», — пояснили в регуляторі.

У Нацбанку зазначили, що рішення ухвалили для підвищення якості та надійності готівки, а також для оптимізації готівкового обігу.

У результаті в обігу залишаться лише банкноти сучасного покоління.

Крім того, НБУ анонсував випуск нової пам’ятної монети номіналом 10 гривень під назвою «30 років Конституції України». Її планують ввести в обіг у червні 2026 року.

Монету виготовлять зі срібла 925 проби. Вона буде присвячена ухваленню Конституції України 28 червня 1996 року та увійде до серії «Українська держава».

Також у Центр протидії дезінформації раніше попереджали, що російські дрони на Харківщині почали розкидати фальшиві гривні, які зовні нагадують справжні банкноти та можуть використовуватися для інформаційно-психологічних операцій.

24 Травня, 2026
Угорщина повернула Україні $80 млн і банківське золото

Український “Ощадбанк” офіційно підтвердив повернення коштів і цінностей, які були затримані угорською владою після резонансного інциденту з українськими інкасаторськими автомобілями у березні цього року. Про це повідомляє пресслужба банку. Історія, яка протягом двох місяців залишалася однією з найбільш напружених тем у відносинах між Києвом і Будапештом, завершилася поверненням усіх активів українській стороні.

За даними “Ощадбанку”, Угорщина повернула близько 40 мільйонів доларів США, 35 мільйонів євро та приблизно 9 кілограмів банківського золота. Представники українського державного банку заявили, що кошти й цінності були повернуті в повному обсязі, а їхня цілісність та належність пакування перевірялися безпосередньо під час передачі активів. У банку наголосили, що жодних втрат або пошкоджень виявлено не було.

Голова правління “Ощадбанку” Юрій Каціон, який особисто очолював команду банку під час врегулювання ситуації в Угорщині, заявив, що саме затримання українських інкасаторів та вилучення коштів стало грубим порушенням міжнародних норм і принципів міждержавної співпраці у фінансовій сфері. Водночас він подякував угорській стороні за подальший “конструктивний підхід”, який дозволив завершити процес повернення активів відповідно до європейських процедур міжнародної взаємодії.

Інцидент, який спричинив серйозний дипломатичний резонанс, стався 6 березня. Тоді український інкасаторський конвой перевозив готівкові кошти та банківське золото з австрійського Raiffeisen Bank до України. За даними української сторони, вантаж містив активи на загальну суму приблизно 80 мільйонів доларів. Під час транзиту територією Угорщини місцева влада зупинила українських інкасаторів, а кошти та цінності були вилучені.

Подія одразу викликала різку реакцію Києва, оскільки йшлося про державні активи українського банку, які перевозилися відповідно до міжнародних банківських процедур. Ситуація швидко переросла у дипломатичний конфлікт між Україною та Угорщиною, які й без того перебувають у складних відносинах через низку політичних і зовнішньополітичних питань.

Після затримання інкасаторів угорська сторона згодом звільнила українських громадян, однак самі кошти й золото залишалися під контролем влади Угорщини. Додатковий резонанс викликало те, що Будапешт ухвалив окремий закон, який фактично дозволяв вилучення валюти та цінностей з інкасаторських автомобілів “Ощадбанку”. В Україні це рішення сприйняли як безпрецедентний крок, що суперечить міжнародним правилам захисту фінансових перевезень і може створити небезпечний прецедент для державних банків та міжнародної банківської системи загалом.

Президент України Володимир Зеленський 6 травня повідомив про повернення коштів і цінностей, назвавши це важливим результатом для України. Водночас українська сторона наголошує, що справа не вичерпується лише поверненням активів. Посол України в Угорщині Федір Шандор раніше заявляв, що Київ очікує не лише повернення майна, а й належної юридичної оцінки дій посадовців, причетних до затримання інкасаторів і вилучення коштів.

Історія з “Ощадбанком” стала одним із найбільш гучних епізодів у сучасних українсько-угорських відносинах. Вона привернула увагу не лише дипломатів, а й міжнародної банківської спільноти, оскільки йшлося про безпеку транскордонних перевезень державних фінансових активів у межах Європейського Союзу. Аналітики відзначають, що ситуація створила репутаційні ризики для Угорщини, адже затримання державних коштів іншої країни-члена європейського партнерства викликало запитання щодо передбачуваності фінансової та правової політики Будапешта.

Водночас експерти звертають увагу, що інцидент став ще одним свідченням складного політичного фону у відносинах між Києвом і урядом прем’єр-міністра Угорщини Віктор Орбан. Упродовж останніх років між сторонами регулярно виникають суперечки щодо санкційної політики ЄС, військової допомоги Україні, питань національних меншин та двосторонньої співпраці.

Попри повернення коштів, у Києві наголошують, що правові та дипломатичні наслідки інциденту можуть залишатися предметом подальших міжнародних консультацій. Українська сторона також очікує, що подібні ситуації не повторюватимуться у майбутньому, а механізми захисту державних фінансових активів у Європі залишатимуться гарантованими навіть в умовах політичної напруги між країнами.

Теги: Ощадбанк, Україна, Угорщина, гроші, золото, інкасатори, Будапешт, Володимир Зеленський, Юрій Каціон, Федір Шандор, Віктор Орбан, міжнародне право, дипломатичний конфлікт, банківська система, Raiffeisen Bank, фінанси, Європейський Союз, валютні резерви

7 Травня, 2026