Позначка: ГРУ Росії

  • Пастка для НАТО: Росія може вдарити українськими дронами по Польщі та країнах Балтії

    Пастка для НАТО: Росія може вдарити українськими дронами по Польщі та країнах Балтії

    Росія може готувати масштабні провокації проти країн НАТО з використанням захоплених або скопійованих українських безпілотників. Метою такої операції може стати не лише перевірка готовності Альянсу реагувати на загрози, а й спроба перекласти відповідальність за можливі атаки на Україну, посварити Київ із західними партнерами та підірвати подальшу військову підтримку.

    Про загрозу операцій «під чужим прапором» 22 липня попередив керівник Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрій Коваленко. За його словами, Росія може застосувати безпілотники, зовні схожі на українські, для атак або провокацій у повітряному просторі Польщі та країн Балтії.

    «Росія готує провокації під чужим прапором проти країн НАТО, зокрема може використати дрони, замасковані під українські, для здійснення атак як країн Балтії, так і провокацій проти Польщі, щоб підірвати довіру до України», — заявив Коваленко.

    У Центрі протидії дезінформації вважають, що підготовкою таких операцій займаються російські спецслужби. Коваленко назвав передусім Головне розвідувальне управління Генерального штабу РФ. За його оцінкою, до окремих етапів операції також може бути залучена Служба зовнішньої розвідки Росії. На сайті ЦПД загрозу описують як можливі гібридні операції та військові провокації проти Польщі й держав Балтії.

    Ключовим елементом такої схеми може стати використання українських безпілотників, які російські військові перехопили, захопили після падіння або відновили з уламків. Москва також має технічні можливості виготовляти апарати, схожі на українські за конструкцією, маркуванням і набором компонентів.

    Після запуску такого дрона з території Росії або Білорусі він може перетнути кордон однієї з держав НАТО, атакувати інфраструктуру чи впасти поблизу військового об’єкта. Російська пропаганда після цього зможе стверджувати, що апарат належав Україні, а його політ був навмисною атакою або наслідком безвідповідальних дій українських військових.

    Про подібний сценарій раніше попереджало й керівництво Польщі. Міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Росія могла накопичити значну кількість українських безпілотників і тепер здатна використати їх для провокацій на східному фланзі НАТО. Серед потенційних цілей польська сторона називала Польщу, країни Балтії, Фінляндію та Румунію.

    Один із можливих сценаріїв передбачає одночасний вхід кількох дронів з українським маркуванням у повітряний простір Польщі або іншої держави Альянсу. Це може створити враження, що безпілотники були запущені Україною або втратили керування під час української операції. Польські посадовці не виключають, що Москва намагатиметься використати такий інцидент для розпалювання антиукраїнських настроїв.

    Раніше міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський також підтверджував, що Варшава допускає підготовку Росією операції під чужим прапором. За його словами, українські безпілотники або їхні копії можуть відіграти в такій провокації центральну роль.

    Після появи цих попереджень польська влада анонсувала засідання урядового комітету з питань національної безпеки. На ньому мають оцінити ризики можливих диверсій, повітряних порушень і дезінформаційних кампаній, а також узгодити дії військових, прикордонників, спецслужб та органів цивільної влади.

    Особливе занепокоєння викликає ситуація в Балтійському регіоні. Протягом 2026 року там уже фіксували кілька інцидентів із безпілотниками, які потрапляли до повітряного простору держав НАТО після прольоту над російською територією. Це створило сприятливий ґрунт для взаємних звинувачень, маніпуляцій і російських інформаційних операцій.

    Лідери Латвії, Литви та Польщі раніше попередили, що Росія може організувати обмежену військову або гібридну провокацію проти східного флангу НАТО. Серед можливих цілей називали енергетичну та транспортну інфраструктуру, прикордонні райони, військові об’єкти й системи протиповітряної оборони. Президент Латвії Едгарс Рінкевич заявляв, що Москва може спробувати перевірити швидкість і рішучість реакції Альянсу.

    Латвія вже посилила охорону окремих стратегічних об’єктів, зокрема гідроелектростанції та підземного газового сховища. Такі заходи запроваджувалися на тлі інформації про можливі російські провокації проти критичної інфраструктури. Латвійська влада також закликала союзників посилити протиповітряну оборону регіону та розмістити додаткові сили НАТО.

    Потенційна операція з використанням українських дронів може переслідувати відразу кілька цілей. Перша — послабити довіру до України серед населення Польщі та країн Балтії. Навіть якщо офіційні розслідування згодом доведуть причетність Росії, перші години після інциденту можуть стати вирішальними для поширення потрібної Кремлю версії.

    Друга мета — загострити суперечки всередині НАТО. Якщо безпілотник з українським маркуванням пошкодить об’єкт на території держави Альянсу, політики та суспільство вимагатимуть негайних пояснень. Російські інформаційні ресурси можуть використати плутанину для просування тези про те, що підтримка України нібито створює безпосередню загрозу для європейців.

    Третя мета — змусити західні держави обмежити використання Україною далекобійних безпілотників проти російських військових, логістичних та енергетичних об’єктів. Кремль може намагатися довести, що такі операції нібито дедалі частіше загрожують цивільному населенню країн НАТО.

    Четвертий можливий розрахунок — перевірити реальну готовність системи протиповітряної оборони східного флангу. Навіть один або кілька дронів можуть дати Росії інформацію про час виявлення цілі, маршрути підняття авіації, роботу радіолокаційних станцій і процедури обміну даними між державами Альянсу.

    Провокації під чужим прапором є типовим інструментом гібридної війни. Їхня мета полягає в тому, щоб приховати справжнього організатора та створити переконливу картину причетності іншої сторони. Для цього можуть використовуватися підроблені документи, маркування, уламки боєприпасів, цифрові сліди, фальшиві повідомлення й свідчення нібито очевидців.

    Російські спецслужби вже неодноразово намагалися організовувати диверсії у країнах Європи та перекладати відповідальність на Україну. Коваленко раніше заявляв, що Служба зовнішньої розвідки РФ поширювала твердження про нібито підготовку Києвом терористичних атак у Європі, хоча насправді російські структури самі були пов’язані з низкою підпалів і диверсій.

    Окремим напрямом російських операцій залишається розпалювання конфліктів між українцями та поляками. У липні польська прокуратура повідомила про справу молодого громадянина України, якого підозрюють у виконанні завдань російської розвідки. За даними слідства, він оскверняв польські пам’ятники, пов’язані з історичними конфліктами, щоб посилити ворожнечу між двома народами. Йому також приписують підготовку провокацій із використанням дронів.

    Такі операції демонструють, що Росія намагається використовувати не лише військові засоби, а й історичні суперечки, соціальне напруження, дезінформацію та завербованих виконавців. У цьому контексті дронова провокація може бути частиною ширшої кампанії, спрямованої на руйнування коаліції держав, які підтримують Україну.

    Водночас факт попередження про можливу провокацію не означає, що конкретна атака вже запланована на визначену дату або що вона неминуче відбудеться. Українські та польські посадовці описують сценарій, до якого мають бути готові спецслужби й військові. Деталі розвідувальної інформації, на якій ґрунтуються ці попередження, публічно не розкриваються.

    Для запобігання таким операціям важливо не лише фізично перехоплювати безпілотники, а й швидко встановлювати їхнє походження. Фахівці можуть аналізувати серійні номери компонентів, навігаційні системи, програмне забезпечення, тип вибухівки, маршрут польоту та радіоелектронні сигнали. Таке дослідження здатне показати, де саме був запущений апарат і чи зазнавав він модифікації.

    Не менш важливою є оперативна комунікація між Україною та НАТО. У разі інциденту Київ і союзники мають швидко обмінятися даними про запуски, маршрути українських безпілотників та роботу російських систем радіоелектронної боротьби. Відсутність скоординованої реакції може дати російській пропаганді час для закріплення вигідної їй версії подій.

    Наразі Польща та країни Балтії посилюють системи виявлення й перехоплення малих повітряних цілей, охорону стратегічних об’єктів та взаємодію зі структурами НАТО. Однак масове використання відносно дешевих безпілотників залишається складним викликом навіть для розвинених систем протиповітряної оборони.

    Попередження Центру протидії дезінформації свідчить, що Україна очікує не лише продовження бойових дій на фронті, а й активізації російських операцій проти її міжнародних союзників. Головною метою Москви може бути не завдання значної військової шкоди, а створення політичного скандалу, який підірве довіру між Києвом, Варшавою та столицями країн Балтії.

    Саме тому українські й польські посадовці наголошують: у разі появи дронів з українським маркуванням у повітряному просторі НАТО не можна робити висновки лише за зовнішнім виглядом апарата. Остаточну відповідь про його походження мають дати технічна експертиза, дані радарів і спільне розслідування союзників.

  • 15 років і повна конфіскація: ВАКС виніс вирок Деркачу

    15 років і повна конфіскація: ВАКС виніс вирок Деркачу

    Вищий антикорупційний суд визнав колишнього народного депутата України Андрія Деркача винним у державній зраді та незаконному збагаченні. Політику, який після втечі з України став членом Ради Федерації Росії, призначили 15 років позбавлення волі з повною конфіскацією належного йому майна.

    Окрім ув’язнення, суд заборонив Деркачу протягом трьох років обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування. Розгляд відбувався за процедурою спеціального судового провадження, тобто заочно, оскільки обвинувачений переховується на території Росії та не брав участі у засіданнях.

    Вирок поки не набрав законної сили. Сторона захисту має 30 днів із моменту його проголошення, щоб подати апеляцію. Якщо рішення не оскаржать або Апеляційна палата ВАКС залишить його чинним, покарання набуде остаточного статусу.

    За що засудили колишнього депутата

    Суд установив, що Деркач отримував гроші від російського розвідувального органу за діяльність, спрямовану проти України. Йдеться щонайменше про 567 тисяч доларів, які, за матеріалами справи, передавалися для проведення інформаційних операцій, дискредитації української держави та погіршення її відносин із західними союзниками.

    Слідство вважало, що кінцевою метою кампанії було послаблення міжнародної підтримки України, ускладнення співпраці зі Сполученими Штатами та створення перешкод для руху країни до Європейського Союзу і НАТО.

    За версією обвинувачення, у 2019–2020 роках Деркач регулярно відвідував Москву та зустрічався з представниками Головного управління Генерального штабу Збройних сил Росії, більш відомого як ГРУ. Після цього в Україні організовувалися пресконференції, публічні виступи та інформаційні кампанії, покликані поширювати вигідні Кремлю наративи.

    Експертизи, які досліджували під час судового розгляду, підтвердили обговорення фінансування цієї діяльності та її підривний характер. Прокурори наполягали, що Деркач діяв не як незалежний політик або народний депутат, а як учасник російської операції впливу.

    Як проходив суд без Деркача

    Справу розглядали у ВАКС із грудня 2023 року. Сам Деркач на засідання не з’являвся, оскільки після початку повномасштабного вторгнення втік до Росії. Через це до нього застосували процедуру in absentia, яка дозволяє проводити судовий розгляд без фізичної присутності обвинуваченого, якщо він переховується від правосуддя за кордоном.

    Судові дебати тривали з 9 до 23 червня 2026 року. Прокуратура заявила, що провина екснардепа підтверджується свідченнями, записами, експертними висновками та іншими матеріалами кримінального провадження.

    Захист натомість просив виправдати Деркача. Адвокати заперечували доведеність співпраці з російською військовою розвідкою, ставили під сумнів допустимість частини доказів та стверджували, що публічна діяльність їхнього підзахисного нібито не виходила за межі депутатських повноважень. ВАКС ці аргументи не прийняв і визнав колишнього парламентаря винним за всіма інкримінованими статтями.

    Як Деркач працював проти України та США

    Діяльність Андрія Деркача привертала увагу не лише українських правоохоронців. Ще у вересні 2020 року Міністерство фінансів США запровадило проти нього санкції за спроби втручання в американські президентські вибори.

    Американське відомство прямо назвало Деркача активним російським агентом, який понад десять років підтримував тісні зв’язки зі спецслужбами РФ. За оцінкою Вашингтона, він проводив приховану кампанію впливу, спрямовану на дискредитацію американських політиків та посилення внутрішніх суперечностей у США.

    У 2020 році Деркач оприлюднював відредаговані записи телефонних розмов і поширював непідтверджені звинувачення проти американських та українських посадовців. Міністерство фінансів США дійшло висновку, що ці матеріали були частиною російської інформаційної операції, орієнтованої на американських виборців, політиків і медіа.

    У січні 2021 року американські санкції розширили на пов’язану з ним мережу. До списку потрапили колишні та чинні українські політики, медійні структури й особи, які допомагали поширювати підготовлені Деркачем наративи. Вашингтон заявляв, що ця група використовувала пресконференції, соціальні мережі, інформаційні платформи та контакти зі впливовими американцями для просування дезінформації.

    Агентурна мережа російського ГРУ

    Українські правоохоронці розглядали діяльність Деркача як частину значно ширшої мережі, пов’язаної з російською військовою розвідкою.

    У 2023 році Державне бюро розслідувань повідомило про підозри у державній зраді Деркачу, народному депутату Олександру Дубінському та колишньому прокурору Костянтину Кулику. За версією слідства, вони входили до злочинної організації, яку створив заступник начальника російського ГРУ Володимир Алєксєєв. Оперативне керівництво групою з Росії нібито здійснював його заступник Олексій Савін.

    Завданням цієї мережі було формування в Україні та за кордоном вигідної Москві інформаційної картини, дискредитація української влади, підрив відносин із США та зменшення підтримки євроатлантичного курсу країни.

    У вересні 2024 року слідство щодо цього епізоду завершили та передали матеріали до суду. Водночас вирок ВАКС від 13 липня стосується окремого провадження про отримання Деркачем російських коштів, державну зраду та незаконне збагачення.

    Від українського парламенту до російського Сенату

    Андрій Деркач був народним депутатом України семи скликань — із III до IX. У різний час він представляв різні політичні сили, зокрема Партію регіонів, а також обирався як самовисуванець.

    У січні 2023 року його позбавили українського громадянства, після чого Верховна Рада достроково припинила його депутатські повноваження.

    У вересні 2024 року губернатор Астраханської області РФ призначив Деркача представником регіону в Раді Федерації — верхній палаті російського парламенту. Уже в листопаді він увійшов до комітету з оборони та безпеки, який бере участь у формуванні російської військової та силової політики.

    Таким чином, колишній український депутат, якого у США називали російським агентом, після втечі отримав офіційну посаду в політичній системі держави-агресора.

    Саме перебування Деркача в Росії робить негайне виконання вироку практично неможливим. Для фактичного ув’язнення він має опинитися під контролем українських правоохоронців — унаслідок затримання, екстрадиції або повернення на територію України.

    Що означає повна конфіскація

    Вирок передбачає конфіскацію всього майна, яке належить Деркачу на праві приватної власності. Після набрання рішенням законної сили уповноважені органи зможуть розпочати виконання цієї частини покарання щодо активів, які знаходяться в Україні та можуть бути юридично пов’язані з засудженим.

    Окремо українські правоохоронці розслідують можливу причетність Деркача до незаконного заволодіння землями природно-заповідного фонду в Києві. У квітні 2026 року СБУ повідомляла про викриття схеми, збитки від якої оцінювалися більш ніж у 595 млн гривень.

    Це провадження не входило до справи, за якою ВАКС оголосив вирок 13 липня, і має розглядатися окремо.

    Чому справу розглядав ВАКС

    Незвичність справи полягає в тому, що Деркача засудили не лише за державну зраду, а й за незаконне збагачення. Саме корупційний компонент і значний розмір отриманих коштів віднесли провадження до підсудності Вищого антикорупційного суду.

    Суд кваліфікував дії Деркача за частиною першою статті 111 Кримінального кодексу у редакції, чинній на момент вчинення злочину, а також за статтею 368-5 про незаконне збагачення. Додатково враховувалося вчинення дій групою осіб за попередньою змовою.

    П’ятнадцять років ув’язнення є максимальним фактичним строком, призначеним за сукупністю відповідних злочинів у цій справі.

    Російський слід був відомий роками

    Зв’язки Деркача з Росією обговорювалися задовго до відкритого кримінального переслідування.

    Він навчався у Москві у вищій школі КДБ, а його батько Леонід Деркач у минулому очолював Службу безпеки України. Сам Андрій Деркач тривалий час працював у парламентському комітеті, пов’язаному з паливно-енергетичним комплексом та ядерною політикою.

    Однак ключовими для слідства стали не його освіта чи політичні зв’язки, а конкретні фінансові операції, зустрічі з представниками російської розвідки та подальша інформаційна діяльність.

    Американське Міністерство фінансів ще у 2020 році стверджувало, що він підтримував контакти з російськими спецслужбами понад десятиліття. Український суд тепер дійшов висновку про його провину в роботі на користь РФ та отриманні за це значних коштів.

    Чи сяде Деркач до в’язниці

    Юридично відповідь залежить від двох етапів. Спочатку вирок має набути законної сили після завершення строку на апеляцію або після розгляду скарги. Далі українські органи мають забезпечити його виконання.

    Поки Деркач залишається в Росії та займає посаду в Раді Федерації, Москва навряд чи погодиться видати його Україні. Однак вирок створює правову основу для міжнародного розшуку, арешту активів та затримання у разі поїздки до держави, яка співпрацює з українськими правоохоронцями.

    Крім того, заочне засудження означає, що втеча до Росії не дозволила колишньому депутату уникнути встановлення судом його вини.

    Андрій Деркач пройшов шлях від багаторічного членства у Верховній Раді до офіційної роботи в російській політичній системі. Тепер в Україні він є засудженим за державну зраду та незаконне збагачення.

    Вирок ВАКС став першим судовим рішенням, яке не лише політично чи санкційно, а юридично зафіксувало відповідальність екснардепа за отримання російських грошей та інформаційну діяльність проти держави, яку він багато років представляв у парламенті.