Національний банк України вперше в історії встановив офіційний курс долара вище психологічної позначки 45 гривень. На вівторок, 6 жовтня, курс американської валюти становитиме 45,0564 грн за долар, що приблизно на 7 копійок більше, ніж днем раніше. Це новий історичний максимум офіційного курсу.
Для порівняння, 5 жовтня офіційний курс становив 44,9857 грн за долар. Таким чином, гривня продовжила поступове ослаблення щодо американської валюти й уперше перетнула рівень 45 грн/$ саме в офіційному курсі НБУ.
Водночас євро рухається у протилежному напрямку. На 6 жовтня Нацбанк встановив його курс на рівні 50,4830 грн, тоді як 5 жовтня він становив 50,5333 грн. Тобто європейська валюта подешевшала приблизно на 5 копійок.
Однією з причин такої різниці між динамікою долара та євро стала ситуація на міжнародному валютному ринку. Interfax-Україна звертає увагу, що євро опускався нижче рівня 1,12 долара за євро вперше з травня 2025 року. Це впливає і на співвідношення курсів валют в Україні.
На міжбанківському ринку 5 жовтня долар також торгувався поблизу нових максимумів. За даними УНІАН, котирування доходили приблизно до 45,07–45,10 грн за долар.
При цьому позначку 45 гривень долар уже раніше перетинав у касах окремих банків та обмінних пунктах. Однак саме офіційний курс Національного банку перевищив цей рівень уперше.
З початку жовтня американська валюта послідовно дорожчала. 1 жовтня офіційний курс становив близько 44,68 грн, 2 жовтня — 44,83 грн, 5 жовтня — майже 44,99 грн, а на 6 жовтня зріс до 45,0564 грн. Таким чином, лише за перші дні місяця долар додав близько 37 копійок.
Водночас перетин позначки 45 гривень сам по собі не означає автоматичного різкого стрибка цін або нового режиму валютного ринку. НБУ продовжує працювати в режимі керованої гнучкості курсу та впливати на міжбанківський ринок валютними інтервенціями.
Раніше експерти звертали увагу, що курс гривні залежить одразу від кількох факторів: обсягів міжнародного фінансування, попиту імпортерів на валюту, бюджетних видатків, експорту та обсягів продажу валюти Національним банком.
На 6 жовтня офіційні курси основних валют виглядають так:
Національний банк України встановив офіційні курси валют на вівторок, 29 вересня. Порівняно з попереднім днем гривня дещо зміцнилася як до долара, так і до євро.
Офіційний курс долара становитиме 44,81 грн/$. Це на 3 копійки менше, ніж 28 вересня, коли американська валюта коштувала 44,84 грн.
Євро подешевшав помітніше — одразу на 16 копійок. Офіційний курс на 29 вересня встановлено на рівні 50,97 грн/€, тоді як днем раніше він становив 51,13 грн.
Таким чином, на 29 вересня:
1 долар США — 44,81 грн;
1 євро — 50,97 грн.
Офіційний курс НБУ використовується, зокрема, для бухгалтерського обліку та низки розрахунків. Водночас готівковий курс у банках та обмінниках може відрізнятися залежно від ситуації на валютному ринку.
Національний банк працює в режимі керованої гнучкості обмінного курсу: регулятор дозволяє гривні рухатися в обидва боки залежно від ринкових умов та проводить валютні інтервенції для згладжування надмірних коливань.
Отже, наприкінці вересня офіційна гривня отримала невелике посилення: долар втратив 3 копійки, а євро — 16 копійок за день.
Ситуація на українському та світовому валютних ринках за підсумками минулого тижня відзначилася динамічними коливаннями, проте національна валюта продовжує впевнено утримувати позиції. Попри зовнішні та внутрішні виклики, курсові показники готівкового й безготівкового сегментів демонструють відносну стабільність без різких девальваційних стрибків.
Готівковий ринок: коридори курсів та робота «з обороту»
За оцінкою фінансового аналітика Олексія Козирева, у вихідні дні більшість обмінних пунктів та чергових банківських відділень зосередилися на роботі у форматі максимального торговельного обороту, утримуючи помірну різницю між купівлею та продажем. Спред склав від 15 до 25 копійок за доларом та від 20 до 50 копійок за євро, із можливим ситуативним коригуванням на 5–10 копійок залежно від попиту на конкретних точках.
У касах фінансових установ та обмінниках зафіксовано такі цінові діапазони:
Національний банк України визначив офіційний курс на понеділок, 14 вересня, зафіксувавши вартість американської валюти на позначці 44,55 гривні за долар. Офіційний курс європейської валюти на початок нового банківського тижня регулятор встановив на рівні 51,64 гривні за одне євро.
Своєю чергою, на міжбанківському валютному ринку котирування демонструють мінімальну волатильність. Безготівкові угоди щодо долара закрилися у межах 44,56/44,59 грн/дол., тоді як торги за парою євро/гривня стабілізувалися в діапазоні 51,67/51,69 грн/євро, що свідчить про наявність достатнього балансу між попитом та пропозицією на міжбанківських торгах.
В Україні у п’ятницю, 11 вересня, долар і євро продовжили дешевшати як за офіційним курсом, так і в більшості великих банків. Найпомітніше відступила європейська валюта: Національний банк опустив офіційний курс євро більш ніж на 22 копійки за день, а долар — майже на 10 копійок. На готівковому ринку зміни виявилися спокійнішими, але тенденція залишається тією самою — гривня трохи зміцнилася.
Офіційний курс долара на 11 вересня становить 44,5526 грн, тоді як днем раніше він був на рівні 44,6462 грн. Тобто американська валюта подешевшала приблизно на 9,4 копійки, або близько 0,2%. Євро НБУ встановив на рівні 51,7643 грн, що на 22,6 копійки нижче за попередній день. Польський злотий також знизився до 11,9826 грн.
На готівковому ринку різниця між курсами купівлі та продажу залишається відносно невеликою. За даними Minfin, станом на ранок 11 вересня долар у середньому купують по 44,65 грн, а продають по 44,78 грн. Євро купують приблизно по 51,90 грн, а продають по 52,15 грн. Середній курс у банках дещо відрізняється: продаж долара становить близько 44,83 грн, євро — 52,13 грн.
Серед великих банків одним із найнижчих курсів продажу долара сьогодні вирізняється ПриватБанк. У його відділеннях американську валюту продають по 44,70 грн, а купують по 44,10 грн. Для карткових операцій курс становить приблизно 44,84 грн на продаж і 44,25 грн на купівлю. Євро у відділеннях ПриватБанку продають по 52,10 грн, а купують по 51,10 грн; для карток курс продажу становить близько 52,08 грн. Дані самого банку підтверджують, що курси актуальні на 11 вересня, хоча в окремих відділеннях вони можуть відрізнятися.
У ПУМБ долар за готівковим курсом продають приблизно по 44,90 грн, а купують по 44,30 грн. Комерційний курс для окремих операцій виглядає вигідніше — близько 44,80 грн на продаж та 44,50 грн на купівлю. Євро в касах банку коштує орієнтовно 52,20 грн при продажу та 51,50 грн при купівлі.
В Ощадбанку через «Мобільний Ощад» долар продають приблизно по 44,80 грн, а купують по 44,40 грн. Для карткових операцій курс продажу дещо вищий — близько 44,90 грн. Євро у мобільному застосунку продають по 52,25 грн, а для карток — приблизно по 52,40 грн.
У monobank курс долара на ранок становить близько 44,80 грн на продаж та 44,40 грн на купівлю. Євро продають приблизно по 52,06 грн, а купують по 51,45 грн.
Якщо дивитися лише на великі банки з наведеного переліку, найнижчий курс продажу долара зараз у ПриватБанку — 44,70 грн у відділеннях. Це означає, що 100 доларів коштуватимуть приблизно 4470 грн. У monobank і за комерційним курсом ПУМБ ті самі 100 доларів обійдуться приблизно у 4480 грн, а в Ощадбанку для карткових операцій чи в ПУМБ за готівковим курсом — близько 4490 грн.
Тут варто виправити одну помітну арифметичну неточність, яка трапляється в окремих публікаціях: якщо курс продажу Ощадбанку через «Мобільний Ощад» становить 44,80 грн за долар, то 100 доларів коштують 4480 грн, а не 4580 грн.
З євро картина схожа. Найнижчий курс продажу серед наведених банків — близько 52,05–52,10 грн у ПриватБанку. У monobank він тримається близько 52,06 грн, у ПУМБ — 52,20 грн, а в Ощадбанку — від 52,25 до 52,40 грн залежно від способу операції.
На боці купівлі долара банки теж демонструють відносно вузький діапазон. Найвигідніший курс серед наведених пропозицій дає комерційний курс ПУМБ — близько 44,50 грн за долар. Далі йдуть Ощадбанк і monobank із рівнем близько 44,40 грн. Найнижчий курс купівлі у ПриватБанку у відділеннях — 44,10 грн.
Для євро найвигіднішими серед наведених варіантів виглядають ПУМБ та Ощадбанк через мобільний застосунок — приблизно по 51,50 грн за євро. У monobank — 51,45 грн, а у ПриватБанку у відділеннях — близько 51,10 грн.
Важливо розуміти, що офіційний курс НБУ і реальні курси в касах банків — це не одне й те саме. НБУ встановлює довідковий офіційний курс, тоді як банки та обмінники формують власні ціни залежно від попиту, запасів готівки та ситуації на валютному ринку. Саме тому долар за офіційним курсом коштує 44,55 грн, а купити його в касі можна ближче до 44,70–44,90 грн.
Ще одна важлива деталь — курси протягом дня можуть змінюватися. Банки особливо часто переглядають карткові та комерційні курси, тому перед великою операцією краще перевірити актуальне значення безпосередньо у застосунку або на сайті банку.
Станом на ранок 11 вересня загальна картина для гривні виглядає позитивно: і долар, і євро дещо відступили, причому європейська валюта дешевшає швидше. Але говорити про стійкий довгостроковий тренд лише на основі одного дня поки зарано — валютний ринок залишається чутливим до імпорту, зовнішньої допомоги, бюджетних виплат і рішень НБУ.
Тридцять років тому Україна остаточно отримала один із головних символів економічної незалежності — власну повноцінну національну валюту. 2 вересня 1996 року почалася грошова реформа, під час якої купоно-карбованці замінили гривнею, а з українських цін, зарплат і банківських рахунків фактично зникли п’ять нулів. Одна гривня дорівнювала 100 тисячам карбованців, тож банкнота в один мільйон карбованців перетворювалася на десять гривень.
Сама реформа тривала два тижні — з 2 до 16 вересня 1996 року. У цей період гривня та карбованець ще могли перебувати в обігу паралельно, а після завершення обміну гривня стала єдиним законним платіжним засобом. Міжнародний валютний фонд тоді відзначав, що передумовами для запуску постійної валюти стали різке уповільнення інфляції та відносна стабілізація валютного курсу в першій половині 1996 року.
Один мільйон карбованців зразка 1995 року. Після грошової реформи така сума дорівнювала 10 гривням.5000 карбованців, 1995 рік. Реверс.Одна гривня першої серії. Банкноти цього дизайну виготовляли ще 1992 року, але в обіг вони надійшли у вересні 1996-го. Художники — Василь Лопата та Борис Максимов.5 гривень проєкту 1992 року — аверс (Богдан Хмельницький).
Однак сама гривня була готова значно раніше. Роботу над нею почали ще у 1992 році, практично одразу після відновлення незалежності. Україна на той момент не мала повного технологічного циклу для виробництва сучасних захищених банкнот, тому перші купюри довелося замовляти за кордоном. Банкноти за дизайном художників Василя Лопати та Бориса Максимова друкували в Канаді та Великій Британії.
Саме з цим пов’язана одна з найдраматичніших сторінок історії гривні — секретне транспортування надрукованих грошей через Атлантичний океан.
У серпні 1992 року українське судно вирушило через Босфор, Середземне море й Атлантику до Канади. Про справжню мету рейсу знало обмежене коло людей. У Монреалі на судно завантажували вже надруковані українські банкноти, які перевозили до порту під посиленою охороною.
За спогадами учасників операції, опублікованими згодом у «Віснику Національного банку України», 13 вересня на судно завантажили 105 контейнерів із гривнями. Далі маршрут проліг не безпосередньо в Україну, а на Мальту. Там друкували банкноти вищих номіналів — 50 і 100 гривень — на підприємстві відомої британської компанії Thomas De La Rue.
На Мальті до вантажу додали ще 23 контейнери. Таким чином, загалом на борту опинилося 128 контейнерів українських грошей. Операцію проводили в умовах максимальної секретності та із серйозними заходами безпеки.
Учасники перевезення згадували, що спеціальна група супроводу була озброєна не лише пістолетами й автоматами, а й кулеметами та сигнальними ракетами. Фактично молода держава перевозила через океан одну з найважливіших складових майбутньої фінансової системи.
Однак надруковані гроші не потрапили в гаманці українців одразу. Частина перших гривень чекала свого часу приблизно чотири роки.
Причиною була економічна ситуація. Україна переживала гіперінфляцію, падіння виробництва та надзвичайну нестабільність. Тимчасовий купоно-карбованець стрімко втрачав вартість, а номінали збільшувалися практично щороку. Введення гривні в таких умовах могло означати швидке знецінення нової валюти ще до того, як вона встигла закріпитися.
Ситуація почала змінюватися лише у 1996 році. За оцінками МВФ, жорсткіша фінансова політика дала змогу суттєво знизити темпи інфляції. У 1996 році Україна вперше після проголошення незалежності досягла відносно стійкої цінової стабілізації, а курс національної валюти став значно прогнозованішим. Саме тоді влада вирішила, що настав час запускати гривню.
25 серпня 1996 року президент Леонід Кучма підписав указ №762/96 «Про грошову реформу в Україні». Уже 2 вересня почався масштабний обмін.
Для держави це була колосальна логістична операція. Звичайних банківських відділень не вистачило б, щоб за два тижні обміняти гроші для мільйонів людей. Тому Україна фактично перетворила на тимчасові пункти обміну значну частину соціальної інфраструктури.
Офіційна інструкція передбачала, що працівники могли отримувати гривні та міняти карбованці на підприємствах, студенти — у навчальних закладах, а обмінні пункти дозволялося організовувати не тільки в банках, а й на залізничних станціях, в аеропортах, морських і річкових вокзалах.
Пенсії, зарплати, стипендії та інші виплати від початку реформи вже мали видаватися у гривнях. Банки також повинні були автоматично перерахувати наявні вклади громадян за встановленим курсом.
Ключовий принцип реформи полягав у тому, що всі грошові показники перераховували в єдиному співвідношенні — 100 000 карбованців до 1 гривні. Це стосувалося не лише готівки, а й зарплат, цін, тарифів, банківських залишків і бухгалтерських показників.
Саме тому люди формально не втрачали свої заощадження лише через зміну грошової одиниці. Один мільйон карбованців ставав десятьма гривнями, 100 тисяч — однією гривнею.
Втім, психологічно перехід був непростим. Після років інфляції українці звикли оперувати сотнями тисяч і мільйонами карбованців. Тепер ті самі суми раптом перетворилися на десятки або сотні гривень.
Побоювання щодо нової валюти існували й через попередній досвід інфляції. Влада намагалася переконати населення, що деномінація не означає конфіскації заощаджень. На період переходу також застосовувалися окремі адміністративні обмеження, зокрема контроль цін і валютних операцій. Уже 13 вересня МВФ повідомляв, що частину таких заходів почали скасовувати.
Попри масштаб операції, реформа відбулася доволі швидко. За даними МВФ, під час установленого періоду вдалося конвертувати майже 98% карбованцевої грошової маси. Для людей, які з об’єктивних причин не могли провести обмін вчасно, термін пізніше продовжували.
Грошова реформа не могла миттєво вирішити економічні проблеми країни. Україна все ще мала значні борги із зарплат і соціальних виплат, слабку банківську систему та економіку, яка тільки виходила з надзвичайно глибокої кризи.
Проте введення гривні виконало іншу фундаментальну функцію: країна отримала постійну національну валюту й власну грошову систему.
За наступні роки Україна створила й повний цикл виробництва грошей усередині країни. Якщо перші банкноти доводилося замовляти в Канаді та Великій Британії, то згодом запрацювали українські банкнотні й монетні виробничі потужності. НБУ сьогодні називає вересневу реформу 1996 року моментом, коли гривня остаточно стала національною валютою незалежної України.
Через 30 років банкнотний ряд продовжує змінюватися. Уже 4 вересня 2026 року НБУ планує ввести в обіг нову банкноту номіналом 2000 гривень із портретом Василя Стуса. Так новий етап історії гривні символічно розпочнеться лише через два дні після 30-річчя реформи, завдяки якій українці вперше отримали сучасну національну валюту.
А історія зі 105 контейнерами, секретним рейсом через Атлантику та озброєною охороною показує, наскільки складним був шлях до звичайної банкноти, яка сьогодні сприймається як невіддільна частина української державності.
Вже 4 вересня 2026 року в Україні офіційно з’явиться нова банкнота найвищого номіналу — 2000 гривень. Національний банк вводить її у готівковий обіг як доповнення до чинного банкнотного ряду, де досі найбільшою купюрою була 1000 гривень. На лицьовому боці нової банкноти розміщено портрет Василя Стуса — українського поета, правозахисника, дисидента та політв’язня СРСР.
У Нацбанку наголошують, що поява нового номіналу не означає запуск додаткової емісії чи збільшення кількості грошей в економіці. Нові 2000-гривневі банкноти надходитимуть в обіг у межах звичайного готівкового обігу — через обмін на безготівкові кошти або інші номінали. Тому сам факт появи нової купюри, за поясненням регулятора, не має створювати додаткового інфляційного тиску.
Головною причиною введення нового номіналу НБУ називає зміни, які відбулися в українській економіці після 2019 року, коли в обіг запустили банкноту 1000 гривень. Відтоді зросли зарплати, ціни, обсяги готівки в обігу та попит на готівкові розрахунки, особливо в умовах повномасштабної війни. За даними НБУ, станом на 1 липня 2026 року в готівковому обігу перебувало вже понад 970 млрд гривень, тоді як у 2019 році цей показник становив близько 390 млрд гривень.
Ще один аргумент Нацбанку — структура готівки. Частка банкнот номіналом 1000 гривень за сумою вже перевищила 55%. У центральному банку вважають, що це один із сигналів, які свідчать про необхідність введення вищого номіналу. Водночас НБУ підкреслює, що безготівкові платежі залишаються домінуючими: 96 зі 100 операцій із платіжними картками в Україні здійснюються без використання готівки. Але під час війни готівка залишається критично важливою там, де нестабільний зв’язок або є перебої з електроенергією.
Нова банкнота має не лише економічне, а й символічне значення. На її лицьовому боці зображено Василя Стуса — одного з найвідоміших представників українського дисидентського руху ХХ століття. Він був поетом-шістдесятником, перекладачем, літературним критиком, членом Української Гельсінської групи та правозахисником. За відкриту громадянську позицію і захист української культури радянська влада переслідувала Стуса, його твори забороняли, а самого поета двічі засуджували до ув’язнення. Він загинув у радянському таборі у вересні 1985 року.
Дата введення банкноти в обіг — 4 вересня — обрана невипадково. Саме 4 вересня 1965 року під час прем’єри фільму «Тіні забутих предків» у київському кінотеатрі «Україна» Василь Стус разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою виступив проти масових політичних репресій української інтелігенції. А рівно через 20 років — 4 вересня 1985 року — Стус загинув у таборі особливого режиму.
Зворотний бік банкноти також пов’язаний із життям і творчістю поета. На ньому розміщено будівлю Донецького національного університету, де навчався Василь Стус. У дизайні використані й інші символи, пов’язані з його біографією та творчістю, зокрема образ сосни. Український інститут національної пам’яті пояснював, що сосна неодноразово з’являлася в поезіях Стуса, написаних в ув’язненні, і стала символом незламності, самотності, болю та зв’язку зі світом.
Особливу увагу НБУ приділив захисту нової купюри. Банкнота номіналом 2000 гривень має понад 20 захисних елементів. Серед них — водяні знаки, занурена та віконна захисні стрічки, рельєфні елементи, мікротексти, наскрізний елемент, латентне зображення та SPARK-елемент, який змінює колір під різними кутами нахилу.
НБУ окремо наголошує на новій «віконній» захисній стрічці синьо-жовтого кольору Anima™ Colour. За інформацією регулятора, це перше у світі застосування такої поліхромної анімованої стрічки на банкноті. Під час нахилу купюри можна побачити ефект руху та зміну зображення: Тризуб переходить у знак гривні.
Банки зможуть отримувати нові банкноти від Національного банку вже з 4 вересня та видавати їх клієнтам. Водночас це не означає, що кожен банкомат по всій Україні вже в перший день буде наповнений 2000-гривневими купюрами. НБУ ще під час презентації у липні дав банкам, інкасаторським компаніям та операторам платіжної інфраструктури час для переналаштування банкоматів, терміналів самообслуговування та обладнання для обробки готівки.
Для першочергового введення в обіг Національний банк планує виготовити декілька мільйонів банкнот. Загальний обсяг надалі залежатиме від потреб готівкового обігу. При цьому НБУ заявляє, що випуск нового номіналу не потребуватиме додаткових витрат понад уже заплановані: банкноти виготовлятимуть, зокрема, на заміну зношеним купюрам інших номіналів. Одна банкнота 2000 гривень фактично може замінити дві банкноти по 1000 або чотири по 500 гривень, що має зменшити витрати на транспортування, зберігання, інкасацію та сортування готівки.
Водночас варіант із купюрою номіналом 5000 гривень НБУ поки не обрав. У регуляторі пояснюють, що за нинішніх економічних умов оптимальним найвищим номіналом для України є саме 2000 гривень.
Рішення розмістити на банкноті портрет Василя Стуса Правління НБУ ухвалило 6 січня 2026 року — у день народження поета. Кандидатуру Стуса, за інформацією Нацбанку, пропонували різні експертні та державні установи, серед яких Український інститут національної пам’яті, Міністерство культури та Інститут історії України НАН України. Правління НБУ зрештою підтримало цю кандидатуру одностайно.
Після презентації банкноти влітку довкола її дизайну виникла й публічна дискусія, зокрема щодо використання образу та спадщини поета. У липні голова НБУ Андрій Пишний зустрівся із сином Василя Стуса Дмитром Стусом. «СтусЦентр» після зустрічі повідомив, що Дмитро Стус підтримав рішення присвятити нову банкноту його батькові, а сторони домовилися про можливі спільні проєкти з популяризації творчої спадщини поета.
Таким чином, уже завтра 2000 гривень офіційно стануть частиною українського готівкового обігу. Купюра стане найвищим номіналом гривні, але не скасовує і не замінює банкноти 1000, 500 чи інших номіналів — усі вони продовжать залишатися законними платіжними засобами.
Для пересічних українців головна практична зміна проста: з 4 вересня банкноту 2000 гривень можна буде отримати в банках і надалі дедалі частіше бачити в касах та банкоматах. А її головною візуальною особливістю стане портрет Василя Стуса — поета, який став одним із символів українського спротиву радянській системі та боротьби за свободу.
Курс долара та євро в Україні 25 серпня змінився переважно у бік зниження. В окремих банках американську валюту продають дешевше за 45 гривень, а євро також трохи втратило у вартості. Офіційний курс Національного банку України встановлено на рівні 44,7064 грн за долар та 52,1594 грн за євро.
На готівковому ринку середній курс долара в обмінниках становить 44,73 грн за купівлю та 44,85 грн за продаж. Євро в середньому купують по 52,07 грн, а продають по 52,25 грн. Таким чином, готівковий долар утримується нижче позначки 45 гривень.
Де найдешевше купити долар
Серед великих банків найнижчий курс продажу долара 25 серпня пропонує ПУМБ за комерційним курсом – 44,80 грн. Трохи дорожче американська валюта коштує в monobank – 44,83 грн.
У ПриватБанку долар у відділеннях можна придбати за 44,85 грн, а в «Мобільному Ощаді» курс продажу також становить 44,85 грн. Для карткових операцій у ПриватБанку встановлено курс 44,84 грн.
Найдорожче серед наведених варіантів долар продають по 45 грн – саме такий курс діє для карток в Ощадбанку та у відділеннях ПУМБ.
Отже, за 100 доларів за найвигіднішим курсом доведеться заплатити 4480 гривень у ПУМБ за комерційним курсом. У monobank це буде 4483 грн, у ПриватБанку у відділенні та «Мобільному Ощаді» – по 4485 грн.
Де дешевше купити євро
Найнижчий курс продажу євро серед наведених банків становить 52,50 грн. За такою ціною валюту можна придбати у відділеннях ПриватБанку та ПУМБ. У monobank курс продажу становить 52,52 грн.
В Ощадбанку через «Мобільний Ощад» євро продають по 52,55 грн, у ПриватБанку для карткових операцій – по 52,63 грн. Найвища ціна серед наведених варіантів – 52,70 грн за євро в Ощадбанку для карток.
За яким курсом вигідніше продати валюту
Тим, хто планує продавати долари, найбільш вигідний курс серед зазначених банків пропонує ПУМБ за комерційним курсом – 44,50 грн. В Ощадбанку та ПУМБ у відділеннях курс купівлі становить 44,60 грн, у monobank – 44,43 грн, а в ПриватБанку – 44,40 грн за долар для карток та 44,25 грн у відділеннях.
Євро найвигідніше продавати через «Мобільний Ощад» – 52,00 грн. В Ощадбанку для карток курс купівлі становить 51,95 грн, у monobank – 51,83 грн, у ПУМБ – 51,80 грн. У ПриватБанку євро приймають по 51,75 грн для карткових операцій та по 51,50 грн у відділеннях.
Таким чином, 25 серпня долар залишається нижче психологічної позначки 45 гривень у частині банків та обмінників. Водночас різниця між курсами купівлі та продажу залишається суттєвою, тому перед обміном варто враховувати не лише ціну продажу валюти, а й умови конкретного банку чи пункту обміну.
Чинні валютні обмеження Національного банку України можуть створювати парадоксальну ситуацію: компанії, які зберігають власників і центр ухвалення рішень в Україні, мають менше можливостей для міжнародної експансії, ніж бізнес із зареєстрованою за кордоном холдинговою структурою. Таку проблему порушує аналіз українського валютного регулювання, де пропонується дозволити контрольовані закордонні інвестиції за рахунок власної валютної виручки підприємств.
Жорсткі валютні правила НБУ були запроваджені на початку повномасштабної війни як антикризовий захід для захисту резервів і фінансової стабільності. Постанова Правління НБУ №18 від 24 лютого 2022 року визначила систему обмежень на транскордонні операції, яка згодом неодноразово змінювалася та доповнювалася винятками. Сам регулятор наголошує, що валютна лібералізація має відбуватися поступово з урахуванням ситуації на фінансовому ринку.
Проблема, яку критикують представники бізнесу, полягає у різниці між українською компанією та аналогічним підприємством, власником якого є іноземний холдинг.
Наприклад, український виробник може мати валютну виручку та хотіти інвестувати 300 тисяч євро у склад, сервісний центр або торговельну компанію в Європі. Однак саме переказ власних коштів для такої інвестиції залишається суттєво обмеженим. Водночас компанія з іноземною материнською структурою може використовувати механізми виплати дивідендів або інше доступне фінансування для подальшого інвестування за межами України.
У такій конструкції різниця виникає не через діяльність підприємств, кількість працівників чи сплачені податки, а через структуру власності.
НБУ поступово послаблює правила, але не відкриває інвестиції
Національний банк протягом останніх років поступово розширював перелік дозволених валютних операцій. Зокрема, регулятор запроваджував механізми, які дають бізнесу можливість проводити окремі транскордонні операції залежно від походження коштів та конкретної мети платежу. У 2026 році НБУ продовжив пом’якшення валютних правил, залишаючи при цьому загальну модель контрольованого руху капіталу.
Водночас сама можливість українського бізнесу інвестувати за кордон для створення експортної інфраструктури залишається окремим питанням валютної лібералізації.
Критики нинішньої моделі наголошують: не кожен переказ коштів за кордон є «втечею капіталу». Придбання нерухомості для власників або іноземних фінансових активів справді може створювати тиск на валютний ринок. Однак інвестиція у склад, сервісний центр, логістику, сертифікацію чи дистрибуцію української продукції має іншу економічну мету – збільшити майбутню виручку та присутність компанії на зовнішніх ринках.
Саме тому пропонується створити окремий «ліміт міжнародної експансії» для українських підприємств. Його суть – дозволити інвестувати за кордон лише власну валюту, яка вже надійшла на рахунки компанії в Україні. Серед запропонованих критеріїв – ліміт до 1 млн євро на рік або 10% валютної виручки за попередні 12 місяців.
Кошти при цьому пропонується дозволяти лише для чітко визначених бізнес-цілей, а операції вимагати підтвердження банком. Житлова нерухомість, портфельні активи та непрозоре фінансування пов’язаних компаній мають залишатися забороненими.
Такий підхід, на думку авторів пропозиції, міг би прибрати парадокс, за якого українському бізнесу іноді вигідніше мати власника за кордоном. Закон України «Про валюту і валютні операції» закріплює свободу валютних операцій як загальний принцип, а валютні обмеження мають бути обґрунтованими та пропорційними визначеним цілям.
Таким чином, питання полягає не у повному відкритті руху капіталу під час війни, а у створенні контрольованого механізму, який дозволить українським компаніям розширювати експорт без створення додаткового попиту на валюту. Інакше обмеження, покликані захищати економіку, потенційно можуть стимулювати бізнес переносити власність за кордон.
До кінця серпня український валютний ринок перебуватиме під впливом низки ризиків, однак масштабного обвалу національної валюти не передбачається. Фінансові експерти розповіли, чого насправді варто очікувати від курсу долара та євро в останні дні літа і скільки доведеться віддати за сотню іноземних банкнот в обмінних пунктах.
Директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності «Глобус Банку» Тарас Лєсовий запевняє, що до тридцятого серпня ситуація залишатиметься повністю під контролем. На ринку спостерігатимуться лише помірні коливання вартості іноземних валют. За розрахунками фінансиста, американська валюта в цей період торгуватиметься в межах від 44,6 до 45,2 гривні. Водночас європейська валюта закріпиться в коридорі 51–52,5 гривні.
Відповідно до таких банківських прогнозів, українцям доведеться викласти за сто доларів від 4460 до 4520 гривень. Якщо ж виникне потреба придбати тисячу доларів, така операція обійдеться щонайменше у 44600 гривень, досягаючи верхньої межі у 45200 гривень. Купівля ста євро коштуватиме громадянам від 5100 до 5250 гривень. За тисячу євро покупцям доведеться заплатити від 51000 до 52500 гривень.
Віцепрезидент Асоціації українських банків та голова правління «Глобус Банку» Сергій Мамедов також поділився своїм баченням фінансової картини на серпень 2026 року. Експерт вважає, що долар перебуватиме в межах 44,7–45,7 гривні, а євро утримуватиметься на рівні 51–52,50 гривні.
Фахівці сходяться на думці, що українцям не варто панікувати та очікувати неминучих різких змін обмінного курсу. За базовим сценарієм фінансових установ, швидких і неконтрольованих курсових стрибків не передбачається. Попри загальну напругу та певні економічні виклики, громадянам варто розраховувати на відносну стабільність на валютному ринку до початку осіннього сезону.
Президент України Володимир Зеленський, за даними Bloomberg, незадоволений характером відносин голови Національного банку України Андрія Пишного з Міжнародним валютним фондом. У президента, як стверджують джерела видання, є претензії до політики регулятора та його підходу до підтримки української економіки в умовах повномасштабної війни.
За інформацією Bloomberg, Зеленський вважає Пишного надто близьким до МВФ. На думку президента, Національний банк недостатньо активно підтримує економіку країни, зокрема через проведення жорсткої грошово-кредитної політики.
Водночас співрозмовники видання зазначають, що наразі Зеленський не планує звільняти Пишного з посади голови НБУ. Крім того, президент нібито не бачить очевидного кандидата, який міг би замінити чинного керівника регулятора.
У Національному банку заперечили, що питання, описані Bloomberg, обговорювалися на рівні керівництва держави.
«Питання, які ви підняли, не обговорювалися — ні з погляду їхньої безпосередньої суті, ні з погляду наслідків, які вони мають», — заявили в НБУ.
За даними Bloomberg, напруженість у відносинах між Банковою та керівництвом НБУ могла посилитися на тлі нової програми співпраці України з МВФ. Йдеться про чотирирічну програму обсягом близько 8,1 млрд доларів.
Програма передбачає виконання Україною низки економічних та фінансових зобов’язань. Серед них — заходи зі збільшення доходів бюджету, зокрема податкові зміни, які вже викликали дискусії та критику всередині країни.
Водночас МВФ окремо наголошував на необхідності збереження незалежності Національного банку України. Для міжнародних партнерів незалежність НБУ є одним із важливих елементів стабільності української фінансової системи та виконання взятих Україною зобов’язань.
Окремим фактором невдоволення, за інформацією Bloomberg, могла стати грошово-кредитна політика Нацбанку. У липні регулятор несподівано підвищив облікову ставку на тлі прискорення інфляції.
Таке рішення спрямоване на стримування інфляційних процесів, однак водночас робить кредитування дорожчим і може створювати додаткові обмеження для економічної активності. Саме цей баланс між боротьбою з інфляцією та необхідністю підтримувати економіку в умовах війни залишається одним із ключових питань економічної політики України.
Позиція НБУ полягає в необхідності забезпечувати макрофінансову стабільність, контроль над інфляцією та стійкість гривні. Водночас частина представників влади та бізнесу зацікавлена в доступнішому кредитуванні та більш м’яких фінансових умовах для підприємств.
На тлі війни ця дискусія стала особливо гострою. Українська економіка значною мірою залежить від міжнародної фінансової допомоги, водночас держава має забезпечувати значні видатки на оборону та підтримку економіки.
Попри можливі розбіжності, МВФ продовжує надавати Україні фінансову підтримку. Минулого місяця фонд перерахував Києву майже 700 млн доларів у межах чинної програми після завершення чергового перегляду її виконання.
Загалом Національний банк оцінює обсяг прямої бюджетної підтримки України від міжнародних партнерів у 2026 році приблизно у 54 млрд доларів. Ці кошти відіграють важливу роль у забезпеченні фінансової стабільності держави та фінансуванні бюджетних потреб в умовах війни.
Виконавча рада МВФ раніше схвалила для України новий транш на 690 млн доларів після завершення чергового перегляду чотирирічної програми фінансування. Це відкрило Києву доступ до відповідних коштів одразу після ухвалення рішення.
Таким чином, ситуація навколо Андрія Пишного демонструє складний баланс між економічними потребами України, вимогами міжнародних кредиторів та необхідністю зберігати незалежність центрального банку.
Водночас наразі немає підтверджень того, що президент готує звільнення голови НБУ. Bloomberg із посиланням на джерела зазначає, що питання можливої заміни Пишного наразі не стоїть на порядку денному, а в Офісі президента не визначилися з очевидним кандидатом на цю посаду.
