Golosnovinua.com

Позначка: Гжегож Браун

  • Браун сам зняв, як б’є молотом по пам’ятнику УПА: скандальне відео може стати доказом у справі

    Браун сам зняв, як б’є молотом по пам’ятнику УПА: скандальне відео може стати доказом у справі

    У Польщі розгорівся новий скандал навколо одного з найсуперечливіших політиків країни — лідера «Конфедерації польської корони» та депутата Європарламенту Гжегожа Брауна. Політик оприлюднив відео, на якому особисто завдає ударів металевим інструментом по пам’ятнику членам Української повстанської армії в урочищі Бялисток у гміні Долгобичув поблизу польсько-українського кордону. На тому самому записі схожі дії виконує Марчин «Борис» Мікша, пов’язаний із партією Брауна. Тим часом місцева поліція вже розслідує пошкодження цього меморіалу, а опублікований політиком матеріал може стати частиною доказової бази.

    На відео Браун стоїть біля гранітного обеліска та кілька разів б’є по ньому важким металевим інструментом. Політик не приховує мети своїх дій і прямо заявляє, що пам’ятник, на його думку, має бути демонтований. У дописі до відео він назвав обеліск таким, що «ображає пам’ять жертв українського геноциду проти поляків», і вимагав його ліквідації.

    Сам Браун стверджує, що меморіал є незаконним і прославляє УПА. Він також заявив, що споруду мали демонтувати державні або місцеві служби ще після її виявлення. Водночас політик не навів рішення суду чи іншого документа, який би надавав йому особисто право пошкоджувати об’єкт.

    Саме ця обставина тепер може мати юридичне значення. Команда повітової поліції в Грубешові вже веде провадження щодо пошкодження пам’ятника. Правоохоронці перевіряють можливі ознаки наруги над пам’ятником і місцем поховання, пошкодження майна та дій, пов’язаних із ненавистю за національною ознакою. Справу контролює районна прокуратура в Грубешові. За даними польського регіонального видання Lublin112, за окремі правопорушення, які перевіряють слідчі, може загрожувати до п’яти років позбавлення волі.

    Водночас важливо не змішувати кілька різних епізодів. Ще 6 вересня поліція зафіксувала нове пошкодження написів на цьому ж обеліску і тоді повідомляла про невідомих осіб. До публікації відео Брауна правоохоронці не заявляли, що саме він або його соратники є авторами всіх пошкоджень. Польські медіа наголошують: сам факт появи політика на записі з молотом не доводить автоматично, що всі ушкодження, які вже розслідує поліція, були завдані саме під час зафіксованого епізоду. Це мають встановити слідчі.

    Однак відео може серйозно вплинути на розслідування. Правоохоронці збирають докази, опитують свідків та мають встановити, які саме пошкодження з’явилися під час дій, зафіксованих на відео. До того ж після вихідних Браун сам повідомляв, що перебував у цьому районі та відвідував, зокрема, Долгобичув і Бялисток.

    Сам меморіал має складну історію. В урочищі Бялисток поблизу села Ліски поховані 41 член УПА, які загинули у лютому 1946 року під час бою з підрозділом радянського НКВС. За даними польських історичних джерел, перше невелике вшанування на цьому місці з’явилося орієнтовно у 1996–1997 роках. У 2019 році на могилі встановили великий гранітний камінь із гербом України, написом та даними похованих.

    На обеліску зазначено, що він присвячений «полеглим солдатам УПА за волю України» 26 лютого 1946 року. Також на камені викарбувані імена, псевдоніми, роки народження та місця походження похованих. Польські видання зазначають, що меморіал стоїть безпосередньо на місці поховання.

    Водночас правовий статус об’єкта справді залишається предметом суперечок. Люблінське воєводське управління раніше повідомляло, що могила членів УПА в гміні Долгобичув не внесена до офіційного реєстру військових могил і кладовищ, який веде воєвода. Ще у листопаді 2025 року депутат польського Сейму Анджей Запаловський направив до Міністерства культури парламентський запит щодо того, хто і на якій правовій підставі встановив цей пам’ятник та чи відповідає він польському законодавству.

    Але відсутність об’єкта у такому реєстрі сама по собі не означає автоматичного права громадян його руйнувати. Польські правоохоронці саме тому окремо перевіряють факт пошкодження майна та наруги над місцем поховання.

    Обеліск уже неодноразово ставав мішенню вандалів. Наприкінці липня 2026 року невідомі розмалювали його фарбою та відрізали декоративну металеву арку. На місці тоді знайшли балончик із фарбою, пляшку з-під алкоголю, футболку, а у кущах — відрізаний фрагмент конструкції. Посольство України в Польщі засудило той інцидент і закликало залишати місця поховання поза політичними конфліктами незалежно від складних сторінок польсько-української історії.

    У вересні пам’ятник пошкодили знову. 6 вересня невідомі зіпсували написи на камені, після чого поліція почала чергове розслідування. На той момент нікого не затримали.

    Історичний контекст додатково ускладнює ситуацію. УПА залишається однією з найбільш конфліктних тем у відносинах України та Польщі через масові вбивства польського цивільного населення на Волині та в Галичині під час Другої світової війни. Польський парламент і державні інституції використовують щодо цих злочинів визначення «геноцид». Водночас конкретне поховання біля Лісків стосується членів УПА, загиблих у 1946 році у бою з НКВС, уже після завершення Другої світової.

    У польській політиці ця тема останніми роками дедалі частіше стає частиною гострої внутрішньої боротьби. Браун будує значну частину власної політичної кампанії на різкій антиукраїнській риториці. Його «Конфедерація польської корони» офіційно очолюється ним, а сам політик є депутатом Європарламенту.

    Причому називати Брауна абсолютно маргінальним політиком уже складно. На президентських виборах 2025 року він отримав 1 242 917 голосів, або 6,34%, посівши четверте місце в першому турі. Це офіційні дані польської Національної виборчої комісії.

    Браун і раніше неодноразово опинявся в центрі гучних скандалів. У грудні 2023 року він використав вогнегасник, щоб загасити ханукальні свічки в будівлі польського Сейму. Reuters також нагадував про його попередні проросійські заяви, демонстративне знищення символіки ЄС та України й інші провокаційні акції.

    У 2025 році Браун також заявив, що газові камери в Аушвіц-Біркенау нібито були «фейком», після чого польська прокуратура почала розслідування за фактом заперечення нацистських злочинів. У березні 2026 року Європарламент погодився зняти з нього депутатський імунітет у рамках відповідного провадження. Європейський парламент окремо наголосив, що не знайшов ознак того, що кримінальна справа має на меті політичне переслідування Брауна.

    Тепер до цього переліку може додатися справа про пам’ятник у Бялистоку. Поки що офіційних повідомлень про висунення Брауну нових обвинувачень саме через відео з молотом немає. Поліція та прокуратура продовжують встановлювати обставини пошкодження меморіалу.

    Але ситуація вже виглядає нетипово навіть для звичних скандалів навколо політика: цього разу Браун не просто зробив різку заяву, а сам оприлюднив кадри, на яких видно його фізичні дії щодо об’єкта, який уже перебуває в центрі поліцейського розслідування. Тепер оцінку тому, чи були ці дії злочином, мають дати польські слідчі та прокуратура.

  • Уряд Польщі назвав причину нападів на українців

    Уряд Польщі назвав причину нападів на українців

    Речник уряду Польщі Адам Шлапка пов’язав зростання кількості випадків насильства щодо українців із риторикою та діями представників правих політичних сил. За його словами, саме політики правого табору сприяли формуванню атмосфери, яка толерує прояви ненависті та агресії.

    Відповідні заяви Шлапка зробив у відповідь на критику з боку канцелярії президента Польщі Кароля Навроцького, де раніше заявили, що уряд не може впоратися зі зростанням агресії в країні.

    За словами речника польського уряду, відповідальність за нинішню ситуацію значною мірою лежить на політичному таборі “Об’єднаної правиці”. Він стверджує, що саме ця політична сила протягом останніх років створювала суспільну атмосферу, яка сприяла радикалізації окремих груп та зростанню проявів нетерпимості.

    Шлапка також звинуватив лідера партії “Право і справедливість” Ярослава Качинського у тому, що він відкрив шлях до польської політики представникам радикальних середовищ. На його думку, окремі політики правого спектра дедалі частіше використовують риторику, схожу на висловлювання ультраправого політика Гжегожа Брауна, який відомий своїми проросійськими поглядами та резонансними заявами.

    Речник уряду наголосив, що подібні висловлювання створюють небезпечний суспільний фон і фактично легітимізують мову ненависті.

    “Усе це є діями, які в публічному просторі фактично дають дозвіл на ненависть”, – заявив Шлапка.

    Окремо представник уряду розкритикував президента Польщі Кароля Навроцького. За його словами, глава держави не реагує належним чином на нещодавні випадки агресії, що також викликає занепокоєння уряду.

    Шлапка назвав подібну поведінку політиків безвідповідальною та заявив, що її наслідки можуть бути надзвичайно серйозними.

    “Це просто варварські дії з боку політиків. Їхні наслідки є дуже жорстокими, але ми боротимемося з цим із усією безкомпромісністю”, – наголосив він.

    Заяви речника уряду пролунали на тлі резонансного нападу на українців у Польщі. 27 липня у Вроцлаві група молодиків жорстоко побила українку та її хлопця. Інцидент викликав широкий суспільний резонанс як у Польщі, так і в Україні.

    Згодом польські правоохоронці повідомили про затримання осіб, яких підозрюють у причетності до нападу. Наразі тривають слідчі дії, правоохоронці встановлюють усі обставини інциденту та мотиви нападників.

    Останнім часом тема безпеки українців у Польщі дедалі частіше стає предметом політичних дискусій. На тлі окремих випадків насильства між представниками влади та опозиції посилюється взаємна критика щодо причин зростання суспільної напруги, а уряд запевняє, що вживатиме жорстких заходів для протидії злочинам на ґрунті ненависті та захисту всіх людей, які перебувають на території країни.

  • Туск різко змінив курс: чому Польща за рік до виборів дедалі жорсткіше говорить про Україну

    Туск різко змінив курс: чому Польща за рік до виборів дедалі жорсткіше говорить про Україну

    Ще кілька років тому Дональд Туск був одним із найбільш послідовних прихильників підтримки України серед європейських лідерів. Саме його уряд після повернення до влади наприкінці 2023 року в Києві сприймали як шанс на відновлення стабільних відносин після багаторічного конфлікту з консервативною партією «Право і справедливість» (PiS). Однак літо 2026 року демонструє зовсім іншу картину. Польський прем’єр дедалі частіше робить жорсткі заяви щодо України, говорить про необхідність «доброї волі з боку Києва», підтримує обмеження соціальних пільг для українців, а його уряд дедалі активніше використовує теми історичної пам’яті, міграції та безпеки.

    На перший погляд така трансформація може виглядати несподіваною. Проте якщо розглядати її крізь призму польської внутрішньої політики, стає зрозуміло: головною причиною є не зміна геополітичних орієнтирів Варшави, а початок тривалої парламентської кампанії, яка фактично вже стартувала.

    Чому Польща входить у найважчий політичний цикл

    Парламентські вибори в Польщі мають відбутися восени 2027 року. Попри те, що до них ще більше року, польські партії вже фактично перейшли у передвиборчий режим. Саме цим пояснюється різке загострення політичної боротьби, зміна риторики та дедалі активніше використання теми України у внутрішній дискусії.

    Після перемоги на виборах 2023 року коаліція Дональда Туска обіцяла масштабні реформи, відновлення верховенства права, покращення відносин із Європейським Союзом та модернізацію держави. Частину цих обіцянок вдалося реалізувати, однак багато ключових реформ або затягнулися, або залишилися незавершеними. Додаткові труднощі створило співіснування уряду з президентом Каролем Навроцьким, який представляє правоконсервативний табір і неодноразово демонстрував готовність використовувати президентські повноваження для стримування уряду.

    На цьому тлі польський політичний простір дедалі більше поляризується. До традиційного протистояння між «Громадянською коаліцією» та PiS додалося стрімке зростання популярності ультраправих сил.

    Праві дедалі сильніші

    Останні соціологічні дослідження свідчать, що дедалі більше поляків підтримують сили, які займають жорсткішу позицію щодо міграції, Європейського Союзу та України.

    Насамперед ідеться про «Конфедерацію» та політичне середовище Гжегожа Брауна, які активно використовують антиімміграційну та антиукраїнську риторику. Для цих політичних сил українська тематика стала одним із головних інструментів мобілізації електорату.

    У такій ситуації Дональд Туск опинився перед складним вибором. Якщо залишатися виключно на ліберальних позиціях, частина центристського електорату може перейти до правих партій. Якщо ж частково переймати їхню риторику, можна спробувати зменшити втрати виборців.

    Саме цим багато польських оглядачів пояснюють жорсткі заяви уряду останніх місяців.

    Чому змінилася риторика щодо України

    Показовою стала заява Дональда Туска про те, що добрі польсько-українські відносини відповідають інтересам обох держав, однак вони потребують «доброї волі також із боку Києва». Прем’єр наголосив, що більше не буде ситуації, коли лише Варшава демонструє поступливість.

    Подібні заяви стали суттєво жорсткішими порівняно з риторикою польського уряду 2024–2025 років.

    Йдеться насамперед про кілька чутливих тем:

    • історичну пам’ять;
    • соціальні виплати українським біженцям;
    • медичне забезпечення;
    • аграрні суперечки;
    • питання вступу України до ЄС.

    Водночас навіть за більш жорсткої риторики офіційна Варшава не відмовляється від стратегічної підтримки України у війні проти Росії. Польща залишається одним із ключових логістичних хабів військової допомоги та продовжує співпрацю із союзниками по НАТО.

    Президент Навроцький задає новий політичний тон

    Додатковим фактором стала поява нового президента Польщі Кароля Навроцького.

    Після вступу на посаду він швидко став одним із найпопулярніших польських політиків. Згідно з опитуванням IBRiS, рівень довіри до нього перевищив 54%, що стало рекордним показником. При цьому сам Туск має значно вищий антирейтинг, ніж президент, хоча залишається одним із найвпливовіших політиків країни.

    Навроцький ще під час виборчої кампанії заявляв про намір жорсткіше відстоювати польські інтереси у відносинах з Україною, особливо в історичних питаннях.

    Для уряду це створює додатковий політичний тиск.

    Українське питання стало внутрішньою політикою

    Сьогодні українська тема у Польщі вже давно перестала бути лише питанням зовнішньої політики.

    Вона використовується практично у всіх внутрішніх дискусіях:

    • соціальна політика;
    • медицина;
    • ринок праці;
    • аграрний сектор;
    • бюджет;
    • міграція;
    • історична пам’ять.

    Через це практично будь-яка політична сила вимушена формувати власну позицію щодо України.

    Чи означає це зміну польської політики

    Не зовсім. Попри жорсткі заяви, жодна з основних парламентських партій Польщі не виступає за припинення допомоги Україні у війні.

    Навіть коли між Києвом і Варшавою виникають гострі суперечки, польська влада продовжує підтверджувати підтримку української оборони та членства України у західних безпекових структурах за виконання необхідних умов.

    Фактично нинішня жорсткіша риторика більше стосується двосторонніх політичних відносин і внутрішнього електорального позиціонування, ніж перегляду стратегічного курсу держави.

    Вибори визначатимуть тон до 2027 року

    У найближчі місяці політична конкуренція в Польщі лише посилюватиметься.

    Праві партії намагатимуться показати уряд Туска занадто поступливим щодо України.

    Натомість сам Туск, імовірно, й надалі балансуватиме між стратегічною підтримкою Києва та дедалі жорсткішою риторикою для внутрішньої аудиторії.

    Саме тому українсько-польські відносини, найімовірніше, ще неодноразово переживатимуть періоди політичного загострення. При цьому важливо розрізняти електоральну риторику та реальну державну політику. Попри гострі заяви окремих політиків, Польща залишається одним із ключових союзників України в Європі, а її безпекові інтереси, як і раніше, тісно пов’язані з успішним спротивом України російській агресії. Саме тому нинішня жорсткість Варшави значною мірою є відображенням внутрішньої боротьби за голоси виборців напередодні парламентських виборів, а не свідченням кардинальної зміни стратегічного курсу польської держави.

  • Навроцький встановив рекорд довіри в Польщі

    Навроцький встановив рекорд довіри в Польщі

    Президент Польщі Кароль Навроцький очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордним показником 54,8%, що стало найвищим результатом за весь час проведення подібних соціологічних вимірювань. За даними опитування IBRiS, проведеного на замовлення видання Onet, рівень довіри до нього зріс одразу на 8,4 відсоткового пункта за один місяць, що аналітики називають одним із найрізкіших стрибків у політичних рейтингах останніх років у Польщі.

    Соціологічні дані свідчать, що 23,8% респондентів висловили до президента “однозначну довіру”, тоді як ще 31% заявили, що “скоріше довіряють” йому. Водночас 39,3% опитаних висловили недовіру, а 8,8% не змогли визначитися зі своєю позицією. Попри значну частку критично налаштованих громадян, загальний баланс підтримки виявився позитивним і забезпечив Навроцькому перше місце серед усіх політиків, включених до дослідження.

    Поточний результат польського президента перевищив попередній рекорд, який належав лідеру партії “Польща-2050” Шимон Головня, котрий на піку своєї популярності мав 54,4% довіри. Таким чином, Навроцький встановив нову планку суспільної підтримки в межах польських політичних рейтингів, фактично оновивши історичний максимум цього показника.

    Соціологи та політичні оглядачі звертають увагу, що настільки різке зростання рейтингу може бути пов’язане з низкою політичних рішень і публічних заяв президента у попередні тижні. Зокрема, у польському інформаційному просторі активно обговорюється його рішення щодо відкликання державної відзнаки — ордену Білого орла — врученого президенту України Володимир Зеленський. Хоча офіційно причинно-наслідковий зв’язок між цими подіями та рейтингами не підтверджений, збіг у часі між ухваленням рішення та проведенням опитування (19–21 червня) дозволяє припускати вплив політичного контексту на зміну суспільних настроїв.

    Друге місце в рейтингу довіри посів міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський із результатом 42,6%. Його позиція залишилася відносно стабільною, оскільки зміни у порівнянні з попереднім місяцем становлять лише мінус 0,1 відсоткового пункта. Третю сходинку рейтингу зайняв прем’єр-міністр Дональд Туск, якому довіряють 38,1% опитаних громадян. Попри помірне зростання довіри на 1,5 пункта, рівень недовіри до нього залишається високим і становить 57,6%.

    Далі у списку розташувався спікер Сейму Влодзімеж Чажастий із 36% довіри, за ним — експрем’єр від опозиційної партії “Право і справедливість” Матеуш Моравецький із 35,3%. Обидва політики утримують середні позиції рейтингу, демонструючи відносну стабільність підтримки без різких коливань.

    Водночас помітні зміни зафіксовані у показниках окремих політиків. Мер Варшави Рафал Тшасковський втратив 5,6 відсоткового пункта довіри, опустившись до 32,5%. Такий спад аналітики пов’язують із внутрішніми політичними суперечками та резонансними подіями у міському управлінні, які активно обговорювалися у польських медіа.

    Подібну негативну динаміку показав і один із лідерів ультраправої “Конфедерації” Кшиштоф Босак, рейтинг якого знизився на 5,1 пункта до 29,9%. Натомість інший представник цього політичного спектра Гжегож Браун навпаки продемонстрував суттєве зростання довіри — плюс 7,3 пункта, до рівня 23,7%, що стало одним із найбільш помітних позитивних змін у нижній частині рейтингу.

    У цілому опитування IBRiS фіксує доволі високу динаміку суспільних настроїв у Польщі, де рейтинги провідних політиків змінюються під впливом як внутрішньополітичних подій, так і міжнародного контексту. Результати дослідження також демонструють збереження високого рівня поляризації суспільства, оскільки практично кожен із лідерів рейтингу має значну частку як прихильників, так і критиків.

  • Квасневський жорстко попередив Зеленського: Україна ризикує втратити Польщу через одну помилку

    Квасневський жорстко попередив Зеленського: Україна ризикує втратити Польщу через одну помилку

    Колишній президент Польщі Александр Квасневський заявив, що Володимир Зеленський припустився політичної помилки, коли в Україні ухвалили рішення назвати підрозділ Сил спеціальних операцій на честь Героїв УПА. На думку експрезидента, цей крок загострив і без того чутливу історичну тему у відносинах Києва та Варшави й дав додатковий аргумент польським політичним силам, які будують кампанії на антиукраїнських настроях.

    Про це Квасневський сказав в інтерв’ю «Європейській правді» у Ґданську, напередодні Конференції з відновлення України URC-2026.

    Експрезидент Польщі наголосив, що системно підтримує Україну та вважає її вступ до Європейського Союзу вигідним не лише для Києва, а й для самої Польщі. Водночас він попередив: польсько-українські відносини зараз опинилися у небезпечній точці, коли ініціативу можуть перехопити радикали з обох боків.

    «Не можна віддавати польсько-українські відносини в руки радикалів», – заявив Квасневський.

    За його словами, якщо саме радикальні сили почнуть визначати тон відносин між двома країнами, це може стати початком серйозної політичної катастрофи. Особливо небезпечно це виглядає на тлі майбутніх парламентських виборів у Польщі 2027 року, де українське питання, за прогнозом Квасневського, стане однією з ключових тем.

    Окремо він розкритикував рішення щодо підрозділу ССО імені Героїв УПА. Квасневський вважає, що це було «неправильно прораховане рішення», яке вдарило по польському суспільному сприйняттю України. При цьому він визнав, що тепер Зеленський політично не може просто скасувати це рішення, як і президент Польщі Кароль Навроцький не може відмовитися від уже обраної жорсткої лінії.

    Квасневський також згадав, що керівник ГУР Кирило Буданов приїздив до Варшави, аби знайти вихід із ситуації, однак, за словами експрезидента Польщі, розв’язати кризу не вдалося.

    Особливу увагу Квасневський приділив Каролю Навроцькому. Він назвав нового польського президента «особливим випадком» і зазначив, що той ще до виборів займав дуже жорстку позицію щодо історичних питань, зокрема Волині та УПА. На думку Квасневського, Навроцький прагне стати центром правої коаліції у Польщі після виборів 2027 року.

    До такої коаліції, за його оцінкою, можуть увійти «Право і справедливість», «Конфедерація» та «Конфедерація польської корони» Гжегожа Брауна. Квасневський попередив, що якщо ці сили отримають більшість, це буде поганою новиною для України, Польщі та Європейського Союзу.

    Він також наголосив, що антиукраїнські настрої в Польщі існують, але не є позицією більшості суспільства. За словами експрезидента, більшість українців у Польщі працюють, дотримуються законів і допомагають польській економіці. Однак окремі резонансні випадки за участі українців використовуються політиками для розпалювання негативу.

    Квасневський навів приклад із досвіду Польщі після вступу до ЄС, коли у Великій Британії також були кримінальні історії за участі поляків. Він згадав, як під час аудієнції у королеви Єлизавети II вибачався за вбивство, яке скоїв поляк, але королева відповіла, що пам’ятає передусім внесок поляків у боротьбу під час Другої світової війни.

    На думку Квасневського, подібну логіку варто застосовувати й до українців у Польщі: окремі інциденти не мають перекреслювати загальну роль українців, які живуть, працюють і підтримують польську економіку.

    Експрезидент також нагадав про формулу польсько-українського примирення «пробачаємо і просимо пробачення», яку він погоджував із президентом України Леонідом Кучмою ще у 1997 році. За його словами, тоді це було дуже складно, адже багато свідків Волинської трагедії були живими, але діалог усе ж працював.

    Квасневський вважає, що згодом обидві сторони недостатньо підтримували цей процес. Не було достатньо діалогу між істориками, інтелектуалами та науковцями. Новий шанс для зближення з’явився після початку повномасштабної війни, коли поляки масово й щиро прийняли українських біженців. Але з часом втома від війни та політичні маніпуляції знову посилили напругу.

    Попри нинішню кризу, Квасневський заявив, що вірить у майбутнє членство України в Європейському Союзі. Він підкреслив, що шлях до ЄС тривалий і складний, але Україна вже далеко не на початку цього процесу. За його словами, Польща пройшла шлях від Угоди про асоціацію до членства в ЄС за 13 років, тому Києву також потрібно готуватися до довгих переговорів і складних реформ.

    Серед найбільш чутливих питань він назвав сільське господарство, сферу послуг, боротьбу з корупцією та незалежність судової влади. Квасневський запропонував створювати спільні експертні групи між Україною та ЄС, які допоможуть знаходити рішення у найскладніших сферах.

    Щодо НАТО експрезидент Польщі був значно обережнішим. На його думку, членство України в Альянсі було б найкращою гарантією безпеки не лише для України, а й для всієї Європи. Водночас він визнав, що за нинішньої позиції США, зокрема президента Дональда Трампа, вступ України до НАТО наразі виглядає нереалістичним.

    Натомість членство в ЄС Квасневський назвав цілком досяжною гарантією безпеки. Він заявив, що й надалі підтримуватиме європейське майбутнє України, бо вважає це стратегічно важливим для Польщі та Європи.

    Наприкінці інтерв’ю Квасневський висловив думку, що в найближчі місяці у війні може статися певний прорив. Водночас він уточнив, що не очікує повноцінної мирної угоди, адже не вірить у надійний мир із нинішньою Росією. Однак, на його думку, можливим може стати перемир’я, яке відкриє для України та Європи нове політичне вікно можливостей.