Golosnovinua.com

Позначка: Х-101

  • «Перегрупування стратегічної авіації»: РФ перекидає Ту-95МС із Далекого Сходу та готується до масованого удару

    «Перегрупування стратегічної авіації»: РФ перекидає Ту-95МС із Далекого Сходу та готується до масованого удару

    Військові моніторингові джерела та аналітики фіксують підвищену активність дальньої авіації Повітряно-космічних сил РФ. Зафіксовано активну передислокацію стратегічних бомбардувальників Ту-95МС із бази постійного базування «Українка» (Амурська область, Далекий Схід) на аеродроми європейської частини Росії, що традиційно передує підготовці масованих ракетних атак по території України.

    Ключові деталі та оцінка загроз

    • Перельоти та дислокація: Протягом поточного тижня зафіксовано щонайменше два перельоти бортів Ту-95МС із Далекого Сходу на пускові аеродроми підльоту — «Оленья» (Мурманська область) та «Енгельс-2» (Саратовська область).
    • Спорядження боєкомплектом: За даними спостережень, на далекосхідному аеродромі підготовлено та споряджено крилатими ракетами типу Х-101/Х-555 ще 5 стратегічних ракетоносців перед їхнім перебазуванням ближче до кордонів України.
    • Прогнозовані терміни атаки: Накопичення бортів та завершення логістичного циклу підвезення ракет вказують на високу ймовірність здійснення масованого комбінованого удару наприкінці наступного тижня.
    • Тактична мета ворога: Перегрупування авіації відбувається паралельно з інтенсифікацією ударів дронами-камікадзе по прикордонних та припортових об’єктах, що може свідчити про спроби розвідати та виснажити сили ППО перед застосуванням високоточного ракетного озброєння.

    З застережень військових моніторингових служб:

    «Масштабне переміщення Ту-95МС із Далекого Сходу та їхнє оснащення ракетами Х-101 є чітким маркером фінальної фази підготовки до масованого удару. Населенню слід уважно реагувати на сигнали повітряної тривоги протягом найближчих днів».

     

  • Російська ракета стала останньою краплею: Польща готує Україні дефіцитні перехоплювачі Patriot

    Російська ракета стала останньою краплею: Польща готує Україні дефіцитні перехоплювачі Patriot

    Польща наблизилася до рішення про передачу Україні додаткових ракет-перехоплювачів для зенітно-ракетних комплексів Patriot. У Варшаві прямо пов’язують необхідність посилення української протиповітряної оборони із безпекою самої Польщі: чим більше російських ракет буде знищено ще над українською територією, тим менша ймовірність, що вони знову опиняться у повітряному просторі країни НАТО.

    Станом на ранок 14 серпня остаточного рішення про передачу боєприпасів ще не оголошено. Водночас заступниця міністра національної оборони Польщі Магдалена Собковяк-Чарнецька підтвердила, що уряд розглядає можливість передати Україні нову партію ракет Patriot і рішення може бути ухвалене протягом найближчих днів. Польські та українські медіа передають, що віцепрем’єр і міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш схиляється до підтримки такого кроку.

    Ключовий аргумент Варшави доволі прагматичний. Передані Україні перехоплювачі мають працювати не лише на захист українських міст та об’єктів критичної інфраструктури, але й фактично створювати додатковий рубіж безпеки перед польським кордоном. Собковяк-Чарнецька пояснила, що Україна зможе знищувати російські ракети над власною територією до того, як ті потенційно увійдуть до польського повітряного простору. Саме так позицію польської сторони описує Інститут вивчення війни у своєму звіті за 13 серпня.

    Для Варшави це вже не теоретичний сценарій.

    Російська Х-101 пролетіла над Польщею

    У ніч проти 30 липня під час масштабної російської атаки на Україну російська крилата ракета Х-101 увійшла до повітряного простору Польщі та впала поблизу села Тарнава-Колонія на сході країни. Місце падіння розташовувалося приблизно за 100 кілометрів від українського кордону. Внаслідок вибуху утворилася вирва близько десяти метрів завширшки. Люди не постраждали, оскільки ракета впала у незаселеній місцевості.

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск тоді заявив, що знайдені уламки вказували саме на російську крилату ракету Х-101. Водночас польська влада не побачила доказів того, що Росія навмисно цілилася по території Польщі. За словами Туска, польські сили були готові збити ракету, якби вона продовжила політ і створила безпосередню загрозу населеним пунктам.

    Польські та союзницькі системи ППО й авіація під час російської атаки перебували у стані підвищеної готовності. Військові радари відстежували групи ракет, які рухалися над заходом України, а після появи невідомого об’єкта в польському повітряному просторі на перехоплення підіймалася авіація.

    НАТО пізніше також підтвердило, що йшлося про російську ракету. Інцидент став черговим випадком, коли наслідки російських ударів по Україні безпосередньо зачепили територію Альянсу.

    Саме після цього у Варшаві активізувалася дискусія про те, чи не ефективніше частину наявних ракет-перехоплювачів передати Україні, щоб російські цілі знищувалися ще до наближення до польського кордону.

    Україні критично потрібні ракети Patriot

    Тема перехоплювачів Patriot стала особливо гострою через дедалі масштабніше застосування Росією ракет різних типів, зокрема балістичних.

    Patriot залишається одним із ключових засобів української ППО для боротьби з найскладнішими повітряними цілями, передусім балістичними ракетами. Саме дефіцит ракет-перехоплювачів обмежує кількість цілей, які Україна може знищувати під час масованих атак.

    Показовою стала російська атака 30 липня. За даними The Wall Street Journal, українські сили тоді змогли перехопити більшість крилатих ракет і ударних безпілотників, однак із дев’яти запущених Росією балістичних ракет було збито лише одну. Видання прямо пов’язувало такий результат із гострим дефіцитом перехоплювачів Patriot.

    Саме цю проблему окремо виділяє й Інститут вивчення війни.

    Аналітики ISW вважають, що збільшення Росією застосування балістичних ракет може бути пов’язане з розрахунком Кремля на обмежені українські запаси ракет Patriot. На думку дослідників, Москва прагне використовувати нестачу засобів ППО як один зі способів посилення військового й політичного тиску на Київ.

    Якщо запас перехоплювачів обмежений, українському командуванню доводиться визначати пріоритетні об’єкти для захисту й фактично економити дорогі ракети для найнебезпечніших цілей.

    Саме тому навіть відносно невелика додаткова партія перехоплювачів може мати практичне значення.

    Польща захищатиме Україну — і водночас себе

    Польська логіка у цьому питанні відрізняється від звичайної військової допомоги.

    Передаючи Україні ракети Patriot, Варшава фактично переносить частину першої лінії своєї протиракетної оборони на схід. Якщо російську ракету, яка летить у напрямку західних регіонів України, буде знищено українською ППО, вона вже не зможе випадково чи внаслідок відхилення від маршруту потрапити у польський повітряний простір.

    Саме на цьому, за інформацією ISW, наголошує польське оборонне керівництво. Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш схиляється до погодження передачі, оскільки це дозволило б Україні знищувати російські ракети ще над власною територією.

    Фактично після падіння Х-101 на території Польщі дискусія отримала новий вимір: Patriot для України розглядаються вже не лише як допомога сусідній державі, яка воює проти Росії, а як елемент безпосередньої польської безпеки.

    Показово, що одразу після інциденту 30 липня Дональд Туск також заявив про намір продовжувати підтримку України та допустив надання додаткових засобів протиповітряної оборони.

    Чому Х-101 створює проблему навіть для країн НАТО

    Х-101 — одна з основних російських крилатих ракет повітряного базування, які застосовуються для ударів по Україні. За даними Reuters із посиланням на військових експертів, дальність її польоту перевищує 2,5 тисячі кілометрів. Росія активно використовує такі ракети від початку повномасштабної війни.

    Під час масштабних ударів маршрути крилатих ракет можуть проходити через західні регіони України та наближатися до кордонів НАТО. Саме тому Польща регулярно підіймає винищувачі та приводить системи ППО у підвищену готовність під час масованих російських атак.

    30 липня ситуація вийшла за межі звичайного спостереження — ракета фактично опинилася всередині польського повітряного простору і завершила політ далеко від кордону.

    НАТО назвало інцидент небезпечним наслідком російської агресії проти України. Генеральний секретар Альянсу після події контактував із Дональдом Туском, а представники НАТО наголосили на готовності захищати територію країн-членів.

    Рішення можуть оголосити найближчими днями

    Наразі ключове питання — скільки саме ракет Польща потенційно готова передати Україні. У публічних заявах польських посадовців конкретної кількості перехоплювачів не названо.

    Так само поки немає офіційно оголошеної дати постачання.

    Є лише підтвердження польського Міноборони, що можливість передачі нової партії розглядається, а рішення очікується найближчими днями. Тому говорити, що Польща вже передала або остаточно погодила передачу перехоплювачів, наразі було б передчасно.

    Втім політичний сигнал Варшави достатньо чіткий: падіння російської Х-101 на польській території продемонструвало, що посилення української ППО безпосередньо впливає і на безпеку східного флангу НАТО.

    Якщо уряд Польщі схвалить передачу, Україна отримає додатковий ресурс для захисту від російських ракет, а Польща — ще один рубіж, на якому потенційно небезпечні для неї цілі можуть бути знищені задовго до перетину кордону.

  • Росія перевиконує план із виробництва ракет: Скібіцький попередив, що паузи в ударах не буде

    Росія перевиконує план із виробництва ракет: Скібіцький попередив, що паузи в ударах не буде

    Росія продовжує нарощувати виробництво високоточного ракетного озброєння та перевиконує державне оборонне замовлення за низкою ключових типів ракет. Це дозволяє країні-агресору підтримувати високі темпи ракетних ударів по території України, тому найближчим часом очікувати тривалої паузи в атаках не варто. Про це заявив заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-майор Вадим Скібіцький в інтерв’ю РБК-Україна.

    За словами представника воєнної розвідки, Росія може змінювати тактику застосування озброєння, зменшуючи кількість ракет, які одночасно запускаються по одній цілі, однак повністю припиняти удари вона не планує. Водночас подальша інтенсивність атак значною мірою залежатиме від того, чи зможе російський військово-промисловий комплекс і надалі підтримувати нинішні темпи виробництва.

    «Вони зможуть зменшити кількість ракет, яка летить по одній цілі, але паузу вони навряд чи будуть робити. Адже зараз у них у пріоритеті ураження одних цілей, а потім вони будуть переключатися на інші. Проте все буде передусім залежати від обсягів їхнього виробництва – чи зможуть вони підтримувати нинішні темпи», – зазначив Скібіцький.

    Він підкреслив, що головним завданням української розвідки та інших складових Сил оборони залишається зрив планів російського військово-промислового комплексу. Для цього Україна працює як над отриманням інформації про виробництво озброєння, так і над завданням ударів по підприємствах оборонної галузі, складах боєприпасів та інших військових об’єктах на території Росії.

    За інформацією ГУР, російські підприємства вже перевищують заплановані показники виробництва за основними типами ракетного озброєння. Загалом рівень виконання місячних планів становить 110–120%, а окремі види ракет виробляються значно швидше, ніж передбачено державним оборонним замовленням.

    Зокрема, у липні Росія виконала план із виробництва стратегічних крилатих ракет Х-101 на 140%. Для морських крилатих ракет 3М14 «Калібр» цей показник становив 111%, а виробництво крилатих ракет Х-35 досягло 200% від запланованого обсягу.

    Скібіцький також навів конкретні цифри щодо виробничих планів. Так, на серпень Росія запланувала виготовити 72 ракети Х-101. Аналогічний план був і в липні, однак фактично російські підприємства випустили 87 ракет цього типу. Щодо ракет «Калібр», то при запланованих 26 одиницях у липні було вироблено 29.

    За словами представника ГУР, українська розвідка володіє документальними підтвердженнями як планів виробництва російського військово-промислового комплексу, так і фактичного виконання цих показників. Саме аналіз цих документів дозволяє оцінювати реальні виробничі можливості країни-агресора, а не покладатися лише на відкриті джерела чи непрямі оцінки.

    Окремо генерал-майор звернув увагу на ситуацію із виробництвом ракет «Циркон» та «Онікс». За даними ГУР, станом на 3 серпня Росія вже виконала річний план із виробництва цих двох типів ракет, визначений державним оборонним замовленням. Протягом перших семи місяців року було виготовлено 33 ракети «Циркон» та 60 ракет «Онікс».

    Обидві ракети спочатку розроблялися як протикорабельне озброєння, однак після модернізації російська армія активно застосовує їх і для ударів по наземних цілях на території України. Завдяки високій швидкості польоту та складності перехоплення вони становлять серйозну загрозу для систем протиповітряної оборони.

    Статистика застосування ракет у липні також демонструє зростання інтенсивності російських ударів. За оцінками ГУР, за кількістю запусків крилатих ракет Х-101, «Калібр» та Х-32 липень став другим наймасштабнішим місяцем 2026 року після лютого. Якщо в лютому російська армія використала 157 таких ракет, то в липні – 153.

    Ще більш показовою є ситуація з балістичними та гіперзвуковими засобами ураження. За словами Скібіцького, протягом липня Росія застосувала 198 балістичних і гіперзвукових ракет, серед яких 9М723 комплексу «Іскандер-М», ракети 48Н6 для комплексів С-400, а також «Циркони». Це стало найбільшим показником від початку 2026 року.

    Раніше Повітряні сили Збройних сил України повідомляли, що лише у липні українська протиповітряна оборона знищила понад 5300 повітряних цілей, серед яких були ударні безпілотники та ракети різних типів. Водночас саме балістичні ракети залишаються найбільшою проблемою для ППО через дуже короткий час підльоту та складність їхнього перехоплення.

    Попри міжнародні санкції, російський військово-промисловий комплекс продовжує адаптуватися до обмежень, збільшуючи випуск високоточного озброєння. Українська розвідка наголошує, що одним із ключових напрямків роботи Сил оборони залишається ураження підприємств оборонної промисловості, виробничих майданчиків, складів та логістичних центрів на території Росії. Саме такі дії мають на меті знизити можливості Кремля підтримувати нинішні темпи виробництва ракет і, відповідно, обмежити інтенсивність майбутніх масованих ударів по Україні.

  • Кремлю довелося накопичувати ракети: чому РФ мовчала майже два тижні

    Кремлю довелося накопичувати ракети: чому РФ мовчала майже два тижні

    Росія майже два тижні не здійснювала масштабних комбінованих атак по Україні перед нічним ударом 15 червня. Така пауза може свідчити не про зміну планів Кремля, а про залежність російського повітряного терору від темпів виробництва та накопичення ракет і дронів.

    Про це заявив військовий оглядач Олександр Коваленко, аналізуючи інтенсивність російських атак у першій половині червня.

    За його словами, протягом другого тижня червня російські окупаційні війська застосували по Україні 1 082 дрони-камікадзе Shahed-136, БМ-35 «Італмас», а також дрони-приманки типу «Гербера» та «Пародія». Українські сили протиповітряної оборони збили приблизно 949 повітряних цілей, тобто близько 87% від загальної кількості застосованих безпілотників.

    У порівнянні з першим тижнем червня інтенсивність атак суттєво знизилася. Тоді росіяни застосували 2 136 дронів, з яких було збито 1 945. Тобто кількість нальотів скоротилася майже вдвічі.

    Допис Олександра Коваленка у Facebook

    Загалом за першу половину червня Росія використала 3 218 дронів різних типів. Із них, за підрахунками Коваленка, українська ППО знищила 2 894 цілі. Це майже 90% від загальної кількості.

    Водночас експерт звернув увагу, що на другому тижні червня відсоток перехоплень дещо знизився. На його думку, це може бути пов’язано з тим, що російські війська намагалися бити по районах України, які менш щільно прикриті системами протиповітряної оборони.

    Окрема деталь — майже повна відсутність масштабних ракетних ударів упродовж другого тижня червня. За цей період РФ застосовувала ракетні засоби фактично поодинці. Зокрема, йдеться про кілька ракет Х-59/69 та 9М723/KN-23/5В55. Це, за оцінкою Коваленка, свідчить про накопичення боєкомплекту для більшого удару.

    Саме така атака відбулася в ніч на 15 червня. Тоді Росія завдала масованого комбінованого удару по Україні із застосуванням ракет різних типів та сотень безпілотників. Основним напрямком удару став Київ. Також ракетами атакували Дніпро та Харків.

    За даними Повітряних сил, у ніч на 15 червня російська армія застосувала 681 засіб повітряного нападу: 70 ракет і 611 безпілотників різних типів. Українська ППО знешкодила 632 повітряні цілі.

    Серед застосованого озброєння були протикорабельні ракети 3М22 «Циркон», балістичні ракети «Іскандер-М»/С-400, крилаті ракети Х-101 та «Іскандер-К», а також ударні БпЛА.

    Коваленко вважає, що нинішнє зниження інтенсивності російських атак прямо вказує на обмежені можливості РФ у виробництві та накопиченні засобів повітряного нападу. Іншими словами, Росія не може безперервно підтримувати максимальний темп масованих ударів і змушена робити паузи для підготовки нових атак.

    За першу половину червня, за даними експерта, РФ застосувала 43 ракети типу 9М723/KN-23/5В55, 27 ракет Х-101, 5 ракет «Калібр», 7 ракет Х-59/69 та 8 ракет «Циркон».

    Саме тому двотижнева перерва перед ударом 15 червня є важливим сигналом. Вона показує, що російський терор залишається системним, але не безмежним. Кремль намагається створити ефект постійної загрози, однак для великих комбінованих атак йому потрібно накопичувати ракети й дрони.

    Водночас це не означає зниження небезпеки для України. Навпаки, паузи між ударами можуть свідчити про підготовку нових масованих атак. Росія продовжує використовувати комбіновану тактику: одночасно запускає дрони, ракети різних типів і приманки, щоб перевантажити українську ППО та знайти слабкі місця в обороні.

    Особливо небезпечними залишаються балістичні ракети, які важче перехоплювати через високу швидкість і короткий час підльоту. Саме тому удари по великих містах, зокрема Києву, Дніпру та Харкову, залишаються однією з ключових загроз.

    Зменшення кількості російських ракет і дронів не варто сприймати як ознаку припинення терору. Йдеться радше про зміну ритму атак: після інтенсивних ударів РФ бере паузу, накопичує боєкомплект і знову намагається завдати масованого удару.

    Для України це означає необхідність не послаблювати увагу до повітряних тривог, посилювати систему ППО та нарощувати власні можливості для знищення російських засобів ураження ще до їх запуску.

  • «Циркони» з чипами Заходу: європейським послам показали іноземні деталі у ракетах РФ після масованої атаки по Україні

    «Циркони» з чипами Заходу: європейським послам показали іноземні деталі у ракетах РФ після масованої атаки по Україні

    Україна продемонструвала європейським дипломатам іноземні компоненти, виявлені у російських ракетах і дронах, якими Росія здійснила одну з наймасштабніших атак по Україні в ніч проти 24 травня. Уламки зброї, зібрані після ударів по Києву та інших регіонах, містили деталі виробництва США, Німеччини, Швейцарії, Великої Британії, Японії, Китаю та інших держав.

    Про це повідомили в Офісі президента України.

    За даними української влади, представникам європейських держав продемонстрували компоненти російських ракет «Циркон», «Калібр», Х-101, а також ударних дронів «Герань-2», якими РФ атакувала Україну у ніч на 24 травня.

    Особливу увагу дипломатів привернуло те, що частина іноземних компонентів була виготовлена вже у 2026 році, попри багаторівневі санкції проти Росії та офіційні заборони на постачання високотехнологічної продукції до країни-агресора.

    У Києві наголошують: це свідчить про те, що Росія досі має доступ до західної електроніки через посередників, паралельний імпорт та так звані «сірі» схеми постачання.

    За інформацією Офісу президента, дипломатам окремо показали плати з російської ракети «Орєшнік». На відміну від інших типів озброєння, ці елементи містили виключно російські та білоруські компоненти, виготовлені ще у 2004–2014 роках.

    Йдеться, зокрема, про мікрочипи та плати виробництва білоруського підприємства «Інтеграл», яке є одним із найбільших виробників електроніки у Білорусі та перебуває під санкціями Заходу.

    Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк під час зустрічі заявив, що критично важливо повністю перекрити постачання електронних компонентів до РФ.

    «Потрібно зосередитися та справді зупинити постачання деталей до Росії. Це стане значним ударом по потужностях російського оборонного виробництва», — наголосив він.

    За словами Власюка, Україна також закликала партнерів посилити контроль за доступом Білорусі до західної електроніки, оскільки частина продукції потрапляє до Росії саме через білоруські підприємства.

    У Києві вважають, що попри масштабні санкції, Росія змогла адаптуватися до обмежень і вибудувала мережу постачання критично важливих компонентів через треті країни.

    За даними української та західної розвідок, російський ВПК активно використовує компанії-посередники у країнах Кавказу, Центральної Азії, Близького Сходу та Азії для закупівлі мікроелектроніки подвійного призначення.

    Українська сторона наголошує, що сучасна російська високоточна зброя критично залежить від імпортних компонентів. Саме тому перекриття цих каналів може суттєво вплинути на здатність РФ виробляти ракети та дрони.

    На цьому тлі українська влада також закликала Європу активніше боротися з так званим «тіньовим флотом» Росії.

    Йдеться про мережу танкерів і суден, які використовуються для обходу санкцій, транспортування російської нафти та фінансування військової машини Кремля.

    Україна пропонує партнерам арештовувати такі судна на основі матеріалів, зібраних СБУ, ГУР, Службою зовнішньої розвідки та Офісом генерального прокурора.

    За інформацією ОП, під час зустрічі дипломатам також нагадали про масовану атаку РФ у ніч на 24 травня.

    Тоді Росія випустила по Україні сотні дронів та десятки ракет різних типів. У Києві, на Київщині та в інших регіонах було зафіксовано руйнування житлових будинків, пожежі та пошкодження цивільної інфраструктури.

    Одним із найбільш постраждалих районів столиці стала Лук’янівка, куди 25 травня міністр закордонних справ Андрій Сибіга запросив представників понад 70 іноземних держав.

    Дипломатам показали наслідки російських ударів, зруйновані будинки та уламки ракет.

    Крім того, внаслідок атаки було пошкоджено й будівлю Міністерства закордонних справ України.

    У Києві наголошують: демонстрація іноземних компонентів у російській зброї має стати ще одним аргументом для посилення санкційного тиску на РФ.

    Українська влада вже неодноразово заявляла, що Росія не змогла б підтримувати нинішні темпи виробництва ракет без доступу до західної мікроелектроніки.

    За оцінками аналітиків, у деяких типах російської зброї частка імпортних компонентів перевищує 70%.

    Попри це, російський ВПК продовжує знаходити шляхи обходу обмежень.

    Саме тому Україна закликає союзників перейти від формальних санкцій до жорсткішого контролю за експортом, реекспортом та діяльністю компаній-посередників.

    У Києві переконані: без перекриття доступу до електроніки та фінансових схем Росія не зможе довго підтримувати нинішній рівень ракетного терору проти України.

  • Батько загинув за Україну, а Росія вбила його доньок у Києві: моторошна історія після удару по багатоповерхівці

    Батько загинув за Україну, а Росія вбила його доньок у Києві: моторошна історія після удару по багатоповерхівці

    Російський удар по Києву 14 травня забрав життя двох доньок загиблого українського військового Євгена Яковлєва з позивним «Рижий». Їхній батько загинув три роки тому під час виконання бойового завдання, а тепер російська ракета влучила у житловий будинок у Дарницькому районі столиці, де перебували його діти.

    Про смерть молодшої доньки військового, учениці 6-А класу Любави Яковлєвої, повідомили у ліцеї №323 міста Києва. У навчальному закладі зазначили, що російська ракета забрала життя дівчинки вночі, а її старша сестра на той момент ще перебувала під завалами. Згодом стало відомо, що загинули обидві сестри. У ліцеї також нагадали, що їхній батько, Євген Яковлєв, загинув на війні три роки тому під час виконання бойового завдання.

    Трагедія сталася під час однієї з наймасованіших атак Росії на Київ. У ніч проти 14 травня російські війська завдали комбінованого ракетно-дронового удару по столиці. Найважчі наслідки зафіксували у Дарницькому районі, де було зруйновано під’їзд дев’ятиповерхового житлового будинку. За даними ДСНС, станом на ранок 15 травня внаслідок удару в Дарницькому районі загинули 24 людини, серед них троє дітей. Постраждали 48 людей, зокрема двоє дітей. Рятувальникам вдалося врятувати 30 мешканців.

    Пошуково-рятувальна операція тривала 28 годин. Кінологи обстежили 2 800 квадратних метрів території, а рятувальники вивезли понад 3 180 кубометрів уламків будівельних конструкцій. Психологічну допомогу отримали майже 400 людей.

    15 травня у Києві оголосили Днем жалоби за жертвами атаки. На офіційному порталі міської влади повідомили, що цього дня у столиці приспускають державні прапори на комунальних будівлях, а містян закликали утриматися від розважальних заходів і вшанувати пам’ять загиблих.

    За даними Повітряних сил, у ніч на 14 травня Росія застосувала проти України 675 ударних безпілотників, три аеробалістичні ракети Х-47 «Кинджал», 18 балістичних і 25 крилатих ракет. Сили ППО знешкодили 693 повітряні цілі.

    Президент Володимир Зеленський повідомляв, що, за попередніми даними, у дев’ятиповерховий житловий будинок у Дарницькому районі влучила російська крилата ракета Х-101. За його словами, ракету виготовили у другому кварталі 2026 року, що може свідчити про продовження постачання компонентів до Росії в обхід міжнародних санкцій.

    Історія родини Яковлєвих стала одним із найболючіших символів цієї атаки. Спочатку війна забрала батька, який пішов захищати Україну, а через три роки російський удар убив його дітей у столиці, далеко від лінії фронту. Ця трагедія вкотре показала, що Росія воює не лише проти українських військових, а й проти цивільних родин, дітей, шкіл, будинків і звичайного життя.

  • Витрати на мільярди доларів: як Росія готується до нових масованих ударів по Україні

    Витрати на мільярди доларів: як Росія готується до нових масованих ударів по Україні

    Міноборони Росії уклало контракти на постачання сотень крилатих і балістичних ракет у період з 2024 по 2027 роки. Йдеться про “Іскандери”, “Калібри”, Х-101, “Кинджали”, “Циркони” та навіть модифікації з ядерними боєголовками. Документи про закупівлі потрапили у розпорядження видання “Мілітарний” і вперше показують реальні обсяги та вартість цих ракет.

    Росія продовжує готуватися до тривалої ракетної війни проти України й паралельно нарощує запаси високоточного озброєння. Закупівельні документи Міноборони РФ фіксують замовлення на сотні одиниць різних типів ракет з поставками у 2024-2027 роках. Згідно з цими даними, російське оборонне відомство витратить на це мільярди доларів.

    Йдеться не лише про продовження випуску добре відомих ракет, які регулярно б’ють по українських містах, а й про контракти на нові дальнобійні модифікації, включно з варіантами, здатними нести ядерний заряд.

    Крилаті ракети комплексу “Іскандер-К”
    ОКБ “Новатор” отримало щонайменше два замовлення у 2024-2025 роках на виробництво 303 крилатих ракет 9М728 “Іскандер-К”. Це одна з найбільш масових ракет комплексу “Іскандер”; дальність польоту – приблизно 500 км, маса бойової частини – близько 480 кг. Орієнтовна вартість однієї ракети становить близько 1,5 млн доларів.

    Окремо вперше зафіксовано замовлення модернізованої ракети 9М729. На відміну від базової 9М728, її дальність заявлена понад 2000 км, що фактично виводить її за межі колишніх обмежень Договору про ракети середньої та меншої дальності. Для цієї ракети потрібна інша пускова установка (“Іскандер-М1”), вона несумісна зі стандартною. У 2025 році росіяни законтрактували 95 таких ракет за ціною приблизно 1,4–1,8 млн доларів за кожну.

    “Калібри”, включно з ядерною версією
    Крилаті ракети морського базування 3М14 “Калібр”, які Росія запускає з кораблів і підводних човнів проти українських цілей у глибокому тилу, залишаються одним із ключових інструментів масованих ударів. Контрактами передбачено 240 ракет на період 2022-2024 років і ще 450 ракет на 2025-2026 роки. Орієнтовна вартість – до 2 млн доларів за одиницю.

    Окремий пункт – “Калібри” зі спеціальною (ядерною) бойовою частиною. За документами, замовлено 56 ракет модифікації 3М-14С із ядерною боєголовкою з поставками у 2024-2026 роках. Вартість – близько 2–2,3 млн доларів за штуку. Цей факт означає, що РФ не лише поповнює звичайний ракетний арсенал, а й формує запас носіїв тактичної ядерної зброї морського базування.

    Х-101: головна зброя глибинних ударів
    Росія також нарощує виробництво крилатих ракет повітряного базування Х-101, які в документах проходять як “виріб 504АП”. Це модифікований варіант, доопрацьований вже під час повномасштабної війни. Він отримав теплові пастки та засоби радіоелектронної боротьби для ускладнення перехоплення, технології малопомітності й складну систему навігації, яка поєднує супутникові сигнали та корекцію за рельєфом місцевості. Дальність заявлена понад 2500 км. Носіями цих ракет залишаються стратегічні бомбардувальники Ту-95МСМ та Ту-160.

    МКБ “Радуга” отримало в 2024 році замовлення на випуск 525 таких ракет приблизно по 2 млн доларів за одиницю. На 2025 рік уже законтрактовано 700 ракет за ціною 2–2,4 млн доларів кожна, і ще 30 ракет заплановані на 2026 рік. Це показує, що РФ робить ставку на дальнобійні повітряні удари по українській інфраструктурі в тилу.

    “Изделие 506” / Х-БД: нова дальнобійна зброя
    У закупівельних документах фігурує і засекречена крилата ракета великої дальності “виріб 506”, відома також як Х-БД. У російських джерелах її описують як потенційну заміну Х-101 із ще більшою дальністю ураження — до 6500 км, а також із доплерівським радаром для огинання рельєфу. Публічних технічних підтверджень цим характеристикам поки немає, але контракти вже є: “Радуга” отримала два замовлення на 32 таких ракети (звичайні та “спеціальні”, тобто з ядерною частиною) у 2024 та 2026 роках. Оцінена ціна — приблизно 4,2 млн доларів за одиницю.

    “Іскандер-М”: ставка на балістику
    Окремий блок – це балістичні ракети оперативно-тактичного комплексу “Іскандер-М” (індекс 9М723). Такі ракети мають дальність до 500 км і можуть нести як уламково-фугасну бойову частину масою близько 480 кг, так і касетну бойову частину з десятками суббоєприпасів. На відміну від крилатих ракет, “Іскандер-М” важче перехопити більшістю класичних систем ППО.

    Коломенське “Конструкторское бюро машиностроения” отримало на 2024-2025 роки замовлення на 1202 балістичні ракети різних модифікацій 9М723. У тому числі:
    – 9М723-1К5 (185 ракет) з касетною БЧ, орієнтовно 3 млн доларів за одиницю;
    – 9М723-1Ф1 (59 ракет) з уламково-фугасною БЧ, близько 3 млн доларів за одиницю;
    – 9М723-1Ф2 (771 ракета) з іншою уламково-фугасною БЧ, приблизно 2,4 млн доларів за одиницю;
    – 9М723-1Ф3 (217 ракет) з третьою модифікацією уламково-фугасної БЧ, орієнтовно 189-238 млн рублів за ракету.

    Сумарно, за оцінкою “Мілітарного”, тільки на 2024 рік укладено контракти на виробництво 589 таких ракет, ще 643 — законтрактовано на наступний рік. Окремо згадується невелика партія з індексом 9М723-2 (18 ракет), яку пов’язують із проєктом “Іскандер-1000” підвищеної дальності. Ціна — приблизно 2,5 млн доларів за одиницю.

    “Кинджал”: дорога аеробалістика
    РФ також продовжує замовляти аеробалістичні ракети 9-С-7760 “Кинджал”, які у Кремлі називають “гіперзвуковими”. Українські джерела та західні ППО неодноразово демонстрували можливість перехоплення цих ракет, зокрема комплексами Patriot, попри російську пропаганду про їх нібито абсолютну невразливість. Ці ракети дорогі у виробництві й запускаються зі спеціально модифікованих літаків МіГ-31К.

    За даними закупівель, конструкторське бюро в Коломні отримало контракт на виробництво 44 “Кинджалів” у 2024 році та ще 144 ракет — на наступний рік. Вартість однієї ракети оцінюється приблизно у 4,5 млн доларів.

    “Циркон”: дорога і маловивчена зброя
    Окремим рядком іде протикорабельна ракета 3М22 “Циркон”. Вона декларується Росією як “гіперзвукова”, може запускатися з бойових кораблів і берегових комплексів “Бастіон”, і вже застосовувалася проти України, у тому числі по цілях у Запоріжжі та Києві. За даними української сторони, більшість запусків або була перехоплена, або не досягла заявлених цілей.

    Міноборони РФ уклало контракт на поставку по 80 “Цирконів” щороку у 2024-2026 роках. Вартість кожної ракети оцінена у 420-450 млн рублів, тобто близько 5,2–5,6 млн доларів за одиницю — це одна з найдорожчих номенклатур у переліку.

    Що це означає для України

    1. РФ не розслабляється: контракти на 2024-2027 роки підтверджують, що Москва планує підтримувати ракетоносійні платформи (Ту-95МСМ/Ту-160, МіГ-31К, флот Чорного моря, берегові комплекси та наземні ПУ “Іскандер”) у постійному бойовому режимі. Це свідчить про намір продовжувати масовані удари по критичній інфраструктурі та містах України в глибині території.

    2. РФ інвестує в ядерний компонент: замовлення “Калібрів” з ядерною бойовою частиною та нових Х-БД у “звичайному та спеціальному (ядерному) виконанні” показує готовність Кремля тримати ядерний шантаж у відкритому політичному обігу.

    3. Україна потребує ППО не тільки від “шахедів”: великі партії Х-101 і “Іскандерів” – це сигнал, що росія робить ставку на удари як з повітря, так і з землі. Баланс ППО має включати і далекобійні засоби протиракетної оборони проти балістики (“Іскандер-М”, “Кинджал”), і засоби боротьби з крилатими ракетами стратегічної авіації.