Golosnovinua.com

Позначка: хабар

  • Мільйон доларів на дронах: посадовець ДПСУ отримав нову підозру у гучній справі НАБУ

    Мільйон доларів на дронах: посадовець ДПСУ отримав нову підозру у гучній справі НАБУ

    Гучна справа про можливий мільйонний хабар на закупівлі безпілотників для Державної прикордонної служби отримала нове продовження. 23 вересня НАБУ і САП повідомили про нові підозри посадовцю ДПСУ та власнику приватної компанії, яких ще навесні викрили у провадженні щодо вимагання $1 млн за безперешкодне укладення та виконання контракту на постачання дронів. Тепер слідство говорить не лише про вимагання грошей, а й про окремий епізод передачі неправомірної вигоди та можливу легалізацію незаконних доходів через криптовалюту й придбання дорогого автомобіля.

    За даними НАБУ, історія почалася ще в серпні 2025 року, коли одна з військових частин ДПСУ розпочала закупівлю партії безпілотних авіаційних комплексів. До переговорної процедури допустили приватну компанію, яка спочатку запропонувала поставити техніку за 825 млн грн.

    У процес втрутився власник іншої компанії-виробника дронів. За версією слідства, він переконував конкурента не знижувати ціну, посилаючись на нібито попередні домовленості з Адміністрацією ДПСУ і очікуючи, що саме його компанія отримає контракт.

    Однак конкурент таки подав дешевшу пропозицію і виграв закупівлю.

    Саме після цього, стверджують НАБУ і САП, сценарій змінився: власник компанії, яка програла, у змові з представниками прикордонної служби нібито почав вимагати від переможця $1 млн за те, щоб із укладенням договору та прийманням техніки не виникало проблем.

    Для переконливості директору компанії-переможця навіть організували телефонну розмову з представником ДПСУ. За версією детективів, той заявив, що вимоги щодо передачі грошей нібито погоджені з Адміністрацією відомства.

    У травні 2026 року посадовцю прикордонної служби та власнику компанії повідомили перші підозри. Тоді дії фігурантів кваліфікували в межах статей про одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.

    Про цю справу раніше детально писала і «Ненька інфо»:

    $1 мільйон за контракт на дрони: суд арештував посадовця ДПСУ та виробника безпілотників у гучній корупційній справі

    Тоді Вищий антикорупційний суд обрав підозрюваним запобіжні заходи. За даними «Ненька інфо», посадовця ДПСУ взяли під варту з альтернативою застави у 4 млн грн, а для підприємця визначили значно більшу заставу — понад 44 млн грн.

    Але на цьому справа не зупинилася.

    Слідство знайшло ще один переказ — $50 тисяч у криптовалюті

    23 вересня НАБУ повідомило, що детективи встановили додатковий епізод передачі неправомірної вигоди.

    За версією слідства, власник приватної компанії переказав посадовцю ДПСУ 50 тисяч USDT — криптовалюти Tether, прив’язаної до долара США.

    За курсом НБУ на відповідний момент це становило понад 2,1 млн грн.

    Саме цей епізод став підставою для нової кваліфікації дій фігурантів. Тепер у справі йдеться, зокрема, про надання неправомірної вигоди за ч. 2 ст. 369 Кримінального кодексу.

    А щодо посадовця ДПСУ слідство пішло ще далі.

    15,4 млн грн перевели в USDT

    НАБУ заявляє, що прикордонник міг неодноразово отримувати незаконні доходи та приховувати їх у криптоактивах.

    За даними Бюро, у період із січня по квітень 2026 року він перевів у Tether кошти на суму понад 15,4 млн грн.

    Детективи проаналізували транзакції і дійшли висновку, що частину криптовалюти надалі конвертували у готівку.

    Один із криптогаманців правоохоронці, за інформацією НАБУ, виявили під час обшуку за місцем проживання посадовця.

    Саме тому йому додатково інкримінують легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом за ч. 2 ст. 209 КК України.

    Із крипти — у Mercedes

    Ще одна яскрава деталь нового епізоду — автомобіль.

    За версією НАБУ, частину грошей, які були виведені з криптовалюти у готівку, використали для придбання Mercedes-Benz GLC 300.

    Автомобіль при цьому оформили не на самого посадовця, а на його дружину.

    Саме цей ланцюжок — можливі незаконні доходи, криптовалюта, переведення в готівку і подальша купівля майна на близьку особу — слідство розглядає як один із епізодів потенційної легалізації коштів.

    Водночас НАБУ не називає прізвища посадовця чи підприємця у своєму офіційному повідомленні, тому пов’язувати справу з конкретними особами без додаткового підтвердження некоректно.

    Контракт на сотні мільйонів перетворився на мільйонний хабар

    Особливого резонансу історії додає сама логіка закупівлі.

    Компанія, яка зрештою виграла тендер, за даними слідства, зробила те, що за нормальної конкуренції мало б бути вигідним державі — знизила ціну.

    У попередньому матеріалі «Ненька інфо» йшлося, що закупівля стосувалася 270 безпілотних авіаційних комплексів, а після зниження ціни вартість контракту могла становити близько 760 млн грн замість початкових 825 млн.

    Саме після того, як дешевша пропозиція зруйнувала попередній сценарій, за версією слідства, і виникла вимога заплатити $1 млн за подальше безперешкодне виконання контракту.

    Тобто фактично йдеться про ситуацію, коли компанія виграла закупівлю завдяки нижчій ціні, але потім могла зіткнутися з вимогою заплатити окремо за те, щоб державний контракт узагалі нормально запрацював.

    Справи навколо закупівлі дронів множаться

    Це не єдине велике антикорупційне провадження навколо безпілотників.

    У серпні НАБУ і САП повідомили про нові підозри у справі Держспецзв’язку щодо закупівлі дронів у 2023 році. За даними слідства, загальна сума збитків у тому провадженні зросла з 90 млн до 254 млн грн, а ціни на техніку могли завищуватися на 60–90%.

    В іншому провадженні НАБУ вже завершило слідство щодо закупівель БПЛА та засобів РЕБ, де правоохоронці підозрюють групу посадовців і бізнесменів у системному заволодінні бюджетними коштами, які органи місцевого самоврядування направляли на потреби Сил оборони.

    На «Ненька інфо» також виходили матеріали про інші скандали навколо ринку безпілотників.

    Зокрема:

    Виробник дронів «Генерал Черешня» погрожував БФ «Твій Крок» через відмову купувати продукцію за завищеними цінами

    А ще:

    Мер Чернівців Роман Клічук опинився у центрі скандалу через закупівлю дронів із переплатою

    Є й окрема справа вже всередині самої прикордонної служби:

    Продав військові дрони, купив Lexus: на Одещині викрили начальника складу прикордонників

    Там, щоправда, йдеться про інше кримінальне провадження і не пов’язаних із нинішньою справою осіб.

    Що далі

    Після нових підозр історія з мільйоном доларів фактично перестала бути лише справою про ймовірне вимагання хабаря за контракт.

    Тепер детективи відстежують криптовалютні перекази, походження десятків мільйонів гривень, конвертацію USDT у готівку та придбання дорогого майна.

    При цьому НАБУ наголошує, що слідство ще триває і правоохоронці продовжують встановлювати інших осіб, які могли бути причетними до схеми.

    Тож справа, яка навесні почалася з підозри у вимаганні $1 млн за «безперешкодне» постачання дронів, до осені обросла новими епізодами — 50 тисячами USDT, понад 15,4 млн грн у криптовалюті та Mercedes-Benz, оформленим на дружину посадовця.

    І це може бути ще не фінал: НАБУ прямо зазначає, що коло можливих учасників продовжують встановлювати.

    Водночас усі описані обставини є версією слідства. Відповідно до Конституції України, підозрювані вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено в законному порядку обвинувальним вироком суду.

  • Гучний скандал у міністерстві: обшуки через можливу “торгівлю” санкціями

    Гучний скандал у міністерстві: обшуки через можливу “торгівлю” санкціями

    У Міністерстві розвитку громад та територій України вранці 23 вересня правоохоронці проводять слідчі дії щодо директора Департаменту політики відновлення. За інформацією самого відомства, розслідування стосується можливого отримання неправомірної вигоди за зняття санкцій із суб’єктів господарювання під час роботи посадовця на попередньому місці.

    Міністерство наголошує, що обставини справи не пов’язані з його нинішньою роботою у відомстві. Водночас там заявили, що через характер підозр не можуть ігнорувати можливі ризики й уже 23 вересня планують відсторонити посадовця від виконання обов’язків. Паралельно у міністерстві триває внутрішній аудит процесів.

    За даними «Цензор.НЕТ», посаду директора Департаменту політики відновлення нині обіймає Віктор Стеблиненко. Видання також зазначає, що слідчі дії проходять безпосередньо в офісі міністерства.

    У відомстві повідомили, що надають правоохоронцям необхідну інформацію та сприяють розслідуванню. Після завершення перевірок і слідства обіцяють ухвалити кадрові рішення відповідно до законодавства.

    Наразі правоохоронні органи публічно не повідомляли про оголошення підозри, суму ймовірної неправомірної вигоди чи конкретних суб’єктів господарювання, з яких могли знімати санкції. Тому ці деталі поки залишаються невідомими.

  • «Відкат» за дороги: заступника голови Хмельницької ОВА викрили на хабарі у 1,1 млн грн

    «Відкат» за дороги: заступника голови Хмельницької ОВА викрили на хабарі у 1,1 млн грн

    Служба безпеки України та Офіс генерального прокурора викрили ймовірну корупційну схему під час використання бюджетних коштів на ремонт та утримання доріг у Хмельницькій області. За даними слідства, один із заступників голови обласної військової адміністрації нібито вимагав від представника дорожньо-будівельної компанії 5% від вартості контракту в обмін на сприяння в укладенні угоди та фінансуванні робіт.

    Правоохоронці офіційно не назвали прізвище посадовця у своєму повідомленні. Водночас одразу кілька українських медіа з посиланням на джерела у правоохоронних органах повідомили, що йдеться про заступника голови Хмельницької ОВА Владислава Фалюша. У відкритому переліку керівництва Хмельницької облдержадміністрації Фалюш справді зазначений як заступник голови ОДА.

    За версією слідства, посадовець нібито запропонував приватній компанії забезпечити безперешкодне укладення контракту на ремонт міжобласних автомобільних доріг та подальше отримання бюджетного фінансування. Вартість такого сприяння становила 5% від загальної суми договору.

    До реалізації схеми, як стверджують правоохоронці, був залучений керівник профільної обласної державної установи. У повідомленнях Офісу генпрокурора, які цитують регіональні медіа, серед підозрюваних фігурує також очільник Служби місцевих доріг області. Загалом силовики задокументували передачу майже 1,1 млн грн неправомірної вигоди.

    Гроші, за інформацією СБУ, передавали не одноразово. Спецслужба задокументувала вимагання суми та її поетапну передачу частинами протягом червня. Після збору доказів правоохоронці провели затримання та слідчі дії.

    Саме ця деталь є принциповою для справи: слідство говорить не просто про усну домовленість, а про задокументовану передачу коштів. Водночас усі обставини ще мають бути перевірені судом, а підозрювані відповідно до закону вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено обвинувальним вироком.

    Фігурантам повідомили про підозру за ч. 3 ст. 368 та ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України. Перша стаття стосується одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище, друга — пропозиції, обіцянки або надання такої вигоди. За даними СБУ, у разі доведення вини санкції можуть передбачати до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Окремо слідчі перевіряють можливу причетність до оборудки інших посадових осіб. У матеріалах справи згадується один із керівників місцевого правоохоронного органу, а також представники органів місцевого самоврядування. Остаточного процесуального статусу цих осіб наразі публічно не повідомляли.

    Таким чином, коло фігурантів потенційно може бути ширшим, ніж двоє осіб, яким уже оголошено про підозру.

    Ім’я Владислава Фалюша у цій історії привернуло особливу увагу ще й через його попередню кар’єру. До переходу в обласну адміністрацію він багато років працював безпосередньо у дорожній сфері.

    У вересні 2024 року Кабінет Міністрів погодив його призначення заступником голови Хмельницької ОДА. До цього Фалюш керував державною установою «Служба місцевих доріг Хмельниччини».

    За відкритими біографічними даними, у березні 2021 року він став першим заступником директора державного підприємства «Хмельницька обласна служба місцевих автомобільних доріг», а згодом очолив структуру. Після реорганізації працював у «Службі місцевих доріг Хмельниччини». Тобто дорожня галузь була його профільним напрямом задовго до переходу на посаду заступника керівника області.

    Фалюш також має профільну освіту. Він навчався у Придніпровській державній академії будівництва та архітектури, де здобув спеціальність, пов’язану з автомобільними дорогами та аеродромами. Пізніше отримав юридичну освіту та ступінь магістра з публічного управління й адміністрування.

    Водночас його ім’я й раніше з’являлося у журналістських матеріалах. Зокрема, під час погодження призначення на посаду заступника голови ОДА медіа нагадували про розслідування щодо компанії «Дніпропром-М», бенефіціаром якої Фалюш був до квітня 2021 року.

    За даними, які свого часу наводили журналісти «Крим.Реалії» та Центру журналістських розслідувань, техніка цієї компанії могла використовуватися під час будівництва Керченського мосту на окупованому Росією Кримському півострові. Йшлося про дорожню техніку, яку у 2018 році завозили з окупованого Криму на материкову частину України через КПВВ «Чонгар».

    Ця історія не є частиною нинішнього кримінального провадження щодо можливих «відкатів» і не свідчить автоматично про порушення у поточній справі. Однак вона пояснює, чому особа чиновника одразу опинилася в центрі уваги після повідомлень про затримання.

    Декларації Фалюша також раніше привертали увагу ЗМІ. Перед його призначенням заступником голови ОВА Суспільне повідомляло, що у декларації за 2023 рік він зазначав квартиру у Дніпрі площею 157,5 кв. м, два паркомісця, квартиру площею 463,9 кв. м у Слобожанському, земельні ділянки, частки у нерухомості на тимчасово окупованій території Запорізької області, а також незавершені об’єкти у Гурзуфі в окупованому Криму.

    Серед транспортних засобів у декларації зазначалися Toyota Land Cruiser 2020 року, Nissan X-Trail 2018 року, причіп та водний транспорт. При цьому саме по собі володіння задекларованим майном не є доказом будь-якого правопорушення.

    Поточна справа стосується зовсім іншого — ймовірного отримання коштів за сприяння приватному підряднику у дорожніх контрактах.

    Для Хмельницької області ця історія може мати особливий резонанс через те, що йдеться про бюджетні кошти, які мали використовуватися на відновлення та утримання дорожньої інфраструктури. Правоохоронці прямо характеризують викриту ними схему як пов’язану з використанням фінансування на ремонт доріг.

    Сам механізм, який описує слідство, типовий для так званого «відкату»: замовник або посадовець отримує визначений відсоток від вартості контракту за забезпечення перемоги чи створення сприятливих умов для конкретної компанії.

    У цій справі такий відсоток, за даними правоохоронців, становив саме 5%.

    Поки слідство триває, правоохоронці вирішують питання щодо запобіжних заходів для підозрюваних. Паралельно встановлюють можливих інших учасників та перевіряють, чи були схожі епізоди раніше.

    Офіційної позиції самого Владислава Фалюша щодо підозр на момент появи перших повідомлень у відкритих джерелах не було. Так само немає судового рішення, яке б підтверджувало його винуватість.

    Тому на нинішньому етапі коректно говорити про версію слідства та оголошену підозру, а не про доведений злочин.

    Водночас уже задокументована правоохоронцями сума — майже 1,1 млн грн — та перевірка можливої причетності інших чиновників свідчать, що справа може отримати продовження. Особливо з огляду на багаторічний досвід одного з ключових фігурантів саме у системі управління місцевими дорогами Хмельниччини.

  • Хабар на дронах для фронту: радницю ТПП та її сина підозрюють у схемі на €100 тисяч

    Хабар на дронах для фронту: радницю ТПП та її сина підозрюють у схемі на €100 тисяч

    В Україні спалахнув гучний корупційний скандал навколо оборонного підприємства, яке виробляло бойові безпілотники для Сил оборони. Радницю президента Торгово-промислової палати України з правових питань та її сина підозрюють у вимаганні 100 тисяч євро за експертний висновок, який мав допомогти виробнику дронів уникнути штрафів після пожежі на складах, що виникла внаслідок російської повітряної атаки. Про викриття схеми 9 липня повідомили Служба безпеки України та Офіс генерального прокурора. За даними джерел “Української правди” у правоохоронних органах, фігуранткою справи є Любов Нестиренко.

    За матеріалами слідства, до радниці ТПП звернулося оборонне підприємство, яке виготовляло та постачало бойові безпілотники за державним контрактом. У червні 2026 року на складах компанії сталася пожежа. За інформацією СБУ, вона виникла через російську повітряну атаку. Частина продукції згоріла, а виконання державного оборонного замовлення опинилося під загрозою. Для підприємства це означало не лише зрив строків постачання, а й ризик значних штрафних санкцій за невиконання контракту.

    Щоб підтвердити форс-мажорні обставини та пояснити неможливість своєчасного виконання зобов’язань, компанія звернулася до Торгово-промислової палати України по відповідний експертний висновок. Саме такі документи можуть мати критичне значення для бізнесу, який через війну, обстріли чи руйнування виробничої інфраструктури не може виконати договір у визначені строки. У цьому випадку йшлося не про звичайний комерційний контракт, а про оборонне замовлення на бойові дрони.

    За версією правоохоронців, замість швидкого розгляду документів посадовиця нібито почала штучно затягувати процес і вимагати від представника оборонної компанії 100 тисяч євро. У СБУ заявили, що до схеми вона залучила свого сина, який мав виконувати роль посередника під час зустрічей із представниками підприємства та передачі грошей.

    Офіс генерального прокурора повідомив, що підприємству нібито дали зрозуміти: у разі відмови можуть виникнути штучні проблеми з документами. Зокрема, під час можливих подальших перевірок у базах та архівах ТПП нібито могли “зникнути” матеріали, на підставі яких видавався висновок, а підпис уповноваженої особи могли поставити під сумнів.

    Правоохоронці задокументували передачу неправомірної вигоди двома частинами — по 50 тисяч євро. Після отримання другого траншу 7 липня радницю ТПП та її сина затримали. Під час обшуків, за даними слідства, вилучили докази, які можуть підтверджувати протиправну діяльність.

    Обом фігурантам повідомили про підозру за статтею щодо пособництва в одержанні неправомірної вигоди службовою особою юридичної особи приватного права, вчиненого за попередньою змовою групою осіб та поєднаного з вимаганням. Суд обрав їм запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою. Для радниці ТПП визначили альтернативу застави у розмірі 10 млн грн, для її сина — 5 млн грн. Досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють інших можливих учасників схеми.

    Цей випадок набув особливого резонансу через контекст: йдеться про компанію, яка виробляла дрони для оборони країни. Українські безпілотники сьогодні є одним із ключових елементів війни — від розвідки та коригування вогню до ударів по техніці й логістиці ворога. Міністерство оборони повідомляло, що 95% БпЛА, які закуповує Агенція оборонних закупівель ДОТ для Сил оборони, є українського виробництва. За менш ніж п’ять місяців 2026 року військові отримали 485 тисяч БпЛА та іншої техніки через DOT-Chain Defence на 31,4 млрд грн.

    Саме тому будь-які корупційні історії навколо виробників дронів викликають особливо гостру реакцію. У час, коли українська оборонна промисловість працює під постійною загрозою російських ударів, а фронт потребує швидкого постачання техніки, затягування документів або вимагання коштів може мати не лише фінансові, а й безпекові наслідки.

    Торгово-промислова палата України є недержавною самоврядною організацією, яка об’єднує український бізнес і виконує низку важливих функцій, зокрема у сфері підтвердження обставин, що можуть впливати на виконання контрактів. Саме тому висновки ТПП мають значення для компаній, які через війну, обстріли, руйнування складів або виробництв змушені доводити, що не могли виконати зобов’язання з незалежних від них причин.

    У цій справі слідство ще триває, а підозрювані мають право на захист. Відповідно до Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в суді. Водночас сама фабула справи вже стала однією з найгучніших корупційних історій липня: оборонне підприємство після російської атаки намагалося врятувати контракт на постачання дронів, а натомість, за версією слідства, зіткнулося з вимогою заплатити 100 тисяч євро за документ, який мав підтвердити очевидні наслідки війни.

  • Тимошенко програла апеляцію: ВАКС відмовився передавати справу до іншого суду

    Тимошенко програла апеляцію: ВАКС відмовився передавати справу до іншого суду

    Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) відмовила народній депутатці та лідерці партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко у задоволенні клопотання про зміну підсудності її кримінального провадження. Таким чином справа й надалі розглядатиметься саме у ВАКС, який суд визнав належним судом для її розгляду. Про рішення повідомила Transparency International Ukraine.

    Колегія суддів Апеляційної палати дійшла висновку, що жодних правових підстав для передачі матеріалів до іншого суду немає. Суд також не встановив обставин, які могли б свідчити про упередженість ВАКС або створювати конфлікт інтересів під час розгляду справи.

    Захист Тимошенко наполягав, що кримінальне провадження має бути передане до Київського апеляційного суду. Основним аргументом адвокатів було те, що народний депутат Сергій Власенко, який є членом фракції «Батьківщина» та одним із найближчих соратників Тимошенко, очолює Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради, яка аналізує діяльність правоохоронних органів і судів, зокрема Вищого антикорупційного суду. На думку сторони захисту, це могло створювати сумніви щодо неупередженості судового розгляду.

    Водночас представники Transparency International Ukraine зазначили, що такі клопотання можуть бути спрямовані на затягування судового процесу, оскільки подання заяви про зміну підсудності автоматично призупиняє підготовче провадження до ухвалення рішення Апеляційною палатою.

    Історія цього клопотання триває ще з червня. Спочатку Апеляційна палата ВАКС мала розглянути його 24 червня, однак засідання було перенесене після звернення самої Тимошенко. Вона повідомила суд, що перебуває у закордонних відрядженнях до Франції та Австрії і хоче особисто брати участь у розгляді питання про передачу справи до іншого суду. Тоді суд погодився відкласти слухання та призначив його на 3 липня.

    Кримінальне провадження щодо Юлії Тимошенко перебуває у ВАКС після завершення досудового розслідування, яке здійснювали детективи НАБУ під процесуальним керівництвом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

    26 травня САП направила обвинувальний акт до суду. За версією слідства, Тимошенко інкримінується пропозиція неправомірної вигоди народним депутатам інших фракцій за підтримку потрібних законопроєктів у Верховній Раді. Слідчі стверджують, що під час обшуку в офісі партії «Батьківщина» 13 січня було вилучено 40 тисяч доларів, які, за версією обвинувачення, призначалися для підкупу парламентарів.

    Ключовими доказами у справі, за даними НАБУ, є аудіозаписи розмов, на яких, за версією слідства, зафіксовано обговорення можливих виплат депутатам за голосування щодо окремих законодавчих ініціатив. Захист Тимошенко категорично заперечує ці обвинувачення та заявляє, що записи були сфальсифіковані. Сама народна депутатка також стверджує, що вилучені кошти є її особистими заощадженнями і не мають жодного стосунку до кримінального провадження.

    У січні Вищий антикорупційний суд обрав Тимошенко запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 33,3 млн грн та поклав на неї низку процесуальних обов’язків, серед яких було обмеження виїзду за межі Київської області без дозволу суду. Згодом суд також наклав арешт на частину її активів, що перебували на рахунках в Ощадбанку, хоча арешт із трьох автомобілів було скасовано.

    Після рішення Апеляційної палати ВАКС підготовче провадження у справі може бути продовжене вже без перешкод. Наступним етапом стане підготовче судове засідання, під час якого суд визначатиме порядок розгляду обвинувального акта по суті.

    Сама Юлія Тимошенко продовжує наполягати на своїй невинуватості та неодноразово заявляла, що розцінює кримінальне провадження як політично мотивоване. Також вона публічно критикувала діяльність НАБУ та САП і виступала за зміну моделі функціонування антикорупційних органів.

    Наразі ж рішення Апеляційної палати означає, що кримінальне провадження залишиться у юрисдикції Вищого антикорупційного суду, який і продовжить його розгляд відповідно до чинного законодавства.

  • Новий скандал із Тищенком: НАБУ підозрює нардепа у схемі з хабарем і легалізацією 12,6 млн грн

    Новий скандал із Тищенком: НАБУ підозрює нардепа у схемі з хабарем і легалізацією 12,6 млн грн

    Чинний народний депутат Микола Тищенко отримав нову підозру від Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Правоохоронці заявляють, що парламентар міг вимагати понад один мільйон доларів неправомірної вигоди за так зване «кришування» діяльності кол-центрів, а також інкримінують йому легалізацію коштів та внесення неправдивих відомостей до декларації.

    Про це 29 червня повідомило НАБУ. За інформацією «Економічної правди», йдеться саме про народного депутата Миколу Тищенка.

    За даними слідства, події, які стали підставою для нової підозри, відбувалися ще у серпні 2023 року. За версією детективів НАБУ, депутат, прикриваючись боротьбою з діяльністю так званих шахрайських кол-центрів, звернувся до особи, яку вважав причетною до цього бізнесу, із вимогою надати понад один мільйон доларів неправомірної вигоди.

    У НАБУ стверджують, що натомість парламентар обіцяв використати свої повноваження для впливу на діяльність окремих кол-центрів, забезпечивши безперешкодну роботу одних та втручання у діяльність інших. Водночас, за даними правоохоронців, фактично неправомірної вигоди депутат так і не отримав.

    Крім цього, слідство інкримінує Тищенку легалізацію 12,6 млн гривень. За версією НАБУ та САП, кошти були оформлені через фіктивний договір дарування із колишньою дружиною депутата.

    Детективи стверджують, що жінка не мала законних доходів, які дозволяли б зробити такий подарунок, а сама передача коштів фактично не відбувалася. Попри це, відповідний дохід був відображений у щорічній декларації народного депутата.

    У зв’язку з цим правоохоронці також інкримінують внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації.

    У НАБУ не уточнюють, який саме запобіжний захід планують просити для депутата у межах нового кримінального провадження.

    Для Миколи Тищенка це вже не перша справа, що перебуває у провадженні правоохоронних органів. Раніше він став фігурантом кримінального провадження щодо незаконного позбавлення волі колишнього військовослужбовця спецпідрозділу ГУР МО України «Кракен» Дмитра Мазохи.

    Інцидент стався 20 червня 2024 року у Дніпрі, коли на ветерана, який перебував на вулиці разом із дитиною, напала група чоловіків. Уже через кілька днів правоохоронці повідомили Тищенку про підозру у цій справі.

    Печерський районний суд Києва тоді обрав народному депутату запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Суд також зобов’язав його носити електронний браслет та здати закордонні паспорти.

    Згодом навколо цієї справи виник новий скандал: після судового засідання журналісти зафіксували Тищенка у п’ятизірковому готелі в центрі столиці, що викликало широкий суспільний резонанс.

    У листопаді Київський апеляційний суд продовжив дію запобіжного заходу, однак уже наприкінці грудня через неявку депутата до суду, яку він пояснив проблемами зі здоров’ям, питання його подальшого домашнього арешту залишилося невирішеним.

    Нова підозра суттєво розширює перелік звинувачень, які висувають народному депутату. Наразі триває досудове розслідування, а остаточну оцінку діям підозрюваного має надати суд. Відповідно до Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено у законному порядку та підтверджено обвинувальним вироком суду.

  • Скандальний нардеп опинився в ізоляторі: НАБУ затримало Кузьміних у справі про хабар

    Скандальний нардеп опинився в ізоляторі: НАБУ затримало Кузьміних у справі про хабар

    Детективи Національного антикорупційного бюро затримали чинного народного депутата Сергія Кузьміних, якого обвинувачують у справі про одержання 558 тисяч гривень неправомірної вигоди. Затримання відбулося на виконання ухвали Вищого антикорупційного суду через систематичну неявку депутата на судові засідання.

    За інформацією Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, обвинуваченого доставили до ізолятора тимчасового тримання. Прокурор САП просить змінити йому запобіжний захід на тримання під вартою без альтернативи застави. Розгляд відповідного клопотання призначили на 29 червня.

    У САП офіційно не назвали прізвище затриманого, однак українські медіа з посиланням на власні джерела повідомили, що йдеться саме про народного депутата Сергія Кузьміних. Він був обраний до Верховної Ради від партії “Слуга народу” по округу №67 у Житомирській області.

    Причиною затримання стала не нова підозра, а поведінка обвинуваченого під час судового розгляду. За даними прокуратури, депутат неодноразово не з’являвся на засідання ВАКС. Останню неявку він пояснював службовим відрядженням до Королівства Іспанія.

    У САП наголосили, що така поведінка створила реальну загрозу затягування провадження. Зокрема, депутат не з’являвся до суду 29 жовтня 2025 року, 30 березня 2026 року, 1 червня 2026 року та 22 червня 2026 року. За дві неявки суд уже застосовував до нього грошові стягнення.

    Сама справа тягнеться ще з початку 2022 року. За версією слідства, у січні 2022 року народний депутат через довірену особу одержав 558 тисяч гривень неправомірної вигоди. Ця сума, як стверджують правоохоронці, становила 30% від вартості договору на постачання системи ультразвукової діагностики для комунальної лікарні у Житомирі.

    Слідство вважає, що гроші були винагородою за вплив на посадових осіб медичного закладу, аби приватна компанія стала переможцем закупівлі. НАБУ раніше повідомляло, що після оплати лікарнею вартості обладнання депутат нібито попросив передати йому 30% від суми договору.

    Крім епізоду з УЗД-апаратом, слідство заявляло і про інші можливі домовленості. За даними НАБУ, депутат планував застосувати таку саму схему до інших договорів — зокрема на постачання системи магнітно-резонансної томографії та лапароскопічного набору для хірургічних процедур. Загальна вартість цих потенційних контрактів оцінювалася у понад 38 млн гривень.

    Дії нардепа кваліфіковані за частиною 2 статті 369-2 Кримінального кодексу України — зловживання впливом. Ця стаття стосується одержання неправомірної вигоди за вплив на ухвалення рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

    У січні 2022 року НАБУ повідомляло, що депутата викрили “на гарячому” під час одержання коштів. Уже в лютому того ж року його оголошували в розшук через неявку на виклики правоохоронців. Пізніше слідство було завершене, а обвинувальний акт передали до суду ще у 2022 році.

    Попри це, судовий розгляд справи затягнувся на роки. Антикорупційні організації та медіа неодноразово звертали увагу на те, що справа Кузьміних стала одним із прикладів того, як розгляд корупційних проваджень може блокуватися через неявки обвинувачених, клопотання та процесуальні затримки.

    Нинішнє затримання може стати переломним моментом у справі. Якщо ВАКС задовольнить клопотання прокурора САП, нардеп може опинитися під вартою без можливості внесення застави. Якщо суд обере м’якший запобіжний захід, провадження все одно має продовжитися за умови забезпечення явки обвинуваченого.

    Водночас важливо наголосити: Кузьміних має статус обвинуваченого, а не засудженого. Його вина може бути встановлена лише вироком суду, який набрав законної сили. Сам депутат раніше публічно заперечував обвинувачення та заявляв про політичний підтекст справи.

    Ситуація навколо затримання Кузьміних викликала резонанс ще й тому, що йдеться про чинного народного депутата та справу, пов’язану із закупівлею медичного обладнання для лікарні. На тлі війни, дефіциту ресурсів у медичній системі та підвищеної уваги суспільства до корупції будь-які підозри щодо “відкатів” у сфері охорони здоров’я сприймаються особливо гостро.

    Антикорупційні органи наполягають, що справа має бути розглянута без подальшого затягування. Саме тому САП просить суд обрати жорсткіший запобіжний захід. Остаточне рішення щодо подальшого перебування депутата під вартою має ухвалити Вищий антикорупційний суд.

     

  • Хотів заробити $23 тисячі на «списанні» військового: на Одещині затримали офіцера

    Хотів заробити $23 тисячі на «списанні» військового: на Одещині затримали офіцера

    В Одеській області правоохоронці викрили військовослужбовця, якого підозрюють у вимаганні 23 тисяч доларів США за вплив на рішення військово-лікарської комісії (ВЛК). За версією слідства, офіцер обіцяв допомогти військовому отримати висновок про непридатність до служби та звільнення зі Збройних сил України.

    Про це повідомив Офіс Генерального прокурора.

    За даними слідства, фігурантом справи є 33-річний офіцер батальйону резерву. У червні 2026 року він запропонував одному з військовослужбовців свої послуги з організації повторного проходження військово-лікарської комісії.

    Слідчі стверджують, що підозрюваний запевняв клієнта у наявності зв’язків серед посадових осіб ВЛК та обіцяв вплинути на ухвалення необхідного рішення. Йшлося про скасування чинного медичного висновку та оформлення нового рішення, яке б визнавало військового непридатним до подальшого проходження служби.

    За свої послуги офіцер, за інформацією правоохоронців, вимагав 23 тисячі доларів США.

    У разі успішної реалізації схеми військовослужбовець отримував би підстави для звільнення зі служби на підставі висновку військово-лікарської комісії.

    Затримання відбулося під час передачі коштів. Правоохоронці провели операцію відповідно до статті 208 Кримінального процесуального кодексу України та затримали підозрюваного безпосередньо під час отримання неправомірної вигоди.

    Під час проведення слідчих дій було вилучено грошові кошти, мобільний телефон та автомобіль, яким користувався підозрюваний.

    Суд уже обрав військовослужбовцю запобіжний захід. На період слідства він перебуватиме під цілодобовим домашнім арештом.

    У прокуратурі наголошують, що боротьба зі схемами незаконного впливу на рішення військово-лікарських комісій залишається одним із пріоритетних напрямків роботи правоохоронних органів. Після початку повномасштабної війни кількість спроб незаконного отримання висновків про непридатність до служби суттєво зросла, що призвело до посилення контролю за діяльністю ВЛК.

    Останніми місяцями правоохоронці регулярно повідомляють про викриття подібних схем у різних регіонах України. Найчастіше йдеться про посередників, посадовців або осіб, які обіцяють вплинути на рішення комісій за значні суми грошей.

    Зокрема, нещодавно у Дніпрі до суду було передано справу щодо чоловіка, який, за даними слідства, вимагав 16 тисяч доларів за сприяння в отриманні потрібного рішення ВЛК. Аналогічні кримінальні провадження раніше фіксувалися у Києві, Львові, Харкові, Вінниці та інших регіонах.

    Військово-лікарські комісії під час воєнного стану відіграють важливу роль у визначенні придатності громадян до військової служби. Саме на підставі їхніх висновків ухвалюються рішення щодо придатності, обмеженої придатності або непридатності до служби за станом здоров’я.

    Через це будь-які спроби незаконного впливу на рішення ВЛК розглядаються як серйозна загроза системі мобілізації та комплектування війська.

    Правоохоронці наголошують, що особи, які пропонують «вирішити питання» з проходженням комісій або отриманням необхідних медичних висновків за винагороду, можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності.

    Наразі тривають слідчі дії. Правоохоронці перевіряють можливу причетність до схеми інших осіб, а також встановлюють усі обставини справи.

    Водночас відповідно до Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в суді та підтверджено обвинувальним вироком, що набрав законної сили.

    Скандал на Одещині став черговим резонансним випадком викриття ймовірних корупційних схем навколо військово-лікарських комісій, які перебувають під особливою увагою держави в умовах воєнного стану.

  • $7000 за втечу від обліку: у Луцькому ТЦК спалахнула корупційна справа

    $7000 за втечу від обліку: у Луцькому ТЦК спалахнула корупційна справа

    На Волині спалахнув новий гучний скандал навколо територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Посадову особу одного з ТЦК затримали за підозрою в отриманні неправомірної вигоди. За попередніми даними, йдеться про виконувача обов’язків начальника Луцького міського ТЦК та СП, який міг отримати 7000 доларів за сприяння у знятті військовозобов’язаного з обліку.

    За інформацією, яку оприлюднив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, посадовець міг сприяти незаконному ухиленню чоловіка від мобілізації. Схема нібито передбачала оформлення документів про тимчасову непридатність до військової служби, а надалі — виключення з військового обліку. Саме за це, за попередніми даними, і могла бути передана неправомірна вигода.

    У Волинському обласному ТЦК та СП підтвердили факт затримання посадової особи одного з територіальних центрів комплектування. Там заявили, що правоохоронці проводять досудове розслідування та встановлюють усі обставини можливого злочину. Окремо перевіряється ймовірна причетність третіх осіб, які могли виконувати роль посередників у передачі грошей або допомагати в організації незаконної схеми.

    За даними місцевих медіа, затримання проводили працівники Державного бюро розслідувань. У повідомленнях ЗМІ також з’явилося ім’я ймовірного фігуранта, однак офіційно правоохоронці його наразі не підтверджували. Тому до завершення слідчих дій і процесуальних рішень ім’я посадовця не можна вважати остаточно встановленим.

    Суть підозри полягає в тому, що посадовець ТЦК міг використати своє службове становище для впливу на облік військовозобов’язаного. У період воєнного стану такі дії мають особливо серйозний суспільний резонанс, адже питання мобілізації напряму пов’язане з обороноздатністю держави, комплектуванням військових частин і довірою громадян до системи.

    Дмитро Лубінець різко відреагував на інформацію про затримання. Він наголосив, що якщо підозри підтвердяться, йтиметься не лише про корупцію, а й про удар по довірі до державних інституцій у надзвичайно чутливій сфері. За його словами, хабарництво є неприпустимим у будь-якій сфері, але особливо небезпечним там, де йдеться про мобілізацію, військовий облік і оборону країни.

    Омбудсман заявив, що очікує повного, об’єктивного та неупередженого розслідування. Він також підкреслив, що всі причетні до можливої схеми мають отримати правову оцінку, незалежно від посад, звань чи службового статусу.

    У самому Волинському обласному ТЦК заявили, що сприяють слідству в межах чинного законодавства та своєї компетенції. Там наголосили, що остаточну правову оцінку діям усіх осіб мають надати уповноважені правоохоронні органи.

    Цей випадок став ще одним епізодом у серії скандалів, пов’язаних із роботою окремих посадовців ТЦК в різних регіонах України. Раніше правоохоронці вже повідомляли про викриття схем, у межах яких військовозобов’язаним пропонували за гроші зняття з розшуку, оформлення фіктивної непридатності, відстрочки або інші способи уникнення мобілізації.

    Зокрема, на Волині вже фіксували випадки, коли посадовців ТЦК підозрювали у вимаганні грошей за внесення змін до електронних реєстрів військовозобов’язаних. Такі дії могли дозволяти чоловікам уникати призову або отримувати документи, які створювали штучні підстави для відстрочки.

    Подібні справи викликають сильний суспільний резонанс, оскільки мобілізація в Україні залишається однією з найболючіших тем. На тлі повномасштабної війни суспільство особливо гостро реагує на будь-які повідомлення про вибірковість, зловживання чи корупцію в системі військового обліку.

    Фактично такі корупційні схеми мають подвійний удар. З одного боку, вони дозволяють окремим особам незаконно уникати обов’язку перед державою. З іншого — деморалізують тих громадян, які проходять службу або чесно виконують вимоги законодавства.

    Правоохоронці мають встановити, чи справді посадовець Луцького ТЦК отримував хабар, хто міг бути посередником, чи були інші епізоди, а також чи діяла схема системно. Важливим питанням залишається і те, чи могли до неї бути залучені медичні установи або окремі посадові особи, відповідальні за оформлення висновків про придатність до військової служби.

    Наразі тривають слідчі дії. За результатами розслідування правоохоронці мають вирішити питання про повідомлення підозри, обрання запобіжного заходу та подальшу передачу справи до суду.

    Скандал у Луцькому ТЦК може стати черговим тестом для правоохоронної системи та військового управління. Від того, наскільки прозоро і жорстко буде розслідувана ця справа, залежатиме не лише покарання конкретного посадовця, а й довіра суспільства до процесу мобілізації загалом.

  • $1 мільйон за контракт на дрони: суд арештував посадовця ДПСУ та виробника безпілотників у гучній корупційній справі

    $1 мільйон за контракт на дрони: суд арештував посадовця ДПСУ та виробника безпілотників у гучній корупційній справі

    В Україні набирає обертів один із найгучніших корупційних скандалів останніх місяців, пов’язаний із закупівлями безпілотників для потреб оборони. Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи посадовцю Адміністрації Державної прикордонної служби України та власнику компанії-виробника дронів, яких підозрюють у вимаганні одного мільйона доларів хабаря за сприяння у постачанні безпілотних авіаційних комплексів.

    Про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура. За рішенням суду посадовця ДПСУ взято під варту з можливістю внесення застави у розмірі 4 мільйони гривень. Підприємцю, якого слідство вважає співучасником схеми, обрали більш сувору альтернативну заставу — понад 44,2 мільйона гривень.

    За даними слідства, корупційна схема була пов’язана із закупівлею безпілотних літальних апаратів для підрозділів Державної прикордонної служби України. Правоохоронці стверджують, що посадовець Адміністрації ДПСУ заздалегідь визначив умови проведення тендерних процедур таким чином, щоб перемогу отримала компанія, пов’язана з його спільником.

    Слідчі встановили, що під час підготовки закупівлі посадовець нібито створив умови для перемоги конкретного товариства, яке планувало постачати безпілотні комплекси державі. Однак реалізувати цей задум не вдалося через появу конкурента, який запропонував державі більш вигідні умови.

    Згідно з матеріалами розслідування, до тендеру долучилося ще одне підприємство, яке запропонувало поставити 270 безпілотних авіаційних комплексів за 825 мільйонів гривень. Після цього компанія ще більше знизила свою пропозицію, запропонувавши виконати контракт за 760 мільйонів гривень.

    Саме ця пропозиція виявилася найбільш вигідною для держави та забезпечила компанії перемогу в тендері.

    За версією правоохоронців, після поразки підконтрольного учасника торгів підозрювані вирішили отримати прибуток іншим шляхом. Слідство стверджує, що власник компанії-виробника дронів почав переконувати переможця тендеру у необхідності сплатити неправомірну вигоду за безперешкодне укладення та виконання майбутнього договору.

    Для підтвердження серйозності намірів була навіть організована телефонна розмова з представником Державної прикордонної служби. За версією слідства, таким чином переможцю тендеру намагалися продемонструвати, що вимоги щодо передачі коштів підтримуються посадовими особами державного відомства.

    Розмір неправомірної вигоди становив один мільйон доларів США. За даними правоохоронців, це відповідало приблизно 5–10% від вартості майбутнього контракту. Отримані кошти, як вважає слідство, планувалося розподілити між учасниками схеми та окремими посадовцями.

    Справу розслідують детективи Національного антикорупційного бюро України за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Підозрюваним інкримінують злочини, пов’язані з одержанням та вимаганням неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.

    У САП наголошують, що розслідування триває, а правоохоронці перевіряють можливу причетність до схеми інших осіб. Також аналізуються документи щодо проведення закупівель та роль кожного з учасників процесу.

    Справа викликала значний суспільний резонанс через те, що йдеться про закупівлі безпілотників під час повномасштабної війни. Саме дрони сьогодні є одним із ключових видів озброєння на фронті та відіграють важливу роль у розвідці, коригуванні вогню, ураженні техніки противника та захисті українських військових.

    Антикорупційні органи останнім часом дедалі частіше повідомляють про викриття зловживань у сфері оборонних закупівель. Правоохоронці наголошують, що навіть в умовах війни державні кошти мають використовуватися максимально ефективно, а будь-які спроби нажитися на потребах армії становлять загрозу національній безпеці.

    У разі доведення вини підозрюваним може загрожувати тривале позбавлення волі, конфіскація майна та заборона обіймати певні посади. Остаточну правову оцінку їхнім діям надасть суд після завершення досудового розслідування та розгляду справи по суті.

    Наразі обидва фігуранти залишаються під вартою із можливістю внесення визначених судом застав. Слідчі дії у справі тривають.