У Харкові тривають пошуково-рятувальні роботи після масованої російської атаки ввечері 12 жовтня. Одна з ракет влучила у житловий чотириповерховий будинок, повністю зруйнувавши під’їзд. Рятувальники виявили під завалами тіла трьох людей, ще щонайменше 15 осіб постраждали. Серед тих, хто пережив обстріл, — чоловік, який встиг вивести дитину з небезпечного приміщення, а потім кинувся шукати тещу під уламками будинку.
Про наслідки атаки повідомили міський голова Харкова Ігор Терехов, Державна служба України з надзвичайних ситуацій та місцеві журналісти.
За словами мера, російські війська атакували місто протягом 12 жовтня, а найбільш руйнівні удари припали на вечір.
Під вогнем опинилися житлові квартали Холодногірського та Шевченківського районів.
«Дитину вивів, а тепер тещу відкопуємо»
Одну з найемоційніших історій розповів мешканець будинку, який опинився під ударом.
За словами чоловіка, у момент атаки його дружина купала дитину у ванній кімнаті, а він перебував у квартирі з планшетом.
Коли несподівано зникла електроенергія, харків’янин вирішив принести до ванної світильник.
Саме тоді пролунав потужний вибух.
Чоловікові вдалося вивести дитину. За його словами, вона пережила гостру стресову реакцію.
Але в будинку залишалася його теща, яку після руйнування перекриттів почали шукати під завалами.
«Дитину вивів, у неї гострий стрес. А тепер тещу відкопуємо», — розповів харків’янин журналістам.
Коли рятувальники наблизилися до місця, де могла перебувати жінка, чоловік почав кликати її.
«Дмитрівна, ви живі?! Ми зараз дістанемо вас!»— кричав він.
Ці слова стали одним із найболючіших свідчень трагедії, яка розгорнулася серед звичайних житлових будинків.
Водночас на момент оприлюднення свідчень достовірної інформації про подальшу долю жінки не було.
Російська ракета знищила цілий під’їзд
За даними ДСНС, у Холодногірському районі ракета влучила безпосередньо в чотириповерховий житловий будинок.
Унаслідок вибуху один із під’їздів повністю обвалився.
Під уламками перекриттів і стін могли залишатися мешканці квартир.
На місце одразу прибули рятувальники, правоохоронці, медики та кінологічні підрозділи.
Пошукові роботи тривали всю ніч.
Уранці 13 жовтня Ігор Терехов повідомив, що надзвичайники виявили тіла трьох загиблих людей.
Раніше рятувальники також повідомляли про кількох мешканців, яких вдалося врятувати.
Особливо небезпечною ситуацію робили нестійкі конструкції зруйнованої будівлі.
Під час розбору завалів сталося додаткове обвалення елементів верхніх поверхів. Унаслідок цього травмувався один із рятувальників, якого госпіталізували.
Попри ризик подальших обвалів, аварійно-рятувальні роботи продовжилися.
Вибиті вікна, пожежі та згорілі автомобілі
Руйнування зафіксували не лише в Холодногірському районі.
У Шевченківському районі російський удар пошкодив житлову п’ятиповерхівку.
За повідомленнями місцевих служб, у будівлі виникла пожежа, зокрема в приміщенні банківської установи на першому поверсі.
Також повідомлялося про шість згорілих автомобілів.
Вибухова хвиля пошкодила вікна сусідніх багатоквартирних будинків.
Загалом у Харкові після атаки зафіксували декілька місць влучань, де працювали аварійні служби.
На чотирьох локаціях пожежі вдалося ліквідувати. Найскладнішою залишалася ситуація біля будинку зі зруйнованим під’їздом.
Під завалами могли залишатися люди
Речник обласного управління ДСНС Євген Василенко повідомив, що за попередніми даними під руїнами могли перебувати ще люди.
Спочатку йшлося про чотирьох осіб, однак рятувальники наголошували, що цю інформацію необхідно перевірити.
Для пошуку постраждалих залучили спеціальну техніку та відповідні підрозділи.
На місці також працювали психологи ДСНС, які надавали допомогу мешканцям після пережитого обстрілу.
Встановити остаточну кількість загиблих та зниклих безвісти можна буде лише після завершення пошукових робіт.
Харків пережив кілька хвиль ракетних ударів
За даними «Суспільне Харків», увечері 12 жовтня місто пережило кілька хвиль російських атак.
Повідомлялося про застосування ракет типу «Бандероль».
Перші вибухи пролунали після 21:00. Згодом удари повторилися, зокрема в Холодногірському та Шевченківському районах.
Пошкоджень зазнали багатоквартирні й приватні житлові будинки, автомобілі та інші об’єкти цивільної інфраструктури.
Ігор Терехов наголосив, що під ударом опинилися квартири, де люди проводили звичайний вечір, вечеряли та готувалися до сну.
Станом на ранкові повідомлення 13 жовтня в Харкові підтверджено трьох загиблих та щонайменше 15 постраждалих.
Рятувальники продовжували розбирати уламки будинку, щоб переконатися, що під завалами більше нікого немає.
Історія харків’янина, який урятував дитину та кликав тещу серед руїн, показує, як за кілька секунд російський удар може зруйнувати звичайне життя цілої родини.
Російська армія вдень 5 жовтня завдала по Харкову удару трьома керованими авіаційними бомбами. Влучання зафіксували у кількох локаціях, зокрема в промисловій зоні та поруч із житловою багатоповерхівкою. Станом на вечір відомо про трьох загиблих і 53 постраждалих, серед яких троє дітей. Пошуково-рятувальна операція триває, оскільки під завалами ще можуть залишатися люди.
Найважчі наслідки зафіксували у Слобідському районі. За даними начальника Харківської ОВА Олега Синєгубова, загинули двоє чоловіків віком 62 роки та 35-річний чоловік. Одна людина загинула безпосередньо в житловому будинку, ще двоє — внаслідок падіння уламків керованої авіабомби.
Кількість постраждалих упродовж дня стрімко зростала. Спочатку повідомлялося про десятьох поранених, згодом — про 25, а до вечора їх стало вже 53. Серед потерпілих — троє неповнолітніх. 11-річна дівчинка перебуває у важкому стані, 15-річний хлопець — у стані середньої тяжкості, ще одна 15-річна дівчина зазнала гострої реакції на стрес.
За інформацією місцевої влади, російські авіабомби влучили не лише поблизу житлової забудови. Під ударом опинилася також промислова зона. Унаслідок вибухів виникли масштабні пожежі, загальна площа яких сягнула майже 15 тисяч квадратних метрів. Пошкоджено десятки житлових будинків, цивільне підприємство та щонайменше 20 автомобілів.
Окремо мер Харкова Ігор Терехов повідомляв, що під час цієї ж атаки російський бойовий дрон вдарив по автозаправній станції у Київському районі міста. Таким чином, місто одночасно опинилося під ударами різних типів російських засобів ураження.
Під завалами ще шукають людей
На місцях прильотів працюють рятувальники, медики, поліція та комунальні служби.
Станом на вечір до ліквідації наслідків атаки залучили понад 100 працівників ДСНС та більш як 60 одиниць техніки. Рятувальники розбирають зруйновані конструкції та перевіряють місця, де теоретично можуть перебувати люди.
Поліцейські також проводять побудинковий і поквартирний обхід. Завдання служб — перевірити всі пошкоджені житлові приміщення та встановити, чи немає людей, які залишилися без допомоги після вибухів.
Синєгубов заявив, що перевірка триватиме доти, доки екстрені служби не переконаються, що обстежено всі квартири та будинки у зоні ураження.
Раніше Терехов також попереджав, що під завалами одного з житлових будинків можуть перебувати люди. Саме тому остаточна кількість жертв атаки ще може змінитися.
Харків атакували після важкої ночі
Удар КАБами вдень 5 жовтня стався буквально через кілька годин після іншої смертоносної атаки на місто.
Увечері 4 жовтня російські війська атакували Індустріальний район Харкова так званими «Бандеролями». Унаслідок удару загинув 42-річний чоловік, ще восьмеро людей дістали поранення.
За даними міської влади, тоді ворожі засоби ураження влучили поблизу житлових будинків. Було пошкоджено кілька багатоповерхівок, автомобілі та адміністративну будівлю.
Особливо трагічною стала історія автомобіля, в якому перебували чоловік, жінка та собака. Чоловік загинув, жінку доставили до реанімації. Собаку вдалося врятувати та передати до міського Центру поводження з тваринами.
У ранковому зведенні 5 жовтня Харківська ОВА повідомляла, що лише за попередню добу атак зазнали сам Харків та ще десять населених пунктів області. Російські війська застосовували ракети, реактивні системи залпового вогню, FPV-дрони, «Герані», «Молнії» та інші безпілотники.
КАБи дедалі частіше влучають у житлову забудову
Для Харкова керовані авіабомби залишаються однією з найнебезпечніших загроз. Їхня значна бойова частина та можливість запуску російською авіацією з великої відстані дозволяють завдавати серйозних руйнувань навіть без входу літаків у безпосередню зону дії частини української ППО.
Лише тиждень тому, в ніч проти 28 вересня, російський КАБ прямо влучив у багатоповерхівку в Салтівському районі Харкова. Тоді було зруйновано два поверхи, а кількість постраждалих зросла до 24 людей, серед яких восьмеро дітей.
Масштаб руйнувань після сьогоднішньої атаки став одним із найбільших за останній час.
За офіційними даними Харківсьої ОВА, вогонь після влучань поширився майже на 15 тисяч квадратних метрів. Це означає, що рятувальникам доводиться одночасно працювати на кількох великих ділянках, розбираючи конструкції та гасячи осередки займання.
На Харківщині навантаження на ДСНС і без того залишається надзвичайно високим. Лише за останній тиждень підрозділи Харківського гарнізону здійснили 268 виїздів за сигналом «Тривога» та ліквідували 90 пожеж, 30 із яких були безпосередньо пов’язані з бойовими діями. Також у регіоні працюють 176 саперів та 29 піротехнічних розрахунків.
Ситуацію ускладнює й величезна кількість нерозірваних боєприпасів. За тиждень сапери ДСНС знешкодили в Харківській області близько 400 вибухонебезпечних предметів.
Остаточні цифри ще можуть змінитися
Станом на вечір 5 жовтня офіційно підтвердженотри загиблих та 53 постраждалих саме внаслідок денного удару трьома КАБами. Серед поранених — троє дітей, одна з яких перебуває у важкому стані.
Рятувальники продовжують шукати людей під завалами, медики приймають нові звернення, а правоохоронці обходять пошкоджені будинки.
Тому цифри, які з’являлися раніше — 25 або 39 постраждалих, — уже застаріли. Найсвіжіші офіційні дані Харківської ОВА на момент підготовки матеріалу — 53 постраждалих і троє загиблих.
У центрі Харкова в ніч проти 2 жовтня виявили тіло чоловіка з ознаками насильницької смерті. Загиблого знайшли просто на тротуарі на вулиці Сумській — одній із центральних вулиць міста. Поліція вже встановила його особу та відкрила кримінальне провадження за статтею про умисне вбивство.
Повідомлення про тіло надійшло правоохоронцям приблизно о 02:30 2 жовтня. На місце одразу виїхали слідчо-оперативна група та фахівці профільних служб. За попередніми даними поліції, на тілі були ознаки, які можуть свідчити про насильницьку смерть.
Згодом правоохоронці встановили особу загиблого. Ним виявився 33-річний уродженець Вінницької області. Його ім’я наразі публічно не називають. Також поліція поки не повідомляє, скільки часу тіло могло перебувати на місці, які саме травми виявили експерти та чи були поруч особисті речі чоловіка.
Слідчі внесли інформацію до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України — умисне вбивство. Саме за цією кваліфікацією зараз встановлюють усі обставини події.
Наразі залишається невідомим і мотив можливого злочину. Правоохоронці не повідомляли про затриманих чи підозрюваних, а також не уточнювали, чи зафіксували камери відеоспостереження момент нападу або людей, які могли бачити загиблого незадовго до смерті.
Через місце, де знайшли тіло, справа може отримати значний суспільний резонанс. Сумська — одна з центральних і найбільш людних вулиць Харкова. Сам факт того, що чоловіка з ознаками насильницької смерті виявили просто на тротуарі, змусив поліцію розпочати комплекс слідчих дій безпосередньо в центральній частині міста.
За повідомленням місцевих медіа, на місці працювали правоохоронці та експерти. Інших підтверджених деталей про характер поранень чи можливе знаряддя злочину на момент публікації не було.
Важливо, що поки що йдеться саме про розслідування можливого умисного вбивства, а не про встановлений судом факт чи доведену версію подій. Стаття 115 часто використовується слідчими на початковому етапі, коли смерть має ознаки насильницької і потрібно встановити її точну причину та обставини.
Тіло чоловіка мають направити на судово-медичну експертизу, яка повинна визначити точну причину смерті та характер отриманих ушкоджень. Саме експертиза разом із оглядом місця події, записами камер та показами можливих свідків може дати слідству відповідь на ключові питання — де саме стався напад, чи загинув чоловік на Сумській і чи був він знайомий із можливим нападником.
Поки що поліція Харківської області повідомила лише базові факти: загиблому було 33 роки, він походив із Вінницької області, тіло знайшли вночі 2 жовтня в центрі Харкова, а слідство розпочали за статтею про умисне вбивство.
Інформація про підозрюваних, мотив або передісторію конфлікту наразі не оприлюднювалася. Тому будь-які версії про те, що саме сталося на Сумській тієї ночі, поки залишаються припущеннями.
Правоохоронці продовжують встановлювати обставини смерті 33-річного чоловіка. Якщо поліція оприлюднить нові дані — зокрема результати експертизи, інформацію про підозрюваного або можливий мотив — картина події може суттєво змінитися.
Кількість постраждалих унаслідок нічної російської атаки на Харків зросла до 24 людей. Серед них — восьмеро дітей.
Раніше повідомлялося про 16 постраждалих, однак упродовж ранку дані уточнилися.
У Салтівському районі міста російська керована авіабомба безпосередньо влучила у багатоквартирний житловий будинок. Унаслідок удару було зруйновано два поверхи.
Таким чином, масштаби наслідків атаки виявилися більшими, ніж повідомлялося одразу після удару. Інформація про стан постраждалих та остаточні руйнування ще може уточнюватися.
Це продовження нічної хвилі атак на Харківщину. Як ми вже писали, цієї ж ночі російські війська атакували Ізюм, де під ударом опинився район Центрального ринку: спалахнула пожежа, було пошкоджено понад 20 торговельних об’єктів і багатоквартирні будинки.
Російські війська в ніч проти 28 вересня завдали нової серії ударів по цивільних об’єктах у Харківській та Київській областях. Під атаками опинилися Центральний ринок в Ізюмі, житлові квартали Харкова та ринок «Столичний» у Софіївській Борщагівці. Є загиблі та десятки постраждалих.
В Ізюмі близько 00:40 російські війська, попередньо, застосували реактивну систему залпового вогню. Влучання зафіксували в районі Центрального ринку, де спалахнула пожежа у комерційних приміщеннях.
За попередніми даними місцевої влади, пошкоджено понад 20 торговельних об’єктів, а в розташованих поруч багатоквартирних будинках вибило частину вікон. Відомо щонайменше про двох постраждалих, яким надали медичну допомогу. Дані про остаточні наслідки ще уточнюються.
Практично одночасно російська авіація атакувала й сам Харків. Керовані авіабомби влучили у Київському та Салтівському районах міста. Один із КАБів влучив у багатоквартирний житловий будинок, пошкодивши кілька поверхів.
Станом на ранок кількість постраждалих у Харкові зросла до 22 людей, серед них восьмеро дітей. Частину дітей госпіталізували, іншим допомогу надали на місці. Рятувальники також евакуювали десятки мешканців пошкодженого будинку.
Напередодні ввечері під російським ударом опинилася і Київщина. У Софіївській Борщагівці ударний безпілотник влучив на територію ринку «Столичний». За підтвердженими даними Київської ОВА, двоє людей загинули, ще троє були поранені.
Перші повідомлення прокуратури містили інформацію про більшу кількість людей, які могли постраждати, однак станом на пізній вечір обласна влада офіційно підтверджувала трьох поранених. Тому остаточні дані можуть ще змінюватися.
Унаслідок тієї ж хвилі атак на Київщині в Щасливому Бориспільського району було пошкоджено автомобіль, а в Білоцерківському районі — зерносховище та багатоповерховий будинок.
Це вже друга поспіль ніч масованих ударів по Києву та області. 27 вересня російські безпілотники атакували столицю, зокрема дата-центри, об’єкти зв’язку, школи та іншу цивільну інфраструктуру. Президент Володимир Зеленський повідомляв, що лише за тиждень Росія застосувала проти України понад 2200 ударних дронів, близько 1650 авіабомб і 38 ракет різних типів.
На Харківщині інтенсивність ударів також залишається високою. Лише протягом попередніх днів російські війська неодноразово застосовували КАБи та безпілотники проти Харкова й Ізюма, спричиняючи жертви серед цивільних та руйнування житлової інфраструктури.
Ніч проти 28 вересня принесла одразу кілька великих атак по цивільних об’єктах: в Ізюмі горів ринок, у Харкові КАБ влучив у житлову багатоповерхівку, а під Києвом російський дрон атакував територію ринку «Столичний».
Рятувальні та аварійні служби продовжують працювати на місцях ударів, а інформація про кількість постраждалих та масштаби руйнувань уточнюється.
Справа про підкидання наркотиків колишньому командиру батальйону 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» Олександру Ширшину отримала новий, фактично кримінальний поворот. 23 вересня Державне бюро розслідувань повідомило про підозру ще одному учаснику ймовірної провокації — чоловіку, якого правоохоронці називають відомим у кримінальних колах «медвежатником». За версією слідства, саме він мав спеціальні навички для відкриття чужих автомобілів і допоміг іншим фігурантам потрапити до машини Ширшина.
ДБР стверджує, що цей чоловік не був випадковим учасником історії. Його нібито спеціально знайшли для реалізації плану з дискредитації військового. Використовуючи кримінальні навички, він відкрив автомобіль Ширшина, після чого троє інших підозрюваних військовослужбовців отримали доступ до салону й, за версією слідчих, заховали там наркотичні засоби та психотропні речовини.
Саме цей епізод, на думку слідства, був частиною заздалегідь підготовленої операції: створити штучні «докази», повідомити про них правоохоронцям, а потім домогтися затримання Ширшина й відкриття проти нього кримінального провадження.
Машину відкривали спеціально
За інформацією ДБР, троє основних фігурантів справи раніше незаконно стежили за екскомандиром і збирали про нього конфіденційні дані.
Але для проникнення до автомобіля їм, за версією слідства, знадобилася окрема людина зі специфічними навичками. Саме так у справі й з’явився «медвежатник».
У ніч із 27 на 28 серпня фігуранти проникли до автомобіля Ширшина біля його будинку. Усередині машини, за даними ДБР, вони сховали наркотики та психотропні речовини, попередньо розфасовані у зіп-пакети. Після цього учасники схеми самі повідомили Військову службу правопорядку та поліцію про нібито наявність заборонених речовин в автомобілі.
Коли Ширшин сів у машину й поїхав у своїх справах, за ним продовжували стежити. Його маршрут, як стверджує слідство, передавали правоохоронцям.
У Харкові автомобіль зупинили поліцейські. Під час огляду вони знайшли саме ті пакети, які, за нинішньою версією ДБР, були підкладені заздалегідь.
Ширшин одразу заявив, що його підставили
28 серпня, ще до того, як правоохоронці оголосили про викриття ймовірної схеми, сам Ширшин публічно заявив,що наркотики йому підкинули.
Він розповідав, що поліція під час особистого обшуку нічого забороненого в нього не знайшла, а пакет в автомобілі був захований у місці, куди він сам майже не заглядав.
Ширшин також звернув увагу, що правоохоронці нібито дуже точно знали, де саме шукати пакунок. Тоді ж він повідомляв про підозріле стеження й присутність біля місця події людей, яких вважав пов’язаними із силовими структурами.
Національна поліція після резонансу заявила, що сигнал про можливу наявність наркотиків надійшов від Військової служби правопорядку. Тодішній т.в.о. керівника Нацполіції Максим Цуцкірідзе доручив окремо перевірити походження цієї оперативної інформації та обставини огляду автомобіля.
Через два тижні ДБР заявило: наркотики справді підкинули
9 вересня справа різко змінилася.
ДБР разом із Департаментом внутрішньої безпеки Нацполіції повідомило про викриття трьох військовослужбовців окремого штурмового полку, які, за версією слідчих, і організували провокацію проти Ширшина.
«Українська правда» з посиланням на джерело у правоохоронних органах писала, що йдеться про військовослужбовців 225-го окремого штурмового полку. Саме ДБР у своєму повідомленні номер підрозділу не називало.
Слідство стверджує, що чоловіки незаконно стежили за Ширшиним, збирали персональну інформацію, організували проникнення в авто, придбали наркотики та психотропи, а після їх підкидання намагалися використати поліцію і ВСП для створення кримінальної справи проти екскомандира.
За даними прокуратури, у машині йшлося приблизно про 30 пакетів із канабісом та PVP.
Усіх трьох військових відправили під варту
11 вересня Печерський районний суд Києва обрав запобіжні заходи трьом основним підозрюваним.
Усі вони були відправлені під варту з можливістю внесення застави. Одному з підозрюваних суд визначив заставу 14,9 млн грн, двом іншим — приблизно по 12,6 млн грн.
Їм інкримінують одразу кілька злочинів: незаконне проникнення до іншого володіння особи, незаконне збирання та поширення конфіденційної інформації, незаконний обіг наркотиків і психотропів, а також підбурення до притягнення завідомо невинної людини до кримінальної відповідальності.
Новому фігуранту — «медвежатнику» — поки оголосили підозру у пособництві незаконному проникненню до іншого володіння особи. ДБР готує клопотання про обрання йому запобіжного заходу.
«Ненька інфо» писала про цю історію ще на самому початку
Ще 29 серпня «Ненька інфо» повідомляла про огляд автомобіля екскомбата та дивні обставини появи в машині пакетів із невідомими речовинами.
На той момент ситуація виглядала зовсім інакше: поліція офіційно повідомляла про виявлення речовин, експертиза ще тривала, а сам Ширшин заявляв, що його намагаються підставити.
Через кілька тижнів версія самого військового фактично стала основною версією слідства ДБР.
Передісторія конфлікту Ширшина
Історія набула особливого резонансу ще й через попередні конфлікти Ширшина з військовим командуванням.
У травні 2025 року, коли він командував батальйоном 47-ї бригади, Ширшин різко критикував окремі бойові завдання на Курському напрямку та публічно заявляв про невиправдані, на його думку, втрати.
Після цього щодо нього проводили службову перевірку, яка визнала військового недисциплінованим. Водночас у лютому 2026 року суд задовольнив позов Ширшина та скасував одну з дисциплінарних доган.
Сам Ширшин також заявляв, що пізніше передавав ДБР інформацію про можливі правопорушення в одному зі штурмових підрозділів. Він пов’язував подальше стеження за собою саме зі своєю публічною активністю, хоча правоохоронці наразі офіційно не встановили мотив або замовника ймовірної провокації.
Головне питання тепер — хто замовив операцію
Новий підозрюваний суттєво розширює картину справи.
За версією ДБР, це вже не виглядає як спонтанна дія кількох людей. Слідство описує послідовність, що включала стеження, збір інформації, пошук людини зі спеціальними кримінальними навичками, проникнення до автомобіля, закупівлю та підкидання наркотиків, повідомлення силовиків і передачу їм маршруту військового.
Тобто йдеться про цілу підготовлену операцію.
При цьому слідство поки публічно не називає людину, яка могла віддати наказ або бути ініціатором провокації. ДБР лише повідомляє, що встановлення всіх причетних триває.
Саме це тепер стає центральним питанням справи: якщо підкидання наркотиків було справді організованою провокацією, хто її замовив і навіщо потрібно було дискредитувати колишнього комбата 47-ї бригади.
Водночас усі викладені обставини щодо конкретних підозрюваних є версією слідства. Їхню винуватість може встановити лише суд.
Українські правоохоронці заявили про викриття масштабного так званого конвертаційного центру, через який із 2023 року могли пройти фінансові операції на 23,5 млрд грн. У межах спецоперації провели 50 обшуків у Києві, Харкові та Одесі, вилучили мільйони гривень необлікованої готівки, а частині фігурантів уже повідомили про підозру.
Про результати операції 20 вересня повідомив директор Бюро економічної безпеки України Олександр Цивінський.
За його словами, орієнтовний щомісячний оборот мережі становив майже 500 млн грн, а загальний обсяг операцій із 2023 року сягнув 23,5 млрд грн. Правоохоронці попередньо оцінюють можливу суму ухилення від сплати податків приблизно у 3 млрд грн.
Цивінський наголосив, що йдеться про масштабну мережу, яка працювала протягом кількох років. У межах розслідування правоохоронці одночасно відпрацювали десятки адрес у трьох найбільших містах країни.
Операцію БЕБ проводило у взаємодії з Державною прикордонною службою та Кіберполіцією. У повідомленні Бюро також зазначалося, що розслідування стосується злочинної організації та фінансових операцій, у тому числі із застосуванням віртуальних активів.
Точну кількість підозрюваних, їхні імена та повний перелік інкримінованих статей у першому публічному повідомленні не розкрили.
Тому на цьому етапі важливо говорити саме про версію слідства. Вина конкретних осіб може бути встановлена лише обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Що означають 23,5 млрд грн
Заявлена правоохоронцями сума — це не розмір вилучених грошей і не встановлені збитки держави.
23,5 млрд грн — це загальний обсяг фінансових операцій, які, за попередньою оцінкою БЕБ, пройшли через схему із 2023 року.
ФОТО: ОГП та БЕБ викрили злочинну організацію, яка виводила кошти через криптовалюту /Прокуратура УкраїниФОТО: ОГП та БЕБ викрили злочинну організацію, яка виводила кошти через криптовалюту /Прокуратура України
Окремо Бюро оцінює можливі несплачені податки приблизно у 3 млрд грн. Остаточний розмір збитків має бути встановлений у процесі розслідування, експертиз і аналізу руху коштів.
Якщо розділити заявлений загальний оборот на середній щомісячний показник у 500 млн грн, масштаб схеми справді відповідає тривалій системній роботі, а не кільком окремим транзакціям.
Під час обшуків правоохоронці вилучили мільйони гривень необлікованої готівки. Детальну структуру вилученого майна БЕБ на момент першої публікації не оприлюднювало.
Як зазвичай працюють «конвертаційні центри»
Під поняттям «конвертаційний центр» правоохоронці зазвичай мають на увазі не одну компанію або фізичний обмінник, а мережу підприємств і рахунків, які використовуються для переведення безготівкових грошей у готівку, створення фіктивного документообігу або приховування реального походження коштів.
У попередніх справах БЕБ такі мережі складалися з десятків або навіть сотень підконтрольних компаній, через які оформлювали операції, що, за версією слідства, не мали реального економічного змісту.
Наприклад, у серпні 2026 року БЕБ повідомило про викриття іншого конвертаційного центру на Київщині. Там правоохоронці заявляли про понад 60 підприємств з ознаками фіктивності, які використовували для тіньових розрахунків в аграрному секторі. Частину грошей, за даними слідства, переводили у готівку та віртуальні активи.
Ще масштабнішу справу БЕБ розкрило навесні 2026 року. Тоді йшлося про конвертаційний центр із оборотом близько 18 млрд грн, який, за інформацією Бюро, обслуговував сотні компаній по всій Україні. Для проведення операцій використовували близько 500 підконтрольних компаній, а частину коштів переводили через фінансові канали у країнах ЄС та Об’єднаних Арабських Еміратах.
На цьому тлі нова справа з оборотом 23,5 млрд грн виглядає однією з найбільших публічно оголошених операцій БЕБ проти подібної інфраструктури за останній час.
Криптовалюта дедалі частіше з’являється у таких справах
Окремий напрямок, який досліджують українські правоохоронці, — використання криптовалюти та віртуальних активів для переміщення коштів.
У попередніх розслідуваннях БЕБ фігуранти, за даними слідства, переводили гроші у криптовалюту, щоб ускладнити відстеження походження коштів та уникнути традиційного фінансового моніторингу.
У серпневій справі щодо аграрного «конверта» БЕБ прямо повідомляло, що частину коштів переводили у віртуальні активи.
Подібний механізм використовувався і в інших великих кримінальних провадженнях. У справі про конвертаційний центр із оборотом 18 млрд грн правоохоронці заявляли, що гроші могли обготівковувати або переводити у криптовалюту через мережу обмінників в Україні та за кордоном.
Водночас використання криптовалюти саме по собі не є незаконним. Кримінальне значення має походження коштів, мета транзакцій та конкретні дії учасників схеми.
БЕБ посилює боротьбу з тіньовими фінансами
Нинішня операція відбувається на тлі ширшої кампанії БЕБ із детінізації економіки.
У 2026 році Бюро неодноразово звітувало про ліквідацію великих нелегальних фінансових структур, схем із фіктивними підприємствами, незаконних обмінників та мереж, через які бізнес міг уникати сплати податків.
Один із найбільш показових прикладів — конвертаційний центр на Київщині, ліквідований ще у травні 2025 року. Тоді БЕБ заявило, що понад десять компаній використовували для оформлення фіктивних договорів і штучного формування податкового кредиту. Під час обшуків правоохоронці вилучили 15,5 млн грн, $200 тис. та майже €22 тис. готівкою.
Паралельно Бюро намагається показувати ефект детінізації окремих ринків. Наприклад, на ринку електроніки після посилення контролю офіційно задекларований обсяг продажів, за даними БЕБ і ДПС, зріс із 15,3 млрд грн у вересні 2025 року до 23,5 млрд грн у грудні.
Схожі справи вже вимірюються мільярдами
Раніше Nenka.info писала про інше масштабне розслідування, де правоохоронці заявили про виведення майже 580 млн грн із оборонних контрактів через конвертаційний центр. У тій справі йшлося про приватне підприємство, яке протягом 2023–2025 років отримало приблизно 2,5 млрд грн за ремонт і обслуговування військової техніки.
Також Nenka.info повідомляла про розслідування БЕБ щодо багатомільярдної схеми експорту аграрної продукції, де слідство оцінювало можливі втрати бюджету більш ніж у 1 млрд грн.
Нова справа виділяється передусім масштабом заявленого обороту. Якщо оцінка БЕБ у 23,5 млрд грн буде підтверджена матеріалами слідства, йтиметься про фінансову інфраструктуру, яка протягом кількох років могла обслуговувати значні обсяги тіньових операцій.
Наразі слідчі мають встановити повне коло учасників і клієнтів схеми, проаналізувати вилучені документи, електронні носії та фінансові транзакції, а також визначити остаточний розмір можливих податкових втрат.
Тож цифра у 3 млрд грн несплачених податків поки залишається попередньою оцінкою правоохоронців, а заявлені 23,5 млрд грн — обсягом операцій, а не доведеними збитками державі.
В Україні розширили географію тестування мобільного зв’язку п’ятого покоління. 10 вересня Міністерство цифрової трансформації разом із мобільними операторами розпочало повноцінний етап випробувань 5G в Одесі. Під час тестів швидкість передавання даних перевищує 1 Гбіт/с, а середній показник для користувачів перебуває на рівні приблизно 600–700 Мбіт/с. Водночас говорити про комерційний запуск 5G по всій Одесі чи Україні поки зарано: йдеться саме про пілотний проєкт, покликаний перевірити технологію перед майбутнім масштабним розгортанням.
Фахівці мають оцінити, як обладнання поводиться не лише в лабораторних умовах, а й у реальному місті — серед щільної забудови, великої кількості абонентів, транспорту та постійно мінливого навантаження. Саме такі випробування дозволяють зрозуміти, скільки базових станцій необхідно для стабільного покриття, як поширюється сигнал між будівлями та наскільки добре мережа працює в години пік.
Одеса стала черговим етапом масштабного пілоту, який Україна проводить протягом 2026 року. Першу тестову зону 5G запустили 12 січня в історичному центрі Львова. Уже наприкінці того ж місяця технологія з’явилася у Бородянці на Київщині, а в лютому оператори почали відкриті випробування в Харкові. У липні до списку приєднався Київ, де пілот охопив центральну частину столиці та низку додаткових локацій. Одеса ще тоді офіційно називалася наступним містом у черзі.
Причому до фактичного старту нинішнього етапу перші ознаки 5G в Одесі користувачі почали помічати ще в серпні. Місцеві медіа повідомляли, що 10–11 серпня власники сумісних смартфонів уже ловили сигнал нового стандарту в окремих центральних локаціях міста. Тоді це виглядало як підготовчий етап розгортання мережі.
Для України нинішній запуск має значення ще й тому, що первинний план повноцінного впровадження 5G був затверджений урядом ще у листопаді 2020 року. Запуск нового покоління зв’язку планувався значно раніше, однак повномасштабне вторгнення Росії фактично змінило графік. Міністерство розвитку громад та територій раніше прямо зазначало, що через війну повноцінне розгортання було відкладене, а проєкт відновили вже як пілотний.
Головна причина обережності — не лише вартість обладнання. Під час воєнного стану використання радіочастотного спектра має безпосередньо узгоджуватися з потребами оборони. Урядова стратегія розвитку електронних комунікацій зазначає, що повноцінне впровадження 5G зараз ускладнене через необхідність забезпечити сумісність цивільних мереж із радіоелектронними засобами спеціальних користувачів, зокрема у ключових для 5G діапазонах 700 МГц та 3400–3800 МГц.
Додатково в умовах воєнного стану управління використанням радіочастотного спектра для потреб оборони здійснює Генеральний штаб ЗСУ. Тому встановлення нових базових станцій і робота в нових частотах потребують окремих погоджень, щоб цивільне телеком-обладнання не створювало перешкод військовим системам.
Саме тому нинішній 5G в Одесі — це не аналог ситуації, коли оператор одномоментно вмикає нову мережу на всій території міста. Пілотні зони створюються поступово, а характеристики та навантаження постійно відстежуються.
За інформацією Мінцифри, в Україні зараз уже працюють близько 340 базових станцій пілотної мережі 5G, а технологію в різних містах випробували понад 3,8 млн унікальних користувачів. Для порівняння, ще під час липневого запуску в Києві НКЕК повідомляла приблизно про 1,5 млн українців, які мали досвід використання 5G. Тоді середня швидкість також становила 600–700 Мбіт/с, а в окремих місцях перевищувала 1 Гбіт/с.
Дані окремих операторів показують, наскільки активно користувачі випробовують нову технологію. Київстар ще у квітні повідомляв, що лише його 5G-мережею у Львові, Харкові та Бородянці скористалися майже 500 тисяч абонентів, які передали понад 358 ТБ даних. До моменту запуску київського пілоту кількість користувачів 5G у мережі оператора вже перевищила 724 тисячі, а трафік — 755 ТБ.
У Vodafone статистика також виявилася показовою. У перший день відкритого тестування 5G у Києві до мережі підключилися 135 тисяч клієнтів, які використали понад 25 ТБ трафіку. Середня швидкість становила близько 600 Мбіт/с, а максимальна зафіксована на базовій станції під навантаженням наближалася до 2 Гбіт/с.
Через місяць Vodafone повідомляв уже про понад 635 тисяч унікальних користувачів своєї 5G-мережі в Києві та 875 ТБ переданих даних. Це підтверджує одну з цілей пілоту — перевірити, як інфраструктура поводиться за масового підключення абонентів, а не лише продемонструвати максимальну швидкість у лабораторії.
Ще одна перевага 5G полягає не лише в цифрах тесту швидкості. Мережі нового покоління розраховані на значно більшу щільність одночасно підключених пристроїв і можуть забирати частину мобільного трафіку з перевантажених LTE-секторів. Для великих міст це особливо відчутно в центрах, на вокзалах, стадіонах, концертах чи інших локаціях із тисячами людей.
Саме тому одну з додаткових зон 5G у Львові влітку спеціально відкрили на залізничному вокзалі. Київстар пояснював це високою концентрацією користувачів: так оператор може перевіряти мережу саме за інтенсивного навантаження. У тестовій зоні Львова частка трафіку 5G на той момент уже перевищувала 42% від загальної передачі даних.
Для звичайного абонента перехід при цьому максимально простий. Якщо смартфон підтримує 5G, має актуальне програмне забезпечення, а SIM-картка вже працює з 4G, у більшості випадків додатково купувати нову SIM не потрібно. Київстар прямо зазначає, що для 5G використовується та сама USIM, що й для LTE. Підключення відбувається автоматично після потрапляння в зону покриття.
Якщо значок 5G не з’явився, Мінцифри радить спочатку перевірити, чи підтримує конкретна модель смартфона відповідний стандарт, а також налаштування мобільної мережі. Іноді потрібно оновити операційну систему, вимкнути режим енергозбереження, ненадовго активувати режим «У літаку» або перезавантажити телефон. За даними відомства, вже близько 29–30% смартфонів, якими користуються українці, технічно готові до роботи з 5G.
Важливо й те, що поява 5G не означає швидкого зникнення 4G. LTE ще тривалий час залишатиметься основною мобільною технологією в Україні. Оператори паралельно продовжують розширювати саме 4G-покриття та поступово відмовляються від старого 3G, звільняючи частоти для сучасніших стандартів. Так, Київстар на початку вересня заявив про завершення масового використання 3G: понад мільйон абонентів перевели на 4G, а вивільнений частотний ресурс спрямували на LTE, збільшивши доступний для нього спектр на 25%.
Таким чином, Одеса стала ще одним великим випробувальним полігоном для майбутньої української 5G-мережі. Від того, як вона покаже себе в умовах щільної забудови, великої кількості мешканців, туристичного навантаження та специфічного радіочастотного середовища портового міста, залежатимуть подальші технічні рішення операторів.
Однак головне обмеження поки залишається незмінним. Чинна державна стратегія прямо вказує, що широкомасштабне впровадження 5G по всій Україні під час воєнного стану має технічні та безпекові перешкоди. Тому нинішні запуски у Львові, Бородянці, Харкові, Києві та Одесі — передусім підготовка до моменту, коли технологію можна буде масштабувати на всю країну.
І якщо результати нинішніх тестів збережуться після переходу від невеликих зон до масового покриття, для українських користувачів це означатиме не просто красиву позначку «5G» у верхній частині екрана. Йдеться про мобільний інтернет зі швидкістю в сотні мегабіт за секунду, більшу пропускну здатність у перевантажених місцях та нову основу для цифрових сервісів, бізнесу, дистанційної роботи й майбутньої телеком-інфраструктури країни.
Харківський бізнесмен Антон Ткаченко вибудува масштабну інфраструктуру по відмиванню коштів та легалізації їх за кордоном через кріптобіржу WhiteBIT Микити Шенцева та Володимира Носова.
Значна частина незаконної діяльності KIT Group та WhiteBIT задокументована, але навіть відкриті кримінальні провадження не стали на заваді роботи “харківських бізнесменів”.
Більше того, вся сітка обмінників KIT Group, а це понад 100 пунктів у 29 містах України, сайти та Telegram-канали відкрито продовжують роботу навіть після відкликання ліцензії НБУ. При цьому складається враження, що Нацбанк відкликакв ліцензію “для галочки”, щоб формально зняти із себе відповідальність, а фактичне продовження роботи мережі по відмиванню коштів його з якихось причин повністю влаштовує.
Як сім’я Ткаченко побудувала один із самих крупних конвертаційних центрів Україні через яку фінансувались бойовики ДНР/ЛНР
“KIT Group” була створена та контролюється родиною харківських підприємців Ткаченків – братами Антоном та Іваном, а також їхньою родичкою Людмилою Ткаченко. Центральною фігурою у побудові сітки вважається Антон Ткаченко, бенефіціар ТОВ “ФК “Ліберті Фінанс” (ЄДРПОУ 39806926) та інвестиційного фонду “КІТ-Інвест” (ЄДРПОУ 32128998), на ім’я якого оформлені ключові торгові марки групи.
ФОТО: Антон Ткаченко
У 2020 році “KIT Group” та ТОВ “ФК “Ліберті Фінанс” фігурували у кримінальному провадженні СБУ. Спецслужба вважала, що ці компанії брали участь у схемі фінансування так званого “ДНР” за рахунок коштів із пункту обміну валюти в Одесі.
За даними слідства, група осіб в Одесі та Одеській області організувала схему переказу коштів на території, непідконтрольні Україні — “ЛНР” і “ДНР” які, зокрема, використовувалися для фінансування місцевих бойовиків.
СБУ вийшла на ТОВ “ФК “Ліберті Фінанс”, яка займається обміном валюти в Одесі по вулиці Рішельєвська, 42 — там само, де й офіс зареєстрованого в Харкові “KIT Group”. За даними правоохоронців, у пункті обміну валюти на Рішельєвській, 42, накопичували готівку в гривнях, переводили її в іноземну валюту та відправляли в ДНР.
Що показово, ТОВ “ФК “Ліберті Фінанс” та і “КІТ ГРУП” давно і часто згадуються у судових документах в контексті тих чи інших кримінальних проваджень.
Зокрема, у 2016 році головне слідче управління ГПУ розслідувало провадження № 42016000000003527 щодо посадовців Головного управління Державної фіскальної служби Харківської області за ч. 2 ст. 364 ККУ (Зловживання владою або службовим становищем).
Згідно фабулі справи, посадовці ДФС Харківщини, звідки родом Антон та Іван Ткаченко, організували мережу фіктивних операцій, залучаючи суб’єктів господарювання для створення штучного податкового кредиту з ПДВ та завищення валових витрат, що дозволяло ухилятися від сплати податку на прибуток та проводити “обнал”.
Було створено низку підконтрольних підприємств, які формально не вели господарську діяльність, а слугували прикриттям, серед яких були (39806926), «КИТ ГРУП» (39052517), «Фірма «КИТ» (30038426), ПТ «Ломбард «КИТ ГРУП плюс» (39074991) та інші. Це дозволило організаторам виводити значні суми з легального обігу, завдаючи шкоди економіці України. Результатів цієї гучної справи досі немає.
З червня 2021 року у Кропивницькому поліція розслідує провадження № 42021120000000119. У травні того року місцевий мешканець намагався обміняти криптовалюту Bitcoin через обмінний пункт «КИТ ГРУП», але отримав значно менше коштів, ніж очікував, а при повторній спробі – залишився взагалі без грошей.
Підозру за ч.2 ст.200 ККУ (Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення) отримала касирка фірми Білан Ольга Кузьмівна, яка, за даними слідства, разом із невстановленими особами організувала незаконний обмінник.
Вони діяли через Telegram-канал під назвою “обмін валют” (@alexkitgroup), який забезпечував анонімність та конспірацію. Клієнти, бажаючи обміняти готівку на електронні гроші, зв’язувалися через месенджер, отримували інструкції та передавали кошти касирці в окремій кімнаті, позначеній як “службове приміщення”. Клієнти передавали готівку, вказували реквізити електронних гаманців, а згодом отримували підтвердження транзакцій у вигляді скріншотів у Telegram.
На рік раніше, у 2020-му слідче управління ГУНП у Вінницькій області розпочалопровадження № 42020020000000264. Як сказано в матеріалах справи, «під час досудового розслідування встановлено факт використання онлайн-ресурсів «obmenat.com» та «obmenat24.com» та мережі обмінних пунктів фінансової компанії ТОВ “ФК “Ліберті Фінанс” для незаконного обміну електронних грошових коштів та криптовалют, які офіційно не зареєстровані в Україні та функціонування яких тимчасово заборонено на території України».
За версією слідчих, через веб-сайт «obmenat.com» зацікавлена особа створює замовлення на поповнення готівковими коштами у м.Вінниця електронного гаманця російських небанківських платіжних систем «Webmoney» («WMZ») або «Яндекс.Гроші». Після підтвердження замовлення, адміністратор онлайн-ресурсу повідомляє замовнику контактний номер мобільного телефону касира, що відповідає за вказаний вид фінансових операцій, та адресу приміщення, в якому буде здійснюватись фактична передача готівки для поповнення електронного гаманця – м. Вінниця, вул.Соборна, буд.81, прим. 25. За цією адресою був розташований пункт обміну валют ТОВ «КИТ ГРУП».
А у 2022-у ще одну “криптопральню” братів Ткаченків викрили у Ужгороді, але цього разу не поліцейські, а детективи Бюро економічної безпеки.
Іншими словами, “Ліберті Фінанс” та KIT Group сім’ї харків’ян Ткаченко були випливали в сотнях кримінальних справ по всій країні – від банального шахрайства до фінансування бойовиків так званої ДНР.
Як KIT Group Антона Ткаченка та криптобіржа WhiteBIT опинилися у кримінальній справі про легалізацію мільярдних тіньових коштів
WhiteBIT – одна з найбільших криптобірж європейського ринку заснована харків’янами, яка працює в країнах ЄС і готується до виходу на ринок США.
Ймовірно, саме завдяки “харківському бекграунду” KIT Group та WhiteBIT опинилися в кримінальному провадженні щодо легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом.
Йдеться про справу № 12025000000002800, зареєстрованій 22 жовтня 2025 року Головним слідчим управлінням Національної поліції за ч. 2 ст. 307 КК України та ч. 2 ст. 209 КК України — виробництво та розповсюдження заборонених речовин, а також легалізація майна, отриманого злочинним шляхом, в особливо великих розмірах.
ФОТО: KIT Group та WhiteBIT опинилися в кримінальному провадженні щодо легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом
Якщо коротко, через тіньові обмінники “Ліберті Фінанс” накопичується криптовалюта, отримана від продажу наркотиків, з подальшим переведенням цієї криптовалюти в готівку.
Згідно з матеріалами слідства, правоохоронці викрили організовану злочинну групу, яка займалася виготовленням та розповсюдженням заборонених речовин в особливо великих масштабах. Отримані кошти, за версією слідства, легалізувалися через віртуальні активи та операції з криптовалютою.
Ключовим елементом схеми слідство вважає мережу тіньових обмінних сервісів групи компаній «KIT Group», що працює під брендами «KIT Group» та «КИТ». До екосистеми входять ТОВ «Ломбард КІТ Груп Плюс», ТОВ «ФК «Ліберті Фінанс», ТОВ «КІТ-Фінанс», де кінцевим бенефіціаром слідство називає Антона Ткаченка.
Гроші надходили на “холодні” криптогаманці, пов’язані з сервісами групи, зокрема через платформу WhiteBIT , а потім видавалися готівкою в пунктах по всій Україні. Слідчі встановили надходження криптовалюти з адрес, пов’язаних із великими онлайн-наркомаркетами під назвами Underground, Total Black та Punisher.
ФОТО: Наркомаркет одного із контрагентів “КИТ Group”ФОТО: Наркомаркет одного із контрагентів “КИТ Group”
За версією слідства, учасники схеми переказували криптовалюту на гаманці мережі обмінників «KIT Group», після чого через інфраструктуру обмінних пунктів відбувалася видача готівки в різних містах України учасникам злочинної мережі. Частина легалізованих коштів поверталася в обіг для фінансування закупівель, розширення мережі збуту, оплати праці технічних фахівців та підтримки онлайн-платформ.
Особливу увагу слідства привернув зв’язок цих гаманців із торговими терміналами криптобіржі WhiteBIT. Це означає, що частина транзакцій могла проходити через інфраструктуру цієї криптоплатформи.
Російський слід у роботі KIT Group та WhiteBIT
Окрім відмивання коштів від наркотрафіку харківські KIT Group та WhiteBIT об’єднують також робота з РФ. Про переведення коштів з Одеси до ДНР через структури Антона Ткаченко задокументовані СБУ ми писали вище.
Тож не дивно, що без російського сліду не обійшлось і у WhiteBIT. До березня 2023 року понад половина капіталу WhiteBIT через естонську компанію Whitebit Financial Company OÜ належала харківському бізнесмену Микиті Шенцеву.
ФОТО: Микита Шенцев
Пізніше Микита Шенцев передав свою частку Володимиру Носову після того, як президент України позбавив його громадянства через наявність паспорта країни-агресора. За оцінками спостерігачів, Шенцев міг зберегти вплив на платформу навіть після формального виходу з капіталу.
Варто відзначити, що Микита Шненцев є сином відомого екс-регіонала Дмитра Шенцева, який входив орбіти скандального прем’єр-міністра Миколи Азарова. Там він був у трійці затятих лобістів “російської ідеї” та створення так званої “Новоросії”.
Разом з Олегом Царьовим і Вадимом Колесніченком, Дмитро Шенцев отримав медалі з рук президента Росії володимира Путіна “за великий внесок у популяризацію російської мови”.
Тож більш ніж логічно, що у 2018 році Дмитро Шенцев був серед 36 депутатів, які голосували проти Закону про визнання українського суверенітету над окупованими територіями Донецької та Луганської областей.
В даному контексті повністю логічно, що через KIT Group здійснювалось фінансування бойовиків ДНР/ЛНР, і не виключено, що в координації з Шенцевими.
ФОТО: Номінальний власник WhiteBIT Володимир Носов ймовірно легалізує кошти в інтересах РФ
В даному контексті варто також згадати, що теперішній, хоч і номінальний власник WhiteBIT Володимир Носов став співвласником грузинського цифрового банку Hash разом із Сулханом Папашвілі, якого грузинська опозиція пов’язувала з російським мільярдером Володимиром Євтушенковим та Бідзіною Іванішвілі. Після отримання банківської ліцензії опозиційні політики публічно заявляли про ризики використання банку для легалізації російського капіталу та фінансування політичних процесів.
У Харкові правоохоронці провели огляд автомобіля колишнього командира батальйону 47-ї окремої механізованої бригади Олександра Ширшина. Підставою для перевірки транспортного засобу стало офіційне повідомлення від Військової служби правопорядку (ВСП).
Ключові деталі та процесуальний статус
Сигнал від ВСП: Наведення на транспортний засіб військовослужбовця надала саме Військова служба правопорядку, що підтвердив керівник слідчого управління поліції Харківської області Андрій Шарнін.
Знахідка в авто: Під час огляду правоохоронці виявили та вилучили чотири пакунки із зеленою речовиною рослинного походження, а також кілька пакетів, упакованих ізолентою.
Експертиза: Офіційний висновок щодо складу та походження вилучених речовин буде зроблено лише за результатами відповідної криміналістичної експертизи.
Відсутність підозри: На цей момент поліція не висувала Олександру Ширшину жодних офіційних звинувачень, процесуального затримання не здійснювалося.
З заяви слідчого управління поліції Харківської області:
«Огляд автомобіля проводився на підставі інформації від ВСП. У результаті вилучено пакунки із зеленою речовиною рослинного походження та інші згортки. Правова кваліфікація та подальші процесуальні рішення залежатимуть від висновків експертизи».
