Golosnovinua.com

Позначка: Харківщина

  • «Смертельно придатний»: 57-річного педіатра мобілізували, а за три тижні він помер від онкології

    «Смертельно придатний»: 57-річного педіатра мобілізували, а за три тижні він помер від онкології

    На Харківщині розгорівся скандал через смерть 57-річного лікаря-педіатра Ігоря Ревеки, який помер у лікарні Дніпра лише через 21 день після мобілізації. Медика з багаторічним досвідом роботи призвали до штурмового полку та зарахували на посаду стрільця-помічника гранатометника. Згодом з’ясувалося, що причиною його смерті, за інформацією військової частини, стало злоякісне новоутворення сигмовидної кишки. Командування Сухопутних військ уже розпочало перевірку обставин мобілізації, проходження військово-лікарської комісії та смерті чоловіка.

    Смерть військовослужбовця раніше офіційно підтвердила Златопільська міська рада Харківської області.

    Ігор Ревека народився 12 серпня 1969 року. Він здобув освіту в Красноградському медичному училищі та Харківському медичному університеті, закінчив військову кафедру за спеціальністю військового лікаря-педіатра й отримав звання лейтенанта запасу. У цивільному житті багато років працював лікарем швидкої допомоги та педіатром у Харкові.

    Першою публічно розповіла про трагедію його падчерка. У соціальній мережі Threads вона написала, що чоловік був одним із найкращих педіатрів Харкова, допомагав людям під час пандемії COVID-19, а родина дізналася про його смерть невдовзі після мобілізації.

    Історія викликала значний резонанс. Пацієнти згадували Ревеку як уважного лікаря, який допомагав дітям навіть у складних випадках. Водночас користувачі соцмереж почали ставити запитання: чому досвідченого медика з офіцерським званням призвали на піхотну посаду та як він зміг пройти військово-лікарську комісію, якщо згодом помер від онкологічного захворювання?

    За інформацією 1-го окремого штурмового полку, Ігоря Ревеку мобілізували 25 вересня 2026 року. З 27 вересня до 2 жовтня він перебував у пункті постійної дислокації військової частини, а 3 жовтня розпочав базову загальновійськову підготовку.

    Уже 5 жовтня військовослужбовець поскаржився на погіршення самопочуття. Його госпіталізували до лікарні в Дніпрі, де 16 жовтня він помер.

    У військовій частині повідомили, що причиною смерті стало злоякісне новоутворення сигмовидної кишки. Командування також заявило, що захворювання не було пов’язане з проходженням військової служби.

    ФОТО: офіційне сповіщення про смерть, яке отримали рідні лікаря

    Проте ці пояснення не зняли запитань щодо результатів попереднього медичного огляду. Наразі публічно не встановлено, чи було відоме онкологічне захворювання на момент проходження ВЛК, які саме обстеження проводили лікарі та чи мав Ревека медичні документи, які могли вплинути на висновок щодо придатності до служби.

    У публікації «Коротко про» також порушується питання можливої останньої стадії онкологічного захворювання. Водночас офіційно оприлюднених результатів обстежень, які б підтверджували конкретну стадію раку на момент мобілізації, немає.

    Ще одним предметом дискусії стало військове призначення педіатра. У документах Ігор Ревека значився стрільцем-помічником гранатометника, хоча мав медичну освіту, досвід роботи та звання лейтенанта запасу.

    У 1-му окремому штурмовому полку пояснили, що під час базової загальновійськової підготовки новоприбулих військовослужбовців тимчасово зараховують на піхотні посади. Остаточний розподіл відбувається після завершення навчання з урахуванням цивільної спеціальності та професійних навичок.

    За твердженням командування, після підготовки Ігоря Ревеку планували направити до медичної роти. Таким чином, підтверджень того, що він безпосередньо брав участь у штурмових операціях, немає. До бойового підрозділу на фронті він так і не потрапив.

    Ситуацію також прокоментував командир 108-го окремого штурмового батальйону «Вовки Да Вінчі» Сергій Філімонов. Він поставив під сумнів доцільність залучення кваліфікованих лікарів до піхотних завдань замість використання їхньої професійної підготовки для медичного забезпечення війська.

    Окремої перевірки потребує і питання бронювання. Українське законодавство передбачає можливість бронювання військовозобов’язаних медичних працівників за визначених умов. Проте останнє місце роботи Ревеки та наявність або відсутність чинного бронювання на момент мобілізації публічно не підтверджені.

    Тому наразі неможливо встановити, чи мав лікар законні підстави для відстрочки, які не були враховані під час призову.

    Після суспільного розголосу Командування Сухопутних військ ЗСУ повідомило про початок службової перевірки. Військові мають з’ясувати обставини мобілізації Ігоря Ревеки, проходження ним ВЛК, перебування у військовій частині, навчання та смерті.

    У командуванні закликали утримуватися від передчасних висновків, доки перевірка не встановить усіх обставин. Про її результати та ухвалені рішення пообіцяли повідомити додатково.

    Трагедія Ігоря Ревеки порушила ширшу проблему організації медичного огляду мобілізованих, належного використання фахових кадрів у війську та своєчасного виявлення серйозних захворювань.

    Особливого значення набуває питання, чи могла хвороба бути виявлена до початку військової підготовки та чи отримав чоловік необхідну медичну допомогу після появи симптомів. Водночас наявна інформація не дозволяє стверджувати, що саме мобілізація спричинила смерть лікаря або що медики допустили конкретне порушення.

    26 жовтня в рідному Златополі відбулося прощання з Ігорем Ревекою. Провести його в останню путь прийшли близькі, колеги, друзі та мешканці громади.

    Станом на 29 жовтня головні запитання залишаються відкритими: як оцінювали стан здоров’я медика під час ВЛК, чи були підстави для бронювання та чи можна було своєчасно діагностувати захворювання. Відповіді на них має надати офіційна перевірка.

  • Двоє озброєних окупантів нібито втекли на Харківщині

    Двоє озброєних окупантів нібито втекли на Харківщині

    На Харківщині спалахнула інформаційна хвиля через повідомлення про нібито втечу двох озброєних російських військовополонених з-під варти Військової служби правопорядку ЗСУ. У соціальних мережах стверджували, що окупанти могли розстріляти автомобіль українських військових і втекти поблизу Старовірівки. Однак Військова служба правопорядку офіційно заперечила факт такого інциденту.

    Інформація про можливу втечу почала активно поширюватися 29 жовтня. Зокрема, про неї повідомив український військовослужбовець Станіслав Бунятов із позивним «Осман».

    За його словами, подія нібито сталася ввечері 28 жовтня, приблизно о 21:00, у районі села Старовірівка Харківської області. У повідомленні йшлося про двох російських військовополонених, які начебто втекли зі зброєю під час перебування під вартою ВСП.

    У деяких Telegram-каналах також з’явилися твердження про обстріл автомобіля Військової служби правопорядку. Автори дописів заявляли, що ймовірних утікачів бачили поблизу залізничних колій у напрямку Шевченкового.

    Однак жодного офіційного підтвердження цих обставин на момент поширення повідомлень не було.

    Ситуацію прокоментувала Військова служба правопорядку Збройних сил України, яка спростувала інформацію про втечу полонених.

    «Поширена інформація не відповідає дійсності, зазначена подія у ВСП не фіксувалася», — заявили у відомстві.

    Військові також заперечили повідомлення про нібито розстріл службового автомобіля поблизу Старовірівки. За інформацією ВСП, її підрозділи продовжують виконувати поставлені завдання у штатному режимі.

    Служба закликала журналістів, користувачів соціальних мереж та громадських діячів уважно перевіряти інформацію перед поширенням, особливо якщо вона стосується військовополонених, озброєних осіб або ймовірних загроз безпеці населення.

    До спростування долучилася й Служба безпеки України. Як повідомляє місцеве видання «Об’єктив», представники СБУ в коментарях під публікацією Бунятова назвали інформацію про втечу ворожим інформаційним вкидом.

    Тим часом журналісти «Ґвара Медіа» звернулися по коментар до поліції Харківської області. Там повідомили, що звернень про втечу російських військових не надходило.

    Таким чином, поширені твердження про озброєних утікачів не отримали підтвердження від правоохоронних органів.

    Поява таких повідомлень викликала резонанс на тлі складної безпекової ситуації в Харківській області. Регіон залишається одним із напрямків, де тривають бойові дії, а інформація про можливе проникнення російських військових у тил потребує особливо ретельної перевірки.

    Водночас слід розрізняти випадки самовільного залишення російськими військовослужбовцями своїх позицій та втечу вже затриманих військовополонених з-під варти українських військових. Це різні обставини, які не можна ототожнювати без підтверджених фактів.

    Попри поширення фотографій нібито розшукуваних осіб, офіційного підтвердження того, що зображені на них чоловіки справді втекли з-під варти, немає.

    Станом на 29 жовтня Військова служба правопорядку ЗСУ заперечує факт втечі двох озброєних російських військовополонених поблизу Старовірівки. СБУ також поставила під сумнів достовірність повідомлень, а поліція не підтвердила отримання інформації про такий інцидент.

    Українців закликають не поширювати неперевірені повідомлення та орієнтуватися на офіційні джерела, щоб не створювати додаткової паніки серед населення.

  • Електричка спалахнула після удару дрона РФ: на Харківщині рятувальники гасили палаючий вагон під загрозою повторної атаки

    Електричка спалахнула після удару дрона РФ: на Харківщині рятувальники гасили палаючий вагон під загрозою повторної атаки

    Російські війська 22 жовтня завдали удару безпілотником по пасажирському електропоїзду на Харківщині. Внаслідок влучання загорівся головний вагон електрички. Рятувальникам довелося ліквідовувати пожежу в умовах постійної загрози повторних російських обстрілів. За попередньою інформацією, цього разу обійшлося без загиблих і постраждалих.

    Про чергову атаку на залізничний транспорт повідомило Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.

    За даними рятувальників, російський безпілотник атакував пасажирський електропоїзд удень 22 жовтня. Влучання спричинило займання головного вагона, після чого на місце прибули пожежно-рятувальні підрозділи.

    Попри небезпеку повторного удару, співробітники ДСНС оперативно розпочали ліквідацію наслідків атаки та загасили пожежу.

    «Виникла пожежа у головному вагоні. Попри загрозу повторних обстрілів, рятувальники ліквідували загоряння», — повідомили в ДСНС.

    За попередніми даними, внаслідок цього удару ніхто не постраждав. Водночас інформацію про точне місце атаки, маршрут електропоїзда, кількість пасажирів та масштаби пошкоджень наразі не деталізували.

    У ДСНС оприлюднили фотографії з місця події, на яких зафіксовано наслідки удару по залізничному транспорту.

    Ця атака стала черговим випадком ураження російськими військами пасажирських поїздів та залізничної інфраструктури України.

    Зокрема, 18 вересня російський безпілотник атакував електропоїзд у Нововодолазькій громаді Харківської області. Влучання сталося поблизу платформи Липкуватівка. Тоді загорілися два вагони, загинула одна людина, ще восьмеро постраждали.

    За інформацією місцевої влади, для атаки використовувався реактивний безпілотник. Частина пасажирів перед ударом встигла евакуюватися з поїзда, проте люди, які залишилися неподалік вагонів, зазнали поранень.

    Ще один удар по пасажирському транспорту стався 9 вересня. Тоді російські війська атакували електропоїзд сполученням Харків — Ізюм неподалік села Іскра.

    Унаслідок атаки виникла пожежа у двох вагонах. За повідомленнями ДСНС, постраждали восьмеро людей, яким знадобилася медична допомога.

    Про цей інцидент раніше писала «Ненька інфо» в матеріалі про удар «Шахедом» по потягу Харків — Ізюм.

    Російські атаки на залізницю не обмежуються Харківською областю. Так, у ніч проти 10 жовтня безпілотники вдарили по об’єктах залізничної інфраструктури Коростенської громади на Житомирщині.

    Унаслідок обстрілу виникла пожежа та постраждав чоловік. До ліквідації наслідків залучили 12 рятувальників і три одиниці техніки.

    Детальніше про цей випадок «Ненька інфо» повідомляла в матеріалі про атаку на залізницю Житомирщини.

    Постійні обстріли змушують «Укрзалізницю» застосовувати додаткові заходи безпеки. Під час підвищеної повітряної загрози залізничники можуть зупиняти поїзди та організовувати евакуацію пасажирів.

    Фахівці наголошують, що в таких випадках необхідно чітко виконувати вказівки поїзних бригад, відходити від рухомого складу та не повертатися до вагонів без дозволу відповідальних працівників.

    Наслідки удару 22 жовтня ще уточнюються. Наразі відомо, що пожежу в головному вагоні електрички вдалося ліквідувати, а інформація про постраждалих не надходила.

  • Кривавий удар по ринку в Лозовій: Росія атакувала мирних жителів, кількість постраждалих стрімко зростає

    Кривавий удар по ринку в Лозовій: Росія атакувала мирних жителів, кількість постраждалих стрімко зростає

    Російські війська 22 жовтня завдали удару по місцевому ринку в місті Лозова Харківської області. Внаслідок атаки загинули щонайменше двоє людей, ще 17 постраждали. Кількість потерпілих продовжувала зростати протягом перших хвилин після повідомлення про обстріл. На місці працюють екстрені служби, а обласна влада уточнює обставини трагедії.

    Про удар повідомив начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. За його словами, російські війська атакували територію місцевого ринку, де перебували цивільні.

    Спочатку керівник області заявив про двох загиблих та 11 постраждалих. Однак уже станом на 12:30 кількість потерпілих збільшилася до 17 осіб. Оновлену інформацію підтвердило агентство «Інтерфакс-Україна».

    «До 17 людей зросла кількість постраждалих від російського удару в Лозовій», — повідомив Синєгубов.

    На місці влучання працюють медичні бригади, рятувальники Державної служби з надзвичайних ситуацій та правоохоронці. Вони надають допомогу потерпілим і встановлюють усі обставини обстрілу.

    Наразі офіційно не уточнено, яким саме видом озброєння російські військові атакували ринок. Також немає підтвердженої інформації про особи загиблих, вік постраждалих та ступінь тяжкості отриманих травм.

    У Харківській ОВА наголосили, що додаткові подробиці будуть оприлюднені після уточнення оперативної інформації.

    Удар по Лозовій відбувся на тлі чергової серії російських атак на Харків та область. Перед повідомленням про трагедію на ринку стало відомо про повітряний напад на Основ’янський район обласного центру.

    Напередодні, 21 жовтня, російські обстріли Харківщини також призвели до людських жертв. За даними обласної адміністрації, загинула одна людина, ще 15 постраждали, серед них троє дітей.

    Зокрема, у селі Лиманівка Лозівської громади загинула 42-річна жінка, а 13-річний хлопчик дістав поранення. Ще восьмеро людей, зокрема десятирічна дитина, пережили гостру реакцію на стрес.

    Постраждалі були також у Дергачах, Високому, Пісках-Радьківських, Слатиному та Ізюмі. У Харкові російські безпілотники атакували Основ’янський, Шевченківський і Слобідський райони.

    За інформацією обласної влади, протягом попередньої доби противник застосував по Харківщині дві ракети, чотири безпілотники типу «Молнія», п’ять FPV-дронів та ще 120 безпілотників, тип яких встановлювали фахівці. Внаслідок обстрілів зафіксовано пошкодження цивільної інфраструктури.

    Лозова не вперше опиняється під російськими ударами. Зокрема, 12 жовтня російські безпілотники атакували приватний сектор міста. Тоді загинула 71-річна жінка, ще семеро людей постраждали, серед них дев’ятирічна дівчинка. За попередніми висновками експертів, для тієї атаки ворог використав безпілотники «Герань-3».

    Російські атаки зачіпають не лише житлові квартали, а й місця перебування цивільного населення. Раніше «Ненька інфо» повідомляла про обстріл групи мирних жителів у районі Куп’янська, обставини якого оприлюднили українські військові.

    Після удару по ринку в Лозовій обласна влада продовжує збирати інформацію про загиблих, постраждалих та наслідки атаки. Остаточні масштаби руйнувань і кількість потерпілих ще встановлюються.

  • Розстріл українських військових на Харківщині: силовики затримали озброєного російського окупанта в Харкові

    Розстріл українських військових на Харківщині: силовики затримали озброєного російського окупанта в Харкові

    Правоохоронні органи України в результаті масштабної спеціальної операції затримали підозрюваного в жорстокому вбивстві українських захисників на Харківщині, яким виявився діючий військовослужбовець збройних сил РФ. Про успішне знешкодження небезпечного злочинця офіційно повідомив міністр внутрішніх справ Іван Вигівський. За даними Національної поліції, трагедія забрала життя п’ятьох бійців 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, а сам напад стався напередодні, 13 жовтня.

    Для встановлення місцезнаходження та нейтралізації нападника було розгорнуто масштабні пошукові заходи із залученням спецпризначенців поліції, кримінальних аналітиків, слідчих, криміналістів, бійців Військової служби правопорядку, контррозвідників Служби безпеки України, військовослужбовців Національної гвардії та представників прокуратури. Головним завданням зведених підрозділів було оперативне затримання фігуранта до того, як озброєний ворог міг би завдати шкоди цивільним або іншим військовим.

    «Злочинець був озброєний, тому головною метою було якнайшвидше його затримати та не допустити більшої кількості жертв. Менш ніж за добу наші підрозділи обстежили десятки квадратних кілометрів території, зокрема ймовірні маршрути пересування вбивці та місця, де він міг переховуватися. Годину тому підозрюваного – військового РФ – затримали», – повідомив Іван Вигівський.

    Фізичне перехоплення та взяття під варту російського військового відбулося безпосередньо в місті Харкові. Наразі тривають невідкладні процесуальні та слідчі дії, спрямовані на детальне з’ясування всіх мотивів, хронології та обставин скоєння злочину проти воїнів 72-ї ОМБр. Крім того, силовики перевіряють затриманого окупанта на можливу причетність до вчинення ще одного вбивства на території регіону. Подальше досудове розслідування цього кримінального провадження здійснюватиметься слідчими Служби безпеки України під процесуальним керівництвом прокуратури.

  • На Харківщині невідомий розстріляв із автомата п’ятьох військових ЗСУ: поліція шукає вбивцю

    На Харківщині невідомий розстріляв із автомата п’ятьох військових ЗСУ: поліція шукає вбивцю

    У Харківській області сталося масове вбивство військовослужбовців Збройних сил України. Невідомий чоловік відкрив вогонь з автоматичної зброї, внаслідок чого загинули п’ятеро військових. Нападник утік із місця злочину, його розшукують правоохоронці.

    Про трагедію повідомляє «Українська правда» з посиланням на представницю Національної поліції, підполковницю Вікторію Пономарьову.

    За інформацією правоохоронців, злочин стався 13 жовтня 2026 року. Після розстрілу військовослужбовців підозрюваний залишив місце події.

    За даними видання «Думка», яке посилається на три незалежні джерела, трагедія сталася в селі Кутузівка Харківського району. Журналісти повідомляють, що загиблі могли бути військовослужбовцями 72-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.

    Поліція внесла відомості про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Провадження розслідують за частиною другою статті 115 Кримінального кодексу України — умисне вбивство двох або більше осіб.

    Наразі правоохоронці встановлюють особу нападника та обставини трагедії. Мотиви вбивства залишаються невідомими. Офіційної інформації про затримання підозрюваного поки немає.

    Імена загиблих військовослужбовців не розголошуються.

  • «Ніхто не знає, де ці люди»: Росія вивезла 25 українців із Харківщини — серед них діти

    «Ніхто не знає, де ці люди»: Росія вивезла 25 українців із Харківщини — серед них діти

    Російські військові примусово вивезли 25 мирних жителів із тимчасово окупованої частини Харківської області. Серед них — діти, молоді люди та пенсіонери. Українська сторона досі не має підтвердженої інформації про те, куди саме доправили цивільних, у яких умовах вони перебувають і чи мають можливість зв’язатися з рідними.

    Про це 9 жовтня повідомив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець. За його словами, російські військові представили вивезення українців як гуманітарну операцію, проте обставини, про які повідомляє омбудсман, викликають серйозні сумніви щодо добровільності таких дій.

    Інформацію також оприлюднило харківське видання «Думка».

    Російська «операція порятунку»: що сталося з жителями Харківщини

    За інформацією Лубінця, російські військовослужбовці вивезли 25 людей із захопленої території Харківщини, де продовжуються активні бойові дії.

    Російські Telegram-канали поширили повідомлення про нібито успішну евакуацію цивільного населення. Водночас український омбудсман наголошує, що відеоматеріали, які супроводжували ці повідомлення, свідчать про можливий тиск і залякування людей.

    За словами Лубінця, цивільні не мали можливості самостійно визначити, куди їхати, а обставини їхнього переміщення не відповідають принципам добровільної гуманітарної евакуації.

    Особливе занепокоєння викликає той факт, що серед вивезених є неповнолітні. Діти належать до найбільш вразливих категорій цивільного населення в умовах окупації та потребують особливого захисту.

    «Ніхто не знає, де ці люди зараз і в яких умовах вони перебувають», — наголосив Дмитро Лубінець.

    Наразі не оприлюднено повного списку вивезених, їхнього віку, точного маршруту переміщення та підтвердженого місця перебування.

    Також немає достовірних відомостей про те, чи вдалося комусь із цих людей зв’язатися з близькими після вивезення.

    Окупанти створили Telegram-бот для збору персональних даних

    Ще однією тривожною обставиною стало повідомлення про спеціальний Telegram-бот, створений російською стороною під приводом організації евакуації.

    За словами українського омбудсмана, через цей сервіс російські військові намагаються отримувати персональні дані цивільного населення.

    Йдеться, зокрема, про паспортну інформацію, адреси проживання, номери телефонів та документи дітей.

    Лубінець застеріг українців від передавання таких відомостей невідомим особам або через неперевірені російські онлайн-сервіси.

    Зібрані дані потенційно можуть бути використані проти самих людей та їхніх родичів. Водночас конкретних підтверджених випадків такого використання інформації саме через згаданий бот наразі не оприлюднено.

    Ситуація особливо небезпечна для мешканців окупованих територій, які часто не мають можливості перевірити справжню мету збору персональної інформації або відмовитися від взаємодії з представниками окупаційних структур без побоювань за власну безпеку.

    Україна вимагає від Росії пояснень і повернення людей

    Після отримання інформації про вивезення цивільних Дмитро Лубінець звернувся до уповноваженої з прав людини в Російській Федерації.

    Українська сторона вимагає встановити точне місцеперебування всіх 25 людей, повідомити про умови їхнього перебування, надати необхідні персональні відомості для встановлення особи кожного вивезеного та сприяти їхньому поверненню в Україну.

    Окремо омбудсман звернувся до Міжнародного комітету Червоного Хреста, Організації Об’єднаних Націй та інших міжнародних гуманітарних структур.

    Головне завдання — з’ясувати долю цивільних і забезпечити можливість перевірки їхнього стану незалежними гуманітарними організаціями.

    Наразі у відкритих джерелах немає підтвердження, що російська сторона надала Україні повну інформацію про вивезених людей.

    Не повідомляється також про конкретні терміни їхнього можливого повернення.

    Чому така «евакуація» може бути воєнним злочином

    Міжнародне гуманітарне право встановлює чіткі правила щодо переміщення мирного населення з окупованих територій.

    Стаття 49 Четвертої Женевської конвенції забороняє індивідуальні та масові примусові переміщення або депортації захищених осіб з окупованої території.

    Водночас міжнародне право передбачає обмежені винятки, коли тимчасова евакуація необхідна для безпеки населення або з імперативних військових причин. За таких обставин мають бути забезпечені належні умови перебування, збереження сімейних зв’язків та повернення людей після припинення причин евакуації.

    Отже, сам факт вивезення цивільних із небезпечного району не є автоматичним доказом злочину. Вирішальне значення мають підстави переміщення, наявність реального вибору, маршрут, умови та подальша доля людей.

    Якщо буде доведено, що російські військові примусово перемістили українців без законних підстав, відповідні дії можуть мати ознаки серйозного порушення міжнародного гуманітарного права та воєнного злочину.

    У випадку з 25 жителями Харківщини український омбудсман наполягає саме на примусовому характері вивезення. Проте повні обставини інциденту ще потребують документування та незалежної перевірки.

    Харківщина під загрозою: проблема безпеки цивільних загострюється

    Ситуація з вивезенням 25 українців розгортається на тлі тривалого погіршення безпекових умов у прифронтових громадах Харківської області.

    Постійні обстріли, удари безпілотників і небезпека для цивільного населення змушують українську владу організовувати евакуаційні заходи.

    Зокрема, як раніше повідомляла «Ненька інфо» у матеріалі «На Харківщині готують примусову евакуацію дітей», у липні 2026 року місцева влада ініціювала обов’язкову евакуацію дітей із небезпечних населених пунктів Дергачівської громади.

    Йшлося про Слатине та Руську Лозову, де регулярні атаки російських FPV-дронів створювали безпосередню загрозу для місцевих жителів.

    За інформацією місцевої влади, на початку липня у Слатиному залишалися 89 дітей, а в Руській Лозовій — 45.

    Водночас організовану українською владою евакуацію населення із забезпеченням відповідних гарантій безпеки необхідно відрізняти від заявленого омбудсманом примусового вивезення цивільних російськими військовими з окупованої території.

    Саме питання добровільності, законних підстав, доступу до гуманітарного захисту та можливості повернення визначає правову оцінку таких дій.

    Росія вже обмежувала евакуацію українців з окупованих територій

    Проблема безпеки цивільного населення в окупації не обмежується Харківською областю.

    У вересні 2026 року Дмитро Лубінець повідомляв, що російська сторона фактично блокує проведення гуманітарної евакуації з тимчасово окупованих Олешок на Херсонщині.

    За його словами, тисячі жителів залишалися в небезпечній зоні без належного доступу до продовольства, питної води та медикаментів.

    На початку жовтня омбудсман також оприлюднив відеоматеріали, на яких жителі Олешок намагалися самостійно залишити місто пішки, велосипедами та мопедами.

    Люди були змушені пересуватися без гарантовано безпечного маршруту, ризикуючи потрапити під обстріли або натрапити на міни.

    Ці повідомлення свідчать про ширшу проблему доступу цивільного населення до гуманітарної допомоги та безпечного виїзду з тимчасово окупованих територій.

    Доля 25 українців залишається невідомою

    Найбільше занепокоєння у справі вивезених жителів Харківщини викликає відсутність підтвердженої інформації про їхнє місцеперебування.

    Наразі немає відкритих відомостей, які дозволили б достовірно встановити, куди доправили людей, чи перебувають вони разом, чи мають доступ до медичної допомоги та чи можуть зв’язатися з родинами.

    Особливо гостро стоїть питання безпеки неповнолітніх і людей похилого віку, які можуть потребувати постійної підтримки.

    Українська сторона вимагає від Росії надати необхідну інформацію та забезпечити повернення цивільних.

    Поки місцеперебування 25 українців залишається непідтвердженим, головне питання цієї історії — не те, як російська сторона назвала своє вивезення людей, а де перебувають ці люди, чи вони в безпеці та коли зможуть повернутися додому.

  • Три КАБи по Харкову: загинули люди, в місті триває масштабна рятувальна операція

    Три КАБи по Харкову: загинули люди, в місті триває масштабна рятувальна операція

    Російська армія вдень 5 жовтня завдала по Харкову удару трьома керованими авіаційними бомбами. Влучання зафіксували у кількох локаціях, зокрема в промисловій зоні та поруч із житловою багатоповерхівкою. Станом на вечір відомо про трьох загиблих і 53 постраждалих, серед яких троє дітей. Пошуково-рятувальна операція триває, оскільки під завалами ще можуть залишатися люди.

    Найважчі наслідки зафіксували у Слобідському районі. За даними начальника Харківської ОВА Олега Синєгубова, загинули двоє чоловіків віком 62 роки та 35-річний чоловік. Одна людина загинула безпосередньо в житловому будинку, ще двоє — внаслідок падіння уламків керованої авіабомби.

    Кількість постраждалих упродовж дня стрімко зростала. Спочатку повідомлялося про десятьох поранених, згодом — про 25, а до вечора їх стало вже 53. Серед потерпілих — троє неповнолітніх. 11-річна дівчинка перебуває у важкому стані, 15-річний хлопець — у стані середньої тяжкості, ще одна 15-річна дівчина зазнала гострої реакції на стрес.

    За інформацією місцевої влади, російські авіабомби влучили не лише поблизу житлової забудови. Під ударом опинилася також промислова зона. Унаслідок вибухів виникли масштабні пожежі, загальна площа яких сягнула майже 15 тисяч квадратних метрів. Пошкоджено десятки житлових будинків, цивільне підприємство та щонайменше 20 автомобілів.

    Окремо мер Харкова Ігор Терехов повідомляв, що під час цієї ж атаки російський бойовий дрон вдарив по автозаправній станції у Київському районі міста. Таким чином, місто одночасно опинилося під ударами різних типів російських засобів ураження.

    Під завалами ще шукають людей

    На місцях прильотів працюють рятувальники, медики, поліція та комунальні служби.

    Станом на вечір до ліквідації наслідків атаки залучили понад 100 працівників ДСНС та більш як 60 одиниць техніки. Рятувальники розбирають зруйновані конструкції та перевіряють місця, де теоретично можуть перебувати люди.

    Поліцейські також проводять побудинковий і поквартирний обхід. Завдання служб — перевірити всі пошкоджені житлові приміщення та встановити, чи немає людей, які залишилися без допомоги після вибухів.

    Синєгубов заявив, що перевірка триватиме доти, доки екстрені служби не переконаються, що обстежено всі квартири та будинки у зоні ураження.

    Раніше Терехов також попереджав, що під завалами одного з житлових будинків можуть перебувати люди. Саме тому остаточна кількість жертв атаки ще може змінитися.

    Харків атакували після важкої ночі

    Удар КАБами вдень 5 жовтня стався буквально через кілька годин після іншої смертоносної атаки на місто.

    Увечері 4 жовтня російські війська атакували Індустріальний район Харкова так званими «Бандеролями». Унаслідок удару загинув 42-річний чоловік, ще восьмеро людей дістали поранення.

    За даними міської влади, тоді ворожі засоби ураження влучили поблизу житлових будинків. Було пошкоджено кілька багатоповерхівок, автомобілі та адміністративну будівлю.

    Особливо трагічною стала історія автомобіля, в якому перебували чоловік, жінка та собака. Чоловік загинув, жінку доставили до реанімації. Собаку вдалося врятувати та передати до міського Центру поводження з тваринами.

    У ранковому зведенні 5 жовтня Харківська ОВА повідомляла, що лише за попередню добу атак зазнали сам Харків та ще десять населених пунктів області. Російські війська застосовували ракети, реактивні системи залпового вогню, FPV-дрони, «Герані», «Молнії» та інші безпілотники.

    КАБи дедалі частіше влучають у житлову забудову

    Для Харкова керовані авіабомби залишаються однією з найнебезпечніших загроз. Їхня значна бойова частина та можливість запуску російською авіацією з великої відстані дозволяють завдавати серйозних руйнувань навіть без входу літаків у безпосередню зону дії частини української ППО.

    Лише тиждень тому, в ніч проти 28 вересня, російський КАБ прямо влучив у багатоповерхівку в Салтівському районі Харкова. Тоді було зруйновано два поверхи, а кількість постраждалих зросла до 24 людей, серед яких восьмеро дітей.

    Про той удар раніше писала «Ненька інфо». Нічний удар по Харкову: після прямого влучання КАБа постраждали 24 людини — Ненька інфо

    Тієї ж ночі російська армія атакувала і Ізюм, де удар припав на район Центрального ринку. Після обстрілу виникла пожежа, було пошкоджено понад 20 торговельних об’єктів та житлові будинки. Ринок в Ізюмі палав після РСЗВ, «Столичний» під Києвом атакував дрон: що відомо — Ненька інфо

    Ще раніше, 9 вересня, російський ударний безпілотник уразив пасажирський потяг «Харків – Ізюм». Тоді повідомлялося щонайменше про шістьох постраждалих. Прицільний удар по пасажирах: росіяни вдарили «Шахедом» по потягу «Харків – Ізюм» — Ненька інфо

    Пожежі охопили майже 15 тисяч квадратних метрів

    Масштаб руйнувань після сьогоднішньої атаки став одним із найбільших за останній час.

    За офіційними даними Харківсьої ОВА, вогонь після влучань поширився майже на 15 тисяч квадратних метрів. Це означає, що рятувальникам доводиться одночасно працювати на кількох великих ділянках, розбираючи конструкції та гасячи осередки займання.

    На Харківщині навантаження на ДСНС і без того залишається надзвичайно високим. Лише за останній тиждень підрозділи Харківського гарнізону здійснили 268 виїздів за сигналом «Тривога» та ліквідували 90 пожеж, 30 із яких були безпосередньо пов’язані з бойовими діями. Також у регіоні працюють 176 саперів та 29 піротехнічних розрахунків.

    Ситуацію ускладнює й величезна кількість нерозірваних боєприпасів. За тиждень сапери ДСНС знешкодили в Харківській області близько 400 вибухонебезпечних предметів.

    Остаточні цифри ще можуть змінитися

    Станом на вечір 5 жовтня офіційно підтверджено три загиблих та 53 постраждалих саме внаслідок денного удару трьома КАБами. Серед поранених — троє дітей, одна з яких перебуває у важкому стані.

    Рятувальники продовжують шукати людей під завалами, медики приймають нові звернення, а правоохоронці обходять пошкоджені будинки.

    Тому цифри, які з’являлися раніше — 25 або 39 постраждалих, — уже застаріли. Найсвіжіші офіційні дані Харківської ОВА на момент підготовки матеріалу — 53 постраждалих і троє загиблих.

  • Понад 10 км під землею: «Хартія» заявила, що РФ веде цивільних через газогін

    Понад 10 км під землею: «Хартія» заявила, що РФ веде цивільних через газогін

    Розвідувальні безпілотники 2-го корпусу Національної гвардії України «Хартія» зафіксували групу цивільних, яких російські військові виводили з Куп’янської громади через газопровід «Шебелинка – Острогозьк». Серед дев’ятьох людей були діти, літні люди та людина на милицях.

    За даними «Хартії», людей провели з Куп’янська через Голубівку до газогону, після чого завели всередину труби. Військові стверджують, що цивільним доведеться пройти під землею понад 10 кілометрів, а вихід із труби розташований у лісовій місцевості, звідки людей можуть вивезти на окуповану територію.

    Поруч із цивільними рухалися чоловіки призовного віку в цивільному одязі. У «Хартії» припускають, що це могли бути російські військові, які зняли форму та використовували присутність дітей і літніх людей як прикриття. Це наразі саме оцінка українського підрозділу.

    Українські військові заявили, що спостерігали за групою з повітря, але не відкривали вогонь через присутність цивільних. Матеріали інциденту планують передати для розслідування можливих воєнних злочинів.

    Газопровід у цьому районі вже не вперше фігурує у бойових діях. Російські штурмові групи раніше використовували підземну інфраструктуру для прихованого проникнення в район Куп’янська. Українські військові намагалися пошкодити трубу та контролювали місця виходу російських груп.

    Останніми тижнями на Куп’янському напрямку тривають активні бойові дії. «Хартія» повідомляла про зачистку територій біля Дворічної та відновлення контролю над частиною Западного.

    У корпусі також попереджають, що відео з цивільними може згодом з’явитися в російських медіа як нібито «евакуація» або «порятунок мирних жителів». Українська сторона натомість заявляє, що людей вели під конвоєм і могли використовувати як прикриття для виходу військових.

  • Чергові міфи ворожої пропаганди: окупанти вигадують масове знищення українських гексакоптерів та фейкові оточення на Харківщині

    Чергові міфи ворожої пропаганди: окупанти вигадують масове знищення українських гексакоптерів та фейкові оточення на Харківщині

    Російське військове командування та підконтрольні кремлівському режиму інформаційні рупори продовжують продукувати абсурдні звитяжні реляції про перебіг бойових дій на Слобожанщині, намагаючись будь-що видати бажане за дійсне. Цього разу представники окупаційного контингенту виступили із черговими фантастичними заявами щодо боїв у Харківській області, оголосивши про нібито масштабний розгром українського флоту безпілотної авіації. Зокрема, у підрозділах безпілотних систем 11-го армійського корпусу ворожого угруповання військ «Північ» поспішили відзвітувати, що з початку вересня їм буцімто вдалося виявити та ліквідувати понад двісті важких українських гексакоптерів типу «Баба-яга». Подібні колосальні цифри, які окупанти малюють у своїх щоденних зведеннях, мають виразні ознаки примітивної дезінформації, покликаної заспокоїти власну деморалізовану піхоту, для якої нічні вильоти українських ударних дронів залишаються постійним смертоносним жахом.

    За голослівними твердженнями ворожих офіцерів, українські захисники нині змушені масово використовувати важкі коптери не лише для бойових ударів, але й для екстреного постачання боєприпасів, медикаментів та харчових продуктів своїм передовим підрозділам. Окупаційні речники цинічно запевняють, що завдяки постійному повітряному чергуванню та ураженню цих безпілотних систем їм нібито вдалося повністю зірвати логістику та залишити без забезпечення підрозділи Збройних сил України, яким загарбники вже встигли вигадати міфічні оточення. Ворожі підрозділи вихваляються застосуванням тактики повітряного тарану власними FPV-дронами, а також дистанційного підриву осколково-фугасних і кумулятивних зарядів поруч із цілями. За їхніми словами, викликана детонація бойової частини миттєво трощить конструктивні вузли та агрегати апаратів, що буцімто паралізує логістичні ланцюги сил оборони.

    Водночас риторика російських пропагандистів видає їхнє глибоке занепокоєння стрімким зростанням технологічної переваги та інноваційності української армії на лінії бойового зіткнення. Коментуючи дедалі ширше застосування Силами оборони новітніх наземних роботизованих платформ, окупаційні псевдоексперти поспішили охрестити цей процес вимушеним кроком і наслідком дефіциту важкої бронетехніки. Проте в реальності активне насичення передової наземними безпілотниками для дистанційного мінування, доставки вантажів та безпечної евакуації поранених бійців є свідченням системної модернізації українського війська. На відміну від армії загарбників, яка продовжує практикувати криваві м’ясні штурми та безжально кидати особовий склад на забій, українське командування робить усвідомлену ставку на роботизацію, аби зберегти найцінніше – життя своїх військовослужбовців.

    Систематичні спроби противника вигадати захмарні цифри знищених дронів та знецінити передові технології ЗСУ є типовим проявом безпорадності перед сучасними викликами війни. Важкі гексакоптери типу «Баба-яга», здатні нести потужне корисне навантаження та діяти під покровом ночі, залишаються високоефективною зброєю, яка завдає ворожій бронетехніці, фортифікаціям та складам нищівного ураження. Нездатність нейтралізувати цю загрозу на практиці змушує вороже командування вигадувати міфічні сотні збитих апаратів у спробах замаскувати власні тактичні провали та створити ілюзію контролю над повітряним простором.