Golosnovinua.com

Позначка: Харківська область

  • Чи справді траса Харків – Полтава залишилася без АЗС? Влада зробила офіційну заяву

    Чи справді траса Харків – Полтава залишилася без АЗС? Влада зробила офіційну заяву

    Начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов спростував поширену в інформаційному просторі інформацію про те, що на трасі Харків – Полтава нібито не залишилося жодної працюючої автозаправної станції. За словами очільника області, такі повідомлення не відповідають дійсності, а дефіциту пального в регіоні наразі немає. Водночас влада визнає, що російські війська останнім часом значно активізували удари по об’єктах паливної інфраструктури, через що разом із мережами АЗС уже впроваджуються додаткові заходи захисту.

    Резонанс виник після заяви депутата Харківської обласної ради Олександра Скорика, який повідомив, що внаслідок російських атак у Харківській області нібито було зруйновано понад 80 автозаправних станцій, а на трасі Харків – Полтава не залишилося жодної вцілілої АЗС. Ця інформація швидко поширилася в низці медіа та соціальних мереж, викликавши занепокоєння серед водіїв і місцевих жителів.

    Коментуючи ситуацію в ефірі загальнонаціонального телемарафону, Олег Синєгубов наголосив, що твердження про повну відсутність працюючих заправок є неправдивим. За його словами, в області немає проблем із забезпеченням паливом, а автозаправні станції продовжують працювати.

    «Інформація деяких медіа про те, що на трасі від Харкова до Полтави не залишилося жодної діючої заправки, не відповідає дійсності. Дефіциту пального в регіоні немає», – заявив начальник Харківської ОВА. Він також подякував українським силам протиповітряної оборони, зазначивши, що лише за останній тиждень над Харківщиною було збито понад сто ворожих повітряних цілей.

    За словами очільника області, останнім часом російська армія дійсно систематично атакує автозаправні комплекси Харківщини. Такі удари мають на меті не лише пошкодити інфраструктуру, а й створити психологічний тиск на населення та бізнес. Попри це, критичних перебоїв із забезпеченням паливом вдалося уникнути.

    Синєгубов повідомив, що Харківська обласна військова адміністрація вже провела низку робочих нарад із представниками найбільших мереж автозаправних станцій. Під час цих зустрічей сторони узгодили комплекс заходів фізичного пасивного захисту об’єктів паливної інфраструктури. Крім того, питання безпеки АЗС планують винести на розгляд Ради оборони Харківської області, щоб відповідні рішення стали обов’язковими для виконання.

    Необхідність посилення захисту виникла після серії російських атак по автозаправних станціях Харкова та області. Зокрема, в липні російські безпілотники неодноразово влучали в АЗС, спричиняючи пожежі та руйнування. Частина об’єктів зазнала значних пошкоджень, однак оператори мереж продовжують відновлювати їхню роботу або перенаправляють клієнтів до інших заправок.

    Влада також закликає громадян критично ставитися до інформації, що поширюється у соціальних мережах, та користуватися лише офіційними джерелами. За словами Синєгубова, поширення неперевірених повідомлень про нібито повну відсутність АЗС може створювати необґрунтовану паніку серед населення та водіїв, хоча реальна ситуація цьому не відповідає.

    Попри постійні обстріли Харківської області, енергетична та паливна інфраструктура продовжує функціонувати. Влада разом із представниками паливного бізнесу працює над тим, щоб мінімізувати наслідки російських атак і забезпечити безперебійну роботу автозаправних станцій навіть в умовах постійної загрози. За офіційною інформацією Харківської ОВА, станом на 28 липня дефіциту бензину чи дизельного пального в області не зафіксовано, а твердження про те, що траса Харків – Полтава залишилася без працюючих АЗС, є недостовірними.

  • ФСБ готувала криваву пастку для військових: СБУ зірвала теракт на «благодійній» вечірці

    ФСБ готувала криваву пастку для військових: СБУ зірвала теракт на «благодійній» вечірці

    Військова контррозвідка Служби безпеки України заявила про зрив серії терактів, які російські спецслужби нібито готували у Харківській області. У межах багатоходової операції правоохоронці затримали двох осіб, яких підозрюють у співпраці з ФСБ та підготовці масового вбивства українських військовослужбовців під виглядом проведення «благодійної» вечірки.

    ФОТО: СБУ

    За даними СБУ та Харківської обласної прокуратури, затриманими виявилися 25-річний чоловік і його 15-річна співмешканка. Слідство вважає, що російська спецслужба дистанційно завербувала їх через Telegram-канали, у яких пропонували так звані легкі заробітки. Спочатку фігуранти нібито виконували тестові завдання: фотографували та знімали на відео визначені об’єкти, а також підпалили автомобіль, що належав Силам оборони.

    Згодом куратор, за версією слідства, доручив агентам організувати захід, на який мали запросити українських військових. Для цього підозрювані орендували будинок за межами міста та опублікували оголошення про «благодійну» вечірку в місцевих Telegram-каналах. Відвідати захід погодилися кілька десятків людей, більшість із яких були представниками Сил оборони.

    У СБУ стверджують, що під час вечірки агенти мали непомітно додати до напоїв сильнодійні речовини, вживання яких могло призвести до смерті. Таким способом російські спецслужби планували одночасно ліквідувати значну кількість українських військовослужбовців. Реалізувати задум не вдалося, оскільки контррозвідники викрили підготовку теракту та спрацювали на випередження.

    Паралельно підозрювані, як повідомляють правоохоронці, отримали завдання виготовити потужний саморобний вибуховий пристрій із вибуховою частиною масою близько 10 кілограмів. Одного з фігурантів затримали, коли він переносив готову бомбу в рюкзаку. Іншу підозрювану правоохоронці затримали в орендованому будинку, де вона, за даними слідства, виготовляла компоненти вибухівки.

    Під час обшуків співробітники СБУ вилучили складові саморобного вибухового пристрою, мобільні телефони та листування, яке правоохоронці вважають доказом співпраці з російським куратором. У повідомленнях нібито містилися інструкції щодо підготовки вибухівки, організації вечірки та виконання інших розвідувально-підривних завдань. Операцію проводили за координації керівництва військової контррозвідки СБУ.

    Затриманим повідомили про підозру в готуванні до терористичного акту, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, а також у незаконному поводженні зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. Суд обрав обом запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави. У разі доведення вини їм може загрожувати довічне позбавлення волі.

    Слідчі дії проводили співробітники Харківського управління СБУ під процесуальним керівництвом обласної прокуратури та за сприяння Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції. Розслідування триває, а наведені обставини є версією слідства та мають бути остаточно встановлені судом.

  • Росія знищила всі АЗС на трасі Харків – Полтава: водіїв закликають заправлятися завчасно

    Росія знищила всі АЗС на трасі Харків – Полтава: водіїв закликають заправлятися завчасно

    На трасі М-03 між Харковом і Полтавою більше не залишилося жодної працюючої автозаправної станції. За словами депутата Харківської обласної ради Олександра Скорика, усі АЗС на цій ділянці були знищені внаслідок російських ударів. Через це водіїв, які планують поїздки в напрямку Полтави чи Києва, закликають завчасно поповнювати запас пального.

    Про критичну ситуацію Скорик повідомив в ефірі телеканалу «Еспресо». За його словами, останніми тижнями російські війська цілеспрямовано атакують автозаправні станції на Харківщині та вздовж траси Харків – Київ. Найбільше постраждала ділянка від Харкова до Полтави.

    «На сьогодні всі АЗС на трасі Харків – Київ, а саме на ділянці від Харкова до Полтави, повністю знищені: і в селищі Валки, і в місті Чутове, і далі дорогою до Полтави», – заявив депутат. За його словами, останню заправку, яка ще працювала на цьому напрямку, російські війська знищили 26 липня.

    У зв’язку з цим депутат закликав водіїв уважно планувати маршрути та не розраховувати на можливість дозаправитися дорогою. Він рекомендував виїжджати лише з повним баком або мати достатній запас пального, особливо тим, хто прямує між Харковом, Полтавою та Києвом.

    За словами Скорика, від початку повномасштабного вторгнення Росія знищила близько 80 автозаправних станцій на території Харківської області. Загалом по Україні, за його оцінкою, внаслідок російських атак були зруйновані понад 200 АЗС.

    Напередодні російські безпілотники також атакували Чутівську громаду Полтавської області. Внаслідок ударів були пошкоджені кілька автозаправних станцій та пожежно-рятувальна частина. Рятувальники ліквідували пожежі, а за інформацією місцевої влади, загиблих і поранених тоді не було.

    27 липня під новий удар потрапив і Харків. Російський ударний дрон влучив у автозаправну станцію в Салтівському районі міста. За даними міського голови Ігоря Терехова, внаслідок атаки постраждали двоє людей, які отримали гостру реакцію на стрес.

    Попри масові руйнування автозаправної інфраструктури, дефіциту пального в Харківській області наразі не зафіксовано. Однак через відсутність працюючих АЗС на окремих маршрутах водіям рекомендують ретельно планувати поїздки та враховувати можливі труднощі із заправкою транспорту.

  • Росія вдарила “Бандероллю” по житловому будинку в Харкові: загинув чоловік, серед поранених – діти

    Росія вдарила “Бандероллю” по житловому будинку в Харкові: загинув чоловік, серед поранених – діти

    Російські війська вранці 26 липня завдали чергового удару по Харкову, застосувавши ракету нового типу S8000 “Бандероль”. Боєприпас влучив безпосередньо у приватний житловий будинок у Слобідському районі міста. Внаслідок атаки загинула одна людина, ще щонайменше шестеро отримали поранення, серед них двоє дітей. Також пошкоджено понад десять житлових будинків.

    Першим про атаку повідомив міський голова Харкова Ігор Терехов. Близько дев’ятої ранку він поінформував, що російські війська завдали удару ракетою “Бандероль” по Слобідському району міста. Спочатку інформація про наслідки уточнювалася, однак уже невдовзі стало відомо, що ракета влучила у приватний житловий будинок, який зазнав значних руйнувань. На місце оперативно прибули підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій, медики, поліція та комунальні служби.

    Згодом Терехов повідомив про перших постраждалих. За його словами, станом на 09:21 було відомо про одного загиблого та трьох поранених, серед яких перебувала дитина. Уже приблизно через десять хвилин інформація була оновлена: кількість постраждалих зросла до шести осіб, серед них двоє дітей. Влада не виключає, що ці дані можуть змінюватися, оскільки рятувальники продовжують працювати на місці удару та обстежують пошкоджені будівлі.

    Окрім повністю або частково зруйнованого будинку, вибухова хвиля пошкодила понад десять приватних житлових будинків, господарські споруди, вікна та покрівлі. Комунальні служби приступили до ліквідації наслідків обстрілу, а фахівці документують масштаби руйнувань. Остаточний обсяг збитків стане відомий після завершення роботи екстрених служб.

    За попередніми даними, для удару російські війська використали керовану ракету S8000 “Бандероль”. Саме цей тип озброєння останнім часом дедалі частіше застосовується під час атак на Харків та область. Раніше, 19 липня, прокуратура повідомляла, що три такі ракети були використані під час удару по поштовому терміналу поблизу Харкова. Тоді загинули четверо людей, ще два десятки отримали поранення.

    Військові експерти зазначають, що “Бандероль” є високошвидкісною керованою ракетою, яка поєднує відносно невеликі розміри із високою точністю наведення. Саме через це вона становить особливу небезпеку для міст, розташованих поблизу російського кордону. Час підльоту до Харкова вимірюється ліченими хвилинами, що значно ускладнює реагування системи протиповітряної оборони та залишає мінімум часу для того, щоб люди встигли перейти до укриттів.

    Слобідський район Харкова вже неодноразово опинявся під російськими ударами. Лише протягом останніх місяців місто регулярно зазнає атак із застосуванням безпілотників, керованих авіабомб, ракет та інших засобів ураження. Ворог дедалі частіше завдає ударів по цивільній забудові, житлових кварталах, транспортній інфраструктурі та підприємствах, що не мають жодного військового призначення.

    У липні Харків пережив уже кілька особливо руйнівних атак. Зокрема, 19 липня російські війська тричі вдарили “Бандеролями” по інноваційному сортувальному терміналу “Нової пошти” у передмісті Харкова. Тоді загинули працівники підприємства та водій компанії-партнера, ще кілька людей отримали поранення. За інформацією Харківської обласної прокуратури, саме ракети S8000 “Бандероль” стали причиною масштабних руйнувань на території логістичного комплексу.

    Російська армія продовжує комбінувати різні типи озброєння під час атак на українські міста. Якщо вночі 26 липня основний удар по Україні здійснювався за допомогою балістичних ракет та великої кількості ударних безпілотників, то вже зранку окремого удару зазнав Харків. Така тактика дозволяє противнику підтримувати постійний психологічний тиск на цивільне населення та ускладнює роботу екстрених служб, які після нічних атак змушені реагувати на нові обстріли.

    На місці трагедії продовжують працювати рятувальники ДСНС, медики, поліцейські та слідчі. Правоохоронці документують наслідки чергового воєнного злочину Росії та збирають докази для майбутнього розслідування. Місцева влада закликає мешканців Харкова не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, адже місто залишається однією з головних цілей російських ударів через близькість до державного кордону.

    Станом на момент публікації офіційно підтверджено загибель однієї людини та шістьох постраждалих, серед яких двоє дітей. Інформація про наслідки атаки уточнюється, а кількість потерпілих може змінитися після завершення аварійно-рятувальних робіт.

  • Путін більше не торгується: Кремль хоче назавжди залишити частини Сумщини та Харківщини

    Путін більше не торгується: Кремль хоче назавжди залишити частини Сумщини та Харківщини

    Російська влада більше не розглядає можливість повернення Україні захоплених прикордонних територій Сумської та Харківської областей у межах потенційної мирної угоди. Кремль планує зберегти ці райони під своїм контролем як так звані буферні зони, одночасно продовжуючи військову кампанію з метою окупації всієї Донецької області.

    Про зміну позиції Москви повідомило агентство Bloomberg із посиланням на трьох співрозмовників, близьких до російського керівництва. За їхніми словами, президент РФ Володимир Путін відмовився від територіальних поступок, які російська сторона нібито допускала на попередніх етапах неформальних переговорів зі Сполученими Штатами.

    За даними джерел, тепер Москва має намір залишити окуповані прикордонні райони Сумщини та Харківщини як постійний військовий пояс уздовж російського кордону. Це означає, що навіть у разі відновлення мирного процесу Кремль не планує добровільно відводити свої війська з цих територій.

    Водночас інформація Bloomberg ґрунтується на анонімних джерелах і поки не оформлена як офіційна мирна пропозиція Росії. Повного тексту будь-якої нової переговорної позиції Кремль не оприлюднював.

    Якою була попередня схема

    За інформацією джерел, раніше російська сторона нібито розглядала інший сценарій завершення війни. Москва могла погодитися залишити захоплені райони Сумської та Харківської областей в обмін на передачу їй усієї Донецької області, зокрема територій, які залишаються під контролем української армії.

    Такий підхід передбачав, що Сполучені Штати чинитимуть тиск на Київ, вимагаючи виведення українських військ із неокупованої частини Донеччини. Росія, зі свого боку, могла представити відступ із північних прикордонних районів як власну поступку.

    Про можливість територіального обміну раніше говорили й окремі російські коментатори. Захоплені райони Сумщини та Харківщини могли використовуватися Кремлем як предмет торгу за українські території на Донбасі. Проте російське керівництво, за новими даними, більше не планує такого обміну.

    Попередні повідомлення Bloomberg також свідчили, що Москва могла вийти з переговорів, якщо Україна не погодиться відмовитися від усієї території Донбасу. Російська сторона наполягала на передачі їй частин Донецької області, які вона не змогла окупувати військовим шляхом.

    У Кремлі згадують «дух Анкориджа»

    Зміна позиції Москви, за версією джерел, пов’язана з погіршенням відносин між Кремлем і адміністрацією президента США Дональда Трампа.

    Російська влада нібито вважала, що під час зустрічі Путіна і Трампа на Алясці було досягнуто неформального розуміння основ майбутньої угоди. У Москві ці домовленості називали «духом Анкориджа».

    Ймовірно, йшлося не про підписаний документ, а про російське трактування усних переговорів. Американська сторона не підтверджувала існування офіційної угоди, яка передбачала б передачу Росії всієї Донецької області або примус України до територіальних поступок.

    Після подальшого загострення риторики Вашингтона Кремль, за даними Bloomberg, дійшов висновку, що попередній дипломатичний сценарій більше не працює. Саме тому Москва вирішила посилити свої територіальні вимоги і не повертати захоплені райони на півночі та північному сході України.

    Росія хоче захопити всю Донецьку область

    Незмінною стратегічною метою Путіна залишається встановлення повного контролю над Донецькою областю.

    За словами джерел Bloomberg, російська влада може повернутися до серйозних переговорів лише після того, як її війська вийдуть на адміністративні межі регіону. Це означає, що Москва пов’язує дипломатичний процес не з компромісом, а з досягненням додаткових результатів на полі бою.

    Російське військове керівництво нібито доповідало Путіну, що повне захоплення Донеччини можливе до кінця 2026 року. Водночас навіть усередині російських силових структур існують сумніви щодо реалістичності такого прогнозу.

    Частина військових оцінює, що виконання цього завдання може тривати щонайменше до 2027 року. Російська армія просувається повільно, а найбільш укріплені українські міста й оборонні рубежі залишаються складними цілями.

    Аналітики Інституту вивчення війни раніше зазначали, що Путін продовжує вимагати повної окупації Донецької та Луганської областей і не демонструє готовності до значущих компромісів. Водночас можливості російської армії не гарантують досягнення цих цілей у заявлені Кремлем строки.

    Що Росія називає «буферною зоною»

    Кремль пояснює наступ на Сумщині та Харківщині необхідністю створення так званої зони безпеки, яка нібито має відсунути українські війська від російського кордону.

    Наприкінці 2025 року начальник російського Генштабу Валерій Герасимов заявив, що Путін наказав розширити таку зону протягом 2026 року. Росія намагалася виправдати вторгнення необхідністю захисту Бєлгородської та Курської областей від українських обстрілів і безпілотників.

    У липні Путін стверджував, що створення «буферної зони» у Харківській, Сумській і навіть Дніпропетровській областях нібито відбувається відповідно до плану. Така риторика свідчить, що поняття «зони безпеки» Кремль використовує для виправдання захоплення дедалі нових українських територій.

    Українське командування ще навесні попереджало, що російське угруповання «Північ» намагатиметься створити вздовж кордону контрольовану смугу завширшки до 20 кілометрів.

    Тодішній командувач Об’єднаних сил Михайло Драпатий повідомляв про щонайменше 12 ділянок, де росіяни могли спробувати розширити своє просування, використовуючи підрозділи від штурмової роти до батальйону.

    Отже, заяви про «буферну зону» не є лише елементом переговорної позиції. Росія вже намагається реалізувати цей план військовим шляхом, захоплюючи прикордонні села та змушуючи Україну розтягувати резерви між різними напрямками фронту.

    Україна не визнає російських претензій

    З погляду міжнародного права Сумська, Харківська, Донецька та всі інші окуповані території залишаються частиною України.

    Називання захоплених районів «буферною зоною» не змінює їхнього правового статусу. Йдеться про території, окуповані внаслідок збройної агресії РФ.

    Українська влада неодноразово відкидала вимоги про одностороннє виведення ЗСУ з неокупованих районів Донбасу. Київ наголошує, що будь-які рішення щодо територій не можуть ухвалюватися без України, а замороження війни без надійних гарантій безпеки створить для Росії умови для підготовки нового нападу.

    Президент Володимир Зеленський також називав плани створення російських «буферних зон» божевільними та розцінював їх як прикриття подальшого територіального захоплення.

    Чи означає це кінець переговорів

    Повідомлення Bloomberg не означає, що дипломатичні контакти повністю припинені. Однак воно свідчить про суттєве підвищення російських вимог.

    Москва фактично сигналізує, що не готова повернутися до попереднього сценарію, за якого частини Сумщини та Харківщини могли стати предметом територіального обміну. Тепер Кремль прагне одночасно отримати всю Донецьку область і зберегти окуповані плацдарми на півночі.

    Такий підхід важко назвати компромісною переговорною позицією. Росія хоче закріпити вже досягнуті військові результати, продовжити наступ і лише після цього говорити про припинення війни.

    Крім того, поняття «буферної зони» не має чітко визначених меж. Якщо Москва вважає, що безпека російського кордону потребує захоплення територій сусідньої держави, ширина такої зони може змінюватися залежно від дальності української зброї та політичних цілей Кремля.

    Це створює ризик, що навіть після окупації певної смуги Росія висуне нові вимоги та спробує просунутися далі.

    Кремль робить ставку на продовження війни

    Нова позиція російського керівництва демонструє, що Москва поки не відмовилася від спроб досягти своїх цілей силою.

    Замість взаємного відведення військ, міжнародного контролю або пошуку компромісної лінії припинення вогню Кремль пов’язує переговори з попереднім захопленням додаткових українських територій.

    Росія розраховує, що постійний тиск на Донеччині, наступальні дії на Сумщині та Харківщині, а також удари по українській інфраструктурі послаблять позиції Києва й змусять його погодитися на територіальні втрати.

    Водночас можливість реалізації цього плану залежить від ситуації на фронті, втрат російської армії, здатності України утримувати оборону та обсягів підтримки з боку партнерів.

    Повідомлення про плани залишити частини Сумської та Харківської областей як «буферні зони» свідчить не про наближення миру, а про розширення територіальних претензій Кремля. Москва намагається перетворити тимчасово окуповані райони на постійний інструмент військового й політичного тиску, одночасно продовжуючи боротьбу за повний контроль над Донеччиною.

  • Понад 20 років рятували людей: на Харківщині під час розмінування загинули два офіцери

    Понад 20 років рятували людей: на Харківщині під час розмінування загинули два офіцери

    У Харківській області під час виконання службового завдання з очищення деокупованої території від мін та інших вибухонебезпечних предметів загинули двоє досвідчених офіцерів Національної поліції України — 39-річний полковник поліції Максим Мовчан та 41-річний підполковник поліції Анатолій Радковський.

    Трагедія сталася 20 липня 2026 року. За інформацією Національної поліції, під час проведення робіт здетонував вибухонебезпечний предмет. Обидва правоохоронці зазнали мінно-вибухових травм, несумісних із життям.

    Максим Мовчан обіймав посаду заступника начальника Департаменту вибухотехнічної служби Національної поліції — начальника управління застосування спеціального вибухотехнічного обладнання та роботизованих комплексів. Анатолій Радковський працював головним спеціалістом відділу застосування роботизованих комплексів цього ж управління.

    Обидва офіцери понад 20 років присвятили службі в органах внутрішніх справ та Національній поліції. Їхня робота була пов’язана з однією з найнебезпечніших професій — пошуком, ідентифікацією, знешкодженням та знищенням боєприпасів, мін, ракет, нерозірваних снарядів і саморобних вибухових пристроїв.

    Після початку повномасштабного російського вторгнення Максим Мовчан та Анатолій Радковський разом працювали на деокупованих територіях Київської, Харківської, Херсонської та інших областей. Вони виїжджали у райони, де після відступу російських військ залишалися мінні поля, заміновані дороги, покинуті боєприпаси, нерозірвані ракети та замасковані вибухові пастки.

    У Національній поліції наголосили, що професіоналізм, відповідальність та відданість загиблих офіцерів здобули глибоку повагу серед колег і побратимів. Їхню загибель назвали тяжкою втратою для всієї поліцейської родини. У загиблих залишилися дружини, діти та батьки.

    Максим Мовчан був уродженцем Вінниці та мав науковий ступінь кандидата юридичних наук. У 2022 році його нагородили відзнакою Президента України «За оборону України». Він також мав відомчі нагороди Міністерства внутрішніх справ і Національної поліції.

    Анатолій Радковський народився у Горлівці Донецької області. За сумлінне виконання службових обов’язків його неодноразово відзначали відомчими нагородами. Попри різні життєві шляхи, обох офіцерів об’єднувала служба Україні та робота, спрямована на захист цивільного населення від наслідків російської агресії.

    Трагедія вкотре нагадала про надзвичайну небезпеку, з якою щодня стикаються українські сапери, піротехніки та поліцейські-вибухотехніки. Навіть застосування спеціального обладнання і роботизованих комплексів не може повністю виключити ризик, оскільки російські війська залишають після себе велику кількість боєприпасів різних типів, а частина з них може бути пошкоджена, замаскована або оснащена додатковими підривачами.

    Харківська область залишається одним із найбільш забруднених вибухонебезпечними предметами регіонів України. Значна частина області у 2022 році перебувала під російською окупацією, а після звільнення територій сапери виявили масштабне мінування доріг, полів, лісів, об’єктів інфраструктури та житлової забудови.

    За даними Харківської обласної військової адміністрації, під час нетехнічного обстеження в регіоні виявили та промаркували близько 50,5 тисячі гектарів забруднених територій. Переважну частину — понад 45,8 тисячі гектарів — становили землі сільськогосподарського призначення. Після деокупації в області провели гуманітарне розмінування понад 13,3 тисячі гектарів, із яких близько 12,7 тисячі гектарів припадали на сільськогосподарські угіддя.

    Першочергово фахівці очищали системи водо-, газо-, тепло- та електропостачання, автомобільні дороги та інші об’єкти критичної інфраструктури. Після цього сапери переходили до шкіл, лікарень, дитсадків, житлових будинків, аграрних земель і лісових масивів.

    Ситуацію ускладнюють регулярні російські обстріли та дистанційне мінування. Через це окремі території, які вже перевіряли фахівці, можуть знову стати небезпечними. Представники обласної влади попереджали, що деякі ділянки доводиться обстежувати повторно, адже після нових атак там можуть з’являтися касетні боєприпаси, протипіхотні міни та інші вибухонебезпечні предмети.

    Небезпека загрожує не лише саперам, а й аграріям, енергетикам, комунальникам та місцевим жителям. Станом на червень 2026 року майже третина сільськогосподарських земель Харківщини все ще потребувала обстеження або розмінування. У прифронтових громадах роботи додатково ускладнювалися застосуванням російських безпілотників, які атакували людей і техніку в полях.

    Трагедія з Максимом Мовчаном та Анатолієм Радковським стала не першою втратою серед фахівців, які очищають Харківщину. У червні 2026 року російський безпілотник атакував поліцейських, які працювали з виявленим дроном, що не здетонував. Тоді загинув вибухотехнік, ще троє працівників поліції та цивільна людина зазнали травм.

    Раніше під час розмінування на Харківському напрямку також гинули й діставали поранення працівники Державної служби України з надзвичайних ситуацій. У червні 2025 року під час планових робіт російський дрон атакував групу піротехніків: один рятувальник загинув, ще двоє потрапили до лікарні.

    Попри постійний ризик, роботи з очищення українських територій тривають. Лише від початку 2026 року підрозділи розмінування Міністерства оборони очистили близько 4,7 тисячі гектарів деокупованих земель. Також були перевірені сотні кілометрів доріг, залізничних шляхів і ліній електропередач.

    Водночас масштаби забруднення означають, що розмінування триватиме роками. Фахівці закликають громадян не торкатися незнайомих предметів, уламків ракет, безпілотників, снарядів або покинутої військової техніки. У разі виявлення підозрілої знахідки необхідно відійти на безпечну відстань, попередити людей поруч і повідомити поліцію або ДСНС.

    Максим Мовчан та Анатолій Радковський виконували роботу, завдяки якій мешканці деокупованих громад могли повертатися до будинків, фермери — знову виходити в поля, а комунальні й аварійні служби — відновлювати пошкоджену інфраструктуру. Їхня остання місія на Харківщині завершилася трагедією, однак пам’ять про офіцерів залишиться серед колег, побратимів і людей, чиї життя вони захищали протягом багатьох років.

  • Росія кинула літні резерви на Куп’янськ: бої вже точаться у північних районах міста

    Росія кинула літні резерви на Куп’янськ: бої вже точаться у північних районах міста

    Російські війська значно посилили тиск на Куп’янському напрямку в Харківській області, намагаючись прорвати українську оборону як на східному, так і на західному березі річки Оскіл. Найскладніша ситуація наразі складається безпосередньо у Куп’янську, де окупанти намагаються закріпитися у північній частині міста, а українські захисники ведуть активні бої, знищуючи штурмові групи противника.

    Про це повідомив речник Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов в ефірі загальнонаціонального телемарафону. За його словами, російське командування задіяло резерви, які накопичувало протягом літа, що призвело до суттєвого загострення ситуації на цьому напрямку.

    За словами Трегубова, оперативну обстановку на Куп’янщині нині доцільно розглядати окремо для двох ділянок фронту, які розділяє річка Оскіл. На східному березі противник намагається прорвати українську оборону через район Ківшарівки у напрямку Куп’янська-Вузлового. Основною метою цих атак є розсічення українського плацдарму, який Сили оборони продовжують утримувати попри постійний тиск окупантів.

    Речник Угруповання об’єднаних сил наголосив, що російські війська несуть значні втрати, однак це не змушує їх відмовитися від наступальних дій. За його словами, командування РФ продовжує відправляти нові штурмові підрозділи навіть попри великі втрати особового складу.

    Додатковою проблемою для українських військових на східному березі Осколу стала логістика. Через активне застосування російських безпілотників доставка боєприпасів, евакуація поранених та забезпечення підрозділів значно ускладнилися. Водночас українські сили продовжують утримувати займані позиції та не дозволяють противнику виконати поставлені перед ним завдання.

    Не менш складною є ситуація і безпосередньо у Куп’янську. За словами Трегубова, російські війська різко активізували спроби зайти до міста з північного напрямку та закріпитися в його північних районах.

    «Фактично вже чіпляються і вже в північних районах міста додатково йдуть бої. Вони там знищуються у великій кількості, відкидаються, але активно посилюють тиск, кидають у бій ті резерви, які накопичили за літо», — повідомив речник.

    За його словами, українська оборона на цьому напрямку організована ефективно. Попри значний тиск противника, українські військові регулярно знищують російські штурмові групи та відкидають їх від займаних позицій. Саме тому російському командуванню доводиться постійно вводити у бій нові резерви.

    Куп’янський напрямок уже тривалий час залишається одним із ключових для російського командування. Ще кілька місяців тому Віктор Трегубов пояснював, що окупанти намагаються просунутися до Куп’янська одразу з кількох напрямків, щоб звузити український плацдарм на лівому березі Осколу та створити передумови для подальших наступальних дій. Тоді ж він зазначав, що російські війська намагалися проникнути до північних околиць міста, однак без помітних успіхів.

    За оцінкою українських військових, захоплення Куп’янська має для Росії не лише військове, а й політичне значення. Раніше Трегубов зазначав, що окупаційне командування неодноразово заявляло про нібито контроль над містом, хоча реальна ситуація на фронті цьому не відповідала. Через це російські війська продовжують кидати значні сили на цей напрямок, намагаючись досягти результату, який можна буде використати у пропагандистських цілях.

    Загострення ситуації підтверджують і інші українські джерела. Зокрема, повідомляється, що противник намагається одночасно просуватися через Ківшарівку до Куп’янська-Вузлового та посилює тиск безпосередньо на Куп’янськ із північного напрямку. Саме ця тактика має дозволити окупантам створити загрозу українському угрупованню на обох берегах Осколу.

    Попри активізацію російського наступу, українське командування заявляє про ефективну роботу оборони. За словами Трегубова, російські підрозділи зазнають значних втрат під час кожної спроби просування, а українські військові продовжують контролювати ситуацію та стримувати противника.

    Окрему увагу Куп’янському напрямку приділяє і головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський. Напередодні він повідомив про роботу на одному з найгарячіших напрямків фронту — Костянтинівському, де також тривають інтенсивні бойові дії. Водночас ситуація на Харківщині залишається однією з найбільш напружених, адже російське командування продовжує концентрувати сили для наступу саме в районі Куп’янська.

    Наразі українські військові продовжують утримувати оборону міста, не дозволяючи окупантам закріпитися у його північній частині. Водночас Сили оборони наголошують, що російські війська не припиняють спроб просування і регулярно вводять у бій нові підрозділи, використовуючи резерви, накопичені протягом останніх місяців. За оцінкою військових, саме Куп’янський напрямок залишається одним із ключових районів бойових дій на сході України, де найближчим часом слід очікувати збереження високої інтенсивності боїв.

  • «Повний контроль» існував лише в доповідях: полонений окупант викрив брехню РФ про Куп’янськ

    «Повний контроль» існував лише в доповідях: полонений окупант викрив брехню РФ про Куп’янськ

    Полонений військовослужбовець армії РФ Володимир Дидюєв розповів, як російське командування намагалося створити ілюзію повного контролю над Куп’янськом, поки окремі групи окупантів переховувалися в підвалах, потерпали від нестачі їжі та фактично перебували в оточенні. Його свідчення оприлюднив журналіст Богдан Пападін у матеріалі для «Цензор.НЕТ».

    Розповідь полоненого є свідченням однієї людини й не може вважатися незалежно підтвердженим описом усіх подій у місті. Водночас окремі наведені ним обставини збігаються з раніше відомою хронологією: 20 листопада 2025 року начальник Генерального штабу Збройних сил РФ Валерій Герасимов доповів Володимиру Путіну про нібито повне захоплення Куп’янська. Український Генштаб того ж дня спростував ці заяви, назвавши їх інформаційною провокацією та наголосивши, що місто не перебувало під повним контролем росіян.

    В армію — після затримання через наркотики

    Дидюєв представився уродженцем Свердловської області Росії 1992 року народження. За його словами, до російської армії він потрапив після того, як забрав наркотичну «закладку» та був затриманий.

    Полонений стверджує, що його побили, після чого запропонували підписати контракт із Міноборони РФ. Документ, за його словами, він підписував фактично під тиском і без належного ознайомлення з умовами. Приблизно через два тижні за ним приїхали та відправили до війська.

    За словами Дидюєва, штурмова рота, до якої він потрапив, була переважно укомплектована колишніми ув’язненими. Серед них були засуджені за наркотики, насильницькі та сексуальні злочини. Перевірити наведені ним відомості про склад конкретного підрозділу з незалежних джерел наразі неможливо.

    Дізнався про Куп’янськ уже після переправи

    Полонений заявив, що російські командири заздалегідь не повідомили йому, куди саме направляють групу. Про перебування в Куп’янську він нібито дізнався лише після переправи через річку човном.

    Почувши по рації, що група вже в місті, Дидюєв, за його словами, зняв бронежилет і каску, кинув автомат та повідомив командирові, що залишає підрозділ. У російській військовій лексиці таких військовослужбовців часто називають «п’ятисотими» — тими, хто відмовляється виконувати накази або самовільно залишає позиції.

    Після цього він нібито близько пів року переховувався разом із цивільною родиною в підвалі п’ятиповерхового будинку. Люди збирали їжу в покинутих квартирах, ходили до колодязя по воду та намагалися вижити в умовах постійних бойових дій. Сам росіянин переодягнувся в цивільний одяг і допомагав носити воду.

    Згодом родина, за його словами, залишила Куп’янськ із білим прапором і вирушила в напрямку Харкова. Дидюєв залишився в місті, де його випадково виявили інші російські військові.

    Власні військові зв’язали та утримували його

    Після перевірки особи російські командири встановили, що чоловіка оголосили таким, який самовільно залишив частину. Дидюєв стверджує, що його зв’язали, привели до дев’ятиповерхового будинку й тримали разом із групою військових РФ.

    Він розповів, що російське командування вимагало від підлеглих демонструвати триколор і записувати постановочні відео. За його словами, одному з бійців наказували штурмувати будівлю, а йому самому — стояти поруч із прапором, поки дрон зніматиме пропагандистський ролик.

    Саме такі кадри російські інформаційні ресурси могли використовувати як «доказ» контролю над окремими районами Куп’янська, хоча короткочасна присутність групи або встановлення прапора не означає утримання населеного пункту.

    Раніше українські військові та аналітики неодноразово повідомляли, що росіяни проникали до Куп’янська малими групами, знімали відео з прапорами та намагалися видати локальні рейди за повноцінне захоплення міста. У березні 2026 року повідомлялося, що 425-й окремий штурмовий полк «Скеля» проводив складні операції з ліквідації та витіснення російських груп із міської забудови, зокрема із центру Куп’янська, машинобудівного заводу та інших об’єктів.

    Дрон РФ наздогнав російського військового

    Дидюєв також розповів про епізод, коли після початку українського штурму він разом із російським військовим із позивним «Алігатор» утік із дев’ятиповерхівки в напрямку центральної районної лікарні.

    За його твердженням, «Алігатора» наздогнав російський безпілотник. Полонений вважає, що удар завдали саме свої, оскільки перед цим група просила командування про допомогу, але російські оператори почали атакувати район, де перебували їхні ж військові.

    Коли бійці повідомили по рації, що вогонь ведеться по них, командири нібито відповіли, що таким чином лише «піднімають пил». Дидюєв заявив, що дістав осколкове поранення.

    Після цього він дістався до підрозділу, старшим у якому був командир із позивним «Часник». Там росіяни знову зв’язали його. За словами полоненого, йому прямо сказали, що мали наказ убити його як військовослужбовця, який залишив частину.

    «Усе спокійно»: що доповідали з підвалу

    Однією з найважливіших частин розповіді стали свідчення про групу «Часника», яка, за версією російської пропаганди, першою встановила триколор у центрі Куп’янська.

    У матеріалі зазначається, що шестеро російських військових під командуванням «Часника» 9 жовтня 2025 року встановили прапори над будівлею районної адміністрації. Уже 20 листопада Герасимов доповів Путіну про нібито повне захоплення міста.

    Насправді, як стверджує полонений, група перебувала в підвалі зруйнованої будівлі та фактично була відрізана від основних сил. Командири виходили на зв’язок приблизно щогодини та доповідали начальству, що обстановка «нормальна, тиха і спокійна».

    Коли сам «Часник» говорив керівництву, що група перебуває в оточенні й не знає, що робити, у відповідь йому нібито заявляли, що ніякого оточення немає і штурмувати їх ніхто не буде.

    Такі доповіді, за словами Дидюєва, створювали паралельну реальність: у російських штабах повідомляли про контроль над Куп’янськом, тоді як військові в самому місті сиділи під завалами, не могли безпечно пересуватися та залежали від поодиноких доставок дронами.

    Їжу скидали дронами раз на кілька днів

    У підвалі перебували близько 15 російських військових і один озброєний цивільний, який, за словами полоненого, заявляв про підтримку Росії. Частина приміщення була завалена, однак у росіян залишався доступ до води через викопаний колодязь.

    Найбільшою проблемою була їжа. Доставка здійснювалася дронами, однак далеко не всі безпілотники долітали. Іноді військові залишалися голодними по кілька днів. Уночі дрон міг скинути кілька солодких батончиків, які ділили між усіма.

    Дидюєв стверджує, що його примушували двічі на день виповзати через завали за посилками. На нього надягали щось на кшталт нашийника та страхувальної лямки, фактично поводячись із ним «як із собакою».

    За словами полоненого, військові «Часника» били його, принижували та знущалися. Після того як їхнього командира підвищили у званні, росіяни влаштували пиятику, після якої побиття продовжилося.

    Утік зі «Снікерсами» й здався ЗСУ

    Скориставшись моментом, коли з нього зняли лямку, Дидюєв забрав одну з посилок і втік. Усередині, за його словами, були 40 шоколадних батончиків і пачка кави.

    Кілька днів він переховувався у приватному будинку неподалік пологового відділення. Згодом пішов шукати сигарети та інші посилки, після чого почув стрілянину й вимогу здатися.

    Чоловік заявив українським військовим, що є російським солдатом, який утік від своїх, не має зброї та не знає, куди йти. Після перевірки його взяли в полон.

    За його словами, спочатку він два дні залишався зв’язаним, однак потім українські військові дозволили йому вільніше пересуватися під наглядом. Він допомагав приносити їжу, готував чай і передавав інформацію про розташування російських постів.

    Військовослужбовець 425-го полку з позивним «Шурик» розповів, що полонений знав, де розташовані позиції росіян, коли відбувається зміна постів і якими маршрутами вони пересуваються. За його словами, Дидюєв погодився співпрацювати в обмін на гарантії безпеки та допомагав передавати російським військовим термобаричні заряди, які згодом могли використати українські штурмовики.

    Сам Дидюєв заявив, що після пережитого у групі «Часника» був радий потрапити в український полон.

    «Я навіть радий, що потрапив до них», — сказав він, порівнюючи поводження українських військових із побиттям та приниженнями з боку росіян.

    Історія полоненого демонструє можливий механізм російських інформаційних операцій: невеликі групи проникають у міську забудову, встановлюють прапори та записують відео, після чого командування повідомляє про «повний контроль», навіть якщо військові не здатні утримувати район і фактично перебувають у блокаді.

    Українські сили спростовували заяви про падіння Куп’янська ще в листопаді 2025 року. Подальші операції ЗСУ, захоплення російських військових і зачистка ключових об’єктів міста також свідчили, що повідомлення Кремля про повне захоплення Куп’янська не відповідали реальній ситуації на полі бою.

  • Росія вдарила КАБами по Ізюму серед білого дня: серед постраждалих – троє дітей

    Росія вдарила КАБами по Ізюму серед білого дня: серед постраждалих – троє дітей

    Російські війська вдень 17 липня завдали авіаційного удару керованими авіабомбами по Ізюму Харківської області. Унаслідок атаки постраждали четверо людей, серед яких троє дітей. Окупанти атакували цивільну інфраструктуру міста, а інформація про масштаби руйнувань продовжує уточнюватися.

    Про наслідки обстрілу повідомив начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. За його словами, російська авіація застосувала керовані авіабомби (КАБ), завдавши удару по Ізюму серед дня, коли на вулицях перебували мирні жителі.

    Спочатку було відомо про трьох постраждалих. Восьмирічний хлопчик отримав вибухові травми, 16-річна дівчина зазнала поранень уламками скла, такі ж травми отримав і 40-річний чоловік. Усіх постраждалих доправили до медиків, їм надають необхідну допомогу.

    Згодом Олег Синєгубов повідомив про ще одну постраждалу. Нею стала 13-річна дівчинка, яка зазнала гострої реакції на стрес після авіаудару. Медичну допомогу дитині надали на місці, госпіталізація не знадобилася. Таким чином загальна кількість постраждалих зросла до чотирьох, троє з них — неповнолітні.

    За попередньою інформацією, російські війська атакували саме цивільну інфраструктуру міста. Місцева влада поки не оприлюднила повного переліку пошкоджених об’єктів, однак на місці працюють екстрені служби, які ліквідовують наслідки удару та документують руйнування.

    Ізюм залишається одним із міст Харківської області, що регулярно потерпає від російських атак. Після звільнення міста восени 2022 року російська армія систематично завдає ударів по населеному пункту, використовуючи ракети, безпілотники та керовані авіабомби. Через відносну близькість до лінії фронту місто залишається під постійною загрозою нових обстрілів.

    Керовані авіабомби стали одним із найнебезпечніших видів озброєння, які Росія застосовує проти прифронтових регіонів України. Такі боєприпаси скидаються з літаків поза межами досяжності більшості українських засобів протиповітряної оборони, після чого за допомогою систем наведення можуть уражати цілі на значній відстані. Через потужну бойову частину КАБи спричиняють масштабні руйнування навіть у разі влучання поблизу житлової забудови.

    Останніми місяцями Харківська область регулярно зазнає атак із використанням керованих авіабомб. Російські війська завдають ударів як по самому Харкову, так і по Куп’янську, Ізюму, Вовчанську та інших населених пунктах області, що призводить до руйнування житлових будинків, об’єктів цивільної інфраструктури та численних жертв серед мирного населення.

    Лише напередодні російські війська також застосували керовані авіабомби під час удару по Сумах. Тоді пошкоджень зазнали будівля Національного академічного театру драми та музичної комедії імені Михайла Щепкіна, обласна бібліотека та інші цивільні об’єкти. Обійшлося без загиблих, однак вибухова хвиля вибила десятки вікон і пошкодила Алею пам’яті полеглих українських захисників.

    На місці удару в Ізюмі продовжують працювати рятувальники, медики та правоохоронці. Місцева влада закликає жителів області не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, оскільки загроза повторних авіаударів по Харківщині залишається високою. Інформація щодо остаточних наслідків російської атаки уточнюється.

  • SOCAR, WOG, OKKO та інші: РФ посилила атаки на українські АЗС

    SOCAR, WOG, OKKO та інші: РФ посилила атаки на українські АЗС

    Російські війська різко активізували удари по автозаправних станціях в Україні. Лише упродовж 3–6 липня під атаками опинилися об’єкти щонайменше шести паливних операторів — SOCAR, OKKO, WOG, «БРСМ», BVS і Marshal. Удари фіксували у Полтавській, Харківській, Миколаївській, Запорізькій областях, а також у Харкові. Внаслідок обстрілів є загиблі та поранені, частину АЗС зруйновано або серйозно пошкоджено.

    Наймасштабніша атака сталася ввечері 3 липня у Лубенському районі Полтавської області. Російські безпілотники вдарили по трьох автозаправних станціях на трасі Київ — Харків. За даними Полтавської ОВА, було пошкоджено обладнання АЗС, будівлі, скління та автомобілі. Кількість постраждалих згодом зросла до шести людей, серед них — громадянка Швеції, яка займалася волонтерською діяльністю. За інформацією учасників ринку, під ударом опинилися комплекси OKKO, WOG і «БРСМ».

    Того ж дня, за даними профільного видання enkorr, росіяни також атакували АЗС мережі BVS у Гребінці. Таким чином Полтавщина стала одним із перших регіонів, де за короткий час було зафіксовано одразу кілька ударів по паливній інфраструктурі.

    5 липня під удар потрапила автозаправна станція Marshal в Ізюмі Харківської області. За даними Forbes Ukraine, російські війська застосували РСЗВ «Торнадо-С». Внаслідок атаки загинув 19-річний працівник АЗС, ще четверо співробітниць отримали поранення. Станція була майже повністю зруйнована.

    Того ж дня російські дрони двічі атакували автозаправний комплекс SOCAR у селі Нечаяне Миколаївської області. За повідомленням компанії, по території АЗС влучили три ударні безпілотники типу Shahed. Було пошкоджено адміністративну будівлю комплексу, однак жертв вдалося уникнути: персонал під час повітряної тривоги перебував в укритті. Через цей удар Азербайджан викликав посла Росії та вручив ноту протесту.

    У ніч проти 6 липня російський удар знищив автозаправний комплекс WOG у Новій Одесі на Миколаївщині. За даними компанії, об’єкт був зачинений відповідно до протоколу безпеки, тому працівники не постраждали. Окремо WOG ще напередодні повідомляв про запровадження особливого режиму роботи частини АЗК у низці областей: заправки мали не працювати вночі, вимикати зовнішнє освітлення та припиняти відпуск пального під час повітряних тривог.

    Вранці 6 липня під обстріл потрапили також автозаправні станції у Запоріжжі. За інформацією начальника Запорізької ОВА Івана Федорова, поранення дістали троє людей. Того ж дня міський голова Харкова Ігор Терехов повідомив про влучання ударного безпілотника в АЗС у Київському районі міста. Крім того, одна із заправних станцій WOG у Києві зазнала незначних пошкоджень унаслідок вибухової хвилі.

    Представники паливного ринку кажуть, що атаки на АЗС останнім часом стали системнішими. Маркетинг-директор «БРСМ-Нафта» Олександр Мельничук повідомив Forbes, що за останній місяць в Україні було атаковано близько 100 АЗС різних мереж, а в мережі «БРСМ-Нафта» зафіксували вісім влучань. За його словами, удари відбувалися у Запорізькій, Дніпропетровській, Сумській, Херсонській, Одеській та Миколаївській областях.

    Про атаки на власні об’єкти повідомляла й «Укрнафта». Голова правління компанії Богдан Кукура заявив, що 2–3 липня Росія атакувала три АЗК компанії — у Дніпропетровській, Миколаївській та Харківській областях. Наприкінці червня СЕО WOG Андрій Пивоварський також зазначав, що за останні два місяці через російські удари в Україні згоріло понад 150 автозаправних комплексів.

    Попри масштаб атак, представники ринку не очікують дефіциту пального. За словами Мельничука, цивільні АЗС не є основним джерелом заправки військової техніки, а паливний ринок має альтернативні логістичні маршрути та механізми забезпечення споживачів. У разі пошкодження стаціонарних заправок оператори можуть використовувати бензовози, мобільні точки видачі, оптові поставки та перерозподіл ресурсів між регіонами.

    Водночас атаки по АЗС створюють ризики для цивільних. Автозаправні комплекси часто розташовані біля трас, у містах або поблизу житлової забудови, тому удари по них можуть призводити не лише до пожеж і руйнувань, а й до поранень людей, які перебувають поруч. Саме тому мережі дедалі частіше запроваджують протоколи безпеки: закривають частину станцій уночі, зупиняють обслуговування під час тривог, облаштовують укриття для персоналу та клієнтів.

    Серія атак 3–6 липня свідчить, що паливна інфраструктура стала однією з цілей російського терору поряд із житловими будинками, енергетичними об’єктами та логістикою. Українські оператори намагаються адаптуватися до нових ризиків, але головним викликом залишається безпека працівників і клієнтів, адже російські удари по АЗС уже призвели до загибелі та поранення цивільних.