Golosnovinua.com

Позначка: Харківська ОВА

  • Кривавий удар по ринку в Лозовій: Росія атакувала мирних жителів, кількість постраждалих стрімко зростає

    Кривавий удар по ринку в Лозовій: Росія атакувала мирних жителів, кількість постраждалих стрімко зростає

    Російські війська 22 жовтня завдали удару по місцевому ринку в місті Лозова Харківської області. Внаслідок атаки загинули щонайменше двоє людей, ще 17 постраждали. Кількість потерпілих продовжувала зростати протягом перших хвилин після повідомлення про обстріл. На місці працюють екстрені служби, а обласна влада уточнює обставини трагедії.

    Про удар повідомив начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. За його словами, російські війська атакували територію місцевого ринку, де перебували цивільні.

    Спочатку керівник області заявив про двох загиблих та 11 постраждалих. Однак уже станом на 12:30 кількість потерпілих збільшилася до 17 осіб. Оновлену інформацію підтвердило агентство «Інтерфакс-Україна».

    «До 17 людей зросла кількість постраждалих від російського удару в Лозовій», — повідомив Синєгубов.

    На місці влучання працюють медичні бригади, рятувальники Державної служби з надзвичайних ситуацій та правоохоронці. Вони надають допомогу потерпілим і встановлюють усі обставини обстрілу.

    Наразі офіційно не уточнено, яким саме видом озброєння російські військові атакували ринок. Також немає підтвердженої інформації про особи загиблих, вік постраждалих та ступінь тяжкості отриманих травм.

    У Харківській ОВА наголосили, що додаткові подробиці будуть оприлюднені після уточнення оперативної інформації.

    Удар по Лозовій відбувся на тлі чергової серії російських атак на Харків та область. Перед повідомленням про трагедію на ринку стало відомо про повітряний напад на Основ’янський район обласного центру.

    Напередодні, 21 жовтня, російські обстріли Харківщини також призвели до людських жертв. За даними обласної адміністрації, загинула одна людина, ще 15 постраждали, серед них троє дітей.

    Зокрема, у селі Лиманівка Лозівської громади загинула 42-річна жінка, а 13-річний хлопчик дістав поранення. Ще восьмеро людей, зокрема десятирічна дитина, пережили гостру реакцію на стрес.

    Постраждалі були також у Дергачах, Високому, Пісках-Радьківських, Слатиному та Ізюмі. У Харкові російські безпілотники атакували Основ’янський, Шевченківський і Слобідський райони.

    За інформацією обласної влади, протягом попередньої доби противник застосував по Харківщині дві ракети, чотири безпілотники типу «Молнія», п’ять FPV-дронів та ще 120 безпілотників, тип яких встановлювали фахівці. Внаслідок обстрілів зафіксовано пошкодження цивільної інфраструктури.

    Лозова не вперше опиняється під російськими ударами. Зокрема, 12 жовтня російські безпілотники атакували приватний сектор міста. Тоді загинула 71-річна жінка, ще семеро людей постраждали, серед них дев’ятирічна дівчинка. За попередніми висновками експертів, для тієї атаки ворог використав безпілотники «Герань-3».

    Російські атаки зачіпають не лише житлові квартали, а й місця перебування цивільного населення. Раніше «Ненька інфо» повідомляла про обстріл групи мирних жителів у районі Куп’янська, обставини якого оприлюднили українські військові.

    Після удару по ринку в Лозовій обласна влада продовжує збирати інформацію про загиблих, постраждалих та наслідки атаки. Остаточні масштаби руйнувань і кількість потерпілих ще встановлюються.

  • Чи справді траса Харків – Полтава залишилася без АЗС? Влада зробила офіційну заяву

    Чи справді траса Харків – Полтава залишилася без АЗС? Влада зробила офіційну заяву

    Начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов спростував поширену в інформаційному просторі інформацію про те, що на трасі Харків – Полтава нібито не залишилося жодної працюючої автозаправної станції. За словами очільника області, такі повідомлення не відповідають дійсності, а дефіциту пального в регіоні наразі немає. Водночас влада визнає, що російські війська останнім часом значно активізували удари по об’єктах паливної інфраструктури, через що разом із мережами АЗС уже впроваджуються додаткові заходи захисту.

    Резонанс виник після заяви депутата Харківської обласної ради Олександра Скорика, який повідомив, що внаслідок російських атак у Харківській області нібито було зруйновано понад 80 автозаправних станцій, а на трасі Харків – Полтава не залишилося жодної вцілілої АЗС. Ця інформація швидко поширилася в низці медіа та соціальних мереж, викликавши занепокоєння серед водіїв і місцевих жителів.

    Коментуючи ситуацію в ефірі загальнонаціонального телемарафону, Олег Синєгубов наголосив, що твердження про повну відсутність працюючих заправок є неправдивим. За його словами, в області немає проблем із забезпеченням паливом, а автозаправні станції продовжують працювати.

    «Інформація деяких медіа про те, що на трасі від Харкова до Полтави не залишилося жодної діючої заправки, не відповідає дійсності. Дефіциту пального в регіоні немає», – заявив начальник Харківської ОВА. Він також подякував українським силам протиповітряної оборони, зазначивши, що лише за останній тиждень над Харківщиною було збито понад сто ворожих повітряних цілей.

    За словами очільника області, останнім часом російська армія дійсно систематично атакує автозаправні комплекси Харківщини. Такі удари мають на меті не лише пошкодити інфраструктуру, а й створити психологічний тиск на населення та бізнес. Попри це, критичних перебоїв із забезпеченням паливом вдалося уникнути.

    Синєгубов повідомив, що Харківська обласна військова адміністрація вже провела низку робочих нарад із представниками найбільших мереж автозаправних станцій. Під час цих зустрічей сторони узгодили комплекс заходів фізичного пасивного захисту об’єктів паливної інфраструктури. Крім того, питання безпеки АЗС планують винести на розгляд Ради оборони Харківської області, щоб відповідні рішення стали обов’язковими для виконання.

    Необхідність посилення захисту виникла після серії російських атак по автозаправних станціях Харкова та області. Зокрема, в липні російські безпілотники неодноразово влучали в АЗС, спричиняючи пожежі та руйнування. Частина об’єктів зазнала значних пошкоджень, однак оператори мереж продовжують відновлювати їхню роботу або перенаправляють клієнтів до інших заправок.

    Влада також закликає громадян критично ставитися до інформації, що поширюється у соціальних мережах, та користуватися лише офіційними джерелами. За словами Синєгубова, поширення неперевірених повідомлень про нібито повну відсутність АЗС може створювати необґрунтовану паніку серед населення та водіїв, хоча реальна ситуація цьому не відповідає.

    Попри постійні обстріли Харківської області, енергетична та паливна інфраструктура продовжує функціонувати. Влада разом із представниками паливного бізнесу працює над тим, щоб мінімізувати наслідки російських атак і забезпечити безперебійну роботу автозаправних станцій навіть в умовах постійної загрози. За офіційною інформацією Харківської ОВА, станом на 28 липня дефіциту бензину чи дизельного пального в області не зафіксовано, а твердження про те, що траса Харків – Полтава залишилася без працюючих АЗС, є недостовірними.

  • FPV-дрон убив останню жительку Токарівки на Харківщині

    FPV-дрон убив останню жительку Токарівки на Харківщині

    У Харківській області російський FPV-дрон убив 57-річну жінку, яка була останньою мешканкою прикордонного села Токарівка Друга Дергачівської громади. Після її смерті у населеному пункті, що розташований у 10-кілометровій зоні біля кордону з Росією, не залишилося жодної людини. Про трагедію повідомив начальник Дергачівської міської військової адміністрації В’ячеслав Задоренко.

    За його словами, російська атака сталася 8 липня після 18:00. Цивільна жінка йшла пішки вздовж автодороги між Прудянкою та Цупівкою, коли по ній ударив FPV-дрон. Унаслідок вибуху вона отримала численні уламкові поранення. Постраждалу доправили до Дергачівської центральної лікарні, однак, попри зусилля медиків, урятувати її життя не вдалося.

    Загибла працювала у Дергачівській центральній лікарні. За даними місцевих медіа, вона була санітаркою, щодня ходила пішки та залишалася єдиною людиною, яка продовжувала жити у Токарівці Другій попри постійні російські обстріли й небезпеку FPV-дронів.

    Токарівка Друга розташована у прикордонній частині Харківщини, яка фактично щодня перебуває під загрозою російських атак. Через близькість до кордону та активне застосування ворогом FPV-дронів, артилерії й мінометів життя у таких селах стало майже неможливим. Частина населених пунктів Дергачівської громади вже давно спорожніла або має лише поодиноких мешканців, які з різних причин відмовляються евакуюватися.

    Задоренко після загибелі жінки знову закликав мешканців старостинських округів виїжджати у безпечніші місця. За його словами, подати заявку на евакуацію можна через гарячу лінію Єдиного координаційного гуманітарного центру за номером 203, а також через екстрені служби 102 та 112.

    Смерть останньої мешканки Токарівки Другої стала ще одним свідченням того, як російська війна перетворює прикордонні українські села на безлюдні території. Йдеться не лише про руйнування будинків чи інфраструктури, а й про повне зникнення життя у громадах, де до повномасштабного вторгнення жили родини, працювали школи, магазини, фермерські господарства та медичні працівники.

    На початку липня на Харківщині розширили зону евакуації цивільного населення з громад Куп’янського, Богодухівського та Харківського районів. Начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов пояснював це можливим загостренням безпекової ситуації у прикордонних і прифронтових громадах.

    За рішенням Ради оборони Харківської області, обов’язкову евакуацію поширили на десятки населених пунктів, зокрема у Шевченківській громаді. Влада наголошує: у прифронтових селах ризик для цивільних різко зріс через активне застосування росіянами безпілотників, які можуть атакувати навіть одну людину на дорозі.

    Останні місяці FPV-дрони стали однією з головних загроз для цивільних у прикордонних громадах Харківщини. Російські військові використовують їх не лише проти техніки чи військових позицій, а й проти мирних жителів, автомобілів, велосипедистів, пішоходів та евакуаційного транспорту. Через це навіть коротка дорога між селами може стати смертельно небезпечною.

    Трагедія у Токарівці Другій має особливо символічний і болючий вимір. Загинула не просто цивільна жінка — загинула остання людина, яка тримала село “живим”. Після її смерті населений пункт фактично став ще одним знелюдненим селом на мапі прикордонної Харківщини.

    Правоохоронці мають документувати цей удар як черговий воєнний злочин Росії проти цивільного населення. А місцева влада вкотре закликає людей не чекати останнього моменту й погоджуватися на евакуацію, поки це ще можливо.

  • Люди опинилися під завалами: окупанти скинули авіабомбу на житловий квартал Харкова

    Люди опинилися під завалами: окупанти скинули авіабомбу на житловий квартал Харкова

    У ніч проти 20 червня російські війська вкотре атакували Харків керованими авіаційними бомбами. Один із КАБів влучив у житлову забудову Холодногірського району міста, спричинивши масштабні руйнування, численні поранення та загибель мирного мешканця. Серед постраждалих є шестирічна дитина, а рятувальникам довелося проводити складну операцію з деблокування людей з-під завалів.

    Про атаку повідомили міський голова Харкова Ігор Терехов та начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. За їхніми даними, удар стався у передранкові години, коли більшість мешканців перебували вдома та спали. Російська керована авіабомба влучила у двоповерховий багатоквартирний житловий будинок у Холодногірському районі міста. Внаслідок потужного вибуху частина будівлі була практично зруйнована, а люди опинилися під уламками конструкцій.

    Перші повідомлення з місця трагедії свідчили про те, що під завалами можуть перебувати щонайменше четверо осіб. Рятувальники ДСНС, медики та правоохоронці оперативно прибули на місце події та розпочали пошуково-рятувальну операцію. Через ризик подальшого обвалу конструкцій роботи проводилися в надзвичайно складних умовах.

    За інформацією Харківської ОВА, серед перших постраждалих були 60-річний та 49-річний чоловіки, 54-річна та 87-річна жінки, а також шестирічна дитина. Крім того, допомога лікарів знадобилася ще одному 66-річному чоловіку, який пережив гостру реакцію на стрес після обстрілу. Згодом кількість постраждалих почала зростати, оскільки до медиків зверталися люди, які отримали травми або перебували у стані сильного психологічного шоку.

    У ході рятувальної операції надзвичайникам вдалося деблокувати кількох мешканців будинку. Одну людину дістали з-під завалів у важкому стані. Ще двох людей вдалося врятувати з другого поверху зруйнованої будівлі. Для порятунку дитини рятувальникам довелося залучати важку техніку, адже вона була затиснута уламками будівельних конструкцій.

    Однак уникнути жертв не вдалося. Під час розбору завалів рятувальники виявили тіло загиблої людини. Пошуково-рятувальні роботи тривали протягом ранку, адже існувала ймовірність, що під уламками могли залишатися інші мешканці. Інформація щодо особи загиблого на момент публікації уточнювалася.

    Станом на ранок кількість постраждалих зросла до дев’яти осіб. П’ятьох потерпілих госпіталізували до медичних закладів Харкова, ще кільком людям допомогу надали на місці. Лікарі повідомляли, що серед поранених є особи похилого віку та дитина, які потребували особливої уваги медиків.

    Удар по Холодногірському району став черговою атакою російської армії на цивільну інфраструктуру Харкова. Місто вже кілька днів поспіль перебуває під масованими обстрілами із застосуванням керованих авіабомб. Напередодні, 19 червня, окупанти також атакували цей район. Тоді внаслідок удару загинула одна людина, а ще кілька мешканців отримали поранення, серед них були діти.

    Харків залишається однією з головних цілей російських авіаційних ударів через близькість до кордону з РФ. Окупанти регулярно застосовують керовані авіаційні бомби, які запускаються з літаків на значній відстані від української системи протиповітряної оборони. Саме тому КАБи стали одним із найнебезпечніших видів озброєння, яке Росія використовує проти прифронтових міст.

    Фахівці наголошують, що руйнівна сила таких боєприпасів здатна знищувати цілі під’їзди житлових будинків та спричиняти масштабні руйнування навіть без прямого влучання. У випадку Харкова удар припав безпосередньо по житловій забудові, де не було військових об’єктів.

    На місці трагедії продовжували працювати десятки рятувальників, комунальників та волонтерів. Для розбору завалів залучили спеціальну техніку. Мешканцям пошкоджених будинків надавали тимчасовий прихисток та психологічну допомогу.

    Президент України та представники центральної влади неодноразово закликали міжнародних партнерів посилити українську протиповітряну оборону, наголошуючи, що саме авіаційні удари КАБами останнім часом стали однією з найбільших загроз для мешканців прифронтових регіонів. Харків, Суми, Запоріжжя та інші міста регулярно потерпають від таких атак.

    Чергова нічна атака на Харків вкотре показала, що Росія продовжує застосовувати тактику терору проти цивільного населення. Під ударом опинилися звичайні люди, які перебували у власних домівках. Рятувальники продовжують працювати на місці трагедії, а правоохоронці документують наслідки чергового воєнного злочину Росії проти України.

  • Аудит виявив порушення у тендері на 55 мільйонів для психіатричного відділення в Харкові

    Аудит виявив порушення у тендері на 55 мільйонів для психіатричного відділення в Харкові

    У Харківській області історія з облаштуванням дитячого психіатричного відділення перетворилася на гучний скандал навколо понад 55 мільйонів гривень бюджетних коштів. Йдеться про ремонт лише першого поверху корпусу для розміщення десяти ліжок — сума, яка вже викликала запитання як у громадськості, так і в державних аудиторів.

    12 листопада 2025 року Департамент капітального будівництва Харківської обласної військової адміністрації уклав договір №33-25 на 55 563 016 гривень із ТОВ «Дрогон Еко». Предметом контракту стало облаштування дитячого психіатричного відділення на вулиці Клочківській, 337-А у Харкові.

    Проєкт подається як соціально важливий: дитяча психіатрія в Україні роками перебуває в умовах дефіциту місць та кадрового виснаження. Батьки нерідко змушені чекати на госпіталізацію місяцями. Однак саме цей об’єкт став прикладом того, як бюджетна програма може перетворитися на джерело потенційних зловживань.

    11 грудня 2025 року Держаудитслужба оприлюднила результати перевірки, в яких зафіксовано низку порушень у тендерній процедурі. Аудитори вказали на відсутність підтверджуючих документів щодо наявності необхідної техніки, маніпуляції зі штатним розписом та нестачу обов’язкових документів у складі тендерної пропозиції. Попри це, компанію не дискваліфікували, а визнали переможцем закупівлі.

    Окрему увагу викликає кошторис. За даними аналізу, ціни на будівельні матеріали в окремих позиціях перевищують ринкові на 50–150%. Зокрема, завищеними виглядають витрати на МДФ-панелі, лінолеум та вентиляційне обладнання. Попередні підрахунки свідчать, що лише за рахунок різниці в цінах з бюджету могли бути виведені понад 16 мільйонів гривень — майже третина загальної суми договору.

    Скандал розгортається в межах управлінської вертикалі Харківської ОВА. Інфраструктурний напрямок курирує заступник голови адміністрації, а безпосередньо процедуру підписував керівник профільного департаменту. Саме на рівні обласної влади приймалося рішення про визначення переможця тендеру.

    ТОВ «Дрогон Еко» має статутний капітал 100 тисяч гривень. Після зміни профілю діяльності компанія почала активно отримувати підряди від обласної влади — загальна сума контрактів перевищує 610 мільйонів гривень. Така динаміка викликає додаткові питання щодо критеріїв відбору підрядників і прозорості розподілу бюджетних коштів.

    Історія з дитячим психіатричним відділенням стала показовою: соціально чутлива сфера, в якій діти потребують реальної медичної допомоги, може перетворитися на майданчик для сумнівних фінансових рішень. Чи отримає ця справа подальшу правову оцінку — залежить від реакції контролюючих органів і правоохоронців.

  • У прифронтовому Харкові перевіряють використання десятків мільйонів гривень на спортивні збори

    У прифронтовому Харкові перевіряють використання десятків мільйонів гривень на спортивні збори

    На тлі повномасштабної війни, коли тисячі українських спортсменів втратили можливість тренуватися, а спортивна інфраструктура в прифронтових регіонах зруйнована або недоступна, бюджетні кошти продовжують освоюватися за схемами, далекими від реального розвитку спорту. Харківська область у 2023 році стала показовим прикладом того, як війна перетворюється на прикриття для корупції, фіктивних заходів і навіть схем з вивезення чоловіків призовного віку за кордон.

    За офіційними бюджетними даними, лише у 2023 році на навчально-тренувальні збори в Харківській області було виділено близько 50 мільйонів гривень. Ця сума в рази перевищує фінансування аналогічних програм у багатьох інших регіонах України. Особливу увагу привертає той факт, що майже 11 мільйонів гривень із цієї суми було спрямовано на розвиток регбі — нішевого виду спорту з мінімальною кількістю спортсменів і майже повною відсутністю масової бази.

    Центральною фігурою цієї історії є народна депутатка від «Слуги народу» Марія Мезенцева. Саме з її політичним впливом пов’язують непропорційне фінансування регбі та повну відсутність публічної звітності щодо використання коштів. Фактичним оператором схем у спортивній сфері виступає її помічник Роман Бихов, який одночасно очолює Федерацію регбі Харківської області. Адміністративне прикриття забезпечує начальник Управління у справах молоді та спорту Харківської обласної військової адміністрації Костянтин Ананченко — чиновник із сумнівним бекграундом і репутацією, який контролює погодження та розподіл коштів.

    Сімейний контекст лише підсилює картину. Чоловік Марії Мезенцевої, Юрій Федоренко, є депутатом Київської міської ради від тієї ж політичної сили та членом земельної комісії. Його ім’я неодноразово фігурувало у розслідуваннях щодо земельних схем у столиці. Федоренка називають неформальним «мостом» між представниками «Слуги народу» та київською владою, через який проходять голосування за виділення землі в обмін на хабарі. Отримані кошти, за інформацією з відкритих розслідувань, використовуються для політичного піару та формування образу «фронтового командира», що різко контрастує з реальними джерелами доходів родини.

    Ключове питання у харківській історії — непрозорість фінансування. За рік на навчально-тренувальні збори в олімпійських і неолімпійських видах спорту було виділено понад 44 мільйони гривень. Ці кошти мали піти на підготовку боксерів, легкоатлетів, плавців, баскетболістів та представників десятків інших дисциплін. Натомість чверть бюджету фактично «поглинуло» регбі. При цьому Управління у справах молоді та спорту Харківської ОВА систематично відмовляє у наданні детальної інформації щодо використання коштів, що є прямим порушенням законодавства про доступ до публічної інформації.

    Механізм привласнення коштів виглядає типовим для воєнного часу. Федерації подають листи про проведення навчально-тренувальних зборів, додаючи списки учасників і місця проведення. Часто ці списки містять людей, які не є спортсменами або взагалі не існують, а самі збори або не проводяться, або відбуваються формально. Управління видає наказ, кошти перераховуються, включно з добовими, але жодних підтверджуючих документів — договорів оренди, проживання, актів виконаних робіт — не існує. Значна частина грошей осідає на особистих картках керівників федерацій.

    Окремий елемент схеми — використання «спортивних заходів» для виїзду за кордон. Під виглядом міжнародних турнірів і зборів організовувалися поїздки, які фактично використовувалися для вивезення чоловіків призовного віку. Частина з них назад в Україну не поверталася. При цьому бюджетні кошти, виділені на підготовку спортсменів, зникали без будь-якої звітності.

    Контраст між офіційними доходами та стилем життя окремих фігурантів схеми кидається в очі. Елітні автомобілі, дорогі годинники та демонстративна розкіш не корелюють із задекларованими прибутками. Публічно це подається як «благодійність» або «меценатство», але фактично йдеться про використання державних і спонсорських коштів у власних інтересах.

    Харківська історія — це не просто питання спортивного бюджету. Це приклад того, як під прикриттям війни формується система, де політичний вплив, родинні зв’язки та відсутність контролю дозволяють перетворювати державні програми на джерело особистого збагачення. І поки чиновники та політики демонструють патріотичну риторику, реальні наслідки цих схем оплачують платники податків і ті, хто воює на фронті.

  • Тендери Харківської ОВА: компанію «Промтекс» підозрюють у завищенні вартості відбудови Харківщини

    Тендери Харківської ОВА: компанію «Промтекс» підозрюють у завищенні вартості відбудови Харківщини

    Підрядник, який активно залучається до відбудови Харкова та області, опинився в епіцентрі гучного скандалу. Приватне підприємство «Будівельна фірма “ПРОМТЕКС”» стало фігурантом низки підозрілих угод, що стосуються використання бюджетних коштів, виділених на відновлення об’єктів, пошкоджених російськими обстрілами.

    Аналіз укладених договорів та тендерної документації Харківської обласної військової адміністрації та Харківської міської ради вказує на системний характер можливих маніпуляцій, які забезпечували перемогу саме цього підрядника та створювали умови для завищення вартості робіт.

    Одним із найбільш показових прикладів стало відновлення КЗ «Чугуївський ліцей №2» (тендер UA-2023-08-11-000194-a). Початкова сума договору з ПП «Промтекс» становила 235,16 млн грн, однак уже наприкінці 2023 року Харківська ОВА без проведення нового тендеру збільшила суму ще на 64 млн грн. У договорах виявлено положення про так звану «динамічну договірну ціну», яка не містить чіткого порядку перегляду. Це створює можливості для штучного роздування кошторису та непрозорого використання бюджетних коштів.

    Схожа ситуація і з будівництвом захисної споруди для Харківського ліцею №124 (тендер UA-2025-10-01-012314-a) на суму 51,99 млн грн. Документація має ознаки підлаштування під одного учасника, а сам договір дозволяє оплачувати «додаткові роботи», які не були передбачені первинним предметом закупівлі. Такий механізм традиційно використовують для неконтрольованого збільшення вартості проєкту поза конкурентними процедурами.

    У тендерах на аварійно-відновлювальні роботи багатоквартирних будинків на вулицях Бучми та Ужвій Наталії також виявлено низку бар’єрів, що фактично усували конкуренцію. Серед них — надмірні вимоги до пакету документів та завищена вимога до доходу потенційного учасника за 2024 рік на рівні 90% від очікуваної вартості закупівлі. Ці умови відсікають малі та середні підприємства, залишаючи простір лише для «потрібного» підрядника.

    Сукупність виявлених фактів вказує на можливу змову між посадовцями Департаментів Харківської ОВА і міськради та приватним підприємством «Промтекс». Маніпуляції з тендерними процедурами та зміна цінових умов відкривають шлях до непрозорого освоєння коштів, які мали б бути спрямовані на термінову відбудову регіону після руйнувань.

  • Харківщина: директор департаменту відбудови підозрюється у розподілі мільярдів без конкуренції

    Харківщина: директор департаменту відбудови підозрюється у розподілі мільярдів без конкуренції

    Директор Департаменту капітального будівництва Харківської обласної військової адміністрації Ігор Лялюк є ключовою фігурою у розподілі державних коштів на відновлення прифронтового регіону. Від його відомства залежить реалізація більшості багатомільйонних проєктів – від реконструкції лікарень до будівництва укриттів для шкіл.

    Однак, замість реальної відбудови регіону, виграють тендери одні й ті самі компанії. Наприклад, будівельна компанія «Пантеон» отримала підряд на 121 млн грн нібито на ремонт фасадів та покрівлі обласної клінічної лікарні. Інша компанія – ТОВ «Житлобуд-3» – регулярно виграє тендери на будівництво захисних споруд для навчальних закладів. За словами експертів, конкуренція у тендерах існує лише формально, а схема маніпуляцій дозволяє підрядникам уникати контролю та завищувати вартість робіт.

    На пряме запитання журналістів Лялюк відповів: “Треба порадитися з вищим керівництвом.” У структурі ОВА “вищим керівництвом” є голова Харківської ОВА Олег Синєгубов, який погоджує більшість рішень департаменту та закриває очі на тендерні маніпуляції.

    Попри відкриті кримінальні провадження, Лялюк продовжує очолювати департамент і контролювати грошові потоки, які мали б іти на безпеку та розвиток Харківщини. За оцінками, мільярди гривень державного та донорського фінансування опиняються у кишенях підрядників – «Житлобуд», «Білдінг Груп», «Промтекс» та інших.

    В офіційній декларації чиновника зазначено 173 350 грн зарплати директора департаменту та 574 082 грн – у державному підприємстві “Дороги Харківщини”. Проте за цими цифрами стоїть система, яка блокує справжню відбудову регіону.

    Поки Харківщина чекає на нові лікарні, школи й укриття, Ігор Лялюк продовжує “будувати” власну імперію впливу.

  • Неякісні фортифікації та завищені ціни: розслідування НАБУ поставок деревини

    Неякісні фортифікації та завищені ціни: розслідування НАБУ поставок деревини

    На власника «ТД ДЖСМ» В’ячеслава Ковальова оформлено десятки фірм, однак найбільше уваги привертає дніпровське ТОВ «Герц Індустрія». Ця компанія є фігурантом справи НАБУ про можливе розкрадання державних коштів під час закупівель лісу для фортифікацій на Харківщині. Харківська ОВА закуповувала деревину за завищеними цінами на 40-50%.

    До схем залучалися фіктивні фірми та підставні особи. Зокрема, ФОП Чаус раніше був засуджений за крадіжку алкоголю. Власниця ТОВ «Герц Індустрія» Вікторія Смоляк має кілька виконавчих проваджень та судових справ, працює на Дніпровському металургійному комбінаті. Керівником інших пов’язаних компаній був Дмитро Кнорозов, який також має виконавчі провадження.

    Ще один постачальник, ТОВ «АТТ Буд», керується Максимом Ожеледою, раніше керівником кількох компаній, що тепер належать В’ячеславу Ковальову. Таким чином, договори на поставку деревини на 343 мільйони гривень фактично відійшли в руки пов’язаних осіб – Маркаряна, Ковальова, Кнорозова та Ожеледи.

    Цікаво, що серед фігурантів справи також ТОВ «Вабкор», власницею якого є Кристина Воробйова, донька колишнього віцемера Харкова Олександра Попова. Вона керує низкою компаній групи «Сафарі».

    БЕБ встановило, що деревина, поставлена ТОВ «Герц Індустрія», використовувалася на будівництві фортифікаційних споруд, проте роботи були виконані неякісно. Об’єкти не прийняті на баланс територіальної громади через пошкодження конструкцій та невідповідність технічній документації.

    Департамент ЖКГ ХОВА уклав з ТОВ «Проектний Альянс» 81 договір на загальну суму 687,4 млн грн. Власники компанії – колишній чиновник Харківської ОДА Андрій Колос та Олександр Сорочинський. Раніше серед засновників фігурував Ігор Рожков, громадянин РФ, чия родина активно вела бізнес у Росії.

  • Скандал із фортифікаціями на Харківщині: фігуранти справи продали маєток за 40 мільйонів

    Скандал із фортифікаціями на Харківщині: фігуранти справи продали маєток за 40 мільйонів

    У бенефіціарів компаній, які постачали деревину для будівництва фортифікацій на Харківщині, виявили розкішний маєток вартістю близько 40 мільйонів гривень у передмісті Києва. Йдеться про Хабіба та Лілію Батирсултанових. Після початку антикорупційних розслідувань подружжя поспіхом продало нерухомість, імовірно, щоб уникнути арешту чи конфіскації.

    До 2022 року Батирсултанови не мали значних статків: Лілія працювала в прокуратурі Луганської області, а Хабіб займався бізнесом і фігурував у кримінальному провадженні щодо крадіжки деревини. Проте вже у 2022 році він став бенефіціаром ТОВ «Агро-Х» і отримував прибутки від ТОВ «Тудест», а його дружина – від компаній «Монтана-Лес» і «Тусан». Саме ці підприємства постачали деревину для Харківської ОВА через фірми-прокладки за завищеними цінами.

    Журналісти встановили, що ціни на деревину були завищені в середньому на 63%, через що переплата з бюджету могла сягати 200 мільйонів гривень. Департамент житлово-комунального господарства Харківської ОВА уклав понад 220 договорів на постачання деревини загалом на суму близько 325 мільйонів.

    Більшість фірм, задіяних у схемі, створили незадовго до тендерів, а їхні керівники пов’язані між собою. Формальним директором деяких компаній був В’ячеслав Ковалев, який також очолював «Агро-Х». Колишня директорка «Тусана» та депутатка Сєвєродонецької райради Анжеліка Волохань брала в Хабіба Батирсултанова позику у 1,5 млн грн.

    За даними розслідування, на незаконно отримані кошти Лілія Батирсултанова у 2024 році придбала маєток площею 530 м² у котеджному містечку «Сонячна долина» в Обухівському районі. Офіційна вартість покупки склала лише 5,8 млн грн, хоча ринкова ціна такого об’єкта — близько 40 млн грн. Уже восени того ж року подружжя швидко перепродало будинок бізнесмену Олександру Сікорському за 6,5 млн грн — суму, яку експерти називають заниженою, вбачаючи в цьому спробу уникнути арешту активів.