Позначка: Херсон

  • Вірусний прорив у Маріуполі та битва за Херсон: хто такий новий головком ЗСУ Михайло Драпатий

    Вірусний прорив у Маріуполі та битва за Херсон: хто такий новий головком ЗСУ Михайло Драпатий

    Президент України Володимир Зеленський призначив генерал-майора Михайла Драпатого новим головнокомандувачем Збройних сил України. Це рішення стало одним із найгучніших кадрових кроків за час повномасштабної війни та було ухвалене після кількох днів суспільних протестів і політичної кризи навколо зміни керівництва Міністерства оборони. Водночас призначення Драпатого сприймається не лише як кадрова рокіровка, а й як символ зміни поколінь у військовому керівництві України. Саме так нового головкома характеризують західні медіа, зокрема The New York Times, а також міжнародні інформаційні агентства Reuters і Associated Press.

    На думку The New York Times, рішення про призначення Драпатого стало відповіддю одразу на кілька викликів. По-перше, суспільство вимагало змін після звільнення міністра оборони Михайла Федорова. По-друге, в армії дедалі гучніше лунали дискусії щодо необхідності швидшого впровадження сучасних технологій, безпілотних систем та нових підходів до управління військами. Саме Драпатий уже кілька років асоціюється з реформаторським крилом українського війська, яке виступає за більшу автономію командирів, швидкість ухвалення рішень та активне використання новітніх технологій на полі бою.

    Командир, який став легендою ще у 2014 році

    Сьогодні ім’я Михайла Драпатого добре відоме як в Україні, так і серед західних військових аналітиків. Проте широку популярність він отримав ще навесні 2014 року під час боїв за Маріуполь.

    Тоді майор Драпатий командував підрозділом 72-ї окремої механізованої бригади. Саме він очолив бронегрупу, яка прорвалася через барикади проросійських бойовиків у центрі Маріуполя для деблокування українських правоохоронців та представників місцевої влади. Кадри, на яких бойова машина піхоти буквально проламує барикади, швидко облетіли світові ЗМІ та стали одним із символів перших років російської агресії проти України.

    Саме після тієї операції Драпатого почали сприймати як одного з найбільш рішучих молодих українських командирів, здатних ухвалювати нестандартні рішення без зайвої бюрократії.

    Кар’єра від танкового офіцера до командувача

    Михайло Драпатий народився 1982 року у Кам’янці-Подільському. Після закінчення Харківського інституту танкових військ у 2004 році був направлений до 72-ї окремої механізованої бригади, яка тоді дислокувалася у Білій Церкві. Цікаво, що на початку його служби командиром цієї бригади був майбутній головнокомандувач Олександр Сирський.

    Протягом наступних років офіцер проходив службу на різних командних посадах, а після початку російської агресії у 2014 році практично постійно перебував у районі бойових дій.

    Один із командирів операції зі звільнення Херсона

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Драпатий отримав нові відповідальні завдання. За даними міжнародних агентств, він відіграв важливу роль в організації оборони Кривого Рогу, що дозволило зупинити російський наступ на цьому напрямку.

    Згодом генерал став одним із командирів операції зі звільнення правобережної частини Херсонської області. Саме ця кампанія восени 2022 року завершилася відступом російських військ із Херсона — єдиного обласного центру, який Росії вдалося окупувати після 24 лютого 2022 року.

    У міжнародних публікаціях Драпатого також називають одним із командирів, які забезпечили успішну оборону Харківського напрямку та допомогли зірвати новий російський наступ у 2024 році. Саме після цих подій президент Володимир Зеленський призначив його командувачем Сухопутних військ України.

    Відставка через особисту відповідальність

    Одним із моментів, який суттєво вплинув на репутацію Драпатого, стала його добровільна відставка після російського удару по одному з навчальних центрів Сухопутних військ.

    Після трагедії генерал подав рапорт, пояснивши своє рішення особистою відповідальністю за загибель українських військовослужбовців. Водночас він заявляв, що намагався реформувати систему підготовки військ, однак не всі зміни вдалося реалізувати через внутрішній опір окремих посадовців. Західні оглядачі назвали цей крок рідкісним прикладом персональної відповідальності серед військового керівництва.

    Попри відставку, невдовзі президент повернув генерала до керівництва військами, призначивши його командувачем Об’єднаних сил.

    Прихильник технологічної модернізації

    Останнім часом ім’я Драпатого дедалі частіше згадувалося разом із колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим. Обох об’єднувала підтримка реформ у війську, розвиток безпілотних систем, цифровізація процесів управління та модернізація рекрутингу.

    Минулого тижня генерал відкрито підтримав Федорова після його звільнення, заявивши, що Міністерство оборони під його керівництвом стало партнером для війська, який вимагав швидких змін, прискорення ухвалення рішень та підтримував командирів, готових брати відповідальність.

    Сам Федоров після призначення нового головнокомандувача заявив, що Драпатий є “ковтком свіжого повітря” для української армії та символом необхідних змін.

    Нове покоління українських генералів

    Reuters, Associated Press та інші міжнародні видання характеризують Драпатого як представника нового покоління українських військових керівників. На відміну від більшості генералів старшої школи, він будував кар’єру вже після здобуття Україною незалежності, практично весь офіцерський досвід отримав у бойових умовах і виступає за ширшу автономію командирів без надмірної централізації управління.

    Експерти також звертають увагу на його дисципліну, вимогливість до підлеглих та готовність особисто відповідати за ухвалені рішення. Саме ці риси називають одними з головних причин його авторитету серед військовослужбовців.

    Перша заява після призначення

    Після оголошення про нову посаду Михайло Драпатий подякував президенту за довіру та наголосив, що служити Україні для нього завжди було честю.

    Водночас він окремо подякував своєму попереднику Олександру Сирському, зазначивши, що саме в українській армії, яку той допомагав будувати, він виріс як офіцер. Така заява стала сигналом, що новий головнокомандувач не має наміру перетворювати кадрові зміни на внутрішнє протистояння у війську.

    Перед новим головкомом стоять надзвичайно складні завдання. Окрім стабілізації ситуації на фронті, йому необхідно зберегти єдність командування, продовжити технологічну модернізацію армії та виправдати високі очікування суспільства. Як зазначають західні аналітики, Драпатий отримав не лише найвищу військову посаду країни, а й величезний кредит довіри, який тепер доведеться підтверджувати конкретними результатами на полі бою.

  • Суд зобов’язав Росію виплатити майже пів мільярда гривень херсонському виробнику олії

    Суд зобов’язав Росію виплатити майже пів мільярда гривень херсонському виробнику олії

    Господарський суд Одеської області ухвалив рішення про стягнення з Російської Федерації 486 мільйонів гривень на користь українського підприємства ТОВ “Екобіотек-Україна”, яке зазнало значних збитків унаслідок російської окупації Херсонщини. Суд визнав, що російська агресія призвела до повного розграбування та знищення майна підприємства, фактично позбавивши його можливості вести господарську діяльність.

    Відповідне рішення було ухвалене 24 червня Господарським судом Одеської області. Позивачем виступило ТОВ “Екобіотек-Україна” — підприємство, зареєстроване у Херсоні, яке спеціалізується на виробництві рафінованої дезодорованої рослинної олії. Компанія також володіє земельною ділянкою площею два гектари поблизу автомобільної дороги Цюрупинськ – Гола Пристань.

    У матеріалах справи зазначається, що після початку повномасштабного вторгнення та окупації Херсонської області підприємство втратило можливість працювати. Під час перебування російських військових на території заводу зі складів систематично вивозили готову продукцію, зокрема ємності з олією. За даними суду, це здійснювали люди в цивільному одязі у супроводі військовослужбовців РФ, використовуючи як власний транспорт, так і автомобілі, що перебували на території підприємства.

    Після звільнення Херсона власники отримали доступ до виробничих потужностей і зафіксували масштабні наслідки окупації. Як встановлено у судовому рішенні, майно підприємства було повністю розграбоване або знищене. На території виробництва виявили численні пошкодження будівель і споруд: зламані замки, вибиті вікна, пошкоджені двері, зруйновані елементи виробничого обладнання та інші сліди мародерства.

    Згідно з висновком судових експертів, загальна сума матеріальної шкоди, завданої підприємству, становить 486 мільйонів гривень. Саме цю суму суд постановив стягнути з Російської Федерації.

    Суддя Марина Сулімовська визначила відповідачами у справі державу Російська Федерація в особі Міністерства юстиції РФ, Міністерства оборони РФ, Федерального казначейства РФ, Центрального банку РФ та Міністерства закордонних справ РФ.

    ТОВ “Екобіотек-Україна” заснувала Дарія Туник, а керівником компанії є Володимир Найдишак.

    Це не перший випадок, коли українські суди ухвалюють рішення про відшкодування збитків, завданих російською агресією. Раніше Господарський суд Донецької області зобов’язав Росію виплатити понад 1,2 мільярда гривень агрокомпанії “Бета-Агро-Інвест” за втрату майна та упущену вигоду внаслідок війни. Подібні рішення формують судову практику щодо притягнення Росії до відповідальності за економічні збитки, яких зазнали українські підприємства під час повномасштабної війни.

  • Новий удар по Херсону: після атаки РФ без електрики залишилися тисячі людей

    Новий удар по Херсону: після атаки РФ без електрики залишилися тисячі людей

    Російські війська завдали чергового удару по Херсону, атакувавши об’єкт критичної інфраструктури. Внаслідок ворожої атаки без електропостачання залишилася центральна частина міста. Наразі фахівці встановлюють масштаби пошкоджень та працюють над відновленням енергопостачання.

    Про це повідомив начальник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.

    За його словами, російські окупанти цілеспрямовано атакували один із важливих інфраструктурних об’єктів міста, що призвело до аварійного знеструмлення значної частини обласного центру.

    “Російські військові атакували об’єкт критичної інфраструктури у Херсоні, через що без електропостачання залишилась центральна частина міста. Наслідки ударів з’ясовуємо. Прошу поставитися до ситуації з розумінням”, – повідомив Прокудін.

    Наразі енергетики та профільні служби оцінюють масштаби пошкоджень і визначають обсяг необхідних ремонтних робіт. Інформація про можливих постраждалих або додаткові руйнування уточнюється.

    Херсон залишається однією з головних цілей російських атак після звільнення міста восени 2022 року. Російська армія регулярно обстрілює житлові квартали, транспортну інфраструктуру, медичні заклади, об’єкти енергетики та цивільні підприємства.

    Лише за останній тиждень місто неодноразово опинялося під ударами артилерії та безпілотників. Напередодні російські війська обстріляли Корабельний район Херсона, внаслідок чого загинув місцевий житель, ще троє людей отримали поранення різного ступеня тяжкості.

    Крім того, 19 червня окупанти атакували FPV-дронами два маршрутні автобуси, які перевозили цивільних пасажирів. Тоді поранення дістали семеро людей.

    Місцева влада вкотре закликає жителів області не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та за можливості перебувати в укриттях під час загрози обстрілів.

    Водночас російські атаки на енергетичну інфраструктуру Херсонщини залишаються одним із ключових елементів тиску на цивільне населення. Через регулярні удари енергетики змушені постійно відновлювати пошкоджені мережі, а мешканці міста періодично стикаються з перебоями електропостачання.

    У Херсонській ОВА запевняють, що всі відповідні служби працюють над якнайшвидшим відновленням електроенергії для споживачів.

    Раніше російська армія вже неодноразово атакувала енергетичні об’єкти Херсона та області, намагаючись залишити жителів без світла, води та тепла. Попри складну безпекову ситуацію, українські енергетики продовжують оперативно ліквідовувати наслідки обстрілів та відновлювати роботу критичної інфраструктури.

  • Російський дрон атакував швидку допомогу вночі: є поранені медики

    Російський дрон атакував швидку допомогу вночі: є поранені медики

    Російські окупаційні війська продовжують цілеспрямовано атакувати цивільну інфраструктуру та людей у Херсоні. У ніч на 16 червня під удар безпілотника потрапив автомобіль екстреної медичної допомоги, який прибув на виклик у Корабельний район міста. Внаслідок атаки поранення отримали двоє медичних працівників.

    Про це повідомила Херсонська міська військова адміністрація.

    За даними влади, близько 01:30 російський дрон атакував автомобіль «екстренки», коли бригада медиків виконувала свої службові обов’язки та надавала допомогу цивільним мешканцям.

    Внаслідок удару постраждали двоє працівників швидкої допомоги — чоловіки віком 51 та 63 роки.

    У медиків діагностували контузії, вибухові травми та закриті черепно-мозкові ушкодження. Стан одного з постраждалих виявився тяжчим: 51-річного парамедика госпіталізували до медичного закладу для подальшого лікування та спостереження лікарів. Його колега після надання необхідної допомоги проходитиме лікування амбулаторно.

    Удар по автомобілю швидкої допомоги став черговим випадком атак російських військових на представників служб порятунку та медичних працівників, які щоденно працюють у прифронтових регіонах та рятують життя цивільних.

    Однак на цьому нічні атаки не завершилися.

    Вже через кілька хвилин, близько 01:35, російські військові здійснили ще одну атаку за допомогою безпілотника у тому ж Корабельному районі Херсона. Цього разу окупанти скинули вибуховий пристрій на цивільну територію.

    У результаті удару постраждав 45-річний місцевий житель, який перебував на вулиці.

    Медики діагностували у чоловіка вибухову травму та множинні осколкові поранення шиї, лівого плеча та нижніх кінцівок. Потерпілого доставили до лікарні. За інформацією лікарів, його стан оцінюється як середньої тяжкості.

    Херсон залишається одним із найбільш небезпечних міст України через постійні атаки російських військ. Після деокупації правобережної частини області місто перебуває під систематичними обстрілами з тимчасово окупованого лівого берега Дніпра.

    Останніми місяцями російська армія дедалі частіше використовує ударні FPV-дрони та безпілотники для атак на цивільне населення. Особливу небезпеку становлять саме скиди вибухівки з дронів, які дозволяють окупантам цілеспрямовано бити по автомобілях, громадському транспорту, рятувальниках, медиках та звичайних перехожих.

    Представники місцевої влади неодноразово наголошували, що російські військові фактично ведуть полювання на цивільних жителів Херсона за допомогою безпілотників. Через постійну загрозу мешканців закликають без нагальної потреби не перебувати на відкритих ділянках вулиць та оперативно реагувати на сигнали повітряної тривоги.

    Удари по медичних працівниках та автомобілях екстреної допомоги є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права. Згідно з Женевськими конвенціями, медичний персонал та транспортні засоби, що використовуються для надання допомоги пораненим, перебувають під особливим захистом під час збройних конфліктів.

    Попри постійну небезпеку, херсонські медики продовжують працювати у надзвичайно складних умовах, ризикуючи власним життям заради порятунку інших.

    Місцева влада вкотре закликала мешканців бути максимально обережними та не ігнорувати повідомлення про загрозу атак безпілотників.

  • Росія вдарила по гумконвою ООН у Херсоні: Гутерреш відреагував, Україна вимагає жорсткої відповіді світу

    Росія вдарила по гумконвою ООН у Херсоні: Гутерреш відреагував, Україна вимагає жорсткої відповіді світу

    Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш відреагував на атаку по автомобілю Організації Об’єднаних Націй у Херсоні, який брав участь у гуманітарній місії. Інцидент стався 14 травня у Корабельному районі міста, що перебуває під постійними російськими обстрілами. За даними української влади та самої Організації Об’єднаних Націй, автомобіль із чітким маркуванням ООН двічі потрапив під удар.

    Про це йдеться у заяві заступника речника генерального секретаря ООН Фархана Гака.

    У заяві наголошується, що транспортний засіб був частиною міжвідомчої гуманітарної місії, яку координувало Управління ООН з координації гуманітарних питань (OCHA). Сторони конфлікту були завчасно поінформовані про пересування гуманітарної колони, однак це не завадило атаці.

    «Генеральний секретар стурбований тим, що 14 травня у Херсоні двічі було атаковано автомобіль Організації Об’єднаних Націй», — зазначив Фархан Гак.

    В ООН підкреслили, що наразі триває встановлення всіх обставин інциденту. Організація окремо наголосила на необхідності дотримання міжнародного гуманітарного права та захисту цивільного населення, гуманітарного персоналу і гуманітарних об’єктів.

    Атака сталася на тлі чергового загострення ситуації на Херсонщині. Російські війська останніми місяцями систематично обстрілюють правобережну частину області, зокрема Херсон, використовуючи артилерію, дрони та авіацію. Під особливим ударом опиняються житлові райони, волонтери, медики та гуманітарні місії.

    За даними місцевої влади, під час атаки на Корабельний район Херсона загинула жінка. Також було пошкоджено транспорт гуманітарної місії ООН. В українському МЗС після інциденту закликали Організацію Об’єднаних Націй та держави-члени організації дати чітку політичну оцінку діям Росії.

    У дипломатичних колах наголошують: атака на автомобіль міжнародної гуманітарної місії може розглядатися як грубе порушення міжнародного гуманітарного права. Особливу увагу привертає той факт, що транспорт був чітко позначений символікою ООН, а інформація про маршрут гуманітарної місії передавалася заздалегідь.

    Напередодні в мережі також з’явилося відео, яке, за даними українських джерел, зафіксувало момент удару по автомобілях ООН у Херсоні. Українська сторона стверджує, що атака була цілеспрямованою.

    Крім того, того ж дня окупанти атакували автомобіль волонтерів у Херсоні. Один із постраждалих зазнав важких травм, зокрема травматичної ампутації ноги. Херсонщина залишається одним із найнебезпечніших регіонів для гуманітарних працівників через постійні атаки FPV-дронів та артилерійські удари.

    ООН не вперше фіксує загибель або поранення гуманітарних працівників в Україні. Від початку повномасштабного вторгнення міжнародні гуманітарні організації неодноразово заявляли про небезпеку роботи на прифронтових територіях. Водночас гуманітарні місії продовжують евакуацію цивільних, доставку води, медикаментів, продуктів та допомоги людям у зонах бойових дій.

    Українські посадовці наголошують, що удари по гуманітарних місіях є частиною ширшої тактики тиску на цивільне населення. Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що Росія системно атакує об’єкти, пов’язані з евакуацією, енергетикою та гуманітарною допомогою.

    На цьому тлі реакція ООН викликала активне обговорення у соцмережах. Частина користувачів критикує міжнародну організацію за надто стриману риторику щодо Росії. У коментарях українці вкотре іронізують над формулюванням про «стурбованість», яке часто звучить після російських атак.

    Попри це, міжнародні правозахисні структури продовжують документувати удари по цивільних об’єктах та гуманітарному персоналу. Україна наполягає, що всі подібні випадки мають отримати не лише політичну оцінку, а й юридичні наслідки в межах міжнародних судів та майбутнього спецтрибуналу щодо злочину агресії РФ.

  • У Херсоні зупинили тролейбуси на тиждень через загрозу обстрілів

    У Херсоні зупинили тролейбуси на тиждень через загрозу обстрілів

    У Херсоні тимчасово припинили рух тролейбусів через загострення безпекової ситуації. Обмеження запроваджені орієнтовно на тиждень — із 4 до 10 травня. Про це повідомив начальник міської військової адміністрації Ярослав Шанько у своєму зверненні.

    За його словами, рішення ухвалене через ризики в районі розташування рухомого складу електротранспорту, де зберігаються та обслуговуються тролейбуси. Саме цей фактор, за оцінкою влади, робить подальшу експлуатацію транспорту небезпечною як для працівників підприємства, так і для пасажирів. «У зв’язку з погіршенням безпекової ситуації в районі дислокації рухомого складу тролейбусів перевезення електротранспортом у місті тимчасово призупинені», — зазначив Шанько, закликавши жителів враховувати ці зміни під час пересування містом.

    Йдеться не лише про технічне рішення, а про вимушений крок у відповідь на реальні загрози, які зберігаються для прифронтового міста. Після деокупації восени 2022 року Херсон регулярно опиняється під обстрілами з боку російських військ, які ведуть вогонь із тимчасово окупованого лівого берега Дніпра. Удари артилерії, реактивних систем і безпілотників становлять постійну небезпеку для цивільної інфраструктури, включно з транспортною.

    Особливу вразливість у таких умовах мають об’єкти, пов’язані з громадським транспортом, зокрема депо та маршрути, які проходять відкритими ділянками міста. Зосередження техніки в одному місці робить її потенційною мішенню, що і стало однією з причин призупинення роботи тролейбусної мережі. У попередні місяці подібні обмеження вже застосовувалися у відповідь на посилення обстрілів або загрозу атак.

    Тролейбусний транспорт традиційно відіграє важливу роль у житті міста, забезпечуючи перевезення значної частини пасажирів. Його зупинка означає додаткове навантаження на інші види транспорту, насамперед автобуси та маршрутні таксі, які залишаються основною альтернативою для мешканців. Водночас у прифронтових умовах навіть організація альтернативних перевезень є складним завданням, оскільки будь-які маршрути можуть опинитися під загрозою.

    Місцева влада наразі не деталізує, чи будуть введені додаткові компенсаційні маршрути, однак раніше в подібних ситуаціях місто намагалося частково замінити електротранспорт автобусами. Проте такі рішення залежать від поточної безпекової ситуації та можливостей перевізників.

    Зупинка тролейбусів також впливає на працівників транспортного підприємства, які змушені призупинити роботу або перейти в режим очікування. Умови воєнного часу вимагають швидких управлінських рішень, і питання безпеки персоналу в таких випадках має пріоритет над стабільністю транспортного сполучення.

    Ситуація у Херсон залишається динамічною, і подальша робота тролейбусів залежатиме від рівня загроз у найближчі дні. Якщо безпекова обстановка покращиться, рух можуть відновити раніше, однак наразі обмеження встановлені щонайменше до 10 травня.

    Міська влада закликає мешканців уважно стежити за офіційними повідомленнями, планувати маршрути з урахуванням змін і не ігнорувати сигнали повітряної тривоги. В умовах постійної небезпеки будь-які обмеження у роботі інфраструктури залишаються вимушеним, але необхідним кроком для збереження життя і здоров’я людей.

  • Росія вдарила по маршрутці з людьми та житлових будинках: що відомо про нову хвилю атак по Україні

    Росія вдарила по маршрутці з людьми та житлових будинках: що відомо про нову хвилю атак по Україні

    У ніч проти 2 травня та зранку російські війська здійснили чергову серію масованих атак по території України, застосувавши ударні безпілотники та інші засоби ураження. Під обстріли потрапили одразу кілька регіонів, зокрема Херсон, Кривий Ріг, Харків, Одеська та Миколаївська області. Найбільш трагічні наслідки зафіксовані у Херсоні, де російський дрон влучив у маршрутний автобус із пасажирами.

    За інформацією місцевої влади, атака у Херсоні сталася вранці у Дніпровському районі. Ударний безпілотник поцілив у маршрутку, в якій перебували цивільні. Внаслідок вибуху загинули двоє людей — працівник одного з комунальних підприємств та жінка, особу якої на момент повідомлення ще встановлювали. Ще семеро пасажирів отримали поранення різного ступеня тяжкості. Більшість із них — працівники комунальних служб. У постраждалих діагностували мінно-вибухові травми, їх госпіталізували, медики надають необхідну допомогу.

    Паралельно з цим російські сили атакували Кривий Ріг ударними дронами типу «Шахед». У місті пролунала серія вибухів, під ударом опинилися об’єкти інфраструктури. Місцева влада повідомила про роботу сил протиповітряної оборони, однак підтвердила факти влучань. Інформація про постраждалих на момент оприлюднення даних не надходила, але масштаби пошкоджень уточнюються.

    У Харкові один із безпілотників влучив у багатоповерховий житловий будинок у Шевченківському районі. Дрон залетів безпосередньо у квартиру на верхньому поверсі, однак, за попередніми даними, не здетонував, що дозволило уникнути ще більшої кількості жертв. Внаслідок інциденту постраждав 23-річний чоловік, ще двоє людей — чоловік і літня жінка — зазнали гострої реакції на стрес. Усім постраждалим надали медичну допомогу на місці.

    В Одеській області в ніч на 2 травня зафіксовано удари по портовій інфраструктурі. Внаслідок атаки пошкоджено складські приміщення та допоміжні будівлі. На місці виникли пожежі, які оперативно ліквідували підрозділи ДСНС разом із персоналом об’єкта. За попередніми даними, обійшлося без загиблих і постраждалих, однак масштаби руйнувань уточнюються.

    Складною залишається ситуація і в Миколаєві, де тривають роботи з ліквідації наслідків нічних обстрілів. У місті пошкоджено об’єкти енергетичної інфраструктури, зокрема ті, що забезпечують функціонування електротранспорту. Комунальні служби працюють в умовах нестабільного електропостачання, поступово відновлюючи тягові підстанції та контактні мережі. Роботи ведуться поетапно з постійним контролем стану обладнання.

    Останні атаки стали продовженням серії масованих ударів по українських регіонах, які Росія здійснює протягом останніх днів. Напередодні під потужним ударом опинився Тернопіль, де зафіксували десятки дронів, частина з яких влучила у цивільну інфраструктуру. Також обстрілів зазнали Житомирська та Вінницька області. Зокрема, у Вінницькому регіоні було зафіксовано десятки безпілотників, один із яких спричинив руйнування приватного будинку та поранення жінки.

    Аналітики та військові експерти звертають увагу, що подібні атаки мають системний характер і спрямовані не лише на військові об’єкти, а й на цивільну інфраструктуру. Це включає житлові будинки, транспорт, енергетичні об’єкти та логістичні вузли. Таким чином, Росія продовжує тактику тиску на населення та економіку України, намагаючись створити атмосферу постійної небезпеки.

    Особливу тривогу викликає використання ударних дронів по густонаселених районах. Влучання у маршрутку в Херсоні стало одним із найрезонансніших випадків, оскільки йдеться про прямий удар по цивільному транспорту. Подібні дії міжнародні організації неодноразово кваліфікували як порушення норм міжнародного гуманітарного права.

    Водночас українські сили протиповітряної оборони продовжують активно протидіяти повітряним атакам. Значна частина дронів і ракет збивається ще на підльоті до цілей, однак навіть одиничні прориви ППО можуть мати серйозні наслідки через високу руйнівну силу боєприпасів.

    Місцева влада закликає громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях під час небезпеки. Особливо це актуально в умовах зростання кількості нічних і ранкових атак, коли ризик для цивільного населення є максимальним.

    Загалом ситуація свідчить про збереження високої інтенсивності бойових дій і відсутність ознак зниження рівня загрози. Українські регіони продовжують перебувати під постійним тиском, а інфраструктура потребує безперервного відновлення після кожної нової хвилі ударів.

    Ця ніч і ранок стали ще одним нагадуванням про те, що війна триває, а її наслідки щодня відчувають мирні жителі по всій країні.

  • Ранкові обстріли на Херсонщині: є поранені та удар по маршрутці

    Ранкові обстріли на Херсонщині: є поранені та удар по маршрутці

    Ранок 17 квітня у Херсонській області пройшов під черговими російськими обстрілами та атаками дронів, унаслідок яких постраждали цивільні мешканці, а в самому Херсоні було уражено маршрутний автобус. Про це повідомили в Херсонській обласній військовій адміністрації та підтвердив начальник Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько.

    За інформацією Херсонська ОВА, атаки відбувалися упродовж ранкових годин і включали як застосування реактивних систем залпового вогню, так і ударних безпілотників. Обстріли традиційно припали на цивільні райони та населені пункти, які перебувають поблизу лінії бойового зіткнення.

    Близько 06:00 російські війська відкрили вогонь із реактивних систем залпового вогню по району населеного пункту Новорайськ. Під удар потрапив місцевий мешканець — 63-річний чоловік. Він зазнав численних поранень і травм, зокрема уламкового поранення ноги, вибухової травми, контузії та закритої черепно-мозкової травми. Постраждалого оперативно доправили до лікарні. Медики оцінюють його стан як середньої тяжкості та надають необхідну допомогу.

    Приблизно через пів години після цього російські сили здійснили ще одну атаку — цього разу з використанням ударного безпілотника. Під удар потрапив район поблизу Інженерного, де перебував 70-річний чоловік, який у момент вибуху їхав на велосипеді. Внаслідок атаки він отримав вибухову травму та осколкові поранення кінцівок. Потерпілому надають медичну допомогу, лікарі проводять додаткові обстеження для уточнення ступеня ушкоджень.

    Близько 07:00 під обстріл потрапив і сам Херсон. У Дніпровському районі міста російські війська атакували маршрутний автобус приватного перевізника. Як повідомив начальник Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько, транспорт зазнав пошкоджень, однак, за попередніми даними, водій і пасажири не постраждали.

    Окремо зазначається, що цей випадок став черговим ударом по цивільному транспорту в місті, де громадські перевезення продовжують працювати в умовах постійної небезпеки. Попри регулярні атаки, маршрутні перевізники продовжують забезпечувати рух транспорту, оскільки для багатьох мешканців це єдиний спосіб пересування містом.

    Херсон та прифронтові населені пункти області залишаються одними з найбільш уразливих територій України. Через близькість до лінії бойового зіткнення регіон майже щодня зазнає обстрілів із різних видів озброєння. Найчастіше російські війська застосовують реактивні системи залпового вогню, артилерію, дрони-камікадзе та ударні безпілотники, які використовуються як по прифронтових селах, так і по самому Херсону.

    Місцева влада наголошує, що подібні атаки мають системний характер і спрямовані на цивільну інфраструктуру та мирне населення. Через це мешканці регіону змушені постійно перебувати в умовах підвищеної небезпеки, а екстрені служби працюють у режимі постійної готовності.

    На тлі ранкових подій у Херсонській області варто зазначити, що напередодні, пізно ввечері 16 квітня, внаслідок російського обстрілу Сумської області загинула одна людина. Це вкотре підтверджує, що удари по цивільних регіонах України тривають безперервно та охоплюють різні частини країни.

    Наразі медичні працівники продовжують надавати допомогу постраждалим, а правоохоронні органи фіксують наслідки атак для подальшого документування воєнних злочинів.

  • На Херсонщині внаслідок атак РФ загинули 2 людей, ще 8 поранені

    На Херсонщині внаслідок атак РФ загинули 2 людей, ще 8 поранені

    У Херсонській області 13 квітня внаслідок російських атак загинули щонайменше двоє цивільних, ще вісім людей дістали поранення різного ступеня тяжкості. Під обстрілами та ударами безпілотників опинилися Корабельний район Херсона, а також населені пункти Осокорівка та Черешеньки. Про це повідомив начальник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.

    За даними ОВА, близько 11:20 російські війська атакували FPV-дроном жительку села Осокорівка Нововоронцовської громади. Внаслідок прямого влучання 89-річна жінка отримала смертельні поранення.

    FPV-дрони, які активно застосовуються російськими військами на південному напрямку, становлять особливу небезпеку для цивільного населення через високу точність ураження та малий час реагування на загрозу.

    Близько 16:40 російський безпілотник влучив у припаркований автомобіль у Корабельному районі Херсона. Після удару транспортний засіб загорівся, пожежу оперативно ліквідували рятувальники.

    Унаслідок вибуху та осколкових уражень постраждали щонайменше п’ятеро людей. Серед них — жінки віком 76, 47 та 84 роки. Медики діагностували у постраждалих уламкові поранення, контузії та черепно-мозкові травми.

    Також допомогу надали 42-річному чоловіку, який зазнав поранень рук і контузії. Згодом до медзакладів доставили ще двох постраждалих чоловіків — 47-річного з вибуховою травмою та пораненням голови, а також 68-річного з контузією та гострою реакцією на стрес.

    Медичні служби регіону працюють у посиленому режимі через регулярні обстріли, які тривають у прифронтових громадах Херсонщини.

    Близько 18:00 російський FPV-дрон атакував цивільний автомобіль у селі Черешеньки Білозерської громади. Внаслідок удару поранення отримали двоє чоловіків віком 26 та 32 роки. Їх госпіталізували з вибуховими травмами.

    Пізніше стало відомо про ще одну жертву — у Черешеньках від отриманих поранень загинув чоловік. Наразі його особу встановлюють.

    Херсонська область залишається одним із найбільш уразливих регіонів України через близькість до лінії фронту та регулярні атаки з використанням артилерії, керованих авіабомб і FPV-дронів.

    Російські війська систематично атакують цивільну інфраструктуру, транспорт і житлові райони, що призводить до жертв серед мирного населення. Українська влада та міжнародні організації неодноразово кваліфікували такі удари як порушення міжнародного гуманітарного права.

    Місцева влада закликає мешканців прифронтових громад дотримуватися правил безпеки, не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та по можливості евакуюватися з найбільш небезпечних районів.

  • Прокуратура передала до суду справу подружжя з Херсона за співпрацю з РФ

    Прокуратура передала до суду справу подружжя з Херсона за співпрацю з РФ

    Херсонські прокурори скерували до суду обвинувальний акт стосовно місцевого подружжя, яких підозрюють у співпраці з Росією та поширенні інформації про українських військових.

    Як повідомили в обласній прокуратурі, слідство встановило, що жінка систематично поширювала проросійський контент у месенджері Telegram. У коментарях вона відкрито підтримувала дії Росії, виправдовувала збройну агресію проти України, закликала до захоплення території держави та прославляла російських військових.

    Окрім цього, за даними правоохоронців, вона передавала інформацію про розташування підрозділів Збройних сил України. Для збору даних жінка використовувала прикриття — під виглядом прогулянок із собакою обходила місцевість, фіксувала позиції військових і передавала ці відомості через месенджер.

    Слідство вважає, що вона усвідомлювала можливі наслідки своїх дій для обороноздатності країни.

    Водночас її чоловік, за даними прокуратури, також займався поширенням матеріалів, у яких виправдовував збройну агресію Росії проти України, підтримував окупацію та прославляв її учасників.

    Подружжя викрили у лютому цього року в Херсоні. Жінці інкримінують одразу кілька статей Кримінального кодексу України, зокрема пов’язані з поширенням інформації про ЗСУ та виправдовуванням агресії. Чоловіка обвинувачують за статтею щодо виправдовування та визнання правомірною збройної агресії РФ.

    Наразі справу передано до суду, де вирішуватиметься питання про їхню вину та покарання.