Golosnovinua.com

Позначка: Херсонщина

  • Росіяни оголосили «вільне полювання» на авто на Херсонщині

    Росіяни оголосили «вільне полювання» на авто на Херсонщині

    На Херсонщині російські окупаційні війська посилюють використання безпілотників для полювання на автомобілі. Російські військові отримали вказівки щодо так званого «вільного полювання» на автотранспорт, зокрема із застосуванням дронів з оптоволоконним керуванням.

    Про це повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.

    За даними Сил оборони, російські окупанти збільшили кількість дронових розрахунків у регіоні. Їхнє завдання полягає, зокрема, у пошуку та ураженні автомобілів, які можуть становити інтерес для російських військових.

    Особливу увагу окупанти приділяють транспортним засобам, які за зовнішніми ознаками можуть бути ідентифіковані як автомобілі Сил оборони України. Водночас активність російських операторів безпілотників створює додаткову небезпеку і для цивільного населення, оскільки дрони можуть атакувати транспорт у населених пунктах та поблизу об’єктів, де одночасно перебуває багато людей і автомобілів.

    За словами Прокудіна, найближчими тижнями ризик ударів може бути особливо високим у районах значного скупчення автотранспорту. Йдеться, зокрема, про території поблизу супермаркетів, ринків та автозаправних станцій.

    Голова Херсонської ОВА закликав мешканців регіону залишатися максимально пильними та враховувати зростання загрози під час пересування автомобілем. В умовах активного застосування російськими військами безпілотників будь-яке скупчення машин може привертати увагу операторів дронів.

    Окрему небезпеку становлять безпілотники з оптоволоконним керуванням. Такі дрони мають особливості, які ускладнюють протидію їм традиційними засобами радіоелектронної боротьби, оскільки зв’язок між оператором та апаратом здійснюється через фізичний кабель, а не радіоканал.

    Застосування таких безпілотників російськими військами на Херсонському напрямку посилює загрозу для транспортного сполучення та пересування людей. Росіяни можуть використовувати дрони для спостереження за дорогами, виявлення автомобілів та подальшого завдання ударів.

    При цьому випадки переслідування цивільних за допомогою російських безпілотників на Херсонщині вже фіксувалися. Нещодавно один із російських дронів переслідував чоловіка, який перебував біля ринку в Херсоні та торгував овочами.

    За словами Олександра Прокудіна, безпілотник близько хвилини кружляв навколо автомобіля та переслідував людину. Цей випадок став черговим свідченням того, що російські війська використовують безпілотники не лише для ураження військових цілей, а й для полювання на цивільних мешканців регіону.

    Херсонщина залишається однією з найбільш небезпечних областей України через близькість до позицій російських військ та постійні обстріли. Окупанти регулярно застосовують артилерію, авіацію та безпілотники для атак по населених пунктах і цивільній інфраструктурі.

    На цьому тлі збільшення кількості російських дронових розрахунків та використання безпілотників з оптоволоконним керуванням створює нові ризики для мешканців області. Українські військові продовжують протидіяти російським безпілотникам, однак через масштаб їхнього застосування загроза для людей і транспорту залишається високою.

  • Зеленський відреагував на атаку дрона по продавцю овочів у Херсоні

    Зеленський відреагував на атаку дрона по продавцю овочів у Херсоні

    Президент України Володимир Зеленський відреагував на відео атаки російського безпілотника на цивільного чоловіка в Херсоні, який продавав овочі. Глава держави назвав такі дії черговим проявом системного терору мирного населення та наголосив, що світ має посилити тиск на Росію, аби зупинити її агресію.

    Про це Зеленський написав у своєму Telegram-каналі.

    Президент зазначив, що багатьох українців і міжнародну спільноту шокували кадри, на яких російський дрон цілеспрямовано переслідує цивільного чоловіка, який торгував овочами, а потім вибухає поруч із ним.

    Унаслідок атаки чоловік отримав поранення, однак залишився живим.

    За словами Зеленського, особливий цинізм ситуації полягає в тому, що відео атаки оприлюднили самі російські військові, фактично демонструючи та схвалюючи власний злочин.

    “Росія збожеволіла”, – заявив президент, коментуючи оприлюднені кадри.

    Глава держави наголосив, що подібні атаки на цивільне населення Херсона відбуваються практично щодня. Він підкреслив, що без посилення міжнародного тиску на Росію та обмеження її військового потенціалу досягти справедливого й тривалого миру буде неможливо.

    За словами Зеленського, міжнародна спільнота має зробити все можливе, щоб Кремль був змушений думати про завершення війни, а не про створення нових засобів ураження та збільшення дальності ударних безпілотників.

    Президент також наголосив, що російське “сафарі” на цивільних не повинно залишатися без належної реакції та не має поширитися за межі України.

    Окремо Зеленський закликав до посилення співпраці між країнами, які можуть бути зацікавлені у зміцненні регіональної безпеки. Зокрема, він згадав Фінляндію, Казахстан, держави Балтії, Польщу, країни Південного Кавказу, Румунію та Молдову.

    “Мир потрібен, а отже – співпраця всіх у світі, хто справді мир цінує”, – підсумував глава держави, подякувавши міжнародним партнерам за підтримку України.

    Нагадаємо, раніше в мережі поширилося відео, на якому російський безпілотник переслідує чоловіка, який продавав овочі в Херсоні, після чого скидає вибухівку.

    За даними Національної поліції, постраждалим виявився 52-річний житель Миколаївської області. Він отримав вибухову травму, контузію та осколкові поранення. Чоловіку надали необхідну медичну допомогу.

  • Російська авіація може вдарити будь-якої миті: важливе звернення до жителів області

    Російська авіація може вдарити будь-якої миті: важливе звернення до жителів області

    Російські окупаційні війська можуть завдати авіаційного удару по Херсонській області. Найбільша небезпека, за даними обласної влади, існує для Станіславської громади. Мешканців закликають бути максимально обережними, не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та негайно реагувати на всі офіційні повідомлення про небезпеку.

    Про загрозу повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін. За його словами, область отримала інформацію про можливу атаку російської авіації саме 29 червня. Посадовець окремо наголосив, що підвищена небезпека стосується населених пунктів Станіславської громади.

    «Отримали інформацію, що сьогодні російські окупанти планують атакувати з авіації Херсонщину. Підвищена небезпека — для Станіславської громади. Закликаю мешканців бути максимально обережними, не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та реагувати на всі сповіщення про небезпеку. Бережіть себе та своїх близьких», — йдеться у зверненні очільника ОВА.

    Станіславська громада розташована у прифронтовій частині Херсонщини та регулярно перебуває під загрозою російських атак. Після звільнення правобережної частини області російські війська продовжують бити по населених пунктах регіону з тимчасово окупованого лівобережжя. Окупанти застосовують артилерію, міномети, реактивні системи залпового вогню, дрони, керовані авіабомби та інші засоби ураження.

    Особливо небезпечними залишаються саме авіаційні удари. Вони можуть мати значну руйнівну силу, а час між попередженням про загрозу та самим ударом іноді буває дуже коротким. Саме тому місцева влада просить людей не чекати повторних повідомлень і не залишатися на відкритій місцевості під час тривоги.

    Жителям громади радять за можливості перебувати в укриттях, не підходити до вікон, тримати поруч документи, телефон, воду, аптечку та заряджені павербанки. Якщо укриття поруч немає, варто дотримуватися правила двох стін і залишатися подалі від скляних поверхонь.

    Попередження пролунало на тлі чергової хвилі російських атак по південних та центральних регіонах України. Напередодні російські війська били по Херсонщині безпілотниками та авіацією, а також атакували цивільну інфраструктуру в інших областях.

    Зокрема, раніше російські окупанти атакували «Шахедами» автозаправну станцію у Чорнобаївській громаді Херсонської області. Внаслідок удару постраждали люди. Найважчі поранення отримали двоє чоловіків: у них діагностували вибухові та черепно-мозкові травми, множинні осколкові поранення, один із постраждалих втратив ногу. Ще троє людей отримали поранення середнього ступеня тяжкості та були госпіталізовані.

    Такі атаки демонструють, що російські війська продовжують бити не лише по військових об’єктах, а й по цивільній інфраструктурі: заправках, житлових кварталах, дорогах, зупинках громадського транспорту, комунальних підприємствах та енергетичних об’єктах. Для Херсонщини це стало щоденною реальністю після звільнення правобережжя.

    Останніми днями в області також фіксували удари по Херсону. Внаслідок однієї з авіаційних атак у місті були пошкоджені об’єкти енергетичної інфраструктури, через що частина районів залишалася без електропостачання. Крім того, внаслідок обстрілів поранення отримували цивільні мешканці.

    На цьому тлі повідомлення про можливу атаку по Станіславській громаді є не просто формальним попередженням, а сигналом до негайних дій. У прифронтових громадах Херсонщини навіть кілька хвилин зволікання можуть коштувати життя.

    Влада наголошує: якщо оголошено повітряну тривогу або з’являється повідомлення про загрозу авіаудару, не можна залишатися на вулиці, їхати відкритими ділянками дороги чи перебувати біля потенційно небезпечних об’єктів. Також не варто знімати роботу українських військових, місця прильотів або пересування техніки.

    Окремо мешканців просять довіряти лише офіційним джерелам інформації: повідомленням Херсонської ОВА, районних адміністрацій, ДСНС, поліції, Повітряних сил та місцевих військових адміністрацій. Поширення неперевірених даних може створити паніку або допомогти ворогу.

    Станом на момент попередження інформації про сам удар по Станіславській громаді не надходило. Влада продовжує моніторити ситуацію та закликає людей залишатися уважними до всіх сигналів небезпеки.

  • На ТОТ стартувала нова кампанія Кремля: кров українців відправляють у військові шпиталі РФ

    На ТОТ стартувала нова кампанія Кремля: кров українців відправляють у військові шпиталі РФ

    Російська окупаційна адміністрація на тимчасово захоплених територіях півдня України розгорнула масштабну кампанію зі збору донорської крові серед місцевого населення. Формально мешканцям окупованих районів Херсонської та Запорізької областей пояснюють, що донорська кров необхідна для забезпечення потреб лікарень та надання допомоги цивільним пацієнтам. Однак українські джерела повідомляють, що значна частина зібраного біоматеріалу використовується для лікування поранених російських військових у шпиталях армії РФ.

    Про нову кампанію повідомив Центр національного спротиву, який відстежує ситуацію на тимчасово окупованих територіях України. За даними Центру, окупаційні адміністрації активно залучають до донорських акцій працівників бюджетної сфери, співробітників державних установ та інших мешканців регіону. Участь у таких заходах подається як прояв громадянської відповідальності та необхідність допомоги місцевим медичним закладам. Водночас, як стверджують у ЦНС, реальне призначення значної частини донорської крові пов’язане саме із забезпеченням військової медицини Російської Федерації.

    За інформацією Центру національного спротиву, активізація кампанії зі збору крові збіглася з посиленням навантаження на систему військових шпиталів РФ та проблемами із забезпеченням медичних потреб російських окупаційних військ. У повідомленнях наголошується, що російська армія продовжує зазнавати значних втрат на фронті, що збільшує потребу у запасах крові та її компонентів для лікування поранених військовослужбовців. Саме тому окупаційна влада намагається максимально використовувати ресурси захоплених територій для підтримки військової машини Кремля.

    Офіційно російські адміністрації заявляють про гуманітарний характер таких акцій. Місцевим мешканцям повідомляють, що донорська кров потрібна для забезпечення регіональних лікарень та допомоги цивільним. Проте в ЦНС наголошують, що подібні пояснення використовуються як прикриття для реального механізму забезпечення російських військових шпиталів. За даними українських джерел, більшість компонентів крові спрямовується саме на лікування поранених військових РФ, які беруть участь у бойових діях проти України.

    Аналітики звертають увагу, що це не перший випадок використання ресурсів окупованих територій для військових потреб Росії. Протягом останніх років українські структури неодноразово повідомляли про примусове вилучення майна, використання підприємств для обслуговування окупаційних військ, мобілізаційні заходи, а також залучення населення до різноманітних кампаній під контролем окупаційних адміністрацій. Збір донорської крові став ще одним елементом цієї системи, коли цивільне населення фактично використовується для підтримки російських військових операцій.

    Особливу увагу викликає характер залучення людей до донорства. За даними Центру національного спротиву, працівникам бюджетних установ та державних структур фактично нав’язують участь у таких акціях, апелюючи до «суспільного обов’язку» та необхідності допомоги співгромадянам. У деяких випадках відмова від участі може створювати для людей ризики додаткових перевірок або тиску з боку окупаційної адміністрації.

    Повідомлення про донорські кампанії з’явилися на тлі інших тривожних сигналів із тимчасово окупованих територій. Зокрема, раніше Центр національного спротиву повідомляв про посилення перевірок населення на Херсонщині, проведення силових рейдів у низці населених пунктів, а також про інші заходи, спрямовані на посилення контролю над місцевими мешканцями. Українська сторона розглядає такі дії як частину системної політики Кремля щодо інтеграції окупованих територій у власну військово-адміністративну систему.

    Експерти зазначають, що сама по собі донорська діяльність є важливою для порятунку життів і в мирних умовах залишається невід’ємною частиною функціонування медичної системи. Однак у випадку окупованих територій виникає питання прозорості використання зібраних ресурсів та добровільності участі населення в таких акціях. Саме ці аспекти викликають найбільше занепокоєння української сторони.

    Наразі незалежно перевірити обсяги зібраної крові або точний маршрут її подальшого використання на тимчасово окупованих територіях складно через відсутність доступу міжнародних спостерігачів та обмежені можливості моніторингу в умовах окупації. Водночас Центр національного спротиву наполягає, що наявні дані свідчать про використання донорських кампаній як інструменту забезпечення потреб російських військових шпиталів.

    На тлі триваючої війни такі повідомлення вкотре демонструють, що окупаційні адміністрації продовжують використовувати людські та матеріальні ресурси захоплених територій для підтримки військових операцій Росії. Українська влада закликає міжнародну спільноту звертати увагу на ситуацію на тимчасово окупованих територіях та документувати всі факти можливого примусу, порушення прав людини та використання цивільного населення в інтересах окупаційних військ.

  • Залякували розстрілами та вчили кидати гранати: з окупації повернули ще 13 дітей

    Залякували розстрілами та вчили кидати гранати: з окупації повернули ще 13 дітей

    На підконтрольну Україні територію вдалося повернути ще 13 дітей із тимчасово окупованої частини Херсонської області. Серед них — 5 дівчат і 8 хлопчиків віком від 3 до 17 років. Одна дитина позбавлена батьківського піклування.

    Про це повідомив начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін.

    За його словами, кожна з повернутих дітей пережила тиск, погрози та страх через російську окупацію. Деяких дітей окупанти залякували розстрілами, переодягаючись в українську військову форму. Інших, навіть попри проблеми зі здоров’ям, окупаційна влада змушувала ставати на військовий облік.

    Особливо тривожними є свідчення про підготовку підлітків до війни. За словами Прокудіна, дітей на полігонах навчали копати окопи, стріляти та кидати гранати. Такі дії є частиною системної мілітаризації українських дітей на тимчасово окупованих територіях.

    Повернення відбулося в межах президентської ініціативи Bring Kids Back UA та за сприяння благодійної організації Save Ukraine.

    Наразі діти перебувають у центрах «Надії та відновлення». Там вони проходять реінтеграцію, отримують психологічну допомогу, підтримку з відновлення документів, безпечний прихисток і необхідну турботу.

    Прокудін наголосив, що для цих дітей окупація вже залишилася позаду, а попереду — відновлення, адаптація та повернення до нормального життя.

  • Тіла зникають без сліду: окупанти в Олешках забирають загиблих і ховають їх у невідомих могилах

    Тіла зникають без сліду: окупанти в Олешках забирають загиблих і ховають їх у невідомих могилах

    На тимчасово окупованій частині Херсонщини розгортається одна з найстрашніших гуманітарних криз від початку повномасштабної війни. В Олешках, які вже багато місяців перебувають у фактичній блокаді, російська окупаційна влада дозволяє ховати лише тих людей, які померли природною смертю. Тіла загиблих унаслідок обстрілів або підривів на мінах примусово вивозять до Каланчака нібито для проведення експертиз, після чого багато родин роками не можуть дізнатися, де поховані їхні близькі.

    Про це в ексклюзивному коментарі Укрінформу повідомила начальниця Олешківської міської військової адміністрації Тетяна Гасаненко. За її словами, ситуація з похованнями на окупованій території набула критичного характеру і вже викликає шок навіть у місцевих жителів, які пережили роки окупації.

    За словами Гасаненко, окупаційна адміністрація пояснює вилучення тіл необхідністю документувати так звані «злочини ЗСУ». Саме тому загиблих від російсько-української війни людей відправляють до Каланчака для проведення судово-медичних процедур. Однак на практиці родичі часто не отримують ні результатів експертиз, ні самих тіл для поховання. Багато сімей місяцями перебувають у невідомості.

    «Є тіла, які забрали три-чотири місяці тому, і вони так і не повернулися до рідних. Це фактично дорога в один кінець», – розповіла керівниця МВА.

    Вона навела історію жінки, яка кілька місяців чекала на повернення тіла свого загиблого сина. Пізніше їй повідомили, що чоловіка вже поховали в одному з населених пунктів, однак навіть точну назву місця поховання встановити не вдалося. Родина так і не отримала можливості попрощатися з близькою людиною та поховати її відповідно до традицій.

    Проблема поховань в Олешках виникла не сьогодні. Ще взимку Тетяна Гасаненко повідомляла, що людей, які помирають або гинуть у місті, фактично немає кому ховати. Тіла доводилося вивозити до Каланчака або Скадовська на медичну експертизу, а вартість похоронних послуг сягала десятків тисяч рублів, що для більшості мешканців є непідйомною сумою.

    Ситуацію додатково ускладнює майже повна ізоляція міста. За інформацією Олешківської МВА, дороги навколо населеного пункту заміновані, а будь-які спроби завезти продукти чи медикаменти часто завершуються трагедіями. З початку року було зафіксовано випадки загибелі людей, які намагалися доставити до міста хоча б хліб.

    Олешки вже кілька місяців перебувають на межі гуманітарної катастрофи. У місті відсутні стабільні електро-, газо- та водопостачання. Медична допомога фактично недоступна, а доставка продуктів відбувається епізодично. За словами Омбудсмана Дмитра Лубінця, мешканці щодня змушені виживати в умовах дефіциту води, їжі та ліків.

    Станом на весну 2026 року в Олешках залишалося близько двох тисяч людей, хоча до повномасштабного вторгнення там проживали десятки тисяч мешканців. Серед тих, хто залишився, багато людей похилого віку, маломобільних громадян та сімей із дітьми.

    Особливо драматичною є ситуація із тими, хто помирає природною смертю. Як розповідає Гасаненко, рідні отримують довідки в місцевій лікарні, після чого власними силами доставляють тіла на кладовище. Через відсутність транспорту труни або загорнуті тіла перевозять звичайними тачками. Двоє людей вручну везуть покійного через місто до місця поховання. На кладовищах ще з осені були підготовлені ями, які тепер використовуються для поховань.

    Не менш критичною залишається ситуація в місцевій лікарні. За словами керівниці МВА, у медзакладі працює лише кілька літніх лікарів. Ліків катастрофічно не вистачає, а постачання продуктів і медикаментів до заблокованого міста обмежене. Водночас для багатьох мешканців навіть перебування в стаціонарі стає шансом отримати хоча б мінімальне харчування.

    Правозахисники наголошують, що відповідно до міжнародного гуманітарного права держава-окупант зобов’язана забезпечувати цивільне населення продовольством, медичною допомогою та належним поводженням із тілами загиблих. Водночас інформація, яка надходить з окупованих Олешок, свідчить про протилежне. Місто залишається відрізаним від зовнішнього світу, а мешканці змушені боротися не лише за їжу та воду, а й за право гідно поховати своїх рідних.

    Олешки стали одним із найтрагічніших прикладів того, як окупація поступово руйнує не лише інфраструктуру та економіку, а й базові людські цінності. Для багатьох сімей найстрашнішим випробуванням сьогодні є навіть не виживання, а невідомість щодо долі тих, кого вони вже втратили. І поки міжнародні організації закликають забезпечити гуманітарний доступ до міста, десятки родин продовжують чекати відповіді на питання, де поховані їхні близькі.

  • ЗСУ завдали серії ударів по армії РФ: уражено командний пункт, переправи та вузли управління дронами

    ЗСУ завдали серії ударів по армії РФ: уражено командний пункт, переправи та вузли управління дронами

    Сили оборони України продовжують системні удари по військовій інфраструктурі Росії та окупаційних військ. 18 травня українські підрозділи уразили командно-спостережний пункт російських військ у районі Тьоткіного Курської області РФ, а також низку інших важливих військових об’єктів противника.

    Про це повідомив Генеральний штаб ЗСУ.

    За даними українського командування, удару було завдано по командно-спостережному пункту ворога, який використовувався для координації дій російських підрозділів на прикордонному напрямку.

    Крім того, українські військові уразили пункти управління безпілотними системами російської армії у районах Олександрівки Херсонської області та Біловодів на Сумщині.

    У Генштабі наголосили, що також було знищено дві понтонно-мостові переправи противника на тимчасово окупованій території Донецької області. Такі переправи російські війська активно використовують для перекидання особового складу, техніки, боєприпасів та забезпечення логістики на складних ділянках фронту.

    Окремо українські сили завдали ударів по місцях зосередження живої сили окупантів у районах Січневого Дніпропетровської області та Родинського на Донеччині.

    У Генштабі заявили, що Сили оборони й надалі системно знищуватимуть військову інфраструктуру РФ та окупаційних військ задля послаблення російської армії й зриву її бойових можливостей.

    «Сили оборони України й надалі системно вживатимуть заходів для повного припинення збройної агресії РФ проти України», — наголосили у командуванні.

    Останніми тижнями Україна значно активізувала удари по військових і логістичних об’єктах Росії та окупаційних сил. Особливу увагу ЗСУ приділяють командним пунктам, системам управління дронами, складам боєприпасів, паливній інфраструктурі та військовим аеродромам.

    Напередодні Сили оборони також уразили низку стратегічних об’єктів на території РФ. Зокрема, повідомлялося про удари по нафтопереробному заводу «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез» та нафтоперекачувальній станції «Ярославль-3».

    Крім того, СБУ повідомляла про ураження підприємства військово-промислового комплексу у Московській області, кількох нафтових об’єктів та військового аеродрому «Бельбек» в окупованому Криму.

    Українська влада наголошує, що удари по російській військовій та енергетичній інфраструктурі мають не лише військовий, а й стратегічний економічний ефект. Ураження нафтопереробних заводів, логістики та командних центрів ускладнює забезпечення російської армії та знижує її можливості вести затяжну війну.

    На цьому тлі в Міністерстві оборони України раніше заявили, що «війна повертається туди, звідки прийшла», коментуючи регулярні удари безпілотників по російських регіонах і військових об’єктах.

    Водночас російська влада останніми місяцями дедалі частіше повідомляє про атаки дронів у прикордонних та центральних областях РФ. Частина російських військових об’єктів, які раніше вважалися недосяжними, тепер регулярно потрапляє під удари.

    Аналітики зазначають, що знищення пунктів управління БпЛА має особливе значення, адже саме дрони залишаються одним із головних інструментів російських атак по українських містах та позиціях Сил оборони.

  • Росія вдарила по гумконвою ООН у Херсоні: Гутерреш відреагував, Україна вимагає жорсткої відповіді світу

    Росія вдарила по гумконвою ООН у Херсоні: Гутерреш відреагував, Україна вимагає жорсткої відповіді світу

    Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш відреагував на атаку по автомобілю Організації Об’єднаних Націй у Херсоні, який брав участь у гуманітарній місії. Інцидент стався 14 травня у Корабельному районі міста, що перебуває під постійними російськими обстрілами. За даними української влади та самої Організації Об’єднаних Націй, автомобіль із чітким маркуванням ООН двічі потрапив під удар.

    Про це йдеться у заяві заступника речника генерального секретаря ООН Фархана Гака.

    У заяві наголошується, що транспортний засіб був частиною міжвідомчої гуманітарної місії, яку координувало Управління ООН з координації гуманітарних питань (OCHA). Сторони конфлікту були завчасно поінформовані про пересування гуманітарної колони, однак це не завадило атаці.

    «Генеральний секретар стурбований тим, що 14 травня у Херсоні двічі було атаковано автомобіль Організації Об’єднаних Націй», — зазначив Фархан Гак.

    В ООН підкреслили, що наразі триває встановлення всіх обставин інциденту. Організація окремо наголосила на необхідності дотримання міжнародного гуманітарного права та захисту цивільного населення, гуманітарного персоналу і гуманітарних об’єктів.

    Атака сталася на тлі чергового загострення ситуації на Херсонщині. Російські війська останніми місяцями систематично обстрілюють правобережну частину області, зокрема Херсон, використовуючи артилерію, дрони та авіацію. Під особливим ударом опиняються житлові райони, волонтери, медики та гуманітарні місії.

    За даними місцевої влади, під час атаки на Корабельний район Херсона загинула жінка. Також було пошкоджено транспорт гуманітарної місії ООН. В українському МЗС після інциденту закликали Організацію Об’єднаних Націй та держави-члени організації дати чітку політичну оцінку діям Росії.

    У дипломатичних колах наголошують: атака на автомобіль міжнародної гуманітарної місії може розглядатися як грубе порушення міжнародного гуманітарного права. Особливу увагу привертає той факт, що транспорт був чітко позначений символікою ООН, а інформація про маршрут гуманітарної місії передавалася заздалегідь.

    Напередодні в мережі також з’явилося відео, яке, за даними українських джерел, зафіксувало момент удару по автомобілях ООН у Херсоні. Українська сторона стверджує, що атака була цілеспрямованою.

    Крім того, того ж дня окупанти атакували автомобіль волонтерів у Херсоні. Один із постраждалих зазнав важких травм, зокрема травматичної ампутації ноги. Херсонщина залишається одним із найнебезпечніших регіонів для гуманітарних працівників через постійні атаки FPV-дронів та артилерійські удари.

    ООН не вперше фіксує загибель або поранення гуманітарних працівників в Україні. Від початку повномасштабного вторгнення міжнародні гуманітарні організації неодноразово заявляли про небезпеку роботи на прифронтових територіях. Водночас гуманітарні місії продовжують евакуацію цивільних, доставку води, медикаментів, продуктів та допомоги людям у зонах бойових дій.

    Українські посадовці наголошують, що удари по гуманітарних місіях є частиною ширшої тактики тиску на цивільне населення. Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що Росія системно атакує об’єкти, пов’язані з евакуацією, енергетикою та гуманітарною допомогою.

    На цьому тлі реакція ООН викликала активне обговорення у соцмережах. Частина користувачів критикує міжнародну організацію за надто стриману риторику щодо Росії. У коментарях українці вкотре іронізують над формулюванням про «стурбованість», яке часто звучить після російських атак.

    Попри це, міжнародні правозахисні структури продовжують документувати удари по цивільних об’єктах та гуманітарному персоналу. Україна наполягає, що всі подібні випадки мають отримати не лише політичну оцінку, а й юридичні наслідки в межах міжнародних судів та майбутнього спецтрибуналу щодо злочину агресії РФ.

  • “На форсування Дніпра потрібні два місяці”: Кім оцінив загрозу нового наступу Росії на півдні

    “На форсування Дніпра потрібні два місяці”: Кім оцінив загрозу нового наступу Росії на півдні

    Голова Миколаївської ОВА Віталій Кім заявив, що Росія наразі не демонструє ознак підготовки до масштабного наступу на півдні України. За його словами, для повноцінної операції з форсування Дніпра окупантам знадобилося б щонайменше два місяці активної підготовки, а українська розвідка таких процесів наразі не фіксує.

    Про це Кім розповів в інтерв’ю 24 Каналу, коментуючи ситуацію на південному напрямку після так званого “триденного перемир’я”, оголошеного Росією.

    За словами очільника області, останніми днями масованих атак по Миколаївщині не було, хоча обстріли прифронтових громад тривають щодня. Лише за одну добу росіяни здійснили дев’ять обстрілів, унаслідок яких поранення дістали троє людей.

    Кім уточнив, що ворог активно застосовує FPV-дрони та безпілотники типу “Молнія”. Водночас він наголосив: попри інформаційний тиск та заяви Кремля, масштабної підготовки до нового великого наступу на півдні наразі не видно.

    “На підготовку до повномасштабного форсування Дніпра чи подібної операції потрібно щонайменше два місяці. Поки ми цього не бачимо, тому масованих рухів не очікуємо”, — пояснив Кім.

    Він також зазначив, що російській армії зараз була б вигідна пауза у бойових діях для перегрупування та накопичення ресурсів. Саме тому, на його думку, Кремль продовжує інформаційні маніпуляції навколо теми переговорів і “перемир’їв”.

    Окремо голова ОВА прокоментував ситуацію із захистом логістики від FPV-дронів. За його словами, на півдні вже активно використовують антидронові сітки для прикриття цивільних маршрутів та шляхів постачання Сил оборони.

    “Основні логістичні шляхи вже прикриті. Але це не дає стовідсоткового захисту, тому що ворог постійно змінює тактику”, — зазначив посадовець.

    За словами Кіма, у Миколаївській області нині перебувають близько 130 тисяч переселенців із Херсонщини. При цьому регіон одночасно стикається як із дефіцитом кадрів, так і з нестачею робочих місць.

    Він пояснив це тим, що частина економічно активного населення виїхала до інших регіонів або за кордон, тоді як значну частину внутрішньо переміщених осіб становлять пенсіонери та люди, які потребують соціальної підтримки.

    Окремою проблемою для області залишається робота портів. До повномасштабного вторгнення саме портова інфраструктура забезпечувала до 40% економіки регіону. Однак через контроль росіян над Кінбурнською косою безпечний вихід суден у море наразі фактично неможливий.

    “Вихід з портів Миколаївщини проходить повз окуповану Кінбурнську косу, де ворог може обстрілювати судна практично з будь-якої зброї”, — пояснив Кім.

    Він наголосив, що проблема полягає не лише у загрозі ракетних ударів, а й у самій географії регіону. Через це повноцінне розблокування миколаївських портів наразі не розглядається.

    Складною залишається і ситуація з розмінуванням. За словами Кіма, у регіоні необхідно очистити від вибухонебезпечних предметів понад 800 тисяч гектарів територій. Водночас уже частково або повністю розміновано близько 624 тисяч гектарів.

    Пріоритет зараз надають саме сільськогосподарським землям, оскільки житловий сектор переважно вже очищений.

    “Зараз залишилися аграрні землі, посадки, луги та інші території, які потребують гуманітарного розмінування”, — уточнив очільник області.

    На цьому тлі в Миколаївській ОВА обережно прогнозують кращий урожай у 2026 році після кількох складних сезонів. За словами Кіма, цього року в області засіяли приблизно на 7% більше площ, ніж торік.

    Водночас через безпекову ситуацію морські пляжі Миколаївщини цього літа, ймовірно, знову залишаться закритими. Причиною є близькість до лінії бойових дій та ризики ударів FPV-дронами й артилерією.

    “На деяких ділянках до ворога лише 4–15 кілометрів. Це зона досяжності FPV-дронів і артилерії”, — пояснив Кім.

    Попри війну область уже формує стратегію післявоєнного розвитку. Серед головних напрямків — відновлення промисловості, створення індустріальних парків та розвиток ІТ-сектору.

    За словами голови ОВА, зараз у відновленні Миколаївщини беруть участь 21 країна. Найбільшу допомогу надає Данія, яка вже виділила понад 170 мільйонів євро та затвердила ще 225 мільйонів на наступний рік.

    Загалом міжнародні партнери інвестували у відновлення регіону понад 340 мільйонів євро.

    Окрему увагу в області приділяють енергетиці. Кім повідомив, що росіяни змінили тактику ударів і тепер намагаються вражати менші підстанції для точкового перевантаження системи.

    Водночас Миколаївщина сьогодні виробляє приблизно у десять разів більше електроенергії, ніж споживає сама, забезпечуючи електрикою й інші регіони України.

    “Наше завдання — захистити та зберегти енергетичну систему, щоб і надалі постачати електроенергію в єдину мережу України”, — підсумував Кім.

  • Депутата з Генічеська заочно засудили до 10 років: що відомо про справу колаборанта

    Депутата з Генічеська заочно засудили до 10 років: що відомо про справу колаборанта

    Херсонський міський суд заочно засудив депутата Генічеської міської ради Дмитра Булочніка до 10 років позбавлення волі за колабораційну діяльність. Вирок ухвалено у порядку спеціального судового провадження, оскільки обвинувачений перебуває на тимчасово окупованій території та переховується від українського правосуддя.

    Суд визнав, що після окупації частини Херсонської області Булочнік добровільно пішов на співпрацю з російською адміністрацією. Зокрема, не пізніше вересня 2023 року він погодився стати депутатом так званої «ради депутатів Генічеського муніципального округу», сформованої окупантами під контролем партії «Єдина Росія».

    Згодом він отримав ще вищу позицію — став заступником голови цього псевдооргану. У межах цієї діяльності він не лише формально обіймав посаду, а й виконував функції, спрямовані на легітимізацію окупаційної влади. За даними слідства, він працював із місцевими жителями, популяризував діяльність окупаційної адміністрації та сприяв її інтеграції в повсякденне життя регіону.

    Правоохоронці зібрали доказову базу, яка включає свідчення очевидців, фото- та відеоматеріали, а також дані з відкритих джерел. Саме ці матеріали стали підставою для доведення вини обвинуваченого у суді.

    Крім політичної співпраці з окупаційною владою, Булочнік також інтегрував свою бізнес-діяльність у російське правове поле. Зокрема, він перереєстрував підприємство відповідно до законодавства РФ та уклав контракти на постачання товарів для структур, підконтрольних окупаційній адміністрації. Такі дії суд розцінив як свідому підтримку держави-агресора та її інституцій на захопленій території.

    За вироком суду, окрім 10 років ув’язнення, Булочніка позбавлено права обіймати посади в органах влади та місцевого самоврядування, а також брати участь у виборах протягом 10 років після відбуття основного покарання. Крім того, передбачено конфіскацію всього його майна, включно з нерухомістю, земельними ділянками та транспортними засобами.

    Серед конфіскованого майна — житлові будинки, земельна ділянка, а також транспорт, включно з вантажівками та причепами. Також із засудженого стягнуто судові витрати.

    Важливо, що справа розглядалася заочно — це стандартна практика у випадках, коли обвинувачені перебувають на тимчасово окупованих територіях або на території Росії. Українське законодавство дозволяє проводити такі процеси, щоб забезпечити невідворотність покарання за злочини проти держави.

    Дмитро Булочнік до початку повномасштабної війни був обраний депутатом Генічеської міської ради у 2020 році від забороненої нині політичної партії «ОПЗЖ». Після окупації частини Херсонської області він, як встановило слідство, змінив політичну позицію та почав співпрацювати з російськими структурами.

    Йому було оголошено підозру ще у 2025 році, після чого правоохоронні органи розпочали активну фазу розслідування. Служба безпеки України та прокуратура задокументували його діяльність на користь окупаційної адміністрації, включно з участю у створенні та функціонуванні незаконних органів влади.

    Цей вирок став частиною ширшої тенденції притягнення до відповідальності осіб, які співпрацюють з окупаційною владою. В Україні вже винесено десятки подібних рішень щодо колаборантів, які займали посади в окупаційних адміністраціях або допомагали російським військам.

    Юристи зазначають, що стаття 111-1 Кримінального кодексу України («Колабораційна діяльність») передбачає сувору відповідальність за такі дії, включаючи тривалі терміни ув’язнення та конфіскацію майна. Вона активно застосовується після початку повномасштабної війни для боротьби з внутрішніми загрозами.

    Експерти також підкреслюють, що такі вироки мають не лише юридичне, а й символічне значення. Вони демонструють, що держава не визнає жодних окупаційних органів і розглядає участь у них як злочин проти національної безпеки.

    Ситуація в Генічеську, як і в інших окупованих містах Херсонської області, залишається складною. Російська адміністрація намагається інтегрувати ці території у власну систему управління, однак Україна продовжує документувати всі випадки співпраці з окупантами для подальшого притягнення винних до відповідальності.

    Вирок Дмитру Булочніку наразі не набрав законної сили і може бути оскаржений. Проте він уже став черговим прикладом того, як українська судова система працює навіть в умовах війни, забезпечуючи юридичну відповідальність за колабораціонізм і співпрацю з державою-агресором.